Маркетингове управління загальноосвітніми навчальними закладами

Размещено на http://www.allbest.ru/

МАРКЕТИНГОВЕ УПРАВЛІННЯ ЗНЗ

Науковий керівник: З. В. Рябова, д.п.н., проф., завідувач кафедри управління навчальними закладами та педагогіки вищої школи ННІМП ДВНЗ ”Університет менеджменту освіти ”

Анотація

В статті розглядається вплив використання елементів маркетингу в управлінні загальноосвітніми навчальними закладами на вирішення проблеми задоволення освітніх потреб споживачів. Шкільна служба маркетингу є необхідною складовою для успішної діяльності ЗНЗ.

Ключові слова: маркетингова діяльність, освітні послуги, освітні потреби, управління школою, шкільна служба маркетингу.

In this article is discussed the impact of marketing elements using in the management of educational institutions on solving the problem of meeting the educational needs of. The school marketing service is a necessary component for the successful operation of the school.

Keywords: marketing activities, educational services, educational needs, school management, school marketing service.

Вступ

Постановка проблеми. Перехід до ринкової економіки й виникнення конкурентного середовища зробили проблему якості невід'ємною частиною стратегії поточного розвитку й політики в багатьох сферах громадського життя країни й, у тому числі, в освіті.

Базовою ланкою освіти при цьому залишається загальноосвітня школа, модернізація якої передбачає орієнтацію освіти не тільки на засвоєння школярами певних знань, умінь та навичок, але й на розвиток особистості учня, його пізнавальних і творчих здібностей, тобто формування ключових компетенцій, що обумовлюють сучасну якість змісту освіти.

Особлива роль школи складається при цьому в створенні умов для становлення особистості вільної, освіченої, культурної, морально й фізично здорової, яка буде готовою до визначення свого місця у творчому перетворенні навколишнього світу на основі співробітництва з людьми, до подальшого саморозвитку та самовдосконалення. Становлення такої особистості може бути досягнуто школою, лише за умови, що навчальний заклад стане для кожної дитини закладом, який розвиває її природні задатки, потреби й інтереси. А для цього школа сама повинна працювати в режимі розвитку, що дозволяє призвести якість підготовки школярів у відповідність із інтересами самих учнів, потребами суспільства та світовими стандартами. Таких змін не можна домогтися тільки шляхом нагромадження досвіду - як управлінського - так і педагогічного. Потрібен новаторський підхід до практики роботи школи, який повинен призвести до кардинального поліпшення її діяльності на рівні сучасних вимог. Однак недостатньо мати нові засоби, нові підручники чи систему навчання; важливо, щоб ці нововведення були прийняті не лише педагогічним середовищем, а також батьками та громадськістю; впроваджені в навчально-виховний процес і дали позитивні результати. Щоб домогтися визнання й задовольнити споживачів (учнів, батьків, громадськість), керівникам необхідно не тільки створювати функціонуючу систему, але й бути здатними обновляти її й приводити в динамічну рівновагу із середовищем, що постійно змінюється.

Сутність маркетингу полягає в наданні в потрібний час і в потрібному місці певного товару чи послуги з необхідною ціною [7]. Для обґрунтованого введення змін і підвищення конкурентоспроможності школа у своїй діяльності повинна застосовувати елементи маркетингу, де основний натиск робиться на більш повне задоволення потреб і попиту на освітні послуги. Для сучасної школи важливою умовою є вивчення попиту населення на освітні послуги і його формування. Сьогодні в діяльності шкіл можна зустріти елементи ринкових відносин. Мова йде про нову організацію навчального процесу, що дозволила б більшою мірою враховувати індивідуальні інтереси й схильності як учня, так і педагога, все більшу диференціацію типів шкіл.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. У різний час питанням управління освітнім процесом приділяли особливу увагу такі вчені, як Л. Даніленко, Л. Карамушка [1], Є. Куркін [4] та ін..

У сучасних умовах ефективне управління школою повинне базуватися на досягненнях світової науки й практики в області менеджменту й маркетингу. Принципові питання управління соціальними організаціями й процесами знайшли своє відображення в роботах фахівців з маркетингу й менеджменту М.Вебера, Э. Мейо, А. Файоля, у дослідженнях М. Мескона, Ф. Хедоурі [5], Ф. Котлера [3], З. Рябової [7] та роботах інших науковців.

Мета статті - розглянути можливість застосування маркетингової теорії до організації управління сучасною школою.

Попит на освітні послуги сьогодні вивчений недостатньо. Неодмінною умовою теоретичного осмислення маркетингу школи є розуміння його природи й особливостей.

Фактори, що впливають на розробку освітніх послуг, мають потребу в комплексному дослідженні, де маркетинг повинен займати одне із центральних місць. Без маркетингу сьогодні неможливе визначення потреб у послузі, обсягу її фінансування, матеріально -технічного й ресурсного забезпечення. Таким чином, проблема задоволення освітніх потреб ускладнюється у зв'язку з недостатньою розробленістю теоретичних і практичних основ маркетингу в управлінні школою. Це свідчить про новизну, складність і актуальність теми нашого дослідження.

Виклад основного матеріалу дослідження

Аналіз літератури [ 1; 4; 7] показує, що маркетингова діяльність як умова модернізації управління школою пов'язана з необхідністю подолання ряду існуючих протиріч, а саме:

- між досвідом маркетингової діяльності в освіті й недостатній розробленості системи шкільного маркетингу;

- між нагальними потребами в освітніх послугах і непідготовленістю школи до їхнього задоволення.

Визначення маркетингу в сфері освіти сформульовані в роботах Є. Куркіна [4, с. 23] та інших. Вивчивши різні підходи до визначення маркетингу, ми можемо зробити висновок про відсутність загальноприйнятого поняття. Ми вважаємо за доцільне виділити характерні риси маркетингу в освіті, розроблені з деякими нашими доповненнями:

- маркетинг являє собою вид управлінської діяльності, що безпосередньо охоплює як розробку послуг, так і задоволення освітніх потреб за допомогою цих послуг;

- при формуванні плану маркетингової діяльності повинні враховуватися цілі й інтереси школи. Ігнорування цього положення не дозволяє повною мірою забезпечити ефективне функціонування школи;

- при визначенні маркетингу повинне бути раціональне співвідношення між задоволенням потреби, цілями споживача й соціальних цілями;

- маркетинг повинен бути також використаний для виявлення освітніх потреб і встановлення ступеня їхнього задоволення освітніми послугами.

Таким чином, у системі освіти під маркетингом розуміється діяльність керівництва школи, спрямована на задоволення попиту потреб соціуму в освітніх послугах.

Освітні послуги задовольняють особисті (кінцевий споживач), групові ( підприємства-роботодавці) і суспільні (держава) потреби.

Аналіз стану й перспективи використань ідей маркетингу показав, що одним з найважливіших факторів модернізації управління школою є створення шкільної служби маркетингу, в основі якої лежить моніторинг освітньої ситуації, запитів, потреб і інтересів учасників освітнього процесу. Формування й розвиток маркетингової діяльності створює умови для максимального задоволення соціального попиту на освітні послуги, підвищення ефективності діяльності школи.

Вивчення реального стану застосування маркетингу в управлінні школою дозволяє зробити висновок про її недостатню результативність у системі управління школою, що обновляється. Сьогодні об'єктивно позначилося протиріччя між необхідністю оперативного реагування на задоволення потреб населення в освітніх послугах різної привабливості й відсутністю діючого механізму управління попитом послуг у загальноосвітній школі. Отже, існуючі системи керування попитом населення на освітні послуги опинилися перед необхідністю пошуку нових шляхів, зокрема, створення шкільної служби маркетингу.

Робота шкільної служби маркетингу може вестися по декількох напрямках. Вони випливають із мети й ідеї маркетингу й відповідають основним напрямкам теорії управління: облік, аналіз, планування, організація й контроль. Шкільна служба маркетингу може мати наступні напрямки діяльності:

- вивчення попиту споживачів на освітні послуги (облік потреб, формування попиту, вивчення зовнішніх умов діяльності школи);

- оцінка можливостей школи (аналіз можливостей школи й споживачів);

- вивчення діяльності шкіл-конкурентів ( визначення існуючих і потенційних конкурентів, виявлення сильних і слабких сторін їхньої діяльності);

- рекламна діяльність школи (інформаційний супровід реальних і потенційних споживачів);

- створення маркетингової інформаційної системи (формування банку даних).

У системі освітнього ринку об'єктом управління є потенційні споживачі (учні) і види пропонованих освітніх послуг. Метою системи маркетингу в школі є формування попиту на види освітніх послуг, що відповідають можливостям школи. Ці напрямки маркетингової діяльності ми поділяємо на "внутрішні" і "зовнішні". До внутрішніх маркетингових досліджень відносяться:

- вивчення попиту споживачів на освітні послуги;

- оцінка можливостей школи (аналіз діяльності школи; оцінка матеріально-технічної бази; науково-методичного забезпечення, кадрового потенціалу; нормативно-правових основ для розробки нових послуг).

До зовнішніх маркетингових досліджень належать:

- вивчення шкіл-конкурентів;

- рекламна діяльність;

- створення "маркетингової інформаційної системи".

Ми виявили й конкретизували наступні напрямки вивчення ринку освітніх послуг.

Перший напрямок. Виявлення попиту споживачів на освітні послуги. Вивчення попиту споживачів (учнів, батьків, жителів мікрорайону) і виявлення їхніх реальних потреб у конкретній освітній послузі для визначення їхньої конкурентоспроможності. Вивчення попиту споживачів проводиться шляхом спостереження й соціологічного опитування.

Другий напрямок. Оцінка можливостей школи в наданні освітніх послуг. Вона починається з аналізу внутрішніх і зовнішніх умов функціонування школи, що складається в ретельному вивченні реальних засобів і можливостей школи, сильних і слабких сторін освітнього процесу. Оптимальні можливості школи оцінюються, виходячи з реального стану її матеріально -технічної базі, науково- методичного забезпечення, кадрового потенціалу.

Третій напрямок. Вивчення шкіл-конкурентів для виявлення конкурентоспроможності школи. Під школами-конкурентами ми маємо на увазі загальноосвітні школи, що знаходяться у тім же районі, а також школи, що пропонують такі ж освітні послуги, як дана школа. Аналіз діяльності шкіл - конкурентів, з одного боку, направлено на виявлення їхніх слабких місць із метою використання в маркетинговій стратегії, а з іншого боку - на вивчення прогресивних методів організації освітнього процесу для впровадження у своїй школі.

Четвертий напрямок. Визначення рекламної стратегії. Під рекламною діяльністю ми маємо на увазі підготовку споживачів (учнів, батьків і громадськість) до сприятливого ставлення до нової освітньої послуги й підтримку попиту до цієї послуги на рівні управління освітою.

П'ятий напрямок. Створення маркетингової інформаційної системи (МІС), основу якої складає маркетингова інформаційна мережа, що виконує функції проведення маркетингових досліджень, організованого збору інформації, зберігання даних, координації плану маркетингу.

маркетинг навчальний заклад споживач

Висновки

Таким чином, можна зробити висновки, що створення й діяльність служби маркетингу є однією з умов модернізації управління школою, а впровадження системи маркетингу в практику управління школою й уміле використання компонентів маркетингу збільшать конкурентоспроможність школи.

До перспективи освітньої маркетингової діяльності ми відносимо:

- комплексне дослідження ринку освітянських послуг;

- диференціювання групи споживачів, яким слід пропонувати ту чи іншу освітню послугу;

- впровадження нових освітніх програм, науково-методичного забезпечення;

- втілення диверсифікації освітніх послуг, урізноманітнення сфер діяльності, прогнозування змін, які відбуваються у зовнішньому середовищі та адаптації;

- створення умов (соціальних, організаційних, психологічних) для здійснення інноваційної просвітницької діяльності та реалізації освітніх проектів;

- проведення SWOT - аналізу щодо вияву сильних та слабких сторін діяльності, нових можливостей розв'язування проблем і планування їх реалізації;

- популяризація освітніх послуг в окрузі.

Література

1. Даниленко Л. Освітній менеджмент : Навчальний посібник для викладачів інститутів післядипломної освіти, керівників навчальних закладів, слухачів курсів підвищення кваліфікації / Л. Даниленко, Л. Карамушка. - К. : Шкільний світ, 2003. - 400 с.

2. Гриньова М. Модель менеджера освіти : Підручник для директора / М. Гриньова, О. Штепа. - К. : Плеяди. - С. 29 - 33.

3. Котлер Ф. Основы маркетинга / Ф. Котлер. - М. : Прогресс, 1990. - 736 с.

4. Куркин Е.Б. Управление образованием в условиях рынка / Е. Куркин. - М., 1997. - 129 с.

5. Мескон М. Основы менеджмента / М. Мескон, М. Альберт, Ф. Хедоури. - М.,1992. - 460 с.

6. Моисеев A. M. Нововведения во внутришкольном управлении / A. M. Моисеев, А. Е. Капто, А. В. Лоренсов, О. Г. Хомерики. - М., 1998. - 327 с.

7. Рябова З. В. Наукові основи маркетингового управління в освіті: монографія / З. В. Рябова. - К. : Пед. думка, 2013. - 268 с.

Размещено на Allbest.ru