Основи маркетингу на транспорті

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Національний авіаційний університет

Курсова робота

Основи маркетингу на транспорті

Виконала: студентка 2 курсу МР-213

Карпенко Катерина



ВСТУП

У період інтенсивного розвитку ринку транспортних послуг, створення конкурентного середовища у сфері товароруху і міжнародних перевезень вантажів, суттєвих змін у системі організаційно-економічних відносин між учасниками транспортного процесу, включаючи і вантажовласників, особливе значення набуває створення сучасної системи транспортного обслуговування.

Світовий ринок транспортно-логістичних послуг, що оцінюється в 2,4 трлн. дол. США (7 % світового ВВП) , знаходиться в процесі фундаментальних змін, що надають кардинальний вплив на роль і масштаби діяльності його учасників, а також принципи їх взаємовідносин.

Основними рушійними силами на ринку логістики є:

* глобалізація діяльності компаній-клієнтів;

* концентрація компаній-клієнтів на ключових компетенціях

* прагнення до скорочення розміру логістичного ланцюжка і оптимізації витрат на його ділянках;

* скорочення життєвого циклу продукції та нові підходи до маркетингу і дистрибуції продукту, зросла роль інновацій.

Ці зміни ведуть до репозиціонування і впровадження нових стратегій у діяльності логістичних операторів.

Серед основних тенденцій зазначаються:

* укрупнення в галузі через ряд угод по злиттях і поглинаннях;

* зростання ролі інформаційних технологій в системі логістики;

* відхід від спеціалізованих послуг і концентрація на надання комплексних логістичних рішень.

В даний час глобалізація в міжнародній торгівлі зачіпає всі сфери світового господарства і особливо транспортний комплекс, який виступає головною сполучною ланкою між національним та іноземним виробником покупцем. Протягом століть Україна служить природним мостом між Північчю та Півднем (шлях з варяг у греки), Сходом і Заходом (шовковий шлях). Сьогодні вона має густу мережу транспортних артерій з досить потужною інфраструктурою.

Все це створює стартові умови для формування сучасної системи транспортних послуг, яка відповідала б світовим стандартам.

В нинішніх реаліях істотним чинником розвитку національного ринку транспортних послуг стало те, що Західні кордони України стали загальної кордоном ЄС і України. Розширення межі ЄС значною мірою вплинуло на ринок міжнародних перевезень і в першу чергу, на механізми організації міжнародних перевезень, тим самим викликавши об'єктивну необхідність функціональної перебудови діючих транспортних коридорів та розвиток логістичного мислення.

В сучасних умовах сутність транспортного ринку не вичерпується ринками окремих видів транспорту, а повинна розглядатися з урахуванням змінюються сучасних умов як у техніко-організаційні засади перевізного процесу, так і в попиті на транспортну послугу не тільки в період зростання або стабільного положення, але і в періоди кризових явищ на ринку.

маркетинговий прогнозування транспортний ринок



РОЗДІЛ 1. Сучасний стан транспортного потенціалу України

1.1 Аналіз сучасної ситуації на транспортному ринку

Транспортна галузь в Україні, як і більшість інших секторів економіки, переживає не кращі часи, тому що інфраструктура, яка дісталася Україні від СРСР, застаріла і потребує оновлення. Так, наприклад, в «Укрзалізниці» не раз скаржилися на критичний знос ж/д парку: за даними відомства за 2013 рік, знос основних фондів, в першу чергу тягового рухомого складу, що наближається до 90%.

За даними Держстату, транспортні підприємства України в 2013 році скоротили перевезення вантажів на 1,9% в порівнянні з 2012 роком -- до 757,6 млн тонн. Разом з тим вантажообіг перевізників впав на 3,9% -- до 379 млрд т/км. Вантажообіг залізничного транспорту знизився на 3,4% -- до 441,8 млн тонн.

За даними того ж Держстату, найменша кількість вантажів було перевезено Південною і Донецькою залізницями. Так, на Південному залізничному шляху відправлення вантажів скоротилася на 5,6%, Донецькій на 2,5%. Разом з тим відправлення вантажів зросло на Південно-Західній (3,1%), Придніпровській (на 2,4%), Львівській (на 1,8%), Одеській (на 1%) залізницях. Тут слід зазначити, що залізничні перевезення складають левову частку вантажоперевезень в Україні. Для порівняння: у 2013 році обсяг вантажних перевезень залізничним транспортом склав 441,8 млн тонн, в той час як обсяги перевезень найближчого «конкурента» залізниці -- автомобільного транспорту -- склали 183,5 млн тонн. Транспортна галузь в Україні, як і більшість інших секторів економіки, переживає не кращі часи, тому що інфраструктура, яка дісталася Україні від СРСР, застаріла і потребує оновлення. Так, наприклад, в «Укрзалізниці» не раз скаржилися на критичний знос парку: за даними відомства за 2013 рік, знос основних фондів, в першу чергу тягового рухомого складу, що наближається до 90%.

Зниження в галузі пояснюється декількома факторами. З одного боку, позначається кризу світової економіки, на яку вплинув цілий ряд політичних і економічних факторів, хоча вже в 2014 році експерти ринку прогнозують сприятливий клімат, який буде характеризуватися зростанням в основному за рахунок зростання економік країн і ряду держав з високим рівнем доходів.

«В результаті прогнозованого зростання на 4% попиту на сталь в світі і в КНР зокрема, прогнозується зростання експорту продукції з України, на 1-2%, поступово будуть рости вантажоперевезення. У той же час профіцит зернових культур дозволяє очікувати зростання додаткового експорту зерна на 5 млн тонн. Відхід російських і казахстанських вантажів з українських портів у 2012 році привів до зниження перевалки транзиту. Це наслідок розвитку російських портових потужностей і прагнення уряду РФ перенаправити більшість російських вантажів через свої порти. Догляд казахстанського зерна і нафти пояснюється зміною ринків збуту для зерна -- з Близького Сходу на Далекосхідний регіон і розвитком потужностей з перевалки нафти в російських портах південного басейну», -- відзначає старший аналітик Центру транспортних стратегій Андрій Ісаєв.

Що ж стосується економіки України, то тут мова йде не лише про відновлення, а навіть про припинення падіння. Економіка країни визначає купівельну спроможність населення, яка, в свою чергу, впливає на попит на пасажирські перевезення. Як стверджує старший аналітик ІГ «Арт Капітал» Олексій Андрейченко, в умовах падіння економіки знижуються доходи населення, також формуються негативні очікування щодо фінансової захищеності домогосподарств у майбутньому, що змушує населення скорочувати свій рівень споживання і зберігати гроші на чорний день. «На простому мовою поїздку з дітьми на море доведеться відкласти, тому що невідомо, чим їх завтра годувати. Краще хай побудуть у бабусі за містом. Крім цього, знижується ділова активність, економія на підприємствах зменшує кількість відряджень і інших ділових поїздок», -- говорить експерт. Це позначилося і на показниках пасажирських перевезень.

Однак проблеми транспортної галузі з'явилися не вчора. І економічна криза не винна у тому, що рухомий склад усіх видів транспорту оновлювався ще у часи СРСР. Власне, моральний і фізичний знос транспортних потужностей є однією з основних проблем галузі в Україні, крім цього існує ще ряд специфічних проблем.

Морський транспорт переживає перехідний етап. Виходячи з останніх даних Адміністрації морських портів, з 13 українських портів (5 кримських вже не враховуються в статистиці АМПУ) найбільш потенційними і розвиваються є п'ять: порти «Великої Одеси» (Одеський, Південний, Іллічівський), Миколаївський і Маріупольський порти. Також існує критична ситуація з річковим транспортом. В основному проблеми річковий логістики пов'язані з обмілінням судноплавних ділянок, таких як канал Перова, з-за якого виникають проблеми з перевезенням вантажів з гирла Дніпра до Дунаю по території України. Також можна відзначити і недостатність гарантованих проектних глибин на ділянці Дніпродзержинськ -- Запоріжжя. Це ускладнює питання доставки вантажів через цю ділянку, змушує вантажовласників або розбивати вантаж малими партіями, або використовувати суду з меншою осадкою.

Поки ще благополучний автомобільний транспорт страждає з-за поганих доріг. Так, за даними Міністерства інфраструктури на 2014, «Укравтодор», ДАІ, «Укрзалізниця» і «Укртрансінспекція» виявили понад 3 млн кв. м ямковості на українських дорогах загального користування під час весняного комісійного огляду. Крім того, за даними комісій, виявлено близько 56 тис. км, які потребують оновлення дорожньої розмітки, 20 тис. км, де необхідна ліквідація стихійних звалищ, і більше 15 тис. км, де потрібно здійснити вирубку порослі. Раніше в «Укравтодорі» заявляли, що втрати української економіки від незадовільну якість автомобільних доріг в країні за період з 2001 по 2013 рр. зросли в 2,7 рази -- до 55 млрд грн в рік.

Також якісному розвитку автомобільних пасажирських перевезень перешкоджає до кінця не опрацьовані тарифи і, як це не дивно прозвучить, труднощі в придбанні запчастин, особливо на автомобілі іноземного виробництва. Що стосується тарифів, то перевізники найчастіше незаконно підвищують вартість перевезення громадян у громадському транспорті, мотивуючи це підвищенням цін на паливо.

Якщо заглибитися в сектор авіації, то тут справжні американські гірки. Банкрутство «Аеросвіту» в 2013 році призвела до переділу ринку -- перше місце в Україні зайняла авіакомпанія МАУ, а великі іноземні компанії збільшили кількість українських рейсів. Нагадаємо, що «Аеросвіт» збанкрутував в кінці 2012 року. Головний офіс компанії перебували в міжнародному аеропорту «Бориспіль» у Київській області України. У 2012-му в пресі регулярно повідомлялося про затримки та перенесення рейсів «Аеросвіту», у кінці року авіакомпанія подала в суд заяву про банкрутство. З 5 березня 2013 року «Аеросвіт» припинив операційну діяльність.

Трубопровідний транспорт України складається з системи газо - і нафтопроводів. Зокрема, Україна має одну з найпотужніших у Європі газотранспортних систем (другий після ВАТ «Газпром»), протяжність трубопроводів яких налічує близько 35 тис. км. Проектна потужність дозволяє щорічно прокачувати понад 250 млрд куб. м газу в прямому і реверсному напрямках, при цьому для транзиту система фактично використовується єдиним користувачем -- російським ВАТ «Газпром». У зв'язку з тим що дана компанія зайнята в будівництві декількох сторонніх газотранспортних проектів (діючий «Північний потік» і планований «Південний»), транзит палива через територію України дещо знижується. У 2013 році всього через територію України транзитом пройшло 86,1 млрд куб. м ресурсу.

Українська газотранспортна система є цікавим об'єктом для низки геополітичних гравців. І з боку Європи, і з боку Росії неодноразово висловлювалися пропозиції про створення консорціуму з модернізації та використання потужностей як у двосторонньому, так і тристоронньому форматі. В даний час переговори про сораспоряжении ГТС не ведуться. В цілому ж міжнародні експерти оцінюють вартість цього активу в $27-29 млрд.

Крім газотранспортної системи, Україна має у своєму розпорядженні широку мережу нафтопроводів, частина з яких в даний час не використовується. Також через територію України проходить південна гілка найбільшої у світі системи нафтопроводів «Дружба», з якою в даний момент з'єднується побудований в 2004 році нафтопровід Одеса -- Броди. З кінця 2013 року активізовані переговори між Україною і Польщею в частині продовження нафтопроводу до міста Плоцьк, що дозволить транспортувати танкерну каспійську нафту з Одеського морського торговельного порту до польських НПЗ.

На сьогоднішній день можна з упевненістю сказати, що близько 70% усіх транспортних перевезень в Україні припадає саме на автомобільний транспорт. Актуальними є міжнародні автоперевезення, які складають майже половину зовнішньоторговельного обороту нашої країни. Вантажний автомобільний транспорт воліють використовувати представники малого і середнього бізнесу, відсоток якого в Україні тільки зростає.

Залізнична галузь незалежної України пройшла складний період становлення і розвитку держави, пошуку шляхів виживання в умовах переходу до ринкових відносин.

Ситуацію ускладнювало різке падіння обсягів перевезень і несвоєчасні розрахунки клієнтів за перевезення, що призвело до значних фінансових втрат і хронічних неплатежів до бюджету і невиплат заробітної плати.

«В історії України були такі часи, коли на залізничних перевезеннях країна заробляла $2,5 млрд на рік. Зараз же ми тупцюємо в межах 300-400 млн, а згодом цифра стане ще менше. Так, в 2,5 рази впала кількість в основному вантажоперевезень між Росією і Україною. Ми переплачуємо Росії зараз за використання її залізничних шляхів -- тобто ми їх використовуємо більше, ніж вони наші», -- сказав директор Українського аналітичного центру Олександр Охріменко.

Вкрай нагальним питанням для «Укрзалізниці» також є і застарілий рухомий склад. Станом на 1 січня 2015 року 99,4% магістральних тепловозів і 72% електровозів відпрацювали встановлений нормативний термін служби (20-30 років). Дефіцит вантажних вагонів, що призводить до недоотримання валютної виручки від експорту, в кінці 2016 року оцінювався в 9 тисяч одиниць.

«На сьогоднішній день, скажімо, зернові компанії купують собі вагони для перевезення свого товару. Однак вагонів катастрофічно не вистачає, що ще півбіди. Локомотивів не вистачає -- вони і не купуються, і не ремонтуються. Хоча за документами ремонт проводився раз десять. Колосальна кількість локомотивів стоїть в неробочому стані», -- сказав Охріменко.

У 2016 році показники обсягів транзитних перевезень України виявився найнижчим за останні 20 років -- лише 16,9 млн тонн (у порівнянні з 2015 падіння на 30%, до 2013 -- вдвічі). У минулому році план по транзиту був недовиконаний на 37%. Знос залізничної інфраструктури та високі тарифи на вантажні перевезення призвели до того, що Україна випала з масштабного проекту Нового Шовкового шляху.

На сайті «Наші гроші» опублікував фінансовий план підприємства: планується вже до кінця цього року скоротити пасажирські перевезення -- на 4% або на 7,6 млн. осіб. Найбільше просяде міжнародний пасажирооборот (14%). Внутрішні перевезення скоротяться на 2%. Штат співробітників планується скоротити на 14 тисяч осіб.

1.2 Прогнозування подальшого розвитку транспортного ринку

Перспективною стратегією економічного розвитку України є інтеграція її національних транспортно-комунікаційних коридорів в транспортну прокуратуру. Актуальність цього процесу посилюється у зв'язку з необхідністю оптимізації умов реалізації спільного експортно-імпортного потенціалу України, з урахуванням водонепроникності позиції країни, що дозволяє розглядати її територію в якості регіональної європейської макротранзитною транспортно-комунікаційної зони. Зокрема, Україна могла б використовувати досвід таких європейських країн, як Литви і Латвії - поліпшення системи моніторингу Великобританії - у створенні ефективної інфраструктури Франції та Німеччини в організації перевезень і надання логістичних послуг.

У наш час транспорт починає відігравати ключову роль в системі товароруху. Можна передбачити, що в майбутньому техніко-експлуатаційні особливості окремих видів транспорту будуть забезпечувати надійне становище на ринку транспортних послуг сучасних транспортних компаній, особливо в умовах підвищеного попиту на перевезення вантажів мілкими відправками, що, своєю чергою, прискорить розвиток автоматизованої обробки вантажів, контейнеризації та пакетизації, а також інформатики в галузі вантажної та перевізної роботи. Стан транспортної інфраструктури не забезпечує єдності транспортної системи, що є однією з головних причин низької якості транспортних послуг, наданих під час транспортування пасажирів та вантажів. На сучасному етапі виникла нова сукупність взаємопов'язаних проблем забезпечення комплексного розвитку та раціонального функціонування різних видів транспорту України . З погляду світового досвіду і тенденцій розвитку глобального ринку транспортних послуг, Україна нині на етапі формування і консолідації галузі, істотно поступаючись країнам Західної Європи як за якістю, так і за комплексністю послуг, які надаються національними транспортними компаніями. За заявою міністра транспорту Україна втрачає ринки транспортних послуг. Сьогодні 18- 20 % загального обсягу експорту послуг припадає на транспортні послуги. Але цей показник може значно зменшитися унаслідок недостатнього фінансування галузі з бюджету і законодавчої 171 неурегульованості питань, пов'язаних з розвитком України як транзитної держави. Підприємства транспорту щорічно виплачують до державного бюджету близько 1,9 млрд. грн. податків і платежів, отримуючи з бюджету близько 650 млн. грн. Внаслідок недостатнього фінансування на автомобільному транспорті практично повністю припинилося оновлення рухомого складу, середній вік експлуатації якого досягає 15 років, це удвічі перевищує нормативний термін. Близько 70 % наявних в Україні автобусів необхідно замінити, оскільки вони фізично та морально застарілі і строк їхньої експлуатації закінчився. Авіаційний транспорт практично не розвивається. На це впливає висока вартість літаків та відсутність коштів у вітчизняних авіакомпаній. Подальший розвиток українського ринку транспортних послуг, зміна конкурентних умов на ринку будуть безпосередньо залежати від факторів зовнішнього та внутрішнього порядку (табл.).

Фактори, що впливають на розвиток українського ринку транспортних послуг Таблиця

Зовнішні	Внутрішні
· Динаміка глобальної торгівлі та індустрії · Розширення Європейського Союзу таприєднання України до нього · Збільшення торгівлі з Китаєм тазростання потреб у створенні новихтранспортних коридорів,включаючитранзитні перевезення вантажів потериторії України · Глобалізація діяльності транснаціональних корпорацій і західних роздрібних сіток · Експансія міжнародних транспортнихкомпаній	· Досягнення високого темпу економічного зростання · Збільшення обсягів експортно-імпортних операцій та зміна структури зовнішньої торгівлі · Позитивна динаміка промислового · виробництва і роздрібноготоварообороту · Зрушення в структурі попиту натранспортні послуги · Темпи консолідації ринкутранспортних послуг · Стан транспортної інфраструктури і динаміка інвестицій в галузь

Транспортний комплекс України в наш час в умовах різкого зростання частки міжнародних перевезень в загальному обсязі перевезень потребує серйозної реструктуризації та оновлення основних фондів, удосконалення технології перевезень і підвищення якості транспортно-експедиційних послуг відповідно до вимог ринкової економіки, європейських та світових стандартів якості у цій галузі.



РОЗДІЛ 2. Вибір об'єкту дослідження

2.1 Напрям діяльності об'єкту дослідження

Своїм об'єктом дослідження я обрала ПАТ «Укрзалізниця»

Залізничний транспорт є однією з базових галузей економіки. Стабільне та ефективне функціонування залізничного транспорту є необхідною умовою для забезпечення обороноздатності, національної безпеки і цілісності держави, підвищення рівня життя населення.

На даний час залізниці в основному задовольняють потреби суспільного виробництва та населення у перевезеннях. Проте стан виробничо-технічної бази залізниць і технологічний рівень перевезень за багатьма параметрами не відповідає зростаючим потребам суспільства та європейським стандартам якості надання транспортних послуг, що найближчим часом може стати перешкодою для подальшого соціально-економічного розвитку держави.

Потребує вирішення питання щодо подолання відставання у розвитку мережі українських залізниць від залізниць країн ЄС та Росії, які сьогодні перебувають на різних етапах реформування, але при цьому істотно випереджають залізниці України.

Проведення ринкових перетворень на залізничному транспорті сприятиме прискоренню темпів європейської інтеграції, налагодженню більш тісного міжнародного економічного співробітництва та підвищенню конкурентоспроможності українських залізниць на ринку транспортних послуг, дасть можливість ефективно використовувати вигідне геополітичне розташування України, а також збалансувати інтереси залізниць та споживачів їх послуг.

Україна має надзвичайно сприятливі передумови для формування і розміщення транспортної мережі.

Залізничний транспорт України відіграє провідну роль у здійсненні внутрішньодержавних і значну -- у зовнішньодержавних економічних зв'язках України. На нього припадає основна частина вантажообігу і перевезень пасажирів. Цей вид транспорту поєднує у собі важливі техніко-економічні показники: регулярність руху і високу швидкість перевезень, велику пропускну і провізну спроможність.

Зокрема, галузева структура народного господарства та його територіальна організація, вигідне економіко-географічне положення визначили розвиток і розміщення залізничного, автомобільного, трубопровідного транспорту.

При цьому економіко-географічне положення істотно вплинуло на проходження транзитних магістралей, трубопроводів, формування транспортних вузлів змішаного типу. Рівнинний рельєф сприяє повсюдному розміщенню шляхів сполучення.

Зараз значна частина залізничних колій та залізничних терміналів не відповідає європейським стандартам. Якщо розглядати пасажирські перевезення, то проблемою є відсутність належного рівня сервісу на залізничних вокзалах та в самих поїздах, поганий санітарний стан вагонів, відсутність розваг протягом тривалої дороги. Все це робить подорож залізницею малоприємною для пасажирів.

Щодо вантажоперевезень, то тут проблемою є неефективні схеми навантаження та розвантаження потягів, занепад гілок, що рідко використовуються. Вирішення цих проблем потребує значних капіталовкладень, але основною проблемою є пошук необхідних коштів.

2.2 Основні показники транспортної діяльності

Залізничний транспорт України - це:

ь 6 залізниць, що об'єднують всі області України, 27 дирекцій залізничних перевезень,

ь 1666 станцій, 126 основних вокзалів, експлуатаційна протяжність головних колій - 22,3 тис. км, розгорнута протяжність колій - 30,3 тис. км, електрифікованих колій - 9169 км,

ь 68 локомотивних депо, 51 вагонне депо, 16 вагонних пасажирських депо, дистанції 43 енергопостачання, 69 дистанцій сигналізації і зв'язку, 110 дистанцій колії,

ь 38 колійно-машинних станцій, 37 дистанцій цивільних споруд, дистанції 23 вантажно-розвантажувальних робіт, інвентарний парк вантажних вагонів - 174939 од., інвентарний парк пасажирських вагонів - 8429 од., інвентарний парк тепловозів - 2718 од., інвентарний парк електровозів - 1796 од., інвентарний парк електропоїздів - 1443 од., інвентарний парк дизель-поїздів - 186 од., середньооблікова чисельність працівників основної діяльності залізниць України - 375,9 тис. чол.

Залізниці є базовою галуззю економіки України та найважливішим, стрижневим елементом транспортної системи. Саме на них припадає 85,1% вантажообігу (без урахування трубопровідного транспорту) та 54,5 % пасажирообігу.



Інфографіка залізничного транспорту України за журналом «Слово і діло

Так, у 2016 році українська залізниця перевезла 439 млн пасажирів, із них швидкісними потягами скористалися близько 4 млн. Сукупна маса перевезеного вантажу за рік склала 344,3 млн тонн, а обсяг сплачених податків - 15 млрд грн. При цьому торік ПАТ отримало прибутку на суму 303 млн грн (сукупний дохід же склав 78,9 млрд грн). В оновлення рухомого складу торік керівництво інвестувало 2,8 млрд грн (хоча планувалося вкласти 5,6 млрд грн).

Дохід УЗ за перш півріччя 2017 року склав 35,3 млрд грн, з них чистий прибуток становить 122,5 млн грн. Цього річ на оновлення рухомого складу «Укрзалізниця» планує витратити 12,5 млрд грн.

За густотою залізниць Україна займає провідне місце серед країн СНД і наближається за цим показником до європейських країн: Франції, Італії, Румунії.

За обсягами вантажних перевезень залізниці України займають 4 місце на Євроазіатському континенті, поступаючись тільки залізницям Китаю, Росії, Індії.

Вантажонапруженість українських залізниць (річний обсяг перевезень на 1 км) у 3-5 разів перевищує відповідний показник розвинених європейських країн.

Розподіл вантажних перевезень між видами транспорту в Україні значно відрізняється від ЄС, де частка залізниць становить 8%, автотранспорту 44%, морського та річкового - 45%.

2.3 Аналіз маркетингової діяльності об'єкту дослідження

Згідно законодавства залізничний транспорт України віднесено до природних монополій, тобто послуги з перевезень вантажів та пасажирів по сталевих коліях надаються єдиною організацією. Статус природної монополії обумовлює необхідність державного регулювання діяльності підприємств залізничного транспорту, зокрема об'єктом регулювання є: тарифи на перевезення та надання багатьох видів додаткових послуг та доступ споживачів до послуг.

Для регулювання і контролю діяльності суб'єктів природних монополій створюються спеціальні комісії регулювання природних монополій, крім того такими повноваженнями наділені органи державної влади, антимонопольний комітет та ін.

Предметом регулювання є тарифи на товари природних монополій та доступ споживачів до товарів природних монополій.

Основними законами, що регулюють діяльність підприємств залізничного транспорту загального користування є Закон України “Про транспорт”, Закон України “Про залізничний транспорт”, Статут залізниць України.

Відповідно до Закону України “Про залізничний транспорт” Кабінет Міністрів України визначає умови і порядок організації діяльності залізничного транспорту загального користування, сприяє його пріоритетному розвитку, надає підтримку в задоволенні потреб залізниць в ресурсах.

На мою думку, маркетингова система представляє собою організаційно-управлінський механізм прийняття та реалізацію маркетингових рішень. Організаційний аспект маркетингової системи залізничного транспорту характеризується тим, що маркетингові підрозділи створені на кожному рівні управління залізничного транспорту. Проте, хоча маркетингова система є підсистемою загальної системи управління залізничною галуззю, але вона представлена на двох ієрархічних рівнях - макрорівень (рівень “Укрзалізниці”) та мікрорівень (рівень залізниці та дирекції). Доцільність виділення цих рівнів пояснюється тим, що завдання маркетингової діяльності “Укрзалізниці” повністю відповідають меті макромаркетингових систем. Тобто дана система є інструментом формування сприятливого маркетингового середовища для підвищення конкурентоспроможності юридичних осіб та якості життя населення.

В той же час метою діяльності маркетингових підрозділів залізниць та дирекцій є підвищення конкурентоспроможності залізниць як суб'єктів господарювання. Тому на макрорівні обов'язково мають враховуватись інтереси країни в цілому, адже залізничний транспорт є складовою частиною народного господарства та значною мірою впливає на розвиток інших галузей.

В свою чергу на мікрорівні головне завдання маркетингових підрозділів - найкраще задоволенні потреб споживачів у перевезеннях та максимізації прибутків залізниці. Отже, маркетингова система залізничного транспорту повинна враховувати особливості управління кожним з рівнів.

Особливістю маркетингової системи підприємства залізничного транспорту також є те, що на макрорівні виконуються функції стратегічного маркетингу, а на мікрорівні - функції операційного маркетингу.

Для цього маркетинговий підрозділ “Укрзалізниці” розробляє єдиний план маркетингу, в якому встановлюються завдання та показники, обов'язкові для виконання кожною із залізниць. На рівні залізниці та дирекції здійснюються заходи операційного маркетингу. Зокрема, визначається конкретний маркетинговий інструментарій для виконання завдань, визначених у плані маркетингу “Укрзалізниці”, формується бюджет маркетингу та здійснюється безпосереднє виконання запланованих заходів.

Результати маркетингу підприємства протягом аналізованого періоду в цілому можна охарактеризувати як позитивні. Багато в чому, це обумовлено не стільки діяльністю працівників залізниці, скільки комплексним впровадженням на підприємствах залізничного транспорту України програмних продуктів по автоматизації роботи товарного касира та прийомоздатчика вантажів, яке було розпочато в 2006 р., що підтверджується зростанням частки маркетингових витрат. Особливе значення має збільшення кількості крупних клієнтів та їх середнього обсягу перевезень, оскільки переважаюча частина вантажообігу залізниці формується саме за рахунок крупних вантажовласників.

Тому діяльність працівників маркетингових підрозділів в основному має бути спрямована на залучення нових крупних клієнтів та збільшення обсягів перевезень існуючими крупними клієнтами.

В той же час, показники роботи з клієнтами є досить нерівномірними. Так, коефіцієнт постійності збільшився з 0,06 до 0,44, індекс пріоритетності зменшився з 1,05 до 1,01, частка крупних клієнтів характеризується значними коливаннями. Це свідчить про те, що нові клієнти залучаються, але більшість серед них не є найбільш привабливими для підприємства. Позитивні результати маркетингової діяльності підтверджуються також зростанням головного маркетингового показника - ринкової частки.



РОЗДІЛ 3. Розробка рекомендацій щодо використання сучасних маркетингових інструментів для ефективного функціонування на транспортному ринку

3.1 Визначення мети та місії підприємства в умовах функціонування транспортної структури

Місією ПАТ «Укрзалізниця» визначено забезпечення стійкого розвитку України за рахунок надання якісних і доступних транспортних послуг. Для цього розроблений механізм організаційних заходів, що має на меті перетворення компанію на лідера транспортно-логістичного ринку не лише України, а й Європи.

Головним завданням “Укрзалізниці” є розробка концепції розвитку залізничної галузі та організація злагодженої роботи залізниць та інших підприємств з метою задоволення потреб споживачів в перевезеннях при забезпеченні необхідного рівня безпеки. Таким чином, маркетинговий підрозділ “Укрзалізниці” є суб'єктом стратегічного маркетингу та виконує такі функції, як постановка маркетингових цілей для галузі в цілому та розробка стратегій їх досягнення, аналіз конкурентоспроможності галузі та розробка заходів з її підвищення, дослідження транспортного та інших ринків, розробка цінової стратегії та тарифної політики, методичне забезпечення діяльності маркетингових підрозділів нижчого рівня.

Завданнями Укрзалізниці є:

· організація злагодженої роботи залізниць і підприємств з метою задоволення потреб суспільного виробництва і населення в перевезеннях;

· забезпечення ефективної експлуатації залізничного рухомого складу, його ремонту та оновлення;

· розроблення концепцій розвитку залізничного транспорту;

· вжиття заходів для забезпечення безпеки функціонування залізничного транспорту, його інфраструктури та надійності його роботи.

Укрзалізниця відповідно до покладених на неї завдань:

§ здійснює пов'язані з експлуатаційною діяльністю функції щодо:

§ направлення рухомого складу відповідно до планів перевезень;

§ розроблення узгодженого графіка руху поїздів і плану їх формування;

§ формування і реалізації єдиної тарифної та цінової політики на залізничному транспорті;

§ відкриття єдиного рахунку та організації проведення розрахунків за перевезення вантажів і пасажирів залізницями і використання рухомого складу, а також розподілу між залізницями коштів (зокрема, валютних надходжень), отриманих від перевезень в прямому сполученні (з урахуванням конкретної участі кожної залізниці в цих перевезеннях) ;

§ розроблення та впровадження нових маршрутів вантажних і пасажирських перевезень у внутрішньому та міжнародному залізничному сполученні;

§ організації проведення розрахунків із залізницями іноземних держав за міжнародні перевезення;

§ розроблення технічних вимог до нових видів рухомого складу та обладнання залізничного транспорту, формування замовлень для промисловості і організація контролю за їх виготовленням;

§ придбання рухомого складу і контейнерів, забезпечення їх капітального . ремонту та модернізації на підприємствах, розташованих як на території України, так і за її межами;

3.2 Обґрунтування стратегії розвитку в сучасних ринкових умовах

26 квітня 2017 року, під час засідання правління ПАТ «Укрзалізниці» була схвалена Стратегія модернізації ПАТ «Укрзалізниця» 2017-2021 років. Цей документ визначає всі основні вектори розвитку галузі на найближче п'ятиріччя.

Стратегією розвитку передбачено продовження процесу реформування галузі шляхом побудови вертикально інтегрованої структури. Зокрема, будуть створені компанії за напрямками діяльності, а не за регіональним принципом, як було раніше. Бізнес-модель ПАТ «Укрзалізниця» буде побудована на п'яти бізнес-вертикалях: вантажні перевезення та логістика, пасажирські перевезення, інфраструктура, послуги тяги, виробництво та сервіс. Упродовж поточного та наступного років будуть створені всі компанії за сегментами ринку.

У вантажному секторі, крім традиційних перевезень будуть створені окремі компанії термінальних послуг, логістики, інтермодальних перевезень. Передбачено, що до 2021 року частка ринку контейнерних перевезень залізницями збільшиться з 29% до 45%. Концепцією розвитку також передбачено прямий вихід Укрзалізниці на ринок транспортних послуг Європейського союзу, розвиток міжнародних транспортних коридорів.

Щодо пасажирського сектору, то у 2018 році буде створено шість регіональних компаній з приміських перевезень та вокзальна компанія. Для покращення якості обслуговування пасажирів передбачено придбання нового рухомого складу, оптимізація його використання, впровадження нових стандартів обслуговування пасажирів. За попередніми підрахунками, такі заходи дозволять знизити збитковість пасажирських перевезень та збільшити у 2021 році дохідність на 3,3 млдр грн.

Щодо тягового рухомого складу - буде створена окрема компанія, оператор тяги. За п'ять років буде придбано 250 нових локомотивів та проведена модернізація існуючих локомотивів.

Загалом інвестиції в галузь за п'ять років складуть 130-150 млрд грн, що дозволить повністю забезпечити потреби економіки України в залізничних перевезеннях.

Для збільшення престижності професії залізничника, передбачене регулярне підвищення заробітної плати. Крім того, стратегічні ініціативи соціального блоку передбачають функціонування систем охорони здоров'я, професійного навчання, оздоровлення та багато іншого.

3.3 Пропозиції щодо розробки комплексу маркетингу для діяльності обраного об'єкту та визначення його ефективності

Важливим напрямком реформування маркетингової системи залізничного транспорту є впровадження нових форм управління та створення організаційної структури, орієнтованої на дослідження та максимальне задоволення попиту споживачів транспортних послуг.

Зокрема в концепції реструктуризації ставиться завдання “утворення гнучкої і економічної системи управління, що орієнтувалась би на споживача і сприяла технічному прогресу, була б здатною зберегти й закріпити конкурентні позиції залізничного транспорту на внутрішньому і міжнародному ринках транспортних послуг.”

Як розглянуто, маркетингова діяльність на залізничному транспорті зосереджена в основному в підрозділах, які представляють комерційне господарство (вертикаль Головне управління комерційної роботи та маркетингу - служба комерційної роботи та маркетингу - відділ комерційної роботи та маркетингу дирекції - станція) для вантажних перевезень та підрозділах, які представляють пасажирське господарство (вертикаль Головне пасажирське управління - пасажирська служба - пасажирський відділ дирекції - вокзал) для пасажирських перевезень.

Необхідно відмітити, що маркетингові функції є не єдиними серед функцій вказаних підрозділів. Так, головними завданнями служби комерційної роботи та маркетингу є обслуговування споживачів при оформленні замовлень, навантаженні вантажів та їх видачі одержувачам, контроль за розрахунками, розробка заходів для збільшення обсягів перевезень, оперативно-технічне керівництво підпорядкованими відособленими структурними підрозділами та їх підрозділами, утримання та розвиток (в тому числі капітальне будівництво) об'єктів комерційного господарства та ін. Для пасажирської служби це: організація обслуговування пасажирів до, під час та після поїздки (в тому числі продаж квитків), підготовка потягів до рейсу, експлуатація та ремонт рухомого складу, оперативно-технічне керівництво лінійними підприємствами та їх підрозділами, розробка заходів із покращання якості обслуговування та збільшення обсягів перевезень, утримання та розвиток об'єктів пасажирського господарства та ін.

Було показано, що для такої системи характерно дублювання деяких функцій, відсутність узгодження дій та контролю за їх виконанням, в результаті знижується ефективність проведених заходів, адже одним з головних принципів маркетингу є принцип комплексності та системності. Крім того, така система управління є недостатньо гнучкою та слабко реагує на зміни маркетингового середовища. Наприклад, на сьогоднішній день значною загрозою розвитку пасажирських перевезень є цінова політика авіатранспортних підприємств, спрямована на значне здешевлення їх послуг. Проте, відповідних дій з боку підприємств залізничного транспорту майже не спостерігається.

Для підвищення ефективності функціонування маркетингової системи необхідно провести її реорганізацію та змінити статус маркетингу в загальній системі управління залізничним транспортом. Адже, на сьогоднішній день маркетингові підрозділи займають підпорядковане положення по відношенню до технічних та виконують в основному допоміжні функції. В той же час, світовий досвід показує, що ефективність маркетингу досягається лише за умови, що маркетинг покладений в основу всієї діяльності підприємства.

В основу реформування маркетингової системи пропонується покласти наступні принципи:

v спеціалізація - відповідність розподілу обов'язків та повноважень працівників, який історично склався на залізничних підприємствах, канонічним положенням теорії маркетингу;

v централізація - перехід від двох окремих маркетингових систем до створення єдиної маркетингової структури, відповідальної за обидва види перевезень;

v концентрація - накопичення маркетингової інформації в підрозділах маркетинової системи;

v пріоритетність - підвищення ролі маркетингу в системі управління залізничним транспортом та надання йому вирішального права при виборі загальної стратегії розвитку галузі.

v ієрархічність - побудова єдиної маркетингової вертикалі управління відповідно до загальної системи управління на залізничному транспорті із збереженням функціонально-територіального принципу та подвійного підпорядкування лінійних підприємств: методичного з боку відповідного підрозділу служби та адміністративного з боку відділу дирекції;



ВИСНОВОК

Залізничний транспорт України є природною монополією, що обумовлює необхідність державного регулювання його діяльності. Управління діяльністю залізничного транспорту здійснюється за функціонально-територіальним принципом. Відповідно до територіального принципу управління залізничною галуззю здійснює Державна адміністрація залізничного транспорту - “Укрзалізниця”, до складу “Укрзалізниці” входять 6 залізниць, кожна з яких в свою чергу поділяється на дирекції. Згідно з функціональною ознакою в складі “Укрзалізниці” створено управлінську вертикаль: на кожному з рівнів управління функціонують підрозділи які координують діяльність підприємств нижчого рівня за окремим напрямком діяльності. Незважаючи на статус природної монополії підприємства залізничного транспорту функціонують в умовах конкурентних відносин з іншими видами транспорту, оскільки при прийнятті рішення про здійснення поїздки або перевезення вантажу споживач обирає з-поміж пропозицій різних видів транспорту, які ведуть між собою конкурентну боротьбу, пропонуючи послуги-субститути. Маркетингова система залізничного транспорту має певну специфіку порівняно із маркетинговими системами підприємств інших галузей. Зокрема, виділено такі специфічні риси:

дворівневий характер: макрорівень (рівень “Укрзалізниці”), метою якого є створення сприятливих умов для розвитку суб'єктів господарювання в 219 Україні та підвищення якості життя, та мікрорівень (рівень залізниці та дирекції), метою якого є підвищення фінансових результатів залізниці;

державне регулювання тарифів на перевезення, що пов'язано із статусом залізничного транспорту як природної монополії;

розосередження деяких функцій маркетингу в непрофільних (немаркетингових) підрозділах;

соціальна відповідальність та необхідність використання концепції соціально-етичного маркетингу, адже для багатьох регіонів та категорій пасажирів залізничний транспорт є єдиним доступним засобом пересування.

Маркетингова система залізничного транспорту організаційно не виокремлена, тобто підрозділи, що виконують маркетингові функції, не є самостійними і входять до складу різних управлінських вертикалей. В сфері вантажних перевезень маркетингові функції виконують в основному підрозділи комерційного господарства, в сфері пасажирських перевезень - підрозділи пасажирського господарства. Однак, деякі маркетингові операції виконують також підрозділи інших господарств. Майже всі маркетингові функції виконуються декількома підрозділами, в т.ч. і непрофільними (немаркетинговими). Це призводить до дублювання деяких функцій або неповного чи неякісного їх виконання та ускладнює визначення ефективності проведених заходів.

Реформування маркетингової системи залізничного транспорту слід здійснювати на основі таких принципів, як раціональність, ієрархічність, централізація, пріоритетність. На основі наведених принципів запропоновано провести реорганізацію організаційної структури маркетингової системи підприємства залізничного транспорту.

В системі управління залізничним транспортом рекомендовано створити маркетингову вертикаль: Головне управління стратегічного маркетингу в складі “Укрзалізниці”, службу маркетингу в складі залізниці, відділ маркетингу - в складі дирекції, причому на кожному рівні управління маркетингові підрозділи організовані за функціонально-товарним принципом. Рекомендована структура служби маркетингу, функціональні обов'язки її працівників та методика складання відповідних форм звітності.



СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Закон України “Про захист економічної конкуренції” від 11 січня 2001р №

1. 2210-ІІІ // Збірник поточного законодавства, нормативних актів, арбітражної та судової практики. - 2001. - №8 - С.3-17.

2. Закон України “Про природні монополії” від 20 квітня 2000р №1682-ІІІ//

3. Відомості Верховної Ради. - 2000. - №50 - Ст.238.

2. Абрамов А.П. Маркетинг на транспорте : Учебник для вузов / Абрамов

4. А.П., Галабурда В.Г., Иванова Е.А. - М.: Желдориздат, 2001. - 623 с.

3. Абрамов А.П. Ценовая стратегия в системе маркетинга / А.П.Абрамов //

5. Железнодорожный транспорт. - 1993. - №7. - С.49-55.

4. Абрамов А.П. Ценовые методы стимулирования спроса на транспортне услуги / А.П.Абрамов // Железнодорожный транспорт. - 1997. - №3 - С.30-47.

5. Аверкин В. Система организации пассажирских перевозок в зарубежныхстранах / Аверкин В., Шишков А. - М.: ИНФРА-М, 1998. - 213 С

6. Гуріна М. Транспортна система України //Вісник податкової служби України. - 2002. - № 42. - C. 46-50

7. Давидяк Т. Залізничий транспорт; реалії та перспективи //Голос України. 2005. - 11 серпня. - C. 12

Размещено на Allbest.ur

...