Маркетингові інформаційні системи в АПК

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 004:631

Маркетингові інформаційні системи в АПК

А. С. Бритвєнко,

А. В. Семенов,

Д. В. Тулопов

Анотація

маркетинговий аграрний ринок сайт

Розглянуто основні поняття, рівні і етапи процесу створення й розвитку маркетингової інформаційної системи аграрного ринку. Запропоновано розробити державну цільову програму і створити національний інформаційно-аналітичний центр з регіональними відділеннями. Описана діяльність Центрального Бюро Інформації і Маркетингу в Сільському Господарстві «CAMIB». Наведено цілі створення web-сайту, а також корисні web-сервіси для аграрного маркетингу. Крім того, розглянуто переваги і ризики використання мобільних додатків.

Ключові слова: АПК, інновації, інформаційна система, web-сайт, web-сервіс, мобільний додаток.

Summary

Key words: agroindustrial complex, innovations, information system, web-site, web-service, mobile application.

Постановка проблеми. Модернізація існуючих і створення нових об'єктів ринкової інфраструктури вимагає значних обсягів інвестицій, які мають тривалі терміни окупності, що зумовлює необхідність істотної державної підтримки (організаційної, фінансової, технічної, адміністративної, податкової та ін.). Найбільш доцільним в цьому випадку, на наш погляд, буде використання державно-приватного партнерства.

Для вирішення цього стратегічного питання пропонується розробити державну цільову програму «Розвиток інфраструктури аграрного ринку і ринку сільськогосподарської продукції», в якій визначити перелік необхідних об'єктів інфраструктури, їх потрібну кількість, оптимальне територіальне розміщення, відповідний розвиток транспортної інфраструктури і т. ін. Розробка повинна проводитися спільно з представниками аграрних корпоративних структур, переробних підприємств, аграрних спілок і фондів. При цьому слід заключати спільні контракти на будівництво (модернізацію) об'єктів інфраструктури з наданням корпоративним підприємствам, що його здійснюють, відповідних пільг та преференцій. Для стимулювання корпоративного сектору інвестувати в розвиток інфраструктури доцільним буде використання концесійних договорів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Поширення інформаційно-комунікаційних технологій сприяло зняттю географічних обмежень й розширенню цільових ринків, що мало як позитивні, так і негативні наслідки для конкурентоспроможності продукції вітчизняних товаровиробників. Питанням використання інформаційних технологій в маркетингу присвячені роботи зарубіжних марке- тологів і вітчизняних науковців та практиків, серед них Ю. О. Бабій, Р. М. Безус, Н. К. Васильєва, М. О. Кравець, В. П. Неганова [1], С. І. Мороз [3], В. Л. Плескач, О. В. Ульянченко, Д. Харатішвілі, І.І. Шрамко [3], І. Л. Яковицький та інші.

Метою статті є дослідження процесу створення і розвитку маркетингової інформаційної системи в АПК.

Виклад основного матеріалу дослідження. Інформаційний блок слід визначити пріоритетним напрямом у сфері формування стратегії розвитку аграрного виробництва. Надання йому пріоритетного статусу обумовлено в першу чергу тим, що він практично не розвинутий на вітчизняному ринку, в той час як формування єдиного інформаційного простору ринку сільськогосподарської продукції і розвитку інформаційно-комунікаційних технологій є однією з головних умов ефективності стратегії розвитку.

Крім того, багаторічні дослідження підтвердили гіпотезу про те, що навіть за умов високого маркетингового потенціалу підприємство може бути збитковим, оскільки не володіє достатнім обсягом інформації про ринок, не може проаналізувати кон'юнктуру ринку, не має можливості вжити превентивні заходи відносно макрочинників, що надають негативний або позитивний вплив, тощо. [1].

Відсутність зараз на аграрному ринку України організованої різнорівневої інтеграційної маркетингової системи веде до зростання витрат аграрних підприємств на ведення індивідуальних інформаційних систем. Процес створення і розвитку маркетингової інформаційної системи слід реалізовувати на двох рівнях -- регіональному і національному (рис. 1).

Для ведення процесу створення і розвитку маркетингової інформаційної системи пропонується створити національний інформаційно-аналітичний центр з регіональними відділеннями, який дозволить поєднати державні органи і суб'єкти аграрного ринку різних організаційно-правових форм у єдиний організаційний, інформаційний і комутаційний простір.

Рис. 1. Рівні і етапи процесу створення і розвитку маркетингової інформаційної системи аграрного ринку (розробка автора)

Подібний досвід був запроваджений в Казахстані, де на основі Постанови Уряду Республіки Казахстан № 220 від 28 лютого 2003 року створено АТ «Казагромаркетинг», головною метою якого є підвищення рівня ефективності агробізнесу шляхом забезпечення широкого доступу сільгоспто-варовиробників до інформаційно-консультаційних і консалтингових послуг.

Для учасників аграрного ринку АТ «Казагромаркетинг» виконує широкий спектр послуг:

— аналіз ринків окремих сільськогосподарських товарів;

— постійний ціновий моніторинг на сільськогосподарську продукцію;

— консультації з питань агробізнесу по гарячій лінії і в он-лайн режимі;

— розробка і експертиза бізнес-планів і проектів у аграрній сфері;

— організація навчальних семінарів і спеціалізованих тренінгів;

— проведення виставок і ярмарків сільськогосподарської продукції;

— розробка, впровадження і супровід інформаційних технологій в АПК.

У рамках національного центру слід організувати функціональну інформаційно-консультативну службу з розміщенням консультанта або відділу в регіональних центрах без створення окремого підрозділу. Також необхідним вважається організація взаємодії інформаційно-аналітичного центру з інформаційними, консалтинговими і маркетинговими службами зарубіжжя (наприклад, Асоціація агентств з маркетингу продовольчих товарів у країнах АТР, база даних Agrimis Eastern Europe) для забезпечення доступу вітчизняних сільськогосподарських виробників до зовнішнього ринку [2].

Розглянемо ще один приклад. Центральне Бюро Інформації і Маркетингу в Сільському Господарстві «CAMIB» є неурядовою організацією Молдови, створеною у лютому 1999 року проектом TACIS ЄС «Покращення маркетингу сільськогосподарської продукції» (AMPA). CAMIB -- неурядова організація, яка була офіційно зареєстрована в Торгово-промисловій палаті РМ 18 лютого 1999 року. Реєстраційний номер CAMIB -- 0881. Інформаційний центр «CAMIB» був створений в цілях продовження підтримки діяльності ринків та експорту, яку Проект TACIS «Покращення маркетингу сільськогосподарської продукції» зміг впровадити на початку своєї діяльності в Молдові у вересні 1996 року.

Протягом всього періоду діяльності проекту, а також у Центральному Бюро Інформації і Маркетингу в Сільському Господарстві «CAMIB» були впроваджені такі маркетингові послуги з просування експорту:

— впровадження специфічних досліджень ринку як у Молдові (горіхи, молочна і консервна продукція), так і за її межами (Росія -- консервна продукція --Латвія, Естонія -- вино і алкогольні напої);

— було відвідано ряд місцевих і закордонних операторів, які працюють в галузі агропромислового комплексу: роздрібні комерсанти, оптовики, дистриб'ютори, власники продовольчих магазинів та імпортери, з метою вивчення ринку експорту своєї продукції за допомогою відкриття нових альтернативних ринків та/або зростання частки існуючого ринку, рекомендації для поліпшення становища на існуючому ринку;

— регулярне (щотижня) надання інформації, що стосується роздрібних і оптових цін (близько 40 найменувань сільгосппродуктів, що реалізуються в Молдові та за її межами (Румунія, Росія, Республіка Білорусь і Україна);

— надання інформації про зовнішні ринки для всіх ключових секторів сільськогосподарського комплексу Молдови, включаючи інформацію з митниці, комерційну статистику щодо попиту і пропозиції, запасів і динаміки цін, урядових угод;

— підготовка і поширення інформації щодо ринку та маркетингу для оперативних цілей і в цілях навчання, включаючи підготовку щомісячного бюлетеня «Noutatile Pietei Agricole» (Новини сільськогосподарського ринку), який містить загальну інформацію з місцевих і зовнішніх ринків;

— допомога з пошуку комерційних партнерів та інвесторів, а також створення баз даних місцевих постачальників і іноземних покупців;

— допомога місцевим операторам для участі у комерційних виставках за кордоном;

— допомога в галузі торгівлі (в Молдові та за її межами) продукції за допомогою «пілотних» проектів, які були впроваджені на підприємствах консервної та виноробної промисловості, а також серед продавців горіхів і торговців за допомогою Інтернету;

— допомога у створенні організацій виробників сільськогосподарської продукції в цілях поліпшення маркетингу продукції.

Результатом поширення глобальних інформаційних мереж став розвиток систем електронної комерції та цифрового маркетингу. Одним із основних елементів електронного маркетингу є web-сайт підприємства. Його створення може передбачати декілька цілей:

— представлення в мережі бренду, торговельної марки чи конкретного товару;

— вдосконалення інформаційного забезпечення існуючих партнерів та пошуку потенційних;

— приймання замовлень на реалізацію продукції; вдосконалення внутрішньофірмового інформаційного обміну.

Сайти-візитки можуть бути спрямовані й на сегмент В2С (business to consumer-- бізнес для споживача), зокрема, це актуально для домогосподарств та підприємців, що надають послуги сільського туризму. Адже на кінець 2017 р. в Україні налічувалося понад 19 млн. користувачів Інтернету, що забезпечило загальний рівень проникнення 43,4 %. Дані пошукових систем і провайдерів мережевих послуг більш оптимістичні, оцінюючи таку мережеву аудиторію у 60 % населення.

Просування сайта в Інтернеті, як правило, включає реєстрацію в пошукових системах (Google, Yandex, Rambler), контекстну та банерну рекламу (Google.Adwords, Yandex.Direct, Begun), просування в соціальних мережах (Facebook, Вконтакте, Google Plus+). Інтернет-технології дозволяють застосовувати різного роду дискримінаційні ціни, які враховують регіон проживання споживачів та їх рівень життя.

У 2012 році в Україні функціонувало близько 86 Інтернет-крамниць, які пропонували як вітчизняну, так і імпортовану органічну продукцію. Соціальні мережі є зручним середовищем для просування продукції, орієнтованої на кінцевого користувача. Зокрема, на кінець 2016 року тільки профіль на Facebook мали 4,6 млн. українців, тобто більше чверті вітчизняних користувачів глобальної мережі. Аудиторія російських соціальних мереж «ВКонтакте» та «Однокласники» є ширшою, проте їх використання в Україні зараз заборонено.

Вітчизняні соціальні мережі famalyUA, UkrOpen, ukrface.com.ua, «Українці» поки що не в змозі конкурувати ані за функціональними можливостями та сервісом, ані за кількістю користувачів. І хоча перехід маркетингових комунікацій в електронне середовище мав на меті зменшення кількості посередників та наближення споживачів до виробників, у реальності, через велику кількість інформаційних вузлів та сайтів, у мережі з'явився новий тип посередництва -- інформаційний.

Посередниками виступають різноманітні електронні каталоги, дошки оголошень та торговельні площадки. В Україні достатньо популярна площадка prom.ua, що працює з аграрною продукцією. Привертає увагу також каталог українських виробників «Зроблено в Україні» (https:// madeinua.org), до якого включені електронні крамниці фермерських господарств. Перспективними засобами інформаційних технологій, котрі доцільно використовувати в аграрному маркетингу, є також вільне програмне забезпечення (ПЗ), веб-сервіси та мобільні налаштування.

Із запропонованих бізнесових додатків вільного ПЗ аграріям варто використовувати офісні пакети OpenOffice чи LibreOffice, браузери Mozilla Firefox чи Chromium, програми для управління проектами OpenProj або GanttProject, пакети статистичного аналізу PSPP чи OpenStat2 та інші. До безоплатного використання слід додати ускладнення, пов'язані з різними форматами даних та практично відсутністю сервісного супроводу.

Веб-сервіс -- ідентифікована веб-адресою програмна система зі стандартизованими інтерфейсами. Для аграрного маркетингу корисні:

1. Сервіси пошукового маркетингу по спеціалізованих порталах, каталогах підприємств, публікаціях рейтингів та результатах опитування. Сервіс Google Alerts здатний відстежувати тематичні новини та відправляти підбірки на електронну пошту. Google Trends можна використовувати для моніторингу та аналізу запитів користувача про бренд чи товар.

2. Сервіси електронних розсилок (E-mail чи SMS) призначені для формування бази даних адрес та здійснення інформаційних розсилок. Так, сервіс Streak дозволяє перетворити Gmail- скриньку в CRM-підсистему відстеження контактів.

3. Он-лайн офіс на основі документів Google. Обмежені можливості з підготовки документів, розрахунків, презентацій та проектів компенсуються безкоштовним використанням та можливістю групової роботи з документами.

4. SMM-маркетинг в соціальних мережах. Так, PromoRepublic надає інструментарій для автоматизації просування продукції в Facebook, «ВКонтакте» та Twitter. BuzzSumo дозволяє відстежувати пости зі згадуванням про бренд. Просування продукції в соціальних мережах має бути перспективним задля орієнтації продажів на кінцевого споживача, наприклад, для формування попиту на органічну продукцію.

5. Маркетингові дослідження. Зокрема, сервіс Semrush дозволяє відстежувати дії конкурентів за допомогою пошукового трафіку, ключових слів, рекламі AdWords, у тому числі і в UANet.

6. Приймання й обробка замовлень та збут. Наприклад, сервіс Bitrix буде доречним фермерським господарствам та невеликим приватним підприємствам як CRM-система. Для великих компаній та кооперативних організацій Bitrix може стати альтернативним інструментом внутрішньогосподарських комунікацій та обслуговування клієнтів. Онлайн-платформа Agro Yard (https://agroyard.com.ua/) створена для проведення тендерів, закупівель та безготівкового розрахунку фермерських господарств. Наразі проходить тестування мобільна версія платформи. Перевагами використання Інтернет-додатків є:

— економія на програмно-технічному оснащенні;

— доступ до сервісу через браузер, у тому числі й з мобільних пристроїв;

— задовільне сприйняття веб-додатків з боку клієнтів.

До чинників ризику використання веб-застосунків належать:

— відсутність гарантій тривалої роботи сервісу;

— недостатня інформованість фахівців агромаркетингу;

— залежність від імпортованих розробок та переважно англомовний інтерфейс.

Перспективним трендом розвитку інформаційних технологій є використання портативних пристроїв та їх додатків на основі 3G технологій. Особливо це важливо у сільській місцевості для безперебійного доступу до хмарних ресурсів та «роботи в полі». Серед актуальних для агровиробників мобільних додатків назвемо такі:

-- АДАМА Lab-- визначення хвороб і шкідників посівів;

-- Bogballe Spread charts-- підбір обладнання для внесення різних видів добрив;

-- Geo Area-- роботи з площами полів та гео- позиціонуванням;

— електронний каталог Ельворті Apps від вітчизняного виробника сільгосптехніки ПАТ «Ельворті»;

-- Agritel International-- порівняння цін на продукцію з метою обчислення ринкових ризиків;

-- AgroMonitoring, що поєднує дошки оголошень купівлі-продажу сільськогосподарської техніки з аналізом логістики та відстаней від елеваторів і населених пунктів до портових терміналів [3].

Відзначимо й додатки загального використання. Зокрема, знизити витрати на спілкування й електронні розсилання дозволить додаток Viber чи WhatsApp. Мобільні додатки можна завантажити через мобільні магазини App Store, Google Play Market та Microsoft Store або безпосередньо у розробника.

Висновки

При утворенні інтегрованих систем в АПК необхідно мати на увазі, що кожна з них має свої переваги та недоліки, які відрізняються по регіонах країни. Найбільш оптимальними будуть кооперативні стосунки, що забезпечать постійні стійкі зв'язки між підприємствами різних форм власності і розмірів з виробництва, переробки і реалізації продукції.

Література

1. Неганова В. П. Формирование и развитие маркетинговых стратегий предприятий АПК : дис. д-ра экон. наук : 08.00.05 / В. П. Неганова.-- Екатеринбург, 2000.-- 426 с.

2. Представник України в ЄС: наш малий та середній бізнес не вміє використовувати зону вільної торгівлі з ЄС [Електронний ресурс]. -- Режим доступу : http://www.dsnews. ua/politics/sanktsiyi-ne-e-samotsillyu-dlya-nas-tse-lishe-okremiy- element-30092016100000.

3. Мороз С. І. Використання інформаційних технологій в аграрному маркетингу / С. І. Мороз, І. І. Шрамко // Вісник Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету. -- 2017.-- № 2 (44).-- С. 117-119.

Размещено на Allbest.ru