Размещено на http://www.allbest.ru/

Структура логістичного ланцюга поставок і оцінка ефективності його функціонування

Одним із основних організаційних аспектів створення ланцюгів поставок с формування структури останнього, оскільки від неї залежать такі показники функціонування як ефективність і результативність.

Термін "структура" походить від латинського structura - "будівля", розташування, порядок, взаємозв'язок складових. Тому під структурою логістичного ланцюга поставок слід розуміти відносно постійний порядок внутрішніх просторово-тимчасових зв'язків ланцюга між його ланками й взаємодію їх із зовнішнім середовищем, що визначає функціональне призначення останнього.

Структуризація ланцюгів поставок дає можливість окремо досліджувати ефективність функціонування кожної їх ланки, виробляти рішення щодо коригування видів діяльності в них, змінювати форми та зміст управління й т. ін.

На практиці при формуванні ланцюгів поставок під структурою останніх розуміють сукупність організацій (ланок), через які матеріальні потоки проходять під час свого переміщення від постачальника початкового рівня до кінцевого споживача. Структурно ланцюг поставок у загальному його вигляді складається із трьох основних фрагментів - постачальника, виробника, споживача (рис. 5) [28]. Такий ланцюг поставок називають простим або коротким.

За умови розширення географії ринку ланцюг поставок у своєму складі може мати декілька постачальників і декілька споживачів. Від їх кількості залежить їх рівень, тобто ланцюг поставок утворюють постачальник (першоджерело матеріального потоку), посередник (їх може бути декілька), виробник, споживач-посередник, споживач кінцевий.

Таким чином, формат ланцюга поставок залежить від кількості видів діяльності й організацій, що задіяні в їх виконанні.

Рис. 5. Схема простого ланцюга поставок

Оскільки основним фрагментом будь-якого ланцюга поставок с виробник, навколо якого і формується вся структура останнього, то відносно останнього всі види діяльності в ланцюзі поставок класифікуються на попередні й послідуючі. До попередніх видів діяльності відносяться ті, що виконуються до виробника продукту. Їх здійснюють постачальники (виробник первинної сировини, матеріалів, напівфабрикатів та посередники) сировини. матеріалів, напівфабрикатів і т. ін. У даному випадку таких постачальників може бути декілька рівнів (рис. 6).

Ті види діяльності, що здійснюються з матеріальним потоком (готовою продукцією) після "виходу" його від виробника називаються послідуючими. їх виконують споживачі продукції, до яких відносять посередників по розподілу й збуту, а також кінцевих споживачів. Споживачі продукції також поділяються на рівні. ланцюг поставка логістичний структурний

На практиці велика кількість організацій виробників отримують вихідні матеріали для виробництва продукції від різних постачальників і передають готову продукцію різним споживачам. Таким чином, різнорідні матеріальні потоки вихідних матеріалів проходять різні рівні постачальників і зустрічаються у виробника, проходять його й у формі готової продукції потрапляють до різних рівнів споживачів, прямуючі на цьому шляху до кінцевої точки споживання.

Схема переміщення вихідних для виробництва матеріальних потоків і самої продукції після виробництва може бути представлена у виді базової моделі ланцюга поставок (рис. 7).

Рис. 6. Види діяльності у ланцюгу поставок

З точки зору виробника, структура ланцюга поставок для продукту, що ним виробляється, складається з декількох рівнів:

а) постачальників, які пропонують вихідні матеріальні ресурси, що необхідні для отримання готового продукту, починаючи від першоджерел;

б) споживачів, що переміщають готову продукцію до кінцевих споживачів. Кожен структурний елемент у ланцюгу поставок має свою мету і основне завдання, що формується виходячи з основних правил логістики (табл. 3).

На практиці, звісно, існує безліч варіантів базової моделі ланцюга поставок:

1) деякі з них мають невелику кількість рівнів постачальників і споживачів, а інші - багато;

2) у деяких ланцюгах поставок переміщаються прості матеріальні потоки, в інших - складні.

Таблиця 3. Характеристика структурних елементів ланцюга поставок

Окрім того, кожна організація має свій ланцюг поставок, який не повторює ланцюги поставок інших споріднених організацій.

Як приклад наведемо структуру ланцюга поставок "stok-on-line" торговельної мережі "МЕТРО Кеш енд Кері Україна" через розподільний центр, який знаходиться у м. Києві (рис. 8), і структуру ланцюга поставок при змішано-регіональному розподілі (рис. 9).

Структура логістичного ланцюга поставок ТОВ "Ашан Україна Гіпермаркет" наведена на рис. 10.

Для ознайомлення зі структурою ланцюгів поставок можна розглянути також приклад побудови останніх у ресторанному бізнесі.

Тут виділяється декілька структурних схем ланцюгів поставок [22, 23]:

1) для ресторану низької цінової категорії (рис. 11);

2) для ресторану середньої цінової категорії (рис. 12);

3) для елітного ресторану (рис. 13).

Ресторани низької цінової категорії більш за все зацікавлені в мінімізації логістичних витрат, оскільки їх націнки на страви, як правило, не перевищують 100 %. Відповідно, для них зниження собівартості продукту означає підвищення прибутковості бізнесу. До того ж часто подібні організації розташовуються на фудкортах у торгівельно-розважальних центрах, де недостатність вільних площ і високі орендні ставки не дозволяють облаштовувати кухні [22, с. 35]. Це призводить до появи у структурі ланцюга поставок "виробник > ресторан" додаткової ланки у вигляді цехів з виготовлення напівфабрикатів, що обслуговують зразу декілька ресторанів у місті (рис. 11).

Фахівці з ресторанного бізнесу стверджують, що для ресторанів низької цінової категорії виокремлення технологічного виробництва в окрему ланку життєво необхідно. Наприклад, мережа "Пузата хата" (м. Київ), що об'єднує в собі 21 ресторан, обслуговують чотири виробника напівфабрикатів, що розташовані в Києві, Львові й Дніпропетровську.

Структура ланцюга поставок для ресторану середньої цінової категорії може складатися з трьох ланок: ресторану, дистриб'ютора й вітчизняного виробника сировини (рис. 12).

Для елітного ресторану більш за все структура ланцюга є найпростішою: ресторан і вітчизняні та зарубіжні виробники сировини (рис. 13).

Рис. 7. Базова модель ланцюга поставок

Розвиток логістики й запровадження сучасного її інструментарію безпосередньо в ресторанному бізнесі призводить до удосконалення структури ланцюгів поставок.

Рис. 9. Схема ланцюга поставок "stok-on-line" при змішано-регіональному розподілі

У цьому випадку загальна структура ланцюга поставок для ресторану включає такі елементи як ресторан, компанію-логістичний оператор та виробників вітчизняних (виробники, що знаходяться в Україні) і зарубіжних (що розташовані за межами України) (рис. 14).

Нині на вітчизняному ринку є позитивні приклади співробітництва ресторанів і логістичних компаній-провайдерів [22, с. 35] - це компанія McDonald's. На український ринок разом з собою вона привела й свого глобального логістичного партнера Alpha Group. В Україні була створена компанія USPOT Ltd., дочірня структура Alpha Group, яка з самого початку працювала з цією мережею.

Вибір логістичної схеми через аутсорсинг пояснюється тим, що в мережі ресторанів McDonald's використовуються продукти, що потребують різних умов зберігання: заморожені (від -18°С до -23°С) й охолоджені (з граничним терміном зберігання при температурі від +1°С до +4°С). Відповідно, для доставки цих продуктів потрібен спеціальний транспорт, а для якісного зберігання - великі складські площі.

Рис. 10. Структура логістичного ланцюга поставок ТОВ "Ашан Україна Гіпермаркет"

Рис. 11. Структура ланцюга поставок для ресторану низької цінової категорії

Рис. 12. Структура ланцюга поставок для ресторану середньої цінової категорії

Рис. І3. Структура ланцюга поставок для елітного ресторану

Рис. 14. Структура ланцюга поставок ресторану з задіянням логістичної компанії

Наприклад, це відноситься до картоплі-фрі, яку виробляє для десяти країн Європи спеціальний завод "Фарм Фрайз" у Польщі. Всього за п'ять днів цей завод виготовляє річний запас жареної картоплі-фрі для 67 ресторанів McDonald's в Україні обсягом близько 6 тис. тон. Так, із Польщі цей напівфабрикат у замороженому стані поступає в ресторанні мережі в України й в інші країни. Кофе, що пропонують клієнтам у ресторані McDonald's, вирощують на кофейних плантаціях Латинської Америки. Булочки для бутербродів (близько 50 млн. штук) випікають у Дніпропетровську, котлети з телятини виготовляють на Вінниччині, а пиріжки з вишнями і яблуками привозять із Росії.

Сьогодні всі продукти в ресторани McDonald's в Україні доставляються з двох дистрибутивних центрів компанії USPOT у Києві й Дніпропетровську. До речі, ця компанія виконує не тільки транспортування продуктів, а й їх закупівлю, зберігання, адміністрування замовлень ресторанів, контролює рівень запасів у дистрибутивних центрах. Схема цього ланцюга поставок наведена на рис. 15.

Рис. 15. Структура ланцюга поставок мережі ресторанів McDonald's в Україні

Якщо, наприклад, організація виробляє велику гаму продуктів, то вона створює ланцюг поставок для кожного із них. Таким чином, набір ланцюгів поставок продукції, що виробляє означена організація, перетворюється в так називану логістичну мережу поставок.

Логістична мережа поставок представляє собою розгорнуті в просторі й у часі ланцюги поставок, де для виконання логістичного циклу виконується безліч видів діяльності різними організаціями (логістичними системами або безліччю їхніх підсистем). З урахуванням базової моделі ланцюга поставок (рис. 7) та наведеним визначенням терміну "логістична мережа поставок" схема останнього може включати в себе декілька ланцюгів поставок.

Структура ланцюга поставок задає кількість учасників різного типу, у тому числі оптових підприємств, складів, логістичних центрів і т. д., тобто формує необхідну інфраструктуру. При цьому вельми важливим питанням є питання розміщення на логістичному полігоні кожного структурного елементу інфраструктури.

Визначення місцеположення елементів інфраструктури ЛП залежить від багатьох факторів. Наприклад, склад може розміщатися близько до підприємства, до безпосереднього замовника, до транспортно-експедиційних підприємств і т. д. Місце розміщення кожного елемента інфраструктури ЛП на логістичному полігоні явно впливає на показники логістики. Так, якщо організація має на меті забезпечити швидку доставку продукції, вона звісно скористається місцевими складами, що розміщені в безпосередній близькості до споживачів. А якщо ця ж організація поставить мету зниження витрат на доставку продукції, то вона буде концентрувати її запаси в крупних централізованих складах, які розміщені на достатньо великій відстані від замовників. За умови експорту або імпорту продукції зарубіжного виробника, організація може користуватися складами, що розміщені поблизу портів або терміналів залізничних доріг. При розгляді варіанту тільки виробництва продукції організація звісно буде створювати її запаси безпосередньо біля виробничого підприємства.

Від вірно прийнятого рішення щодо розміщення елементів інфраструктури ЛП залежить подальша діяльність останнього. Таке рішення впливає як на ефективність функціонування ланцюга так і на його результативність, тобто воно може серйозно вплинути на споживчі переваги, особливо в частині елементарної наявності товарів на ринку. Тому виникає необхідність розробки особливих критеріїв для оцінки ефективності й результативності ланцюгів поставок. Ці критерії повинні враховувати участь численних партнерів у цих процесах і вимог загальної для них мови спілкування.

Саме цим умовам задовольняє модель SCOR (Supply Chain Operation Reference Model - Довідкова модель операцій ланцюга поставок), що запропонована The Supply Chain Council (США). Ця модель аналізує поточний стан компанії та її цілі, визначає основні кількісні показники й порівнює їх з даними бенчмаркінга (тобто із кращими показниками в даній галузі або на даному ринку). Для цих цілей в моделі SCOR врахований набір показників, що характеризують роботу ланцюгів поставок і їх учасників. Останні, у свою чергу, створили банк інформації про особисті досягнення в сфері логістики, що застосовуються для бенчмаркінга.

Слід також визнати, що в діяльності більшості організацій загальним підходом до оцінки ефективності й результативності ланцюгів поставок є проведення аналізу:

- загальних витрат на доставку товарної продукції до кінцевого споживача;

- часу, що є необхідним для виконання замовлення клієнтів сегменту ринку, що обслуговується;

- ступеня задоволення споживачів.

Даний підхід використовується не тому, що він є кращим, а тому, що для реалізації на практиці моделі SCOR виникають відомі фінансові труднощі - її купівля та інсталяція досить коштовна й не всі організації сьогодні готові до таких витрат.

Размещено на Allbest.ru