Размещено на http://www.allbest.ru/

Актуальність теми

рослинний препарат фітзасіб лікарський

Попит на лікарські препарати рослинного походження протягом останнього десятиріччя зростає. Це зумовлено, в першу чергу, безліччю переваг фітопрепаратів перед синтетичними лікарськими засобами та багатовекторністю їх застосування. Збільшення попиту на фітозасоби спонукає науковців та виробників до розширення номенклатури лікарських засобів рослинного походження і пошуку нових джерел рослинних субстанцій. З огляду на вищезазначене актуальним є питання пошуку вітчизняних рослинних джерел фітозасобів з достатньою сировинною базою. Сучасними підходами до вирішення цієї проблеми може бути як вивчення та введення в медичну практику нових лікарських рослин, так і дослідження та впровадження у виробництво інших видів сировини вже відомих рослин, що сприятиме більш раціональному використанню рослинних ресурсів, підвищить рентабельність виробництва і зможе його здешевити.

Саме тому перспективними в цьому напрямку є сільськогосподарські, харчові культури, зокрема пряно-ароматичні рослини з родини Селерові (Apiaceae), що займають великі аграрні площі, мають значний досвід використання в офіцінальній та народній медицині в якості спазмолітичних, вітрогонних, відхаркувальних засобів, входять до складу вітчизняних та імпортних препаратів.

Привертають до себе увагу також рослини з родини Айстрові (Asteraceae) та Вербові (Salicaceae), які широко розповсюджені на території України, мають достатню сировинну базу та здавна застосовуються в медицині.

Проте комплексне використання рослин зазначених родин ускладнюється у зв'язку з недостатнім системним і всебічним фітохімічним дослідженням різних видів лікарської рослинної сировини (ЛРС). Дані літератури свідчать про вміст багатьох класів біологічно активних речовин (БАР) у неофіційних видах сировини рослин цих родин. Тому системне фармакогностичне вивчення неофіційних видів ЛРС з метою отримання біологічно активних субстанцій та створення на їх основі фітозасобів, стандартизація видів ЛРС, що досліджувалася, отриманих субстанцій та фітозасобів визначає тему даного дослідження як актуальну.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацiйна робота виконана у вiдповiдностi з планом проблемної комісії «Фармація» МОЗ та АМН України і є фрагментом комплексних науково-дослiдних робіт Нацiонального фармацевтичного унiверситету «Фармакогностичне вивчення бiологiчно активних речовин, створення лiкарських засобiв рослинного походження» (номер державної реєстрацiї 0103 U000476) та ДЗ «Луганський державний медичний університет» «Пошук нових біологічно активних речовин лікарських рослин екосистеми Донбасу, синтетичних сполук, їх хімічне, фізико-хімічне, біологічне вивчення, розробка методів ідентифікації та кількісного визначення» (номер державної реєстрації 0107 U004580).

Мета та задачі дослідження. Метою роботи було системне фармакогностичне вивчення рiзних видiв рослинної сировини представникiв родин Селерові різних сортів (кріп запашний, коріандр посівний, фенхель звичайний, селера запашна, кмин звичайний, аніс звичайний), Айстрові (розторопша плямиста, нагідки лікарські, ромашка лікарська), Вербові (верба біла), створення теоретичного та практичного підґрунтя для використання неофіційних видів сировини цих рослин, розробка фiтозасобiв на їx основі, а також стандартизація сировини і отриманих лікарських засобів.

Для досягнення поставленої мети виконувались такі задачі:

· провести попереднє фітохімічне вивчення хiмiчного складу трави та плодів фенхелю звичайного, кропу запашного, коріандру посівного, трави та коренів селери запашної, плодів кмину звичайного та анісу звичайного, трави, коренів та плодів розторопші плямистої, трави та квіток нагідок лікарських, ромашки лікарської та кори і листя верби білої;

· видiлити БАР в iндивiдуальному cтaнi та встановити їх структуру;

· визначити якiсний склад та кiлькiсний вмicт основних груп БАР у дослiджуваних видах сировини;

· визначити кількісний вміст основних груп БАР у сировині рослин з родини Селерові різних сортів у порівняльному аспекті та встановити перспективні сорти для подальшого дослідження та культивування;

· вивчити динамiку накопичення основних БАР у рядi об'єктів дослiдження на різних стадіях вегетації та встановити оптимальні тepмiни заготiвлi ЛРС;

· вивчити вплив еколого-фітоценотичних умов зростання на накопичення основних груп БАР в окремих об'єктах дослідження для теоретичного обґрунтування вибору географічних зон для впровадження принципів GACP в Україні;

· визначити технологiчнi параметри та розробити основні параметри стандартизацiї сировини, що досліджувалась;

· розробити технологiю одержання фiтозасобiв з ЛРС, що вивчалася, та параметри їх стандартизації;

· підтвердити перспективність створення нових лікарських засобів з сировини, що вивчалася, шляхом вивчення фармакологічної активності;

· розробити методики контролю якостi (МКЯ) на лiкарську рослинну сировину та фiтозасоби на її основі;

Об'єкт дослiдження: системне фармакогностичне вивчення трави та плодів кропу запашного, коріандру посівного, фенхелю звичайного, трави та коренів селери запашної, плодів кмину звичайного та анісу звичайного, трави, коренів та плодів розторопші плямистої, трави та квіток нагідок лікарських, ромашки лікарської та кори і листя верби білої;

Предмет дослiдження: виявлення, визначення вмісту, видiлення і встановлення структури БАР з трави та плодів кропу запашного, коріандру посівного, фенхелю звичайного, трави та коренів селери запашної, плодів кмину звичайного та анісу звичайного, трави, коренів та плодів розторопші плямистої, трави та квіток нагідок лікарських, ромашки лікарської та кори і листя верби білої, стандартизацiя настойок «Фітоуроліт», «Гепатофорт» та «Акневерт», розробка складу та стандартизацiя зборiв i дiєтичної добавки.

Методи дослiдження: якiсний склад i кiлькiсний вміст БАР визначали методами тонкошарової хроматографiї (ТШX), паперової хроматографії (ПХ), високоефективної рiдинної хроматографiї (ВЕРХ), газової хроматографiї (ГХ), рiдинної хроматографiї (РХ), хромато-мас-спектрометрiї, атомно-абсорбційної спектроскопiї, спектрофотометрії, титриметрiї. Лiпофiльнi фракцii дослiджували за допомогою ТШХ та тривимірної скануючої спектрофлуориметрії в УФ та видимому діапазонах спектру. Для роздiлення БАР використовували адсорбцiйну хроматографiю на полiамiдi, целюлозi, силiкагелi i препаративну ПХ та ТШХ. Хiмiчну будову видiлених сполук встановлювали на основі їх хiмiчних перетворень, даних УФ-, IЧ-, ПМР-спектрiв та температури плавлення. Анатомiчну будову сировини i компонентiв зборiв вивчали на препаратах з поверхні та поперечних зрізах за допомогою мiкроскопу. Фармакологiчнi дослiдження проводили in vivo. Мікробіологічні дослідження проводили in vitro. Обробку результатiв експериментальних дослiджень проводили статистичними методами з використанням персонального комп'ютера за програмою Мiсrоsоft Ехсеl 7,0.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше проведено системне фiтохiмiчне вивчення БАР трави та плодів кропу запашного, коріандру посівного, фенхелю звичайного, трави та коренів селери запашної, плодів кмину звичайного та анісу звичайного, трави, коренів та плодів розторопші плямистої, трави та квіток нагідок лікарських, ромашки лікарської та кори і листя верби білої. Встановлено в них наявнiсть вiльних та зв'язаних цукрiв, полiсахаридiв (зокрема крохмалю), амiнокислот, органічних кислот, фенольних сполук (гiдроксикоричних кислот, флавоноїдiв, дубильних речовин, кумаринiв, антоціанів), сапонiнiв, стероїдів, терпенових сполук, каротиноїдiв, хлорофiлiв.

Проведено порівняльне фітохімічне вивчення сировини рослин з родини Селерові різних сортів та встановлено перспективні сорти для подальших досліджень та культивування. Вивчено динаміку накопичення основних груп БАР в окремих рослинах родини Селерові та встановлено оптимальні терміни заготівлі ЛРС.

З трави та плодів фенхелю звичайного, кропу запашного, коріандру посівного, трави та коренів селери запашної, плодів кмину звичайного та анісу звичайного, трави, коренів та плодів розторопші плямистої, трави та квіток нагідок лікарських, ромашки лікарської та кори і листя верби білої в iндивiдуальному cтaнi видiлено та ідентифіковано загалом 82 речовини, з них: 7 похiдних коричної кислоти, 6 похiдних бензойної кислоти, 4 органiчні кислоти, 2 похідних простих фенолів, 7 похiдних кумарину, 19 флавоноїдiв, 4 флаволігнани, 2 хлорофiли, 1 стерин, 17 амінокислот та 13 жирних кислот.

Вперше з плодів фенхелю виділено ванілінову кислоту та авікулярин, з трави фенхелю та коріандру - неохлорогенову кислоту, з квіток та трави ромашки - сиренєву кислоту, з трави ромашки - п-кумарову кислоту та лютеолін-7-О-рутинозид, з плодів коріандру - ангеліцин, з трави селери - герніарін, з плодів кмину - астрагалін, з квіток нагідок - ванілінову, винну кислоти та нарцисин.

Визначено кiлькiсний вміст основних груп біологічно активних речовин: полісахаридів, флавоноїдів, кумаринів, суми окиснюваних фенолів, органічних кислот, зокрема гідроксикоричних та амінокислот, жирних кислот та мінеральних елементів, хлорофілів та каротиноїдів. Вивчено компонентний склад ефірних олій. В ефірних оліях з рослин Селерових загалом ідентифіковано 161 речовину. Встановлено маркерні речовини для всіх ефірних олій.

Розроблено дієтичну добавку «Овочева з селерою» серії «Ювет» (виробляє ПП «Порошкова галузь України»); розроблено та стандартизовано збiр протидіабетичний, встановлено для нього превентивну цукрознижуючу активність; збiр протизапальний; настойку «Гепатофорт» для якої визначено превентивну гепатопротекторну дію; профілактичний засіб «Акневерт», для якого досліджено антимікробну активність. Визначено антимікробну активність для настойок з трави розторопші, нагідок та ромашки. Розроблено технологію та параметри стандартизацiї настойки «Фітоуроліт», а також проведенi токсикологiчнi i фармакологiчнi випробування для неї.

Розроблено методику визначення крохмалю в рослинній сировині. Новизна досліджень підтверджена патентом України на корисну модель №65517 від 12.12.2011 «Спосіб кількісного визначення крохмалю в рослинній сировині».

Новизна дослiджень пiдтверджена патентами на корисну модель №41309 вiд 12.05.2009 «Спосiб кiлькiсного визначення cтepoїдiв та флавоноїдiв бiологiчно активних речовин рослинного походження»; №41310 вiд 12.05.2009 «Спосiб ідентифікації стероїдів в засобах рослинного походження»; № 41594 вiд 25.05.2009 «Настойка «Урофіт» для профілактики та лікування сечокам'яної хвороби».

Вперше визначено анатомічні ознаки трави фенхелю звичайного, кропу запашного, коріандру посівного, трави та коренів селери запашної, трави нагідок лікарських та ромашки лікарської, листя та кори верби білої які було використано для діагностики ЛРС та створення проектів МКЯ на сировину.

Практичне значення отриманих результатів. Розроблено настойку «Фітоуроліт», яку впроваджено в промислове виробництво (виробник фармацевтична фабрика КП «Луганська обласна «Фармація», реєстраційне посвідчення UA/10425/01/01) та параметри стандартизації на неї. Розроблено два лiкувально-профiлактичнi збори, одну настойку та один профілактичний засіб, для яких проведенi фармакологiчнi та мікробіологічні дослiдження, дієтичну добавку «Овочева з селерою» серії «Ювет» та Технічні умови України (ТУ У 15.8-35477619-001:2008) на неї (виробляє ПП «Порошкова галузь України»). Розроблено проекти МКЯ на протидіабетичний та протизапальний збори (знаходяться на реєстрації в ДЕЦ МОЗ України; заявник - ВАТ «Лубнифарм», серія «Лубенські трави») та на настойку «Гепатофорт», який увiйшов до фармацевтичної розробки на лiкарський засіб з подальшим впровадженням у виробництво на ВАТ «Лубнифарм»; розроблено ТУ У 24.5-31062507-042:2011 на профілактичний засіб «Акневерт» (промислове виробництво - ТОВ «ДЗ «ГНЦЛС» на замовлення ТОВ «Фармацевтична фірма «Вертекс»).

За результатами досліджень розроблено проекти МКЯ на траву фенхеля звичайного, кропу запашного, коріандру посівного, селери запашної, корені селери запашної, кору та листя верби білої.

Вивчено вплив еколого-фітоценотичних умов зростання на накопичення окремих груп БАР у квітках нагідок лікарських та ромашки лікарської та запропоновано географічні зони та регіони для впровадження принципів GACP в Україні.

Результати фітохiмiчного дослiдження трави та плодів фенхелю звичайного, кропу запашного, коріандру посівного, трави та коренів селери запашної, плодів кмину звичайного та анісу звичайного, трави, коренів та плодів розторопші плямистої, трави та квіток нагідок лікарських, ромашки лікарської та кори і листя верби білої впроваджено в навчальний процес: кафедри фармакогнозiї з курсом ботанiки Тернопiльського державного медичного yнiверситету iм. І.Я. Горбачевського; кафедри фармакогнозії і ботаніки Запорiзького державного медичного yнiвepситету; кафедри фармакогнозiї Одеського державного медичного унiверситету; кафедри фармакогнозiї i ботанiки Львiвського нацiональногo медичного унiверситету iм. Данила Галицького; кафедри фармакогнозії і ботаніки Ярославської державної медичної академії (Російська Федерація); кафедри фармакогнозії, технології ліків та медичної ботаніки Донецького національного медичного університету ім. М.Горького, кафедри фармації Івано-Франківського національного медичного університету; фармацевтичного факультету на модулі «Фармацевт-фармакогност» Казахського національного медичного університету ім. С.Д. Асфендіярова (Республіка Казахстан).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є завершеною науковою працею. Дисертанту належить вирішальна роль у постановці мети та задач дослідження, а також їх реалізації, плануванні та виконанні експерименту, обробці, інтерпретації та узагальненні отриманих даних і формуванні висновків. Безпосередньо автором здiйснено:

-iнформацiйний пошук, систематизацію та критичний аналіз лiтературних даних, що стало основою для обґрунтування теми дисертаційної роботи;

-встановлено наявнiсть та визначено кiлькiсний вміст основних груп БАР в рослинах, що досліджувались; визначено маркерні речовини, що буловикористано для стандартизації перспективних видів сировини;

-вивчено динаміку накопичення окремих груп БАР в сировині рослин родини Селерові в залежності від фази вегетації та еколого-фітоценотичних умов та запропоновано регіони для впровадження принципів GACP в Україні.

-виділено, ідентифіковано та встановлено будову 52 сполук;

-проведено вивчення анатомічної будови перспективних видів рослинної сировини та встановлено їх мікроскопічні діагностичні ознаки, що було використано при розробці проектів МКЯ на рослинну сировину;

-розроблено технологію виробництва настойки «Фітоуроліт», яку впроваджено в промислове виробництво (виробник фармацевтична фабрика КП «Луганська обласна «Фармація») та параметри стандартизації на неї (реєстраційне посвідчення UA/10425/01/01);

-запропоновано та стандартизовано склад функціонального харчового продукту - дiєтичної добавки «Овочева з селерою» серії «Ювет» та ТУ У на неї (виробляє ПП «Порошкова галузь України»);

- зaпропоновано технологію та склад протидіабетичного та протизапального зборів і розроблено проекти МКЯ на збори (знаходяться на реєстрації в ДЕЦ МОЗ України; заявник - ВАТ «Лубнифарм», серія «Лубенські трави») та на настойку «Гепатофорт», який увiйшов до фармацевтичної розробки на лiкарський засіб з подальшим впровадженням у виробництво на ВАТ «Лубнифарм»; розроблено ТУ У на профілактичний засіб «Акневерт» (промислове виробництво - ТОВ «ДЗ «ГНЦЛС» на замовлення ТОВ «Фармацевтична фірма «Вертекс»);

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи викладено та обговорено на науково-практичних форумах рiзного рiвня: II Регіональній науково-практичній конференції «Актуальні питання фармацевтичної науки та практики в Україні» (Луганськ, 2006), ІII Регіональній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми сучасної фармації та медицини в теорії та практиці» (Луганськ, 2007), IV Регіональній науково-практичній конференції молодих вчених та студентів «Основні напрямки розвитку фармацевтичної та медичної науки на сучасному етапі. Погляд в майбутнє» (Луганськ, 2008), Всеукраїнському конгресі «Сьогодення та майбутнє фармації» ( Харків, 2008), Міжнародній науково - практичній конференції «Кластерні підходи у сучасній фармації та фармацевтичній освіті» (Бєлгород, 2008), Ювілейній науково-практичній конференції з міжнародною участю «Фармакогнозія ХХІ століття. Досягнення та перспективи» (Харків, 2009), V Регіональній науково-практичній конференції молодих вчених та студентів «Основні напрямки та тенденції вирішення актуальних питань фармації та медицини сьогодення» (Луганськ, 2009), Всеукраїнській науково - практичній конференції студентів та молодих вчених «Актуальні питання створення нових лікарських засобів» (Харків, 2009), 42^nd IUPAC Congress Chemistry Solutions (Глазго, Шотландія, Великобританія, 2009), The 13^th International Congress «Phytopharm 2009» (Бонн, Німеччина, 2009), Всеросійській науково-практичній конференції студентів та молодих вчених з міжнародною участю, присвяченій 1000-річчю м. Ярославля «Актуальные вопросы медицинской науки» (Ярославль, Російська федерація, 2010), VІ Регіональній науково-практичній конференції молодих вчених та студентів «Фармацевтична наука: історичні аспекти формування та шляхи вдосконалення» (Луганськ, 2010), The 14^th International Congress «Phytopharm 2010» (Санкт-Петербург, Російська Федерація, 2010), VII Національному з'їзді фармацевтів України (Харків, 2010), І Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених та студентів «Сучасна фармація і медицина: досвід, шляхи вдосконалення і розвитку» (Луганськ, 2011), ІІ Всеукраїнській науково - практичній конференції молодих вчених та студентів «Здобутки та перспективи розвитку фармацевтичної та медичної галузі в сучасному світі» (Луганськ, 2012).

Публікації. За матерiалами дисертацiйної роботи опублiковано 50 наукових робіт, у тому числi 24 cтaттi у наукових фахових виданнях, 21 тези доповiдей, 4 патенти України на корисну модель та 1 монографія.

Обсяг і структура дисертації. Дисертацiйна робота викладена 469 cтopiнкax машинописного тексту, складається зi вступу, огляду лiтератури, п'яти роздiлiв експериментальних дослiджень, загальних висновкiв, 26 додаткiв, списку використаних джерел лiтератури. Обсяг основного тексту складaє 288 сторiнок. Робота iлюстрована 168 рисунками та 64 таблицями. Список використаних джерел включає 526 найменувань, з них 242 кирилицею та 284 латиною.

Основний зміст роботи

Коротка ботанічна характеристика, хімічний склад та застосування рослин родин Айстрові Селерові та Вербові (огляд літератури). В огляді літератури наведено ботанічну характеристику, дані про хімічний склад, застосування в медицині та народному господарстві представників рослин родин Айстрові, Селерові та Вербові. Аналіз літературних джерел показав, що фармакогностичне вивчення неофіційної ЛРС, розробка МКЯ на сировину, створення ефективних фітозасобів вітчизняного виробництва на її основі та їх стандартизація є актуальним та має теоретичне і практичне значення, оскільки надає практичні можливості комплексного та раціонального використання рослинних ресурсів.

Дослідження хімічного складу сировини рослин родин Айстрові Селерові та Вербові, а також препаратів, які створені на їх основі. Виділення біологічно активних сполук, ідентифікація та встановлення їх структури. Проведено комплексне вивчення хімічного складу різних видів рослинної сировини представників родин Селерові (трави та плодів кропу запашного, коріандру посівного, фенхелю звичайного, трави та коренів селери запашної, плодів кмину звичайного та анісу звичайного) різних сортів, Айстрові (трави, коренів та плодів розторопші плямистої, трави та квіток нагідок лікарських, ромашки лікарської та кори) і Вербові (листя верби білої). На основі хімічного скринінгу та хроматографічних досліджень в них встановлено наявнiсть вiльних та зв'язаних цукрiв, полiсахаридiв (зокрема крохмалю), амiнокислот, органічних кислот, фенольних сполук (гiдроксикоричних кислот, флавоноїдiв, дубильних речовин, кумаринiв, антоціанів), сапонiнiв, стероїдів, терпенових сполук, каротиноїдiв, хлорофiлiв, алантолактону. Методом ТШХ та ВЕРХ у сировині розторопші ідентифіковано силібінін. Досліджено якісний склад біологічно активних речовин та обрано реакції їх ідентифікації для подальшої стандартизації запропонованих фітозасобів: протидіабетичного та протизапального зборів, настойок «Фітоуроліт» та «Гепатофорт».

За допомогою розподільного фракціонування у системі «рідина-рідина», колонкової, паперової хроматографії, ТШХ та дробної кристалізації з усіх досліджуваних об'єктів рослинної сировини виділено в індивідуальному стані, встановлено структуру та ідентифіковано за допомогою сучасних фізичних, фізико-хімічних та хімічних методів 52 речовини. Серед них - 7 похiдних коричної кислоти (корична, кофейна, ферулова, хлорогенова, неохлорогенова, п-кумарова кислота, о-кумарова кислота) та 6 похiдних бензойної кислоти (галова, бензойна, саліцилова, п-гідроксибензойна, сиренєва, ванілінова кислота); 4 органiчні кислоти (яблучна, бурштинова, лимонна, винна кислота; 2 похідних простих фенолів (арбутин, салідрозид); 7 похiдних кумарину (кумарин, умбеліферон, ескулетин, скополетин, герніарин, псорален, ангеліцин); 19 флавоноїдiв ((+)-катехін, (-)-катехін, апігенін, лютеолін, космосіїн, цинарозид, лютеолін-7-О-рутинозид, кемпферол, кверцетин, ізорамнетин, астрагалін, кверцитрин, ізокверцитрин, авікулярин, гіперозид, рутин, нарцисин, ізовітексин, ізоорієнтин); 4 флаволігнани (силібін, силіхристин, силідіанін, 2,3-дегідросилібін); 2 хлорофiли (а та b) та 1 стерин (в-ситостерин). Вперше з плодів фенхелю виділено ванілінову кислоту та авікулярин, з трави фенхелю та коріандру - неохлорогенову кислоту, з квіток та трави ромашки - сиренєву кислоту, з трави ромашки - п-кумарову кислоту та лютеолін-7-О-рутинозид, з плодів коріандру - ангеліцин, з трави селери - герніарін, з плодів кмину - астрагалін, з квіток нагідок - ванілінову, винну кислоти та нарцисин.

Перелік виділених речовин, джерела їх отримання та окремі фізико-хімічні властивості наведені в таблиці 1.

Таблиця 1Окремі фізико-хімічні властивості виділених речовини та джерела їх отримання

№ з/п	Сполука	Джерело отримання сполуки	Т пл.єС	[б], Град	УФ-спектр, л нм
1	2	3	4	5	6
Похідні бензойної кислоти
1	Галова кислота	Тр. ром.	226-228	-	272
2	Бензойна кислота	Пл. ф.	122,4	-	-
3	Саліцилова кислота	К., л. в; Тр. ром.; Тр. н.	159-159,5	-	-
4	п-Гідрокси-бензойна кислота	Кв. н.	213-215	-	-
5	Сиренєва кислота	Кв., тр. ром.	204,5	-	-
6	Ванілінова кислота	Пл., тр. кор.; Пл. ф.; Кв., тр. ром.; Кв. н.	201-204	-	-
Похідні коричної кислоти
7	Корична кислота	Тр. кор.; Пл. ф.	133-134	-	-
8	Кофейна кислота	Пл., тр. кор.; Л. в.; Пл. ф.; Тр., к. с.; Пл. км.; Пл. а.; Тр. ром.; Тр. н.; Тр. роз.	194-195	-	325 300 245
9	Ферулова кислота	Пл., тр. кор.; К., л. в.; Пл. ф.; Пл. кр.; Кор. с.	168-170	-	320 290 234
10	Хлорогенова кислота	Тр. кор.; Тр. ф.*; Пл. кр.*; Тр.* та к. с.; Пл. а.; Тр. ром.*; Кв. н.; Тр. роз.	203-205	-32 метанол	325 300 245
11	Неохлорогенова кислота	Тр. кор.; Тр. ф.; Пл. кр.; Тр., кор. с.; Пл. а.; Тр. ром.; Кв. н.; Тр. роз.	Аморф.	+2,6 етанол	325 300 245
12	п-Кумарова кислота	Пл., тр. кор.; К., л. в.; Тр. кр.; Кор. с.; Пл. км.; Пл. а.; Тр. ром.; Тр. н.	212-214	-	310 228
13	о-Кумарова кислота	Пл. ф.	208	-	-
Органічні кислоти
14	Яблучна кислота	Тр. н.*	129,8 130,6	-	-
15	Бурштинова кислота	Пл. ф.	183-185	-	-
16	Лимонна кислота	Тр н.*	151-152	-	-
17	Винна кислота	Кв. н.	170,5-171,1	+11,9 етанол	-
Прості феноли
18	Арбутин	Тр. роз.	200	-64,3 вода	278
19	Салідрозид	Л. в.	160-162	-	-
Похідні кумарину
20	Кумарин	Пл. кр.; Пл. а.	67-69	-	218
21	Умбеліферон	Пл., тр. кор.; Пл. ф.; Тр, пл. кр.; Пл. а.; Кв. ром.	228-230	-	218 256 328
22	Ескулетин	Пл. кр.	344-350	-	230 250
23	Скополетин	Пл. н.; Пл.ф.; Тр., пл. кр.; Пл. а.	202-204	-	230 256 298
					343
24	Герніарин	Тр. с.; Пл. км.; Кв. ром.	117-119	-	218 320
25	Псорален	Пл. кор.; Пл. ф.; Тр. с.	161-163	-	240 243 288 330
26	Ангеліцин	Пл. кор.	139-140	-	212 248
Флавани
27	(+)-Катехін	К., л. в.; Тр. ром.	174	+17,2 етанол	280
28	(-)-Катехін	К., л. в.; Тр. ром.	174	-17,0 ацетон-вода 1:1	280
Флавони
29	Апігенін	Пл., тр. кор.; К., л. в.; Тр. с.*; Пл. а.; Кв. ром.; Тр. роз.	345-346	-	275 321 401
30	Лютеолін	Тр. с.; Кв. ром.; Тр. роз.	330-331	-	255 318 350 410
Глікозиди апігеніну
31	Космосіїн	Тр. ром.*; Тр. роз.	228-230	-53	-
Глікозиди лютеоліну
32	Цинарозид	Л. в.*; Пл. а.; Кв. ром.; Кв. н.; Тр. роз.	257-259	-41	-
33	Лютеолін-7-О- рутинозид	Тр. ром.	192-196	-	-
Флавоноли
34	Кемпферол	Тр. ф.; Пл. кр.; Тр. с.; Пл. км.; Тр. н.; Тр. роз.	276-278	-	366 266
35	Кверцетин	Пл., тр. кор.; К. в.; Пл., тр. ф.; Тр. кр.; Тр. с.; Пл. км.; Тр. ром.; Тр. н.; Тр. роз.	310-312	-	375 268 256
36	Ізорамнетин	Л. в.; Тр. кр.; Тр. н.; Кв. ром.	167-170	-	370 254
Глікозиди кемпферолу
37	Астрагалін	Пл. км.	175-176	-12 етанол	375 270
Глікозиди кверцетину
38	Кверцитрин	Пл. кор.; Тр., пл. кр.	182-185	-	355 257
39	Ізокверцитрин	Пл. кор.; К., л. в.*; Пл. ф.; Тр. кр.; Пл. км.; Пл. а.; Тр. ром.	227-229	-12,5 метанол	355 256
40	Авікулярин	Тр., пл. ф.	220-222	-66 метанол	358 257
41	Гіперозид	Тр. кр.; Тр. с.; Пл. км.; Тр. ром.	235-236	-58,9 етанол	350 255 265
42	Рутин	Пл. кор.; К., л. в.*; Пл. ф.; Тр. кр.*; Тр. с.; Пл. а.; Тр. ром.; Кв. н.; Тр. роз.	189-192	-32,3 метанол	362 258
Глікозиди ізорамнетину
43	Нарцисин	Л. в.; Кв. н*.	180-182	-31 ДМФА	355 255
С-глікозиди
44	Ізовітексин	Пл. а.	259-261	+48 етанол	280 300 405
45	Ізоорієнтин	Пл. а.	220-223	+21 етанол	284 307 322 350
Флаволігнани
46	Силібінін	Тр. роз.*	164-166	+10,8 ацетон	288 232
47	Силіхристин	Тр. роз.	174-176	+84,5 пірид.	288 322
48	Силідіанін	Тр. роз.	191	+175 ацетон	288 325
49	2,3-Дегідросилібін	Тр. роз.	254-255	-62 метанол	285 360
Стерини
50	в-ситостерин	Пл. кор.; Пл. ф.; Тр., пл. кр.; Пл. км.; Пл. ан.; Кв.	138-140	+37,5	-
		н.; Тр. роз.		хлороформ)
Хлорофіли
51	Хлорофіл a	Тр. кр., ф., с., кор., н., ром., роз.; Л. в.	-	-	-
52	Хлорофіл b	Тр. кр., ф., с., кор., н., ром., роз.; Л. в.	-	-	-

Примітка. Курсивом виділені сировинні джерела, в яких сполуки ідентифіковано вперше; * - ідентифіковані речовини методом ВЕРХ; Тр. - трава, Л - листя, К. - корені, Пл. - плоди, кр. - кроп запашний, км. - кмин звичайний, а. - аніс звичайний, кор. - коріандр посівний, с. - селера запашна, ф. - фенхель звичайний, н. - нагідки лікарські, ром. - ромашка лікарська, роз. - розторопша, в. - верба.

Для більш детального вивчення рослин одержано та досліджено методом тривимірної скануючої спектрофлуориметрії ліпофільні фракції всіх видів рослинної сировини, що досліджувались. На рисунках 1-2 наведені окремі тривимірні спектри флуоресценції ліпофільних фракцій сировини, що досліджувалась та їх логарифмічні проекції. У ліпофільних фракціях з усієї сировини (крім коренів розторопші) ідентифіковано аглікони флавоноїдів (в рослинах з родини Селерові визначено переважно піки в областях збудження (л_exc) 260-270, 310-380 нм та емісії (л_еm) 430-470 нм, що характерні для флавонів, для рослин з родини Айстрові та Вербові характерні піки в області збудження (л_exc) 300-390 нм та емісії (л_еm) 450-500 нм, яка притаманна флавонолам) та хлорофіли (суміш а та b), які характеризуються піками в областях збудження з (л_exc) 340-460, 480-560, 590-700 нм та емісії (л_еm) 660-750 нм.

Рис. 1. 3DF-спектр та його проекція на площину збудження/емісія ліпофільної фракції плодів коріандру.

У ліпофільних комплексах плодів рослин з родини Селерові виявлено кумарини. Прості феноли (характеризуються серією піків в області збудження (л_exc)- 270-300 нм та емісії (л_еm)- 300-400 нм) знайдені серед ліпофільних сполук трави кропу, коріандру, нагідок та розторопші, плодів фенхелю, анісу та розторопші. Для ліпофільних комплексів з плодів розторопші характерна наявність фосфоліпідів, а для фракцій з плодів Селерові - жовтогарячого пігменту з червоною флуоресценцією.



Рис. 2. 3DF-спектр та його проекція на площину збудження/емісія ліпофільної фракції трави нагідок.

Визначення кількісного вмісту біологічно активних речовин в досліджуваних видах сировини. Визначення кількісного вмісту хлорофілів та каротиноїдів у ліпофільних фракціях проводили методом УФ-спектрофотометрії. УФ-спектри деяких ліпофільних фракцій представлені на рисунку 3. Кількісний вміст цих пігментів наведено в таблиці 2.

Рис. 3. УФ-спектри ліпофільних фракцій: трави кропу (А), трави фенхелю (Б), листя верби (В), трави нагідок (Г).

Таблиця 2 Кількісний вміст хлорофілів та каротиноїдів в ліпофільних фракціях, що досліджувалися

Сировина	Вміст каротиноїдів, мг/г (m = 5)	Вміст хлорофілів, мг/г (m = 5)
Плоди коріандру	1,86±0,04	1,94±0,07
Трава коріандру	15,34±1,21	56,07±2,23
Плоди кропу	1,22±0,02	0,88±0,03
Трава кропу	17,13±2,54	99,36±3,84
Плоди фенхелю	2,51±0,10	2,16±0,10
Трава фенхелю	18,86±1,36	129,11±5,47
Плоди анісу	1,80±0,07	1,68±0,07
Плоди кмину	1,30±0,05	сліди
Корені селери	4,07±0,08	0,87±0,01
Кора верби	11,11±1,12	12,99±0,51
Листя верби	28,57±2,37	290,79±12,62
Квітки ромашки	31,44±1,23	15,34±1,15
Трава ромашки	22,45±1,10	31,76±1,13
Квітки нагідок	40,39±1,95	25,65±2,15
Трава нагідок	33,90±1,41	48,05±2,24

Примітка. Вірогідність похибки Р ? 0,05

Для комплексного вивчення ліпофільних комплексів та для прогнозування їх можливого подальшого застосування, було проведено кількісне визначення летких сполук, зокрема тритерпенової та стероїдної природи. Якісний склад та кількісний вміст летких компонентів визначали в отриманих ліпофільних фракціях за допомогою газової хроматографії / мас-спектрометрії. Встановлено, що стероїдні та тритерпенові сполуки не є домінантними речовинами в плодах Селерових і накопичуються в незначній кількості. Тоді як для трави нагідок характерне накопичення значної кількості тритерпенових речовин, серед яких домінують лупеол ацетат (2161 мг/кг), лупеол (1155 мг/кг) та в-амірин (1072 мг/кг).

Методом ГХ досліджено жирнокислотний склад рослинної сировини. Домінуючими (понад 50%) в усіх об'єктах дослідження з родини Селерові (крім трави фенхеля) є ненасичені жирні кислоти, що є позитивним у фармакологічному аспекті.

Співвідношення ненасичених та насичених кислот в траві ромашки та розторопші майже рівне (38,21% проти 36,64% та 47,45% проти 45,04% відповідно). Тоді як в траві нагідок домінують насичені жирні кислоти (63,41%). Плоди розторопші містять значну кількість ненасичених жирних кислот (83,22%), а кора верби, на відміну від листя, також відрізняється більшим відсотковим вмістом ненасичених жирних кислот. Значний вміст ненасичених (в тому числі незамінних) жирних кислот у плодах Селерових та розторопші прогнозує їх гіпохолестеринемічну та F-вітамінну дію та дає змогу рекомендувати їх застосування в дієтичному харчуванні.

Приклади газових хроматограм гексанових витяжок сировини досліджуваних рослин представлені на рисунку 4. Жирнокислотний склад ліпофільних фракцій об'єктів, що вивчалися, наведений в таблиці 3.

Рис. 4. Газові хроматограми гексанових витяжок: А - кори верби; Б - трави нагідок; В - коренів селери.

Таблиця 3Жирнокислотний склад ліпофільних фракцій

№ з/п	Жирна кислота	Вміст жирних кислот у ліпофільній фракції, % від суми
		Плодів фенхелю	плодів анісу	плодів кмину	плодів коріандру	Плодів кропу	трави коріандру	трави кропу	трава фенхелю	трава селери	корені селери	кори верби	листя верби	трави ромашки	трави нагідок	трави розторопші	плодів розторопші
1	Капронова	-	-	0,78	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
2	Каприлова	1,18	-	0,06	10,46	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
3	Капринова	7,04	-	0,88	0,15	0,23	0,83	0,67	8,06	-	-	-	-	3,47	-	-	-
4	Лауринова	1,12	0,63	-	-	0,29	0,35	2,07	4,06	0,29	0,18	0,36	2,42	0,26	3,56	1,79	-
5	Міристинова	-	-	-	0,16	0,86	2,26	18,91	19,45	1,62	0,93	0,81	1,25	1,83	22,02	-	-
6	Міристолеїнова	-	-	0,05	-	-	-	-	-	0,27	0,59	-	0,83	0,37	-	-	-
7	Пальмітинова	3,98	4,98	13,71	3,73	5,72	13,73	11,92	10,40	20,00	29,00	19,75	23,08	16,56	26,12	27,73	7,13
8	Пальмітинолеїнова	0,32	0,42	-	0,64	-	0,49	-	-	2,92	1,90	1,23	-	-	0,98	-	-
9	Стеаринова	4,56	3,00	0,86	0,62	13,15	3,8	0,04	11,65	2,88	1,61	2,27	1,71	4,41	3,77	4,61	6,34
10	Олеїнова	43,00	63,24	35,63	66,97	42,02	41,97	11,76	5,72	21,86	24,39	14,31	4,54	12,70	2,89	5,06	30,15
11	Лінолева	18,79	18,12	21,55	15,25	35,72	24,16	41,19	13,71	38,60	33,50	30,96	17,87	15,41	7,29	16,83	48,03
12	Ліноленова	1,18	1,03	0,49	0,20	2,01	5,25	13,44	7,74	6,82	1,58	0,40	0,16	9,73	7,16	20,81	4,15
13	Арахінова	0,26	0,10	-	0,14	-	-	-	-	-	-	7,89	31,10	-	0,94	7,23	1,50
14	Гондоїнова	-	-	-	-	-	0,55	-	-	0,60	0,27	0,10	0,02	-	-	-	-
15	Бегенова	0,12	-	0,05	-	-	0,48	-	0,73	0,68	1,10	0,60	0,70	2,71	1,38	2,24	2,70
16	Ерукова	0,26	-	-	-	-	-	-	-	0,80	1,00	-	-	-	-	4,75	-
17	Лігноцеринова	-	-	-	-	-	-	-	-	0,98	0,86	-	-	7,40	5,62	1,44	-
Сума неідентифікованих ЖК	18,19	8,48	25,94	1,68	-	6,13	-	18,48	1,68	3,09	21,32	16,32	25,15	18,27	7,51	-
-Сума насичених ЖК -Сума ненасичених ЖК	18,26 63,56	8,71 82,81	16,34 57,72	15,26 83,06	20,25 79,75	21,45 72,42	33,61 66,39	54,35 27,17	26,45 71,87	33,68 63,23	31,68 47,00	60,26 23,42	36,64 38,21	63,41 18,32	45,04 47,45	17,67 82,33

Спектрофотометричним методом визначено вміст флаволігнанів у сировині розторопші. Найбільшим вмістом цих сполук відзначаються плоди розторопші, які містять 2,99 ± 0,11% флаволігнанів у перерахунку на сілібінін.

Вивчення впливу географічної зони зростання рослини на накопичення основних груп БАР є важливим етапом комплексних фармакогностичних досліджень, оскільки дає змогу прогнозувати оптимальні регіони для їх культивування. Тому ми дослідили вплив еколого-фітоценотичних факторів на накопичення основних груп БАР у квітках рослин з родини Айстрові, що зростали в різних клімато-географічних зонах України: Луганській та Львівській областях. За даними таблиці 4 можна зробити висновок, що еколого-фітоценотичні умови західного регіону України сприятливо впливають на накопичення фенольних сполук у квітках ромашки та нагідок, тому можна прогнозувати впровадження вимог та засад GАCP саме в цій географічній зоні.

Таблиця 4 Результати вивчення впливу еколого-фітоценотичних факторів на накопичення окремих груп БАР в квітках Айстрових

Вміст БАР, %	Квітки нагідок	Квітки ромашки
	Луганська область	Львівська область	Луганська область	Львівська область
Сума окиснюваних фенолів	12,21±0,53	14,03±0,64	11,13±0,53	14,48±0,43
Флавоноїди	0,97±0,11	1,12±0,08	0,76±0,03	0,94±0,07
Гідроксикоричні кислоти	1,16±0,07	1,34±0,03	2,35±0,18	2,11±0,13
Аскорбінова кислота	0,08±0,01	1,14±0,02	0,02±0,01	0,02±0,02
Органічні кислоти	6,93±0,69	7,45±0,04	2,97±0.10	3,20±0,02

Для встановлення оптимального терміну заготівлі рослинної сировини визначено динаміку накопичення БАР в сировині фенхеля, кропу та коріандру. Максимальне накопичення основних класів БАР (крім кумаринів та флавоноїдів) у траві Селерових відбувається під час цвітіння. Вміст флавоноїдів в траві рослин Селерових має максимум у фазі до цвітіння, проте в траві фенхелю та коріандру цей показник близький до аналогічного у фазу цвітіння (2,34% та 2,97% проти 2,25% та 2,46% відповідно). Тому для збільшення фітомаси, оптимальним терміном заготівлі трави рослин з родини Селерових є фаза цвітіння. Кумарини максимально накопичуються, переважно, в плодах. Результати досліджень наведені в таблиці 5.

Таблиця 5 Вміст БАР за фазами вегетації у сировині рослин родини Селерові

БАР	Вміст БАР, % (m=5)
	фази вегетації
	трава у фазі до цвітіння	трава у фазі цвітіння	трава у фазі зеленого плодоношення	плоди
Фенхель звичайний
Полісахариди	3,43±0,02	6,86±0,31	3,00±0,14	4,91±0,21
Гідроксикоричні кислоти	1,27±0,04	3,58±0,15	1,18±0,03	0,54±0,01
Кумарини	0,04±0,01	0,05±0,01	0,07±0,01	0,09±0,01
Флавоноїди	2,34±0,05	2,25±0,08	1,71±0,07	0,33±0,02
Сума окиснюваних фенолів	12,47±0,53	20,43±0,95	15,31±0,70	9,35±0,37
Органічні кислоти	4,75±0,18	5,42±0,20	2,69±0,10	1,69±0,08
Аскорбінова кислота	0,03±0,01	0,08±0,01	0,05±0,01	0,08±0,01
Кріп запашний
Полісахариди	3,12±0,22	6,25±1,04	2,97±0,15	4,24±0,12
Гідроксикоричні кислоти	1,34±0,05	2,40±0,15	1,11±0,06	0,35±0,02
Кумарини	0,04±0,01	0,05±0,01	0,05±0,01	0,07±0,02
Флавоноїди	3,21±0,40	2,46±0,10	1,71±0,03	0,79±0,03
Сума окиснюваних фенолів	8,54±0,44	12,73±0,53	10,12±0,23	4,61±0,19
Органічні кислоти	2,28±0,10	2,64±0,13	1,95±0,14	0,79±0,04
Аскорбінова кислота	0,08±0.01	0,15±0,01	0.07±0,01	0,12±0,01
Коріандр посівний
Полісахариди	2,64±0,12	5,25±1,04	2,14±0,12	3,68±0,13
Гідроксикоричні кислоти	2,12±0,11	3,02±0,14	2,02±0,13	0,32±0,02

Подобные документы

• Маркетингове дослідження фармацевтичного ринку України (на прикладі лікарських препаратів рослинного походження для лікування захворювань нирок)

  Мета та об'єкти, методи та етапи маркетингових досліджень. Аналіз ринку лікарських препаратів рослинного походження для лікування захворювань нирок. Характеристика асортименту лікарських препаратів. Співвідношення вітчизняних та іноземних виробників.
  
  курсовая работа [510,9 K], добавлен 30.03.2016
  

• Лікеро-горілчані вироби

  Класифікація лікеро-горілчаних виробів. Підготовка сировини і приготування напівфабрикатів. Одно-спиртові витяжки з ефіроолійної та неароматичних сировини. Купажування і фільтрування купажів. Витримка і гомогенізація лікерів. Розлив готових виробів.
  
  презентация [5,9 M], добавлен 21.04.2014
  

• Товарознавство промислових товарів

  Основні види та призначення шкіряної сировини. Характеристика найбільш широко вживаних для виготовлення шкір видів шкіряної сировини. Асортимент текстильної, шкіряної та металевої галантереї та дзеркал. Споживчі властивості керамічних побутових товарів.
  
  контрольная работа [29,2 K], добавлен 19.07.2010
  

• Життєвий цикл лікарських засобів

  Характеристика лікарських засобів з позиції комерційної діяльності фармацевтичної промисловості. Основні стадії розроблення і виведення на ринок оригінального лікарського засобу і препарату-генерика, варіанти його відхилення і стратегії продовження.
  
  курсовая работа [1,8 M], добавлен 21.09.2010
  

• Методи збуту продукції промисловим підприємством

  Особливості комерційної діяльності підприємства. Планування потреби в сировині і матеріальних ресурсах, вивчення ринку сировини та матеріалів. Вивчення ринку та проведення маркетингових досліджень, аналіз життєвого циклу товару, зміст портфелю замовлень.
  
  курсовая работа [312,9 K], добавлен 16.01.2011
  

• Експертиза морозива

  Класифікація і асортимент морозива, яке виготовляється в Україні. Формування якості морозива на ВАТ "Київський холодокомбінат №2". Контроль якості сировини, технологічного процесу підприємства. Конкурентоспроможність морозива різних товаровиробників.
  
  дипломная работа [1,1 M], добавлен 15.09.2008
  

• Формування якості, асортименту та ринок столових нежирних майонезів, що реалізуються в роздрібній торгівлі

  Аналіз стану ринку майонезної продукції в Україні. Характеристика сировини, технологія виробництва та асортимент майонезів. Дослідження якості низькокалорійного столового майонезу різних виробників за органолептичними та фізико-хімічними показниками.
  
  курсовая работа [138,0 K], добавлен 09.12.2012
  

• Товарознавча характеристика печива різних вітчизняних виробників

  Вивчення результатів товарознавчої експертизи цукрового печива, що реалізується у торговельній мережі міста Харкова, за органолептичними, фізико-хімічними та мікробіологічними показниками. Дослідження якості упакування та маркування цукрового печива.
  
  статья [1,1 M], добавлен 31.08.2017
  

• Формування асортименту та якості пива

  Характеристика сировини для виготовлення пива, технологічний процес його виробництва та особливості різних видів (світлого, темного). Вимоги до якості, пакування, зберігання та маркування пива. Розвиток пивного ринку в Україні, його державне регулювання.
  
  курсовая работа [548,0 K], добавлен 27.02.2014
  

• Родини промислових риб

  Схема зовнішньої будови риби, типи луски та плавцевих променів. Характерні ознаки (форма й покрив тіла, рот, плавці, бічна лінія) родин риб: осетрові, лососеві, карпові, оселедцеві, окуневі, тріскові, камбалові. Види риб, які входять до цих родин.
  
  презентация [6,0 M], добавлен 15.11.2010
  

• Організація маркетингу на торгівельному підприємстві

  Загальна характеристика та організаційна структура управління торгівельного підприємства. Попит на товари, його вивчення та прогнозування, формування товарного асортименту підприємства і господарських зв'язків в умовах ринку. Аналіз комерційних операцій.
  
  отчет по практике [57,0 K], добавлен 02.11.2010
  

• Дослідження формування споживних властивостей живої товарної риби, що реалізується на ринку України

  Стан виробництва та споживання рибних товарів в Україні. Хімічний склад та харчова цінність живої товарної риби. Вплив технології вирощування на якість сировини. Етапи та вивчення та оцінка якості живої товарної риби, що реалізується на ринку України.
  
  курсовая работа [80,8 K], добавлен 21.11.2014
  

• Розвиток ринку алкогольних напоїв в Україні

  Роль ринку алкогольних напоїв у розвитку вітчизняної економіки. Тенденції розвитку ринку алкогольних напоїв в Україні, що сформувалися після початку кризи. Виявлення лідерів продажів на різних сегментах вітчизняного ринку. Чинники, що впливають на попит.
  
  реферат [44,0 K], добавлен 08.03.2013
  

• Вивчення попиту і прогнозування збуту продукції

  Аналіз організаційно-правової форми та техніко-економічних показників, характеристика продукції ПП "Компік". Вивчення внутрішнього і зовнішнього середовища ПП "Компік". Проведення SWOT-aналізу. Визначення заходів підвищення попиту і збуту ПП "Компік".
  
  курсовая работа [246,3 K], добавлен 14.11.2010
  

• Земляника (полуниця)

  Походження полуниці. Харчова цінність, вживання, хімічний склад. Характеристика помологічних сортів. урожайність. Сорти за призначенням. Якість та безпечність, допуски за розміром, характерність для різновиду. Умови, терміни і температура зберігання.
  
  реферат [1,0 M], добавлен 02.11.2008
  

• Кава, її склад та властивості

  Джерела походження слова "кава". Хімічний склад сухих речовин сирої кави. Кількість кофеїну в кавових зернах в залежності від сортів. Дія напою на організм людини. Його переваги та недоліки. Існуючи легенди про відкриття властивостей кавового дерева.
  
  презентация [260,1 K], добавлен 14.11.2014
  

• Дослідження властивостей і особливостей експертизи вин в Долині Рони

  Категорії якості вин (вина Vins de Table, Vins de Pays, VDQS та A.O.C.). Встановлення походження (території) та сортів винограду для виготовлення вин. Червоні, білі та рожеві вина, особливості технології виготовлення. Купажні вина долини річки Рона.
  
  презентация [157,3 K], добавлен 11.01.2010
  

• Ресторанний бізнес

  Розробка концепції підприємства. Моделювання виробничих і технологічних процесів. Графік завантаження залу ресторану. Відсоткове співвідношення страв в асортименті ресторану. Асортимент сировини, що переробляється. Виробнича програма овочевого цеху.
  
  курсовая работа [168,0 K], добавлен 22.02.2015
  

• Діяльність ПАТ "Горлівський м’ясокомбінат"

  Загальна характеристика, організаційна структура та напрямки діяльності підприємства, що вивчається. Асортимент продукції та вимоги до сировини. Технологія та головні етапи вироблення ковбасних виробів. Вимоги до якості, обов’язки відділу контролю.
  
  отчет по практике [58,2 K], добавлен 13.04.2014
  

• Вивчення і формування попиту населення на товари і послуги в роздрібному торговельному підприємстві

  Сутність, цілі та завдання вивчення і форми попиту споживачів на товари в роздрібному торговельному підприємстві. Фактори, що впливають на формування попиту споживчих товарів у роздрібній торговельній мережі. Удосконалення процесу формування попиту.
  
  курсовая работа [60,1 K], добавлен 01.04.2013
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам