Размещено на http://www.allbest.ru/

Психологія прийняття рішення

Всі дивляться на одні й ті самі графіки та технічні індикатори, всі слухають одні й ті самі економічні та політичні новини, але роблять різні висновки. Коли один учасник ринку доходить висновку, що ціни зростатимуть і необхідно купувати, інший учасник йому продає, оскільки впевнений, що ціни будуть падати. Чому це відбувається?

Насамперед тому, що учасники ринку - це люди, які діють послідовно згідно зі своїми знанням, досвідом та інтелектом.

Під час аналізу у кожного учасника ринку формується своя думка стосовно руху ринку, і він (учасник) приймає рішення:

- купувати;

- продавати;

- нічого не робити, чекати на кращий момент.

Крім професійного володіння методами фундаментального та технічного аналізу, для успішної діяльності на фінансовому ринку важливе значення має психологія прийняття рішення.

Трейдер, який оцінює ситуацію на ринку, повинен залишатися стійким до будь-яких емоційних сплесків та "стадних" інстинктів. Рішення, які приймаються під час емоційної гарячки, як правило, закінчуються втратою капіталу. Емоції необхідно стримувати не тільки під час відкриття позиції, а й під час розвороту ринку в протилежному напрямку.

Багатьох ринок виштовхує тоді, коли учасник відкрився не в його сторону. Дисциплінований трейдер сам вийде з ринку і зробить аналіз несприятливої для нього ситуації. Емоційний же учасник чекатиме того часу, коли ринок розвернеться в його бік. Він буде зайнятий пошуками своєї правоти, а не аналізом ринку. І зрештою, коли його капітал вичерпається, ринок його виштовхне.

Існує й інша група емоційних учасників, які страждають від того, що ринок рухається в їхню сторону. Це викликає у них ейфорію від перемоги, і їм важко повірити в те, що в будь-яку мить ринок може повернутися в протилежному напрямку. Результат не примушує довго чекати, він такий самий, як і в попереднього учасника ринку - втрата капіталу.

Тому поряд з аналізом ринку - фундаментальним та технічним - важливим стає аналіз свого психологічного стану. Розуміння того, що коїться на ринку, і прийняття правильного рішення на відкриття позиції - дуже складне психологічне завдання. Тільки подолання емоційної оцінки ринку та мінімізація ризику дасть змогу стати професіоналом, а не гравцем на фінансовому ринку.

Успішна робота на валютному ринку базується на трьох основних елементах:

1) дієвий торговий метод;

2) адекватне управління ризиками;

3) психологічна стійкість.

Дієвий торговий метод - це система прийняття рішення з приводу тієї або іншої дії на валютному ринку (відкриття або закриття валютної позиції). Як правило, вій формується на базі комбінації методів фундаментального і технічного аналізу, а також на суто людській інтуїції.

Адекватне управління ризиками являє собою розумне обмеження потенційних збитків, які можуть виникнути у разі несприятливого руху валютного курсу. Тут мається на увазі прийняття мінімальних збитків з метою недопущення великих втрат. Ризик є невід'ємним атрибутом роботі на валютному ринку. Ринковий ризик - це ризик переоцінки відкритої валютної позиції в результаті несприятливого руху курсу.

Психологічна стійкість являє собою здатність валютного дилера протистояти стресам, якими наповнена його робота. Стресові ситуації виникають у разі несприятливого руху ринку за наявності відкритої валютної позиції. Стійкість також означає здатність дилера прийняти мінімальні збитки для захисту від більших втрат.

Крім того, з важливих аспектів роботи на валютному ринку є дилерська етика. Даний аспект проявляється в процесі укладання угоди між двома дилерами різних банків. Іноді дилер, що надає котирування, помиляється, надаючи котирування, що дуже відрізняється від поточного ринкового значення. Наприклад, за поточних умов ринку 1.2050-55, в результаті механічної описки або елементарної обмовки надається котирування 1.1950-55. В цьому випадку за правилами дилерської етики дилер, що робить запит щодо котирування, повинен попросити дати котирування ще раз.

Валютний ризик

Поняття валютного ризику та його види

Ризик є обов'язковим елементом економіки. Поява ризику як невід'ємної частини економічного процесу - об'єктивний економічний закон.

Ризик - це ймовірність того, що події, очікувані або неочікувані, можуть мати негативний вплив на капітал та/або надходження банку.

Існування ризику не обов'язково є причиною для занепокоєння. Для розгляду ризиків у ширшій перспективі мають вирішити, чи є ризики, які бере на себе банк, виправданими. Ризики вважаються виправданими, якщо вони є зрозумілими, контрольованими, такими, які можна виміряти і що відповідають здатності банку швидко реагувати на негативні обставини. Невиправданий ризик може випливати із навмисних або ненавмисних дій. Якщо ризики є невиправданими, мають взаємодіяти із керівництвом і спостережною радою банку і спонукати їх до пом'якшення або усунення цих невиправданих ризиків. Заходи, які в такому разі має здійснити банк, включають зменшення сум під ризиком, збільшення капіталу або зміцнення процесів управління ризиками.

Згідно Методичних вказівок Правління національного Банку з інспектування банків "Система оцінки ризиків" (розд. Категорії ризику; "Д 15.03.2004 N 104 валютний ризик - це наявний або потенційний ризик для надходжень і капіталу, який виникає через несприятливі коливання курсів іноземних валют та цін на банківські метали.

Валютний ризик можна поділити на:

" Ризик трансакції; ." " лмом1,у

- ризик перерахунку з однієї валюти в іншу (трансляцій

- економічний валютний ризик.

Ризик трансакції полягає в тому, що несприятливі коливання курсів іноземних валют впливають на реальну вартість відкритих валютних позицій. Проте оскільки він, як правило, випливає з операцій маркетмейкерства, дилінгу і прийняття позицій в іноземних валютах, цей ризик розглядається у рекомендаціях щодо ринкового ризику.

Ризик перерахунку з однієї валюти в іншу (трансляційний ризик) полягає в тому, що величина еквівалента валютної позиції у звітності змінюється в результаті змін обмінних курсів, які використовуються для перерахунку залишків в іноземних валютах в базову (національну) валюту.

Економічний валютний ризик полягає в змінах конкурентоспроможності банку або його структур, що входять в консолідовану групу, на зовнішньому ринку через суттєві зміни обмінних курсів.

Валютний ризик можна розкласти на зовнішню і внутрішню складові.

Під зовнішньою складовою слід розуміти небезпеку для фінансового стану комерційного банку, пов'язану зі зміною зовнішнього ринкового середовища, яка знаходить свій прояв у несприятливій зміні валютних курсів.

Внутрішня складова - це здатність комерційного "банку протистояти цим несприятливим змінам на валютному ринку. Така здатність залежить від того, наскільки ефективно налагоджена робота з управління ризиками у даному комерційному банку.

Валютний ризик є специфічним видом ринкового ризику. Його сутність полягає у можливості фінансових втрат за балансовими та позабалансовими статтями у зв'язку зі зміною ринкових умов і, відповідно, з рухом ринкових валютних курсів. Ці фінансові втрати можливі у разі:

а) переоцінювання відкритих валютних позицій (коротких та довгих);

б) проведення операцій на строковому ринку - переоцінювання позабалансових статей за похідними фінансовими інструментами, угодами форвард, своп, ф'ючерсами, опціонами). Цей вид ризику є наслідком незбалансованості активів і пасивів щодо кожної з валют за термінами і сумами.

Національний банк виділяє взагалі дев'ять категорій ризику, а саме: валютний ризик, кредитний ризик, ризик ліквідності, ризик зміни процентної ставки, ринковий ризик, операційно-технологічний ризик, ризик репутації, юридичний ризик та стратегічний ризик. Всі ризики є взаємопов'язані, адже будь-який продукт або послуга може наражатись на декілька ризиків.

Кредитний ризик - це наявний або потенційний ризик для надходжень та капіталу, який виникає через неспроможність сторони, що взяла на себе зобов'язання, виконати умови будь-якої фінансової угоди із банком (його підрозділом) або в інший спосіб виконати взяті на себе зобов'язання. Кредитний ризик є в усіх видах діяльності, де результат залежить від діяльності контрагента, емітента або позичальника. Він виникає кожного разу, коли банк надає кошти, бере зобов'язання про їх надання, інвестує кошти або іншим чином ризикує ними відповідно до умов реальних чи умовних угод незалежно від того, де відображається операція - на балансі чи поза балансом.

Підчас оцінки кредитного ризику доцільно розрізняти індивідуальний та портфельний кредитний ризик. Джерелом індивідуального кредитного ризику є окремий, конкретний контрагент банку - позичальник, боржник, емітент цінних паперів. Оцінка індивідуального кредитного ризику передбачає оцінку кредитоспроможності такого окремого контрагента, тобто його індивідуальну спроможність своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за взятими зобов'язаннями. Портфельний кредитний ризик виявляється у зменшенні вартості активів банку (іншій, аніж унаслідок зміни ринкової процентної ставки). Джерелом портфельного кредитного ризику є сукупна заборгованість банку за операціями, яким притаманний кредитний ризик, - кредитний портфель, портфель цінних паперів, портфель дебіторської заборгованості тощо. Оцінка портфельного кредитного ризику передбачає оцінку концентрації та диверсифікації активів банку.

Міжнародному кредитуванню, крім кредитного ризику, притаманний ризик країни, який виникає через особливості економіки, соціального ладу та політичного устрою країни позичальника. Ризик країни особливо помітний у разі кредитування іноземних урядів або їхніх установ, оскільки таке кредитування зазвичай не забезпечене. Проте цей ризик має завжди враховуватися в кредитній та інвестиційній діяльності - не має значення, у якому секторі - державному чи приватному, існує також компонент ризику країни, відомий як трансферний ризик, що виникає втому випадку, коли заборгованість позичальника не ном і новака в національній валюті. Незважаючи на фінансовий стан позичальника, валюта заборгованості може виявитися недоступною для нього.

Ризик ліквідності визначається як наявний або потенційний ризик для надходжень та капіталу, який виникає через неспроможність банку виконати свої зобов'язання в належні строки, не зазнавши при цьому неприйнятних втрат. Ризик ліквідності виникає через нездатність управляти незапланованими відтоками коштів, змінами джерел фінансування та/або виконувати позабалансові зобов'язання.

Виділяють також ризик ліквідності ринку, який визначається як наявний або потенційний ризик для надходжень та капіталу, який виникає через нездатність банку швидко закрити розриви своїх позицій за поточними ринковими ставками, не зазнавши при цьому неприйнятних витрат. Ризик ліквідності ринку виникає через нездатність визначати або враховувати зміни ринкових умов, які впливають на спроможність залучати кошти в необхідних обсягах та за прийнятними ставками та/або реалізовувати активи швидко і з мінімальними втратами вартості.

Ризик зміни процентної ставки - це наявний або потенційний ризик для надходжень або капіталу, який виникає внаслідок несприятливих змін процентних ставок. Цей ризик впливає як на прибутковість банку, так і на економічну вартість його активів, зобов'язань та позабалансових інструментів. Основними типами ризику зміни процентної ставки, на які зазвичай наражається банк, є:

1) ризик зміни вартості ресурсів, який виникає через різницю в строках погашення (для інструментів з фіксованою процентною ставкою) та переоцінки величини ставки (для інструментів із змінною процентною ставкою) банківських активів, зобов'язань та позабалансових позицій;

2) ризик зміни кривої дохідності, який виникає через зміни в нахилі та формі кривої дохідності;

3) базисний ризик, який виникає через відсутність достатньо тісного зв'язку між коригуванням ставок, отриманих та сплачених за різними інструментами, всі інші характеристики яких щодо переоцінки є однаковими;

4) ризик права вибору, який постає із наявності права відмови від виконання угоди (тобто реалізації права вибору), яке прямо чи опосередковано наявне в багатьох банківських активах, зобов'язаннях та позабалансових портфелях.

Ринковий ризик - це наявний або потенційний ризик для надходжень та капіталу, який виникає через несприятливі коливання вартості цінних паперів та товарів і курсів іноземних валют за тими інструментами, які є в торговельному портфелі. Цей ризик випливає з маркетмейкерства, дилінгу, прийняття позицій з боргових та пайових цінних паперів, валют, товарів та похідних інструментів (деривативів).

Ризики, що виникають за аналогічних обставин щодо аналогічних інструментів, які є в банківському портфелі, розглядаються в інших відповідних категоріях системи оцінки ризиків.

Операційно-технологічний ризик - це потенційний ризик для існування банку, що виникає через недоліки корпоративного управління, системи внутрішнього контролю або неадекватність інформаційних технологій і процесів оброблення інформації з точки зору керованості, універсальності, надійності, контрольованості і безперервності роботи.

Такі недоліки можуть призвести до фінансових збитків через помилку, невчасне виконання робіт або шахрайство або стати причиною того, що інтереси банку постраждають у якийсь інший спосіб, наприклад, ділери, кредитні працівники або інші працівники банку перевищать свої повноваження або здійснюватимуть операції в порушення етичних норм або із занадто високим ризиком. Операційно-технологічний ризик виникає також через неадекватність стратегії, політики і використання інформаційних технологій. До інших аспектів операційно-технологічного ризику належить імовірність непередбачених подій, наприклад пожежі або стихійного лиха.

Ризик репутації - це наявний або потенційний ризик для надходжень та капіталу, який виникає через несприятливе сприйняття іміджу фінансової установи клієнтами, контрагентами, акціонерами (учасниками) або органами нагляду. Це впливає на спроможність банку встановлювати нові відносини з контрагентами, надавати нові послуги або підтримувати існуючі відносини. Цей ризик може призвести банк (або його керівників) до фінансових втрат або зменшення клієнтської бази, у тому числі до притягнення до адміністративної, цивільної або кримінальної відповідальності. Ризик репутації має місце на всіх рівнях організації, і тому банки мають відповідально ставитися до своїх взаємовідносин із клієнтами та суспільством.

Публічне сприйняття іміджу банку можна розділити на дві категорії:

- сприйняття ринком, наприклад нинішніми або потенційними клієнтами, контрагентами, акціонерами (учасниками);

- сприйняття органами державного регулювання, наприклад Національним банком, Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, Державною податковою адміністрацією, іншими уповноваженими органами. психологія фінансовий ринок трейдер

Юридичний ризик - це наявний або потенційний ризик для надходжень та капіталу, який виникає через порушення або недотримання банком вимог законів, нормативно-правових актів, угод, прийнятої практики або етичних норм, а також через можливість двозначного їх тлумачення. Банківські установи наражаються на юридичний ризик через те, що мають відносини з великою кількістю зацікавлених сторін, наприклад, клієнтами, контрагентами, посередниками тощо, органами нагляду, податковими та іншими уповноваженими органами. Юридичний ризик може призвести до сплати штрафних санкцій та адміністративних стягнень, необхідності грошового відшкодування збитків, погіршення репутації, погіршення позицій банку на ринку, звуження можливостей для розвитку і зменшення можливостей правового забезпечення виконання угод.

Стратегічний ризик - це наявний або потенційний ризик для надходжень та капіталу, який виникає через неправильні управлінські рішення, неналежну реалізацію рішень і неадекватне реагування на зміни в бізнес-середовищі. Цей ризик виникає внаслідок несумісності:

- стратегічних цілей банку;

- бізнес-стратегій, розроблених для досягнення цих цілей;

- ресурсів, задіяних для досягнення цих цілей;

- якості їх реалізації.

Ресурси, необхідні для реалізації бізнес-стратегій, можуть бути як матеріальними, так і нематеріальними. До них належать канали взаємодії і обміну інформацією, операційні системи, мережі надання послуг та продуктів і управлінський потенціал та можливості. Внутрішні характеристики організації мають оцінюватися з точки зору впливу економічних, технологічних, конкурентних, наглядових та інших змін зовнішнього середовища.

Размещено на Allbest.ru