Особливості управління перевезенням товарів хімічної промисловості автотранспортними підприємствами в умовах інтеграції

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 338.47.656

Національний університет «Львівська політехніка»

ОСОБЛИВОСТІ УПРАВЛІННЯ ПЕРЕВЕЗЕННЯМ ТОВАРІВ ХІМІЧНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ АВТОТРАНСПОРТНИМИ ПІДПРИЄМСТВАМИ В УМОВАХ ІНТЕГРАЦІЇ

М.Т. Бець

Постановка проблеми. Галузева економічна структура розвинутих країн формується під впливом низки об'єктивних чинників, які визначаються синергетичним поєднанням загальнодержавних та регіональних стратегій промислового розвитку та налагодженої ієрархічної системи основних та додаткових функціональних обов'язків адміністративних інституцій усіх рівнів управління.

В Україні розроблено низку нормативно-правових актів в яких висвітлюються основні концептуальні засади та напрями стратегічного планування вітчизняного промислового комплексу, завданням яких є приведення вітчизняної галузевої структури вітчизняної економіки в розрізах її технологічної оснащеності та стандартів на продукцію та товари, що виготовляються, у відповідність з європейськими нормами. Однак оцінка рівня фактичного виконання та відповідності отриманих результатів за аналізований період впровадження програм розвитку промислового комплексу України за даними державної служби статистики запланованим у нормативно-правових актах, доводить, що проблема зумовлена неефективним адміністративним менеджментом на усіх ланках управління:

- відсутністю дієвої державної інвестиційно-інноваційної політики держави в наслідок недосконалого механізму мотивації учасників комерціалізації знань;

- недостатнім фінансуванням передбачених заходів або ж нераціональним розподілом ресурсів спрямованих на їх виконання через адміністративні обмеження ділової активності бізнесу, самостійності та часткової самоокупності навчальних закладів та наукових установ;

- формальним характером основних положень державних концепцій та стратегічних планів економічного розвитку промисловості оскільки відсутній контроль та адміністративна персональна відповідальність за невиконання задекларованих планових показників [1; 2; 3; 6].

Виявлені проблеми та розвиток подій вимагає особливу увагу зосередити на галузях народного господарства, які визначають науково-технічний прогрес інших, зокрема хімічній промисловості поряд з машинобудуванням, як ланці, яка динамічно розвивається, і ця залежність дедалі зростає, стимулюючи розвиток усіх галузей національної економіки. З однієї сторони, галузева структура промислового комплексу країни одне з визначальних місць відводить зростанню обсягів виробництва продукції та товарів хімічної промисловості, оскільки її вихідні продукти є основними споживчими ресурсами, що необхідні для забезпечення функціонування суміжних галузей національної економіки.

З іншої сторони, підприємства хімічної промисловості здебільшого характеризуються високим ступенем екологічного ризику як під час виробництва так і в процесі транспортування продукції, а також значними обсягами забруднень, викидів та відходів.

Окрім того, в структурі господарства України хімічній промисловості відводиться значна роль не лише як потужного інструменту імпортозаміщення товарних потоків ззовні, а й як засобу зменшення рівня безробіття в країні шляхом оптимального використання її реальних та потенційних можливостей в умовах глобальної інтеграції.

Визнання України країною з ринковою моделлю економіки та її вхід до Світової організації торгівлі (СОТ) стали одними з визначальних стимулів для організаційної трансформації діяльності підприємств державного та приватного секторів, а саме виступають вектором їх переходу від традиційної системи управління суб'єктами господарювання в адміністративній економіці до принципово нової системи, що функціонує на засадах логістики.

Визнано, що обґрунтування логістичних рішень забезпечує ефективність транспортних операцій, які є безпосереднім вираженням зв'язків між окремими етапами товароруху. Оскільки, товари та продукція хімічної промисловості є досить вибагливими до умов транспортування, що зумовлено первинними критеріями її зберігання, транспортування та споживання, особливо товарів призначених для здійснення промислового виробництва, проблема формування у вітчизняних авто перевізників відповідних систем логістичних послуг, які б базувались на визначеній логістичній концепції і максимально враховували особливості транспортування товарів та продукції даної галузі є одним з головних завдань маркетингової збутової політики сучасних вітчизняних автотранспортних підприємств - вирішення якого сприятиме посиленню їх конкурентоспроможності на міжнародних ринках послуг вантажних автоперевезень хімічних товарів, загалом стимулюватиме як хімічну так і суміжні галузі.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Питання загальної теорії та особливості формування потокових процесів в окремих сферах діяльності (транспортна, складська, виробнича, розподільча) у контексті концепції логістики досліджували протягом останнього десятиліття такі вітчизняні науковці як Григорак М.Ю., Карпунь О.Є. [5], Нікшич С.М., Крикавський Є.В., Мамчин М.М., Сопільник Р.Л. [7] та ін.

Вивченням проблем організації і забезпечення ефективного функціонування системи просування продукції та товарів хімічної промисловості, яка б базувались на засадах маркетингу та логістики присвячені праці Потапової А. Ю., Надтоки Т. Б. [8], Башук Т. О. [3], Смирнова І. Г. [10], Чорток Ю. В. [12] та ін.

Водночас практичні аспекти управління мікроекономічними структурами логістичної інфраструктури вивчені частково, а дослідження механізмів їх розв'язання із застосуванням логістичного інструментарію носять фрагментарний характер.

Постановка завдання. Метою даної статті є дослідження особливостей процесів перевезення товарів хімічної промисловості автотранспортними підприємствами на засадах маркетингу та логістики в умовах інтеграції.

Формулювання цілей статті. Отже, цілями статті визначено:

- охарактеризувати особливості взаємозв'язку хімічної промисловості України, як індикаторів новітнього технологічного укладу та транспортної системи, як комунікаційної ланки, у розрізі розвитку внутрішнього виробництва;

- систематизувати підходи до управління просуванням товарів автотранспортом підприємств хімічної промисловості залежно від логістичного рішення, виду транспорту та стану складського господарства;

- виявити підходи до управління просуванням товарів автотранспортом підприємств хімічної промисловості спеціалізованими авто перевізниками.

Виклад основного матеріалу дослідження. Україна володіє потужним ресурсним потенціалом ефективність використання якого прямо пропорційно визначає кінцеві кількісні та якісні результати обсягів виробництва валового суспільного продукту в країні. Так, останніми роками торговельний баланс України характеризується не лише від'ємним торговельним сальдо, а й поступовим зростанням все більшої кількості видів імпортованої продукції та товарів ззовні. Виходячи з цих положень можна стверджувати, що визнання України країною з ринковою економікою не є достатньою умовою для її повноцінної інтеграції у міжнародний торгівельний простір, зокрема європейський [4, с.12-15].

Тому розробка і реалізація низки заходів, що покликані стимулювати вітчизняного товаровиробника наповнити внутрішній ринок вітчизняними товарами, що відповідатиме вимогам міжнародних стандартів якості, створення відповідного конкурентного середовища між вітчизняними товаровиробниками, є одним з засобів, що нададуть можливість підвищити економічну стійкість України і покращать стратегічні перспективи подальшого розвитку галузей її промислового комплексу. Отже, саме потенціал хімічної промисловості, як індикатор новітнього технологічного укладу,синтезуючи комп'ютерні технології з нанотехнологіями та біотехнологіями, дозволить досягнути значного росту обсягів внутрішнього промислового виробництва.

В світовій економіці хімічна промисловість стала галуззю промислового виробництва, що розвивається найбільш динамічно, зокрема темпи росту виробництва основних продуктів та товарів хімічної і нафтохімічної промисловості в індустріально-розвинутих країнах світу в 1,5-2 рази перевищує темпи зростання ВВП. Сучасні інтеграційні процеси управління, що застосовуються в умовах глобалізації надають можливість організувати і оптимізувати процес управління бізнесом транснаціональних хімічних і нафтохімічних корпорацій, а відтоді формувати інтегровані логістичні ланцюги або ланцюги постачань продукції та товарів хімічної і нафтохімічної промисловості при умові реалізації державних програм розвитку галузі, тобто за рахунок ефективного адміністративного управління в ринковому середовищі.

Зокрема, Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Державної програми розвитку внутрішнього виробництва» від 12 вересня 2011 р. визначає наступне [1]:

- Україна володіє потужною сировинною базою природного і техногенного походження, а до сировини, яка складає виробничу основу хімічної промисловості належить бішофіт, розчини солей, каїніт, сірка та ільменіт;

- обсяги критичного імпорту вихідної хімічної сировини в Україні формують природний газ, фосфорити, каучук, продукти нафтопереробки та органічного синтезу, окрім цього до хімічної сировини також відноситься кам'яне та буре вугілля, відходи чорної та кольорової металургії, харчової і деревообробної промисловості, лігніти, продукція сільського господарства;

- величина рівня залежності хімічної галузі від імпорту сировини дорівнює сімдесяти п'яти відсоткам;

- базова номенклатура продукції хімічної промисловості включає: сірчану кислоту, карбамід, каустичну та кальциновану соду, аміак;

- до 70 відсотків виготовленої хімічної продукції постачається на експорт, в свою чергу величина обсягів імпортованої хімічної продукції в два рази перевищує розмір обсягів її експорту, різниця між величиною експортованої та імпортованої хімічної продукції свідчить про наявність в галузі відповідного потенціалу для створення умов імпортозаміщення продукції даної галузі;

- хімічна галузь промислового комплексу України практично повністю передана у приватну власність, однак у сучасних економічних умовах ця галузь потребує спеціальної підтримки держави;

- в державному секторі залишились переважно галузеві науково-дослідні інститути, вищі навчальні заклади та неприбуткові підприємства (банкрути або ж ті, що знаходяться на межі банкрутства).

Транспортний сектор економіки має життєво важливе значення для розвитку товарного ринку хімічної промисловості, як галузь народного господарства, що формує економічну інфраструктуру країни, а від ефективності його діяльності залежить розвиток усіх галузей національної економіки та соціальної сфери. В економічному житті країни роль автомобільного транспорту визначається функціями, що ним реалізуються, а вантажний автотранспорт у процесі надання послуг виконує економічну функцію та забезпечує виробничі комунікації між суб'єктами господарювання, економічними районами країни та галузями національної економіки [6, с. 35-39].

Отже, в сучасних ринкових умовах господарювання автотранспорту відводиться роль комунікаційної ланки, спрямованої на забезпечення поставок сировини, напівфабрикатів, товарів безпосередньо виробникам, торговим посередникам чи кінцевим споживачам, про що доводять наведена динаміка обсягів вантажоперевезень автомобільним транспортом за період 2008-2012 рр. на рис. 1 [11].

Як показують дані рис.1 у 2009 році обсяги вантажоперевезень зменшились на 46,6 млн. т в порівнянні з 2008 роком. Дане падіння попиту на відповідні послуги у період 2008-2009 рр. є наслідком світової економічної кризи, яка і зумовила високе падіння показників діяльності не лише автотранспортної, а й усіх інших галузей економіки саме у цей період. Ріст відбувся з 2009 р. до 2012 р., а за 2013 р., порівняно з аналогічним періодом 2012 р., вантажоперевезення дещо скоротилися на 1,9% і склали 757,6 млн. т. Загалом динаміка обсягів вантажоперевезень автомобільним транспортом доводить про досягнуті позитивні тенденції в самій галузі і наявний потенціал для розвитку спорідненої хімічної індустрії.

Рис. 1. Динаміка обсягів вантажоперевезень автомобільним транспортом за період 2008-2012 рр.

Хоча процеси збуту товарів хімічної промисловості характеризуються високим ступенем ризику для життя та здоров'я людей і для навколишнього природного середовища, ці проблеми вирішуються за допомогою логістичних підходів у транспортуванні продукції хімічної промисловості з огляду на екологізацію транспортної логістики [12, с. 192-195].

У транспортуванні товарів хімічної промисловості важливим є питання, як саме здійснюються дані поставки - самостійно підприємством виробником чи спеціалізованим автотранспортним підприємством на замовлення товаровиробника. Відповідно до цього доцільно сформувати два напрямки управління збутом продукції та товарів хімічної і нафтохімічної промисловості: автоперевезення маркетинг інтеграція логістичний

- управління перевезенням товарів автотранспортом підприємств хімічної промисловості (табл. 1);

- управління перевезенням товарів хімічної промисловості спеціалізованими автотранспортними підприємствами.

Таблиця 1. Особливості управління просуванням товарів хімічної промисловості

Оцінка особливостей перевезення хімічних товарів характеризує збутову діяльність таким чином: кількість кінцевих споживачів є більш обмеженою в порівнянні зі споживчим ринком; поширення товарів здійснюється в основному прямими збутовими каналами; більші розміри закупівель товарів; вищий ступінь професійної підготовки спеціалістів зі збуту, тощо.

Однак сучасні реалії, що пов'язані з впливом науково-технічного прогресу та розвитком хімічної галузі та її підгалузей вимагають розробки нових підходів до процесу збуту товарів. Саме тому питання створення (оптимізації) дистрибуційної системи підприємства, оцінювання ефективності створеної на підприємстві дистрибуційної мережі, оптимального використання його збутового потенціалу з урахуванням всіх особливостей товарів галузі є одними з чинників, які забезпечуватимуть впровадження маркетингових засад здійснення господарської діяльності на підприємствах [5, с. 150].

Всі зазначені особливості також притаманні і хімічній промисловості, однак процес формування збутової політики хімічних підприємств вимагає зосередження основної уваги маркетингових служб на таких елементах як політика розподілу та політика транспортування [4, с. 12-15].

Отже, політика розподілу автотранспортного підприємства - це складова його комплексу маркетингу, яка являє собою діяльність щодо планування, реалізації та контролю руху товарів на шляху їх переміщення від товаровиробника до кінцевого споживача з ціллю задоволення споживчих потреб і одержання прибутку [5, с. 150].

Під політикою транспортування товарів розуміють комплекс заходів, що включає процеси матеріального забезпечення споживача напівфабрикатами і комплектуючими та перевезення товарів від кінцевої точки реалізації до складів та споживачів. Що ж стосується другої групи особливостей управління готової продукції та товарів хімічної промисловості спеціалізованими автотранспортними підприємствами, то вони, головним чином, визначаються специфікою товарів що перевозяться та пристосованістю транспортних засобів автоперевізника до здійснення таких перевезень. До основних особливостей перевезення товарів хімічної промисловості спеціалізованими автоперевізниками належать:

- необхідність дотримання в автомобільному засобі відповідного температурного режиму встановленого відповідно до специфіки товару, що транспортується;

- забезпечення наявності спеціальної захисної транспортної тари;

- вибір маршрутів які є оптимальними для транспортування з урахуванням факторів безпеки та надійності перевезень, що повинна бути результатом маркетингових рішень в поєднанні з концепцією логістики за критерієм оптимальності для конкретного випадку.

Таким чином, можна представити цільову функцію (f ) системи управління автотранспортом спеціалізованого автоперевізника товарів хімічної промисловості:

f = d - r - v,

де d - дохід автотранспортних підприємств від надання послуг з перевезення хімічних товарів; r - витрати на виконання перевезень товарів хімічної промисловості; v - вартісний еквівалент рівня (якості) перевезення товарів хімічної промисловості.

Цільова функція системи управління повинна врахувати інтереси споживачів товарів хімічної промисловості і транспортних підприємств. Подібним чином можна провести подальшу декомпозицію процесу досягнення мети управління до рівня окремих завдань, побудувавши дерево цілей системи управління автотранспортним спеціалізованим підприємством (рис. 2).

Рис. 2. Дерево цілей системи управління перевезеннями товарів хімічної промисловості автотранспортним підприємством

Цілі управління перевезеннями товарів хімічної промисловості в умовах євроінтеграції пропонується реалізувати в логістичній глобальній мережі, а координацію дій здійснити територіальним логістичним центрам, як основна складова в логістичному ланцюгу руху вантажопотоків у вільних економічних зонах (ВЕЗ) промислового типу, створення яких ініціюєтьсяМіністерством економічного розвитку і торгівлі України на Закарпатті та на півдні України. Такий захід сприятиме залученню в Україну інвесторів, зацікавлених у скороченні логістичних витрат в хімічній галузі та здешевленні її товарів за рахунок дії особливих режимів на території, зокрема, з давальницької сировини.

Висновки з проведеного дослідження. Узагальнюючи вищенаведене пропонуються наступні висновки:

1.Хімічна промисловість - одна з галузей національної економіки України, що динамічно розвивається, товари якої є «донорами» для всіх галузей економіки в умовах інтеграції, і в такий спосіб активізує перевезення товарів зокрема в прикордонних регіонах.

2.Особливості процесів управління перевезенням товарів хімічної промисловості вимагають приймати логістичні рішення для автотранспорту підприємств хімічної промисловості (вид автотранспорту і стан складського господарства) та спеціалізованими автотранспортними підприємствами (цілі системи управління).

3.Впровадження маркетингових логістичних інновацій у виробничо-господарську діяльність підприємств хімічної галузі - один з напрямів зниження екологічних ризиків, зростання конкурентоспроможності галузі та створення нових робочих місць.

Література

1. Постанова Кабінет Міністрів України «Про затвердження Державної програми розвитку внутрішнього виробництва» р. № 1130 від 12 вересня 2011

2. Розпорядження КМУ «Про схвалення Концепції Загальнодержавної цільової економічної програми розвитку промисловості на період до 2020 року» № 603-р від 17 липня 2013 р.

3. Башук Т.О. Науково-методичні основи оптимізації використання збутового потенціалу промислових підприємств: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. ек. наук: спец. 08.00.04«Економіка та управління підприємствами (виробництво машин та устаткування; хімічне виробництво)» / Т.О. Бащук. - Суми, 2010. - 22 с.

4. Гавриш О.А., Присяжнюк Д. Стратегія розвитку хімічної промисловості. Сучасні проблеми економіки і підприємництва [Текст]: Збірник наукових праць. - Випуск 10. - Київ: ІВЦ Видавництво «Політехніка», 2012. - С.12-15.

5. Григорак М.Ю., Карпунь О.В. Логістичне обслуговування. Навч. посібник. - К.: НАУ, 2010. - 150 с.

6.Зеленський С.М. Проблеми та перспективи розвитку автотранспортої галузі України. / С.М. Зеленський, О.В. Жук // Науковий вісник Чернігівського державного інституту економіки і управління. - 2012. - №3 (15). С. 35-39.

7.Нікшич С.М., Крикавський Є.В., Мамчин М.М., Сопільник Р.Л. Оптимізування логістичних витрат у сфері управління хімічним підприємством С. 288-296.

8.Потапова А.Ю., Надтока Т.Б. Особливості формування збутової політики підприємств коксохімічної промисловості в умовах вступу до СОТ. / Потапова А. Ю., Надтока Т.Б.

9.Торговельна логістика [Текст]: навч. посібник / П. Ю. Балабан, Н. М. Тягунова, В. I. Місюкевич, Н. I. Михайлюкова. - К.: Центр учб. л-ри, 2014. - 148 с.

10. Чорток Ю. В. Формування еколого-економічного механізму управління логістичною системою торговельного підприємства / Ю. В. Чорток // Сталий розвиток підприємств сфери послуг. Матеріали ІІІ всеукраїнської науково-практичної конференції (м. Ялта, 23-24 жовтня 2009 року). - Ялта, РВНЗ КГУ, 2009.- С. 192-195.

Анотація

В статті досліджено особливості управління процесами автоперевезення товарів хімічної промисловості на засадах маркетингу та логістики в умовах інтеграції. Охарактеризовано особливості взаємозв'язку хімічної промисловості України, як індикаторів новітнього технологічного укладу та транспортної системи, як комунікаційної ланки, у розрізі розвитку внутрішнього виробництва, систематизовано підходи до управління перевезенням товарів автотранспортом підприємств хімічної промисловості залежно від логістичного рішення, виду транспорту та стану складського господарства; виявлено підходи до управління просуванням товарів автотранспортом підприємств хімічної промисловості спеціалізованими авто перевізниками.

Ключові слова: управління, перевезення, товари хімічної промисловості, автотранспортні підприємства, спеціалізовані авто перевізники, регіональні логістичні центри

This paper investigates the features of chemical products trucking management based on marketing and logistics in terms of integration. The features of the chemical industry interrelation in Ukraine are characterized as indicators of the latest technological structure and the transport system and as a communicational link in terms of domestic production. The approaches of the goods' transportation management of the chemical industries are systematized according to the logistics solution, type of transport and warehouse condition. The approaches to the promotion of goods' trucking management of the chemical industries by specialized car carriers are identified.

Keywords: management, transportation, chemical products, trucking companies, specialized car carriers, regional logistics centers.

Размещено на Allbest.ru