Размещено на http://www.allbest.ru/

Логістичні аспекти забезпечення конкурентоспроможності агропромислових підприємств молокопереробної галузі України

О.М. Згурська, здобувач

кафедри маркетингу та міжнародної торгівлі,

Національний університет біоресурсів і природокористування України, м. Київ

Анотації

У статті визначено та обґрунтовано логістичні аспекти забезпечення конкурентоспроможності агропромислових підприємств молокопереробної галузі. Розглянуто суть та принципи системи ланцюга поставок, що охоплює весь процес перетворення вихідної сировини в готову продукцію та доставку цієї продукції до кінцевого споживача. Визначено, що вирішення складних завдань планування у структурі ланцюга поставок вимагає відповідних спеціалізованих інформаційних систем.

Ключові слова: логістичні аспекти, логістика конкурентоспроможність, конкурентна перевага, ланцюг поставок, агропромислове підприємство, молочна продукція, молокопереробне підприємство, інформаційна система.

In the article certainly and grounded logistic aspects of providing of competitiveness of agroindustrial enterprises from processing of milk. Considered еssence and principles of the system of chain of deliveries, which engulfs all process of transformation of feedstock in the prepared products and delivery of this products to the eventual user. Certainly, that the decision of difficult tasks of planning in the structure of chain of deliveries requires the proper dedicaded informative systems.

Keywords: logistic aspects, logistic competitiveness, competitive edge, chain of deliveries, agroindustrial enterprise, suckling products, enterprise from processing of milk, informative system.

Основний зміст дослідження

Постановка проблеми. Сучасний етап становлення й розвитку ринкової економіки України характеризується відродженням і поступовим збільшенням кількості діючих агропромислових підприємств молокопереробної галузі та посиленням конкурентної боротьби між ними. За цих умов успіх будь-якого підприємства залежить від чіткого взаємозв'язку логістики із стратегічними цілями підприємств, а також активізації ролі логістики у підвищенні гнучкості молокопереробних підприємств, їх здатність швидко реагувати на ринкові зміни. Особливо це стосується агропромислових підприємств молокопереробної галузі, на яких усі процеси, що пов'язані із роботою обладнання, переміщенням сировини, матеріалів, напівфабрикатів та готової продукції, відбуваються безперервно. Поряд із цим, зростає роль логістики як процесу планування, що забезпечує конкурентоспроможність підприємству шляхом реалізації і контролю економічно ефективного переміщення і складування сировини, запасів незавершеного виробництва, готових виробів та пов'язаних з цим послуг та відповідної інформації з місця походження до місця споживання для забезпечення відповідності вимогам клієнтів. Тому для українських підприємств актуальним постає питання використання логістичних аспектів забезпечення конкурентоспроможності агропромислових підприємств молокопереробної галузі.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Вагомий внесок у розвиток теорії логістики в Україні зробили Л. Балобанова [1], М. Григорак [2], Є. Крикавський [3], Н. Чухрай [3], Ю. Пономарьова [5], М. Окландер [4], А. Фролова [8] та ін. Разом з тим, проблеми розвитку та дослідження ринку молока й молочної продукції привертають увагу таких українських вчених, як С. Васильчак, Н. Голомша, В. Зимовець, М. Ільчук, П. Копитко, Т. Мостенська, В. Пабат, М. Пархомець, Д. Семенда, І. Топіха.

логістичний конкурентоспроможність молокопереробна галузь

Невирішені частини проблеми. У дослідженнях логістичних аспектів забезпечення конкурентоспроможності українських агропромислових підприємств молокопереробної галузі недостатньо уваги приділяється відповідності організаційних структур управління стратегічним цілям організації, відсутня адаптована до українських умов методика управління процесами матеріально-технічного постачання та збуту готової продукції.

Мета дослідження. Визначити та обґрунтувати логістичні аспекти забезпечення конкурентоспроможності агропромислових підприємств молокопереробної галузі.

Основні результати дослідження. Напрям діяльності агропромислових підприємств молокопереробної галузі логічно зумовлює використання аспектів логістики для забезпечення їх основної виробничої діяльності - через оптимізацію процесів закупівлі молока-сировини з метою виробництва молочної продукції та поставки (збуту) її на цільовий ринок.

Заданими проф. А. Смєхова, використання основних аспектів логістики дає можливість скоротити витрати на транспортування і збереження продукції на 15-20 %, зменшити рівень запасів на 50 %, знизити тривалість робочого циклу на 50-70% [6].

Можемо констатувати, що виробництво молока в Україні падає вже кілька років через скорочення поголів'я, внаслідок чого молокопереробні підприємства відчули істотний дефіцит сировини. Тільки за перші чотири місяці 2012 року воно скоротилося на 1,2% - до 2,62 млн. голів порівняно з аналогічним періодом минулого року [7].

На підставі проведеного дослідження сформулюємо основні проблеми ефективної діяльності агропромислових підприємств молокопереробної галузі:

1. Дефіцит ресурсів і нерівномірність надходження сировини. Сьогодні це особливо гостра проблема, яка фактично ділиться на 2 складові - недостатня кількість сирого молока та його незадовільна якість. Брак молока стримує зростання обсягів виробництва, є причиною неповного завантаження потужностей, що, в кінцевому результаті, не дозволяє вийти на бажаний рівень рентабельності. Незадовільна якість сировини обмежує асортимент продукції і веде до збільшення собівартості, тому що вимагає додаткових заходів з переробки молока.

2. Застаріле обладнання. На деяких підприємствах обладнання не тільки сильно зношене (за деякими оцінками в середньому на 40%), а й морально застаріло. Все це накладає обмеження на асортимент продукції (відсутність можливості виробляти високоякісну продукцію), а також не дозволяє підприємству працювати на повну потужність.

А також відзначимо особливості продукції агропромислових підприємств молокопереробної галузі:

Широкий асортимент продукції, що випускається. Підприємствам невигідно бути вузькоспеціалізованим, тому що сировину (молоко), використовується ними, має 2 компоненти - жирну і нежирну. Тому має місце широкий асортимент продукції.

Невеликі терміни зберігання сировини та продукції. Термін зберігання є одним з найбільш жорстких обмежень. Це обмеження робить особливо актуальним завдання синхронізації поставок сировини і виробництва, виробництва і дистрибуції.

Територіальне розміщення агропромислових підприємств - поруч зі своїм регіоном продаж. Великому числу покупців необхідно задовольнити попит в найкоротші терміни (наприклад, в перебігу 24 годин з моменту надходження запиту в дистриб'юторський підрозділ). Ця особливість вимагає злагодженої, оперативної та якісної роботи всіх взаємопов'язаних підприємств - від постачальників сирого молока до дистриб'юторських майданчиків.

Продаж товару дрібними партіями. Крім того, іноді одному й тому ж покупцеві потрібно провести декілька відвантажень на день. Тому, враховуючи особливі вимоги до зберігання і транспортування молочної продукції, постає питання ще і оптимізації дистрибуційних бізнес-процесів.

Всі перераховані вище особливості вплинули на формування тенденції до укрупнення підприємств молочної галузі. Так, наприклад, щоб збільшити свої виробничі потужності і розширити територію збуту, великі підприємства скуповують більш дрібні заводи. А до складу холдингів, крім виробничих майданчиків, включають дистриб'юторські компанії, а також молокозбиральні підприємства. Все це сприяє виходу компаній на державний рівень або зміцненню лідерських позицій на регіональних ринках.

Таким чином, враховуючи вищевикладені проблеми ефективної діяльності агропромислових підприємств молокопереробної галузі та особливості продукції агропромислових підприємств молокопереробної галузі, зазначимо, що в даному випадку логістика повинна охоплювати всі процеси виробництва якісної та безпечної молочної продукції та доведення її до споживача.

Виробництво якісної та безпечної молочної продукції потрібує ще й вчасного постачання на цільовий ринок та доведення її до споживача. Система безупинного постачання на ринок визначається, так званим, ланцюгом поставок. Ланцюг поставок - це складна система взаємопов'язаних бізнес-одиниць, що охоплює весь процес перетворення вихідної сировини в готову продукцію та доставку цієї продукції до кінцевого споживача. Ланцюжок поставок складається з ланок, які можуть належати як одній організації, так і різним контрагентам (постачальникам, дистриб'юторам).

Таким чином, можна стверджувати, що сучасні агропромислові підприємства молочної галузі являють собою весь ланцюжок поставок, або включають в себе кілька ланок ланцюга поставок (наприклад, виробництво і дистрибуція). Така складна організація вимагає нового підходу до управління - синхронне управління всіма ланками і елементами ланцюгів поставок (матеріали, постачальники, виробничі потужності та ресурси, продукти, запаси, склади, дистрибуційні центри, транспортування, замовники) з урахуванням взаємозв'язків та обмежень між ними. Тому провідну роль у функціях управління ланцюгами поставок грає планування.

Планування, в рамках всього ланцюга поставок, дає величезні переваги компанії перед конкурентами:

високий рівень клієнтського сервісу (прогнозування потреб ринку і швидке реагування на них, виконання замовлень точно і вчасно, прогнозування реальних термінів виконання замовлень, скорочення часу реалізації замовлень і т.п.);

ефективне використання наявних основних фондів, скорочення рівнів запасів товарно-матеріальних цінностей і незавершеного виробництва, прискорення обороту;

скорочення витрат по всьому ланцюжку поставок і зменшення собівартості продукції;

прозорість по всьому ланцюзі поставок, можливість передбачати відхилення і оперативно приймати правильні управлінські рішення в мінливому середовищі, тобто перехід від пасивного управління до активного.

Рішення завдань планування у такій складній структурі вимагає відповідних спеціалізованих інформаційних систем. Ці системи повинні володіти потужними засобами оперативної обробки величезних масивів даних, підтримувати розподілену спільну роботу з даними; вони повинні бути оснащені інструментами моделювання ситуацій і аналізу рішень, а також оптимізаційними компонентами, що дозволяють сформувати оптимальні плани з урахуванням бізнес-цілей компанії і обмежень кожної ланки ланцюжків поставок.

Крім того, такі інформаційні системи повинні підтримувати процеси планування на різних рівнях управління - від стратегічного, де на період рік і більше вирішуються питання і завдання організації самих ланцюжків постачань, до оперативного, де з точністю до хвилини / секунди планується виконання виробничого замовлення на кожному агрегаті.

Розглянемо можливості інформаційних систем з планування ланцюжків поставок на прикладі програмного пакету OMP Supply Chain Suite. Програмний пакет OMP Supply Chain Suite бельгійської компанії OM Partners лежить в основі спеціалізованого рішення для молочної промисловості, яке вже сьогодні використовується такими "монстрами" галузі як Danone, Candia, Campina, Friesland Coberco Dairy Foods, Yoplait. Безумовно, впровадження відрізняються масштабами (з точки зору об'єктів автоматизації), включеними рівнями планування, а також особливостями виробництва або логістики кожного підприємства. Але, в цілому, рішення враховує галузеву специфіку і типові проблеми, з якими стикаються планувальники підприємств молочної галузі.

Так, наприклад, система допомагає синхронізувати логістичний ланцюжок агропромислового підприємства (або холдингу). Умовно, цей ланцюжок складається з двох частин, управління якими здійснюється за двома діаметрально протилежним законами - управління з поставками і керування по попиту. Поставка свіжого молока є "виштовхуючим фактором" і змушує підприємство в найкоротші терміни переробити надійшли сировину. Попит є "витягаючим фактором" - щодня надходять тисячі замовлень (будь-то з торгових точок або дистриб'юторських майданчиків), які підприємство повинне виконати вчасно. При цьому, воно не може зберігати на складах достатньовелику кількість запасів продукції, виходячи з обмежених термінів її зберігання; плюс до всього, логістика дистрибуції може бути багатоетапною. Система, в цій ситуації, знайде оптимальний баланс між "виштовхуючою" та "витягаючою" силами, в умовах обмежень за термінами зберігання як сировини, так і готової продукції.

Розглянемо далі можливості системи в розрізі основних бізнес-процесів ланцюга поставок.

Постачання (постачання сировини). Звичайно, система не допоможе збільшити надої або поліпшити якість сировини. Однак, система може допомогти у вирішенні таких завдань як:

більш точне прогнозування потреб у сировині (терміни, кількість, якість) на основі планів, сформованих системою в процесі тактичного та оперативного планування;

розподіл сировини між виробничими майданчиками: так, знаючи якісний склад сировини і знаючи плани виробництва і асортимент продукції молокопереробних заводів, система може запропонувати на який завод його краще направити;

планування транспортування сировини, враховуючи обмеження по транспортним одиницям (місткість, маршрути і т.п.).

Виробництво. Система дозволяє формувати оптимізовані об'ємно-календарні плани і цехові розклади (все це в рамках всіх ланцюга поставок!). Оскільки планування здійснюється системою класу APS (Advanced Planning and Schedulling, Оптимізаційне синхронне планування), при створенні планів буде враховуватися доступність матеріалів і обмеження за потужностями, а сам процес формування та оптимізації плану буде займати всього кілька хвилин (а іноді й секунд). Система враховує особливості, які характерні для агропромислового виробництва:

відстежування різних версій рецептур, динамічні рецептури, супутні і побічні продукти, альтернативні позиції;

багаторівневі розміри партій (розміри партій для виробничих операцій можуть відрізнятися від розмірів партій для операцій упаковки);

терміни придатності сировини, готової продукції.

За допомогою системи можна детально планувати завантаження потужностей: танків, пакувальних ліній, інших агрегатів, враховуючи різні обмеження, наприклад, доступність агрегату, графік ВР, наявність альтернативних агрегатів, продуктивність агрегату, для танків - місткість, максимальні терміни перебування напівфабрикату в танку і т.п. Система оптимізує послідовності запуску замовлень з урахуванням мінімізації переналагоджень (наприклад, за типом упаковки, зміни йогуртової основи або фруктової компоненти та ін.), правил очищення обладнання (пов'язаних, наприклад, з переходом з продукту на продукт) і т.д. Плановик, працюючи з подібною системою, отримує можливість швидко реагувати на всі відхилення, в лічені хвилини актуалізувати плани, а також змоделювати і спрогнозувати розвиток ситуації.

Дистрибуції. Існує три варіанти каналів збуту продукції: через дистриб'юторів, доставка продукції в точки продажу самим переробним підприємством і підтримка складів, з яких роздрібні продавці можуть забрати свій товар. Як правило, великі компанії використовують всі канали збуту, регіональні лідери частіше працюють безпосередньо з магазинами або реалізують продукцію через власні канали продажу (наприклад, фірмові магазини). Всі варіанти організації каналів збуту підтримуються системою OM Partners.

По-перше, система надає можливість здійснювати централізоване планування поповнення запасів - знаючи поточні рівні запасів на складах, система формує пропозиції щодо поповнення цих складів, а також автоматично генерує замовлення на виробництво (у разі необхідності).

По-друге, система підтримує функціональність планування запасів, яку контролюють постачальники, тобто, це тоді, коли між виробником продукції і незалежними збутовими майданчиками встановлюються довгострокові відносини, в рамках яких виробник зобов'язується вчасно поповнювати запаси дистриб'ютора, а дистриб'ютор обіцяє надавати дані про свої запаси, а також - прогнози щодо попиту на певний вид продукції.

Такий спосіб кооперації ефективний для обох сторін - виробник має більш точні дані про попит і може більш ефективно спланувати виробництво, дистриб'ютор завжди має необхідний запас на своєму складі і може вчасно і якісно задовольнити клієнтський попит, що дає значну конкурентну перевагу. Крім того, система дозволяє оптимально планувати транспортування, враховуючи якісні характеристики продуктів, особливості доріг, методи перевезень, тривалість транспортування, точні маршрути між об'єктами і т.д.

На ринку України системи з управління ланцюгами поставок не так популярні, як в Європі. Керівництво наших підприємств, поки що, насторожено ставиться до цього принципово нового класу систем. Проте, все більше компаній, особливо великих, відчувають потребу в подібних інструментах. Ситуація на ринку така, що складно бути конкурентоспроможним, керуючи компанією без зовнішнього обліку по відношенню до підприємства середовища. Використання систем класу Supply Chain Management (управління ланцюгами поставок) робить ланцюг поставок прозорим, тобто, дозволяє впорядкувати та вдосконалити процес задоволення клієнтського попиту (починаючи з поставки необхідного молока-сировини і закінчуючи відвантаженням молочної продукції кінцевому споживачеві) та, в кінцевому рахунку, забезпечити конкурентоспроможність агропромислового підприємства молокопереробної галузі.

Таким чином, внаслідок застосування в діяльність агропромислового підприємства системи з управління ланцюгами поставок, можна отримати позитивні результати забезпечення конкурентоспроможності агропромислових підприємств молокопереробної галузі. Зокрема, це такі як:

скорочення "втрат" кількості продажу (за відсутності запасів необхідної продукції) завдяки більш точному розміщенню запасів і контролю за ними. Тим самим досягається подвійна мета: збільшується обсяг продажу і забезпечується більш високий рівень обслуговування споживача;

логістична система, яка спроможна швидко реагувати на ринкові зміни, може забезпечити скорочення "циклу обслуговування споживачів" і, відповідно скорочення запасів у них. Це дає підприємству-постачальнику переваги перед конкурентами в боротьбі за свою частку ринку;

вдале використання в роботі логістичних аспектів сприяє зміцненню зв'язків постачальника зі споживачем. Це може бути досягнуто шляхом інтеграції засобів доставки продукції постачальника із засобів одержання її споживачем;

ефективні методи "фізичного розподілу дають істотну економію витрат, яку можна поширити і на споживача у формі зниження оплати за доставку продукції т.д.;

вдале використання в роботі логістичних аспектів дає можливість підприємству більш успішно і прибутково конкурувати на окремих ринках.

Логістичні аспекти забезпечення конкурентоспроможності агропромислових підприємств молокопереробної галузі повинні формуватись на базі гнучкої побудови логістичної організаційної структури, що забезпечує ліквідацію штучних кордонів між відділами та короткі інформаційні зв'язки при прийнятті економіко-управлінських рішень. Вона повинна бути побудована відповідно до особливостей конкретного молокопереробного підприємства. Вивчення ринку молочної продукції доповнюється аналізом навколишнього середовища, що характеризується взаємовідносинами між постачальниками і споживачами, темпом розвитку споживчого попиту, конкуренцією на ринках постачання і збуту та іншими факторами.

Висновки