Проведення пілотного маркетингового дослідження в бібліотеці педагогічного університету

Размещено на http://www.allbest.ru/

О.А. Кадіна

Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова

вул. Пирогова,9, м. Київ, Україна, 01601

В умовах переходу від авторитарного до демократичного суспільства та становлення ринкових відносин в Україні для бібліотек важливими стають фінансово-економічні аспекти їх діяльності. Для успішної адаптації бібліотек до принципово нових умов роботи в незвичайному соціальному та економічному середовищі, в умовах обмеженого фінансування необхідні зміни підходів до функціонування бібліотек, визначення пріоритетів їх розвитку і концепцій управління бібліотекою з використанням елементів маркетингу, розробка нової моделі розвитку бібліотек.

Терміни ринкової економіки "менеджмент", "маркетинг", "фандрейзинг", "паблік рілейшнз", "імідж" стали звичними в бібліотечній лексиці і практичної діяльності. В Україні поставили перед бібліотеками проблему існувати не тільки на кошти, які виділяються державою, а й шукати інші способи забезпечення функціонування бібліотек. Це викликало підвищений інтерес до маркетингу. Аналіз процесів, що відбуваються в бібліотеках, дозволяє простежити еволюцію впровадження маркетингу в їх діяльність: від повного заперечення і бурхливих дискусій про сумісність понять "ринок", "комерціалізація бібліотек", до повномасштабної підтримки процесів впровадження маркетингу, розробки теоретичних, методичних, практичних питань використання маркетингу в бібліотеках.

Перша спроба розробки концепції маркетингу для некомерційних організацій, у тому числі і для бібліотек, була у 1981 році англійським бібліотекознавцем Б. Кроніним і пізніше доповнена групою німецьких учених на чолі з П. Борхардом. З тієї пори маркетинг у бібліотечній справі значно розширив і закріпив свої позиції, став невід'ємною частиною економічної діяльності бібліотек.

Маркетинговий підхід характеризується тим, що головним у діяльності бібліотек є попит читачів (реальних і потенційних) на різні види бібліотечно-бібліографічних послуг і продукції. Таким чином, робота бібліотек оцінюється не за кількістю і асортименту вироблених, а за кількістю використаних читачами послуг і продуктів бібліотечно-бібліографічної роботи. Бібліотека повинна бути готовою до систематичного оновлення наданих видів послуг у відповідності до попиту читачів. Використання маркетингу повинно покращити обслуговування користувачів завдяки мобільному реагуванню на їхні запити, які становляться все більш різноманітними. Саме тому необхідні зміни бібліотечних технологій і аналіз існуючих ресурсів.

Виконання вимог відносно орієнтації на користувача передбачає:

- вивчення попиту, тобто виявлення його змісту, встановлення переліку послуг, яким користувачі віддають перевагу, визначення часу, місця, умов, в яких користувач вбачав би задовільними свій попит на послуги;

- формування попиту або стимулювання його; його розвиток при пасивності читачів, епізодичності використання послуг;

- встановлення чисельності і груп читачів, яким необхідні бібліотечні послуги;

- оцінку якості своєї діяльності на основі смаків користувачів та інтенсивності попиту;

- регулювання, а у випадку необхідності і швидка зміна номенклатури і змісту своїх послуг.

Перераховані процеси складають сутність бібліотечного маркетингу як програмного-цільового підходу до розв'язання проблем виробництва бібліотечно-бібліографічних, інформаційних та інших продуктів і послуг бібліотеки.

Узагальнюючи вище сказане, можна стверджувати, що бібліотечний маркетинг - це технологія управління, орієнтована на максимальне задоволення потреб і необхідностей реальних і потенціальних послуг користувачів і продукції бібліотеки. Основою управління маркетингом є отримання різноманітних даних в результаті проведених досліджень. Маркетингові дослідження - це систематичний збір, упорядкування і аналіз даних про становище бібліотечно-інформаційного ринку, про потреби фізичних і юридичних осіб в бібліотечно-інформаційній продукції і послугах, про запит на них і рівня збуту у цілях їх подальшого маркетингового планування. Щоб маркетингові дослідження в бібліотеці були ефективними, необхідно виходити з того, що, по-перше, вони повинні носити систематичний, а не випадковий характер; по-друге, це не одноразовий захід: вони включають сукупність дій та процесів, збір даних, запис і аналіз, по-третє, дані можуть надходити з різних джерел; по-четверте, вони можуть бути використані для будь-якої сторони маркетингу, що вимагає інформації з метою прийняття рішення. Залежно від мети дослідження обирається його методика, інструментарій. Отже, маркетингові дослідження повинні стати тим інструментом, який дає можливість проаналізувати ситуацію і визначити, які перетворення необхідні бібліотеці.

Питання вивчення сучасного стану бібліотечно-інформаційних послуг (БІП), розширення уявлень про соціальний та професійний і фаховий портрет читача, удосконалення бібліотечно-інформаційного обслуговування є предметом широкого розгляду у Науковій бібліотеці НПУ ім. М. П. Драгоманова (НБ НПУ ім. М. П. Драгоманова). Хто вони, читачі, з котрими працює бібліотека? Які мотиви їхнього звернення до інформаційно-бібліографічного центру вузу? Який взаємозв'язок цілеспрямованістю читацьких вимог та запропонованим асортиментом бібліотечних послуг? Вичерпні відповіді на ці та інші запитання дало комплексне бібліотечне маркетингове дослідження, проведене серед читачів НБ НПУ ім. М. П. Драгоманова. бібліотечник читач маркетинг соціальний

Основним методом вивчення стану Наукової бібліотеки НПУ ім. М. П. Драгоманова було обрано анкетування. Анкетним опитуванням було охоплено 100 читачів. Анкети були розповсюджені в структурних відділах відповідно до інтенсивності відвідування читачами.

За професійними категоріями респонденти розподілилися на такі групи: з науковим ступенем - 20%; фахівці - 6%; аспіранти - 8%; студенти НПУ ім. М. П. Драгоманова - 66%.

Проведене анкетування дало змогу чітко проаналізувати і мотиви відвідування бібліотеки: робота з літературою на допомогу професійній діяльності (28%), підготовка до занять у навчальному процесі (44%), самоосвіта (26%), інше (2%). Наявність значної кількості студентів (66%) і вчених (20%), які задовольняють свої інформаційні потреби за різними галузевими напрямками, зумовлена універсальністю фондів Наукової бібліотеки. Слід відзначити, що за даними анкетування оцінка якості задоволення БІП знаходиться в межах четвірки та п'ятірки за п'ятибальною шкалою. Отже, бібліотека з її унікальними фондами дає можливість поряд з науковою і професійною літературою отримувати книги відповідно до особистих інтересів і конкретних потреб. Крім того в Науковій бібліотеці ділова, спокійна та доброзичлива обстановка у читальних залах, наявність рідкісних і цінних у когнітивному відношенні видань, престиж книгозбірні.

В емоційно-психологічному плані значний вплив на читачів справляє загальна бібліотечна атмосфера: комфортність, оформлення інтер'єр, затишність. Ці компоненти, поряд з основною функцією - інформативною, відіграють велику роль у формуванні іміджу. Вивчення думок читачів довело, що в роботі бібліотеки не може бути дрібниць: на цілісне сприйняття її читачами впливають навіть незначні фактори, які не перебувають у прямій залежності від основної діяльності.

Рисунок 1

Анкетування виявило й ставлення читачів до платних сервісних бібліотечно-бібліографічних послуг. Нагадаю, що платні послуги є одним із джерел додаткового функціонування, чому сприяє законодавча база України. Отже, за результатами анкетування ми маємо наступну картину: ксерокопіювання документів зайняло перше місце серед низки запропонованих послуг, на другому місці роздрукування інформації на принтері, сканування зображень на третьому місці, четверте місце зайняли такі послуги, як запис інформації на електронні накопичувачі та пошук інформації разом із консультантом, на п'ятому місці - підготовка тематичних бібліографічних списків до наукових робіт замовника, на шостому - самостійний доступ до електронних ресурсів і комп'ютерним програмним додаткам в комп'ютерному залі для осіб, які не навчаються і не працюють у НПУ ім. М. П. Драгоманова, на сьомому - редагування списків літератури з відповідністю до Державного стандарту України до наукових робіт замовника та виконання інформаційних запитів на основі локальних і віддалених електронних ресурсів. На останніх місцях - цифрова фотозйомка та комп'ютерний набір тексту. Частина респондентів висловила побажання одержувати за плату додаткові бібліотечні послуги: визначення індексів УДК, ББК і авторського знаку.

Успішне існування в новій реальності визначається значною мірою застосуванням як традиційного бібліотечного маркетингу, так і розробкою специфічних прийомів і засобів роботи в Інтернеті. Інтернет пропонує для маркетингових досліджень практично будь-яких процесів такі можливості, які не пропонує жодне інше джерело інформації.

У НБ НПУ ім. М. П. Драгоманова з 2010 року розпочала свою роботу служба електронної доставки документів і на сьогоднішній день має своє коло віртуальних читачів. Служба Електронної доставки документів - це копіювання й доставка електронних копій документів. Дана послуга надає користувачам електронні копії документів, а також сканує матеріали з фондів НБ НПУ імені М.П. Драгоманова. Зробив дослідження в даній галузі хочеться відзначити, що серед віртуальних респондентів є як резиденти країни (80%) так і нерезиденти (20%), здебільшого представники колишніх країн СНД. Служба Електронної доставки документів це крок вперед щодо підвищення значущості бібліотеки в інформаційному суспільстві.

Проведене маркетингове дослідження підтвердило, що система сучасних бібліотечно-бібліографічних послуг НБ НПУ ім. М. П. Драгоманова загалом відповідає потребам читачів, але є форми бібліотечно-бібліографічних послуг, використання яких залишається невизначеним. На майбутнє ми також плануємо розширити коло респондентів для участі в анкетуванні.

Слід відзначити, що систематичне використання маркетингу в бібліотечній практиці важливе як стороні, що досліджує, так і стороні, яка досліджується. З одного боку, робота бібліотеки оцінюється певним чином, росте імідж, покращується матеріально-технічне забезпечення, виявляються слабкі місця. З іншого боку, визначаються нагальні та пріоритетні читацькі потреби, корегуються послуги, які задовольняють ці потреби, враховуються професійні інтереси та побажання максимально повно, в міру фінансових можливостей, забезпечувати комфортні умови праці.

У результаті комплексного аналізу бібліотечно-інформаційних послуг НБ НПУ ім. М. П. Драгоманова була одержана важлива інформація, яка виявила шляхи подальшої оптимізації системи обслуговування читачів. Високий рівень зацікавленості читачів в удосконаленні роботи бібліотеки сприяє максимально повному урахуванню їхніх пропозицій та розробці певних заходів щодо їх оперативного втілення.

Бібліографічний список

1. Колесникова М. Н. Менеджмент библиотечно-информационной деятельности: учебник для вузов. - М.: Либерея-Бибинформ,2009. - 256с.

2. Новітні інформаційні технології та бібліотека. - К., 2000.-106 с.

3. Пол Развита Измерения качества деятельности библиотек/ Развита Пол, Питер те Бокхорст; пер с англ. [и науч. Ред. Г. А. Кисловской]; Российская гос. Б-ка; - М.: Пашков дом, 2008. - 316с.

Размещено на Allbest.ru