Визначення номенклатури показників якості оздобленого спилку експертним методом

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

На сьогодні в усьому світі стали помітно жорсткішими вимоги, що пред'являються споживачами до якості товарів. Ще ніколи проблема якості не мала такого значення. В сучасних умовах вона є важливою ринковою характеристикою товару [1]. Н.А. Назіна стверджує [2], що якість перетворилася на джерело росту національного багатства, а її визначення і способи вираження є однією з найважливіших проблем в сучасних умовах.

Виходячи із останнього твердження, постає нагальна проблема щодо пошуку оптимальних шляхів визначення якості продукції, яка надходить на споживчий ринок, що сприятиме розвитку вітчизняного виробництва та підвищенню її конкурентоспроможності порівняно з імпортними товарами.

Сьогодні високоефективною характеристикою рівня якості товарів є комплексний показник, ефективність застосування якого обумовлена наступним [3]:

дозволяє замінити сукупність показників і в одній чисельній величині виразити рівень якості продукції;

забезпечує монотонність зростання показника з підвищенням якості оцінюваного товару, позитивну величину критерію, обмеженість його зверху і знизу (від 0 до 1), що наближує оцінку до психометричного розуміння якості людиною за рахунок застосування функції бажаності;

наближує загальний результат до гіршої оцінки і виключає компенсацію низького рівня одних властивостей за рахунок високого рівня інших шляхом узагальнення різних показників якості методом середньої геометричної;

має високий рівень об'єктивності формування номенклатури властивостей конкретного виду продукції і оцінки вагомості цих властивостей в критерії його якості завдяки методу експертних оцінок.

Визначення комплексного показника якості включає декілька етапів, найважливішим з яких є вибір та обґрунтування номенклатури властивостей із урахуванням, як вимог, що висуваються до товару і містяться в нормативній документації, так і потреб споживачів. Тому перш за все необхідно встановити номенклатуру властивостей, яка достатньо характеризує якість досліджуваного матеріалу.

Об'єкти і методи дослідження

Об'єктом дослідження є ієрархічна система властивостей і показників якості шкір із спилку, визначення сукупності найбільш суттєвих показників якої дозволить проводити комплексну оцінку якості оздобленого спилку.

З метою встановлення номенклатури властивостей було використано експертний метод, який отримав широке розповсюдження при вирішенні багатьох практичних задач [4-6]. Вибір обраного методу ґрунтується на значній його перевазі, обумовленій тим, що результатом дослідження є отримання компетентного рішення експертів, які в даному випадку представляють собою найбільш близьку модель споживача, при чому не пересічного, а висококваліфікованого, здатного оцінити продукцію не тільки з урахуванням вимог до кращих вітчизняних, але і світових зразків, тобто на перспективу.

Для оцінки узгодженості думок експертів визначали коефіцієнт конкордації [7] за формулою (1):

де - сума рангових оцінок експертів по кожному показнику;

- середня сума рангів для всіх показників;

m, n - число відповідно експертів і показників;

Tj - величина, що враховує однакові оцінки різних показників окремими експертами.

При цьому та Tj розраховуються відповідно за формулами:

де n - число рангів з однаковими оцінками j-го експерта;

tj - число оцінок з однаковими рангами у j-го експерта.

Думки експертів вважали тим більш узгодженими, чим ближче до одиниці наближався коефіцієнт конкордації. Одним із методів підтвердження його значимості є оцінка за критерієм Пірсона ч2, який визначали за (4) при ступенях вільності f=n-1 з ймовірністю не менше 0,99:

ч2розр = Wm (n - 1), (4)

де W - коефіцієнт конкордації;

m - кількість експертів;

n - кількість показників якості.

Враховуючи табличне значення критерію Пірсона [8], робили висновок про закономірність чи випадковість думок експертів, а саме: якщо ч2розрч2табл, то коефіцієнт конкордації вважали значимим. Після підтвердження узгодженості думок експертів визначали вагомість показників якості спилку. Коефіцієнт вагомості розраховували для кожного показника якості оздобленого спилку по кожному рівню ієрархічної системи за формулою (5):

(5)

З метою виділення сукупності найвагоміших показників якості вагомість властивостей другого рівня ієрархічної системи оцінювали з урахуванням вагомостей першого рівня, що дозволило виявити їх вагомість в загальній оцінці якості. Для цього узагальнені коефіцієнти вагомості кожного одиничного показника розраховували як добуток коефіцієнтів вагомості відповідних рівнів. Суттєво значимими вважали показники, для яких ji1/n.

Для побудови ефективного комплексного показника якості необхідно, щоб сума коефіцієнтів вагомості одиничних показників дорівнювала одиниці. В зв'язку з цим було розподілено вагомість виключених малозначимих показників пропорційно вагомості тих, що залишились, як найбільш значущі. Для цього коефіцієнт вагомості кожного із вагомих показників ділили на їх суму. Одержані після перерахунку коефіцієнти вагомості показників якості характеризують значущість показників властивостей, за якими доцільно визначати комплексний показник якості спилку.

Постановка завдання

Мета даної роботи полягає у виборі номенклатури властивостей та показників якості, достатньої для комплексного дослідження оздобленого спилку, та у визначенні вагомостей його показників у загальній оцінці якості.

Результати та їх обговорення

В основу оцінки якості спилку із полімерним покриттям повинна бути закладена чітка система класифікації споживних властивостей. Оскільки ГОСТ 1838-91 [9] включає обмежену кількість показників якості шкір із спилку, то їх загальний перелік, наданий для експертної оцінки, був розширений у відповідності до ДСТУ 3177-95 [10] та ГОСТ 4.11-81 [11].

Властивості, які враховуються під час визначення комплексного критерію, мають різну значущість, тобто вагомість в загальній оцінці якості. Для визначення коефіцієнтів вагомості окремих показників властивостей оздобленого спилку і виділення найбільш значущих властивостей було використано експертний метод. Даний метод оцінки якості ґрунтується на обліку та узагальненні думок висококваліфікованих спеціалістів (експертів), які знають фактори формування якості спилку, асортимент оздоблених матеріалів, технологію їх виготовлення, методи оцінки і контролю якості, вимоги та потреби споживачів [12].

Для проведення анкетування було залучено спеціалістів технологів та товарознавців в галузі шкіряної продукції. Заповнення анкет проводилося індивідуально з кожним експертом під час особистої бесіди, крім того, супроводжувалося поясненнями мети та цілей даного опитування.

Визначення вагомості показників якості експертами проводилося шляхом ранжування показників, поданих у вигляді ієрархічної структури (табл. 1).

Розподіл рангів експерти проводили по першому та другому рівню окремо таким чином, що найбільш вагомий показник оцінювався в 1 ранг, інші, за ступенем зменшення їх важливості, - цифрами у порядку їх зростання. Одержані дані результатів анкетування наведено в таблиці 2.

Розрахований за (1) коефіцієнт конкордації W=0,889 свідчить про високу узгодженість думок експертів. Значимість коефіцієнта конкордації оцінювали за критерієм Пірсона за формулою (4), розрахунковий коефіцієнт ч2розр=105,7. Оскільки ч2розр = 105,7 > 33,4 = ч20,01, то можна стверджувати, що думки експертів під час присвоєння рангів показникам властивостей були не випадковими. Коефіцієнт вагомості кожного показника якості спилку визначався за формулою (5).

Таблиця 1. Показники якості шкіри із спилку

Таблиця 2. Розрахунки результатів експертної оцінки оздобленого спилку

експертний якість споживач номенклатура

Виділення сукупності найвагоміших показників проводили з урахуванням вагомостей першого та другого рівня шляхом знаходження добутку коефіцієнтів вагомості відповідних рівнів (jiрозр). Розрахунки дозволили виявити вагомість суттєво значимих показників, для яких справджується нерівність ji0,056, в загальній оцінці якості. До сукупності найбільш вагомих показників увійшли: 1. Показники надійності: 1.1. Границя міцності під час розтягування, Па; 1.4. Подовження під час напруження 10 МПа, %; 1.8. Стійкість покриття до мокрого тертя, об.; 1.9. Стійкість покриття до багаторазового згинання, об.; 1.10. Стійкість забарвлення до сухого та мокрого тертя, бал; 1.11. Адгезія покривної плівки, Н/м; 2. Ергономічні показники: 2.1. Повітропроникність, см3/см2*год; 2.2. Паропроникність, мг/см2*год; 2.4. Гігроскопічність, %.

Рис. 1

Естетичні показники шкір із спилку не увійшли до номенклатури показників якості, що може пояснюватися неможливістю їх оцінки інструментальним методом.

Для виконання однієї з умов побудови ефективного комплексного показника якості сума коефіцієнтів вагомості одиничних показників повинна дорівнювати одиниці. В зв'язку з цим вагомість малозначимих показників було розподілено пропорційно вагомості тих, що залишились, як найбільш суттєві. Їх вагомості (ji узаг) в загальній оцінці якості показано на рисунку.

На основі проведеного дослідження встановлено, що номенклатура показників якості шкір із спилку не є досконалою і в ГОСТ 1838-91 міститься лише незначна частина показників, необхідних для визначення їх якості. Це потребувало її розширення для проведення експертного опитування, в результаті якого визначено, що найбільш вагомими показниками для оцінки якості оздобленого спилку є: границя міцності під час розтягування (0,147); подовження під час напруження 10 МПа (0,14); стійкість покриття до мокрого тертя (0,093), до багаторазового згинання (0,145); до сухого та мокрого тертя (0,111); адгезія покривної плівки (0,134); повітропроникність (0,072); паропроникність (0,088); гігроскопічність (0,07).

Одержана номенклатура показників якості дає можливість оцінити матеріал за властивостями надійності та ергономічності і в подальшому буде використана для визначення комплексного критерію якості оздобленого спилку.

Література

1. Кардаш В.Я. Маркетингова товарна політика: Навчальний посібник. - К: КНТЕУ, 1997. - 156 с.

2. Назина Н.А. Дорого, да мило! Лучше все знать о качестве // Современная торговля. - 2000. - №9. - С.9-16.

3. Комплексная оценка качества текстильных материалов / А.Е. Чайковская, Л.В. Полищук, И.С. Галык и др. - К.: Техника, 1989. - 254 с.

4. Луцкая Т.С., Зайцева Л.В. Определение номенклатуры показателей качества продукции экспертным методом // Текстильная промышленность. - 1982. - № 1. - С. 60-62.

5. Галык И.С., Козьмич Д.И., Семак Б.Д. и др. Оптимизация ассортимента и качества текстильных материалов. - К.: Техника, 1991. - 174 с.

6. Тарасенко І.О., Данилкович А.Г. Показники якості для визначення конкурентоспроможності шкіри // Перехідна економіка: проблеми теорії і практики. - Львів: Інтереко, 1999. - № .5 - С. 288-293.

7. Kendall M.G. Rank Correlation Methods. - N.Y.: Hafner Publ. Go., 1995. - 196 p.

8. Данилкович А.Г., Чурсин В.И. Практикум по химии и технологии кожи и меха: Учеб. пособие для вузов. - М.: ЦНИИКП, 2002. - 431 с.

9. ГОСТ 1838-91. Кожа из спилка. Общие технические условия.-М.: Издательство стандартов, 1992.-6с.

10. ДСТУ 3177-95 Шкіра. Номенклатура показників якості. - К.: Держстандарт України, 1996. - 19 с.

11. ГОСТ 4.11-81. Система показателей качества продукции. Кожа. Номенклатура показателей. - М.: Издательство стандартов, 1981. - 16 с.

12. Качество и сертификация промышленной продукции / Гребенников А.Г., Мялица А.К. и др. - Х.: Харьковский авиационный институт, 1998. - 396 с.

Размещено на Allbest.ru