Конкурентні переваги підприємств: визначення та джерела формування

Размещено на http://www.allbest.ru/

Конкурентні переваги підприємств: визначення та джерела формування

Г.Т. П'ятницька

За результатами критичного аналізу виділено сім наукових підходів до розкриття сутності поняття «конкурентна перевага підприємства» та уточнено його дефініцію. Визначено відмітні характеристики конкурентних переваг. Проведено аналіз еволюції ключових джерел формування цих переваг із кінця ХІХ ст. до теперішнього часу.

Ключові слова: конкурентні переваги, підприємство, управління, джерела формування, відмітні характеристики, фактори, недоліки.

На основе результатов критического анализа выделено семь научных подходов к раскрытию сущности понятия «конкурентное преимущество предприятия» и уточнена его дефиниция. Определены отличительные характеристики конкурентных преимуществ. Проведен анализ эволюции ключевых источников формирования этих преимуществ с конца ХІХ ст. до настоящего времени.

Ключевые слова: конкурентные преимущества, предприятие, управление, источники формирования, отличительные характеристики, факторы, недостатки.

In a rapidly changing and often unfavorable market environment operation of modern enterprises significantly increased the importance of creating conditions for providing their competitiveness. The aim of our research is further development of theoretical and methodological principles of competitive advantage formation at the enterprises.

Main results of our research: seven scientific approaches to disclosure of the concept «competitive advantage of an enterprise» were identified and its definition was clarified as a result of critical analysis and. Distinctive characteristics of competitive advantage were identified (in particular such as: tendency to provide different effects or their combinations; acceptability in view of the potential of an enterprise, its competitive strategy and competition environment). The evolution of key sources of these advantages from the end of the XIX century until now was analyzed. Global-informational stage of this evolution was cosidered.

Results of our research can be used in further studies on the problems of formation and development of an enterprise's competitive advantages with regard to the areas of economic activities and the phase of the life cycle of the industry market.

Keywords: competitive advantage, enterprise, management, sources of formation, distinctive characteristics, factors, disadvantages.

Постановка проблеми у загальному вигляді. У швидкозмінному та часто несприятливому ринковому середовищі функціонування сучасних підприємств суттєво підвищилась значущість створення передумов для забезпечення їх конкурентоспроможності. Однією з таких передумов є формування і розвиток конкурентних переваг, що сприяють ефективній реалізації обраної підприємством стратегії конкуренції. Зазначене актуалізує необхідність досліджень, пов'язаних із формуванням конкурентних переваг.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Різновиди й технології формування конкурентних переваг досліджено в працях багатьох зарубіжних і вітчизняних науковців: М. Портера [18], Ж.-Ж. Ламбена [12], Г. Азоєва [1], В. Маркової [14], А. Войчака [4], О. Янкового [26] та ін. Деякі аспекти класифікації та формування конкурентних переваг підприємств в умовах глобалізації бізнесу у ХХІ ст. вже досліджувалися й нами [19]. Проте до цього часу у науковців немає одностайної думки щодо сутності поняття «конкурентні переваги підприємства». Недостатньо вивчене і питання зміни ключових джерел формування конкурентних переваг у ХХІ ст.

Мета статті. Мета нашого дослідження полягає в подальшому розвитку теоретичних та методичних засад формування конкурентних переваг на підприємствах. Відповідно до поставленої мети визначено такі завдання: провести критичний аналіз наявних трактувань сутності поняття «конкурентна перевага підприємства» та уточнити його дефініцію; визначити відмітні характеристики конкурентних переваг та обґрунтувати об'єктивність еволюції джерел їх формування в часі.

Виклад основного матеріалу дослідження.

Конкурентоспроможність будь-якого підприємства залежить від цілої низки внутрішніх і зовнішніх факторів. Останнє ускладнює процес управління, спрямованого на забезпечення конкурентоспроможності підприємства, підвищує ризики під час формування та розвитку конкурентних переваг цього підприємства.

Як показав аналіз численних інформаційних джерел [1-27], підходи до визначення поняття «конкурентна перевага підприємства» зараз різняться залежно від того, на чому той чи інший науковець акцентує увагу в процесі розкриття його сутності. Проведена нами систематизація наявного розмаїття дефініцій (табл.) свідчить про можливість виділення не менш ніж семи підходів до розриття сутності конкурентної переваги підприємства, а саме:

факторно-результативного, де акцент зроблено на результатах/ефектах, що підприємство отримує завдяки певній сукупності та якості факторів;

компетентнісного, у якому увага сконцентрована на основних носіях конкурентних переваг - ресурсах і ключових компетенціях підприємства;

ціннісно-орієнтованого, де зазначені переваги цілком слушно, на наш погляд, характеризуються як ціннісні властивості підприємства, що дозволяють йому мати переваги над конкурентами;

маркетингового, в якому конкурентні переваги підприємства фактично пов'язуються з конкурентоспроможністю його товару (-ів);

ресурсного, де підкреслюється висока значущість ресурсів у процесі конкурентного суперництва, які практично і є цими перевагами;

із позицій оцінки потенціалу підприємства, в якому акцентується увага на конкурентоспроможності потенціалу підприємства і комбінуванні та розвитку його складових елементів як передумовах забезпечення довгострокового існування підприємства на конкурентному ринку;

процесного, де конкурентні переваги розглядають як певний процес, що здійснює підприємство в умовах змінного конкурентного середовища.

Вважаємо, що деякі з наведених підходів мають певні недоліки або дискусійні положення. Так, наприклад, у компетентнісному, ресурсному та підході з позицій оцінки потенціалу підприємства фактично йдеться про носіїв або передумови формування конкурентних переваг, які самі по собі не завжди є, а отже, не можна визначати як конкурентні переваги підприємства. Прихильники процесного підходу взагалі, на нашу думку, прирівнюють конкурентні переваги та процес їх формування чи ототожнють ці переваги із заходами, спрямованими на підвищення ефективності діяльності підприємства. Суперечливою є і прив'язка конкурентних переваг підприємства виключно до конкурентоспроможності товару, що оцінюється через споживчий попит, як це зроблено у прибічників маркетингового підходу. На підприємстві можуть бути конкурентні переваги, що, по-перше, не пов'язані з його товарами, а по-друге, не помітні споживачу, зокрема розвинена система інформаційного зв'язку між підрозділами підприємства, що сприяє прийняттю ефективних управлінських рішень та, як правило, дозволяє скоротити витрати часу на цей процес; деякі якісні характеристики товарів (наприклад, харчова цінність продуктів харчування та ін.).

Найбільш вдалими з точки зору розкриття сутності конкурентної переваги підприємства як такої вважаємо факторно- результативний та ціннісно-орієнтований підходи, прихильники яких трактують конкурентні переваги як наявність ціннісних властивостей чи сукупності факторів, що дозволяють підприємству посідати та утримувати кращі, порівняно з іншими, конкурентні позиції на ринку. Водночас вважаємо недоречною прив'язку конкурентних переваг виключно до суперництва підприємства з прямими конкурентами (як у запропонованій А. Войчаком та Р. Камишніковим дефініції); нечітким визначення конкурентних переваг через їх концентрований прояв (як у дефініції В. Голіка); необгрунтованим недооцінюванням соціальних та інших видів ефектів за умови наголошення на економічних (прибутку та ін.), які забезпечують конкурентні переваги (як, наприклад, у дефініціях А. Томпсона та А.Дж. Стрікленда, К. Єліна).

Ураховуючи вищезазначене, пропонуємо поняттям «конкурентні переваги підприємства» визначити сукупність матеріальних і нематеріальних активів (ресурсів), організаційних здатностей і ключових компетенцій підприємства, сфер його економічної діяльності та конкурентоспроможних товарів і/або послуг, що забезпечують йому переваги як економічного, так і соціального, технічного тощо характеру над підприємствами-конкурентами на ринку. Відмітними характеристиками цих переваг, на наш погляд, є такі:

відносний (або порівняльний) характер;

прив'язування до конкретних умов конкуренції (часових, географічно-територіальних, нормативно-правових тощо);

підвладність неоднозначному (у часі) впливу множини різнорідних факторів, частина з яких непідконтрольна підприємству;

динамічність (залежно від етапу життєвого циклу конкурентної переваги);

зорієнтованість на забезпечення певного (-их) ефекту (-ів) (соціального, економічного, організаційно-управлінського тощо) або їх комбінацій;

відповідність ключовим факторам успіху на галузевому

ринку;

реальність формування та прийнятність з огляду на внутрішній потенціал підприємства, обрану ним стратегію конкуренції, зовнішнє середовище.

Зазвичай унаслідок трансформацій умов ведення бізнесу, як правило, змінюються й основні джерела формування конкурентних переваг. З погляду на дані з наукових робіт Р. Пейса й Е. Стефана [28], групи вітчизняних учених [9], а також результати власних досліджень, із кінця ХІХ ст. до теперішнього часу пропонуємо виділяти шість етапів еволюції джерел формування конкурентних переваг:

факторний (80-90-ті рр. ХІХ ст.), що був обумовлений ринковими потребами в товарах за помірними цінами, а тому ключовими джерелами формування конкурентних переваг були фактори виробництва (капітал, праця, земля);

витратний (з початку до 50-х рр. ХХ ст.), що був спричинений розгортанням цінової конкуренції на ринку, як наслідок, основними джерелами конкурентних переваг стали ті, що так чи інакше сприяли мінімізації витрат (масштаб виробництва, досвід, зниження цін тощо);

якісний (із 60-х до середини 70-х рр. ХХ ст.), який супроводжувався зростанням вимог до якості товарів/послуг підприємств, тому пріоритетним джерелом формування їх конкурентних переваг був процес перманентного поліпшення якості;

адаптивний (із кінця 70-х до середини 80-х рр. ХХ ст.), розвиток якого спричинений постійними змінами у вимогах споживачів, а отже, основне джерело конкурентних переваг було пов'язано з гнучкістю, умінням адекватно й по-можливості швидко відреагувати на нові споживчі запити;

інноваційний (із кінця 80-х до середини 90-х рр. ХХ ст.), що був обумовлений збільшенням пріоритету оригінальності й унікальності продуктів та/або виконання тих чи інших робіт у забезпеченні конкурентоспроможності підприємства, тому ключовим джерелом конкурентних переваг підприємств стали продуктові та процесові інновації;

глобалізаційно-інформаційний (із кінця 90-х рр. ХХ ст. до теперішнього часу), розгортання якого стало наслідком глобалізаційних процесів та активним поширенням сучасних інформаційних технологій і засобів зв'язку, а головними джерелами формування конкурентних переваг підприємств стали розвинена система комунікацій (у побудові якої враховано принципи й інші засади крос-культурного управління); міжнародний розподіл праці; геополітичні фактори тощо.

Наприкінці зауважимо, що часові інтервали виділених етапів еволюції джерел формування конкурентних переваг є досить умовними, оскільки для їх визначення за основу були взяті особливості розвитку конкуренції в економічно розвинених країнах світу (а отже, для підприємств інших країн імовірна наявність певного часового лагу); не бралися до уваги й імовірні відмінності в життєвих циклах різних галузей/сфер економічної діяльності, що притаманні національному господарству кожної країни світу. Останнє обумовлює необхідність уточнення етапізації ключових джерел формування конкурентних переваг під час проведення досліджень на мікрорівні, зважаючи на галузеву, географічно-територіальну приналежність підприємств. Не варто забувати і про те, що в певні часові періоди, які, наприклад, супроводжуються різким економічним спадом, розгортанням кризових явищ тощо, разом із вищезазначеними джерелами формування конкурентних переваг до переліку ключових має сенс включати й ті, що дозволяють ефективно реалізувати програму антикризового управління на підприємстві.

Висновки

Ураховуючи результати критичного аналізу трактувань поняття «конкурентні переваги підприємства» різними вченими, виділено сім наукових підходів до розкриття його сутності, більшість із яких має певні недоліки. Уточнено дефініцію цього поняття, у якій, на відміну від існуючих, до конкурентних переваг віднесено все, що так чи інакше характеризує підприємство, впливаючи на його конкурентоспроможність і забезпечуючи отримання різного роду ефектів (економічних та ін.). Більш чітко визначено відмітні характеристики конкурентних переваг, які, зокрема, доповнено такими: зорієнтованість на забезпечення певного (их) ефекту (-ів) або їх комбінацій; реальність формування та прийнятність з огляду на внутрішній потенціал підприємства, обрану ним стратегію конкуренції, зовнішнє середовище. Виділено шість етапів еволюції джерел формування конкурентних переваг, де разом із уже описаними раніше запропоновано розрізняти глобалізаційно- інформаційний етап, розгортання якого почалося наприкінці 90-х років минулого сторіччя та триває до цього часу, підвищивши пріоритетність таких джерел, як розвинена система комунікацій (на засадах крос-культурного управління), міжнародний розподіл праці, геополітичні фактори. конкурентна перевага науковий

Вважаємо, що отримані результати можна використати в подальших дослідженнях щодо формування та розвитку конкурентних переваг на підприємствах з урахуванням специфіки сфери їх економічної діяльності та фази життєвого циклу галузевого (-их) ринку (-ів).

Список літератури / References

1. Азоев Г. Л. Конкурентные преимущества фирмы / Г. Л. Азоев, А. П. Челенков. - М. : НОВОСТИ, 2000. - 256 с.

2. Azoev, G.L., Chelenkov, A.P. (2000), Competitive advantages of the company [Konkurentnbiepreymushhestva fyrmy], News, Moskow, 256 p.

3. Анісімова О. М. Адаптація економічного механізму функціонування промислових підприємств з урахуванням кон'юнктури міжнародного бізнесу : монографія / О. М. Анісімова ; Держ. вищ. навч. закл. «Приазовський держ. техн. ун-т». - Маріуполь : ДВНЗ «ПДТУ», 2012. - 280 с.

4. Anisimova, O.M. (2012), Adaptation of the economic mechanism functioning of industrial enterprises considering the international business situation [Adaptacija ekonomichnogo mehanizmu funkcionuvannja promyslovyh pidpryjemstv z urahuvannjam kon'junktury mizhnarodnogo biznesu], DVNZ “PDTU”, Mariupol, 280 p.

5. Балабанова Л. В. Маркетингове управління конкурентоспроможністю підприємств: стратегічний підхід : монографія / Л. В. Балабанова, В. В. Холод. - Донецьк : ДонНУЕТ, 2006. - 294 с.

6. Balabanova, L.V., Holod, V.V. (2006), Marketing management of enterprise's competitiveness: a strategic approach [Marketyngove upravlinnja konkurentospromozhnistju pidpryjemstv: strategichnyj pidhid], DonNUET, Donetsk, 294 p.

7. Войчак А. В. Конкурентні переваги підприємства: сутність і класифікація / А. В. Войчак, Р. В. Камишніков // Маркетинг в Україні. - 2005. - № 2. - С. 50-53.

8. Vojchak, A.V., Kamyshnikov, R.V. (2005), “Enterprise's competitive advantages: notion and classification” [“Konkurentni perevagy pidpryjemstva: sutnist' i klasyfikacija ", Marketyng v Ukrai'ni], № 2, pp. 50-53.

9. Голік В. В. Забезпечення конкурентних переваг сільськогосподарських підприємств через формування системи стратегічного управління / В. В. Голік // Актуальні проблеми теорії та практики менеджменту : Міжнар. наук.-практ. конф. 16-17.08.2013 : матеріали. - Сімферополь, 2013. - С. 26-29.

10. Golik, V.V. (2013), “Agricultural enterprises's competitive advantages providing through the formation of the strategic management system” ”, Current Problems of the theory and practice of management [“Zabezpechennja konkurentnyh perevag sil's'kogospodars'kyh pidpryjemstv cherez formuvannja systemy strategichnogo upravlinnja"] (Simferopol, 16-17.08.2013), pp. 26-29.

11. Голоднюк О. С. Конкурентні переваги підприємства як результат впровадження інновацій / О. С. Голоднюк // Теоретичні і практичні аспекти економіки та інтелектуальної власності : зб. наук. праць / ПДТУ. - Маріуполь, 2012. - Вип. 1, т. 1. - С. 197-201.

12. Golodnjuk, O.S. (2012), “Enterprise's competitive advantages as a result of the innovations introduction " [Theoretical and practical aspects of the economy and intellectual property] “Konkurentni perevagy pidpryjemstva jak rezul'tat vprovadzhennja innovacij", Mariupol, vol. 1, part 1, pp. 197-201.

13. Елин К. В. Модель управления конкурентными преимуществами в концепции контроллинга / К. В. Елин // Вестник ТОГУ. - 2012. - № 1 (24). - С. 207-212.

14. Elyn, K.V. (2012), “Competitive advantages management model in the controlling concept” Bulletin of PNU [“Model' upravlenyja konkurentnymy preymushhestvamy v koncepcyy kontrollynga”], № 1 (24), pp. 207-212.

15. Зозульов О. Про посилення конкурентних переваг підприємства / О. Зозульов // ЕкономікаУкраїни. - 2003. - № 8 (501). - С. 33-38.

16. Zozul'ov, O. (2003), “About enterprise's competitive advantages

17. strengthening”, Economy of Ukraine [“Pro posylennja konkurentnyh perevag pidpryjemstva”], № 8 (501), pp. 33-38.

18. Управління конкурентоспроможністю підприємства : навч. пос. / С. М. Клименко [та ін.]. - К. : КНЕУ, 2006. - 527 с.

19. Klymenko, S.M., Dubrova, O.S., Barabas', D.O., Omel'janenko, T.V., Vakulenko, A.V. (2006), Enterprise competitiveness management [Upravlinnja konkurentospromozhnistjupidpryjemstva], KNUE, Kyiv, 527 p.

20. Коллис Д. Дж. Корпоративная стратегия. Ресурсный подход : [пер. с англ.] / Д. Дж. Коллис, А. С. Монтгомери.- М. : Олимп-Бизнес, 2007. - 400 с.

21. Kollys, D.Dzh., Montgomery, A.S. (2007), The corporate strategy. The resource-based approach [Korporatyvnaja strategyja. Resursnyj podhod], Olympus Business, Moscow, 400 p.

22. Котлер Ф. Маркетинг менеджмент: Экспресс-курс / Ф. Котлер ; пер. с англ. под ред. С. Г. Божук. - 2-е изд. - СПб. : Питер, 2006. - 464 с.

23. Kotler, F. (2006), Marketing Management: Express Course [Marketyng menedzhment: Ekspress-kurs], Pieter, St. Petersburg, 464 p.

24. Ламбен Ж.-Ж. Менеджмент, ориентированный на рынок / Ж.-Ж. Ламбен. - 2-е изд. - СПб. : Питер, 2008. - 800 с.

25. Lamben, Zh.-Zh. (2008), Market oriented management [Menedzhment, oryentyrovannyj na rynok], Pieter, St. Petersburg, 800 p.

26. Мандро Н. С. Конкурентні переваги: сутність особливостей використання в управлінні / Н. С. Мандро, В. С. Кудлай // Технології та дизайн. - 2012. - № 4 (5). - С. 1-5.

27. Mandro, N.S., Kudlaj, V.S. (2012), “Competitive advantages: the essence of features using in the management” Technology and Design [“Konkurentniperevagy: sutnist' osoblyvostej vykorystannja v upravlinni”], № 4(5), pp. 1-5.

28. Маркова В. Д. Стратегический менеджмент : курс лекций /

29. В. Д. Маркова, С. А. Кузнецова. - М. : ИНФРА-М ; Новосибирск : Сибирское соглашение, 2001. - 288 с.

30. Markova, V.D., Kuznecova, S.A. (2001), Strategic Management: A course of lectures [Strategycheskyj menedzhment: kurs lekcyj], INFRA-M, Moscow, Siberian Agreement, Novosibirsk, 288 p.

31. Міценко Н. Г. Конкурентні переваги кооперативних підприємств сучасного типу / Н. Г. Міценко, Р. Л. Лупак // Вісник Львівської комерційної академії. - Львів : ЛКА, 2013. - Вип. 40 - С. 31-40. - (Серія економічна).

32. Micenko, N.G., Lupak, R.L. (2013), “Competitive advantages of modern cooperative enterprises” Bulletin of the Lviv Commercial Academy [“Konkurentni perevagy kooperatyvnyh pidpryjemstv suchasnogo typu”], LKA, Lviv, vol. 40, pp. 31-40.

33. Наливайко А. П. Теорія стратегії підприємства. Сучасний стан та напрямки розвитку : монографія / А. П. Наливайко. - К. : КНЕУ, 2001. - 227 с.

34. Nalyvajko, A.P. (2001), The theory of business strategy. Current state and trends of development [Teorija strategii' pidpryjemstva. Suchasnyj stan ta naprjamky rozvytku], KNUE, Kyiv, 227 p.

35. Павлова В. А. Конкурентоспроможність підприємства: оцінка та стратегія забезпечення : монографія / В. А. Павлова. - Дніпропетровськ : ДУЕП, 2006. - 276 с.

36. Pavlova, V.A. (2006), Enterprise Competitiveness: Evaluation and Strategy of provodong [Konkurentospromozhnist' pidpryjemstva: ocinka ta strategija zabezpechennja], DUEP, Dnepropetrovsk, 276 p.

37. Портер М. Стратегія конкуренції / М. Портер ; пер. с англ. А. Олійник, Р. Спільський. - К. : Основа, 1997. - 392 с.

38. Porter, M. (1997), Strategy of competition” [Strategija konkurencii'], Osnova, Kyiv, 392 p.

39. П'ятницька Г. Т. Управління підприємством в епоху глобалізму / Г. Т. П'ятницька - К. : Логос, 2006. - 568 с.

40. Piatnytska, G.T. (2006), Enterprise Management in the era of globalization [Upravlinnyapidpryemstvom v epohu globalizmu], Logos, Kyiv, 568 p.

41. Томпсон А. Стратегический менеджмент: концепции и ситуации для анализа / А. Томпсон, А. Дж. Стрикленд. - 12-е изд. - М. : Вильямс, 2005. - 928 с.

42. Tompson, A., Stryklend, A.Dzh. (2005), Strategic Management: Concepts and situations for analysis [Strategycheskyj menedzhment: koncepcyy y sytuacyy dlja analyza], Williams, Moscow, 928 p.

43. Труніна І. М. Підходи до дослідження конкурентних переваг підприємства / І. М. Труніна // Економіка. Менеджмент. Підприємництво. - 2012. - № 24 (І). - С. 113-118.

44. Trunina, I.M. (2012), “Approaches to research enterprise's competitive advantages” [“Pidhody do doslidzhennja konkurentnyh perevag pidpryjemstva”, Ekonomika. Menedzhment. Pidpryjemnyctvo], № 24(1), pp. 113-118.

45. Фатхутдинов Р. А. Управление конкурентоспособностью организации : учеб. пос. / Р. А. Фатхутдинов. - М. : Эксмо, 2004. - 544 с.

46. Fathutdynov, R.A. (2004), Organization competitiveness management [Upravlenye konkurentosposobnostju organyzacyy], Eksmo, Moscow, 544 p.

47. Хулей Г. Маркетинговая стратегия и конкурентное позиционирование : [пер. с англ.] / Г. Хулей, Дж. Сондерс, Н. Пирси. - Днепропетровск : Баланс Бизнес Букс, 2005. - 485 с.

48. Hulej, G., Sonders, Dzh., Pyrsy, N. (2005), Marketing strategy and competitive positioning [Marketyngovaja strategyja y konkurentnoe pozycyonyrovanye], Balance Business Books, Dnepropetrovsk, 485 p.

49. Шершньова З. Є. Стратегічне управління / З. Є. Шершньова,

50. С. В. Оборська. - К. : КНЕУ, 1999. - 384 с.

51. Shershn'ova, Z.Je., Obors'ka S.V. (1999), Strategic management [Strategichne upravlinnja], KNUE, Kyiv, 384 p.

52. Шинкаренко В. Г. Управление конкурентоспособностью предприятия / В. Г. Шинкаренко, А. С. Бондаренко. - Харьков : ХНАДУ, 2003. - 188 с.

53. Shynkarenko, V.G., Bondarenko, A.S. (2003), Enterprise competitiveness management [Upravlenye konkurentosposobnost'ju predpryjatyja], HNADU, Kharkow, 188 p.

54. Янковий О. Г. Конкурентоспроможність підприємства: оцінка рівня та напрями підвищення : монографія / О. Г. Янковий. - Одеса : Атлант, 2013. - 470 с.

55. Jankovyj, O.G. (2013), The competitiveness of the enterprise: assessing the level and trends of increasing [Konkurentospromozhnist' pidpryjemstva: ocinka rivnja ta naprjamypidvyshhennja], Atlant, Odesa, 470 p.

56. Hamel, G., Prahalad, C.K. (1990), “The Core Competence of the Corporation”, Harvard Business Review, 71, May - June, pp. 79-91.

Размещено на Allbest.ru