Аналіз товарної політики ПРАТ "Тернопільський молокозавод"

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

УМАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ САДІВНИЦТВА

Факультет економіки і підприємництва

Кафедра маркетингу

Курсова робота

З дисципліни «Маркетингова товарна політика»

АНАЛІЗ ТОВАРНОЇ ПОЛІТИКИ ПРАТ «ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МОЛОКОЗАВОД»

Виконав

Семенда Дмитро Михайлович

Умань - 2018



Вступ

Товарна політика є актуальною сферою для будь-якого підприємства, що займається виробництвом та торгівлею, незалежно від його масштабів і зворотів.

Підприємницька діяльність є ефективною, коли товар, який фірма виробляє або послуга, яку вона надає, знаходить попит на ринку, а задоволення певних потреб покупців завдяки придбанню даного товару або послуги приносить прибуток.

Для того, щоб вироблений товар або послуга, що надається, були завжди конкурентоспроможними і мали попит, необхідно здійснювати безліч підприємницьких і, звичайно, маркетингових рішень.

Товарна політика і є ядром маркетингових рішень, навколо якого формуються інші рішення, пов'язані з умовами придбання товару і методами його просування від виробника до кінцевого покупця.

Метою курсової роботи є розробка теоретичних положень та науково-практичних рекомендацій, спрямованих на удосконалення товарної політики ПРАТ «Тернопільський молокозавод». Відповідно до поставленої мети в роботі вирішувались такі завдання:

1. узагальнити теоретичні основи управління товарним асортиментом;

2. проаналізувати фінансово-господарську діяльність підприємства;

3. проаналізувати виробництво продукції в розрізі номенклатури та асортименту;

4. запропонувати удосконалення товарної політики підприємства;

Об'єктом дослідження виступає дослідження товарної політики ПРАТ «Тернопільський молокозавод».

Предметом дослідження даної роботи є теоретико-методичні та практичні аспекти товарної політики ПРАТ «Тернопільський молокозавод» в сучасних умовах господарювання.

Методи дослідження. Теоретичною основою дослідження стали методологічні і загальнонаукові принципи проведення комплексних маркетингових та економічних досліджень, концептуальні засади теорії асортиментної політики.

Інформаційною базою дослідження є Закони України, довідково-нормативні матеріали і наукова література за темою дослідження, фінансова і бухгалтерська звітність за останні три роки, а також інформаційні ресурси світової комп'ютерної інформаційної мережі Internet.

конкурентоспроможність економічний молокозавод



Розділ 1. Суть та поняття товарної політики переробних підприємств

1.1 Товарна політика підприємств переробної галузі України

У концепції маркетингу об'єктом зусиль підприємства є цільові сегменти ринку, тобто група споживачів з їхніми потребами, інтересами і перевагами. Концентруючи свою увагу на досягненні й постійній підтримці оптимального рівня задоволення потреб споживачів, підприємство дістає прибуток. Цей новий підхід зіткнувся зі старою традиційною концепцією бізнесу, тобто прагнення до максимізації прибутку за рахунок масового виробництва та інтенсифікації зусиль по збуту виробленої продукції.

Окрім того, маркетинг - це концепція управління господарською діяльністю підприємства, орієнтована на виробництво, масовий збут, ринок або споживача, залежно від стану ринку та комерційних цілей, що їх ставить перед підприємством його керівництво. Причому організація управління підприємством як системою охоплює всі види діяльності: від найперших конструкторських розробок і технології виробництва товару - до його доставки і наступного обслуговування [1].

У сучасних умовах становлення ринкових відносин в Україні, які характеризуються посиленням ролі споживачів, невизначеністю умов функціонування підприємств, зростанням ступеня їхньої залежності від зовнішнього оточення, загостренням конкурентної боротьби за ринки збуту товарів, особливої актуальності набуває питання ефективного управління товарною політикою підприємств на основі маркетингу.

На сучасному етапі в діяльності підприємств спостерігається відсутність комплексного та стратегічного підходів щодо управління товарною політикою. Але ринкові вимоги потребують зміни стилю управління товарною політикою, що обумовлено загостренням конкурентної боротьби за ринки збуту товарів; підвищенням уваги споживачів до якості товарів, їх марки (бренда), обслуговування, упаковки; збільшенням росту появи нових товарів та товарів-замінників; підвищення ролі реклами, стимулювання збуту, паблік рілейшнз.

У зв'язку з цим розгляд основних аспектів формування маркетингової товарної політики підприємств являє собою великий теоретичний та практичний інтерес [2].

Товарна політика - це комплекс заходів, спрямованих на орієнтацію виробництва, задоволення потреб і запитів споживачів і отримання на цій основі прибутку [3].

Товар - продукт природи і людської праці або тільки людської праці у матеріальній і нематеріальній субстанції та у формі послуг, який завдяки своїм властивостям здатен задовольняти наявні чи передбачувані суспільні потреби і призначений для обміну і купівлі-продажу; продукт праці, що виробляється не для власного споживання, а на продаж [4].

Товарна політика задає напрямок розвитку товарного асортименту і тому нерозривно пов'язана з інвестиційними завданнями зростання, збереження позицій і зміни курсу діяльності.

Товарна політика передбачає певний набір дій або заздалегідь обдуманих методів і принципів діяльності, завдяки яким забезпечується наступність і цілеспрямованість заходів з формування і управління асортиментом товарів. Відсутність такого набору дій призводить до нестійкості асортименту підприємства, провалів, схильності асортименту надмірного впливу випадкових або гинуть кон'юнктурних чинників. Поточні рішення керівництва в таких випадках нерідко мають половинчастий характер, що ґрунтується на інтуїції, а не на розрахунку, що враховує довгострокові інтереси.

Роль керівного початку при формуванні асортименту полягає в тому, щоб, вміло поєднуючи ресурси підприємства із зовнішніми факторами і можливостями, розробляти і здійснювати таку товарну політику, яка забезпечувала б стабільне становище підприємства за рахунок зростання збуту високоефективних конкурентоспроможних товарів.

Добре продумана товарна політика не тільки дозволяє оптимізувати процес оновлення асортименту, але і служить для керівництва підприємства свого роду орієнтиром загальної спрямованості дій, що дозволяє коригувати поточні ситуації [5].

Товарна політика підприємств переробної галузі, хоча і дуже важлива, але, тим не менш, лише складова частина господарської і маркетингової політики підприємства. У силу цього принцип «товар вибирає покупця» в поєднанні із створенням для покупців широких можливостей вибору повинен закладатися безпосередньо у виробництві. Система конструювання, моделювання, дизайну, механізм стимулювання повинні орієнтуватися на конкретного потенційного споживача, в розрахунку на якого виробник повинен випускати товари.

Розробка і здійснення товарної політики вимагають дотримання як мінімум наступних умов: чіткого уявлення про цілі виробництва, збуту та експорту на перспективу; наявності стратегії виробничо-збутової діяльності підприємства хорошого знання ринку і характеру його вимог; даного подання про свої можливості і ресурси (дослідних, науково-технічних, виробничих, збутових) в даний час і в перспективі.

В умовах необхідності мобілізації все більших ресурсів для вирішення виробничо-збутових і інших задач, невизначеності комерційних результатів (особливо при експорті), потрібне ретельне опрацювання всього комплексу питань, що входять до товарної політику. Необхідне продумане на тривалу перспективу рішення таких проблем, як: оптимізація асортименту (номенклатури) вироблених виробів з урахуванням їх споживчих характеристик і особливостей технології виробництва; темпи оновлення продукції в цілому і окремо її видами з урахуванням життєвого циклу; співвідношення нових і «старих» виробів в програмі, нових і освоєних ринків при збуті; рівень оновлення товарів, вихід на ринок з принципово новими видами продукції; вибір часу виходу на ринок з новими товарами і вилучення з програми існуючих, але втрачають ринкові позиції товарів і ін. Ці питання вирішуються в такій прив'язці до ринку, його вимогам, до поведінки конкурентів [6].

Оскільки ринковий успіх відтепер є головним критерієм оцінки діяльності вітчизняних підприємств, а їхні ринкові можливості передбачаються правильно розробленої і послідовно здійснюваної товарною політикою, то саме на основі вивчення ринку і перспектив його розвитку підприємство одержує вихідну інформацію для вирішення питань, пов'язаних з формуванням, управлінням асортиментом і його вдосконаленням.

До вирішення завдань товарної політики на будь-якому господарському рівні необхідний стратегічний підхід. Це означає, що будь-яке рішення у зазначеній галузі повинно прийматися не тільки з точки зору поточних інтересів, а й з урахуванням того, як воно «працює» на кінцеві цілі. Такий підхід вимагає концентрації зусиль на вирішальних напрямках.

Товарну політику підприємств переробної галузі неможливо відокремити від реальних умов діяльності підприємства-виробника, специфіки його профілю. Разом з тим, як показує практика, промислові підприємства по-різному вирішують свої товарні проблеми: одні виявляють повне незнання і безпорадність, а інші, слідуючи принципам і методам маркетингу, знаходять перспективні шляхи [7].

1.2 Процес формування маркетингової товарної політики

Для досягнення високої ефективності розвитку маркетингової товарної політики підприємства актуальним стають питання її формування. В умовах адаптації торговельних підприємств до ринку прийняття обґрунтованих управлінських рішень в області товарної політики ускладнюється, що обумовлено рядом проблем:

- нестабільність законодавства;

- низька платоспроможність населення;

- слабка орієнтація діяльності підприємств на маркетинг;

- насичення внутрішнього ринку імпортними товарами;

- наявність товарів-підробок низької якості;

- відсутність проведення діагностики конкурентоспроможності товарів;

- недосконалість інформаційного забезпечення процесу управління товарною політикою;

- наявність слабкого контролю та регулювання процесу управління товарною політикою;

- відсутність висококваліфікованих спеціалістів.

Дані проблеми знижують як ефективність діяльності підприємства в цілому, так і ефективність товарної політики. Це в свою чергу, обумовлює необхідністю нового підходу до процесу формування товарної політики торговельних підприємств.

Доцільно при цьому урахувати, по-перше, те що товарна політика торговельного підприємства в умовах маркетингової орієнтації формується під впливом його товарного потенціалу та товарного клімату; по-друге, у якості об'єктів дослідження товару виступають його конкурентоспроможність, товарний портфель, життєвий цикл товару, торговельна марка та упаковка, сервісна підтримка товару, нові товари, позиція товару на ринку [8].

Формування товарної політики на основі маркетингу - це цілеспрямований процес прийняття обґрунтованих управлінських рішень під впливом стану товарного потенціалу та товарного клімату щодо забезпечення конкурентоспроможності товару; формування торговельного товарного портфеля відповідно до вимог та запитів споживачів; формування товарних стратегій у відповідності до життєвого циклу товару, підтримки сили товарної марки, забезпечення товару ефективною упаковкою та сервісною підтримкою; ефективного позиціонування товару; формування інновацій в товарній політиці [9].

Предметом вивчення товарної політики підприємства є товар, який є джерелом комерційного успіху або невдачі.

Трактування поняття товару з точки зору економічної та маркетингової теорії відрізняються між собою. У якості економічної категорії товар розглядається, як продукт праці, який вироблено не для власного споживання, а для обміну. Це є справедливим і в маркетингу. Але в системі маркетингу товар має більш широке поняття [10].

Товар - це все те, що може задовольняти потреби споживачів, пропонується на ринку у вигляді об'єкта, послуги, виробу, місця, організації, ідеї з метою привернення уваги, придбання і використання; це головна дійова матеріалізована і не матеріалізована особа на ринку, яка є своєрідним носієм матеріальної і духовної культури суспільства, показником економічної могутності виробника, посередника, продавця [11].

Визначення терміну товар ще й має інші аспекти, які пропонують різні джерела.

Товар - продукція будь-якого виду та призначення, у тому числі сировина, вироби, устаткування, технології, предмети у твердому, рідкому, газоподібному стані, включаючи електроенергію, а також послуги, пов'язані з поставкою товарів, якщо їх вартість не перевищує вартості самих товарів [12].

Товар - будь-який продукт втробничо-економічної діяльності в матеріально-речовій формі; об'єкт купівлі-продажу, ринкових відносин між продавцем і покупцем [13].

Товар - будь-яка річ, що на момент надходження в оборот, повинна бути відокремленна з-поміж інших за визначальними ознаками для конкретного договору купівлі-продажу [14].

Комерційний успіх фірми на ринку залежить, насамперед, від особливостей товарів (рис.1.1).

Отже, для успішного функціонування фірми і для забезпечення комерційного успіху її товари повинні містити важливі елементи цінності, бути високоякісними, задовольняти окремі потреби і мати здатність до пакування, перевезення та продажу. Саме ці особливості товарів сприяють їх визнанню на ринку, породжують прихильність споживачів, забезпечують конкурентоспроможність серед товарів-аналогів. Тому кожна фірма повинна слідкувати за тим, щоб товар, який вона пропонує на ринку відповідав даним особливостям.

Рис. 1.1. Особливості товарів, від яких залежить комерційний успіх фірми [15].

Товарна політика підприємства передбачає формування товарного асортименту.

Товарний асортимент - група товарів, тісно зв'язаних між собою схожістю функціонування.

Асортиментна політика підприємства є важливим параметром впливу на збут. Кожен товарний асортимент вимагає особливої стратегії. У більшості підприємств роботу з кожною асортиментною групою товарів доручають окремій особі. Він приймає ряд рішень щодо широти товарного асортименту і товарів, його що уособлюють.

Товарний асортимент вважається «вузьким», якщо можна збільшити прибуток, доповнивши його новим товарами. І, навпаки, товарний асортимент «широкий», якщо прибуток можна збільшити, виключивши з нього ряд товарів. Широта асортименту в значній частині визначається тими цілями, що ставить перед собою підприємство. Якщо воно бажає поставити на ринок вичерпний асортимент, домагаючись значної частки товару даної групи на ринку, то товарний асортимент буде широкий. Але якщо підприємство зацікавлене у високій прибутковості свого бізнесу, воно буде мати звужений асортимент дохідних товарів.

З часом відбувається відновлення і насичення товарного асортименту новими товарами, що дає можливість підприємству:

- дістати додатковий прибуток, задовольняючи виниклу потребу;

- спробувати задовольнити дилерів, що скаржаться на проблеми існуючого асортименту;

- забезпечити більш високий рівень використання існуючих виробничих потужностей;

- стати ведучою фірмою з вичерпним асортиментом на даному товарному ринку;

- не допустити появи нових конкурентів на товарному ринку.

Якщо підприємство випускає кілька асортиментних груп товарів, то мова йде про товарну номенклатуру [16].

Товарна номенклатура - сукупність всіх асортиментних груп і товарних одиниць, пропонованих покупцям продавцем.

Товарну номенклатуру підприємства можна охарактеризувати з погляду широти, насиченості, глибини, гармонійності.

Кількість асортиментних груп, що випускаються підприємством, свідчить про широту товарної номенклатури. Чим їх більше, тим більше широка номенклатура продукції, що випускається. Чим більше число товарних одиниць входить в асортиментну групу, тим більше насичена товарна номенклатура.

І, нарешті, у залежності від того, в одній чи декількох сферах діє дана фірма, прагнучи завоювати міцну репутацію, можна говорити про більшу чи меншу гармонійність між товарами різних асортиментних груп.

Ці чотири параметри, що характеризують товарну номенклатуру, дозволяють підприємству визначити свою товарну політику. Воно може розширити свою діяльність чотирма способами: розширити товарну номенклатуру, включивши в неї нові асортиментні групи; збільшити насиченість уже наявних асортиментних груп, наблизивши до компаній з вичерпним асортиментом; запропонувати більше варіантів кожного з наявних товарів; і, нарешті, у залежності від того, в одній чи сфері в декількох буде діяти фірма, у більшому чи меншому ступені буде просліджуватися зв'язок між всіма асортиментними групами [17].

1.3 Конкурентоспроможність товару в умовах євроінтеграційних процесів

Чому покупець надає перевагу певному товарові? Узагальнена відповідь на це запитання така: бо порівняно з іншими цей товар краще задовольняє потребу, має важливі для споживача характеристики, тобто є конкурентоспроможним.

Конкурентоспроможність товару - сукупність якісних і вартісних характеристик товару, що забезпечує задоволення конкретної потреби (здатність товару бути виділеним споживачем з аналогічних товарів, які пропонуються на ринку фірмами-конкурентами).

У найзагальнішому вигляді конкурентоспроможність товару може бути представлена у наступному вигляді:

- технічний рівень товару;

- рівень маркетингу та рекламно-інформаційного забезпечення;

- відповідність вимогам споживача, технічним умовам і стандартам;

- організація сервісу;

- термін поставки (розробки, створення, продажу);

- строки гарантій;

- ціна, умови платежів;

- актуальність (своєчасність) появи даного товару на конкретному ринку) [18].

Аналіз конкурентних позицій України засвідчує досить низький її рейтинг у світовому економічному середовищі, що не відповідає наявним ресурсам та потенційним конкурентним можливостям країни. В Україні відсутня чітко сформована стратегія підвищення конкурентоспроможності, не створено економічне середовище, яке б сприяло ефективній конкуренції та давало б можливість підприємцям досягти успіху за рівних умов [19].

Розробка та реалізація державної стратегії підвищення конкурентоспроможності вітчизняного виробництва потребує ґрунтовних досліджень і розробки та впровадження практичних заходів. Перш за все потрібні зміни в баченні проблем конкуренції державою. Тобто створення такої промислової політики незалежної держави, яка б відповідала умовам ринку, вимогам інтегрування в світову економічну систему, реалізовувала національні інтереси. Метою промислової політики на етапі інтеграції України до ЄС повинна стати підвищення конкурентоспроможності вітчизняного виробництва.

Міжнародне співтовариство на сьогодні виробило ряд умов та правил, дотримання яких дає змогу не тільки приєднатися до світового ринку, але й конкурувати на умовах рівного партнерства на ринках інших країн. Це інструмент для підвищення ефективності економіки та створення сприятливих умов розвитку технічного та наукового прогресу, який сприяє придбанню товарів та послуг і водночас захищає права споживача [20].

До останнього часу в Україні була відсутня чітка послідовна скоординована політики, яка б стимулювала виробників підвищувати якість продукції. Багато в чому це пояснюється тим, що на підприємствах України недостатньо кваліфікованих менеджерів, спеціалістів, фахівців, які володіли б необхідними знаннями у сфері управління якістю. Поряд з цим досвід окремих підприємств, які мають високі досягнення у сфері якості продукції, не поширюється через відсутність ефективної системи інформаційного забезпечення.

Заходи по підвищенню конкурентоспроможності вітчизняного виробництва слід зосередити в першу чергу на таких напрямках:

- прискорення оптимізації структури форм власності та формування прошарку дрібних та середніх власників;

- удосконалення регулювання діяльності суб'єктів монополій та створення сприятливого економічного середовища для всіх суб'єктів економічних відносин;

- шляхом вдосконалення податкового законодавства, активізації виробничої та інвестиційної діяльності, стимулювання процесів фінансово-промислової інтеграції;

- на базі ефективного використання географічних та національних конкурентних переваг України, розробка державної стратегії підвищення конкурентоспроможності вітчизняного виробництва;

- державна обґрунтована підтримка галузей і виробництв, які можуть підвищити свою конкурентоспроможність не пізніше середньострокового періоду та мають перспективи економічного розвитку [21].



Розділ 2. Аналіз товарної політики ПРАТ «Тернопільський молокозавод»

2.1 Організаційно-економічна характеристика підприємства

Повне найменування - Приватне акціонерне товариство «Тернопільський молокозавод», скорочена назва - ПРАТ «Тернопільський молокозавод». Юридична адреса - Україна, Тернопільська область, м. Тернопіль, вул. Лозовецька, буд. 28. ПРАТ «Тернопільський молокозавод» зареєстроване 23.10.2000. Зареєстрований статутний капітал склав 15000000 млн. грн.

Організаційно-правова форма господарювання - акціонерне товариство.

Головними конкурентами досліджуваного підприємства є: ТОВ «ТерраФуд», Білоцерківський молочний комбінат, ТОВ «Українська молочна компанія».

87% сировини ТМ «Молокія » отримує з фермерських господарств, що забезпечує високий вміст білка та якісні показники молока у виготовленні продукції.

З моменту заснування у 2000 р. стабільно висока якість продукції заводу засвідчена як численними нагородами спеціалізованих виставок і конкурсів, так і народним визнанням. Спеціалістами «Тернопільського молокозаводу» розроблені нові, оригінальні види продукції на основі незбираного молока без використання консервантів.

ПРАТ «Тернопільський молокозавод» здійснює свою діяльність згідно з Конституцією України та у відповідності до господарського та цивільного кодексів України, а також законів України «Про підприємства в Україні», «Про підприємництво», «Про господарські товариства», «Про власність» та інших нормативно-правових актів, які регламентують порядок створення та діяльності підприємств.

Середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу ПРАТ «Тернопільський молокозавод» - 1374 чоловік.

ПРАТ «Тернопільський молокозавод» надає транспортні послуги на замовлення населення. Займається роздрібною та оптовою торгівлею, переважно продовольчим асортиментом, діє на території Центральної та Західної України та виробляє 54 види молочної продукції.

Товарна номенклатура ПРАТ «Тернопільський молокозавод»:

- молоко питне;

- кисломолочна продукція;

- сирно-творожна продукція.

Інформація про обсяги виробництва продукції досліджуваного нами підприємства представлена у таблиці 2.1.

Таблиця 2.1 Обсяги виробництва продукції ПРАТ "Тернопільський Молокозавод", 2015-2017 роки, тис.грн.

Показники	2015 р.	2016 р.	2017 р.	Відхилення 2017р до 2015р., +/-
Молоко питне	444687	498097	578976	134289
Кисломолочна продукція	289809	346789	387689	97880
Сирно-творожна продукція	198798	234562	245698	46900

Розглянувши таблицю 2.1 ми можемо стверджувати, що станом на 2017 рік найбільшу частину виробленої продукції ПРАТ «Тернопільський молокозавод» становить молоко питне - 578976 тис.грн.; кисломолочна продукція - 387689 тис.грн.; найменший обсяг виробництва становить сирно-творожна продукція - 245698 тис.грн. Підприємство розвивається досить швидкими темпами, оскільки ПРАТ «Тернопільський молокозавод» у 2017 році порівняно з 2015 роком збільшив обсяг виробництва молока на 134289 тис.грн., кисломолочної продукції на 97880 тис.грн., сирно-творожної продукції на 46900 тис. грн.

У міру насичення ринку та посилення конкуренції вже не виробництво визначає обсяг продажу, а навпаки, можливий обсяг продажу є основою розроблення виробничої програми. Підприємство має виробляти тільки ті товари і в такому обсязі, котрі воно може реально й прибутково реалізувати.

Тож проведемо дослідження обсягів реалізації продукції ПРАТ «Тернопільський молокозавод» (табл. 2.2).

Таблиця 2.2 Обсяги реалізації продукції ПРАТ «Тернопільський молокозавод», 2015-2017 роки, тис.грн.

Показники	2015 р.	2016 р.	2017 р.	Відхилення 2017р до 2015р., +/-
Молоко питне	445768	478009	546780	101012
Кисломолочна продукція	280945	300541	325687	44742
Сирно-творожна продукція	225678	235462	247008	21330

Аналізуючи таблицю ми можемо стверджувати, що ПРАТ «Тернопільський молокозавод» найбільше реалізовує питне молоко. Станом на 2017 рік обсяг реалізації питного молока склав 546780 тис.грн., реалізація кисломолочної продукції склала 325687 тис.грн., а обсяг реалізації сирно-творожної продукції склав 247008 тис.грн.

Обсяг реалізації молока у 2017 році порівняно з 2015 роком збільшився на 101012 тис.грн., кисломолочної продукції - 44742 тис.грн., сирно-творожної продукції - 21330 тис.грн.

Виходячи з інформації наведеної в таблиці ми знову ж таки можемо говорити про достатньо стрімкий розвиток підприємства, оскільки обсяги реалізації кожного виду продукції зростають.

На сучасному етапі розвитку ринкових відносин в Україні спостерігаються значні зміни у економічному середовищі. Відповідно до цих змін значно підвищилась роль фінансової звітності як інформаційного забезпечення в управлінні підприємством. Фінансова звітність є основним джерелом інформації про майновий та фінансовий стан підприємства, а також результати виробничо-господарської діяльності за звітний період.

Значення фінансової звітності не можливо переоцінити, адже це певний підсумок проведеній роботі, результатом якої є або прибуток, або ж невідповідність очікуванням.

Оцінювання основних фінансово-економічних показників діяльності ПРАТ необхідне для того, щоб одержати певну кількість основних, найінформативніших параметрів, які дають об'єктивну та точну картину його фінансово-господарського стану (табл. 2.3).

Таблиця 2.3 Аналіз фінансового стану ПРАТ «Тернопільський молокозавод» на основі абсолютних показників, тис. грн.

Показники	2015 р.	2016 р.	2017 р.	Відхилення 2017р до 2015р.
				+/-	%
Середня величина майна	492513,5	578835,5	666045	173531,5	135
Середня величина необоротних активів	180315	171182	174075	-6240	97
Середня величина оборотних активів	335213	407653,5	491970	156757	147
Середня величина власного капіталу	145217	177147,5	222014	76797	153
Середня величина залученого капіталу	352314	401688	444031	91717	126
Собівартість реалізованої продукції	947118	1271181	1521831	574713	161
Виручка від реалізації продукції	1253681	1659649	2024684	771003	162
Валовий прибуток	296414	388468	502853	206439	170
Чистий прибуток	62778	86802	129631	66853	206
Рентабельність	132	130	133	1

З таблиці 2.3 видно, що у 2017 році порівняно з 2015 роком наступні показники змінили свої значення: середня величина майна збільшилась на 173531,5 тис.грн. (135%), середня величина необоротних активів зменшилась на 6240 тис.грн. (97%), середня величина оборотних активів збільшилась на 156757 тис.грн. (147%), середня величина власного капіталу збільшилась на 76797 тис.грн. (153%), середня величина залученого капіталу збільшилась на 91717 тис.грн.(126%), собівартість реалізованої продукції зросла на 574713 тис.грн. (161%), виручка від реалізації продукції збільшилась на 771003 тис.грн. (162%), валовий прибуток збільшився 206439 тис.грн. (170%), чистий прибуток збільшився на 66853 тис.грн. (206%).

Одною з головних передумов того, що підприємство збільшує власні фінансові показники є те, що ПРАТ «Тернопільський молокозавод» вкладає більші кошти у виробництво, купуючи нову техніку. Окрім того підприємство освоює нові канали розподілу, співпрацюючи з великою кількістю постачальників та посередників, що простежується на основі даних щодо виручки від реалізації продукції.

Таким чином, можна визначити, що фінансовий стан - це одна з найважливіших характеристик діяльності кожного підприємства, а пошук шляхів покращення фінансового стану - це важлива складова управлінської діяльності. Для покращення фінансового стану підприємство повинне нарощувати обсяги виробництва, підвищувати продуктивність праці працівників, захопити якомога більшу частку на ринку, розширювати асортимент продукції і підвищувати її якість, зменшувати витрати на виробництво продукції, з максимальною віддачею використовувати усі види ресурсів, грамотно будувати договірні відносини з постачальниками та покупцями.

2.2 Аналіз асортиментної політики ПРАТ «Тернопільський молокозавод»

Одним із важливих напрямів деталізації обсягу випуску продукції є вивчення його в асортиментно-структурному розрізі. При цьому слід ураховувати, що підприємство має чітку предметну, а отже, й галузеву спеціалізацію. Її визначають ще за організації підприємства, але асортимент продукції з часом може змінюватися.

Змінюваність складу продукції є наслідком цілеспрямованого чіткого керування цим процесом, що передбачає відносну стабільність асортименту за певні короткі проміжки часу, ретельне планування випуску продукції і суворий контроль за виконанням усіх асортиментних завдань і термінів випуску окремих видів продукції.

Зважаючи на те, що для роботи над асортиментом найбільш значущим з точки зору маркетингу є наступні цілі: обсяг збуту, прибуток і частка ринку, варто проаналізувати структуру виробленої продукції по номенклатурних позиціях. Такий аналіз дозволить показати абсолютне і відносне значення тих або інших товарних груп в процесі формування величини вказаних показників (рис.2.1).

Рис 2.1 Номенклатура продукції ПРАТ «Тернопільський молокозавод» за 2017 рік

Розглянувши даний рисунок ми можемо зробити наступні висновки: найбільшу частину виробленої продукції становить молоко і складає 47% від загального виробництва; на другому місці перебуває кисломолочна продукція (30%); на третьому - сирно-творожна продукція (23%).

Вивчення і прогнозування попиту населення на товари за останній час здобули міжгалузевий характер, хоча залишаються найважливішою функцією торгівлі, оскільки за допомогою широкої мережі оптових і роздрібних підприємств здійснюється процес задоволення попиту населення.

Асортиментна політика підприємства передбачає формування товарного асортименту, який якнайкраще підходить для роботи на обраному ринку та забезпечує економічну ефективність діяльності підприємства. Асортиментна політика встановлює зв'язок між вимогами ринку, з одного боку, та намірами і можливостями підприємства - з другого. Для здійснення успішної діяльності на ринку необхідна ретельно розроблена та добре обміркована товарна політика. Це пов'язано з тим, що товар служить ефективним засобом впливу на ринок, головною турботою підприємства та джерелом отримання прибутку.

Процес формування товарного асортименту повинен виходити з форми його товарної спеціалізації та розміру торгової площі та бути направленим на задоволення попиту контингенту покупців, а також забезпечення високої прибутковості його діяльності.

Ціль організації щодо асортименту - формування реального асортименту або асортименту, що прогнозується, максимально наближеного до раціонального, для задоволення різних потреб та отримання запланованого прибутку.

В міру переходу до вільного ринку, орієнтації на споживача, людські інтереси, різноманітні форми виробництва товарів і торгівлі будуть ускладнюватися. Вони поповнюватимуться новим змістом і в цьому закономірна діалектика розвитку управління формуванням асортименту продукції (товарів) в умовах становлення ринкових відносин.

В основі аналізу дослідження споживачів молочної продукції покладено вивчення її асортименту. Відповідно цього нами досліджено асортиментну політику ПРАТ «Тернопільський молокозавод» (табл. 2.4).



Таблиця 2.4 Характеристика асортименту продукції ПРАТ "Тернопільський молокозавод"

Довжина товарного асортименту	Ширина товарного асортименту	Глибина товарного асортименту
1	2	3
Кефір	-	Кефір густий 1,0%; кефір густий 2,5%; кефір питний нежирний 0%, 900г.; кефір питний 1,0%, 900г.; кефір питний 2,5%, 900г.; кефір питний 1%, 430г.; кефір питний 2,5%, 430г.; кефірний напій К+12, нежирний; кефірний напій К +12, 3,4%.
Йогурти	Йогурти білі; йогурти білі солодкі.	Йогурт білий, густий; йогурт білий, питний; йогурт білий, питний 900г.; Йогурт «Полуниця-м'ята» 1,4%; йогурт «Мак-горіх» 1,4%; йогурт «Зелений чай» 1,4%; йогурт «Злаки без глютену» 1,4%; йогурт «Ваніль» 1,4%.
Вершки	Вершки звичайні; вершки до кави.	Вершки «Кулінарні» 35%; вершки «До кави» 10%.
Сметана	-	Сметана густа 12%; сметана густа 20%.
Сир кисломолочний	-	Сир кисломолочний, нежирний 0,2%; сир кисломолочний 5%; сир кисломолочний 9%.
Масло	-	Масло солодко вершкове, селянське, 72,5%; масло солодко вершкове, екстра, 82%.
Молоко	-	Молоко коров'яче, пастеризоване 1,6%; молоко коров'яче пастеризоване 2,5%; молоко коров'яче пастеризоване 3,4%; молоко «Казкове» 1,6%; молоко «Казкове» 2,5%; молоко «Казкове» 3,4%; молоко «Доброї ночі».

Розглянувши таблицю 2.4 ми можемо стверджувати, що ПРАТ «Тернопільський молокозавод» виготовляє достатньо широкий асортимент продукції, що і є одним з головних завдань діяльності даного підприємства.

Формування асортименту є складним і безперервним процесом. Оптимальний асортимент є індивідуальним для кожного підприємства і залежить від ринків збуту, попиту, фінансових та інших ресурсів. На формування асортименту впливають безліч факторів як загальних, так і специфічних для кожного підприємства. Не врахувавши ці фактори, підприємству не вдасться сформувати ефективний асортимент.

2.3 Аналіз якості та конкурентоспроможності продукції ПРАТ «Тернопільський молокозавод»

Фінансова нестабільність, мінливість факторів маркетингового середовища, загострення конкурентної боротьби за ринки збуту, посилення ролі покупців у реалізації товарної, цінової, збутової, комунікаційної політики підприємств, ризикованість комерційної діяльності призводять до необхідності використання нового підходу щодо формування товарного портфелю підприємства. Рівень збалансованості товару, що перебуває на різних етапах життєвого циклу, впливає на вибір подальших напрямів розвитку товарного портфелю підприємства та забезпечує рівновагу між коротко- та довгостроковою його прибутковістю. Процес збалансування життєвих циклів продукції дозволяє забезпечити прибутковість підприємства за рахунок скорочення випуску одних товарних груп і розширення інших, більш перспективних.

Стратегічне управління товарним портфелем підприємства передбачає використання ряду методів і заходів портфельного аналізу, що дозволяють гнучко реагувати на зміни внутрішнього і зовнішнього середовищ, і спрямовані на підвищення конкурентоспроможності підприємства, а отже і збільшення прибутковості в майбутньому за рахунок наявності різних напрямків діяльності, а також використання можливостей від спільної діяльності стратегічних одиниць бізнесу підприємства, виходячи з умов середовища. Портфельний аналіз - це інструмент, за допомогою якого керівництво підприємства виявляє й оцінює свою господарську діяльність з метою вкладення засобів у найбільш прибуткові чи перспективні її напрямки і скорочення чи припинення інвестицій у неефективні проекти [22].

Для того, щоб більш ефективно удосконалити конкурентні переваги ПРАТ «Тернопільський молокозавод» нами виконана оцінка конкурентоспроможності відносно товаровиробників, які виготовляють аналогічну продукцію (табл. 2.5).

Таблиця 2.5 Характеристика товарів-конкурентів ПРАТ «Тернопільський молокозавод»

Торгова марка	Показник
	ціна, грн.	жирність, %	смакові властивості, бали	упаковка та розфасування, бали	торгова марка, бали	колір, бали
"Молокія"	28	4,0	4	4	4	3
"Галичина"	26	4,0	3	3	4	4
"Славія"	27	3,0	3	3	3	4

Характеристика товарів-конкурентів ПРАТ «Тернопільський молокозавод» проводилася експертним методом.

Попередньо шляхом опитування споживачів, визначені показники вагомості технічних характеристик: якість - 0,4, смакові властивості - 0,35, упаковка та розфасування - 0,1, рейтинг торгової марки - 0,09, зовнішній вигляд продукції - 0,06.

Рейтинг за 4-х бальною системою:

4 - відмінно

3 - добре

2 - задовільно

1 - незадовільно

Розрахунок комплексних показників конкурентоспроможності за технічними характеристиками.

Молоко «Молокія»:

= * 0,4 + * 0,35 * 0,1 + * 0,09 + * 0,06 = 0,985

Молоко «Галичина»:

= * 0,4 + * 0,35+ * 0,1 + * 0,09 + * 0,06 = 0,887

Молоко «Славія»:

= * 0,4 + * 0,35 + * 0,1 + * 0,09 + * 0,06 = 0,765

За технічними характеристиками найбільш конкурентоспроможною є ТМ «Молокія», друге місце займає ТМ «Галичина», а на третьому місці розташувалась ТМ «Славія».

Розрахунок комплексних показників конкурентоспроможності за економічними характеристиками.

ТМ «Молокія»:

= = 0,928

ТМ «Галичина»:

= = 1

ТМ «Славія»:

= = 0,962

За економічними характеристиками лідером є ТМ «Галичина», на другому місці розташувалась ТМ «Славія», ТМ «Молокія» лише третя.

Розрахунок інтегральних показників конкурентоспроможності за технічними і економічними характеристиками у комплексі.

ТМ «Молокія»

К 1 = = 1,06

ТМ «Галичина»

К 2 = = 0,877

ТМ «Славія»

К 3 = = 0,795

Таким чином виходячи з даних розрахунків інтегральних показників конкурентоспроможності за технічними і економічними характеристиками перше місце посідає ТМ «Молокія», далі розташовується ТМ «Галичина», а третє місце посідає ТМ «Славія».

Це означає, що продукція ТМ «Молокія» серед даних конкурентів має найкращі характеристики власних товарів, що в свою чергу нам дозволяє зробити висновок стосовно того, що продукція яка виробляється ПРАТ «Тернопільський молокозавод» є достатньо конкурентною.

Управління якістю здобуває усе більшу популярність завдяки міжнародним стандартам ISO серії 9000, де головним є особлива організація системи виробництва, яка називається «система якості». Ця система являє собою документованість усіх процесів, що мають відношення до виробництва продукції і здатних вплинути на її якість.

Саме на це орієнтує власну увагу ПРАТ «Тернопільський молокозавод» під час виробництва продукції, адже з метою поліпшення якості продукції на ПРАТ «Тернопільський молокозавод» встановлено сучасне високотехнологічне обладнання закритого циклу від світових виробників, яке виключає безпосереднє втручання людини у виробничий процес.

Для того, щоб покращити якість продукції яку виробляє ПРАТ «Тернопільський молокозавод» ми провели оцінку якості відносно продукції конкурентів за органолептичними та стандартизованими показниками. Об'єктом нашого дослідження було вибрано молоко. Характеристика продукції проводилась експертним методом.

Органолептичними показниками для даної продукції є: колір, смак, аромат. Для оцінки застосовуємо таку шкалу:

4 - відмінно

3 - добре

2 - задовільно

1 - незадовільно

Стандартизованими показниками для даної продукції є: національна стандартизація, міжнародна стандартизація. Для оцінки застосовуємо таку шкалу:

4 - відповідають стандарту

3 - мінімум відхилень від стандарту

2 - максимум відхилень від стандарту

1 - нестандартні

Відповідно шкали показників і виставлених експертами балів заносимо дані в таблицю 2.6

Таблиця 2.6 Аналіз якості молочної продукції ПРАТ «Тернопільський молокозавод» та його основних конкурентів

Показники	Молокія	Славія	Галичина
Органолептичні
колір	3	4	3
смак	4	3	3
аромат	4	2	4
Всього	11	9	10
Стандартизовані
Національна станд.	4	3	4
Міжнародна станд.	3	2	2
Всього	7	5	6

Під час опитування груп споживачів були визначені такі вагові оцінки якості: органолептичні - 0,5; стандартизовані - 0,35.

Розрахунок інтегральних показників якості молока досліджуваних товарних марок:

Мм = 0,5*11/3+0,35*7/2 = 3,05

Мс = 0,5*9/3+0,35*5/2 = 2,38

Мг = 0,5*10/3+0,35*6/2 = 2,72

Проаналізувавши дані ми можемо стверджувати, що молочна продукція торгової марки «Молокія» є найякіснішою серед її головних конкурентів, її загальна оцінка складає 3,05; на другому місці розташовується торгова марка «Галичина» - 2,72; торгова марка «Славія» лише третя, з оцінкою 2,38.

Для наочності та кращого візуального сприйняття побудуємо діаграму якості молока ПРАТ «Тернопільський молокозавод» та його основних конкурентів (рис 2.2).

Рис.2.2 Аналіз якості молочної продукції ПРАТ «Тернопільський молокозавод» та його основних конкурентів

Більша площа стовпчиків відповідної діаграми свідчить про більший рівень якості. Аналіз діаграми показує, що для підвищення рівня якості молочної продукції ПРАТ «Тернопільський молокозавод» необхідно у першу чергу поліпшити органолептичні показники, а саме - показники кольору. Відповідно їх поліпшення сприятиме найбільшому підвищенню рівня якості.

Кращі показники якості та конкурентоспроможності продукції ТМ «Молокія» забезпечується за рахунок використання більш сучасних, прогресивних технологій виробництва.

Постійні інновації, глибока інтеграція із сільськогосподарським виробником приватного сектору та багаті молочні традиції - ось що робить ТМ «Молокія» синонімом непідробної вітчизняної добротності.



Розділ 3. Перспективи розвитку товарної політики ПРАТ «ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МОЛОКОЗАВОД»

Створення оптимального асортименту товарів в комерційних структурах, що займаються торгівлею товарами народного споживання, є однією з важливих умов безперебійного постачання торгової мережі асортиментом товарів, задовольняючим запити кінцевих споживачів. У зв'язку з цим формування раціонального асортименту товарів представляє найважливішу функцію комерційних служб підприємств.

Найважливішим принципом формування асортименту товарів є забезпечення його відповідності характеру попиту населення, обслуговуваного клієнтами оптового підприємства. Воно повинне передбачати комплексне задоволення попиту покупців в рамках вибраного сегменту ринку. У зв'язку з цим асортимент товарів, пропонованих покупцям, повинен володіти достатньою шириною і глибиною. Ширина і глибина асортименту товарів підприємства залежатиме від асортиментного профілю обслуговуваних покупців, розмірів складської площі, стану пропозиції на споживчому ринку.

Одним з принципів формування товарного асортименту на підприємстві є забезпечення його стійкості, що особливо важливе, коли йдеться про товари повсякденного попиту. Стійкий асортимент дозволяє забезпечити безперебійне і ритмічне товаропостачання роздрібних торгових підприємств. Процес формування асортименту товарів на складах підприємств з урахуванням розглянутих вище принципів полягає, перш за все, у визначенні переліку основних груп і підгруп товарів для реалізації.

АВС-аналіз є важливим методом, який використовується на підприємстві для визначення ключових моментів і пріоритетів. У контролінгу АВС-аналіз має особливе значення, оскільки дозволяє проводити цілеспрямовані й економічні заходи. Коли виявлені структурні елементи, для важливих процесів негайно можуть бути здійснені ефективні коригувальні заходи.

При АВС-аналізі зіставляються показники в натуральному і вартісному вираженні. Дослідження, проведені на підприємствах, показують, що відносно невеликі величини в натуральному вираженні, узяті в деякій сукупності, дають відносно великі вартісні значення. Тому керівництво повинне виявити на підприємстві ті невеликі величини в натуральному вираженні, яким відповідають великі вартісні значення. Тоді можна відносно швидко впливати на всю сукупність відповідно до цільових уявлень.

Розглянемо обсяг реалізованої продукції та на основі анкетування і ABC-аналізу приберемо товари, які не задовольняють потреби цільового споживача та приносять малий прибуток (табл. 3.1).

Таблиця 3.1 Обсяг реалізації продукції ПРАТ «Тернопільський молокозавод», 2017 рік

Товар	Реалізовано штук	Частка продажу в загальному обсязі продажів, %	Ціна одиницыі грн	Виручка, грн	Частка виручки в загальній виручці підприємства, %
1	2	3	4	5	6
Молоко	24677	39,8	29,3	589780,3	38,5
Сметана	12138	19,6	24,1	292525,8	19,1
Кефір	5471	8,8	16,7	91365,7	6
Йогурт	7890	12,7	14,9	117561	7,7
Вершки	7737	12,5	33,7	260736,9	17
Сир кисломолочний	3997	6,6	44,8	179065,6	11,7
Разом	61910	100		1531035,3	100

Виходячи з інформації наведеної в таблиці ми можемо стверджувати, що найбільшу частку виручки в загальній виручці підприємства становить реалізація молока - 38,5%, реалізація сметани - 19,1%, реалізація вершків - 17%, реалізація кисломолочного сиру - 11,7%, реалізація кефіру - 6%, реалізація йогуртів - 7,7%.

АВС-аналіз може бути також з великим успіхом застосований в сфері збуту для більш детального вивчення груп продуктів, груп клієнтів і сегментів продажу. Тож проведемо АВС-аналіз продукції ПРАТ «Тернопільський молокозавод» (табл.3.2).

Таблиця 3.2 АВС-аналіз продукції ПРАТ «Тернопільський маслозавод»

Група товарів	Товари	Реалізовано, штук	Частка продажу в загальному обсязі продажів, %	Ціна одиниці, грн	Виручка, грн	Частка виручки в загальній виручці підприємства, %	Результат АВС-аналізу
1	2	3	4	5	6	7	8
Товари групи А	Молоко	24677	39,8	29,3	589780,3	38,5	Реалізація товару - 71,9%; Виручка від реалізації - 74,6%
	Сметана	12138	19,6	24,1	292525,8	19,1
	Вершки	7737	12,5	33,7	260736,9	17
Товари групи В	Сир	3997	6,6	44,8	179065,6	11,7	Реалізація товару - 15,2%; Виручка від реалізації - 17,7%
	Кефір	471	8,8	16,7	91365,7	6
Товари групи С	Йогурт	7890	12,7	14,9	117561	7,7	Реалізація - 12,7%; Виручка від реалізації - 7,7%.

Таким чином, три товари (молоко, сметана, вершки) приносять досліджуваному підприємству 74,6% виручки. А товари, досліджуваного підприємства, групи С приносять тільки 7,7% виручки. Тобто витрачені зусилля на продаж цих товарів не виправдовуються з точки зору отримання прибутку. Тому слід задуматися про скорочення продажів товарів групи С (йогурт) і про розширення асортименту групи А. Товари групи В не такі прибуткові (17,8%) як товари групи А, тому слід проаналізувати асортимент даної групи, щоб прийняти рішення про його оптимізацію.

З наших досліджень видно, що випуск нової продукції помітно впливає на продаж інших вигідних для підприємства товарів. Підприємству необхідно вибирати такий асортимент товарів і так регулювати товарну політику, щоб це сприяло зростанню продажу та прибутків підприємства.

Періодичному контролю повинна підлягати наступна продукція: молоко, сметана та вершки. Весь інший асортимент підлягає жорсткому контролю, оскільки як і збут, так і прибуток цієї продукції занадто малий. В подальшому таку продукцію необхідно поступово заміняти новою або ж модифіковувати, а можливо, в залежності від можливостей підприємства модернізовувати.

В умовах сьогоднішнього економічного становища фірма досить раціонально використовує кошти і свої можливості в області формування і вдосконалення своєї товарної політики.

Товарна політика підприємства досить грамотно розроблена, але в умовах ринкової економіки вона вимагає постійного вдосконалення. У вдосконалення товарної політики ПАТ «Яготинський маслозавод», на мій погляд, повинен входити ряд напрямків, робота в яких дозволить підприємству бути найбільш конкурентним на ринку, збільшити товарообіг, отже, збільшити прибуток. Це наступні напрямки:

1. Розширення клієнтської бази даних:

- здійснення пошуку нових клієнтів;

- введення нових умов співпраці: відстрочення платежів, бонусні програми, знижки та багато іншого;

- різні дії щодо стимулювання збуту (PR-кампанії, реклама, проведення дегустацій для споживачів і т. п.).

2. Удосконалення технічного виробництва товарів:

- заміна обладнання, придбання нового;

- поліпшення технічної бази підприємства;

- збільшення обсягу виробництва;

звільнення робочої сили для виконання іншої роботи.

3. Підвищення ефективності маркетингової діяльності:

- проводити роботу щодо розширення і поглиблення товарного асортименту, що дасть можливість підприємству виходити на нові ринки, освоювати нові сегменти, а також зміцнювати свої конкурентні позиції на ринку;

- цінову політику будувати таким чином, щоб середньо-реалізаційні ціни на продукцію були нижчими у порівнянні із основними конкурентами.

4. Для зниження собівартості продукції і при цьому не погіршити якість товарів через зменшення витрат на придбання якісних матеріалів та заміну більш дешевими потрібно використовувати ресурсозберігаючі технології - це вихід для українського товаровиробника. В першу чергу необхідно встановити енергозберігаюче освітлення та двотарифні електролічильники, оскільки в сучасному світі все обладнання працює за рахунок використання електроенергії, крім того виробничий процес триває не лише в день, а й вночі. Це дасть змогу зменшити собівартість;

5. Також необхідно забезпечити працівникам задоволення їх соціальних потреб, для цього можна організовувати певні заходи не пов'язані з роботою безпосередньо, а призначені для спілкування людей чи відпочинку, що приведе до збільшення ефективності роботи персоналу.

Виконання зазначених цілей допоможе підприємству досягти бажаних результатів, а саме: збільшити прибуток, розширити ринок збуту, вдосконалити виробництво та збільшити асортимент продукції.



Висновки

У сучасних умовах становлення ринкових відносин в Україні, які характеризуються посиленням ролі споживачів, невизначеністю умов функціонування підприємств, зростанням ступеня їхньої залежності від зовнішнього оточення, загостренням конкурентної боротьби за ринки збуту товарів, особливої актуальності набуває питання ефективного управління товарною політикою підприємств на основі маркетингу.

На сучасному етапі в діяльності підприємств спостерігається відсутність комплексного та стратегічного підходів щодо управління товарною політикою. Але ринкові вимоги потребують зміни стилю управління товарною політикою, що обумовлено загостренням конкурентної боротьби за ринки збуту товарів; підвищенням уваги споживачів до якості товарів, їх марки (бренда), обслуговування, упаковки; збільшенням росту появи нових товарів та товарів-замінників; підвищення ролі реклами, стимулювання збуту, паблік рілейшнз.

Товар - продукт природи і людської праці або тільки людської праці у матеріальній і нематеріальній субстанції та у формі послуг, який завдяки своїм властивостям здатен задовольняти наявні чи передбачувані суспільні потреби і призначений для обміну і купівлі-продажу; продукт праці, що виробляється не для власного споживання, а на продаж.

Товарна політика - це комплекс заходів, спрямованих на орієнтацію виробництва, задоволення потреб і запитів споживачів і отримання на цій основі прибутку.

Товарна номенклатура - сукупність всіх асортиментних груп і товарних одиниць, пропонованих покупцям продавцем.

Товарну н...