Формування проблеми соціального маркетингу сучасності

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 339.138:330.526.39

ФОРМУВАННЯ ПРОБЛЕМИ СОЦІАЛЬНОГО МАРКЕТИНГУ СУЧАСНОСТІ

FORMATION OF THE PROBLEMS OF THE MODERN SOCIAL MARKETING

Е.М. Забарна, доктор економічних наук, Одеський Національний Політехнічний Університет, м. Одеса

К.О. Ваннік, студентка, Одеський Національний Політехнічний Університет, м. Одеса

Анотація

У статті розглянута мета та програма соціального маркетингу. Описані різниця соціального маркетингу і комерційного, а також розглянуто етапи впровадження соціального маркетингу на практиці. Розглянуті також основні підходи до визначення концепції соціального маркетингу. Виконан аналіз соціального регулювання в сучасному суспільстві.

Ключові слова: соціальний маркетинг, комерційні організації, державні установи, пропаганда, маркетинговий підхід, концепція маркетингу.

The article describes the purpose and program of social marketing. Described the difference of social marketing and commercial, as well as the stages in the implementation of social marketing practice. Considered as the main approaches to the concept of social marketing. The analysis of social control in modern society.

Keywords: social marketing, commercial organizations, government agencies, advocacy, marketing approach, the concept of marketing.

Вступ

Постановка проблеми. У більшості випадків мета соціального маркетингу - сприяти поліпшенню життя окремої людини і суспільства в цілому. Програма соціального маркетингу не схожа на рекламну кампанію громадських послуг, так само як і комерційний маркетинг відрізняється від реклами в засобах масової інформації. Головне для соціального і комерційного маркетингу - врахування якості продукції, її вартості, місця її розподілу і поширення.

Хоча більшість соціальних маркетингових програм фінансуються державними установами або некомерційними організаціями, діячі соціального маркетингу можуть звертатися в компанії, які заохочують діяльність, корисну для суспільства і вигідну для себе. Концепція соціального маркетингу набуває сьогодні особливого розвиток у системі теорії і практики маркетингу. Соціальний маркетинг передбачає використання маркетингових технологій не тільки в комерційному обміні, а й в обміні, що не передбачає отримання прибутку, а також посилення ролі споживача (індивідуального і суспільства в цілому) у комерційному і некомерційному обміні. Нерідко сутність соціального маркетингу бачать в тому, що він має справу з соціальними ідеями, завданнями або конкретними діями. Тим часом, соціальні орієнтири маркетингу набувають значні позиції і в комерційному маркетингу [1].

Концепція соціального маркетингу, дає можливість показати розмаїття підходів до його розуміння. Дане поняття нерідко називають соціально-етичним (етичним), етико-соціальним, суспільно - (соціально-) орієнтованим, соціально відповідальним, стратегічним, громадським, відповідальним маркетингом, макромаркетингом та ін.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Соціальний маркетинг частково вплинув на традиційний підхід до зміни поведінки. Раніше, в основному, використовувалися різного роду вмовляння з боку громадськості, муніципальні і шкільні курси, реклама громадських послуг. Людям швидше розповідали про правильну поведінку, чим про важливість і легкість її зміни. Соціальний маркетинг створює цілий ряд інструментів і концепцій для реалізації програм соціальних змін. У той же час глибоко шанується право кожного індивіда вирішити, чи приймати ці зміни. Маркетинг - це діяльність, спрямована на задоволення потреб і потреб груп людей за допомогою обміну по забезпеченню наявності потрібних товарів і послуг для відповідної аудиторії у відповідний час за відповідною ціною при здійсненні необхідних комунікацій і заходів щодо стимулювання збуту [2]. Соціальний маркетинг відрізняється від комерційного головним чином своїми цілями. Якщо мета комерційної організації - отримання прибутку і цю мету допомагає досягти маркетингова стратегія, то соціальний маркетинг - це нова концепція соціальної відповідальності всіх членів суспільства, і він ставить собі за мету змінити поведінку великих груп людей на краще для досягнення соціальної гармонії в суспільстві. Навіть для комерційних організацій актуальності набуває нова фаза маркетингу - соціально орієнтованого, мета якого не лише задоволення потреб платоспроможного споживача, але і благо в цілому. Він дозволяє показати привабливість своїх пропозицій на ринку і «продати» товар, навіть якщо це абстрактна ідея, модель поведінки тощо. Однак, якщо організація зосереджена тільки на отриманні прибутку, можуть виникнути і негативні для суспільства наслідки. Тому менеджери з маркетингу повинні піклуватися про соціальну відповідальність, тобто про обов'язок організації посилювати позитивні для суспільства результати її діяльності та послаблювати негативні. Соціальна відповідальність іноді ставить їх перед важким вибором.

Формулювання цілей статті. Соціальний маркетинг логічно з'явився в ході розвитку маркетингу і є подальшим перспективним етапом цього розвитку. Це обумовлено рядом причин. При аналізі стадій розвитку маркетингу через проходження ним різних концепцій стає очевидним, що спочатку фірми засновували свої ринкові рішення головним чином на міркуваннях витягання прибутку, потім вони стали усвідомлювати стратегічну значимість задоволення купівельних потреб, внаслідок чого і з'явилася концепція маркетингу, а на сучасному етапі при прийнятті рішень багато фірм думають і про інтереси суспільства, тобто керуються концепцією соціального маркетингу.

Соціальний маркетинг надалі буде розглядатися як концепція узгодження і ув'язування інтересів організації, споживачів і всього суспільства.

Виклад основного матеріалу дослідження

1.Впровадження ефективного соціального маркетингу на практиці містить певні етапи. Перш за все треба визначити, в чому полягає проблема, на кого і як вона впливає. Визначення проблеми - це початок усієї програми соціального маркетингу. Прорахунки на цьому етапі можуть звести нанівець всі подальші зусилля. Неповне визначення проблеми веде до спрощених і неефективних програм. При цьому, необхідно усвідомити проблему з точки зору людини або групи людей, на яких націлена програма соціального маркетингу.

2. Визначення проблеми формує вибір цільових аудиторій. Необхідно розділити потенційну аудиторію на відносно однорідні підгрупи і вибрати одну або декілька груп як основу для розробки програми соціального маркетингу. Наприклад, програма боротьби з курінням для підлітків може відрізнятися від такої ж програми для дорослих курців, які вже мають проблеми зі здоров'ям. Перша програма повинна вчити хлопців не піддаватися тиску з боку однолітків, друга - зосередити увагу на поведінкових стратегіях, які допоможуть поламати застарілу звичку. Можна використовувати нікотинові пластирі або інші фармакологічні засоби, щоб зменшити неприємні явища, що виникають при відмові від куріння. Фундаментальні рішення залежать від цілей фахівців з соціального маркетингу і/або спонсорів. Якщо кампанія соціального маркетингу фінансується державою (як безліч), то завдання соціального маркетингу - охопити найбільш неблагополучні верстви суспільства. Хоча це можуть бути й інші шари, але головне - щоб вона принесла користь. Тільки чітко уявляючи мету і завдання програми, можна правильно визначити цільові аудиторії. Для цього проводять додаткові дослідження за цільовими аудиторіями. На цьому етапі фахівці з соціального маркетингу проводять особисті інтерв'ю з членами групи, спостереження і дослідження для того, щоб краще пізнати її інтереси, ставлення до запропонованої зміни поведінки, причини, з яких група може не захотіти змінити поведінку, що може привернути її в цій зміні, якими засобами інформації користується група та інші відомості, корисні для програми соціального маркетингу.

3. Розробка скоординованого всеосяжного плану маркетингу. Ефективний план соціального маркетингу повинен складатися з такою ж ретельністю, як і будь-який чисто комерційний маркетинговий проект. Програми соціального маркетингу частенько закликають людей здійснювати які-небудь зміни, які даються їм насилу, наприклад, кинути палити або змінити звичне відношення до їжі, тому план соціального маркетингу повинен бути ретельно продуманий і виконаний. Він повинен включати чотири обов'язкові компоненти, а саме: новий продукт і/або модель поведінки, пропоновані замість колишніх; «ціна» цієї зміни; де і яким чином людина може отримати цей продукт, інформацію або будь-які інші пропоновані засоби; які заходи слід вжити для підтримки конкретного плану маркетингу.

У плані також мають бути реалістично відбиті бажані результати зміни поведінки, часові рамки, і те, яким чином ці результати оцінюватимуться. Важливо розробити всеосяжний план, оскільки скоординовані дії, спрямовані на чітко визначену цільову аудиторію, набагато ефективніші, ніж одна масова кампанія для усіх і кожного.

4. Планування передбачуванної зміни поведінки («продукт»). Фахівцям з соціального маркетингу слід серйозно обміркувати, яку саме зміну поведінки запропонувати людям.

Нові ідеї, моделі поведінки, продукти приймаються з найбільшою ймовірністю в тих випадках, коли можна ясно уявити їх позитивний результат, а також коли «нове» сумісно з реальним життям людей, вони можуть це легко «спробувати» і оцінити переваги запропонованого перед тим, що було раніше [3]. Фахівці з соціального маркетингу повинні оптимально спростити пропоновану ними зміну поведінки, зробити його найбільш дохідливим і легким з тим, щоб воно з найбільшою ймовірністю було прийнято цільовою аудиторією. 5. Визначення місця бажаної зміни поведінки - поняття визначення місця має на увазі вплив на сприйняття людей і їх відношення до того, що їм пропонують. Головна мета - спонукання людей до зміни їх поведінки шляхом визначення місця цієї зміни в позитивному сенсі (як сприятливе).

6. Розробка конкретної продукції. У той час як типові програми соціального маркетингу націлені на впровадження і прийняття ідей (як наприклад, цінність відмови від куріння, здача донорської крові, освоєння прийомів надання першої допомоги), вони спираються не тільки на пропаганду абстрактних ідей, які часом важко вловити. Навпаки, при всякій нагоді фахівці з соціального маркетингу прагнуть запропонувати людям який-небудь конкретний (відчутний) продукт, за допомогою якого можна спонукати людину змінити поведінку і зробити це найлегше і ефективно. Відбір, розробка та пропаганда продуктів, що сприяють змінам, часто відрізняє соціальний маркетинг від інших підходів до громадськості, цілком і повністю спираються на засоби реклами.

7. Контроль вартості та засвоєння бажаної моделі поведінки. У загальних рисах вартість продукту визначається витратами на його придбання. Поняття вартості включає час, витрачений на ходіння по магазинах, амортизацію автомобіля, зусилля при виборі покупки, вартість зберігання, використання, ремонту і, в кінцевому рахунку, утилізації купленого продукту. У контексті соціального маркетингу вартість в її грошовому вираженні часто не береться до уваги (наприклад, підписування донорської карти), проте вартість, виражена не в грошах, а у витраченому часу, зусиллях, психологічному стресі, може бути дуже висока.

Маркетинговий підхід передбачає отримання людьми чогось замість старого - придбання продукту або прийняття нової моделі поведінки - в той час як вони сподіваються поліпшити своє життя, або, принаймні, не зробити її гірше, ніж було колись. Фахівці з соціального маркетингу часто не можуть удаватися до зниження ціни, тому в грошовому вираженні зміна поведінки зазвичай дорівнює нулю - наприклад, щоденний прийом аспірину, що знижує ризик інсульту. Дійсно, здорове харчування часто коштує дешевше, ніж нездорове, а відмова від куріння швидше економить гроші, ніж навпаки. «Витрати» для людини, в цьому випадку, часто виражаються в зусиллях із подоланням власної інерції і зміні давно сталих звичок.

Для зменшення цих витрат фахівці з соціального маркетингу застосовують два широкі підходи. По-перше, вони можуть підвищити реальну цінність пропонованого продукту. По-друге, фахівці з соціального маркетингу можуть спробувати підвищити значущість прийняття нової моделі поведінки шляхом зменшення фактичних та/або реальних витрат.

У ціноутворення можуть також бути включені певні умови платежу, які згодом зменшують грошову вартість.

8.Вибір учасників діяльності, що вимагають взаємодії («місце»). Виробник продукції потребує того, щоб організувати один або кілька каналів для її поширення, для доставки готового продукту від місця виробництва до споживача. Деякі програми соціального маркетингу пропонують продукти, покладаючись на їх безпосереднє фізичне отримання споживачами.

Інші програми соціального маркетингу не мають справи з конкретною продукцією, але потребують взаємодії з різними групами і агентствами для виконання своєї програми.

9.Планування інформаційної програми («пропаганда»). Інформаційний або пропагандистський компонент програми соціального маркетингу може включати в себе рекламу, зв'язки з громадськістю, забезпечення пабліситі, особистий контакт і інші способи популяризації. Реклама в засобах масової інформації зазвичай є важливим засобом для пояснення сенсу програми соціального маркетингу.

Повинна бути вибрана відповідна аудиторія, підготовлені відповідні повідомлення, які потім слід регулярно транслювати в найбільш ефективній формі в засобах масової інформації, щоб досягти потрібної аудиторії. Більш ефективні програми соціального маркетингу визнають переваги використання різних засобів комунікації, які посилюють і привертають увагу до переданих повідомлень. При цьому, кожен елемент інформаційно-пропагандистського характеру повинен бути ретельно продуманий і випробуваний заздалегідь на вибірковій цільовій аудиторії. Якщо яка-небудь складність виявлена заздалегідь, сумнівне повідомлення можна виправити або замінити.

10. Оцінка ефективності програми соціального маркетингу. Програми соціального маркетингу вимагають відстеження кожного компонента по мірі виконання програми з метою виявлення недоліків і несподіваних перешкод, що дозволяє коригувати програму на ходу.

Результати програми соціального маркетингу також повинні ретельно відстежуватися, щоб визначити ступінь їх виконання (остаточна оцінка). Більшість програм соціального маркетингу фінансуються урядовими установами і некомерційними організаціями і мають обмежені бюджети.

Оцінка витрат (включаючи добровільно витрачений час і матеріали) і результати виконання програм допоможуть вибрати напрям подальшої діяльності в області соціального маркетингу і визначити як найбільш, так і найменш ефективні способи її здійснення.

Проблема визначення поняття «соціального маркетингу», пов'язана з визначенням природи маркетингу взагалі, його встроенности в соціальну дійсність. У цьому зв'язку можна виділити дві основні позиції з даного питання. Перша передбачає протиставлення соціального і комерційного маркетингу, друга базується на розширенні сфери застосування маркетингових технологій.

Один з основоположників соціального маркетингу, Ф. Котлер, називає дане явище маркетингом для некомерційних організацій, і, враховуючи необхідність орієнтації соціального маркетингу на суспільство і задоволення його інтересів, говорить про необхідність доповнення традиційного маркетингового інструментарію. Ф. Котлер говорить про чотири типи соціальних змін у міру збільшення складності їх досягнення:

- пізнавальні (когнітивні) зміни;

- зміни конкретних дій;

- зміни поведінки;

- ціннісні зміни.

Перший тип передбачає інформування цільових груп через систему доступних і зрозумілих комунікативних інструментів про соціально важливих явленіях. Напрімер, роз'яснення заходів щодо захисту здоров'я.

Другий тип - зміна конкретних дій - орієнтований на те, щоб стимулювати певний образ дії у цільової групи. Складність даного типу змін полягає в тому, що існує величезна різниця між розумінням ідеї, її поділом і дією відповідно з цією ідеєю. У даному випадку інформування та переконання має поєднуватися з наданням певних допоміжних засобів, що стимулюють дію, яке наштовхується на перешкоди у вигляді економії часу, сил, фінансів і т.п.

Третій тип змін-зміна поведінки - припускає зміну ставлення людей до їхніх потреб, що грунтується на аналізі попереднього досвіду поведінки шляхом пропозиції альтернатив, що відповідають глибинним потребам особистості. На думку ф. Котлера, подібного рішення вимагають проблеми табококуренія, наркозалежності, надлишкового вага і т.д.

Четвертий тип - ціннісні зміни - полягає у зміні набору суджень або ціннісних уявлень про об'єкт або ситуації, наявної у цільової групи [4.с.79].

А.В. Решетніков виділяє чотири види соціальних змін, які здатний викликати маркетинг. По-перше, це досягнення розуміння необхідності впровадження соціально значущої ідеї. По-друге, спонукання до одноразового дії. По-третє, прагнення змінити поведінкові звички. По-четверте, зміна основоположних уявлень, що існували раніше.

Розглядаючи можливість застосування соціального маркетингу в управлінні суспільним розвитком, необхідно звернути увагу на те, що соціальні зміни в більшості випадків зачіпають інтереси безлічі соціальних груп.

Асоціюючи соціальний маркетинг з досягненням орієнтирів суспільного розвитку, слід звернути увагу на можливість конфліктів інтересів цільових груп:

- Цілком можливо, що інтереси однієї цільової групи будуть значно відрізняться від інтересів іншої цільової групи;

- Інтереси суспільного розвитку, виявлені в результаті аналітичних досліджень, можуть суперечити інтересам однієї з цільових груп.

Невипадково в сучасному маркетингу спостерігається тенденція до індивідуалізації маркетингових технологій. Для соціального маркетингу подібні підходи також володіють актуальністю, тому вельми часто можна спостерігати приклади індивідуалізації маркетингових технологій при просуванні соціальних ідей, ідей суспільного облаштування.

Ф. Котлер, Дж. Зальтман і ряд інших авторів вважають, що соціальний маркетинг керує не двосторонніми (постачальник - споживач), а тристоронніми взаємовідносинами: організації (постачальника), споживачів та суспільства. Аналіз цих взаємовідносин показує, що бажання споживача не завжди збігаються з їх довгостроковими інтересами, а також з інтересами суспільства в цілому. На думку Ф. Котлера, яке розділяє широкий крутий маркетологів, споживачі віддають свої переваги організаціям, що демонструє справжню турботу про задоволення їх бажань і їх благополуччя, а також благополуччя суспільства в цілому. У цих умовах основне завдання організації полягає в адаптації до цільових ринків, забезпеченні не тільки задоволення бажань, а й індивідуального і колективного благополуччя для залучення й утримання покупців.

В.Е. Гордін, звертаючи увагу на проникнення ринкових відносин в усі сфери життя суспільства, розглядає можливість використання соціальних ідей в якості платоспроможного засоби[5].

Ряд авторів, зокрема І.Г. Гульченко, не поділяє понять «маркетинг» і «соціальний маркетинг», розглядаючи маркетинг як соціальну діяльність, обслуговуючу процеси обміну в суспільстві [6].

На думку В.М. Меліховського, соціальний маркетинг має багато спільного з економічною соціологією, вивчаючи вплив економічних факторів на різні форми соціальної поведінки людей. Відмінність соціального маркетингу В.М. Меліховський бачить у наданні їм пріоритетів людини над потребами виробництва [7].

Цікавий підхід до визначення і оцінки потенціалу соціального маркетингу демонструє Б.М. Голодець [8]. Соціальний маркетинг визначається ним як вивчення і формування потреб і задоволення їх більш ефективними методами, ніж конкуренти, за умови підвищення добробуту всіх членів суспільства. У рамках даної теорії концептуальні засади соціального маркетингу полягають в узгодженні і ув'язці інтересів організації, споживача і всього суспільства. На думку Б.М. Голодца, сучасна концепція соціального маркетингу націлена на отримання прибутку за умови підвищення добробуту всіх членів суспільства.

Аналізуючи особливості соціального маркетингу, можна виділити такі його специфічні особливості, як глобалізм, стратегічне дослідження ринку (тобто дослідження перспектив розвитку, в тому числі і комплексний аналіз соціально-економічного розвитку) і активне використання паблік рілейшнз.

У той же час існують теорії, згідно з якими «соціологізм» сучасного маркетингу припускає опору на різноманітний і тонкий соціологічний інструментарій, а сам маркетинговий аналіз спирається на розуміння споживача як члена якогось соціуму, вплив якого відображається, в процесі прийняття рішення про покупку, в комунікативних особливостях споживача.

У сучасному суспільстві соціальне регулювання, управління соціальними змінами базується на використанні маркетингового інструментарію:

- технологій переконання,

- стимулювання рішень і т.д. Сьогодні можна говорити про тенденцію до адаптації традиційного маркетингового інструментарію у відповідності з новими поглядами соціального маркетингу.

Так, наприклад, відома з 60-х років технологія маркетингового аналізу, названа Дж. МакКарті «4Р», що ставить у главу кута товар, ціну, місце і просування, доповнюється сьогодні новими «Р»: політикою, громадською думкою, навколишнім середовищем, людьми і т.д., тобто тими елементами, які відображають систему соціальних зв'язків організації [9]. Варто відзначити, що прихильники економічного підходу оцінюють це як ігнорування сутнісних основ маркетингу.

соціальний маркетинг комерційний організація

Висновки

Соціальний маркетинг наглядно демонструє свої можливості для посилення ефективності змін в суспільстві. Оскільки це відносно новий підхід, лише деякі люди мають спеціальну підготовку для занять соціальним маркетингом. Більшість фахівців в цій області мають досвід роботи в охороні здоров'я, освіті, засобах масової комунікації, соціальній політиці і, в окремих випадках, в маркетингу. Всі вони зайнялися соціальним маркетингом з тим, щоб надавати людям більш скоординовану, цілеспрямовану і ефективну допомогу в застосуванні нових навичок поведінки. По мірі розвитку програм соціального маркетингу, в цій області з'являтиметься все більше досвідчених професіоналів.

Останні досягнення в медицині, технології діагностики, охороні навколишнього середовища та пропаганді здорового способу життя відкривають можливості передачі нової цінної інформації обраним цільовим аудиторіям і широкій публіці. З появою нових наукових відкриттів соціальний маркетинг може зіграти свою роль в інформуванні і спонуканні людей змінити свою поведінку в мінливому світі.

Література

1.Андрєєв. С.Н. Основи некомерційного маркетингу: Для політичних партій, владних структур, некоммерційної оранізації фізичних осіб/ С.Н.Андреев, Л.Н.Мельніченко [Електронне джерело]. - Режим доступу:< http://mmi.fem.sumdu.edu.ua/journals/2014/1/213-222>.

2.Забарна Е.М. Соціальна компонента економічного простору регіону як основа формування постіндустріального суспільства/ Е.М. Забарна, М.О. Танасенко [Електронне джерело]. - Режим доступу:< http://innovations.com.ua/ua/articles/82>

3.Забарна Е.М. Проблеми фінансового забезпечення ефективного соціально-економічного розвитку регіону/ Е.М. Забарна [Електронне джерело]. - Режим доступу:<http://www.economics.opu.ua/files/science/2013/21.05/>.

4. Котлер Ф. Основи маркетингу/ Ф. Котлер. - М., Спб., Київ.: ВД «Вільямс», 2007. - 646 с.

5. Гордін В.Е. Соціальне підприємництво в неформальній економіці/ В.Е. Гордін:< http://www.hse.ru/staff/gordin>.

6.Гульченко І.Г. Соціальна стуність маркетингу/ І.Г. Гульченко [Електронне джерело]. - Режим доступу:<http://ir.kneu.edu.ua:8080/bitstream/2010/4746/1/vcheni_zapysky_14(2)_12_(129-134).>.

7.Меліховский В.М. Соціальний маркетинг/ В.М. Меліховский [Електронне джерело]. - Режим доступу:< http://ukrbukva.net/page,9,79786-Social-nyiy-marketing.html>.

8. Голодець Б.М. Соціально-політичний маркетинг і розвиток соціальної держави в умовах глобалізації/ Б.М. Голодець [Електронне джерело]. - Режим доступу:< http://social-science.com.ua/article/387>.

9.Маккарті Джером. Інструменти маркетингу (комплекс 4p)/ Джером Маккарті [Електронне джерело]. - Режим доступу:<http://www.marketing.spb.ru/lib-mm/tactics/4p_answers.htm.>.

1.Andreev S.N. Melnuchenko L.N. (2009) “Principles of non-marketing: For political parties, government agencies, non-profit organization of individuals”, Fundamental research, № 7, p.p. 41-42.

2.Zabarna E.M. Tanasenko M.O. (2011) “The social component of economic space in the region as a basis for the formation of post-industrial society”,“Modern technology enterprise management and use of information systems: progress, problems and prospects”,Vyp. 780, p.p. 76-78, Institute ONU. Mechnikov, Odessa, Ukaine.

3.Zabarna E.M. (2013) “Problems of financial support effective socio-economic development”,“VMV” Vyp. 45, p.p.73-76, Odessa, Ukraine.

4.Kotler F. (2007), “Principles of Marketing”, VD”Vilyams” p.p. 123-150,Kyiv,Ukraine.

5.Gordin V.E. (2011) “Social enterprises in the informal economy”,"Ekonomika rozvitku", vol. 2 (50), pp.23-26, HNEU, Kharkov, Ukraine.

6.Gylchenko I.G. (2010) “The social nature of marketing”, 37 p., Abstract of the Doctor Thesis: 08.00.09 “Accounting, analysis and audit (by economic activities)”, Zhitomir, Ukraine.

7.Melihovskui V.M. (2012) “Social Marketing”, Stalyj rozvytok ekonomiky, vol. 3, pp. 285-290.

8.Golodec B.M. (2013) “Socio-political marketing and development of the welfare state in the context of globalization”, Zbirnyk naukovykh prats'. Luts'kyj natsional'nyj tekhnichnyj universytet, vol. 5.

9.Jerome Maccarthy. (2000) “Marketing Tools (complex 4p)”, EKSMO Publishing, p.p. 266-280., St. Petersburg, Russia.

Размещено на Allbest.ru