Інноваційні технології в організації збуту видавничої продукції та послуг

Анотація

Розглядаються сутнісні характеристики понять "хмарні технології", "Web 2.0", "QR-код" та їх можливості в організації збуту видавничої продукції та послуг.

Ключові слова: видавнича справа, інновації, продаж, буктрейлер, соціальні мережі.

Аннотация

Рассматриваются сущностные характеристики понятий "облачные технологии", "Web 2.0", "QR-код" и их возможности в организации сбыта продукции и услуг.

Annotation

We are going to look at specifications and meaning of terms such as cloud technology, Web 2.0, QR-code and their possibilities in organising book sales and support.

Виклад основного матеріалу

збут видавничий продукція послуга

Просування книжкової продукції нині сягає за межі традиційних книгарень, передбачаючи застосування новітніх технологій у реалізації видань та підтриманні інтересу до друкованого слова, що передусім зумовлено змінами, які відбуваються в організації інтернет-простору. Отже, особливого значення набуває вивчення можливостей, котрі надають сучасні інтернет-технології в оптимізації продажу продуктів видавничої діяльності. На сторінках фахової преси недостатньо висвітлюються можливості інноваційних технологій у підвищенні збуту книжкової продукції. Окремі аспекти означеної теми аналізуються в інтернет-публікаціях. Як приклад можна назвати статті С. Руденка [15], А. Філатова [17], С. Патри [12] та деякі інші [4; 5; 8]. Важливим зрушенням у напрямі вивчення окресленого питання стала конференція "Хмарні технології у видавничій, книготорговельній і бібліотечній справі". Її метою, за словами організаторів, було "визначення повного спектра можливостей хмарних технологій для створення, зберігання, розповсюдження видавничого контенту з урахуванням дотримання вимог прав правовласників, розширення спектра та якості освітніх сервісів" [13], що підкреслює актуальність порушеної проблеми. Отже, мета статті -- простежити вплив інноваційних технологій на організацію просування та збуту видавничої продукції та послуг.

Сучасний інтернет-простір суттєво відрізняється від того, що існував ще кілька років тому. Якщо раніше більша частина інтернет-ресурсів створювалася й підтримувалася спеціалістами, то нині більшість сервісів мережі розвивають власне користувачі, що здобуло назву технології Web 2.0. За словами Тіма О'Рейлі, засновника компанії "O'Reilly Media", це методика проектування систем, які завдяки обліку мережевих взаємодій стають тим кращими, чим більше людей ними користуються [3]. Це блоги, соціальні мережі, проекти вікі та ін. Експерти оцінюють сервіси Web 2.0 неоднозначно. Деякі вважають, що їх інвестори зацікавлені лише в контролі над більшим обсягом особистої інформації. Беззаперечною ж перевагою Web 2.0-сайтів перед сайтами першого покоління спеціалісти вважають те, що для функціонування Web 1.0 необхідно шукати, організовувати й оплачувати керування ресурсами, а у Web 2.0 учасники самі безплатно генерують ресурс, "розкручують", збільшуючи його відвідуваність [11]. Звичайно, Web 2.0 надає неабиякі можливості у просуванні видавничої продукції та послуг. Так, для авторів творів це означає, що вони мають можливість публікувати уривки творів, отримувати відгук на них, наприклад, критика, висловлена під час невимушеного спілкування, у дружній манері є набагато ефективнішою, ніж зауваження в офіційних рецензіях. Тому саме завдяки деяким сервісам Web 2.0 (наприклад, літературним порталам) безліч початківців наважуються апробувати власні твори, тобто з'явилися нові можливості у просуванні книжкової продукції вже на етапі її створення. Це можуть здійснювати як автори, так й інші зацікавлені особи (видавці, редактори та ін.). Для реклами в соціальних мережах, на відміну від звичайної, позитивний відгук на твір не є обов'язковою вимогою. Її завдання -- інформувати про прочитане. Часто саме негативний відгук про твір є стимулом до його прочитання. Іноді подібну рекламу називають прихованою, але, на наш погляд, точнішим для її позначення є термін "вірусна", оскільки коли користувач отримує можливість обговорити отриману інформацію, він сам перетворюється на носія реклами. Інформація, таким чином, передається "вірусним" способом.

Основними способами промоції в соціальних мережах, крім "вірусної" та контекстної реклами, є створення офіційних сторінок у соціальних мережах, різноманітних груп, а також поширення буктрейлерів.

Так, у власному профілі видавництва та книжкові магазини можуть інформувати про новинки, значущі події, публікувати уривки з творів, стежити за реакцією користувачів на прочитані видання, а також влаштовувати конкурси на розробку реклами (продукції, закладу, читання як такого), що по-перше, активізує діяльність груп, по-друге, дозволяє виявити креативні підходи до рекламування, потретє, формує настанову на читання. Нині все більше видавництв та книготорговельних закладів намагаються налагодити взаємодію з потенційними споживачами в мережі. Проте деякі з них не оновлюють інформацію, публікують неактуальні дані чи матеріали, котрі віддалено нагадують про первинну мету групи. Як наслідок -- мінімальна відвідуваність, оскільки учасники не знаходять нічого цікавого. Однак можна привернути увагу анонсами актуальних подій, обговореннями бестселерів, розміщенням мотиваторів з цитатами класиків літератури. Отже, головна умова популярності групи -- новизна пропонованої інформації, що потребує певних зусиль від її організаторів. Також у таких групах можна розміщувати буктрейлери -- ролики, що створюють візуальний образ книги. Їхня популярність зросла саме завдяки розвитку Web 2.0: соціальних мереж, блогів, соціальних медіасховищ, на зразок YouTube тощо.

Рис. 1 Приклад QR-коду

Тривалість подібних роликів близько 3-х хвилин, вони покликані привернути увагу до видання, спонукати його придбати. Створюють відео як на нові видання, так і на твори класиків. Перший офіційний буктрейлер було представлено у 2003 році на книжковому ярмарку в Луізіані (США). Це був ролик до роману "Темна симфонія" -- десятої частини багатотомної вампірської саги Кристін Фіхан. Він достатньо примітивний, проте його можна вважати знаковою подією в розвитку книготорговельної реклами. Відтоді поступово ускладнювалася техніка створення буктрейлерів, багато з них перетворилися на самостійні кінотвори. Нині інтернет-простір переповнений також аматорськими роликами, завдяки яким читачі прагнуть візуалізувати враження. В Україні перші буктрейлери з'явилися в 2009 році. Їх почали використовувати видавництва для просування книжкової продукції. З кожним роком кількість буктрейлерів постійно зростає. Як приклад можна назвати ролики на твори Оксани Забужко "З мапи книг і людей", Наталки та Олександра Шевченків "Репатріація", Юрія Андруховича "Лексикон інтимних міст", Макса Кідрука "Бот" та ін. Але вітчизняний медіапродукт здебільшого не надто якісний і слугує радше антирекламою, ніж рекламою книги. Це свідчить про потребу формувати серйозніше і відповідальніше ставлення видавництв до буктрейлерів як рекламних носіїв, оскільки значна частина споживчої аудиторії ознайомлюється з новинками передусім у мережі, ігноруючи інші рекламні звернення. Відповідно, від якості відеоролика залежить враження від твору загалом.

За способом візуального втілення тексту сучасні буктрейлери поділяють на:

• ігрові (мініфільм за книгою);

• неігрові (набір слайдів з цитатами, ілюстраціями, фотографіями та ін.);

• анімаційні (мультфільми за книгою).

За змістом:

• розповідні (презентують основу сюжету твору);

• атмосферні (передають основний настрій твору та очікувані читацькі емоції);

• концептуальні (транслюють ключові ідеї та загальну смислову спрямованість тексту) [1].

Застосування буктрейлерів дозволяє візуалізувати рекламовану продукцію, що за умови якісного втілення ідеї спонукає до придбання книги чи доступу до неї, якщо йдеться про електронні видання. Отже, Web 2.0 наближає книгу до споживача завдяки неформальном! звернень, можливості обговорити сильні й слабкі боки видання, що усуває психологічні бар'єри, котрі супроводжує сприйняття традиційної реклами.

Ще одним засобом просування книжкової продукції в сучасних умовах є QR-код (з англ. quick response -- швидкий відгук) -- двовимірний штрих-код, в якому зашифровано інформацію, що складається з символів (зокрема, цифри, кирилиця, спеціальні символи). Код розроблено японською фірмою Denso-Wave.

Клуб издателей Неформат

Зчитує його будь-який пристрій, оснащений камерою. Один QR-код може містити 7089 цифр чи 4296 букв.

Поступово ці рекламні ідеї втілюють і в книговидавництві. Наприклад, минулого року в Іспанії в потягах було розміщено QR-коди з посиланнями на перші розділи популярних книжок. Розрахунок був простим: не всі мають заняття на час подорожі, і тому можливість почитати книгу сприймається позитивно [20]. Мета проекту -- заохотити громадян більше читати. Ініціатива, партнером в якій стало видавництво "Random House", була розрахована на два місяці. Її планується повторити ще кілька разів, залучивши до співпраці й інші видавництва.

Інший приклад: на одній з центральних станцій "Піат Вікторія" метро Бухареста стіну обклеїли плакатами з книжковими обкладинками. На кожній зазначено QR-код. Щоб скачати вподобану книгу, необхідно його відсканувати через спеціальний додаток і перейти за посиланням. Для завантаження доступна лише частина видання, а для того, щоб отримати повну версію, необхідно заплатити видавництву capitois

Рис. 2 Книги в потягах

Рис. 3 Реклама на станції метро "Піат Вікторія" (Бухарест, Румунія)

Отже, за кордоном вже оцінили переваги, котрі надає використання QR-кодів. Вітчизняні видавці та книгорозповсюджуючі організації також мають скористатися цим інструментом, наближаючи книжкову продукцію до покупців.

Код дозволяє автоматично зчитувати будь-які дані, вміщує велику кількість інформації в невеликому зображенні. Щоб використання коду було ефективним, необхідно створювати короткі адреси сайтів, оскільки вони швидше зчитуються; переконатися, що код працює на будь-якій платформі; консультувати покупців щодо роботи з ним (як усно, так і у письмовій формі, наприклад, розмістивши інструкцію); створити мікросайт для переходу за кодованим посиланням. [2]. QR-код можна розмістити на візитній картці, рекламних матеріалах, сторінці в соціальній мережі, 4-й сторінці обкладинки чи палітурної кришки, в електронних виданнях, а також на сувенірній продукції, предметах побуту та ін. Таким чином, видавництва та книгарні мають додаткову можливість встановити взаємодію з реальними та потенційними покупцями книжкової продукції.

Для популяризації електронних видань значні можливості надають хмарні технології. Згідно з визначенням, хмарні обчислення (cloud computing) -- це парадигма, в межах якої інформація постійно зберігається на серверах в Інтернеті, а не на окремих комп'ютерах. Головна відмінність від звичного методу роботи з програмним забезпеченням полягає в тому, що абонент використовує не ресурси власного комп'ютера або сервера локальної мережі, а потужності в межах інтернет-послуги. Перевага хмарних технологій у книгорозповсюдженні -- це можливість зберігання придбаних книг та отримання доступу до них у будь-який момент часу з будь-якого пристрою за умови, що він підключений до Інтернету. При цьому користувач не переобтяжує власні пристрої програмним забезпеченням та файлами, оскільки не завантажує, а отримує доступ до них.

Першим українським хмарним сервісом для читання книг, як відзначається у Звіті про результати дослідження видавничого ринку України [6], є Кассіопея (http://store.kassiopeya.com), що продає доступ до титулів книг у різних категоріях, таких як наукова, навчальна, художня література, публіцистика тощо та використовує власний внутрішній формат і алгоритм безпеки. Програмне забезпечення ЧИТАЧ можна встановити на будь-якому пристрої під управлінням Windows, MacOS, IOS (Android -- в стадії розробки). Це перший накопичувач в Україні, який пропонує сервіс з продажу електронних книг українських видавців через Amazon і B&N.

Видавців може зацікавити хмарний проект Ridero, котрий розпочав роботу в тестовому режимі на початку лютого 2014 року. Після простої і швидкої реєстрації на сайті, користувач потрапляє в кабінет, де він може верстати видання, завантаживши його текст. На сьогодні проект працює з форматами doc, docx, txt, rtf і odf, але не розпізнає картинки й таблиці. Перед скачуванням файлу користувач повинен погодитися з тим, що у нього є права на опрацювання книги. На завантаження й роботу з текстом витрачається не більше хвилини, потім автор має можливість відредагувати створену книгу, керуючи стилями заголовків і підзаголовків, виділяючи цитати й епіграфи, вибрати стиль оформлення обкладинки, її колір, додати фотографію. Крім того, користуючись підказками, можна створити власний варіант обкладинки, а також додати ISBN і назву видавництва. Автори проекту нагадують, що необхідно зазначати редакторів, перекладачів, щоб дотримувати авторського права. Доречними є вікове маркування твору, коротка біографія автора й витримки з рецензій на книгу. Крім того, можна встановити ціну, за якою книга продаватиметься в інтернет-магазинах. Серед партнерів Ridero -- інтернет-магазини Ozon, Amazon, Bookmate, iBookstore, GooglePlay і Литрес. Як відзначається, зверстати, розмістити в інтернет-магазинах і скачати книгу у форматі ePub можна безплатно, а за скачування в інших форматах доведеться платити. Звичайно, наявність подібного сервісу не означає, що варто ігнорувати послуги редакторів, коректорів, оскільки самодіяльність може перетворитися для авторів-початківців не на очікуваний успіх, а на цілковиту поразку.

Нині довіра до хмарних сервісів у книгорозповсюдженні не занадто висока. Насторожують, по-перше, можливість нелегітимного вивантаження книг з хмарного середовища; по-друге, нестабільність існування компанійрозробників цих сервісів; по-третє, відсутність гарантії безоплатних умов доступу до хмарних сховищ даних у майбутньому.

Підсумовуючи, варто підкреслити, що у статті охарактеризовано лише деякі можливості інноваційних технологій, які забезпечують доступність видавничої продукції у сучасних умовах. Сервіси постійно розвиваються й доповнюються, що потребує безперервного відстеження новинок в інформаційній сфері та їх адаптування до потреб видавничої галузі.

Список використаної літератури

1. Буктрейлер. Режим доступа: http://ru.wikipedia.org/ wiki/Буктрейлер. Загл. с экрана.

2. Генератор QR кодов. Режим доступа: http://qrcoder.ru. Загл. с экрана.

3. Веб 2.0. Режим доступа: http://ru.wikipedia.org/wiki/Веб 2.0. Загл. с экрана.

4. 10 способов использования QR-кодов. Режим доступа: http://www.lookatme.rU/flow/posts/internet/117583-20-sposobovispolzovaniya-qr-kodov. Загл. с экрана.

5. 10 українських буктрейлерів. Режим доступу: http:// inspired.com.ua/books/ukrainian-booktrailers/. Назва з екрана.

6. Звіт про результати дослідження видавничого ринку України. Режим доступу: uabooks.info/files//Zvit_Afonin_ dodatky.doc. Назва з екрана.

7. Идеи для города: электронная библиотека в метро Бухареста. Режим доступа: http://www.the-village.ru/village/situation/ abroad/120839-idei-dlya-goroda-elektronnaya-biblioteka-v-metrobuharesta. Загл. с экрана.

8. Как использовать QR-код для продвижения. Режим доступа: http://pro-books.ru/node/11757. Загл. с экрана.

9. Книги в облаках. Режим доступа: http://www.unkniga.ru/ ostraya-tema/2216-knigi-v-oblakah.html. Загл. с экрана.

10. Книги в облаках (окончание). Режим доступа: http://www.unkniga.ru/ostraya-tema/2329-knigi-v-oblakah-2.html. Загл. с экрана.

11. Отличие Web 2.0 от Web 1.0. Режим доступа: http://azbukaweb.ru/web20-vs-web10. Загл. с экрана.

12. Патра С. Буктрейлер як засіб реклами книговидавничої продукції / С. Патра. Режим доступу: http://www. vmurol.com.ua/index.php?idd=Буктрейлери. Загл. с экрана.

13. Первая сессия "Современные тенденции развития облачных технологий в образовании и на книжном рынке". Режим доступа: http://www.aselibrary.ru/conference/conference43/conference434517/_video/4519. Загл. с экрана.

14. Революция в торговле: новые способы монетизации штрихкода. Режим доступа: http://digit.ru/technology/20130709/403176421.html. Загл. с экрана.

15. Руденко С. 5 українських буктрейлерів 2012 року / Сергій Руденко. Режим доступу: http://blogs.korrespondent.net/blog/ journalists/3226324-5-ukrainskykh-buktreileriv-2012-roku. Назва з екрана.

16. Сможет ли система автоматической верстки изменить издательский рынок. Режим доступа: http://rbcdaily.ru/ business/562949989246286. Загл. с экрана.

17. Філатов А. Буктрейлери: від реклами до нового виду мистецтва / Антон Філатов. Режим доступу: http:// litakcent.com/2013/01/23/buktrejlery-vid-reklamy-do-novoho-vydumystectva/. Назва з екрана.

18. Что такое QR-код, или Странные квадратики. Режим доступа: http://www.exler.ru/likbez/18-02-2011.htm. Загл. с экрана.

19. Что такое облачные технологии? -- Режим доступа: http://hostdb.ru/articles/show/id/47. Загл. с экрана.

20. Як зробити бізнес успішнішим за допомогою QR-кодів. Режим доступу: http://innovations.com.ua/ua/articles/finance/ 18407/yak-zrobiti-biznes-uspishnishim-za-dopomogoyu-qr-kodiv. Назва з екрана.

Размещено на Allbest.ru