Ключові індикатори діагностики і моніторингу ефективності функціонування торговельного підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

НУ "Львівська політехніка"

КЛЮЧОВІ ІНДИКАТОРИ ДІАГНОСТИКИ І МОНІТОРИНГУ ЕФЕКТИВНОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ТОРГОВЕЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА

Проф. І.Й. Яремко, д-р екон. наук

Розкрито значимість об'єктивного встановлення загального рівня ефективності й факторів впливу на його зміни для забезпечення необхідною інформаційно-аналітичною базою систему управління сучасним торговельним підприємством. Наведено результати критичного аналізу адаптивності сформованих діагностичних і моніторингових систем стосовно повноти, релевантності та об'єктивності висновків про фактори впливу на результативну діяльність торговельного підприємства для процесного управління його ефективним функціонуванням. Запропоновано підходи до добору показників та напрями адаптації концептуальних засад моніторингу й діагностики ключових критеріїв ефективності функціонування торговельного підприємства в сучасних економічних умовах з метою формування більш об'ємної систематизованої інформації для підтримки доцільних й обґрунтованих рішень в управлінні ефективним функціонуванням підприємства. торговельний підприємство ефективність інформаційний

Ключові слова: торговельне підприємство, функціонування, операційна діяльність, результативність, ефективність, діагностика, моніторинг, показники, індикатори, вимір, оцінка, аналіз, фактори.

Постановка проблеми. Функціонування вітчизняних торговельних підприємств в умовах стагнації та трансформаційних процесів в економіці України, фінансової нестабільності та економічної кризи, спаду купівельної спроможності супроводжується зростанням різнохарактерних ризиків при здійснення підприємницької діяльності. Традиційні методи і моделі управлінського інструментарію через узвичаєну систему збирання, систематизації й оброблення даних недостатньою мірою придатні для оперативного й адекватного агрегування інформаційних потоків про коливання зовнішнього і внутрішнього середовища, що понижує їх значимість для процесу управління ефективним функціонуванням вітчизняних торговельних підприємств.

Сучасна економіка вимагає нових підходів до управління економічними суб'єктами, зокрема підвищуються вимоги до його гнучкості, що потребує впровадження дієвих (динамічних) управлінських інструментів. Інструментарій діагностики та моніторингу у сучасній практиці управління підприємством розглядають важливим аналітичним фундаментом для об'єднання, оцінювання й моделювання внутрішніх і зовнішніх факторів впливу на результативність діяльності торговельного підприємства. Узагальнюючи та систематизуючи необхідні інформаційні дані, ці системи стають вкрай важливим управлінським інструментом в умовах складно прогнозованої економіки. Важливими при цьому є правильно обрані та введені у ці системи індикатори - ключові показники, що формують орієнтири й відображають тенденції розвитку підприємства, його функціональних складових (бізнес-процеси) та середовища функціонування. На їх основі суб'єкти діяльності відстежують, ідентифікують і прогнозують тенденції змін окремих сфер своєї діяльності в умовах підприємницького середовища [1, с. 61].

Результати моніторингу та діагностики виступають базою для виявлення та ідентифікації чинників впливу на результативність діяльності торговельного підприємства й прийняття оперативних рішень. Значимість об'єктивних і своєчасних аналітичних результатів про фактори впливу на діяльність підприємства для реально використовуваної у сучасній практиці концепції реакційного управління ставить перед керівництвом торговельних підприємств необхідність вирішення проблемних аспектів у процесах забезпечення вимірювань та контролю результатів його діяльності відповідно до сучасних принципів оцінювання ефективності та удосконалення існуючих методів аналізу та оцінки ефективності [2, с. 16]. Безперечно, що за своїм функціональним призначенням, ані система моніторингу, ані діагностики не передбачають прийняття управлінських рішень, а спрямовані на формування систематизованої структурованої інформації, яка є базовою основою для ухвалення та оптимізації управлінських рішень. Разом з тим, у багатьох випадках розв'язання існуючої проблематики пов'язується із впровадженням у практику та "здійсненням постійного моніторингу за результатами діяльності та підвищенням ролі діагностики, яка служить базою для виявлення впливу на показники діяльності підприємства та прийняття управлінських рішень " [3].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Незважаючи на надання високої значущості моніторингу і діагностиці діяльності торговельного підприємства, вагомості результатів цих систем для підтримки ефективного управління, у дослідженнях і тематичних публікаціях відзначається низка проблемних аспектів щодо об'єктивності отриманих ними результатів. Так, наприклад,

І.В. Олександренко робить висновок про відсутність такої методики діагностики ефективності діяльності підприємства, " яка б дозволила в розгорнутому вигляді оцінити прибутковість підприємства та виявити ті напрями роботи, що є нерентабельними та збитковими для суб'єкта господарювання" [3]. І. Голяш та С. Романів відзначають, що на теперішній час "залишаються не повністю вирішеними питання вимірювання ефективності функціонування підприємства, які пов'язані, насамперед, із труднощами при виборі основних критеріїв, системи показників, факторів підвищення ефективності" [4, с. 95].

У цьому контексті О.І. Белей аргументовано розкриває "наявність дискусійних моментів в управлінні ефективністю вітчизняних торговельних підприємств", подолання яких, як обґрунтовується в публікації, "потребує впровадження більш дієвого управлінського інструментарію, ґрунтованого на системах ключових показників ефективності" [2, с. 16]. Крім цього, відповідно до зроблених узагальнень Г.С. Мамаєвою, "між вченими немає одностайної думки щодо методів дослідження стійкого розвитку торговельного підприємства, а тому у ході досліджень використовуються методи системного аналізу, метод екстраполяції, метод імітування, метод багатовимірного статистичного аналізу, експертні методи" [5, с. 28-29].

Н.М. Заярна і А.О. Кіш, аналізуючи стан розробок у сфері економічної діагностики діяльності підприємств торгівлі, роблять висновок про те, що "вимоги до змісту процесу діагностики, перелік об'єктів дослідження, методологія узагальнення отриманих результатів перебувають ще на стадії формування та неоднозначно трактуються фахівцями" [6, с. 170]. Для подолання існуючих проблем й надання адаптивності такого типу системам Н.О. Салагакова відзначає, що для проведення експрес-діагностики діяльності торговельного підприємства необхідно розробити "систему показників-індикаторів, яка б ґрунтувалася на їх комплексності, збалансованості, багатовекторності, передбачала наявність взаємозв'язку з показниками більш високого (низького) рівня, об'єктивно відображаючи найбільш істотні сторони діяльності торговельного підприємства" [7, с. 19].

Подібний стан і в розробленнях адекватних для сучасної економіки моніторингових систем. Так, за результатами тематичного дослідження [8] щодо впровадження, використання й адаптивності розроблених моніторингових систем українськими підприємствами, М.В. Пугачова робить висновок, що "наукового обґрунтування потребують методичні засади статистичного моніторингу ділової активності підприємств, здатні розширити інформаційно-аналітичну базу підтримки прийняття рішень на базі кон'юнктурних обстежень для забезпечення потреб управління в аналітичній і прогнозній інформації" [8, с. 8-12]. В.О. Козуб, відзначаючи наявність низки проблемних аспектів в питаннях моніторингу результативної діяльності торговельних підприємств, акцентує увагу на існуючих проблемах " встановлення базових значень показників-індикаторів для процесів моніторингу, обґрунтовуючи їх значущість для підтримки управлінських рішень [9, с. 268].

Мета роботи полягає у розкритті адекватності ключових індикаторів та аналізі традиційних підходів до зведення їх у систему, використовувану у процесах проведення діагностики і моніторингу рівня ефективності функціонування підприємств торговельної сфери, формулюванні окремих аспектів розвитку індикативної основи цих систем з метою підвищення об'єктивності їх результатів при оцінюванні та аналізуванні факторів впливу на діяльність торговельних підприємств.

Виклад основного матеріалу. Об'єктивна, релевантна й своєчасна інформаційно-аналітична основа є важливим засобом забезпечення ефективного управління підприємством як складною соціально-економічною системою, яка функціонує в умовах динамічних змін ринкового середовища, недостатньо прогнозованих зовнішніх факторів впливу (переважно дестабілізаційних) на його результатну діяльність. В умовах динамічного економічного середовища підприємства торговельної сфери переважно використовують традиційні статичні моделі оцінки й аналізу результатів діяльності, хоча з наукової точки зору " методи екстраполяції використовують за відносно стабільного розвитку підприємства або за наявності сезонних чи циклічних коливань з чітко вираженим трендом" [4, с. 95].

Більшість традиційних методів аналізу та оцінки мають статичний характер, а в умовах динамічних змін управлінські рішення можуть бути ефективними тоді, коли спираються на інформацію, отриману більш "динамічними" інформаційно-аналітичними системами. Враховуючи не тільки внутрішню ефективність, але й фактори впливу (реальні й очікувані) на діяльність підприємства, динамічні системи можуть з вищою об'єктивністю оцінити рівень підприємницького ризику.

Систематизація ключових факторів впливу на ефективність функціонування сучасного підприємства, зокрема торговельної галузі, формується за результатами реалізації діагностичних і моніторингових процедур. При цьому дотримуються принципів, що в умовах нестабільності і непрогнозованості економіки " прогнозування ефективності функціонування підприємства може бути тільки короткостроковим, використовуючи при цьому не екстраполяцію, а адаптивні методи, ґрунтовані на визначенні середніх величин чи експоненціальному згладжуванні" [4, с. 95].

Під цими системами зазвичай йдеться про комплекс аналітичних дій, які спрямовані на встановлення і попередження диспропорцій в економічних процесах та запобігання кризовому стану підприємства. Одним з основних завдань діагностики діяльності підприємств торгівлі є " підготовка і обґрунтування конкретних практичних заходів для підвищення ефективності діяльності суб'єкта господарювання у конкурентних умовах через покращення (відновлення) стану функціонування, направленого на стабільний розвиток" [6, с. 172]. В економічних дослідженнях традиційно дотримуються погляду, що діагностика формує необхідне й достатнє якісне і кількісне поле порівнянь показників за об'єктом дослідження, враховуючи тенденції розвитку економічного суб'єкта, сфери (галузі) його функціонування. Під системою моніторингу розуміють розроблений на підприємстві механізм постійного регулярного спостереження за контрольованими показниками ефективного функціонування підприємства, встановлення різного роду відхилень фактичних результатів від спланованих, виявлення причин цих відхилень.

У практичному впровадженні будь-якої із цих систем (моніторинг, діагностика) на підприємствах торговельної галузі важливим є: встановлення доступних джерел інформації та її параметри; визначення ключових індикаторів ефективності, на основі яких повинен базуватися процес управління; вибір базової методології для агрегування аналітичних показників та розроблення адекватного для умов діяльності алгоритму їх розрахунку за обраними критеріями. Безперечно, що для вітчизняних торговельних підприємств, які здійснюють свою діяльність в умовах кризової, трансформаційної економіки, надзвичайно важливими є обґрунтовані критерії ефективності.

Загалом ефективність функціонування економічного суб'єкта оцінюється певним інтегральним (синтетичним) показником, який формується на основі сукупності показників, що відображають результативність кожної складової для забезпечення об'єктивності визначення загального рівня ефективності. У процесах діагностики й моніторингу визначальними (базовими) вважають різнохарактерні індикатори ефективності, які охоплюють різні сфери його діяльності.

Індикатори ефективності зазвичай відображаються у відносній формі й ґрунтуються на співвідношенні вигод і витрат (індикатори рентабельності, окупності інвестицій, продуктивності та ін.). Для таких цілей "діагностика загальної ефективності діяльності підприємства методологічно пов'язана, передусім, з визначенням критерію і формуванням відповідної йому системи показників" [11, с. 123]. Як інструмент, що формалізує процес управління торговельним підприємством та спрямований на підвищення ефективності управління його функціонуванням і розвитком, використовують системи ключових показників ефективності. Ці системи призначені для управління торговельним підприємством на основі вимірювання та оцінювання його ефективності з використанням набору показників, які підібрані з урахуванням всіх можливих перспектив і різних груп користувачів [2].

У сучасних умовах діагностика визнається невід'ємною складовою будь- якого концептуального підходу до управління ефективним функціонуванням торговельного підприємства: "результати проведених досліджень свідчать про те, що саме економічна діагностика більш детально і комплексно дає змогу дослідити діяльність підприємства з метою одержання максимально достовірної інформації про його поточний стан і перспективи розвитку [10]. Таке твердження випливає із загальновизнаних базових припущень, що економічна діагностика оперує системою обґрунтованих критеріїв, які характеризують межі оптимальності функціонування підприємства в різних діапазонах і формують основу для багатовекторного комплексного оцінювання підприємства [1, с. 5].

Крім діагностичних систем, "одним із інструментів отримання статистичної інформації, здійснення на її основі аналізу та прогнозу є системи моніторингу, створені з використанням нових статистичних та інформаційних технологій, які формують ґрунтовне інформаційно-аналітичне забезпечення процесів управління" [8, с. 6]. Під час проведення процесів моніторингу важливим моментом є визначення порогових і цільових значень показників. Порогові значення показників відображають межу, перетин якої зумовлює якісні зміни системи, а граничні - мають загальний обмежувальний характер і відображають проміжок усіх можливих варіантів значень показника. Цільові значення показника окреслюють бажаний стан системи. У співвідношенні оптимальних, поро- гових і граничних значень оптимальні та порогові значення входять до загальної сукупності значень показника, що обмежується граничними значеннями [9, с. 268].

Для моніторингу й діагностики рівня ефективності функціонування торговельного підприємства обирають різні критерії, виходячи із погляду досягнення поставлених цілей. Виходячи із того, що цілі конкретного торговельного підприємства можуть бути різні (максимізація прибутку, вартості акціонерного капіталу чи зростання економічної доданої вартості, завоювання ринків збуту тощо), то синтетичний критерій ефективності істотно відрізняється. Це достатньо очевидний фактор, який можна відстежити із невизначеної вагомості окремих критеріїв у популяризованій системі показників (В8С): "розроблена збалансована система показників-індикаторів економічної діагностики в рамках чотирьох блоків (персонал, маркетинг, комерція, фінанси) розглядається своєрідним засобом моніторингу та ефективним інструментом як поточного, так і стратегічного управління діяльністю підприємства торгівлі" [2, с. 20].

Загалом інтегральний рівень ефективного функціонування торговельного підприємства залежить від реальних величин факторів позитивного та негативного впливу, які можуть мати як кількісне, так і якісне значення. При цьому слід ураховувати і той факт, що один і той самий фактор зовнішнього негативного впливу може з різним рівнем впливати на конкретне підприємство. Саме тому в моніторингових і діагностичних системах, адаптивних до крайньо мінливого й не прогнозованого загальноекономічного середовища, необхідно додатково враховувати той факт, що насправді у динамічному середовищі стан ідеальної (наперед заданої) збалансованості між різними сферами діяльності, встановлення їх значимості в ефективному функціонуванні підприємства в довгостроковому періоді, є недосяжним.

У процесі управління ефективністю функціонування торговельного підприємства передусім постає питання обґрунтованого вибору системи взаємопов'язаних показників, які покладено в основу " проведення діагностики ефективної діяльності підприємства, оскільки їх обґрунтований добір дає змогу виявити наскільки доцільно використовуються ресурси підприємства та показують співвідношення фінансових результатів із затратами на їх отримання" [3].

Під показниками у діагностичних і моніторингових системах розуміють кількісний вимірник властивостей стану, розвитку конкретного об'єкта, процесу тощо, а індикаторами вважають ключові показники, які формують орієнтири й відображають тенденції розвитку підприємства відповідно до цілей та потреб управління підприємством. Показники перетворюються на індикатори тоді, коли за їхньою допомогою керівники підприємств відстежують, аналізують і прогнозують тенденції змін окремих сфер діяльності підприємства [1, с. 62]. На кожному підприємстві з великої кількості показників для діагностики обирають тільки окремі, пріоритетні для оцінювання конкретного процесу: " запропоновано у процесі діагностики діяльності підприємства визначати показники, що відображають ефективність використання різних ресурсів та активів, а також ефективність здійснення операційної, інвестиційної, виробничої та зовнішньоекономічної діяльності" [3].

Базовим критерієм є коефіцієнт ефективності (efficiency ratio), який встановлюють зіставленням доходів (виторгу від реалізації) і операційних витрат. Інтегральна оцінка ефективності функціонування торговельного підприємства, сформована у процесах діагностики й моніторингу, повинна охоплювати традиційний зріз ключових аналітичних показників фінансово-господарської діяльності, враховуючи результати комплексного аналізу ефективності використання економічних ресурсів і капіталу підприємства. Безперечно, що в основу процесів діагностики і моніторингу ефективності функціонування торговельного підприємства повинна покладатися система різнохарактерних індикаторів рентабельності підприємства та оцінка ефективності здійснення торговельно-операційної діяльності. Окремим блоком цих систем доцільно розглядати збір, систематизацію й узагальнення дестабілізуючих факторів зовнішнього впливу на діяльність підприємства з метою управління ризиками під час здійснення фінансово-економічних операцій.

Ураховуючи специфіку діяльності торговельних підприємств, оцінка основних показників ефективності торговельно-операційної діяльності передбачає: аналіз ефективності товарної політики, оцінку ефективності торговельно- технологічних процесів та якості обслуговування покупців, а також оцінку ефективності використання торговельних і складських приміщень [12]. Узагальнююча методика діагностично-моніторингових систем кількісної оцінки синтезованого показника ефективності торговельного підприємства, яка узагальнює взаємозв'язки і взаємозалежності одиничних показників результативності (фінансових результатів та ефективності формування витрат, структури активів і капіталу, прибутковість і створення потенціалу розвитку), повинна розкривати відтворювальний процес кількісного впливу факторів на стабільне (стійке) функціонування підприємства.

Адаптивні системи діагностики і моніторингу при вимірі ефективності торговельного підприємства повинні у своїй основі спиратися на загальновизнані базові критерії ефективності, зокрема коефіцієнти прибутковості сукупних активів (return on total assets) і прибутковість власного капіталу (return on equity), оскільки перший дає змогу виміряти операційну ефективність підприємства, другий - розкриває вплив операційної ефективності на вигоди для власників, демонструючи величину отриманого прибутку на вкладений капітал. Така пропорція повинна вважатися ключовою для операційних менеджерів, оскільки перспективно прибутковість сукупних активів є найбільш значимим фактором впливу на величину прибутковості власного капіталу. Іншою ключовою пропорцією (індикаторами операційної ефективності) для вітчизняних торговельних підприємств, яка потребує постійного моніторингу і діагностики, потрібно розглядати процентне співвідношення маржинального (margin) прибутку і доходів від продаж (sales percentage), а також зіставлення цього показника з коефіцієнтом оборотності сукупних активів (asset turn).