Логістика дистрибуції товарів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Логістика дистрибуції товарів

Якщо логістика виробництва товарів охоплює логістичні процеси як частину виробничих процесів промислових підприємств, в яких відбувається насамперед якісна трансформація товарів, то в логістиці дистрибуції товарів усі процеси трансферу є логістичними процесами, в яких відбувається лише просторово-часова та кількісна трансформація товарів, однак якісні зміни в товарі відсутні. Це і є принципова відмінність між логістикою виробництва товарів і логістикою їх розподілу.

З економічного погляду дистрибуція товарів охоплює процес і структуру переміщення товарів від виробника до кінцевих споживачів. Часто дистрибуція товарів ототожнюється з процесом продажу і доставлянням товарів виробничого підприємства кінцевому покупцю, інколи синонімізується із категорією збуту, хоч це справедливо лише за умови, коли для виробника дистрибуція обмежується першою ланкою - безпосереднім споживачем. У загальному розумінні дистрибуція товарів є інструментом пристосування пропозиції товарів до попиту на них. Із логістичного погляду істотним є не тільки попит узагалі, але і його логістичні ознаки, тобто вид товару, кількість, якість та асортимент, його наявність у певному місці в певний час. Виникнення дисгармонії між пропозицією і попитом зумовлене насамперед незбіганням цілей безпосереднього виробника із цілями кінцевого клієнта, оскільки відмінними часто є передумови прийняття рішень: що виготовляти, де, коли і в якій кількості, а, отже, і мотиви їх реалізації. Тому такими важливими є відношення між кінцевою ціною і рівнем обслуговування клієнта, що на певному рівні елімінують згадані розбіжності.

Сфера дистрибуції акцентує увагу на двох важливих проблемах:

* обґрунтування та формування каналів дистрибуції;

* проектування та реалізація фізичної дистрибуції товарів.

Схематично зміст цих проблем подано на рис.



Рис. Структура дистрибуції

Вирішення першої проблеми забезпечує виконання координаційних функцій щодо формування інформаційних потоків, установлення зв'язків між учасниками каналів дистрибуції, окреслення правових аспектів тощо. В рамках фізичної дистрибуції реалізуються організаційні функції щодо здійснення трансферу товарів в аспекті обслуговування замовлення, транспортування, складування та утримання запасів товарів. І перша, і друга проблеми за змістом належать до стратегічно важливих. Передусім це стосується виробника, дистрибуційні функції яким можуть бути реалізовані самостійно, тобто безпосередньо, або делеговані іншій організації, тобто опосередковано.

У цьому розділі розглядатимуться лише логістичні рішення, локалізовані сферою дистрибуції, тобто відношення “trade off' зі сферою виробництва до уваги не братимуться. Інакше кажучи, передумовою логістики дистрибуції тут прийнято стратегію опосередкованої дистрибуції товарів, яка побудована на своїх відособлених цілях, має локалізовані завдання і відповідно до них реалізує певні логістичні функції. Зрозуміло, що прийняті логістичні рішення з погляду цілісного ланцюга поставок є субоптимальними, як і рішення, розглянуті в попередньому розділі щодо логістики виробництва товарів. Лише в наступному параграфі буде забезпечена оптимальність на значно вищому рівні.

Ґрунтуючись на загальних визначеннях логістики, під логістикою дистрибуції товарів слід розуміти управління процесом переміщення товарів від виробника до кінцевого споживача в інтеграції з відповідними потоками грошей та інформації для забезпечення акцептованого рівня сервісу за мінімально можливих загальних витрат.

За аналогією до функціонального подання структури логістичних систем логістика дистрибуції товарів може бути структурована так [93, с. 20] (рис.):

Рис. Структуризація логістики дистрибуції товарів

Розглядаючи функціональний зміст логістики дистрибуції товарів, можна ідентифікувати сфери фрагментарного впровадження концепції логістики, наприклад, визначення величини постачання, виду упакування, вибір транспортних засобів, рівнів утримання запасів та локалізації складських об'єктів тощо. Водночас цілісна концепція логістики дистрибуції товарів мусить ґрунтуватися на системному мисленні, тобто прийнятті інтегрованих логістичних рішень, які були б оптимальними з погляду виконання всіх логістичних функцій у фізичній дистрибуції товарів. Це означає прийняття за критеріальну категорію повних логістичних витрат дистрибуції товарів, категорію загального рівня обслуговування споживача, категорію кінцевого ефекту і на цій основі - отримання додаткової конкурентної переваги.

Структурований зміст логістики дистрибуції товарів передбачає обґрунтування вибору “виконавців” окремих логістичних функцій. Так, організація, що здійснює дистрибуцію товарів, може виконувати всі логістичні функції власними ресурсами, володіючи на правах власності чи оренди засобами транспорту, складськими потужностями, іншими засобами логістичної інфраструктури. Водночас привабливою є доцільність передання виконання окремих логістичних функцій спеціалізованим самостійним підприємствам, концентруючи увагу на обмеженому колі функцій, що становитимуть виняткову компетенцію організації. Таке поглиблення спеціалізації за допомогою логістичних процесів вмотивоване очікуваним зниженням сукупних витрат, підвищенням рівня логістичного сервісу, хоч при цьому може ускладнитися виконання таких окремих функцій управління переміщенням потоку товарів, як інтегроване планування, організування, контролювання, регулювання.

Отже, логічним виглядає твердження, що найповніше концепція логістики дистрибуції товарів може бути імплементована в систему дистрибуції за умов успішного вибору стратегії дистрибуції. Класично вибір будь-якої стратегії залежить від існування тих чи інших зовнішніх та внутрішніх чинників. Щодо вибору стратегії дистрибуції до уваги необхідно брати такі групи чинників зовнішнього оточення:

* цільовий ринок (кількість і структуру клієнтів, їх просторове розміщення, звички і преференції клієнтів);

* конкуренція (способи продажу і рішення у сфері фізичної дистрибуції, які застосовуються конкурентами);

* економічні чинники (наприклад, митна, податкова політика);

* правові чинники (норми, які регулюють господарські стосунки, норми, які захищають споживача, інформацію тощо);

* технологічні чинники (нові транспортні системи, технології складування, комунікації, зберігання інформації) [54, с. 210].

Натомість до найважливіших внутрішніх передумов у рамках дистрибуційної ланки логістичного ланцюга можна віднести:

* чинники, пов'язані із застосованою концепцією маркетингу, серед них:

- маркетингові цілі (наприклад, зростання продажу, частка ринку, формування іміджу);

- продукт і його ознаки;

- політику цін;

- стратегію промоції (просування);

* засоби підприємства;

* досвід у сфері дистрибуції.

Наступним етапом у логістиці дистрибуції товарів є ідентифікація каналу дистрибуції. Маркетинговий підхід до каналу дистрибуції структурує його складові на групи учасників: інституції, в яких трансформується право власності на товар (виробники, торговельні організації, покупці); інституції без права власності на товар (агенти, брокери, інші посередники); інституції з надання спеціалізованих послуг (банки, транспортні, експедиційні, складські організації, рекламні, страхові фірми). Логістичний підхід до каналу дистрибуції структурує його складові як послідовні ланки просторово-часової трансформації товарів у процесі їх переміщення від виробника до споживача. Це також означає вибір конфігурації дистрибуційної мережі.

Одним із об'єктів логістичних рішень у дистрибуцій ній логістиці, що стосується визначення раціональних логістичних каналів, необхідно вважати локалізацію дистрибуційної мережі, тобто вибір місця розташування роздрібних магазинів, гуртовень, складів тощо. Така проблема є основною, наприклад, для виробників м'ясо-молочної, пиво-безалкогольної, овочевої продукції, продукції швейних підприємств тощо.

Маючи на меті, наприклад, оптимізацію розміщення гуртової бази на певній території, з урахуванням розташування на цій території постачальників і отримувачів (об'єктів роздрібної торгівлі), скористаємося системою координат, визначивши координати постачальників Xi і Yi та роздрібних магазинів Xj і Yj. Кінцеві рівняння визначення координат оптимальної локалізації гуртового складу є такі:

логістика дистрибуція товар промисловий



де pi - пропозиція товарів /-м постачальником,

qj - попит на товари у-го магазину.

Такий підхід до визначення місця оптимальної локалізації об'єкта ґрунтується на економічній інтерпретації визначення центра ваги локалізованої сукупності “ваг”, тобто кількості вантажу в кожному пункті транспортування яких до вибраного місця локалізації забезпечуватиме мінімальні транспортні витрати.

Розглянемо такий приклад: торговельна фірма має п'ять магазинів роздрібної торгівлі з річним обсягом продажу відповідно q1 = 100 од.; q2 = 300 од.; q3 = 100 од.; q4 = 150 од.; головними постачальниками є три виробники продукції з річною пропозицією відповідно Р1 = 200 од.; Р2 = 150 од.; Р3 = 450 од. Для мінімізації загальних транспортних витрат розглядаємо доцільність створення центрального складу з функціями єдиного постачальника магазинів. Зауважимо, що пропозиція і попит є збалансовані. Розмістивши початок координат у місці розташування найбільш віддаленого в південно-західному напрямі магазину М2, подамо графічну інтерпретацію координат постачальників та магазинів (рис.).

За наведеними вище формулами виконаємо розрахунок координат оптимального розміщення центрального складу (ЦС):



Рис. Графічна інтерпретація оптимальної локалізації центрального складу

Отже, оптимальне розміщення складу має координати ?=7,2; Y=10,5. Прийнявши за основу пропорційність відстані до транспортних витрат, можна розрахувати для такого варіанта мінімальне значення функції мети, однак цей розрахунок вимагає корегування через зіставлення з існуючою мережею транспортних сполучень, що, безперечно, вплине на оцінки відстаней між постачальниками, магазинами та центральним складом, та через, ймовірно, різну питому вартість транспортування.

Альтернативним рішенням до рішення щодо створення власного складу підприємства можна розглядати можливість використання об'єктів контрактної логістики, купуючи у надавачів логістичних послуг (складських операторів, логістичних операторів, логістичних центрів, хабів тощо) необхідний обсяг послуг. Зокрема, підприємства можуть скористатися потужностями загально досяжних логістичних центрів, наявних у регіоні. Нижче поданий алгоритм визначення оптимального розміщення такого ЛЦ з використанням не тільки методу центру маси (рис. 4.12).

Важливою у маркетинговому підході є ідентифікація характеру зв'язків між учасниками каналу дистрибуції. З погляду нинішнього періоду можна вирізнити традиційну модель каналу дистрибуції, побудовану на типових трансакціях купівлі-продажу, яка не передбачає будь-якої істотної логістичної взаємодії. Інша прогресивна модель зв'язків у каналі дистрибуції формується за умов вертикальної інтеграції. їх різновиди подані на рис.

Власні (корпоративні) канали дистрибуції вимагають єдиного керівництва. Контрактні канали будуються незалежними інструментами на засадах довготермінової співпраці. Адміністровані канали формуються одним з учасників, що має істотну ринкову позицію щодо інших учасників, який і координує їх спільну діяльність.

Рис. Алгоритм визначення оптимального місця розміщення ЛЦу регіоні

Третій, завершальний, етап упровадження логістичної концепції в дистрибуцію товарів полягає в реалізації функцій фізичної дистрибуції товарів. Зі схематичного зображення функціональної структуризації логістики дистрибуції виникає перелік основних функцій фізичної дистрибуції товарів:

* обслуговування замовлення;

* транспортування товарів;

* складування товарів;

* пакування товарів (разом із комплектацією та позначенням);

* управління запасами товарів у дистрибуційній мережі.

Рис. Традиційні і вертикально зінтегровані канали дистрибуції

Виконання кожної з названих функцій вимагає розроблення та обґрунтування процедури, а це значною мірою залежить від матеріальних чинників, сформованих унаслідок вибору каналу дистрибуції, локалізації складів, доступних транспортних технологій тощо. І це істотно впливає на структуру та загальний рівень логістичних витрат. Так, лише щодо складування товарів вимагають логістичних рішень такі об'єкти:

* використання власних складів чи складів сторонніх організацій;

* складування має бути централізоване чи децентралізоване;

* кількість рівнів складування та локалізація складських потужностей;

* планування асортиментного складування тощо.

Аналогічні логістичні рішення необхідно прийняти і під час здійснення функцій транспортування товарів, тобто щодо належності транспортних засобів (власний відділ доставляння чи аутсорсинг), технологій міжсклад- ських переміщень, технологій розподілу, консолідації і доставляння кінцевому споживачеві тощо.

Інтегрований підхід до прийняття логістичих рішень із переміщення товарів у просторі і в часі вимагає синтезу окремих логістичних функцій, передусім транспортних і складських. Так, постачання товарів споживачам із центрального складу, як правило, результують до зниження складських витрат, однак при цьому зростають транспортні витрати, погіршуються показники рівня обслуговування, наприклад, термін виконання замовлення. Однак у цілому це вигідно за умови незначної кількості споживачів та значних партіях поставок. У разі малих партій поставок вигідною стає децентралізована дистрибуція, оскільки зростання складських витрат достатньою мірою компенсується редукцією (зниженням) транспортних витрат. У рамках цього рішення важливим є горизонтальна структура рівня складування, тобто кількість, потужність та локалізація складів на кожному рівні утримання запасів.

Досліджуючи ідентифіковані причинно-наслідкові зв'язки у системі фізичної дистрибуції товарів, спектр чинників логістичної оптимізації розширюється використанням детермінант управління запасами, пакування, а в кінцевому підсумку - виконання замовлення. Зауважимо, що істотний впив на логістику дистрибуції товарів має або не має крайньої ланки - торгівлі як “виконавиці” певних логістичних функцій. У цьому разі важливим завданням для дистрибуційної логістики є визначення територіального впливу торгових центрів, що має ґрунтовне значення для формування системи запасів у роздрібній торгівлі споживчими товарами. Для цього доцільно використати так зване гравітаційне правило роздрібної торгівлі Рейлі [68, 87]: “Міські центри притягують закупівлі клієнтів зі свого оточення у відношенні, прямо пропорційному до кількості населення тих міст і обернено пропорційному до квадрата відстані, яка відділяє клієнтів від центру тих міст”.

На підставі цього закону можемо встановити пропорцію закупів, які роблять у містах А і В мешканці розташованого між ними міста С. Розглянемо такий приклад: якою мірою мешканці м. Гайсина здійснюють закупи (П„) у віддаленій Вінниці (LB = 94 км, населення ?? = 387 тис. осіб) порівняно з закупівлями (Пу) у ближчій Умані (Ly= 64 км, населення ?у = 94 тис. осіб). Для цього складемо таке відношення:

Отримане відношення означає, що, незважаючи на більшу відстань, мешканці Гайсина частіше роблять закупи у Вінниці, ніж в Умані: на 100 закупок в Умані припадає 191 закупка у Вінниці.

Для пристосування гравітаційного правила роздрібної торгівлі до ринку інвестиційних товарів замість кількості населення як “сили притягання” введемо показник обсягу виробництва (для Вінниці - 350 млн. грн. і для Умані - 95 млн. грн.):

тобто закупи мешканців Гайсина у Вінниці на 71 % переважають закупи в Умані.

Користуючись правилом Рейлі, також можна визначити межі сфери “байдужості” між двома центрами, в якій мешканці (або підприємства) будуть рівною мірою робити закупи в обох центрах. Визначені межі сфери “байдужості” характеризуватимуть територіальний діапазон впливу ринку. Очевидно, що визначені у такий спосіб сфери впливу Вінниці, наприклад, на трасах Вінниця-Умань, Вінниця-Хмельницький, Вінниця-Бердичев, пролягатимуть на різних відстанях залежно від показників окремих міст. Для наведеного прикладу діапазон впливу ринку міста Вінниці у напрямі Умані становитиме



де Lвy = 158 км - відстань між Вінницею та Уманню.

Отже, сфера “байдужості” між Вінницею та Уманню пролягатиме на відстані 106 км від Вінниці. Приблизно такий самий діапазон впливу отримаємо, прийнявши за “силу притягання” обсяг виробництва, а саме:

Узагальнюючи викладене та отримані результати дослідження логістики дистрибуції, процес управління дистрибуцією товарів можна подати у вигляді алгоритму, що передбачає реалізацію окремих фаз:

* Планування фізичної дистрибуції товарів:

¦ аналіз вихідних умов функціонування системи дистрибуції товарів;

¦ цілі підприємства та цілі дистрибуції;

¦ вибір стратегії дистрибуції;

¦ формування каналів дистрибуції;

¦ формування завдань і засобів просторово-часового переміщення товарів.

* Організування фізичної дистрибуції товарів:

¦ вибір варіанта організування фізичної дистрибуції товарів;

¦ розроблення механізмів координації діяльності учасників каналу дистрибуції;

¦ організаційне забезпечення координації фізичної дистрибуції товарів.

* Контролювання, регулювання та оцінювання ефективності дистрибуції товарів:

¦ на рівні системи дистрибуції: задоволення попиту (рівень обслуговування споживача);

¦ на рівні каналу дистрибуції: ефективність витрат дистрибуції;

¦ на рівні ланки каналу дистрибуції: виконання логістичних функцій дистрибуції.

Завершальним етапом у поданому алгоритмі процесу управління дистрибуцією товарів є оцінювання ефективності системи дистрибуції товарів. Сутність цього оцінювання залежить від його призначення. З погляду споживача ефективність дистрибуції товарів визначається рівнем його обслуговування, тобто:

* часом виконання замовлення;

* дотриманням термінів виконання замовлення;

* надійністю, як правдоподібністю виконання замовлення (гарантійні зобов'язання);

* еластичністю виконання замовлення;

* якістю постачання товарів щодо кількості, структури, стану замовлених товарів.

З точки зору системи дистрибуції товарів як суб'єкта дистрибуції товарів ефективність дистрибуції визначається співвідношенням результату (ефекту) і витрат дистрибуції товарів, зокрема рентабельністю дистрибуції. Згідно з виконуваними логістичними функціями учасники каналу дистрибуції мають такі види витрат:

* витрати обслуговування замовлення;

* витрати транспортування;

* витрати складування;

* витрати пакування;

* витрати утримання запасів;

* витрати вичерпання запасів;

* витрати на виконання інших логістичних функцій.

Однак для оцінювання ефективності дистрибуції товарів важливо оперувати повними логістичними витратами як сумою всіх названих видів витрат. Оскільки величини окремих видів логістичних витрат є співзалежні за типом “trade-off', як це схематично подано на рис. 4.14, то мислення категорією повних витрат насамперед є інструментом оптимізації системи дистрибуції товарів за витратами.

Вагомим напрямом оптимізації систем дистрибуції товарів як із погляду підвищення рівня обслуговування споживача, так і в розумінні редукції рівня загальних витрат у разі забезпечення акцептованого рівня обслуговування споживача є логістичний аутсорсинг, тобто делегування окремих логістичних функцій (або всіх) дистрибуції товарів спеціалізованим логістичним організаціям, якщо вони існують і доступні для використання.

Розвиток систем дистрибуції товарів “породив” такий специфічний елемент, як “логістичні центри / центри дистрибуції”. На рис. 4.15 подана така концепція логістичного центру.

Створення таких центрів вимагає концентрації зусиль та капіталу для побудови будинків та складських споруд, терміналів, майданчиків та під'їзних шляхів, товарної, інформаційної, гастрономічно-готельної інфраструктури тощо у місці локалізації, зручному з огляду на близькість до системи автострад, Інших видів комунікацій.

Рис. Співзалежність у формуванні повних логістичних витрат



Рис. Концепція логістичного центру дистрибуції

На рис. схематично зображена структура логістичного центру дистрибуції.

З погляду функціонального призначення Абт наводить таку класифікацію логістичних центрів:

* міжнародні логістичні центри дистрибуції (площа господарювання становить 100-150 га, радіус дії - 500-800 км);

* регіональні логістичні центри дистрибуції (площа господарювання становить 20-50 га, радіус дії - 50-80 км);

* локальні логістичні центри дистрибуції як закінчення сучасної системи дистрибуційної мережі;

* галузеві логістичні центри дистрибуції, сформовані для обслуговування певної галузі чи підприємців;

* центри логістичних послуг як проміжна фаза у напрямку вищого рівня логістичних центрів дистрибуції [86, с. 65].

Голембська подає теоретичні засади формування та функціонування центрів логістичних послуг (ЦЛП), що за змістом відповідають логістичним центрам дистрибуції [81].

Основні завдання ЦЛП виникають із потреби забезпечення: стандартизації транспортних та складських систем; автоматизації завдань із переміщення логістичних продуктів; інформатизації процесів прийняття рішень та інтеграції інформаційних систем; координації дій учасників дистрибуційної мережі.

Результати діяльності ЦЛП забезпечують високу ефективність завдяки можливості швидкого реагування на зміни величини та структури попиту, значному зниженню питомих логістичних витрат, серед них інвестиційних витрат, що є наслідком ефекту масовості та ефекту системи (інтеграції).

Загалом наявне певне ототожнення означення логістичних і дистрибуційних центрів. Тому запропоновано скористатися правилом: які функції переважають у діяльності центру: дистрибуційні чи логістичні. І хоч не можливо чітко розмежувати логістичні і дистрибуційні центри, варто скористатися певними їх відмінними ознаками (табл.)

Функціонування логістичних центрів передбачає комплексне обслуговування клієнтів шляхом надання всього спектра базових, соціальних та додаткових послуг (табл.). Результатом їх використання варто очікувати отримання синергічного ефекту, структуру якого подано на рис.

Створення логістичних центрів повинно відповідати просторовим (70-100 га), функціональним (концентрація об'єктів із надання всіх логістичних та супутніх послуг), технологічним (доступність транспортно-складських технологій), інформаційним (інтеграція інформаційних систем учасників мережі) вимогам.

Таблиця Відмінність між логістичним центром і дистрибуційним центром

Логістичний центр	Дистрибуційний центр
1. Основне призначення
* консолідація/ деконсолідація	* зберігання запасів
2. Основний чинник локалізації
* перетин автомагістралей, поєднання різних видів транспорту	* ринок збуту
3. За умовами складської обробки матеріальних запасів
* транзитно-перевалочного типу	* розподільчого типу (розподільчі центри)
4. За видом товарів, що зберігаються
* універсальні	* спеціальні
5. Масштаб використання
* загального призначення	* індивідуального призначення (корпоративні) * договірні

Таблиця Структурування функцій регіонального ЛЦ

Група функцій	Зміст
1. Базові	складування, транспортування, пакування, обслуговування споживачів, управління процедурами замовлень, управління запасами
2. Спеціальні	митне обслуговування, оборот багаторазових упаковок, оренда контейнерів, піддонів, інформаційні послуги, маркетингові послуги
3. Додаткові	технічне обслуговування транспорту, продаж палива, ремонт контейнерів, готельні послуги, банківські послуги, телекомунікаційні послуги

До основних завдань логістичних центрів належать:

* цілодобове, всебічне обслуговування логістичного продукту;

* надання різноманітних послуг у сфері складування, зокрема й процедур комплектації та декомплектації вантажів, упакування, позначення, фітосанітарного контролю, а також забезпечення принципу “першим прийшло, першим вийшло”;

* забезпечення спроможності перевантаження товарів з одного засобу транспорту на інший; надання послуг ремонтними закладами, автозаправками, автомийками і спеціалізованими автомагазинами;

* надання фінансових та консультаційних послуг у сфері форм та методів обслуговування вантажу, юридичного та митного обслуговування.



Рис. Логіко-структурна схема формування синергічного ефекту від діяльності ЛЦ у регіоні



Із логістичних центрів, які виникли протягом останніх десятиліть, на увагу заслуговують два [54, с. 275]. Перший із них - це ЦЛП у Рейні (Німеччина). Центр логістичних послуг у Рейні з поверхнею 76 га є великим транспортно- складським комплексом, включеним до європейської мережі сучасних центрів логістичних послуг. Центр розташований:

* поблизу голландсько-німецького кордону на перехресті автострад А-30, Роттердам Ганновер Берлін, А-31, В-170 і поблизу автострад A1, А2, А3;

* на перехресті каналу Дортмунд Еймс із портами, віддаленими від центру на З та 6 км;

* на перехресті залізничних доріг Роттердам Берлін та Еймс Рур;

* 25 км від аеропорту.

Центральним пунктом цього об'єкта є центр логістичного управління, в якому завдяки інформаційним технологіям відбувається швидке обслуговування вантажу. На території центру містяться: контейнерний термінал (на площі 6 га) для перевантаження контейнерів, денний оборот - 210 контейнерів; комплекси універсальних складів, холодильників, спеціальних складів, митні склади; ремонтні установи, ремонтні майстерні, автозаправки, готельно-гастрономічний тил.

Другим прикладом центру логістичних послуг є побудований в Іспанії у 1993 році Mataro Distribution Centre, з площею 41,8 га, при цьому складські будівлі мають площу 22 га. Складські будинки - це споруди високого складування (21 м) із поверхнею для 32000 європалет, а низького складування - для 15000 європалет. Оборот становить 200 європалет на годину у сфері приймання і 112 європалет на годину у сфері видавання. Центр Mataro діє цілодобово і управління ним здійснюється аналогічно до ЦЛП у Рейні.

Варто підкреслити, що на теперішній час провідними в Європі є логістичні хаби в Антверпені, Ротердамі та Дюсельдорфі. Позатим, генератором розбудови логістичних центрів виступають глобальні віртуальні організації, передусім Amazon.com

У розвитку систем дистрибуції важливе місце посідає віртуальна корпорація (англ. Virtual Corporation) як “тимчасова мережа незалежних фірм, з'єднаних інформатичною технологією для взаємного використання досвіду, можливостей, коштів та доступу до інших ринків” [57, с. 202]. Головні користі віртуальної корпорації:

* доступ до широкого спектра спеціалізованих засобів;

* спільний виступ перед сильними корпораціями клієнтів;

* учасники такої корпорації зберії'ають незалежність та здобувають важливий досвід;

* можливість швидкої реакції на зміну в проектах завдяки зміні складу учасників;

* не виникає проблем під час ліквідації корпорації, як це має місце за умов традиційного об'єднання підприємств.

Михалєвич подає основні умови створення віртуальної корпорації [57, с. 203]:

а) кожний із партнерів мусить істотно додавати вартість до кінцевого результату;

б) члени мусять мати глибоку взаємну довіру і взаєморозуміння, щоб забезпечити довготермінову співпрацю;

в) корпорація повинна концентрувати свою увагу на проектах, певні завдання можуть бути реалізовані кількома членами від імені корпорації;

г) правила функціонування повинні бути чітко і зрозуміло викладені перед початком процесу створення корпорації;

д) члени корпорації повинні розпізнати потребу у виконанні функцій, які координують діяльність цілого об'єднання і визначити виконавця цієї функції за відповідну винагороду;

е) корпорація має створити механізм стикування з невіртуальними клієнтами.

Рис. Рівень централізації: pro і contra

Створення віртуальних корпорацій може бути ініційоване фірмами, яких часто називають “мережевими брокерами” (англ. Network brokers), однак вони можуть виникати також унаслідок природного процесу еволюції господарських зв'язків, маючи на меті отримання конкурентної переваги.

З одного боку віртуальні корпорації в змозі використовувати ринкові сили для того, щоб проектувати, виготовляти, дистрибутувати і підтримувати свої пропозиції у такий спосіб, який не можуть скопіювати повністю інтегровані фірми. Однак, з іншого боку, ці ж “плюси” можуть бути одночасно слабкими місцями таких корпорацій, оскільки зростає рівень ризику, координація між “частинами” через ринок стає все складнішою. Часом доходить до парадоксальних ситуацій, коли інновації стають джерелом конкурентної переваги для одних фірм, а для інших партнерів діють зворотно. Інакше виглядає ситуація в інтегрованих, централізованих фірмах: ці фірми володіють механізмами розв'язання конфліктів і координації дій щодо впровадження інновацій. Цей вибір між стимулами і контролем покладено в основу рішення, яке мусять прийняти менеджери з дистрибуції товарів.

Размещено на Allbest.ur

...