Статистичне дослідження стану маркетингової політики: обліковий вимір

Размещено на http://www.allbest.ru/

Житомирський державний технологічний університет

СТАТИСТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ СТАНУ МАРКЕТИНГОВОЇ ПОЛІТИКИ: ОБЛІКОВИЙ ВИМІР

І.Р. Поліщук, к.е.н., доц.

Анотація

Охарактеризовано динаміку основних статистичних показників маркетингової політики маслозаводів України для визначення можливих стратегій їх розвитку за стадіями життєвого циклу бізнесу та способом досягнення конкурентних переваг. Наведено вплив різних підходів до складу витрат на збут відповідно до обраної маркетингової політики на фінансові результати. Запропоновано порядок коригування витрат на збут для забезпечення запланованого обсягу реалізації та оптимального фінансового результату. Запропоновано субрахунки до синтетичного рахунку 93 «Витрати на збут» для відображення розподілу витрат на збут між звітним і майбутніми періодами за фактично реалізованою й нереалізованою продукцією (товари, робити, послуги), що сприяє більш достовірному відображенню фінансових результатів від реалізації продукції (товари, роботи, послуги). За базу розподілу витрат на збут запропоновано використовувати питому вагу реалізованої продукції в загальному обсязі продукції, що підлягає реалізації.

Ключові слова: статистичне дослідження; маркетинг; маркетингова політика; маркетингова стратегія; витрати на збут.

Постановка проблеми

маркетинговий статистичний збут конкурентний

Ефективність маркетингової політики підприємства можна оцінити за збільшенням обсягів реалізації продукції на фоні зростання виробничого потенціалу підприємства та прибутку до оподаткування як результату господарської діяльності. Аналіз статистичних даних про результати маркетингової політики дозволяє виявити попит на існуючий асортимент продукції та перспективи його розширення, оновлення для досягнення конкурентоспроможності на ринку та щорічного примноження прибутку.

Основними завданнями статистичного дослідження маркетингової політики є визначення структури та динаміки обсягів реалізації за видами продукції (товари, роботи, послуги) для визначення пріоритетних видів діяльності для окремих регіонів, попит та пропозицію на окремі товари відповідно до чисельності населення, доходів населення, рівня безробіття, визначення співвідношення експорту та імпорту на продукцію для формування плану виробництва та реалізації.

Дані Державної служби статистики України свідчать про те, що в країні оборот роздрібної торгівлі у січні-березні 2016 р. становив 255,1 млрд грн., що у порівнянних цінах на 1,6 % більше від обсягу січня-березня 2015 р. [7].

У лютому 2016 р. вперше за останні три роки зафіксовано зростання промислового виробництва проти відповідного місяця попереднього року. Порівняно з лютим 2015 р., індекс промислової продукції становив 107,6 % (скоригований на ефект календарних днів - 104,9 %). Щодо обсягів виробництва молока рідкого обробленого (пастеризованого, стерилізованого, гомогенізованого, топленого, пептизованого) за січень-лютий 2016 р. - 145 тис. т, що становить 93,5 % до січня-лютого 2015 р., а обсяги виробництва масла вершкового 12,4 тис. т, 93,9 % відповідно [8]. Така тенденція вказує на необхідність приділення більшої уваги дослідженням ринку збуту продукції, розробці гнучкої цінової політики для одержання позитивного фінансового результату від продажу даної продукції.

Якщо проаналізувати товарну структуру зовнішньої торгівлі за січень 2016 року [10], то експорт молока та молочних продуктів, яєць птиці та натурального меду склав 16910,0 тис. дол. США, що становить 0,8 % від загального обсягу і, порівняно до січня 2015 р., 73,6 %. Водночас імпорт даної групи товарів склав за аналізований період 4780,8 тис. дол., що становить 0,2 % до загального обсягу та 67,6 % до січня 2015 р. Тут спостерігається позитивна тенденція переважання експорту над імпортом на 12129,2 тис. дол., скорочення обсягів імпорту (на 32,4 %) відбувається більш швидкими темпами, ніж скорочення обсягів експорту (на 26,4 %). Це свідчить про достатню конкурентоспроможність підприємств і можливі перспективи розширення ринків збуту товарів.

Тому постає питання про необхідність розробки облікового забезпечення статистичного дослідження ефективності маркетингової політики підприємств.

Аналіз останніх досліджень та публікацій

Дослідженням питань класифікації витрат на збут, особливостей застосування стратегій управління маркетинговою товарною політикою, а також впливу маркетингової політики на статистичні фінансові показники займалися такі вчені та науковці, як: Н.Гавришко [2], П.Л. Гордієнко, Л.Г. Дідковська, Н.В. Яшкіна [3], Р.Дудяк [4], Ж.Б. Дюмарше [1], С.О. Малюк [6], Ю.С. Цал-Цалко [11], А.Шиманська [12].

Однак, незважаючи на значні напрацювання з проблематики, що вивчається, зазначеними вченими, відсутній єдиний підхід до розподілу витрат на збут відповідно до обсягу реалізованої продукції та потребує уточнення порядок визначення оптимального розміру витрат на збут для досягнення максимально можливого фінансового результату - прибутку.

Мета дослідження - дослідити облікове забезпечення статистичного дослідження ефективності маркетингової діяльності, а також визначити оптимальний розмір витрат на збут та порядок їх розподілу між звітними періодами.

Прикладний акцент дослідження зроблено на п'ять вітчизняних підприємств за КВЕД 10.51 - перероблення молока, виробництво масла та сиру, зокрема, ПАТ «Жашківський маслозавод», ПАТ «Каланчацький маслозавод», ПАТ «Яготинський маслозавод», ПАТ «Житомирський маслозавод», ПАТ «Вільнянський маслозавод».

Викладення основного матеріалу

Оцінка маркетингової політики здійснюється як управлінським персоналом, так і власниками (акціонерами) підприємства. При цьому власник зацікавлений у виявленні сильних і слабких сторін фінансового стану, а інвестору необхідна інформація про тенденції розвитку підприємства, конкурентоспроможність на ринку та рентабельність, а також потенціал маркетингової стратегії. За результатами оцінки маркетингової політики можуть бути прийняті управлінські рішення, зокрема власник розробляє варіанти вкладення коштів в розвиток нових видів діяльності, розширення асортименту товарів з метою отримання максимальної майбутньої економічної вигоди, тобто шлях, що призведе до зростання обсягів реалізації та чистого прибутку. А управлінський персонал підприємства розробляє низку заходів щодо покращання маркетингової політики, поліпшення основних показників фінансового стану.

Даючи загальну оцінку маркетингової політики підприємства, необхідно аналізувати показники за 3-5 років. При цьому не можна дати достовірну оцінку вказаних показників лише щодо одного конкретного підприємства окремо від його конкурентів.

Маркетингова політика підприємства - це механізм, що регулює просування конкурентоспроможного товару на ринку. Основними завданнями маркетингової політики є:

1. просування якісної та конкурентоспроможної продукції;

2. забезпечення задоволення споживачів;

3. максимізація прибутку;

4. оптимізація витрат на збут (основні витрати, пов'язані зі збутом продукції; допоміжні витрати, пов'язані з уточненням маркетингової товарної та цінової політики щодо наявного асортименту; витрати на розвиток маркетингової товарної та цінової політики щодо оновлення асортименту) залежно від маркетингової стратегії підприємства.

Аналіз показників ефективності маркетингової політики дозволяє визначити наступну тенденцію розвитку досліджуваних п'яти підприємств, основним видом діяльності яких є перероблення молока, виробництво масла та сиру. Найбільші темпи зростання валового прибутку протягом 2012-2014 рр. припадають на ПАТ «Яготинський маслозавод». Водночас дане підприємство має найбільші темпи зростання як витрат на збут, чистого доходу, фінансового результату від операційної діяльності протягом періоду, що аналізується. Однак у 2014 р. темп зростання фінансового результату (прибутку) до оподаткування найбільший має ПАТ «Житомирський маслозавод».

Що стосується темпів зростання активів, то за ланцюговими характеристиками протягом 2012-2014 рр. найбільші значення має ПАТ «Жашківський маслозавод», однак на фоні приросту активів виробничої потужності спостерігається зменшення валового прибутку в 2014 р. на 36,39 %, а також від'ємні значення фінансових результатів від операційної діяльності та до оподаткування, що свідчить про вплив кризових явищ в економіці протягом 2013-2014 рр. і необхідність зміни відповідно до них маркетингової стратегії.

Таблиця 1

Основні статистичні показники маркетингової політики маслозаводів України за 2012-2014 рр.*