Технологія проведення експертизи товарів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Технологія проведення експертизи товарів

Класифікація експертиз

Експертиза як вид фахової діяльності широко застосовується в різноманітних сферах народного господарства. За спільністю задач, об'єкта (предмета) та методик дослідження розрізняють їх види: товарознавча, технологічна, юридична, судова, екологічна, інженерно-технічна, економічна (бухгалтерська, фінансова), біологічна, патентознавча, мистецтвознавча, психофізіологічна (рис.).

Товарна експертиза здійснюється з урахуванням номенклатури вимог, використаних для експертної оцінки і поділяється на наступні групи:

- товарознавчу (кількості, якості, комплектності товару);

- санітарно-гігієнічну (відповідність гігієнічним вимогам);

- ветеринарну (ветеринарну нешкідливість товару);

- екологічну (нешкідливість товару для зовнішнього довкілля).

Рис. Класифікація експертиз

Класифікація товарознавчої експертизи. Специфіка організації та проведення різних видів експертиз

У залежності від напрямів досліджень, які здійснюються з урахуванням вимог, використаних для експертної оцінки конкретного товару, товарознавча експертиза класифікується на наступні різновиди:

- експертиза кількості товару;

- експертиза якості товару;

- експертиза комплектності товару;

- експертиза споживчих властивостей товару;

- експертиза новизни товару;

- експертиза походження товару;

- експертиза нормативної бази на товари (нормативної документації);

- ідентифікація виду чи різновиду товару;

- експертизи вартості (ціни) товару та ступеня її зниження;

- експертиза рівня якості товару та ступеня його зниження;

- експертиза відповідності коду товару ТН ЗЕД;

- експертиза відповідності товару певній системі сертифікації;

- експертиза оптимальності структури асортименту товарів;

- експертиза конкурентоспроможності товару.

Різновиди експертизи визначаються поставленими метою і завданнями. Специфічні особливості окремих різновидів товарознавчої експертизи мають вирішальний вплив на формування підходів до проведення експертизи, використання методик та методів досліджень, порядку оформлення результатів.

Товарознавча експертиза окремих груп товарів має свої специфічні особливості, обумовлені використанням сировини, матеріалів, технологією виготовлення, оздоблення і заключної обробки. Для її проведення розроблені і використовуються методики проведення експертизи в розрізі окремих груп. Так, наприклад, номенклатура показників якості для експертизи виробів із скла і кришталю, взуття, текстильних, парфумерно-косметичних товарів має свої особливості. Для оцінки показників якості використовуються органолептичні, експертні і лабораторні методи дослідження, в т. ч. фізико-хімічні, мікробіологічні, механічні, мікроскопія, характерні для певних груп товарів, які передбачені стандартами або технічними умовами контрактів.

Специфіка окремих видів товарознавчих експертиз коротко може бути окреслена наступними особливостями.

Експертиза кількості товару -- перевірка відповідності кількості товарних одиниць, маси у партії або в частині партії до числового значення, що міститься у товаросупроводжувальних документах або у пакувальному листі; традиційно має місце при розходженні фактичної кількості товару з даними транспортних, супровідних, розрахункових документів чи маркірування. Специфіка цього виду товарознавчої експертизи проявляється при дослідженні товарів без упакування, у відкритій тарі чи тарі, що не забезпечує збереження кількості товару, а також при визначенні мірної чи вагової кількості (тканини, натуральні і штучні шкіри, шкури, текстильні волокна). Певні особливості стосуються експертизи кількості товарів, вага яких залежить від вологості. Розрахунок здійснюється на кондиційну вологість (натуральні волокна, шкури); товарів, кількість яких може визначатися розрахунковим шляхом (шкури); товарів, що транспортуються у специфічній тарі (тюках, контейнерах).

Експертиза якості товару -- перевірка відповідності показників якості товару до вимог, встановлених умовами угоди (контракту), нормативною документацією, а також до товарного зразка-еталона.

Експертиза комплектності товару -- перевірка відповідності номенклатури окремих частин (виробів, деталей, вузлів), які у комплектності складають одиницю. Для товарів легкої промисловості, наприклад, дослідження в межах партії відповідності їх підбору як за окремими частинами (жакет і юбка), так і за певними характеристиками (кольорами, відтінками, покроями, фасонами, оздобленням, розмірно-ростовочно-повнотними характеристиками).

Експертиза споживчих властивостей товару -- аналіз та оцінювання споживчих властивостей товару за допомогою експертних методів на основі результатів випробувань (перевірки). Є одним із найскладніших видів товарознавчої експертизи. Експерт на підставі відповідних знань та із залученням певних засобів здійснює кількісно-якісний аналіз досліджуваного товару шляхом його порівняння з іншими товарами, що обрані за критерій, чи з ідеальним зразком; встановлює споживчу цінність досліджуваного товару на основі співставлення з обраними критеріями чи нормативними документами, отримує узагальнений результат (оцінювальне твердження), виражене у кількісній чи якісній формі.

Експертиза новизни товару -- оцінювання найсуттєвіших споживчих властивостей товару за відповідною шкалою (ступенями) новизни. Такими рівнями доцільно вважати: зміну зовнішнього оформлення товару без зміни його споживчих властивостей; часткову зміну споживчих властивостей за рахунок поліпшення основних характеристик товару, але без принципових змін технології його виготовлення; принципову зміну споживчих властивостей, які вносять суттєві зміни у спосіб задоволення відповідної потреби споживача; появу товару, що не має аналогів. Даний вид експертизи органічно пов'язаний з експертизою споживчих властивостей товару і вимагає досконалого знання номенклатури та методів оцінювання споживчих властивостей.

Експертиза походження товару -- передбачає підтвердження (заперечення) чи встановлення географічного місця виготовлення товару (країни, регіону) та способу виготовлення товару (кустарне, фабричне). Експертне дослідження передбачає розшифровку маркування, що нанесене, на товар, тару, а для товарів, маркування яких відсутнє або викликає сумнів (неправдиве) -- застосування знань особливостей вихідних матеріалів, способів виготовлення, конструкції та оздоблення виробів, які характерні конкретним виробникам чи виробникам певних регіонів. Для підвищення об'єктивності експертного висновку у такому дослідженні експерт використовує товарні каталоги та зразки-еталони товарів відомого походження. Певні особливості має експертиза походження товарів, на які видані сертифікати походження, передбачені нормативними документами в галузі зовнішньоекономічної діяльності (сертифікати загальної форми, форми А, форми СТ-1, текстильний сертифікат). Така експертиза здійснюється у порядку, передбаченому Правилами видачі відповідних сертифікатів.

Експертиза нормативної бази на товар -- аудит (перевірка) нормативної документації на товар. Оскільки найпоширенішим сучасним нормативним документом на товари є стандарт, то аудит нормативної бази на товари, насамперед, повинен спрямовуватися на дослідження стандартів. Базовими об'єктами експертизи повинні бути міжнародні стандарти, національні стандарти розвинутих країн, які постачають на світовий ринок конкурентоспроможну продукцію, та рекомендовані нормативи, які пропонуються сучасною наукою, практичним досвідом та потребами конкретних споживачів. Товарознавча експертиза нормативних документів повинна розглядатися як необхідна умова та незаперечна підстава об'єктивності подальших товарознавчих експертиз.

Ідентифікація товару -- встановлення видової назви товару, назви різновиду чи просто найменування товару. Така експертиза повинна бути спрямована на встановлення узаконених (стандартизованих) означень чи тлумачення назви (найменування), яке внесене у відповідні нормативні документи. Такими документами найчастіше є стандарти на терміни і визначення, товарні словники, пояснення до товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності.

Експертиза рівня якості товару та ступеня пониження рівня якості стосується різних стадій життєвого циклу товару: проектування, виготовлення, транспортування, зберігання, експлуатації. Вона вимагає досконалого знання вимог нормативних документів щодо проектування, виготовлення конкретних видів, а також дефектів, які можуть виникати на різних стадіях життєвого циклу товару. Експерт повинен знайти, ідентифікувати, словесно визначити будь-який дефект та оцінити ступінь його впливу на рівень якості товару, а також встановити ступінь пониження рівня якості товару через наявні дефекти.

Експертиза відповідності коду товару ТН ЗЕД передбачає глибоке знання відповідних Правил кодування, особливостей кодування виробів окремих товарних груп та досконалого знання об'єктів кодування (товарів). Здійснюється у відповідності з методикою проведення експертизи товару на його відповідність коду ТН ЗЕД, затвердженого Торгово-промисловою палатою України. Мотивований висновок експерта складається відповідно до вимог Правил ідентифікації.

Експертиза відповідності товару певній системі сертифікації -- експертиза товару, що підлягає обов'язковій сертифікації, такого, що пройшов сертифікацію, вимогам цієї системи сертифікації здійснюється шляхом проведення лабораторних досліджень, обов'язкових для цієї системи сертифікації, показників властивостей товару та співставлення результатів цих лабораторних досліджень з вимогами нормативних документів, на яких базується відповідна система сертифікації.

Експертиза оптимальності структури асортименту -- дослідження номенклатури асортименту на рівні споживчих комплексів, видів та різновидів товару з метою виявлення фактичного (передбачуваного) задоволення потреб споживачів. Вона здійснюється з урахуванням сегментації споживачів даного регіону за їх типологією, соціальним станом, рівнем прибутків, сезонністю та іншими факторами. Крім цього, враховуються: наявність запасів товарів у торговому підприємстві, скорість їх обертання, раціональні норми споживання, фактори соціального (морального) старіння товарів.

Експертиза конкурентоспроможності товару полягає у формуванні номенклатури найсуттєвіших показників якості товару, їх подальшому оцінюванні та виведенні на основі отриманих оцінок інтегрованого показника конкурентоспроможності. Цей вид експертизи є логічним завершенням експертизи оцінки рівня якості товару.

експертиза якість кількість товар

Порядок проведення експертизи кількості товарів

Проведення експертизи кількості товару регламентується нормативним документом -- "Методика проведення товарознавчої експертизи експертами торгово-промислової палати в Україні (МСЯ -- 01-05), затвердженої рішенням Президії ТПП України від 26 вересня 2005 року [26].

Відповідно до поставленого завдання експерт обирає метод точного визначення кількості товару (підрахунок, промір або зважування; вибірковий або суцільний метод перевірки) з урахуванням вимог, які містяться в договірних умовах або нормативно-технічній документації (міжнародних, державних або стандартах підприємств).

Вибіркова перевірка товару за кількістю проводиться тільки у випадках, які передбачені контрактними (договірними) умовами та нормативно-технічною документацією.

Приблизне визначення кількості товару не допускається.

До відкриття транспортного засобу або транспортного обладнання експерт зобов'язаний:

- перевірити його номер з номером, який вказаний у транспортній накладній;

- звірити його технічний та комерційний стан (наявність пошкоджень, справність дверей, дверних запорів; наявність та стан пломб відправника чи пункту відправлення (станції, порту), їх справність, відповідність даних відтисків пломб відомостям, які вказані в транспортних та товарно-супровідних документах).

У процесі відкриття транспортного засобу або транспортного обладнання експерт повинен:

- бути присутнім під час зняття пломби замовником;

- перевірити наявність засобів та пристосувань для зберігання товару;

- визначити ступінь заповнення транспортного засобу товарними місцями (товаром), зафіксувати наявність завалів, а також відповідність навантаження та кріплення товару вимогам відповідної НТД;

- звернути увагу на стан упаковки, товарну та попереджувальне маркування, якщо товар потребує обережного поводження;

- перевірити температурний режим під час відкриття транспортного засобу, якщо товар транспортується у відповідному режимі;

- визначити такий порядок вивантаження та підрахунок товарних місць або товару із транспортного засобу, який виключав би необхідність повторного перерахунку.

Підрахунок, запис кількості та номерів товарних місць, кількості товару проводяться одночасно експертом та замовником експертизи під час відкриття та розвантаження транспортного засобу.

При виявленні товарних місць, які мають пошкодження з доступом до товару або підмочення, кількість товару в них, а при необхідності -- і його комплектність перевіряється одразу після вивантаження цих товарних місць.

Одночасно перевіряються наявність дірок, сколів, тріщин, деформацій, слідів від підмочення, плям різного походження, пошкоджень з витіканням, висипанням вмісту, з шурхотом битого скла та ін. дефектів, які можуть бути зафіксовані тільки на момент відкриття та розвантаження транспортного засобу. По можливості встановлюється причина пошкодження або підмочення товару.

Після вивантаження з транспортного засобу всіх товарних місць або товару експерт зобов'язаний:

- у випадку виявлення розходжень фактичної кількості товарних місць (товару) з даними товарно-супровідних документів або пошкодження упаковки товару зробити ретельний огляд транспортного засобу, звернути увагу на наявність пошкодження покрівлі, підлоги. У випадку необхідності замовник повинен забезпечити складання комерційного акта, або акта технічного стану транспортного засобу.

Експертиза кількості товару, який надійшов у вантажних місцях.

До відкриття товарного місця експерт зобов'язаний:

- оглянути приміщення, в якому зберігається товар, ознайомитися з порядком складування та умовами зберігання (температура, вологість та ін.);

- зробити зовнішній огляд товарних місць, зафіксувати наявність та розташування контрольних стрічок, металевих скоб, цвяхів, звертаючи увагу на наявність пошкоджень або слідів відкриття та відповідного транспортного маркірування, а також маніпуляційних знаків, надписів.

Під час відкриття товарного місця експерт зобов'язаний:

- бути присутнім при відкритті кожного товарного місця;

- зробити внутрішній огляд товарного місця та допоміжних пакувальних засобів; перевірити, як товар укладено в товарному місці, ступінь заповнення товарного місця; наявність пакувального матеріалу, коробок та в якому вони стані;

- зробити спільно з товароодержувачем підрахунок товару за кожною асортиментною ознакою;

- перевірити наявність інформації про товар (артикул, розміри виробів тощо), яка зазначена в маркування на товарі та зіставити з даними пакувального листа, специфікацією постачальника або з даними маркування на товарному місці;

- зіставити загальну кількість виробів з кількістю, яка зазначена в пакувальних листах, специфікації або маркування на товарному місці.

Якщо є відвантажувальна специфікація (товарно-супровідна документація) постачальника або пакувальні листи, експерт зіставляє номер місця, який зазначений в них, з номером місця, зазначеного в маркуванні та, у разі їх відповідності, результати фактичної перевірки вмісту кожного товарного місця зіставляє з даними пакувального листа або поящикової специфікації, фіксує відхилення в них, засвідчує їх своїм підписом та підписом представника замовника.

Відсутність рахунку-фактури, специфікації, опису, пакувальних листів не є причиною для припинення експертизи.

Якщо є відсутня відвантажувальна специфікація та пакувальні листи, експерт зіставляє вміст кожного товарного місця з даними маркування на упаковці, фіксує фактичну наявність товару в кожному місці та веде докладні записи в Робочому зошиті.

У випадку виявлення невідповідності фактичної кількості товару в товарному місці з даними пакувальних листів або маркування на упаковці експерт діє так:

- дає вказівку припинити подальше відкриття товарних місць;

- особисто в присутності замовника експертизи повторно перевіряє товар (здійснює підрахунок, промір, зважування);

- проводить додатковий зовнішній та внутрішній огляд тари і засобів пакування з метою встановлення причин виникнення нестачі, при необхідності здійснює відбір зразків упаковки зі слідами пошкодження для дослідження або випробування, робить висновок, чи міг товар, якого бракує, уміститися в товарне місце;

- організує контрольне зважування товарного місця (встановлює масу нетто та масу брутто);

- попереджує замовника про необхідність збереження упаковки товарного місця, в якому була виявлена нестача, та товару, який знаходився в ньому;

- рекомендує замовнику викликати представників правоохоронних органів у випадку, якщо виявлено сліди пошкодження тари та засобів упаковки.

Експерт систематизує результати перевірки за пакуванням та маркуванням, підраховує загальну кількість товару за конкретними позиціями асортименту, кількість товару, яка не відповідає товарно-просувним документам (нестача, надлишки, розходження за асортиментом), робить висновки про причини виникнення розбіжностей.

Палата може також виконувати замовлення на проведення експертизи кількості (ваги) товару (вантажу) у момент його зважування (в автотранспортних засобах, вагонах, цистернах, на судні тощо) з використанням методів, зазначених у методиках.

Визначення кількості товару, маса якого залежить від вологості, без визначення її фактичного значення, не допускається.

Порядок проведення експертизи якості товарів

При проведенні експертизи якості товарів, крім документів, що супроводжують партію товарів, включаючи договір, експерт повинен розглянути законодавчі та регламентуючі вимоги щодо цих товарів.

Залежно від поставленого замовником завдання при визначенні показників якості товару з урахуванням вимог до якості, які містяться в нормативно-технічній документації або контрактних (договірних) умовах, експерт вибирає метод перевірки (вимірювальний або органолептичний) і вид перевірки (вибіркова або суцільна).

Органолептичний метод -- визначення показників якості продукції, який здійснюється на основі аналізу сприйняття органів відчуттів, яким визначаються такі показники якості товару: зовнішній вигляд (колір, форма, консистенція та ін.), запах, смак, звук, сприйняття на дотик, наявність дефектів.

Органолептичний метод не виключає можливості використання технічних засобів (лупа, лінійка, ваги, мікроскоп, мікрофон, слухова трубка та ін.), які підвищують сприйнятливість та можливості органів відчуття.

Вимірювальний метод -- метод визначення показників якості продукції, що здійснюється на основі технічних засобів вимірювання. За допомогою вимірювального методу визначають такі показники якості як маса виробу, сила струму, швидкість автомобіля та ін.

Вибіркова перевірка -- перевірка, під час якої висновок роблять за результатами перевірки однієї або декількох вибірок з поширенням результатів експертизи на всю партію, що дозволяється у випадках, передбачених вимогами контрактів (договорів) і стандартами.

Якщо контрактом (договором) не передбачається перевірка якості вибірковим методом, то здійснюється суцільна перевірка.

Суцільна перевірка -- перевірка кожної одиниці продукції в партії.

При проведенні експертизи якості товарів важливе значення має вибір виду випробувань (руйнівних або неруйнівних) та умов і місця їх проведення.

Руйнівні випробування -- випробування з використанням руйнівних методів контролю, під час яких може бути порушена придатність об'єкта до використання.

Неруйнівні випробування -- випробування із застосуванням неруйнівних методів контролю, які не порушують придатність об'єкта до використання.

Лабораторні випробування проводяться тоді, коли контрактними (договірними) умовами або вимогами нормативно-технічної документації якість регламентується фізико-хімічними, фізико-механічними, медико-біологічними та іншими показниками, які визначаються за допомогою лабораторних випробувань.

Для лабораторних випробувань відбір зразків (проб) проводиться безпосередньо експертом. Обсяг вибірки (кількість зразків, маса чи міра проб), засоби упаковки та зберігання відібраних зразків (проб) мають відповідати вимогам нормативно-технічної документації.

Відібрані зразки (проби) мають супроводжуватися оформленою етикеткою із вказівкою найменування товару, дати відбору зразків (проб), номер партії та інших даних, які вказують на приналежність відібраних зразків (проб) до пред'явленої на експертизу партії. Зразок (проба) має бути опломбований або опечатаний особистим штампом експерта, або іншим чином, що забезпечить схоронність зразків (проб) від підробки (заміни).

В обов'язковому порядку оформлюється акт відбору зразків (проб), який разом з відібраним зразком (пробою) експерт передає замовнику експертизи для відправлення на випробовування (або для зберігання як арбітражного зразка).

На підставі протоколу випробувань, в якому відображені результати проведення лабораторних випробувань, оформлюється акт експертизи. Протокол випробувань є невід'ємною частиною акта експертизи. Його копія зберігається в Палаті разом з архівним екземпляром акта експертизи. Про існування протоколу лабораторних випробувань експерт робить позначку в акті експертизи. Експерт може, посилаючись на протокол випробувань, відобразити в акті експертизи результати випробувань, але це не позбавляє його обов'язку додавати протокол до акта експертизи.

Відмова замовника від проведення лабораторних випробувань, якщо експерт вважає доцільними, є підставою для анулювання замовлення.

Експерт здійснює перевірку якості пред'явленого товару, робить у робочому зошиті записи про наявність, характер, розміри та місце знаходження виявлених дефектів і причину їх виникнення; у разі потреби визначає втрату якості у відсотках, крім випадків, коли завдання експертизи передбачає інший порядок. На перевірених та забракованих експертом виробах, які мають дефекти та не відповідають вимогам нормативно-технічної документації або умовам контракту (договору), експертом ставиться:

- особиста відмітка (штамп або підпис) -- на споживчі товари при узгодженні із замовником, якщо це можливо, не пошкоджуючи товарного вигляду виробів;

- особисте клеймо -- на обладнання та на вироби з металу при узгодженні із замовником.

Особисті штампи та клейма виготовляє кожна Палата. їх розмір і форма можуть бути будь-якими (овал, ромб, квадрат тощо), оптимальний розмір -- 1,5 х 2,5 см.

Палата також встановлює порядок видачі та зберігання штампів та клейм. Під час перевірки технічного стану приладів, машин та устаткування забороняється, якщо інше не передбачене умовами контракту (договору), розкривати без участі гарантійної майстерні або представника виробника частини та вузли, які мають пломби виробника.

Якщо були порушені умови транспортування або зберігання товару, що призвело до виникнення дефектів, експерт може проводити експертизу якості тільки після приведення замовником товару в стан, який дозволить об'єктивно визначити його якість. Відмова замовника від виконання вказаної вище умови є підставою для анулювання заявки.

Експерт систематизує результати перевірки якості товару, підраховує кількість товару, якість якого відповідає вимогам нормативних документів, та кількість товару, що не відповідає цим вимогам (додаток В) [8, 20, 33].

Санітарно-гігієнічна експертиза

Визначення, мета, завдання санітарно-гігієнічної експертизи.

Санітарно-гігієнічна експертиза є одним з найважливіших видів товарної експертизи, оскільки її метою є підтвердження безпеки товарів для споживачів. Необхідність її обумовлена правом громадян України на безпеку товарів, що передбачено Законом України "Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини".

Проблема безпеки набуває особливої актуальності у зв'язку з ввезенням в Україну значних обсягів продукції, з порушенням постачальниками умов укладених угод, що стосуються якості та безпеки харчових продуктів і продовольчої сировини.

Тому найважливішим завданням Державної санітарно-гігієнічної експертизи є визначення властивостей, які характеризують якість харчових продуктів, харчову цінність та їх нешкідливість для здоров'я людини.

Під безпечністю розуміють відсутність токсичної, канцерогенної, мутагенної, алергенної та іншої несприятливої дії на організм людини при споживанні харчових продуктів в межах норм, встановлених МОЗ України.

До інших видів можна віднести несприятливу дію хімічної, радіаційної, механічної, електричної, магнітної, електромагнітної, термічної енергії.

При проведенні санітарно-гігієнічної експертизи визначають хімічну, радіаційну, санітарно-гігієнічну безпечність.

Хімічна безпека -- це відсутність шкідливої дії, яка виникає внаслідок дії хімічних речовин.

Речовини, які приводять до небезпеки товарів, поділяють на наступні групи: токсичні елементи; мікотоксини; нітрати і нітрити; пестициди, антибіотики; гормональні препарати; вищі спирти і альдегіди; складні ефіри; фурфурол і оксиметилфурфурол; мономіри; заборонені харчові добавки; барвники для упакування, заборонені полімерні матеріали.

Токсичні елементи шкідливо впливають на організм людини, при попаданні в організм людини можуть викликати отруєння; до токсичних елементів відносяться миш'як, ртуть, кадмій, свинець, мідь, цинк, залізо. Вміст цих речовин обмежується для деяких нормативною документацією, а також враховується при проведенні сертифікації.

Радіаційна безпека -- відсутність негативної дії на здоров'я і життя людини, її майно. Якісні показники радіаційної безпеки встановлені наказом МОЗ України №255 від 19.08.1997 р., вони визначаються допустимими рівнями радіонуклідів: цезію -- 137 і стронцію -- 90 у продуктах харчування і питній воді тощо.

В радіологічних лабораторіях санепідемслужби проводять визначення вмісту цезію -- 137 і стронцію -- 90 в продуктах харчування та об'єктах навколишнього середовища та визначення об'ємної та питомої активності бета -- випромінюючих нуклідів (сумарної) тощо.

Санітарно-гігієнічна безпека -- відсутність недопустимого ризику, який може виникнути при різних біопошкодженнях споживних товарів. До них відносяться мікробіологічні та зоологічні пошкодження.

Мікробіологічні пошкодження або захворювання викликаються мікроорганізмами, під час розвитку деяких з них харчові продукти втрачають свою санітарно-гігієнічну безпечність. При цьому в харчових продуктах накопичуються токсичні речовини, які викликають отруєння, деколи спричиняють смерть.

Біопошкодження зоологічні викликають шкідники, комахи, гризуни, птахи, які спричиняють забруднення залишками їх життєдіяльності. Шкідники, комахи, гризуни, птахи можуть бути інфіковані патогенними мікроорганізмами, які викликають хвороби -- чуму, ящур, сибірку тощо.

Об'єктами санітарно-гігієнічної експертизи є:

- продовольча сировина, напівфабрикати, готові продукти, товари; допоміжні і пакувальні матеріали;

- добавки, контамітанти (забруднювачі);

- процеси: виробничі, технологічні і ті, що відбуваються під час транспортування, реалізації, зберігання;

- обладнання: технологічне, торговельне, транспортні засоби;

- персонал: виробничий і обслуговуючий.

Суб'єктами експертизи є працівники санітарно-епідеміологічних установ, а також науково-дослідних інститутів, вищих учбових закладів та інших установ і організацій, які акредитовані МОЗ на право проведення робіт із гігієнічної регламентації небезпечних факторів чи атестовані на право здійснення токсико-гігієнічних, медико-біологічних та інших досліджень щодо безпеки продукції для здоров'я людини, що діють на основі чинних законів, законодавчих актів, положень.

Суб'єктами експертизи є також міністерства, відомства, організації, установи, підприємства незалежно від форм власності, приватні юридичні особи, які зацікавлені в проведенні санітарно-гігієнічної експертизи.

Відносно діяльності санітарно-епідеміологічних служб застосовують такі характерні поняття, як санітарне та епідеміологічне благополуччя; норма, правила, гігієнічні нормативи тощо.

Санітарне та епідеміологічне благополуччя населення -- це оптимальні умови життя населення, які забезпечують його здоров'я. При визначенні оптимальних умов звертають увагу на наявність шкідливого впливу факторів довкілля.

Державні санітарні норми, правила, гігієнічні нормативи становлять правову базу, що застосовується для визначення ступеня безпеки окремих факторів довкілля.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про якість та безпеку харчових продуктів та продовольчої сировини" неякісними, небезпечними для здоров'я і життя людини та фальсифікованими є харчові продукти і продовольча сировина за умов:

* вмісту шкідливих і токсичних речовин екзогенного або природного походження, небезпечних мікроорганізмів, їх токсинів, гормональних препаратів;

* вмісту харчових добавок, які не отримали у встановленому порядку висновку державної санітарно-гігієнічної експертизи і не дозволені до використання за призначенням, або не визначено умови, додержання яких гарантує безпечне використання харчових продуктів і продовольчої сировини, аналіз того, чи їх вміст перевищує встановлені гранично допустимі рівні;

* вмісту будь-яких сторонніх предметів або домішок;

* використання під час виготовлення продовольчої сировини чи супутніх матеріалів, які не властиві найменуванню і виду харчового продукту, зіпсованої або непридатної за іншими ознаками продовольчої сировини;

* використання тари, пакувальних чи супутніх матеріалів, повністю або частково виготовлених із матеріалів, що не відповідають вимогам безпеки чи відсутні в переліку дозволених для контакту з харчовими продуктами Головним державним санітарним лікарем України;

* порушення визначених нормативними документами рецептури, складу товарів, умов виробництва чи транспортування, реалізації і використання;

* приховування небезпеки їх споживання або їх низької якості;

* порушення умов зберігання або терміну придатності до споживання;

* навмисного надання зовнішнього вигляду та окремих властивостей певного харчового продукту, за який вони видаються, з метою збуту споживачам або використання у сфері громадського харчування виробником (продавцем).

Факт фальсифікації встановлюється у процесі ідентифікації товару.

Проводять санітарно-гігієнічну експертизу органи санітарно-епідеміологічного нагляду.

Державний санітарно-епідеміологічний нагляд являє собою систему заходів з контролю за дотриманням юридичними і фізичними особами санітарного законодавства, що дає можливість створити оптимальні умови життєдіяльності населення і сприяє мінімальному впливу небезпечних факторів на здоров'я людей.

В Україні якість харчової продукції гарантується законодавчими і нормативними актами, які зобов'язують виробників сировини і готової продукції випускати якісну продукцію, яка відповідає вимогам стандартів. Конституцією України закріплено право громадян на охорону здоров'я, що забезпечується відповідними соціально-економічними, медико-санітарними програмами, право на безпечне для життя і здоров'я довкілля, вільного доступу до інформації щодо стану довкілля, якості харчових; продуктів і предметів побуту.

Згідно з Законом, продовольча сировина, продукти харчування, а також матеріали, обладнання і інструменти, які використовуються для їх виготовлення, зберігання, транспортування ira реалізації, підлягають сертифікації і повинні відповідати вимогам санітарних норм. Відповідальність за безпеку для здоров'я і життя населення і відповідність вимогам санітарних норм несуть підприємства, установи, організації та особи, що вироблюють, транспортують, зберігають, реалізують продовольчу сировину і продукти харчування.

Законом України "Про якість і безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини" (ст.4) забороняється виготовляти, ввозити, реалізовувати, використовувати неякісні, небезпечні для здоров'я і життя людини або фальсифіковані харчові продукти, продовольчу сировину і супутні матеріали.

Державне регулювання належної якості та безпеки харчових продуктів і продовольчої сировини згідно із статтею 10 закону здійснюється з метою забезпечення гарантій щодо:

* безпеки для життя і здоров'я людини у разі їх споживання та використання;

* їх виробництва в умовах, що відповідають встановленням вимогам технології, санітарних норм і правил, безпеки та збереження навколишнього природного середовища;

* їх виробництва із застосуванням дозволених продовольчої сировини і супутніх матеріалів;

* повноти і достовірності інформації про їх властивості;

* їх відповідності вимогам нормативних документів щодо якості та безпеки;

* їх реалізації відповідно до правил торгівлі.

Державне регулювання належної якості та безпеки харчових продуктів та продовольчої сировини здійснюється Кабінетом Міністрів України, уповноваженими центральними органами виконавчої влади, їх органами в Автономній Республіці Крим, областях і районах, містах Києві і Севастополі шляхом (ст. 11 закону):

* державного нормування показників якості та безпеки харчових продуктів, продовольчої сировини і супутніх матеріалів;

* їх державної реєстрації;

* обов'язкової сертифікації та сертифікації систем якості виробництва цих продуктів, продовольчої сировини і супутніх матеріалів;

* здійснення контролю за дотриманням порядку ввезення харчових продуктів, продовольчої сировини і супутніх матеріалів.

Складовими державного регулювання якості та безпеки харчових продуктів, продовольчої сировини на всіх етапах життєвого циклу є державний нагляд за дотриманням вимог стандартів, норм і правил, державний метрологічний нагляд, державний санітарно-епідеміологічний нагляд, державний ветеринарно-санітарний нагляд, державний контроль за дотриманням законодавства України про захист прав споживачів, державний нагляд за дотриманням законодавства про карантин рослин.

Державна реєстрація харчових продуктів, продовольчої сировини і супутніх матеріалів здійснюється Міністерством охорони здоров'я України на підставі позитивного висновку державної санітарно-гігієнічної експертизи, для продовольчої сировини -- державної ветеринарно-санітарної експертизи. Порядок проведення санітарно-гігієнічної експертизи і внесення харчових продуктів, продовольчої сировини і супутніх матеріалів до Державного реєстру визначається Головним державним санітарним лікарем України та головним державним інспектором ветеринарної медицини України.

Державна реєстрація харчових продуктів, що виробляються, проводиться відповідно до вимог нормативних документів на виробництво харчових продуктів, продовольчої сировини і супутніх матеріалів і здійснюється у порядку, встановленому Державним комітетом України по стандартизації, метрології та сертифікації.

Гігієнічна експертиза -- це оцінка експертами відповідності сировини, продукції і упакування визначеним гігієнічним вимогам.

Державна санітарно-гігієнічна експертиза полягає у комплексних вивченні та оцінці можливого негативного впливу на здоров'я населення небезпечних факторів. Вивченню та оцінці підлягають документи (проекти, технологічні регламенти, державні стандарти та інша нормативно-технічна документація) на вироби, сировину, технології, діючі об'єкти та пов'язані з ними небезпечні фактори на відповідність вимогам санітарних норм.

Основною метою гігієнічної експертизи є встановлення безпечності товарів для споживача у процесі всього його життєвого циклу.

На підставі санітарно-гігієнічної експертизи видається висновок -- документ, який встановлює критерії безпеки та шкідливість небезпечних факторів харчового продукту (групи продуктів), продовольчої сировини, супутніх матеріалів.

Найважливішим завданням гігієнічної експертизи харчових продуктів є визначення властивостей, які характеризують їх якість, харчову цінність та їх нешкідливість для здоров'я людини.

Гігієнічна експертиза харчових продуктів здійснюється згідно з правами та обов'язками, покладеними на органи та установи СЕС МОЗ України.

Вимоги безпеки до здоров'я та життя населення є обов'язковими у державних стандартах та інших нормативних документах.

Нагляд за дотриманням вимог санітарних норм у нормативній документації, стандартах, відповідністю продукції вимогам безпеки до життя та здоров'я населення здійснюють органи, установи та заклади державної санітарно-епідеміологічної служби шляхом проведення випробувань.

Випробування проводяться з наступною метою:

- визначення змін органолептичних властивостей харчових продуктів, їх характеру й ступеня, а також цих змін;

- виявлення відхилень в хімічному складі продуктів та визначення їх причин;

- встановлення можливостей передавання через інфіковані продукти збудників харчових отруєнь та інфекційних захворювань;

- виявлення пестицидів, важких металів, харчових добавок, шкідливих домішок та інших чужорідних речовин в кількості, що перевищує гігієнічні нормативи і природний вміст у продукті;

- виявлення ступеня бактеріального забруднення продуктів і характеру їх мікрофлори;

- встановлення умов виробництва і санітарного режиму підприємств, транспортування, збереження і реалізації харчових продуктів, порушення яких призводить до змін їх органолептичних властивостей, до бактеріального чи хімічного забруднення.

В результаті проведення гігієнічної експертизи вирішуються питання можливості і безпечності використання даної партії харчових продуктів для споживання населення або необхідності у додатковій технологічній тепловій обробці, сортуванні чи підсортуванні, визначення умов та шляхів реалізації.

Основним завданням санітарно-гігієнічної експертизи є встановлення факту дотримання (недотримання) санітарних норм та правил шляхом здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду за:

- дотриманням санітарних норм і правил при виготовленні, зберіганні, транспортуванні, реалізації продуктів харчування, особливо швидкопсувних;

- використанням нових матеріалів для виробів, тари, упакування, обладнання, які контактують з харчовими продуктами;

- вмістом залишкових кількостей пестицидів, солей важких металів, антибіотиків, шкідливих домішок;

- якістю харчових продуктів при виробництві, дотриманням рецептури, вмісту основних речовин, які встановлюються нормативною документацією.

Спеціальні санітарно-епідеміологічні перевірки проводяться у таких випадках:

- виникнення або підозри можливості виникнення харчових отруєнь або гострих кишкових інфекцій;

- підозри бактеріального, хімічного або механічного забруднення харчових продуктів, внаслідок чого вони стають небезпечними для здоров'я населення;

порушення технології виробництва харчових продуктів, рецептур, норм застосування пестицидів, харчових добавок тощо;

- порушення санітарних вимог під час виробництва, транспортування, зберігання, реалізації.

Державна система контролю якості і безпеки продовольчої сировини і харчових продуктів включає ще й інші організації.

Крім органів і установ санітарно-епідеміологічної служби, експертиза сільськогосподарської сировини і харчових продуктів здійснюється державно-ветеринарною службою, галузевими організаціями з контролю якості товарів, спеціалістами управління із стандартизації, метрології і сертифікації.

Спеціалістами санітарно-епідеміологічних служб проводяться санітарно-гігієнічні експертизи разом із спеціалістами ветеринарної служби при виникненні спалахів інфекційних захворювань і харчових отруєнь, пов'язаних із споживанням м'яса вимушено забитих тварин, а також субпродуктів, інших м'ясних продуктів, інфікованих збудниками інфекційних та паразитарних хвороб, спільних для людей та тварин або таких, що передаються свійськими тваринами.

Спеціалісти Держстандарту проводять сертифікацію продовольчої сировини і харчових продуктів, які виробляються вітчизняними виробниками, для виявлення відповідності їх вимогам нормативної документації, а також імпортних харчових продуктів і продовольчої сировини.

Спеціалісти Управління у справах захисту прав споживачів здійснюють контроль якості товарів та послуг. Спеціалісти торгово-промислової експертизи проводять незалежну експертизу якості, кількості тощо.

У випадках виявлення при перевірках харчових продуктів з простроченими термінами реалізації, ознаками псування і забруднення, наявністю сторонніх або шкідливих домішок, при виявленні продукції, що має відхилення від положень нормативної документації, спеціалісти Управління у справах захисту прав споживачів можуть перевести цю продукцію у нестандартну або намітити шляхи її реалізації. При виявленні спеціалістами недоліків, які мають санітарно-епідеміологічне значення, рішення про придатність до споживання продуктів харчування передається для формулювання висновку закладу, що здійснює державний нагляд і проводить санітарно-гігієнічну експертизу.

Размещено на Allbest.ur

...