Ринок ювелірних прикрас із золота в Україні

Підвищенню рівня попиту на золото у світі сприяє відкриття дуже ємного китайського ювелірного ринку, а також ринків Південно-Східної Азії, і в першу чергу Сінгапуру. Цю країну називають "азіатським Монако" через високий рівень доходів населення. У Сінгапурі знаходять своїх покупців навіть найдорожчі ювелірні вироби. Переломити тенденцію до росту котирувань у найближчі роки зможе збільшення обсягу інвестицій у перспективні золоторудні родовища таких країн, як Китай, Росія й Лаос.

Фахівці зв'язують ріст продажів золота також зі стійкими цінами на нафту. За прогнозами Міжнародної Ради по золоту - WGC, щорічний попит на цей метал у Китаї виросте протягом декількох найближчого років з нинішніх 200 до 600 тонн у результаті початку операцій у сфері приватних інвестицій. За перші 10 місяців 2004 р. обсяг торгів золотом на Шанхайській біржі - SGE склав 258 т, що на 39% більше, ніж за аналогічний період попереднього року. Дотепер Китай залишається економічним феноменом зі своїми секретами розвитку національної золотодобувної промисловості. Ріст інвестицій у золотодобування, що стимулювалося урядом починаючи з 1990-х років, у результаті вилився в 2003 р. у рекордне збільшення видобутку золота - до 213 т. Однак переважна більшість китайських золотодобувних підприємств залишаються дрібними, з дуже слабкою механізацією виробництва. Налічується більше 1000 підприємств від найменшого до середнього масштабу. Ціни на золото до кінця 2005 році виростуть, за прогнозами інвестиційного банку Barclays Capital, до $470 за унцію. Інвестори використають дорогоцінні метали для того, щоб страхувати себе від можливих втрат через падіння курсу долара. А от, на думку фахівців Dresdner Kleinwort Wasserstein, середня ціна на золото буде становити в наступному році $420 за унцію, але максимальна оцінка може досягти $480. Є побоювання, що фінансування дефіциту поточного рахунку в США буде й далі давити на долар, будуть підтримувати ціну на золото, принаймні, протягом першої половини 2005 року. Долар входить у золотовалютні резерви центральних банків багатьох країн світу, але зараз у зв'язку зі стрімким падінням курсу долара багато банків поступово позбуваються від доларів і переорієнтовуються на традиційні золото й срібло.

Ювеліри із країн з економікою, що розвивається, таких, як Китай, Таїланд і Туреччина, останнім часом поліпшили дизайн і рівень виробництва своїх виробів і вийшли на ринки, де раніше домінувала Італія - найбільший експортер виробів з дорогоцінних металів у світі.

Світове виробництво ювелірних виробів, на яке поки доводиться найбільша частина попиту на ринку дорогоцінних металів, в 2004 році виросло на чотири відсотки, свідчать дані консалтингової компанії GFMS. При цьому більша частина росту довелася на Індію, Туреччину й Китай. Азіатські компанії нині в змозі боротися з італійцями на ринках ювелірних товарів. Експорт коштовностей з Італії за дев'ять місяців 2004 року виріс на 7,7 відсотка до 2,64 мільйони євро після рекордного падіння на 20 відсотків в 2003 році, однак останні дані свідчать про те, що зараз ріст помітно знизився.

Російські підприємства розглядають український ювелірний ринок як дуже перспективний, особливо після того, як між двома країнами був підписаний договір про безмитну торгівлю. Ситуація на українському ювелірному ринку нормальна, і після того, як спаде політичний ажіотаж, її навіть можна буде назвати стабільною. І основна проблема тут не в балансі попиту, пропозиції й ціни, а в тім, що ювелірні вироби сприймаються людьми як коштовність, а не як прикраси. Вони, роблячи покупку, дивляться не на роботу, а на грами. Якщо такий підхід, то навіщо взагалі купувати прикраси? Краще вже вкладати гроші в банківські злитки. Але ці настрої незабаром зміняться, вважають фахівці. Адже вже сьогодні багато ювелірів прагнуть робити ексклюзивні або модні речі. Якість виробів підвищується. Робота починає цінуватися вище золота.

Поки ж великі виробники, зацікавлені в нарощуванні обороту, тримають ціни на вироби за рахунок власних потужностей. Але як довго це буде тривати - невідомо. Хоча залежність розвитку ринку ювелірних виробів від стабільного матеріального становища громадян слабко надихає. А в галузі, тим часом, існують і свої специфічні проблеми. І якщо забути на час про світовий ринок і мито, то на перший план виступає відсутність кваліфікованих кадрів і неврегульована законодавча база: а саме, проблеми оподатковування й ліцензування. Останнім часом в Україні спостерігається прагнення ювелірних заводів торгувати своєю продукцією без посередників. При цьому нарікають на роздріб: мовляв, частина магазинів дотепер не перешикувалася на ринкові відносини й не бажає використати таку форму роботи, як передоплата, воліючи брати товар під реалізацію. Робота з такої схеми приводить до тривалого заморожування значних сум і появи дебіторської заборгованості.

Висновок

Росту популярності українських ювелірних дизайнерів не сприяє рівень попиту на місцевому ринку ювелірних виробів із золота.

Дорогі авторські вироби в Україні придбавають споживачі вищого за середній достатку, для яких ціна - не самий визначаючий фактор при купівлі таких виробів.

І ці клієнти вже давно купують вироби зарубіжних дизайнерів. інші українські покупці, які можуть собі дозволити купувати лише недорогі прикраси, переважно слабо розуміються на ювелірних тонкощах.

Неосвіченістю масового споживача користуються недобросовісні торговці.

Часто в магазинах продаються ювелірні вироби з підробними клеймами, і власники магазинів не припинять працювати з такими „виробами” до тих пір, поки споживачі не навчаться розбиратись у ювелірних виробах.

Після вступу України у Світову організацію торгівлі будуть знижені імпортні мита, і вітчизняний ринок заполонить продукція італійського і турецького виробництва. Нині вироби із цих країн надходять до нас в основному неофіційно.

Товари нелегальними шляхами завозять в Україну і „кустарними” методами ставлять клеймо. Таким чином ці ювелірні вироби опиняються на вітринах магазинів.

Частку нелегальної продукції на внутрішньому ринку спеціалісти оцінюють від 10 до 40%. А обсяг українського ювелірного ринку складає біля 400 млн. дол. США. Збільшення імпорту золотих прикрас може призвести до зниження обсягів виробництва в країні.

В найближчому майбутньому відкрита конкурентна боротьба розгорнеться в основному між російськими і українськими виробниками та тіньовою продукцією турецького і італійського походження. Коли ж український ринок стане більш відкритим, турецька й італійська продукція легалізується. У структурі споживання ювелірних виробів із золота у довгостроковій перспективі збільшиться частка дорогих виробів із високою художньою цінністю.

Размещено на Allbest.ru