Комплексна оцінка ефективності маркетингової діяльності туристичних підприємств з використанням чотирирівневої моделі туристичного продукту

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рівненська філія ПВНЗ «Європейський університет»

Комплексна оцінка ефективності маркетингової діяльності туристичних підприємств з використанням чотирирівневої моделі туристичного продукту

Complex appraisal of the effectiveness of marketing activities of the tourist companies using four levels model of the tourist product

Ефективна економіка № 10, 2012

УДК: 005:338.48

Л. О. Василькевич, пошукач, викладач кафедри менеджменту

16.10.2012

Анотація

У статті проаналізовано структуру туристичного продукту у розрізі чотирьох рівнів, що співвідносяться із групами критеріїв споживчого вибору, обґрунтовано теоретичний підхід до оцінки рівня конкурентоздатності вітчизняних туристичних підприємств і визначено показники кількісної оцінки доцільності відносин співпраці із контрагентами у сфері туризму.

Ключові слова: туристичні підприємства, поведінка споживачів, конкурентоспроможність, вітчизняний туристичний продукт, запити споживачів.

Annotation

The article is analyzed the structure of the tourist product in the connection of four levels, which correlate with the criteria groups of consumer choice, grounded a theoretical approach to appraisal of the level of competitiveness of home tourism enterprises and also indicated the indices of quantitative estimation of advisability of cooperative relations with partners in tourism.

Вступ

Туристична сфера з кожним роком зазнає все більшого розвитку і поряд з цим зростає її значення як чинника соціально-економічної інтеграції держави у світовий туристичний простір. За цих умов, стратегічними завданнями для підприємств туристичної індустрії в Україні є підвищення конкурентоспроможності вітчизняного туристичного продукту до міжнародного рівня, комплексний розвиток інфраструктури галузі при одночасному максимальному збереженні та відновленні історико-культурної спадщини.

Однак, наявний туристичний потенціал держави використовується нераціонально та не в повному обсязі. Вітчизняні туристичні підприємства потребують розробки і впровадження передових методів ефективного маркетингового управління, що спряли б реалізації потенціалу підприємств, посиленню їх конкурентних позицій, досягнути чого стає можливим лише орієнтуючись на потреби ринку, а не на власні інтереси у маркетинговій концепції підприємств.

Вивченням специфіки туристичної сфери на теренах вітчизняної економіки займалося безліч науковців. Найбільш характерні дослідження проведені О. В. Апілат [1], М. Борущак [5], В. Ф. Кифяком [9], В. Т. Списак [19], Т. І. Ткаченко [20], Л. М. Шульгіною [22] та ін. Найістотніший внесок у дослідження особливостей процесу споживчого вибору у туристичній сфері здійснили праці А. С. Близнюк [3], А. І. Зінченко [8], Ю. Робула [17], І. Я. Хамуляк [21], Л. Шульгіної [22] та ін.

Питаннями маркетингу туристичних підприємств та оцінкою економічної доцільності їх діяльності займалися О. В. Апілат [1], Р. І. Балашова [2], Н. М. Бондар [4], С. С. Галасюк [7], О. О. Колесник [10], Н. І. Коніщева [11], А. О. Мавріна [14], І. О. Сидоренко [18], Т. І. Ткаченко [20] та ін.

Серед численних досліджень, у рамках яких робилися спроби визначення пріоритетних конкурентних переваг і систематизації факторів формування поведінки споживачів, все ж, залишаються невирішеними питання визначення важелів впливу на купівельну поведінку на рівні туристичних підприємств та інструментів врегулювання пропозиції відповідно запитам ринку через дію конкретних механізмів, ефективне використання яких дозволить досягнути бажаного рівня рентабельності діяльності підприємств на ринку.

Постановка задачі. Метою дослідження є визначення чітких критеріїв ідентифікації конкурентоспроможності діяльності туристичних підприємств і визначення теоретичних засад оцінки конкурентних позицій окремих суб'єктів через призму якості туристичного продукту та діагностики доцільності відносин кооперації у сфері туризму.

Відповідно до поставленої мети дослідження визначено наступні завдання:

- проаналізувати основі підходи до розуміння сутності і структури туристичного продукту;

- визначити рівні та основні компоненти туристичного продукту з позиції конкурентоспроможності туристичного підприємства;

- розробити теоретичний підхід до оцінки рівня відповідності пропозиції запитам основних сегментів ринку;

- науково обґрунтувати теоретичні засади комплексної оцінки конкурентоспроможності туристичних підприємств з урахуванням доцільності відносин кооперації у туризмі в межах технологічного процесу.

Вирішення вище наведених завдань передбачає застосування системного підходу до формування конкурентних переваг підприємства з урахуванням змін внутрішнього і зовнішнього середовищ, досягнення синергійного ефекту.

Результати

Актуальність діагностики конкурентних позицій туристичних підприємств зумовлена дефіцитом попиту. В умовах обмеженого попиту та наростаючої конкуренції слід очікувати, що боротьба за клієнтів найближчим часом стане дієвим стимулом диференціації пропозиції туристичних підприємств з урахуванням особливостей сегментів споживачів.

Адаптуючи визначення конкуренції до сфери туризму, Т. І. Ткаченко зазначає, що кожна туристична організація як основна інституційна виробнича одиниця, не займаючи монопольного становища на ринку, веде постійну боротьбу за найвигідніші умови доступу до туристичних і економічних ресурсів, а також збуту туристичного продукту, маніпулюючи ціною та якістю послуг з метою задоволення потреб і збільшення потенційних споживачів, підвищення частки підприємства на споживчому ринку та отримання максимально можливого прибутку [20]. У [13], конкурентоздатність підприємств визначається як концентроване вираження всієї сукупності можливостей виробника створювати, пропонувати, просувати і продавати турпродукти.

Для туристичної сфери властиві ряд особливих характеристик, що потребує їх ідентифікації, адже ці особливості визначають специфіку управлінських процесів туристичних підприємств і детермінують поведінку споживачів. На основі праць вітчизняних і зарубіжних авторів, нами узагальнено та систематизовано відмінності туристичного ринку у розрізі купівельного процесу (табл. 1).

Відповідно мультиатрибутивної моделі формування ставлення споживачів, вибір споживача спрямований не на безпосередні характеристики товару, а на вигоду, на яку він очікує від його використання. Цінність довільного товару розглядається споживачем як сукупність властивостей (атрибутів), які здатні вирішити проблеми споживача, задовольнити його потреби [16].

В. Ф. Кифяк, А. І. Зінченко, А. Дурович, В. Квартальнов, Т. Скрипко та О. Ланда розглядають туристичний продукт як специфічне поєднання у визначних пропорціях речових (матеріальних - предметів споживання) і неречових (нематеріальних - у формі послуг) споживчих властивостей, необхідних для задоволення потреб туристів [8, 9, 20]. Відтак, для того, щоб визначитися із ціннісною базою туристичного продукту необхідно дослідити його структуру з точки зору виробника і споживача. Л. М. Шульгіна, визначає туристичний продукт для споживача як недискретний процес, протягом якого задовольняються певні потреби (у відпочинку, лікуванні, оздоровленні та ін.) за певну вартість, і який сприймається як сукупність елементів, що формують загальні враження від нього [22]. З іншого боку, автор визначає для виробника туристичний продукт як комплекс товарів і послуг та умов їх придбання, які він пропонує споживачеві у межах одного туру за певну ціну з метою отримання прибутку.

Таблиця 1. Характерні особливості туристичного ринку України

Джерело: складено автором на основі [1, 5, 9, 19, 20, 22]

У класичному розумінні виділяють три елементи структури довільного товару/послуги, що подається на трьох рівнях - продукт за задумом, продукт у реальному виконанні та продукт з підкріпленням [8]. Більш розгорнутий підхід був запропонований Ф. Котлером, Д. Боуеном і Д. Мейкензом, відповідно до якого продукт визначається чотирма рівнями: основний, супутній, додатковий, продукт у широкому розумінні цього слова [8]. Оскільки підприємства, що працюють у сфері послуг, намагаються збалансовувати частки матеріальних і нематеріальних складових продукту, то чотирирівнева структура, на наш погляд, дає змогу визначити його як комплексний продукт. туристичний споживчий конкурентоздатність

Отже, вплив факторів детермінації поведінки споживачів і критерії вибору туристичного продукту визначаються комплексною дією засобів маркетингу туристичного підприємства, які запропоновано розглядати відповідно чотирьох рівнів туристичного продукту (рис. 1).

У чотирирівневій моделі туристичного продукту константи (ціннісні характеристики) на кожному рівні та їх оціночні ваги у розрізі сегментів споживачів є набором характеристик (факторів) для побудови туристичним підприємством комплексу інструментів «4Р», результатом дії якого є формування позитивного ставлення споживачів через задоволення їх запитів на вищому від конкурентів рівні. У свою чергу, рівень відповідності якості констант туристичного продукту запитам цільових сегментів ринку впливає на конкурентоздатність туристичного підприємства.

Рис. 1. Чотирирівнева модель туристичного продукту

Відтак, виокремлено 14 характеристик діяльності туристичного підприємства, що формують константи туристичного продукту на кожному із вказаних рівнів: К1 - широкий асортимент вибору; К2 - високий професійний рівень персоналу, диференційовані ціни пропозицій, активне використання новації у діяльності підприємства з метою покращення рівня обслуговування споживачів, широка система знижок і бонусів для постійних клієнтів; К3 - значні витрати на іміджеву рекламу, пропозиція унікальних турів на регіональному ринку, наявність програм лояльності для споживачів, інформування клієнтів про нові пропозиції; К4 - наявність баз даних споживачів та їх постійне поповнення, наявність баз даних бізнес-партнерів та їх постійне поповнення, постійний моніторинг якості обслуговування персоналом підприємства, чітко визначена корпоративна культура підприємства, що підлягає безумовному виконанню, ретельний підбір бізнес-партнерів і контроль за виконанням їх зобов'язань.

Сукупний позитивний вплив від використання чотирирівневої моделі туристичного продукту дозволить забезпечити цільове спрямування бюджетів туристичного підприємства, концентруючи зусилля на очевидних пріоритетах, і посилення їх конкурентних позицій на регіональному ринку.

Відповідно до методичного підходу М. Портера, конкурентних переваг можливо досягнути або за ціновим параметром, або за унікальністю [16]. У працях Н. Ю. Возіянової виокремлено три базові бізнес-стратегії: лідерство за витратами, лідерство за якістю та лідерство за клієнтами [6]. Багатогранність туристичного продукту дозволяє підприємствам створювати унікальність з метою задоволення потреб і запитів споживачів. Для того, щоб не лише залучати, але й утримувати клієнтів, про що у своїх працях пишуть Ф. Котлер, Г. Б. Мунін, З. І. Тимошенко, Є. В. Самарцев та А. Змійов, необхідно формувати відмінні конкурентні переваги [12, 15]. Останнє стає можливим у випадку надання послуг, які підсилюють позитивний купівельний досвід споживача. Тому рівень і ступінь задоволеності залежить від якості послуг, які надаються споживачу.

Специфічність туристичного продукту, що полягає у поєднанні асортименту послуг і товарів, потребує від підприємств, у процесі формування пакетів пропозицій, розробляти їх цінність, чітко поділивши на матеріальну та нематеріальну. Значення мають не лише асортимент, але й процес придбання та обслуговування. Тому досягнення мети по підвищенню конкурентоздатності туристичних підприємств визначено можливим за рахунок формування якісного туристичного продукту у розрізі його констант, що диференційовані за рівнями цінності цільових груп споживачів.

Виходячи із відносної однорідності ресурсної бази туризму, приймаючі туристичні підприємства визначено як головних генераторів розвитку туризму в Україні, що пов'язано із специфікою їх діяльності, яка носить виробничий характер по відношенню до туристичного продукту.

Модель туристичного продукту, зображений на рис. 1, демонструє принципові можливості впливу на попит за допомогою комплексу маркетингу, а саме, через узгодження усіх констант туристичного продукту з точки зору виробника та споживача. Т. І. Ткаченко відзначає, що ефективна реалізація процесу узгодження корисностей залежить від впливу багатьох факторів, які визначають конкурентоспроможність підприємства та являють собою матеріальні та нематеріальні умови, що впливають на формування попиту і пропозиції [20]. Такі фактори поділено на зовнішні (стосовно підприємства) і внутрішні. У сукупності вони створюють визначений імпульс, у результаті якого підприємство резонує. Внутрішнє середовище вміщує у собі той потенціал, що дає можливість туристичному підприємству функціонувати у певному проміжку часу. Зовнішнє середовище є джерелом ресурсів і одночасно сферою, з якої виходять можливості і загрози. Крім того, зовнішнє середовище виступає базовим джерелом інформації про ринок попиту, запити і критерії вибору сегментами споживачів. Підприємство повинно використовувати таку інформацію з метою оцінки ефективності своєї діяльності і визначення ключових напрямків розвитку відповідно меті.

Необхідно також враховувати і можливі бар'єри при формуванні конкурентних переваг підприємства. Внутрішніми бар'єрами, за даними Г. Д. Леонової та А. М. Зайцевої, є брак ресурсів (фінансових, інформаційних, матеріальних, трудових) [13]. Зовнішні бар'єри автори пов'язують із переконаннями, культурним рівнем, моральними принципами у суспільстві тощо. Саме інтерактивна функція покликана забезпечити взаємодію із середовищем у такий спосіб, щоб дозволяло підтримувати підприємству свій потенціал на рівні, необхідному для досягнення цілей фірми та дати йому можливість виживати у довгостроковій перспективі.

У рамках представлених результатів досліджень, запропонована схема послідовної комплексної оцінки ефективності маркетингової діяльності туристичних підприємств, що враховує ступінь узгодження ваг констант туристичного продукту на чотирьох рівнях з точки зору виробника і споживача та дозволяє визначити пріоритетні напрямки розвитку підприємств на базі розрахунку рівня розбіжностей (рис. 2).

Для найкращого задоволення запитів споживачів, ваги констант туристичного продукту підприємства повинні відповідати вагам констант споживачів цільових ринків. Забезпечити кількісну оцінку рівня відповідності пропозиції згідно представленій процедурі запропоновано на основі розрахунку коефіцієнта узгодженості ваг констант туристичного продукту К_Е, що виражено через залежності (формула 1):

>1 (1)

де x_i - усереднена вага констант туристичного продукту за усіма сегментами ринку, d_i - вага присутності константи у пропозиції туристичного продукту, K_i - константи туристичного продукту, що відповідають рівням туристичного продукту, - ступінь представлення констант туристичного продукту у профілі пропозиції підприємства, - усереднений профіль запитів споживачів туристичного продукту.

Аналіз вітчизняного досвіду показує, що стан стратегічного планування взагалі, окремих маркетингових заходів і маркетингової діяльності туристичних фірм зокрема, не відповідає сучасній ситуації на ринку. Необхідним практичним підґрунтям для успішного стратегічного планування маркетингу на туристичних підприємствах є насамперед адаптація їх організаційних структур і стандартів діяльності до світового рівня. У цьому зв'язку, чотирирівнева модель туристичного продукту використана задля ідентифікації напрямків розвитку туристичних підприємств.

Рис. 2. Послідовність процесу комплексної оцінки ефективності маркетингової діяльності туристичних підприємств

У якості конкурентних переваг обґрунтовано виробництво якісного комплексного туристичного продукту, параметри якого співвідносяться із відповідними міжнародними стандартами у сфері туризму, використання передових технологій у роботі з індивідуальним клієнтом, залучення висококваліфікованих спеціалістів у туризм, поглиблення маркетингових досліджень ринку. Посилення і підкріплення констант туристичного продукту на всіх його рівнях сприятиме трансформації базових моделей поведінки споживачів у модель поведінки C_Xм, для якої є характерним споживання комплексного якісного туристичного продукту і спрощення процесу ухвалення купівельного рішення.

Відповідно викладеним положенням, вдосконалення потребуватиме маркетингова діяльність підприємств, зокрема, у напрямках її обґрунтування через результати досліджень ринку, конкретизації критеріїв до вибору партнерів і показників кількісної оцінки доцільності відносин співпраці із контрагентами. Зокрема, з метою вдосконалення власної системи взаємовідносин із клієнтами, підвищення рівня конкурентоспроможності у перспективі, підприємствам важливо проводити систематичні дослідження, визначення думок споживачів відносно сильних і слабких сторін туристичного підприємства, що дозволить своєчасно розробляти коригуючі заходи не втрачаючи позицій на ринку.

У статті пропонується теоретичний підхід до оцінки рівня конкурентоспроможності туристичних підприємств залежно від обраних критеріїв та у розрізі купівельних настроїв профілюючих сегментів споживачів, який передбачає його впровадження за допомогою: 1) оцінки якості констант за рівнями туристичного продукту з використанням експертних оцінок і анкетних досліджень цінностей споживчих сегментів; 2) оцінки рівня задоволення запитів цільових сегментів ринку на підставі розрахунків запропонованих базових показників.

Для цього визначили послідовність реалізації вказаного методичного підходу:

1) визначити набір критеріїв, що характеризують конкурентоспроможність туристичного підприємства. Визначення вказаних характеристик проводилося на основі узагальненого SWOT-аналізу для довільного туристичного підприємства;

2) залежно від специфіки поведінки споживачів і за результатами їх опитування оцінити характеристики з точки зору їх важливості у процесі прийняття рішення про купівлю за шкалою диференціації від 0 - фактор не присутній, до 5 - фактор присутній максимально (табл. 2).

Таблиця 2. Оцінка важливості факторів формування конкурентоспроможності туристичних підприємств з точки зору споживачів

Розрахунки проводяться за наступними формулами:

Р сер. заг. = F (min+max)/2*1/P max, (2)

де Р сер. заг. - узагальнене середнє оціночне значення важливості факторів у процесі прийняття рішення споживачами; F (min+max) - значення характеристик конкурентоспроможності, відповідно мінімальне та максимальне; P max - максимальна оцінка значення характеристик у процесі прийняття рішення споживачами (5 балів).

Р відн. ij = Р факт. і / Р max і > 1, (3)

де Р відн. ij - відносна вага фактора і для сегмента споживачів j; Р факт. і - фактична оцінка важливості фактора і у процесі купівлі сегментом споживачів j; P max і - максимальна оцінка значення фактору і в процесі прийняття рішення споживачами за методикою (5 балів).

За результатами розрахунків табл. 2 будуємо оціночні профілі споживачів і визначаємо середній рівень значення факторів (рис. 3). Фактичні оцінки важливості факторів конкурентоспроможності підприємства у купівельному виборі споживачів отримуються дослідник шляхом, через опитування цільових сегментів ринку;

Рис. 3. Профілі оцінки рівня важливості факторів конкурентоспроможності туристичного підприємства споживачами у розрахунку на середній рівень (умовний приклад)

3) визначаємо оцінки споживачами присутності основних характеристик конкурентоспроможності у діяльності підприємства (проводиться за 5-бальною шкалою як у табл. 2) (Oij). Фактичні оцінки присутності факторів у діяльності конкретних туристичних підприємств отримуються за даними рейтингів якості окремих туристичних послуг, сформованих на основі відгуків споживачів;

4) загальна оцінка рівня конкурентоспроможності діяльності підприємства обчислюється на основі сукупного значення оцінок споживачів за всіма факторами.

Р ставл. j = ? Р відн. ij * О іj / n, (4)

де Р ставл. j - загальний рівень ставлення до підприємства споживачами сегмента j; О іj - фактична оцінка сегментом споживачів j присутності фактора і у сукупності (за 5-бальною шкалою);

5) оцінка рівня конкурентоспроможності підприємства відповідно до профілів споживачів проводиться за формулою:

К j = Р ставл. j / Р серед. > 2, (5)

де Р серед. - середня інтегральна оцінка за усіма факторами рівня конкурентоспроможності підприємства.

Р серед. = Р серед. заг. * О max, (6)

де О max - максимальна оцінка присутності критеріїв у процесі прийняття рішення споживачами (5 балів).

При цьому вважається, що при розрахунку відносних оцінок по характеристиках конкурентоспроможності підприємства бажана їх максимізація, виходячи із самої сутності характеристик;

6) одержавши значення інтегрального показника К j за формулами (5) та (6), можна зробити висновок про достатність загального або проміжних (за видами туристичних послуг) рівнів конкурентоспроможності ринкових позицій туристичного підприємства. Автор пропонує здійснювати оцінювання даного показника за наступною шкалою, відображеною у табл. 3.

Таблиця 3. Характеристики рівнів конкурентоспроможності вітчизняних туристичних підприємств

Для вирішення проблеми оцінки доцільності відносин кооперації між підприємствами у межах технологічного процесу у сфері туризму було запропоновано критерії для оцінки таких відносин та відповідні їм кількісні показники виміру (табл. 4).

Таблиця 4. Базові показники оцінки доцільності партнерських відносин у межах інтеграційних процесів у туризмі

Очікувана ефективність використання запропонованих процедур, на думку автора, проявляється у збільшенні рентабельності більш конкурентоспроможних підприємств за рахунок підвищення якості вітчизняного туристичного продукту та зниження виробничих витрат підприємств-партнерів. Крім того, результати досліджень і внесених пропозицій дозволять обґрунтовано підійти до виявлення резервів підвищення ефективності діяльності туристичних підприємств та активного їх використання з метою нарощування обсягів збуту.

Запропонований теоретико-методологічний підхід до комплексної оцінки ефективності маркетингової діяльності туристичних підприємств забезпечує коректне спрямування витрат підприємством на підкріплення проблемних складових туристичного продукту з урахуванням запитів цільових сегментів споживачів. Це досягається через ідентифікацію напрямків розвитку підприємства на основі аналізу розбіжностей ваг констант туристичного продукту за типами моделей поведінки споживачів і ступеня відхилення реального профілю пропозиції від середніх рівнів ваг констант продукту.

Висновки

Проведений аналіз показав, що підприємства мають можливість корегувати рівень і напрям поширення споживчих тенденцій у суспільстві за допомогою маркетингу. Підтвердженням зазначеного слугують сформульовані наступні висновки:

1. Дослідження основних підходів до розуміння сутності і структури туристичного продукту у наукових працях вказують на його багатогранність, що проявляється як специфічне поєднання у визначних пропорціях речових і неречових споживчих властивостей, необхідних для задоволення потреб туристів.

2. Комплексність туристичного продукту визначило потребу виокремити чотири його рівні, що являють собою групи характеристик продукту та відображають його матеріальну та нематеріальну цінність.

3. У результаті досліджень праць вітчизняних і зарубіжних вчених запропоновано порядок і структуру формування конкурентоспроможного туристичного продукту, що враховує чотирирівневу структуру туристичного продукту і дозволяє показати можливості впливу кожного з рівнів туристичного продукту на купівельні настрої базових сегментів. Розроблена модель забезпечує адекватний можливостям туристичного підприємства вибір пріоритетних стратегій розвитку, можливості диференціації туристичного продукту не лише шляхом зміни його атрибутів, а й завдяки модифікації подання.

4. Зважаючи на сильні міжгалузеві зв'язки в туризмі та велику кількість учасників технологічного процесу, визначено доцільним у ході діагностики конкурентних позицій туристичної фірми проводити оцінку діяльності контрагентів з точки зору чотирьох базових критеріїв: рівня якості діяльності; прибутковості; характеру взаємовідносин; загального соціально-економічного ефекту на рівні регіону.

Наукова новизна дослідження полягає в отриманні результатів, які містять обґрунтування теоретичних і практичних підходів до оцінки рівня конкурентоспроможності туристичних підприємств відповідно запитам цільових сегментів ринку, за рахунок чого стає можливим нарощування обсягів збуту вітчизняного туристичного продукту.

Перспективи подальшого дослідження полягають у розробці визначених теоретико-методологічних рекомендацій по розробці організаційно-економічного механізму формуванню поведінки споживачів на ринку товарів і послуг з метою підвищення ефективності діяльності підприємств.

Література

1. Апілат О. В. Підвищення якості послуг в туризмі : Автореф. дис. канд. екон. наук: 08.07.05 / Апілат Олена Віталіївна ; Харківська держ. академія технології та організації харчування. - Х., 2001. - 19 с.

2. Балашова Р. І. Ефективність туристичної діяльності і вдосконалення методів її оцінки / Р. І. Балашова // Актуальні проблеми економіки : науковий економічний журнал. - Київ: ВНЗ «Національна академія управління». - 2010. - № 3. - С. 131-137.

3. Близнюк А. С. Економічна поведінка споживачів на ринку туристичних послуг: наукові підходи до її визначення / А. С. Близнюк // Держава та регіони. Серія : Економіка та підприємництво : науково-виробничий журнал. - Запоріжжя, 2010. - №2. - С. 35-39.

4. Бондар Н. М. Методичні підходи до обґрунтування доцільності інтеграції діяльності суб'єктів господарювання транспортної галузі [Електронний ресурс] : Вісник НТУ, 2008. - № 18. - Ч1. - 468 с.

5. Борущак М. Стратегія розвитку туристичних регіонів : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра екон. наук : спец. 08.00.05 / Мирослава Борущак. - Л., 2008. - 35 с.

6. Возіянова Н. Ю. Якість обслуговування покупців - конкурентна перевага торговельного підприємства / Н. Ю. Возіянова // Торгівля і ринок України : зб. наукових праць ; вип. 28. - Донецьк, 2009. - Т. 2. - С. 38-45.

7. Галасюк С. С. Аналіз рівня конкурентоспроможності регіонального ринку туристичних послуг / С. С. Галасюк // Вісник Хмельницького національного університету : науковий журнал. - Хмельницький, 2010- .- (Серія «Економічні науки»). Т.1. - 2010. - №2. - С. 89-93.

8. Зінченко А. І. Туристичний продукт як важлива складова комплексу маркетингу / А. І. Зінченко // Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Логістика / [відпов. ред. : проф., д-р екон. наук Є. В. Крикавський]. - Львів: В-во Львівської політехніки, 2010. - № 690. - С. 265-270.

9. Кифяк В. Ф. Організація туристичної діяльності в Україні / В. Ф. Кифяк. - Чернівці: Книги-XXI, 2003. - 300 с.

10. Колесник О. О. Система показників статистики туризму / О. О. Колесник // Вісник Житомирського державного технологічного університету. Технічні науки : науковий журнал. - Житомир, 2009. - № 3 (49). - С. 241-243.

11. Коніщева Н. І. Методичні підходи до оцінки соціальних, економічних та екологічних наслідків розвитку туризму : туристичного-краєзнавчі дослідження / Н. І. Коніщева, Н. О. Кушірович. - [випуск 2] . - К. : Кармаліта, 1999. - 356 с.

12. Котлер Ф. Маркетинг менеджмент / Ф. Котлер; [пер. с англ. под ред. С.Г. Божук]. - [2-е изд.]. - Спб. : Питер, 2005. - 464 с. - (Экспресс-курс).

13. Леонова Г. Д. Клиентоориентированное управление конкурентоспособностью туристического предприятия / Г. Д. Леонова, А. М. Зайцева // Вісник ДІТБ : науковий журнал. - Донецьк, 2010. - № 14. - С. 95-100.

14. Мавріна А. О. Оцінювання ефективності маркетингових заходів / А. О. Мавріна // Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Проблеми економіки та управління. - Львів, 2009. - № 640. - С. 334-341.

15. Мунін Г. Б. Маркетинг туризму : навч. посіб. Ч. 2. / Г. Б. Мунін, З. І. Тимошенко, Є. В. Самарцев, А. О. Змійов. - К. : Вид-во Європ. ун-ту, 2005. - 427 с.

16. Підлужна О. Проведення соціальних та маркетингових досліджень у процесі створення нових продуктів / О. Підлужна // Вісник Львівського університету [Текст] : [зб. наук. пр. / редкол. : Н. Черниш (голова) та ін.]. - Львів : ЛНУ, 2009 - . - (Соціологічна). Вип. 3. - 2009. - С. 143-152.

17. Робул Ю. Психографічне сегментування споживачів туристичних послуг на прикладі міста Одеси / Ю. Робул // Маркетинг в Україні : науковий журнал. - Київ, 2008. - № 5. - С. 31-34.

18. Сидоренко І. О. Управління якістю туристичних послуг в умовах конкурентного середовища : Автореф. дис... канд. екон. наук: 08.02.03 / І. О. Сидоренко; Н.-д. екон. ін-т М-ва економіки України. -- К., 2006. -- 20 с.

19. Списак В. Т. Витрати в управлінні туристичним підприємством [Електронний ресурс] / В. Т. Списак // Інформаційні технології в управлінні туристичною та курортно-рекреаційною економікою : матеріали доповідей ІІІ науково-практичної конференції . - Бердянськ : АУІТ "АРІУ", 2007. - Режим доступу : http://tourlib.net/statti_ukr.

20. Ткаченко Т. І. Сталий розвиток туризму: теорія, методологія, реалії бізнесу: монографія / Т. І. Ткаченко - К.: Київський національний торговельно-економічний університет, 2006. - 537 с.

21. Хамуляк І. Я. Портрет споживачів туристичного кластера м. Львова [Електронний ресурс] / І. Я. Хамуляк // Електронний науковий архів Науково-технічної бібліотеки Національного університету "Львівська політехніка". - Режим доступу : http://ena.lp.edu.ua:8080.

22. Шульгіна Л. М. Маркетинг підприємств туристичної галузі : дис. д-ра екон. Наук : 08.06.01 / Шульгіна Людмила Михайлівна. -- К., 2006. - 578 с.

Размещено на Allbest.ru