Сучасні тенденції впровадження "зеленої" логістики

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Національний університет «Львівська політехніка»

Сучасні тенденції впровадження «зеленої» логістики

Маргіта Наталія Орестівна,

канд. екон. наук, асистент кафедри маркетингу та логістики

У статті розглянуто особливості впровадження «зеленої» логістики у межах транснаціональних корпорацій, прослідковано еволюцію поняття «зелена» логістика, досліджено рівень розвитку логістики у світі на основі інтегрального показника ефективності логістики, виділено ключові стимули та переваги впровадження «зеленої» логістики для компаній.

Ключові слова: «зелена» логістика, «екологістика», інтегральний показник ефективності логістики, переваги «зеленої» логістики, проекти у сфері «зеленої» логістики.

Постановка проблеми в загальному вигляді. Зважаючи на процеси глобалізації та інтеграції економічних систем у міжнародний економічний простір компанії, що розраховують завоювати світовий ринок все більше уваги приділяють питанню захисту довкілля. Основна увага діяльності суб'єктів господарювання глобального масштабу приділяється оптимізації логістичних процесів, як основному фактору зростання ефективності їх діяльності. Підвищена увага до екологічного аспекту логістичної діяльності зумовлена рядом причин, серед яких поінформованість споживачів через екомаркування, зростання економічних мотивацій захисту довкілля, підвищена увага до регулювальних заходів у цьому напрямку, зростаючий попит на фахівців щодо захисту довкілля. Однак найбільш мотивувальним чинником для компаній виступає бажання сформувати в споживача екологічний імідж компанії. На думку дослідників, найближчим часом більшість споживачів віддаватиме перевагу компаніям, що використовують «зелений» транспорт та «зелені» логістичні рішення. Підтвердженням цього є опитування The Green Trends Survey в дослідженні Towards Sustainable Logistics [1], згідно з яким 59% бізнес-структур підрахували, що «зелене» перевезення стане визначальним фактором у завоюванні клієнтів у майбутньому.

Аналіз останніх досліджень. Теоретичні та прикладні засади дослідження «екологістики» знайшли своє відображення в працях таких науковців, як Д. Роджерс, З. Тіббен-Лембке [2], Дж. Родрігу, Б. Слек, К. Комптойс [3], Лі Янбо, Ліу Соньян [4], А. Кизима, Д. Кабертай [10], Ю.В. Чортюк [5] та ін.

Не вирішені раніше питання, що є частиною загальної проблеми. Активному впровадженню «зелених» логістичних рішень сприяє поглиблення міжнародної співпраці за рахунок зростання кількості транснаціональних корпорацій (ТНК). Зрозуміло, що саме ці компанії володіють достатнім фінансовим ресурсом для реалізації екоконцепцій, а діяльність у глобальному масштабі вимагає особливої турботи про ековідповідальний імідж компанії. Дослідженню цього питання останнім часом приділяється значна увага з боку науковців. Однак недостатньо висвітленими залишаються питання, пов'язані з особливостями розвитку «зеленої» логістики на сучасному етапі, стимулами, що визначають її рівень впровадження у межах компаній, а також відмінностями у впровадженні даної концепції для компаній різного масштабу.

Тому метою статті є дослідження відмінностей впровадження концепцій «зеленої» логістики ТНК та компаній у країнах, що розвиваються, на основі аналізу її ключових стимулів та переваг, а також рівня розвитку логістичного обслуговування.

Виклад основного матеріалу. Концепція екологічно орієнтованої логістики виділяється як окремий напрямок наукових досліджень на початку ХХІ ст. і ставить собі за завдання застосування логістики як ефективного інструменту нейтралізації негативного впливу економічної діяльності на довкілля.

Активний розвиток логістики як науки спричиняє також розроблення «екологічної» логістичної концепції та еволюцію терміна «екологістика». Зокрема, Д. Роджерс, Р. Тіббен-Лембке визначають «екологістику» «як сукупність дій, пов'язаних із оцінкою та мінімізацією екологічних наслідків логістичної діяльності» [2], де логістична діяльність є причиною виникнення негативних екологічних наслідків. Дж. Родрігу, визначає «зелену» логістику як екологічно прийнятну та ефективну транспортну систему розподілу [3]. У межах цієї концепції логістична діяльність зводиться лише до транспортної системи розподілу, що повинна здійснюватися на екологічних принципах.

Інша частина науковців трактують «зелену» логістику з точки зору системного підходу як новий науковий напрямок, що передбачає застосування прогресивних технологій логістики і сучасного обладнання з метою мінімізації забруднень і підвищення ефективності використання логістичних ресурсів.

Методи «зеленої» логістики включають: управління системою транспортування та процесом пакування, організацію «зелених» комунікацій і виробництва, управління складським господарством та відходами [4]. У цьому випадку «екологістика» розглядається в контексті інтегрованого управління логістичним процесом, що включає виробництво, складування, транспортування, управління відходами.

Ю.В. Чортюк визначає «екологістику» «як підсистему управління потоками продукції від постачальника до кінцевого споживача з мінімальним рівнем екодеструктивного впливу на довкілля. Метою «екологічної» логістики є мінімізація шкідливого впливу господарюючої діяльності на довкілля на всіх етапах руху матеріального і пов'язаного з ним потоків» [5]. У межах даного підходу окреслено такі найважливіші завдання логістики у процесі екологізації довкілля як управління відходами, транспортними потоками та пакуванням.

Рівень упровадження зеленої логістики у промислово розвинених країнах відрізняється від країн, що розвиваються не лише через значно меншу кількість компаній міжнародного рівня, але й через невирішеність проблем, пов'язаних із розвитком логістичної інфраструктури, низькою якістю логістичних послуг та їх високою вартістю.

Це підтверджують дослідження світового банку, який моніторить рівень розвитку логістики серед 155 економік на основі інтегрального показника ефективності - Logistics Performance Index (LPI), що враховує такі складові: рівень митного обслуговування (Customs'); рівень розвитку інфраструктури (Infrastructure); рівень міжнародних (транзитних) відвантажень (International shipments); якість обслуговування і компетенції у сфері логістики (Logistics quality and competence); рівень відслідковування вантажів (Tracking and tracing); своєчасність (Timelines).

Згідно з даними LPI-2012 Україна посідає 66 місце з результатом 2,85 бала, відстаючи від усіх промислово розвинених країн та країн-сусідів, випереджаючи лише Росію та Білорусь серед країн з подібним рівнем економічного розвитку (табл. 1).

Таблиця 1 - Інтегральний показник ефективності логістики у 2012 р. [6]

Якщо проаналізувати рівень розвитку логістики за окремими складовими, з яких формується індекс, то можна виявити, що для України найбільш важливе значення для підвищення ефективності логістики мають своєчасність виконання замовлень (3,31) та рівень відслідковування вантажів (3,15), що випереджає аналогічний показник для Словаччини та Румунії, які за інтегральною LPI-оцінкою попереду України на 15 та 12 пунктів відповідно [6]. Незважаючи на це, факторами, що гальмують розвиток логістики на даному етапі, є низька якість та висока вартість митного обслуговування, незадовільний розвиток логістичної інфраструктури та недовикористання потенціалу транзитної території України, що проявляється в недостатній участі країни у системі міжнародних (транзитних) вантажних перевезень. Лідерами логістичного обслуговування за оцінками світового банку є Сінгапур, Гонконг та Фінляндія. Очевидно, що значний розрив в інтегральній оцінці розвитку логістики між промислово розвиненими та країнами, що розвиваються, вимагає концентрації уваги останніх на заходах з підвищення рівня розвитку логістичної інфраструктури, якості логістичного обслуговування та кваліфікації логістів, у той час як інші країни можуть ефективно впроваджувати новітні концепції логістики на основі екологічних принципів. Порівняння ваги ключових стимулів для впровадження «зелених» логістичних концепцій підтверджує висловлену раніше думку про важливість для великих компаній створення екологічного іміджу (табл. 2).

Таблиця 2 - Ключові стимули та переваги впровадження «зеленої» логістики для компаній, (розроблено автором на основі [7])

Дослідження стимулів «озеленення» логістики та ключових переваг, які отримують компанії, свідчить про їх виключно іміджевий характер, при цьому на другий план відходять питання, пов'язані з підвищенням ефективності бізнес-процесів та скороченням витрат. Отже, можна говорити про нову філософію та новий рівень корпоративної відповідальності бізнесу перед суспільством, його «екологізацію» та «озеленення», в основному за рахунок упровадження новітніх концепцій логістики. Така соціальна відповідальність характерна і може бути реалізована переважно в межах великих компаній, які володіють потужним фінансовим ресурсом для реалізації цих змін.

Аналіз прогресивних нововведень у сфері «зеленої» логістики та компаній, у межах яких реалізовувалися ці новації, підтверджує той факт, що це характерна риса для ТНК (табл. 3).

Аналіз проектів у сфері «зеленої» логістики свідчить також про те, що ці заходи можуть бути реалізовані в межах транснаціональних корпорацій не лише через високу вартість їх впровадження, а також через необхідність наявності розгалуженої мережі дочірніх компаній, сукупна потужність яких дозволить отримати економію на масштабах від провадження екологічних заходів у сфері логістики.

Таблиця 3 - Діяльність компаній у сфері «зеленої» логістики, (розроблено автором на основі [8-10])

Однак існують деякі «зелені» технології, які можуть бути реалізовані у межах компаній, що не претендують на статус транснаціональних. Такі «екологічні» концепції не лише доступні за рахунок низької вартості і технологічної простоти їх впровадження, але й дозволяють отримати значну економію від використання. До таких «екологічних» заходів у сфері логістики відносять:

повторне використання тари - захід, що дозволяє скоротити витрати на упакування, особливо в тих випадках, коли тара достатньо великого об'єму;

теплоізоляція складів - відносно дешевий спосіб підвищити тепловіддачу складських приміщень, досягнувши, таким чином, скорочення витрат на енергію для опалення та зменшення загального навантаження на довкілля за рахунок зниження енергомісткості даного виду діяльності;

відмова від паперового документообігу - це не лише економія витрат на папір, картриджі, електроенергію, принтери, архівування документів, а також стимул для впровадження новітніх систем управління діяльністю підприємства на основі інтернет- технологій, що дозволяють підвищити ефективність діяльності;

скорочення викидів СО2 в атмосферу за рахунок планування оптимальних маршрутів, скорочення часу простою в корках і зниження кількості витрат пального, консолідації вантажів та використання залізничного транспорту.

Висновки

Таким чином, можна зробити висновок про те, що особливістю впровадження «зеленої» логістики на даному етапі є її активне впровадження в межах транснаціональних корпорацій, для яких ключовим стимулом є бажання сформувати соціально відповідальний імідж компанії. Натомість упровадження новітніх логістичних концепцій у країнах, що розвиваються, гальмується недостатній розвитком логістичної інфраструктури та обмеженим фінансовим ресурсом, що є у розпорядженні компаній. Тому предметом подальших досліджень є розроблення ефективних методів та інструментів впровадження «зеленої» логістики на вітчизняних підприємствах.

Література

Christof Dr. Delivering Tomorrow: Towards Sustainable Logistics [Електронний ресурс] / Dr. Christof, Е. Ehrhart. -- Bonn, Germany: Deutsche Post AG. - 2012. - 151 р. - Режим доступу: http://www.delivering-tomorrow.com.

Rogers Ds. An examination of reverse logistics practices / Ds. Rogers. R. Tibben-Lembke // Jounal of Business Logistics. - 2001. - № 22 (2) - P. 129-145.

Rodrigue J.-P. Green logistics (the paradoxes of) / J.-P. Rodrigue, B. Slack, C. Comtois. - London : Pergamon - 2001. - P. 339-350.

Li Yanbo. The Forms of Ecological Logistics and Its Relationship Under the Globalization / Yanbo Li, Songxian Liu // Ecological Economy. - 2008. - № 4. - p. 290-298. зелений логістика стимул

Чортюк Ю.В. Екологічна стратегія логістичної діяльності торгових підприємств / Ю.В. Чортюк // Прометей: регіональний збірник наукових праць з економіки. - № 2 (23). - Донецьк : ДЕГІ, 2007. - С. 226-229.

Інтегральний показник розвитку логістики (Logistics Performance Index) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://lpi.worldbank.org.

McKinnon A. Green logistics: Improving the environmental sustainability of logistics / A. McKinnon, S. Cullinane, A. Whiteing, M. Browne. - India : Replika

Johnson&Johnson Responsibility Report 2011 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.jnj.com/sites/default/files/pdf/2011-responsibilty-report.pdf.

Xerox Green World Alliance [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.xerox.com/perl-bin/product.pl?mode=recycling&referer=xrx.

Кизим А. Современные тренди «зеленой» логистики в условиях глобализации / А. Кизим, Д. Кабертай // Логистика. - 2013. - № 1. - С. 46-49.

Н. О. Маргита, канд. экон. наук, ассистент кафедры маркетинга и логистики, Национальный университет «Львовская политехника»;

У.З. Билонижка, студент Института экономики и менеджмента, Национальный университет «Львовская политехника»

Размещено на Allbest.ru