Формування моделей управління логістичними системами товаропросування підприємства

In the article describes the peculiarities of the management of the logistics systems, levels of logistic management. Formed scheme logistics-grid companies on the basis of different distribution channels and options sales - the sale of goods by the manufacturer (direct sales) and sales of goods intermediaries. The proposed direction (stages) management of the logistics system of the distribution system associated with the use of the individual management functions. Built client-oriented model of the formation of logistic system of goods, when the orientation of the logistics structure and the system of goods is oriented directly to the consumer and the distributor of goods.

Key words: management; model; logistics; distribution system; sales; consumer; the mediator.

Постановка проблеми

У динамічних умовах зміни споживчого попиту, проведення кампаній активного маркетингу, постійного вдосконалення продуктів та розширення спектра послуг підприємств побудова логістичної системи товаропросування на основі оптимальної моделі адаптивності, оптимізованості, урахування споживчих інтересів є одним із найбільш складних завдань розвитку підприємств.

Останні публікації з проблеми. Дослідженнями проблем становлення управління логістичними системами займались як зарубіжні науковці, серед яких Т. В. Апесінська [1], І. А. Бланк [2], Л. І. Карданова [7], Ф. Котлер [10], Р Маккенна [18], так і вітчизняні автори: С. Е. Джаферова [3], С. М. Димарчук [4], О. В. Єлетенко [5], Т О. Загорна [6], Р Р Ларіна [11], Л. В. Фролова [16] та інші. Проте й надалі необхідно розвивати моделювання управління логістичними системами, вибудовуючи локальні моделі, які враховують специфіку умов їх застосування.

Відповідно, основною метою статті є формування напрямів управління та оптимальної моделі управління логістичними моделями товаропросування в сучасних умовах.

Виклад основного матеріалу

Логістична система на підприємстві є цілісною сукупністю елементів із певними, різнорідними за якістю характеристиками, які взаємодіють між собою та можуть бути поєднані в підсистеми. Створення логістичної системи на підприємстві має на меті забезпечення постачання продукції в заданий час у потрібній кількості з максимально можливою якістю та мінімальними витратами [5, с. 495].

Логістичні системи товаропросування, як і всі раціонально побудовані системи, обумовлюють збільшення загального ефекту до величини більшої, ніж сума ефектів кожного з елементів системи, діючих незалежно. Це визначається ефектом від інтеграції зусиль ланок системи, коли вони діють узгоджено, за єдиним планом. На ринку переважають логістичні системи великих національних і міжнародних фірм-продуцентів. Більш дрібні фірми-посередники відіграють, як правило, допоміжну роль, задовольняючи потреби покупців лише на окремих сегментах ринку або доповнюючи діяльність великих фірм-постачальників по ряду їхніх функцій [12].

Властивостями логістичної системи є [2, с. 15]:

1. цілісність утворюючих її елементів, що взаємодіють один з одним. Виділяють такі елементи логістичних систем: закупівля, склади, запаси, транспорт, інформація, кадри, збут. Елементи логістичних систем різноякісні, але одночасно сумісні;

2. між елементами логістичної системи є істотні зв'язки, які із закономірною необхідністю визначають інтеграційні якості системи. Зв'язки між елементами логістичної системи певним чином упорядковані, тобто логістична система має організацію;

3. логістична система має інтеграційні якості, не властиві жодному з елементів окремо;

4. складність логістичної системи характеризується такими основними ознаками: наявність великої кількості елементів (ланок); складний характер взаємодії між окремими елементами; складність функцій, виконуваних системою. Ієрархічність, тобто підпорядкованість елементів нижчого рівня (порядку рангу) елементам вищого рівня в плані лінійного або функціонального логістичного управління.

Метою логістичної системи є забезпечення наявності необхідного товару в необхідній кількості та заданої якості в потрібному місці й у потрібний час для потрібного споживача із заданими витратами; нормування елементів (параметрів) логістичної системи, віднесених до певного часового моменту. Ця мета спрямовує й регулює логістичну діяльність підприємства [14].

Управління логістичними системами є складовою частиною маркетингових систем. Воно дозволяє синхронізувати операції та процедури, пов'язуючи різнорідні бізнес-одиниці в струнку керовану систему спрямовану на ефективне задоволення вимог кінцевого споживача. Виходячи із цього, зауважимо, що під час проходження логістичних процесів особлива увага повинна приділятися скороченню тих видів діяльності, робіт, операцій, процедур, які не служать створенню доданої вартості, щоб скоротити витрати в цілому [17].

Управління логістичною системою товаропросування повинно здійснюватись за такими напрямами (етапами), що пов'язані із застосуванням окремих управлінських функцій: конструювання (побудова) логістичної системи (прогнозування та планування); налагодження координації в межах логістичної системи (організування); оперативне управління логістичними процесами товаропросування (регулювання); контроль та аналіз ефективності функціонування логістичної системи товаропросування (моніторинг та контроль); напрями покращення системи логістичного управління товаропросуванням (корегування).

На етапі конструювання (побудови) логістичної системи здійснюється прогнозування та планування попиту на товари, моделювання логістичних процесів, розрахунок потужностей логістичної системи, планування каналів збуту, планування точок реалізації та складських мереж, планування транспортно-експедиційного забезпечення.

На етапі налагодження координації у межах логістичної системи (організування) здійснюється налагодження взаємозв'язків у структурі виробництва, збуту між складами та територіальними розподільчими центрами, між територіальними розподільчими центрами та торговельними мережами, фірмовими магазинами, посередниками ринку При цьому здійснюється системне управління взаємозв'язків із посередниками ринку формування системи інформаційного зв'язку у системі товаропросування.

Рис. 1 Формування схеми логістичної систем и підприємства, що поєднує Ь2с-та Ь2Ь-продажі (авторська розробка) Примітки: прямий Ь2с-продаж (варіант 1); продаж через посередників b2c та b2b (варіант 2)

На етапі оперативного управління логістичними процесами товаропросування здійснюється управління виробничими процесами, формування гнучкої реакції виробничих процесів на попит товару перевірка доступності товарів для споживачів.

На етапі контролю та аналізу ефективності функціонування логістичної системи товаропросування (моніторинг та контроль) здійснюється аналіз потужностей та втрат логістичної системи та виявлення слабких місць системи товаропросування. На останньому етапі формуються напрями покращення системи логістичного управління, складається план реформування логістичної системи та проводиться корекція результатів.

Одним із найважливіших є перший етап конструювання (побудови) логістичної системи.

Формування логістичної системи відбувається за певними принципами, а саме [5, с. 496]: узгодженість інформаційних, ресурсних, технічних та інших характеристик логістичної системи; для досягнення єдиної мети елементи логістичної системи розглядаються як взаємопов'язані та взаємодіючі (системний підхід); для досягнення глобальних цілей системи узгоджуються локальні цілі функціональних елементів логістичної системи (загальносистемна оптимізація); логістична система повинна стійко працювати в разі допустимих відхилень параметрів та факторів внутрішнього та зовнішнього середовища (принцип стійкості та адаптивності).

Побудова логістичної системи товаропросування може бути зорієнтована на канали збуту та просування нульового рівня (прямого маркетингу), що складаються з виробника, який продає товар безпосередньо споживачам; однорівневі канали збуту, що включають одного посередника; дворівневі канали збуту, що включають двох посередників; трирівневі канали, що включають трьох та більше посередників [7, с. 88].

До заданих каналів розподілу здійснюється вибір логістичної сітки, а саме: 1 варіант - реалізація товару самим підприємством - Ь2с-продажі (business to customer (бізнес споживачу)) через територіальні розподільчі центри, торговельні мережі, фірмові магазини або через он-лайн продажі; 2 варіант - реалізація посередникам b2cта Ь2Ь-продажі (з можливістю передання товару від одного посередника до іншого) із подальшим обігом товарів до споживачів по системі прямого продажу он-лайн продажу та продажу через подібні торговельні мережі, що організовані посередниками. Окрім того, підприємство може об'єднати ці два варіанти й здійснювати реалізацію і споживачам, і посередникам (див. рис. 1).

За варіантом 1 (Ь2е-продаж), товар рухається від виробника на склади, звідти розподіляється за такими напрямами: реалізовується через електронний продаж споживачу і доставляється безпосередньо споживачу прямо зі складу, перевозиться зі складу в територіальні розподільчі центри, а далі - або через торговельні мережі, або через власні фірмові магазини реалізується споживачу.

За варіантом 2 (Ь2с(якщо реалізація здійснюється юридичній особі) Ь2Ь-продаж (якщо реалізація здійснюється фізичній особі)), товар рухається від виробника на склади, звідти розподіляється до посередників, які в подальшому доводять товар до споживача.

Варто зазначити, що продаж товару посередникам за варіантом 2 суттєво зменшує та спрощує логістичну систему товаропросування (а відповідно, і функції управління системою), а застосування власного продажу, навпаки, її ускладнює та збільшує кількість необхідних рівнів управління.

В основі логістичної системи незалежно від варіантів збуту (прямого чи через посередників) є територіальна розподільча мережа та складська мережа, через яку здійснюється розподіл матеріального потоку і яка є значущим елементом логістичної системи. Побудова цієї мережі суттєво впливає на витрати, які виникають у процесі доведення товарів до споживачів, а через них - і на кінцеву вартість реалізованого продукту. Тому для кожного підприємства важливо грамотно побудувати свою складську мережу [4, с. 21]. Кількість складів у складській мережі визначатиметься з урахуванням наявного рівня збуту території розміщення складу географічних особливостей, можливих витрат та вигід від функціонування окремої складської одиниці.

Рівень обслуговування в спроектованій логістичній системі залежить від таких факторів: швидкості виконання замовлення (часу від відправки замовлення до отримання товару); можливості термінової доставки товару за спеціальним замовленням; готовності прийняти назад поставлений товар; забезпечення різної партійності відвантаження; уміння скористатися відповідним видом транспорту; високоефективної служби сервісу; добре налагодженої складської мережі; достатнього рівня запасів як товару, так і запасних частин до всієї номенклатури товарів; рівня цін, за якими надаються послуги товароруху покупцеві [10, с. 612].

Варто зазначити, що побудова логістичної системи в сучасних умовах постійно змінюється.

Сьогодні основою для розробки та управління логістичною системою підприємства є вербальні моделі, побудовані на узагальненні попереднього досвіду організації управління збутом. В організаційній структурі збуту виділяються підрозділи підприємства, які виконують збутові функції, незалежні комерційні посередники, які є каналами розподілу продукції, та взаємозв'язки між ними [3, с. 28-29]. Побудова логістичних систем на основі вербальних логістичних моделей не дозволяє підприємствам динамічно реагувати на зміни ринку та враховувати побажання споживачів. Окрім того, в сучасних умовах необхідна орієнтація логістичної структури та системи товаропросування безпосередньо на споживача та дистриб'ютора товарів, ураховуючи зручність отримання товару швидкість та оперативність опрацювання замовлення, гнучкість системи реагування на запити тощо.

Тому для задоволення сучасних вимог компаніям слід брати на озброєння "клієнт-орієнтовані моделі" побудови логістичної системи товаропросування, які об'єднують діяльність компанії навколо потреб клієнтів. Застосування таких моделей дає змогу побудувати ефективні бізнес-процеси для координації всіх заходів, які згенеровані для задоволення попиту клієнтів (рис. 2).

Рис. 2 Модель логістичної системи товаропросування, зорієнтованої на клієнта (авторська розробка).

Моделі управління логістикою продажів такого типу дозволяють користувачам керувати продажем і захо - дами розподілу ефективним чином. Бізнес-процеси включають сценарії продажу доставки, підтримки продажів, а також отримання інформації про продажі.

Моніторинг попиту споживачів здійснюється на початковому етапі через маркетингові дослідження та на кінцевому етапі через організацію білінгу наданих логістичних послуг.

Основою функціонування логістичної моделі, орієнтованої на клієнтів, є система електронної комерції (B2B - "бізнес-до-бізнесу") - програмні комплекси для здійснення комерційної діяльності між підприємствами в мережі Інтернет (наприклад, створення корпоративного сайту підприємств, інформаційного сайту, інтернет-магазину, електронні видання, інтернет-реклама) та система електронної комерції (B2C - "бізнес-до-споживача") - програмні комплекси для здійснення електронної торгівлі. CRM (управління відносинами з клієнтами) - інформаційні технології, які надають функціональні можливості для автоматизації повного циклу відносин із клієнтами та забезпечують необхідні засоби для управління сферами маркетингу, продажів, сервісу тощо [9].

Основними завданнями налагодження координації в межах діючої логістичної системи (організування) та оперативного її управління - є [13]: вибір типів та кількості логістичних посередників у дистрибуції; рішення з організації складування, зберігання й вантажопереробки товарів у ланках дистрибутивної мережі; планування, контроль і регулювання рівнів запасів товару дистрибутивної мережі; раціоналізація процесів консолідації й розосередження товарних потоків; координація та інтеграція взаємодії фірми логістичними посередниками в дистрибуції; вибір системи моніторингу та інформаційно-комп'ютерної підтримки логістичних рішень у дистрибуції.

Покращення (реформування) уже сформованої логістичної системи та корекцію її роботи варто здійснювати за такими напрямами вдосконалення логістичної діяльності [9]:

1) прогнозування обсягів відвантаження продукції різним категоріям споживачів за допомогою методів прогнозування (методи екстраполяції середньої, "наївних моделей", експертних оцінок, авторегресійні моделі тощо);

2. удосконалення організації транспортних операцій. Оптимізація транспортних потоків на основі впровадження систем управління вантажопотоками: Gonrand (збір інформації про наявність вантажів), Videotrans (інформаційне обслуговування підприємств транспорту), СТС (інформація про наявність вантажів, вид транспортних засобів, маршрути раціонального руху), GIS, GPS (визначення місцезнаходження транспортних засобів); пропозиції щодо оптимізації завантаження транспортних засобів.

Висновки