Актуалізація переходу підприємств-виробників складно-технічних систем ринку безпеки України від традиційного підходу управління до концепції управління ланцюгами поставок

Размещено на http://www.allbest.ru/

Актуалізація переходу підприємств-виробників складно-технічних систем ринку безпеки України від традиційного підходу управління до концепції управління ланцюгами поставок

Анотація

УДК 338.1

АКТУАЛІЗАЦІЯ ПЕРЕХОДУ ПІДПРИЄМСТВ-ВИРОБНИКІВ СКЛАДНО-ТЕХНІЧНИХ СИСТЕМ РИНКУ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ ВІД ТРАДИЦІЙНОГО ПІДХОДУ УПРАВЛІННЯ ДО КОНЦЕПЦІЇ УПРАВЛІННЯ ЛАНЦЮГАМИ ПОСТАВОК

Савченко Ю.Т., асистент кафедри маркетингу і логістики, Національний університет "Львівська політехніка".

У статті актуалізовано перехід підприємств-виробників складно-технічних систем ринку безпеки України від традиційного підходу управління до концепції управління ланцюгами поставок. Узагальнено та деталізовано продуктову структуру ринку безпеки України і на підставі аналізу суб'єктної та продуктової структури ринку безпеки виокремлено два типи ланцюгів поставок СТС: короткий та повний (інтегрований). Запропоновано проведення попереднього аналізу стратегічних ефектів партнерства, що можуть мати місце в інтегрованому ланцюзі поставок СТС на ринку безпеки України з позиції виробників компонентів та готових продуктів. Складено матрицю SWOT-аналізу потенціалу інтеграції виробничого підприємства в ланцюг створення СТС та запропоновано спосіб її актуалізації шляхом доповнення з використанням альтернативного інструменту - матриці SCOC-аналізу та виокремлено засадні елементи розробки інтеграційної стратегії виробничого підприємства в ланцюгу СТС.

Ключові слова: ринок безпеки, ланцюг поставок складно-технічних систем, стратегічне узгодження, інтеграційна стратегія, SWOT-аналіз, оцінка ризиків.

Аннотация

АКТУАЛИЗАЦИЯ ПЕРЕХОДА ПРЕДПРИЯТИЙ-ПРОИЗВОДИТЕЛЕЙ СЛОЖНО-ТЕХНИЧЕСКИХ СИСТЕМ РЫНКА БЕЗОПАСНОСТИ УКРАИНЫ ОТ ТРАДИЦИОННОГО ПОДХОДА УПРАВЛЕНИЯ К КОНЦЕПЦИИ УПРАВЛЕНИЯ ЦЕПОЧКАМИ ПОСТАВОК

Cавченко Ю.Т.

В статье актуализирован переход предприятий-производителей сложно-технических систем рынка безопасности Украины от традиционного подхода управления к концепции управления цепями поставок. Обобщена и детализирована продуктная структура рынка безопасности Украины и на основании анализа субъектной и продуктной структуры рынка безопасности выделены два типа цепей поставок СТС: короткий и полный (интегрированный). Предложено проведение предварительного анализа стратегических эффектов партнерства, которые могут иметь место в интегрированной цепи поставок СТС на рынке безопасности Украины с позиции производителей компонентов и готовых продуктов. Составлена матрица SWOT-анализа потенциала интеграции производственного предприятия в цепь создания СТС и предложен способ ее актуализации путем дополнения с использованием альтернативного инструмента - матрицы SCOC-анализа и выделены засадные элементы разработки интеграционной стратегии производственного предприятия в цепи СТС.

Ключевые слова: рынок безопасности, цепь поставок сложно-технических систем, стратегическое согласование, интеграционная стратегия, SWOT-анализ, оценка рисков.

Annotation

ACTUALIZATION OF THE TRANSITION OF COMPANIES-MANUFACTURERS OF COMPLEX-TECHNICAL SYSTEMS ON THE UKRAINIAN SECURITY MARKET FROM THE TRADITIONAL APPROACH OF MANAGEMENT TO THE CONCEPT OF SUPPLY CHAIN MANAGEMENT

Savchenko Yu.X.

The transition of enterprises-manufacturers of complex technical systems on the Ukrainian security market from the traditional management approach to the concept of supply chain management has been updated. The product structure of the security market of Ukraine is generalized and detailed. Based on the analysis of the subject and product structure of the security market, two types of supply chain of complex technical systems are identified: short and full (integrated). A preliminary analysis of the strategic effects of partnership that may take place in the integrated supply chain of complex technical systems in the Ukrainian security market from the standpoint of component manufacturers and finished products is proposed. The matrix of SWOT-analysis of the potential of integration of the production enterprise in the chain of creation of the complex technical systems is made and the way of its updating is proposed by supplementing with the use of an alternative tool - the matrix of SCOC analysis. The main elements of the development of the integration strategy of a production enterprise in the STS chain are singled out.

Keywords: security market, supply chain of complex technical systems, strategic alignment, integration strategy, SWOT analysis, risk assessment.

Вступ

Постановка проблеми. В сучасному економічному середовищі, що характеризується високим рівнем нестабільності, наявністю численних кризових явищ, що пов'язані із обмеженістю ресурсів, коливанням валютних курсів, зростаючою конкуренцією зі сторони іноземних компаній та наростаючою вимогливістю попиту, значний потенціал окремо взятої бізнес-одиниці у нарощенні здатності протистояти зовнішнім викликам криється у налагодженні ефективної взаємодії із усіма бізнес-партнерами, від яких які тією чи іншою мірою залежить безперебійність її функціонування.

Включення бізнес-суб'єктів в різного роду інтегровані структури, в тому числі в ланцюги поставок пріоретизує питання стратегічного розвитку окремих підприємств в ланцюгах поставок, узгодження їх стратегії та бізнес-процесів з бізнес-процесами та стратегіями майбутніх партнерів, адаптації до умов інтеграційної діяльності, що своє чергою актуалізує роль механізмів, які забезпечують реалізацію інтеграційної стратегії окремої бізнес-одиниці по відношенню до бізнес-структури вищого порядку.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Досвід провідних світових лідерів у виробничих, так і невиробничих галузях дає підстави виокремити найбільш прогресивні теорії управління організаціями, які формують фундамент набутої цими лідерами здатності бути конкуренспроможними. Серед яких чільне місце належить концепції ланцюгів поставок (англ. SCM - Supply Chain Management), як інтегрованій платформі добровільного об'єднання підприємств та організацій в ланцюгу створення вартості задля отримання задовільних результатів одночасного досягнення цілей в площині ефективності, якості, еластичності, обслуговуванні клієнта, інноваційності, відповідальності перед суспільством та середовищем.

Ще двадцять років тому цю концепцію використовувало обмежене коло керівників декількох світових компаній, що намагалися координувати внутрішню інформацію та матеріальні потоки. Водночас, досягнуті ними результати перевершили всі очікування, спровокувавши поширення цієї концепції у всіх сферах бізнесу. Відтак, вже тривалий час цей підхід широко застосовуються менеджерами у різноманітних галузях промисловості та складає фундамент провідних бізнес-шкіл та консалтингових фірм.

В цілому, значний внесок у розвиток теоретичної платформи цієї концепції зроблено рядом закордонних вчених [1; 2], а також відомими вітчизняними авторитетами в теорії логістики та управління ланцюгами поставок: Є.В. Крикавським, Н.І. Чухрай, Т.О. Колодізєвою, К.М. Таньковим, С.С. Терещенко [3-6]та іншими, в працях яких розкрито ряд фундаментальних положень щодо управління ними: дефіновано зміст поняття "ланцюг поставок" та "управління ланцюгом поставок", ідентифіковано основні ланки та учасники, умови та передумови їх гармонійного функціонування, структуризовано бізнес-процеси, сформовано інструментарій логістики та маркетингу в досягненні цими структурами конкурентних переваг та ряд інших важливих положень.

Одним із ключових аспектів успішного управління ланцюгами поставок, який підкреслюють більшість зазначених авторів є досягнутий у ланцюзі високий ступінь синхронізації дій всіх його учасників, що підвищує значення координації і партнерства вздовж всього ланцюга поставок [1; 2; 4]. Водночас, стратегічні аспекти такого узгодження, безпосередні вигоди та загрози інтеграції окремого підприємства в ланцюг поставок, що очевидно потребує знаходження компромісу між цілями, завданнями та бізнес-процесами широкого кола учасників ланцюга поставок із стратегією цього ланцюгів поставок з точки зору впливу такої форми стратегічного партнерства на конкурентоздатність цих підприємств у довгостроковій перспективі все ще залишаються недостатньо дослідженими. Актуальність цього напряму наукових досліджень посилюється особливостями ринку складно-технічних систем напряму безпеки в Україні, де переважно функціонують малі та середні підприємства, позбавлені достатнього стратегічного потенціалу для розвитку, а відтак, у переважній більшості, низькорентабельні та збиткові.

Мета статті. На основі викладеного можна сформулювати мету дослідження, яка полягає в актуалізації переходу підприємств-виробників складно-технічних систем (далі СТС) ринку безпеки України від традиційного підходу управління до концепції управління ланцюгами поставок та формуванні на цій основі методичного підходу до виявлення стратегічних ефектів партнерства, що можуть мати місце в інтегрованому ланцюзі поставок СТС на ринку безпеки України з позиції виробників компонентів та готових продуктів.

Виклад основного матеріалу

Ключовий висновок досліджень ринку безпеки й охорони в Україні, проведених у 2016 р. Американською комерційною службою, що відображені в огляді "Віч-на-віч з новою реальністю: загострення проблем безпеки й охорони на тлі обмежених ресурсів" [7]полягає в тому, що: "численні загрози безпеці в поєднанні з економічним спадом залишають для західних постачальників лише нішеві можливості у короткотерміновій перспективі. Натомість у контексті середньострокової і довгострокової перспектив, учасники ринку позитивно дивляться на розширення можливостей в українському секторі безпеки та охоронних послуг". Приводом для такого оптимізму є не лише прагнення України до вступу в Європейський Союз (ЄС), що накладає відбиток на необхідність посилення заходів безпеки та синхронізації західних галузевих стандартів з національними, але і об'єктивні процеси, пов'язані із розвитком інформаційних технологій, стандартів, вимог та можливостей, які відкривають для себе як крупні, так і середні, малі вітчизняні компанії та безпосередньо покупці, тобто кінцеві споживачі на фоні різкого зростання показників злочинності, які в Україні подвоїлися та лише в першій половині 2015 року перевищили мільйон випадків (це число дорівнює загальній кількості правопорушень за будь-який попередній рік, починаючи з 2000 року). Унаслідок цього найкращі короткотермінові перспективи в секторі безпеки та охоронних послуг має сегмент охоронних послуг.

Аналіз українського ринку безпеки та охорони також дає змогу виявити ряд загальноекономічних проблем: суттєве зниження купівельної спроможності, тривалий спад у будівельному секторі (один з головних рушіїв у закупівлях обладнання безпеки й охорони), а також наплив дешевих постачальників в результаті економічної кризи в країні. За цих умов практично всі учасники ринку незалежно від сегменту своєї діяльності зазнали зменшення своїх доходів в секторі безпеки та охоронних послуг в доларовому еквіваленті (падіння становило 30-40 %) та, як наслідок, ринок втратив значну частину малих компаній. На даний час на ньому активно діють лише великі гравці. В умовах скорочення ринку та загострення цінової конкуренції попит на порівняно дорожче західне обладнання безпеки й охорони існує здебільшого в ніші передових технологічних рішень, де дешеві постачальники не є конкурентоспроможними.

Водночас, протягом 2017 р. слід відмітити суттєве пожвавлення цього ринку, та зокрема, зростання ролі нових українських виробників. Зокрема, про це свідчать результати проведеної 17 жовтня ХХІІ Міжнародної виставки індустрії безпеки "Безпека 2017", в якій взяло участь майже 130 компаній, з яких 30 % - українські виробники [8]. Багато хто з учасників та гостей відзначили тенденцію посилення ролі інновацій у сфері безпеки, а також появу більш глобального погляду на безпекові питання - як з боку держави, так і з боку підприємств та комерційних структур.

Експертні опитування, проведені серед представників бізнесу на ринку безпеки в цілому засвідчують наявність значного потенціалу впровадження концепції управління ланцюгами поставок в цьому середовищі, що пояснюється головним чином прагненням знайти дієві важелі вирішення численних фінансових, логістичних, технологічних проблем розвитку підприємств, якими володіє інтегрований підхід до створення готового продукту, за якого ключем до успіху є взаємоузгодження дій та інтересів всіх суб'єктів, дотичних до створення, переміщення та доставки цього продукту кінцевому клієнту. складна технічна безпека поставка

На основі проведеного ґрунтовного аналізу ринку безпеки загалом та України, зокрема, а також систематизації інформації, що знаходиться у відкритому доступі в мережі Інтернет, результатів численних експертних опитувань основних учасників цього ринку відомими консалтинговими компаніями, що опубліковані в спеціалізованих журналах та сайтах, а також з використанням науково-методичних праць та спираючись на чинне законодавство України, можливою є візуалізація продуктової структури ринку безпеки України (рис. 1).

Оскільки розуміння характерних рис продукту та ринку на якому він продається є відправним пунктом формування стратегії будь-якого ланцюга поставок, його структури та ключових параметрів управління операційної діяльністю, необхідним є уточнення складу виокремлених нами продуктових груп ринку безпеки України (табл. 1).

Аналіз деталізованої продуктової сегментації ринку безпеки України дає змогу констатувати, що в переважній більшості об'єктами продажу є як прості, так і складні технічні системи, що задовольняють потреби споживачів як у фізичному та інформаційному захисті.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Узагальнена продуктова структура ринку безпеки України

Джерело: власна розробка на основі узагальнення чинного законодавства та [7-9].

Таблиця 1. Деталізована продуктова сегментація ринку безпеки України

Джерело: власна розробка.

Водночас, дослідження стратегічних аспектів інтеграції окремого підприємства в ланцюг поставок очевидно потребує проведення детального аналізу не лише продуктової, але і суб'єктної структури цього ринку, що дасть змогу отримати відповідь на питання - яка структура ланок є характерною для ланцюгів поставок в середовищі ринку безпеки України, а відтак якими учасниками характеризується їх склад.

На підставі аналізу доступної у відритих джерелах ринкової інформації про діяльність підприємств, які функціонують на ринку безпеки України, можливим є узагальнення суб'єктної структури ринку складно-технічних систем у сфері безпеки шляхом виокремлення його ключових гравців, до яких віднесемо:

* вітчизняних та зарубіжних виробників складних технічних систем (далі СТС), які є постачальниками на ринок готових продуктів;

* дистриб'юторів відомих брендів СТС, які також є постачальниками (продавцями) готових продуктів;

* вітчизняних та зарубіжних виробників комплектуючих для виробництва складно-технічних систем, які є постачальниками постачальників готових продуктів;

* інтеграторів і розробників комплексних рішень, які відіграють роль безпосередніх виконавців робіт або надавачів послуг у галузі фізичної та інформаційної безпеки кінцевим споживачам (юридичним та фізичним особам) з одного боку, та проміжною об'єднуючою ланкою між постачальниками та споживачами;

* інсталяторів, тобто підприємства, діяльність яких пов'язана з виконанням монтажних і пусконалагоджувальних робіт пожежної сигналізації та систем відеоспостереження, проведення робіт з технічної підтримки (технічного обслуговування) та здачі систем "під ключ", які відіграють роль субпідрядників або ж самостійних постачальників послуг у сфері продажу СТС;

* замовників, тобто безпосередніх клієнтів з числа юридичних та фізичних осіб;

* вітчизняних та міжнародних регуляторів ринку, які видають ліцензії і здійснюють контроль у сфері створення, впровадження та реалізації СТС;

* страхувальників, які відіграють роль підприємств, які за відповідну плату беруть на себе управління різноманітними ризиками, в т.ч. інформаційними;

* широке коло консалтингових, логістичних, маркетингових та інших компаній, а також науково-дослідних інститутів, конструкторських бюро, які причетні до створення, впровадження та поставки готових продуктів на ринок.

Відтак, залежно від того, що в кінці отримує споживач - комплексну послугу, яка включає в себе як готовий продукт/продукти із комплексом відповідних послуг починаючи із підбору необхідного комплекту технічних засобів, їх установки або інсталяції, закінчуючи подальшим технічним обслуговуванням, або конкретний об'єкт складно-технічної системи із затребуваними характеристиками без супровідних послуг по підбору, інсталяції та/або обслуговуванню можна виокремити два типи ланцюгів поставок СТС на ринку безпеки: короткий та повний або інтегрований (рис. 2 та 3).

Рис. 2. Короткий ланцюг поставок СТС ринку безпеки

Таким чином, на відміну від короткого ланцюга поставок, повний або інтегрований ланцюг у середовищі ринку СТС у сфері безпеки відрізняє поміж інших характерних рис, до яких традиційно відносять [4, с. 40-41]: довгостроковий характер співробітництва, обмін інформацією з партнерами та діяльність з моніторингу, координацію потоку продуктів, інформації і грошей, спільне планування, скорочення витрат ланцюга, управління запасами в ланцюзі, узгодження процедур і правил співпраці, спільний ризик діяльності підприємств, також і дві характерні особливості, перша з яких пов'язана із продуктовим аспектом - в той час як короткі ланцюги поставок товарно-орієнтовані, інтегровані навпаки - послуго-орієнтовані; а друга із суб'єктним аспектом - в повному ланцюгу поставок ключова роль належить інтегратору, який, водночас, є тією ланкою, що знаходиться в безпосередній близькості до споживача, в той же час як в короткому - головну роль відіграє виробник, а найближчою ланкою до споживача є дистрибутор.

Враховуючи зазначене можна зробити висновок, що підходи до управління стратегічними аспектами розвитку ланцюгів поставок та окремими їх учасниками будуть мати істотні відмінності для цих двох типів на всіх етапах та рівнях управління, а отже відрізнятимуться і безпосередні вигоди та загрози інтеграції окремого підприємства в ланцюг поставок та бачення потенційних наслідків інтеграції.

Відповідно до мети даного дослідження, об'єктом якого є, насамперед, виявлення основних мотивів, що спонукають підприємства до переходу від традиційного підходу управління підприємством до концепції ланцюга поставок, слід в першу чергу зазначити, що в кожному конкретному випадку вони ґрунтуватимуться, насамперед, на індивідуальній оцінці стратегічних ефектів партнерства конкретним підприємством, що потенційно можуть мати місце в ланцюзі, а також місця кожного з таких ефектів в бізнес-стратегії кожної компанії. Відтак, рішенню про вибір конкретної стратегії як на рівні бізнес-стратегії, так і на рівні функціональної стратегії повинен передувати попередній аналіз. Для проведення цього аналізу доцільно використовувати як класичні інструменти стратегічного аналізу, такі як модель Портера, аналіз ключових факторів успіху або SWOT-аналіз, так і альтернативні інструменти. Зокрема, протягом останніх декількох років слід відзначити появу альтернативних до SWOT - аналізу методів стратегічного дослідження зовнішніх та внутрішніх чинників розвитку певної економічної системи, до яких можна віднести: SOAR (абревіатура англ. Strengths, Opportunities, Aspirations and Results) - аналіз сильних сторін, можливостей, прагнень та результатів, SOPA (абревіатура англ. Strengths, Opportunities and Positive Action - аналіз сильних сторін, можливостей та позитивних дій та SCOC - (абревіатура англ. Strength-Challenges- Opportunities-Challenges) - аналіз сильних сторін та можливостей та відповідних їм викликів. Зазначені інструменти здатні доповнити оригінальний SWOT- аналіз, врахуванням поруч із сильними сторонами, прагнень та взаємодії, яка існує між конкретними діями економічної системи, а також майбутніх результатів та бачення стану середовища таким яким, воно "має бути".

Окрім того, вважаємо за доцільне також паралельне оцінювання виявлених за допомогою зазначених стратегічних інструментів потенціалів розвитку майбутньої інтеграції із іншими учасниками ланцюга поставок ризиків, що супроводжуватимуть таку взаємодію на засадах ризик-менеджменту. Зокрема, до актуальних інструментів оцінки ризику подібної інтеграції можна віднести побудову матриці "вірогідність/ вплив" (англ. Risk Impact/Probability Chart), яка дасть змогу класифікувати ризик відповідно до категорій "високий", "середній" та "низький", що впливатиме на кінцеві рішення у сфері стратегічного управління, націленого на інтеграцію в ланцюг поставок.

Проілюструємо викладені положення на основі проведення попереднього аналізу стратегічних ефектів партнерства, що можуть мати місце в інтегрованому ланцюзі поставок СТС на ринку безпеки України з позиції виробників компонентів та готових продуктів. На першому кроці будуємо матрицю SWOT-аналізу потенціалу інтеграції виробничого підприємства в ланцюг створення СТС (рис. 4).

Аналіз складеної матриці дає змогу відобразити потенційне бачення можливих вигод та загроз майбутньої інтеграції виробничого підприємства в інтегрований ланцюг поставок, що обов'язково має бути зіставлене із класичним SWOT-аналізом сильних та слабких сторін безпосереднього самого підприємства, яке має намір інтегруватися із структурою більш вищого порядку. Це дасть змогу оцінити наявність можливих конфліктів, їх силу та наслідки потенційної взаємодії із партнерами на довгострокових засадах, через механізм координації та синхронізації дій в ланцюгу поставок.

Наприклад, в процесі такого зіставлення доцільним є доповнення квадранту попередньої матриці "сильні сторони інтеграції виробничого підприємства в ланцюг створення СТС" внутрішніми обмеженнями або "викликами" того підприємства, яке прагне інтегруватися в межах використання альтернативного інструменту - матриці SCOC-аналізу, до яких можна віднести:

* Обмеженість виробничих потужностей;

* Обмеженість фінансових потужностей (інтеграція може вимагати від підприємства більш високого рівня залучення капіталу порівняно із самостійними діями);

* Високий рівень марнотратства і неналежна система управління ними на підприємстві;

* Низьку якість продукції, недотримання підприємством стандартів якості;

* Низький рівень автоматизації та комп'ютеризації бізнес-процесів;

* Відсутність мотивації у інтеграції серед працівників підприємства;

Ризик вибору невідповідних постачальників та заключення з ними довгострокових контрактів тощо.

Таке співставлення дасть змогу актуалізувати матрицю SWOT-аналізу потенціалу інтеграції виробничого підприємства в ланцюг створення СТС, зробивши її придатною для наступного кроку - оцінки ризиків інтеграції за зразком (рис. 5, 6), яку доцільно застосовувати для позиціонування кожного квадранту матриці SWOT-аналізу.

Виконання зазначених кроків дасть змогу не лише прийняти зважене рішення, але також може стати основою вироблення поруч із інтеграційною стратегією підприємства, націленої на визначення довготермінових операційних цілей, методів, технік та інструментів їх досягнення, і зокрема також перспективності інтеграції бізнес-структури серед інших раціональних економічних альтернатив діяльності на певний період часу з врахуванням змін в зовнішньому середовищі і внутрішніх здатностях і характеристиках (організаційних, економічних, юридичних) з метою забезпечення економічного зростання, адаптації до ринку і отримання синергічного ефекту [10, с. 199], також і стратегії управління ризиками, націленої на контроль та моніторування ризиків з метою прийняття найбільш оптимальних для підприємства рішень на будь-якому рівні управління.

Рис. 4. Матриця SWOT-аналізу потенціалу інтеграції виробничого підприємства в ланцюг створення СТС

Джерело: власна розробка.

Зокрема, оскільки, одним з ключових наслідків управління підприємством з точки зору ланцюга поставок є те, що в центрі уваги знаходиться налаштування взаємодії із всіма контрагентами, а не лише внутрішні процеси, на підставі [4, с. 41-42]можна узагальнити ключові напрями такої інтеграції:

- інтеграція інформації - обмін інформацією та знаннями між партнерами у відношенні, наприклад, стану запасів, прогнозів попиту, виробничими графіками, планами просування по службі.

- координація - делегування дій та рішень тому учаснику ланцюга поставок, який перебуває в найкращому положенні. Так поповнення запасів компонента може стати завданням постачальника, який раніше був постачальником готової продукції.

- організація взаємозв'язків - обмін показниками діяльності, ефективними каналами зв'язку, вирівнювання стимулів, і рівний розподіл вигод і ризиків від інтеграції в ланцюг поставок.

- інтеграція планування та координації дій на стратегічному, тактичному та оперативному рівнях;

- інтеграція дій та узгодження функціональних планів виробництва, продажу, логістики, фінансів, маркетингу;

- інтеграція діяльності в ланцюгу поставок - від постачання, через виробництво, до дистрибуції на цільовий ринок;

- інтеграція планування з результатами контрольних планів.

Розуміння напрямів інтеграції підприємств в рамках концепції ланцюга поставок дає змогу виокремити в якості засадних елементів розробки інтеграційної стратегії виробничого підприємства в ланцюгу СТС наступні (див. табл. 2).

Висновки

Враховуючи характерні риси кінцевого продукту ланцюгів поставок СТС на ринку безпеки України та структурний аспект таких структур, що дали змогу з'ясувати місце та роль головних їх учасників, в статті запропоновано проведення попереднього аналізу стратегічних ефектів партнерства, що можуть мати місце в інтегрованому ланцюзі поставок СТС на ринку безпеки України з позиції виробників компонентів та готових продуктів. Зокрема, першим кроком є побудова матриці SWOT-аналізу потенціалу інтеграції виробничого підприємства в ланцюг створення СТС, що обов'язково має бути зіставлена із класичним SWOT-аналізом сильних та слабких сторін безпосереднього самого підприємства, яке має намір інтегруватися із структурою більш вищого порядку.

Рис. 5. Спрощена матриця оцінки ризику

Рис. 6. Розширена матриця оцінки ризику

Запропоновано також спосіб її актуалізації, шляхом доповнення квадранту "сильні сторони інтеграції виробничого підприємства в ланцюг створення СТС" внутрішніми обмеженнями або "викликами" підприємства, яке прагне інтегруватися в межах використання альтернативного інструменту - матриці SCOC-аналізу.

1. Christopher M. Logistyka i zarzqdzanie iancuchem dostaw. - Warszawa: Polskie Centrum Doradztwa Logistycznego, 2000.

2. Bozarth C.B. Wprowadzenie do zarzqdzania operacjami i iancuchem dostaw / C.B. Bozarth, R.B. Handfield. - Helion, Gliwice, 2007.

3. Крикавський Є. Логістичні системи: навч. посібник. / Є.В. Крикавський, Н.В. Чорнописька. - 2-е вид. - Львів: Видавництво НУ "Львівська політехніка", 2012. - 312 с.

4. Крикавський Є. Логістика та управління ланцюгами поставок: Навч. посібник / Є. Крикавський, О. Похильченко, М. Фертч. - Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2017. - 844 с.

5. Чухрай Н.І. Формування ланцюга поставок: питання теорії та практики: монографія / Н.І. Чухрай, О.Б. Гірна. - Львів: Інтелект-Захід, 2007. - 232 с.

6. Колодізєва Т.О. Управління ланцюгами поставок: навчальний посібник / Т.О. Колодізєва. - Харків: ХНЕУ ім. С. Кузнеця, 2016. - 164 с.

7. Віч-на-віч з новою реальністю: загострення проблем безпеки й охорони на тлі обмежених ресурсів [Електронний ресурс]: Спеціальний звіт Комерційної служби Посольства США в Україні. Зима 2017. - Режим доступу: http://2016.export.goV/ukraine/build/groups/public/@eg_ua/documents/webcontent/eg_ua_108976.pdf.

8. Безпека 2017 [Електронний ресурс]: Мультимедійна платформа іномовлення України. - Режим доступу: https://www.ukrinform.ua/rubric-technology/2326174-bezpeka2017-novitni-rozrobki-u-kiiv-privezli-130-kompanij.html.

9. Журнал "Сети и бизнес" [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.sib.com.ua.

10. Mazaraki A. Integration strategies as a peramanent component of business development / A. Mazaraki // International scientific symposium "Strategy of enterprises in the waiting period of the crisis: economic, social and legal aspects" (11: May 15-16, 2013: Kyiv, Ukraine). - S. 197-205.