Дослідження ринку ковбасних виробів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дослідження ринку ковбасних виробів

1.Попит, фактори, що його формують, еластичність

ринок ковбасний ціноутворення конкурентний

На ринку ковбасних виробів в останні п'ять років спостерігається тенденція до скорочення показників в усіх напрямках - і виробництва, і зовнішньої торгівлі. Це обумовлено, зокрема, істотним зниженням курсу гривні і втратою виробничих потужностей анексованою АР Крим і частини територій Луганської та Донецької областей. Виготовлення ковбасної продукції орієнтовано на внутрішнього споживача, особливо після відмови РФ ввозити багато продовольчі товари з України. Подорожчання що закуповуються за кордоном інгредієнтів, в сукупності з ростом ціни на м'ясо як основна сировина, підвищило собівартість ковбасних виробів, а відповідно і вартість їх для споживачів.

Найбільш популярними в українського споживача є варені ковбаси, сосиски і сардельки. Вони недорого коштують в порівнянні з іншими видами м'ясних виробів і добре підходять для повсякденного харчування. Ці переваги дозволили вареним ковбасним продуктам зайняти в 2016 році 64,1% ринку.

На другому місці по купівельним перевагам перебували напівкопчені м'ясні вироби з показником в 18,2% ринку, далі розташувалися дорожчі варено-копчені, сирокопчені та сиров'ялені вироби - 8,9%.

Слід розрізняти поняття величина попиту і попит. Величина попиту (обсяг попиту) являє собою кількість товару, яку готовий придбати покупець за конкретною ціною, а повний попит на товар - це готовність споживача придбати товар при всіляких цінах, тобто, функціональна залежність величини попиту від ціни. Зміна попиту залежить від кількох факторів: статі, віку, очікування споживачів, доходу споживачів, цін на товари-замінники, що доповнюють товари, реклами тощо.

Ціна ковбаси залишається в Україні головним орієнтиром для споживачів. Особливо важливу роль вона відіграє для людей з низьким рівнем доходу: молоді, пенсіонерів. Більш забезпечені верстви населення, а серед них особливо жінки, приділяють підвищену увагу якості товару. Такі споживачі готові віддавати більше грошей за ковбасу, що не містить шкідливих добавок і ГМО. На перевагу також впливає популярність ковбасного бренду», -- наголосили в компанії.

Згідно дослідженню, менш важливий для покупців - дизайн упаковки. На нього звертає увагу в основному молодь. Місце виготовлення ковбаси набагато більше впливає на вибір товару.

За статистикою, 90% міських жителів віддають перевагу продуктам місцевого виробництва. Через заклопотаності правильністю зберігання продукції в торгових точках, частіше ковбаса купується в супермаркетах, ніж на ринках. Найбільше ковбасних виробів купується у вигляді цілого «батона» вагою 400-600 грам, потім йде розрізана ковбаса і упакована нарізка», -- заявили фахівці.

Та додали, що сьогодні українські виробники ковбаси перебувають у непростій ситуації. Подорожчання м'яса, інших інгредієнтів і енергоресурсів робить виробництво менш рентабельним.

Різко піднімати ціну не можна, так як в умовах високої конкуренції споживач, швидше за все, вибере товар іншої торгової марки. З тієї ж причини небажано змінювати і рецептуру в сторону застосування більш дешевих інгредієнтів. Наявність сірого ринку, на якому продукція набагато дешевше, хоч і менш якісна, ще більш стискає простір для маневру. Виходом з такого становища може бути як оптимізація всіх виробничих процесів без втрати якості товару, так і розширення збуту за рахунок виходу на міжнародні ринки. Подальшому розвитку ковбасної галузі сприятиме підвищення рівня доходів населення нашої країни.

Експорту ковбасних виробів з України немає -- ринки закриті. Ринок ЄС закритий через те, що не акредитована наша фітосанітарна служба, а значить виробники не можуть отримати єврономер. У Росію ми не поставляли. Раніше активно працювали з Молдовою, але через АЧС ця країна закрила свій ринок для українського м'яса і ковбас. Уже півроку в Молдову не постачаємо. Більш-менш постійно Україна працює лише з Грузією.

Пропозиція, фактори, що її формують, еластичність.

Пропозиція - це обсяг товарів та послуг, який виробники хочуть і можуть поставити на ринок за різною ціною за певний проміжок часу.

На тлі зростання виробництва м'яса в Україні зростає і виробництво ковбасних виробів. Так, за даними Держстату, за 10 місяців 2016 року вироблено 245,1 тис. тонн ковбас, що на 5,9% більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Таблиця вироблення ковбасних виробів.

Найбільшим виробником ковбас залишається "Глобинський м'ясокомбінат". Згідно зі звітом компанії в системі розкриття інформації НКЦПФР, за 9 місяців 2017 року комбінат збільшив продажі ковбасних виробів на 26,7% порівняно з аналогічним періодом минулого року -- до 8,674 тис. тонн.

Українські виробники нарощують експорт ковбасної продукції. Якщо за весь 2016 рік на зовнішні ринки було продано 83,5 тонн ковбас, то тільки за перші три квартали 2017 року -- 184,5 тонн. Це вже на 54% більше, ніж за попередній рік.

Виросла в цьому році та експортна виручка за три квартали 2017 вона склала $713 тис., що на 25% більше, ніж за весь 2016 рік.

Більша частина поставок в 2017 році, як і роком раніше, йшла на Грузію -- 49,4 тонни ($239,2 тис.). На другому місці -- Молдова, закупившая в України 62 тонни ковбаси ($178 тис.).

Імпорт ковбас за звітний період в рази перевищує експорт. Україна закупила 329,8 тонн імпортних ковбас на $2 млн. Майже третину імпорту припадає на Іспанію. Україна закупила 112,3 тонн іспанських ковбас на $730,5 тис. На другому місці Італія з поставками у 91,4 тонн ($371,8 тис.). Трійку лідерів замикає Німеччина -- експорт ковбас становить 37,8 тонн ($311,6 тис.).

Топ-10 найбільших виробників ковбаси

1. Глобинський м'ясокомбінат

2. М'ясна ф-ка "Фаворит плюс"

3. АПК-Інвест

4. Український бекон

5. Даноша

6. М'ясокомбінат "Ятрань"

7. Нива Переяславщини

8. Науково-виробниче пр-е "Глобинський свинокомплекс"

9. Житомирський м'ясокомбінат

10. М'ясокомбінат "Ювілейний"

Імпорт також складає значну частину ринку ковбасних виробів України.

Згідно даних Держстату, Україна імпортувала ковбаси, м'ясних субпродуктів, а також готових харчових продуктів, виготовлених на основі цих виробів на суму $3,3 млн. При цьому іспанської продукції цього виду закупили на суму $1,4 млн, що становить 41% від загального обсягу імпорту. Серед найбільших імпортерів ковбаси -- також Італія, Німеччина, Польща та Франція.

Як видно з графіку останні 5 років , спостерігаєтся значне падіння рівня експорту ковбас. Проте зважаючи на існуючу ситуацію на ринку , він продовжує складати значну частину Українського ринку ковбас.

Негативну динаміку експорту продукції можна пояснити двома ключовими чинниками. По-перше, багато компаній, які експортували українські ковбаси і копченину, знаходилися в Донецькій області, а їх закриття (або ненадання ними статистики) обмежило подальші поставки. По-друге, найбільшим імпортером була Росія, з якою Україна зараз знаходиться в напружених стосунках ,виробництво ковбасних виробів продовжить скорочуватися, що пов'язано з низькою купівельною спроможністю населення. Буде зростати попит на ковбаси дешевшого цінового сегменту.

2.Специфіка ціноутворення

Переробники шукають способи здешевлення продукції. Проте, ціни все одно зростають через подорожчання сировини. Наприклад, ковбаса варена вищого ґатунку, станом на 20 червня, продавалася, згідно з офіційними даними, в середньому по 66,5 грн/кг, проти 57 грн/кг рік тому. тобто, на 16% дорожче", - розповів експерт з аграрних ринків Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ) Євген Дворник.

За прогнозами експертів, ціни на сировину будуть рости і далі. Незабаром підтягнеться і курятина, оскільки на неї буде переорієнтовуватись збідніле населення. "Відповідно, ковбаса до кінця року подорожчає ще на 5 - 7%", - спрогнозував Дворник.

"Докторська" стає делікатесом

На початок 2016 рр середня ціна шинки майже не зросла в порівнянні з новорічними святами (+ 2,6%). Зате кілограм варено-копченої свинячої грудинки піднявся в ціні на 18,1%, "Докторська" ковбаса подорожчала майже на 17%, а "Любительська" піднялася в ціні більш ніж на чверть. Що стосується копчених ковбас, то приріст цін на "Московську" вищого сорту склав 10-12%, а "Салямі" стала на 11,5-20% дорожчою. Про це розповіла аналітик Асоціації свинарів України Олександра Бондарська.

За її словами, дві третини ринку займають варені вироби. При цьому, питома вага напівкопчених ковбас становить 16,7%, на варено-копчені, сушені та в'ялені делікатеси припадає трохи менше 10% випуску ковбас. Решта - копчено-запечені, вироби з печінки і інші. Останні відносяться до найбільш бюджетної категорії продуктів, а їх питома вага в структурі виробництва незначна.

Серед головних причин подорожчання Двірник називає підвищення цін на сировину. Як повідомили в Асоціації тваринників України, середня роздрібна ціна кілограма яловичини в кінці червня становила 103,15 грн, що на 1,5% більше, ніж на початку місяця. При цьому в столиці кіло яловичини продають в середньому по 121,88 грн. За два останніх місяці, за даними Держстату, цей вид м'яса подорожчав уже на 5%.

Найбільше зросли ціни на свинину, яка тільки за останній місяць додала в ціні 15-20% і майже зрівнялася за ціною з яловичиною. Зараз свинячу вирізку пропонують по 90-120 грн/кг, лопатку - по 80-95 грн/кг, ошийок - по 120-140 грн/кг, повідомляють в Асоціації тваринників України.

Найменшими темпами дорожчає курятина - на 1-2% в місяць. В середньому тушка бройлера коштуватиме 44-46 грн/кг. Правда, філейні частини продаються майже в два рази дорожче.

М'ясні ціни в свою чергу тягне вгору скорочення поголів'я та підвищення попиту в сезон літнього відпочинку. Причому, якщо поголів'я корів скорочується з року в рік, то свиней в країні викосила АЧС. Також відносно високі світові ціни на м'ясо сприяють збільшенню експорту і скорочення імпорту м'яса в Україну.

3.Специфіка конкурентного середовища

Неймовірно, але шалена конкуренція на ринку м'ясо-ковбасних виробів не заважає успішно розвиватися новачкам. Попри загальну динаміку скорочення споживання м'ясних делікатесів, в Україні останнім часом з'являється все більше вдалих прикладів малого і середнього бізнесу в цьому сегменті.

Трансформація ринку м'ясо-ковбасних виробів і активний розвиток соціальних мереж відкривають дрібним виробникам легкий шлях до серця і шлунка споживачів. Важлива вимога - забезпечити високу та стабільну якість своєї продукції. Врешті решт, саме це стає запорукою для успішного розвитку домашніх коптилень і міні-цехів з виробництва сиров'яленої ковбаси та інших смаколиків.

За результатами 2016 року виробництво м'ясо-ковбасних виробів в Україні становило 241,2 тис. т, що майже на 3% менше, ніж у позаминулому році. Генеральний директор компанії Pro-Consulting Олександр Соколов називає декілька причин падіння виробництва і споживання. Серед них - зростання вартості сировини та супутніх матеріалів, що стимулює зростання ціни готової продукції; зниження купівельної спроможності українців через девальвацію гривні, та тимчасова зупинка деяких підприємств з огляду на високу вартість сировини. А ще - зникнення з ринку кримських і частини донбаських підприємств. Як стверджує дослідження Pro-Consulting, новачкам вдалося заповнити вільний простір лише наполовину. Але з точки зору самих виробників, ситуація не настільки однозначна. «З квітня минулого року продажі наших м'ясних делікатесів демонструють приріст, незважаючи на зростання цін», - говорить головний технолог львівської компанії «Барком» (ТМ «Родинна ковбаска») Наталія Підсудкевич. Сама структура вітчизняного ринку м'ясо-ковбасних виробів також є досить цікавою. За даними брендингової агенції «Колоро», з великим відривом у продажах тут лідирують варені ковбаси, сардельки і сосиски. В сукупності на них припадає понад половини обсягів споживання, продукцію для якого зазвичай забезпечують великі промислові виробники.

Ще понад чверті цього ринку - різноманітні нішеві продукти. Зокрема, на долю напівкопчених м'ясних виробів припадає 18,2%, або 43,9 тис. т, варено-копчених, напівсухих, сиров'ялених та сирокопчених (включаючи салямі) - 8,9%, або 21,5 тис. т, копчено-запечених - 1,4%, або 3,4 тис. т.

До того ж ринок м'ясо-ковбасних виробів залежить від сезонних коливань: «Активний період продажів влітку змінюється на падаючі обсяги торгівлі в осінньо-зимовий період. Весняний піст також відзначається зниженням попиту, який завжди йде вгору після Великодня.

4.Рівень державного регулювання ринку

Найефективніше свої регулюючі функції ціна може виконувати лише тоді, коли вона формується під впливом ринкових чинників, тобто лише за умов вільного ціноутворення. Але практика свідчить, що вільна ціна не здатна враховувати всієї різноманітності цілей та умов соціально-економічного розвитку країни і тому не може бути універсальним засобом регулювання економічних процесів. Так, стимулюючий вплив вільних цін на економіку може забезпечуватись тільки за умов зрілого ринку, де обмежена недобросовісна діяльність монополій, панує вільна конкуренція та ефективно працює вся ринкова інфраструктура. За браком таких умов вільне ціноутворення може відігравати навіть негативну роль, породжуючи такі явища, як падіння виробництва, зростання безробіття, високу інфляцію тощо. Крім того, вільні ринкові ціни реагують на ті зміни в економіці, які відображені в платоспроможному попиті. Тому вільні ціни не враховують такі соціально-економічні проблеми, як пенсійне забезпечення громадян, утримання непрацездатних, безплатну освіту, екологію, оборону країни та ін. Урахування всіх цих обставин можна забезпечити тільки за допомогою державного втручання в процеси ціноутворення шляхом розроблення відповідної цінової політики.

Цінова політика держави - це діяльність центральних та місцевих органів виконавчої влади, яка спрямована на досягнення двох основних цілей: державного регулювання цін (тарифів) на окремі види товарів (послуг) та здійснення контролю за їхнім додержанням.

Проведеній державної політики цін в Україні забезпечує Кабінет Міністрів України, який визначає перелік продукції, товарів і послуг, на які затверджуються фіксовані та регульовані ціни і тарифи, а також повноваження органів державного управління в галузі встановлення контролю за цінами (тарифами).

За умов стабілізації економічної ситуації і переходу до розвинутого ринку державне втручання в ціни поступово зменшується і в основному обмежується відповідним впливом на передумови та побічні наслідки вільного ціноутворення. Але і після проведення лібералізації, уряди розвинутих капіталістичних країн продовжують здійснювати регулювання цій на товари та послуги, що мають особливе значення для підтримки життєвого рівня населення (електроенергія, газо- та водопостачання, поштові, телекомунікаційні та транспортні послуги, окремі ключові споживчі товари). Питома вага регульованих цін у різних країнах коливається від 5 до 20%. Так, у Франції, де повна лібералізація цін була досягнута в 1986 р., під контролем держави перебуває до 20% цін на споживчі товари та послуги, а в Канаді і США - у межах 5 - 10%.

В Україні цей процес регламентується законами "Про ціни та ціноутворення" (1990 р.), "Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності" (1992 р.), та "Про місцеве самоврядування в Україні" (1997 р.) з відповідними змінами та доповненнями. Закони у сфері ціноутворення встановлюють основні правила формування цін у країні, методи їхнього регулювання, порядок контролю за цінами та відповідальність за його порушення, права та обов'язки окремих органів виконавчої влади у сфері ціноутворення. Для практичного використання зазначених законів вони доповнюються й конкретизуються спеціальними рішеннями парламенту, указами Президента чи постановами уряду. До таких актів, зокрема, належать постанови Кабінету Міністрів України "Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)" (1996 р.), "Положення про державне регулювання цін (тарифів) на продукцію виробничо-технічного призначення, товари народного споживання, роботи та послуги монопольних утворень" (1995 р.), "Про удосконалення порядку формування цін" (1998 р.) та ін.

5.Стан кон'юнктури

За даними Держстату, за перші шість місяців 2016 року виробництво ковбасних виробів скоротилося на 2,6% до 130 тис. т. в порівнянні з аналогічним періодом 2015 року. Здавалося б, зниження некритичне, але виробники прагнули утримати планку валових показників, кинувши в бій останні резерви.

Масовий перехід на випуск продуктів невисокого цінового сегмента (в основному, варених ковбас і сосисок), широке використання м'яса курки в рецептурі, рекламні акції і ребрендинг торгових марок, оптимізація витрат та інше дозволили утримати галузь від обвалення, але не від стагнації.

«Ринок вичерпав можливості широкого асортиментного та цінового маневру, і переходить сьогодні до жорсткої позиційної боротьби за споживача. Тому конкурентна боротьба в 2017 році значно посилиться і загостриться», - вважає директор управління маркетингу м'ясної фабрики «Фаворит Плюс» Михайло Фоломін.

Жорсткість протистояння обумовлена ??як скороченням споживання м'ясо-ковбасних виробів в силу загального зниження купівельної спроможності населення (експерти оцінюють втрати споживання в 12-14%), а також значного відтоку споживачів на заробітки за кордон, продовження процесу зростання частки великих виробників в загальному обсязі національного виробництва (шість підприємств сьогодні займають 52,2% обсягу ринку), - з іншого. В таких умовах загострення конкуренції не уникнути. Втім, задаються питанням аналітики, а чи була вона до цього? Адже всім всього вистачало: покупцям - ковбаси, а виробникам - покупців. У період інтенсивного росту і насичення ринку боролися спочатку за обсяги виробництва і вже потім за асортиментні і смакові надмірності. У 2016 році великі виробники зосередилися на ребрендингу продукції і торгових марок, навколо яких збирали лояльний контингент покупців.

6.Проблеми функціонування ринку

На сьогоднішній момент головною проблемою досліджуваного сегмента є падіння попиту в зв'язку зі зниженням купівельної спроможності населення. Виробники, навіть при наявності сировини та виробничих потужностей, на даному етапі відмовляються від нарощування обсягів виробництва.

В цілому ж, ринок сиров'ялених і сирокопчених ковбас в Україні розвивається за тими ж тенденціям, що притаманні і сегменту ковбасних виробів. Політична й економічна кризи останніх кількох років негативно позначилися на показниках даної сфери виробництва. Падіння пов'язане, перш за все, з втратою покупців на окупованих територіях Луганської та Донецької областей.

Крім того, значно зросла і собівартість зазначеної продукції. Економічна ситуація в країні, нові тарифи на електроенергію, скорочення поголів'я птиці і худоби стали причиною зростання цін на ковбасні вироби. Інфляція в сегменті, за даними Держстату, склала 22%.

Таким чином, можна стверджувати, що збільшення цін і скорочення доходів населення стали причиною зниження попиту на сирокопчені та сиров'ялені ковбаси. Разом з тим, ряд споживачів був змушений відмовитися від споживання продукції вищого сорту на користь товарів першого сорту.

На досліджуваному ринку більшою мірою представлена продукція національного виробника. Імпортні товари займають не дуже велику частину сегмента і відносяться до преміальної продукції.

Лідерами з виробництва ковбас є Дніпропетровська, Полтавська та частково Донецька області (підконтрольні Україні території). Більш детально регіональна сегментація за обсягами виробництва сирокопчених і сиров'ялених ковбас представлена на діаграмі нижче.

7.Перспективи розвитку ринку

Український ринок ковбас, згідно з даними досліджень, активно розвивається протягом останніх десяти років. Темпи щорічного зростання становлять близько 7,5-8,0 %. В першу чергу, завдяки стабільному і постійно зростаючому попиту на м'ясну продукцію. В цілому, цей сегмент, що має один з найвищих показників швидкообертаємості в українській харчовій промисловості, оцінюється підприємцями та інвесторами як перспективний, що і пояснює високий рівень конкуренції на ньому. На внутрішньому ринку переважає продукція вітчизняного виробництва (її частка оцінюється в 99 %).

Незважаючи на високий рівень конкуренції на ковбасному ринку, він не втрачає своєї привабливості і для нових компаній-виробників, що працюють на регіональному рівні. Однак для того щоб міні-цех став успішним, необхідно дотримуватися кількох основних правил. По-перше, для початку потрібно вибрати сегмент (продуктовий і ціновий), в якому ви будете працювати. На сьогоднішній день найбільш перспективний ринок копчених ковбасних виробів, частка якого становить майже 30 %. По-друге, фахівці радять вкладати кошти в розробку власних рецептур і строгий контроль якості виробленої продукції. По-третє, варто починати з пошуку каналів збуту та налагодження зв'язків із продуктовими магазинами і торговими мережами (включаючи супер - і гіпермаркети).

Виробництво ковбасних виробів - високорентабельний і швидко окупаємий бізнес, тим не менше існують певні нюанси і складності (як і будь-якому іншому харчовому виробництві). Велика частина труднощів при його організації пов'язана з пошуком відповідного приміщення під цех, яке б відповідало всім санітарним правилам, з оформленням необхідних дозволів.

Література

ринок ковбасний ціноутворення конкурентний

1. Ковбасний ринок. Дороге задоволення. [Електронний ресурс] Режим доступу : https://msb.aval.ua/news/?id=25129

2. Журавська Н.К., Альохіна Л.Т., Отряшенкова Л.М. Дослідження та контроль якості м'яса і м'ясопродуктів. - М.: Агропромиздат, 2009.

3. Державна служба статистики : [Інтернет-портал]. - Електронні дані. -- Режим доступа: http://www.ukrstat.gov.ua/

4. Свій ковбасний цех ,ідея для бізнесу.[Електронний ресурс] Режим доступу : http://ukrgroshi.com.ua/sviy-kovbasniy-tseh-yak-biznes.html

Размещено на Allbest.ru