Цілі та етапи розробки маркетингової цінової політики

Размещено на http://allbest.ru

МІНІСТЕРСТВО ОСВТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»

ІНСТИТУТ АДМІНІСТРУВАННЯ ТА ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ

Кафедра адміністрування та фінансового менеджменту

КУРСОВА

на тему: «Цілі та етапи розробки маркетингової цінової політики»

з дисципліни: «Цінова політика держави»

Виконала: ст. Григоришин Вікторія

Прийняла: доцент кафедри АФМ

Перхач О.Л.

Львів-2019



Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретичні відомості про маркетингову цінову політику

1.1 Сутність та роль маркетингової цінової політики

1.2 Цілі маркетингової цінової політики

1.3 Етапи розробки маркетингової цінової політики

Розділ 2. Макроекономічна характеристика Тернопільської області та аналіз її показників

Розділ 3. Рекомендації щодо підвищення ефективності маркетингової цінової політики

Висновки

Список використаної літератури



Вступ

Маркетингова цінова політика - комплекс заходів фірми, до яких належить формування ціни, знижок, умов оплати за товар, реалізація якого покликана забезпечити задоволення потреб споживачів і отримання фірмою прибутку, а також вирішення стратегічних завдань фірми.

З маркетингової точки зору, ціна - це сума тих цінностей, які споживач віддає за право володіння певними товарами чи послугами.

Історично склалося так, що ціна завжди була основним фактором, який визначає вибір покупця. Це твердження характерне для країн з низькою купівельною спроможністю населення і продуктів типу товарів широкого вжитку. Однак останнім часом здійснюють вагомий вплив на вибір покупців нецінові фактори.

Таким чином, викладене вище зумовлює актуальність дослідження курсової роботи.

Об'єктом дослідження курсової роботи є теоретичні засади маркетингової цінової політики.

Предмет дослідження - структура маркетингової цінової політики.

Метою курсової роботи є дослідження цілей та етапів розробки маркетингової цінової політики.

Мета роботи передбачає виконання таких завдань:

- дослідити теоретико-методологічні основи маркетпнгової цінової політики;

- проаналізувати систему маркетингової цінової політики;

- запропонувати шляхи підвищення ефективності маркетингової цінової політики.

Розділ 1. Теоретичні відомості про маркетингову цінову політику

1.1 Сутність та роль маркетингової цінової політики

В умовах ринкової економіки важлива роль належить ціні як грошовому виразу вартості товарів та послуг. Будучи провідним механізмом дії законів ринкової економіки, ціна здійснює функцію, що безпосередньо стосується вироблення маркетингової цінової політики.

За допомогою цін здійснюється безпосередній зв'язок між виробництвом і споживанням, попитом та пропозицією. Вартість товарів та послуг є тією середньою точкою, навколо якої коливаються ціни. Коливання цін сигналізує про диспропорції у сферах виробництва і обігу, вимагає збільшення або зниження виробництва товарів, вживання заходів щодо подолання утворених диспропорцій, збалансування попиту та пропозиції. При цьому досягнення ринкової рівноваги може здійснюватися шляхом збільшення (скорочення) виробництва або шляхом зростання (зниження) цін, або в той та інший способи одночасно.

Маркетингова цінова політика -- це комплекс заходів, який включає визначення ціни, знижок, умов оплати за товари та послуги, управління цінами з урахуванням побажань та можливостей споживачів з метою забезпечення прибутку підприємства-виробника чи продавця.

Політика цін -- один з традиційних головних елементів маркетингу, оскільки ціна є:

· одним із головних інструментів у конкурентній боротьбі;

· однією з головних передумов купівлі-продажу товарів;

· чітко і просто вимірюваною змінною, яка традиційно використовується в економічних розрахунках фірми;

· важливою передумовою досягнення підприємством своїх стратегічних цілей;

· надійним зрівнювачем попиту і пропонування.

Значення і роль маркетингової цінової політики в діяльності фірми суттєво залежать від типу ринку. Найбільшою є її роль на ринку монополістичної конкуренції. Тут існує широкий діапазон цін, отже, і багатоваріантність рішень щодо їх величини.

Дещо менша роль маркетингової цінової політики на олігопольному ринку. Невелика кількість продавців, які негайно реагують на цінову політику конкурентів, труднощі проникнення на такий ринок призводять до того, що кожен підприємець орієнтується не стільки на поведінку споживачів і свої витрати, скільки на конкурентів, тобто існуючі орієнтири, які встановлюють цінові лідери.

Незначною є роль маркетингової цінової політики і на ринку чистої конкуренції. Головна причина цього - наявність ринкової ціни, яка встановлюється завдяки великій кількості продавців і покупців. Головне завдання маркетингової цінової політики на такому ринку - орієнтування на динаміку ринкової ціни.

Мінімальна роль маркетингової цінової політики - на ринку чистої монополії. Тут, ураховуючи те, що існує лише один продавець, ціна може бути як нижчою, так і значно вищою за собівартість продукції.

У цілому, починаючи з 70-х pоків, значення маркетингової цінової політики падає. Існує кілька причин цього.

З погляду споживача ціна часто використовується як показник вартості. Відповідно до цього вартість може визначатись як пропорція (коефіцієнт) сприйнятої якості щодо ціни. Тому зниження цін, яке диктується тією чи іншою маркетинговою ситуацією, не завжди збільшує обсяги збуту. Низькі ціни багатьом споживачам здаються наслідком низької якості, а тому вони відмовляються від придбання таких товарів. До того ж, можливість маркетингового маневрування під час прийняття рішень щодо цін часто обмежується умовами, існуючими у каналах збуту, а також нормами і правилами, встановленими чинним законодавством. У результаті маркетингова цінова політика перестає бути центральним елементом маркетингу, залишаючись тільки одним з багатьох його інструментів.

Залежно від форм реалізації розрізняють пряму і опосередковану маркетингову цінову політику.

Пряма маркетингова цінова політика має на увазі безпосередній розрахунок цін і їх регулювання залежно від змін ринкової кон'юнктури.

Опосередкована - це політика щодо знижок на ціни, умов оплати, поставок, торговельного кредитування.

За ступенем гнучкості розрізняють маркетингову політику однієї ціни (ціна залишається стабільною досить тривалий період) та гнучких цін.

За видом продукції розрізняють маркетингову цінову політику на нові продукти та продукти, які тривалий час перебувають на ринку, стали для нього традиційними.

1.2 Цілі цінової політики

Цінова політика зазвичай переслідує кілька цілей. До них належать: намагання підприємства досягти певних показників діяльності (обсяг продажу, частка ринку, прибутку), проникнення на певний ринок і закріплення на ньому, посилення інших маркетингових функцій, наприклад, низька ціна в період просування товару або уникнення втручання держави в політику підприємства. Іноді буває, що цілі ціноутворення якоюсь мірою протилежні, тоді одну з конфліктних цілей коригують. Таким чином, цілі задають загальну спрямованість політики ціноутворення.

Цілі цінової політики суттєво визначаються чинниками поточної ринкової ситуації, а також перевагами керівництва підприємства. Так, встановлення високої ціни на новий товар викликано необхідністю відшкодування коштів, інвестованих у розробку цього товару. Низька ціна уможливлює збільшення частки ринку, зменшення натиску потенційних конкурентів або залучення нових покупців.

Отже, до основних цілей цінової політики належать:

· збільшення частки ринку - низькі ціни дозволяють збільшувати обсяги продажу та частку ринку. Водночас низькі ціни сприяють розв'язанню цінових війн і зменшенню частки вкладу товару з низькою ціною в прибуток підприємства, а інколи навіть формують і збитки;

· поліпшення фінансових показників - існує суттєва залежність фінансових показників підприємства від рівня цін на його товари чи послуги. Намагаючись поліпшити фінансові показники, потрібно пам'ятати, що занадто високі ціни можуть зменшити кількість і реальних, і потенційних покупців;

· позиціювання товару - ціна сприяє формуванню іміджу товару, його просуванню й обізнаності про нього споживачів. Занадто висока ціна може вплинути на ефективність інших елементів комплексу маркетингу, наприклад, таких як розподіл, реклама тощо;

· стимулювання попиту - регулюючи ціну, можна схилити покупців до придбання нового товару або активізувати попит на традиційний товар у період економічного спаду. Слабкою стороною цього підходу є те, що покупці можуть припинити купівлі в період, коли ціна повертається до попереднього рівня;

· вплив на конкурентів - ціна здатна суттєво вплинути на наявних на потенційних конкурентів. Використовуючи ціну, підприємство може створити суттєві перешкоди для входу на певний ринок нових конкурентів або перешкодити зниженню цін наявними конкурентами. Якщо підприємство є лідером у ціноутворенні в галузі, воно, використовуючи ціну, сигналізує своїм конкурентам щодо змін цін на ринку, підвищуючи або знижуючи ціни на свої товари.

Отже, важко недооцінити роль ціни в маркетинговій діяльності підприємства. Ціна безпосередньо впливає на фінансові показники підприємства, сприйняття споживачами його торгових марок і їх позиціювання з погляду пропонованої споживчої цінності. Ціна формує прибуток і частку ринку, а також є індикатором якості товару.

1.3 Етапи розробки маркетингової цінової політики

Розробка політики ціноутворення є доволі складним процесом і визначається не тільки попитом та пропозицією на ринку, а й іншими чинниками. До них належать, у першу чергу, економічний потенціал підприємства, наявність матеріальних ресурсів, капіталу, рівень кваліфікації робітників, організація виробничого процесу, ступінь конкуренції, можливості підприємства швидко реагувати на зміни кон'юнктури ринку та ін. маркетинговий ціноутворення товар

Розробка політики ціноутворення на підприємстві здійснюється в декілька етапів.

На першому етапі визначаються загальні цілі політики ціноутворення підприємства, тобто підприємство визначає мету цінової політики відносно конкретного товару. Найефективнішим є вибір цільової політики ціноутворення, за якого всі дії керівництва при визначенні ціни продумані, зрозумілі і тільки постає питання виконання розрахованого плану. В цьому випадку легше встановлювати ціну на виріб, здійснювати моніторинг та змінювати її. Але визначити цільову політику ціноутворення не завжди можливо, особливо за умов постійних змін економічної ситуації. Потрібно також враховувати різні обмеження, які виникають як у зовнішньому економічному середовищі, так і в середині підприємства. Крім того, від ціни залежить розмір отриманого підприємством прибутку, а розмір -- від кількості реалізованих товарів на ринку.

На другому етапі визначається цінова політика підприємства з урахуванням напрямів збутової політики, характеристик споживачів та організаційних форм діяльності й обслуговування. На цьому етапі визначаються збутова політика підприємства, кінцеві споживачі, канали товароруху та ін.

На підставі цього визначають три головні напрями політики ціноутворення.

Перший -- політика ціноутворення за роздрібної реалізації товарів споживачам, за якої підприємство орієнтується на ринок.

Другий -- політика ціноутворення за оптової реалізації, пов'язана з продажем товарів великими партіями, як правило за контрактами.

Третій напрям -- цінова політика підприємства під час продажу товарів безпосередньо споживачам. Цей напрям передбачає реалізацію товарів за схемою "виробник -- споживач" безпосередньо на виробничому підприємстві або в спеціалізованій мережі, яка належить виробнику.

На третьому етапі визначається загальний напрям політики ціноутворення.

Окремі рішення узгоджують в єдину систему, до головних з яких належать:

* взаємозв'язок цін на товари в межах асортиментної політики виробника;

* частота застосування різних цінових знижок виробником та підприємствами, які реалізують ці вироби;

* частота зміни цін (вважається, що часта зміни цін є ознакою невдалої цінової політики підприємства);

* співвідношення цін на продукцію власного виробництва з цінами конкурентів (особливі складно визначити можливі зміни цін у конкурентів та взагалі їх цінову політику);

* методи встановлення цін на нові товари та корегування цін на товари, які вже реалізуються на ринку.



Розділ 2. Макроекономічна характеристика Тернопільської області та аналіз її показників

Тернопільська область є розвинутим сільськогосподарським і промисловим регіоном України. Значні природні і трудові ресурси, концентрація переробної промисловості, географічне розташування на перехресті важливих транспортних шляхів із Східної Європи в Центральну і Західну Європу виділяють область як регіон із сприятливими можливостями для ведення підприємницької діяльності.

Площа - 13.8 тис.км, що складає 2.3% територій держави.

Населення області складає 1.1639 млн.чол, що становить 2.3% від населення України.

Господарство Тернопільської області є складовою частиною народногосподарського комплексу України. Область виділяється в Україні виробництвом бавовняних тканин, світлотехнічного обладнання, бурякозбиральних комбайнів, сільськогосподарських машин, цукру, взуття, масла, жирного сиру, м'яса цукрових буряків, картоплі та ін.

Формування господарського комплексу відбувалося під впливом складних соціально-економічних умов. Перебуваючи у складі Австро-Угорщини і панської Польщі, Тернопільщина на початку 20-го століття була відсталим, злиденним краєм. В структурі її економіки переважно сільське господарство. У поміщиків, куркулів, монастирів та церков знаходилися основні землеволодіння.

В післявоєнний період збудовано багато нових промислових підприємств, реконструйовано старі. Розвинулися нові галузі промисловості - сільськогосподарське машинобудування, текстильна, електротехнічна, хімічна, трикотажна, плодоовочеконсервна та ін. Нині в області діє 173 промислових підприємств і виробництв. В останні роки зростає кількість малих промислових підприємств і фермерських господарств. Структура господарства Тернопільської області представлена на мал. 1. Провідне місце в господарстві займає виробництво. В ньому зайнято майже ѕ від всіх працівників.

Майже в усіх галузях виробництва, крім лісового господарства і транспорту, відбулося збільшення частки працівників.

У Тернопільській області знаходиться значна кількість підприємств, які є перспективними і досить вигідними об'єктами для вкладення капіталу. З огляду на брак інвестиційних ресурсів в Україні область глибоко зацікавлена в залученні іноземних інвестицій.

В даний час найбільша потреба існує в запровадженні нових технологій, сучасних методів управління, налагодженні і розвиткові інфраструктури, застосуванні знань і досвіду розвитку ринкової економіки.

Орієнтація в економічній політиці, законодавстві, бізнесовому середовищі країни, розуміння соціально-культурних традицій, провідних ідей, менталітету її народу, безперечно, вагомий чинник ділового успіху, особливо в освоєнні нового ринку.

Соціально-економічний розвиток регіону дуже залежить від населення, його праце-ресурсного та інтелектуального потенціалу, виробничої та духовної культури.

Зміни чисельності населення і ресурсів живої праці впливають на розвиток не тільки продуктивних сил, а й виробничих відносин. Тому в умовах ринкової економіки надзвичайно важливим є аналіз відтворення населення на регіональному рівні, а також дослідження впливу соціально-економічного стану регіону на розвиток населення на базі основних демографічних параметрів природного руху, особливостей розселення, зайнятості, міграції тощо.

Демографічна ситуація у Тернопільській області ускладнюється тим, що впродовж останнього десятиріччя спостерігалося зростання масштабів депопуляції за рахунок перевищення числа померлих над числом народжених.

Ці процеси суттєво відмінні у міських поселеннях та сільській місцевості, що, здебільшого, є наслідком відмінностей вікової структури населення. Загалом, у сільській місцевості демографічна ситуація складніша ніж у міських поселеннях, оскільки існують суттєві відмінності в інтенсивності процесів природного руху, зокрема, значно вищий рівень смертності при нижчому рівні народжуваності.

Перспективні напрямки соціально-економічного та культурного розвитку області:

· Збільшення обсягів інвестицій у пріоритетні галузі економіки області.

· Сприяння впровадженню ресурсо- та енергозберігаючих технологій, систем управління якістю.

· Розвиток виробничої та соціальної інфраструктури місцевого та загальнодержавного значення.

· Розвиток сучасної туристично-рекреаційної інфраструктури та підтримка культурного потенціалу і традицій.

· Створення умов для сталого розвитку людських ресурсів на базі функціонування ефективної системи соціальних послуг.

Сприяння розв'язанню зазначених питань дозволить вирішити проблему створення умов для випереджаючого підвищення рівня оплати праці, створення нових робочих місць, розширення податкової бази підприємств, функціонування ефективної системи надання соціальних послуг. Враховуючи зазначене, обласною і державною адміністрацією ініційовано внесення змін до Стратегії розвитку області, розробку середньострокових програм розвитку, щорічне затвердження пріоритетів та заходів програм соціально-економічного розвитку, спрямованих на вирішення проблем і диспропорцій у соціально-економічному розвитку.

Серед найголовніших проблемних питань та системних ризиків економіки області:

· зношеність основних фондів і підприємств,

· енерго- та матеріаломістке виробництво,

· недостатні темпи впровадження інноваційних процесів у виробництво,

· недостатньо розвинута ринкова інфраструктура,

· низька інвестиційна активність підприємств та динаміка залучення іноземних інвестицій,

· недостатній розвиток виробничої та соціальної інфраструктури,

· недостатнє використання інвестиційних переваг області,

· розбалансована структура зайнятості населення на фоні тінізації економічних процесів,

· диспропорції у соціально-економічному розвитку окремих галузей області.

Таблиця 1.1

Прямі інвестиції в Тернопільській області

Показники	Рік	Абсолютне відхилення, млн. грн
	2015	2016	2017	16/15	17/16
Прямі інвестиції нерезидентів в області (акціонерний капітал та боргові інструменти) ,млн	50,1	48,5	45,0	-7,6	-3,5
У тому числі з країн ЄС	29,06	28,13	25,65	-0,93	-2,48
З інших країн світу	21,04	20,37	19,35	-0,67	-1,02

Як видно з таблиці , в період з 2015-2017 відбувався спад показників прямих інвестицій в Тернопільській області , в період з 2015/2016 показники знизилися на 7,6 млн.грн. , в період з 2016/2017 спад показників дорівнював 3,5 млн.грн. Відносна частина інвестицій країн ЄС до інших приблизна 58% до 42% протягом усього періоду.



Таблиця 1.2

Динаміка Індексу споживчих цін в Тернопільській області.

Показники	Рік	Абсолютне відхилення, %
	2015	2016	2017	16/15	17/16
ІСЦ	143,3	112,4	113,3	-30,9	0,9
Продукти харчування та безалкогольні напої	140,3	102,9	115,8	-37,4	12,9
Алкогольні напої , тютюнові вироби	121,8	125,1	120,2	3,3	-4,9
Одяг і взуття	139,0	107,0	100,9	-32	-6,1
Житло, вода, електроенергія, газ та інші види палива	225,7	144,0	110,1	-81,7	-33,9
Предмети домашнього вжитку, побутова техніка та поточне утримання житла	131,2	106,7	104,0	-24,5	-2,7
Охорона здоров'я	127,2	111,3	105,2	-15,9	-6,1
Транспорт	114,9	111,9	117,7	-3	5,8
Зв'язок	105,6	103,2	109,2	-2,4	6,0
Відпочинок і культура	130,6	103,3	105,6	-27,3	2,3
Освіта	117,7	118,9	112,8	1,2	-6,1
Ресторани та готелі	125,2	109,5	112,7	-15,7	3,2
Різні товари та послуги	124,6	104,1	121,8	-20,5	117,7

Аналізуючи дані з таблиці можна сказати наступне: Динаміка Індексу споживчих цін в Тернопільській області йде на спад , і це є хорошим знаком для економічної стабільності області. В період з 2015-2017 років ІСЦ впав на 30,0%, перше падіння відбулось у 2016 на 30,9% , далі показник зріс- у 2017 на 0,9%.

Таблиця 1.3

Обсяги зовнішньої торгівлі в Тернопільській області

Показники	Рік	Абсолютне відхилення, млн. дол.
	2015	2016	2017	16/15	17/16
Експорт ,млн. дол.	291,0	79,9	380,2	-211,1	300,3
Імпорт, млн. дол.	259,4	5,8	351,7	-253,6	345,9

Як видно з таблиці , в період з 2015-2017 динаміка обсягів зовнішньої торгівлі перебувала то в фазі росту, то в фазі спаду. В період з 2015/2016 показники як експорту, так і імпорту знизились, але в період з 2016/2017 показники зросли. Також ми можемо спостерігати активне торговельне сальдо, тобто перевищення експорту над імпортом, що є позитивним для області.

Таблиця 1.4

Національні рахунки: валовий регіональний продукт в Тернопільській області

Показники	Рік	Абсолютне відхилення, грн
	2015	2016	2017	16/15	17/16
Валовий регіональний продукт (млрд.грн.)	2665,6	3107,2	3475,1	441,6	367,9
ВРП в розрахунку на одну особу(грн.)	24875,3	28996,3	32429,5	4121	3433,2
Індекси фізичного обсягу валового регіонального продукту(за обсягами попереднього року)(%)	93,7	98,5	101,2	4,8	2,7

Аналізуючи дані з таблиці можна сказати наступне: Динаміка національних рахунків Тернопільської області в період 2015-2017 є позитивною. Ріст валового регіонального продукту в даний період складає загалом 809,5 млрд гривень , у період з 2015 по 2016 ріст склав 441,6 млрд. гривень , у наступний період ріст склав 367,9 млрд. грн. Також спостерігається негативна динаміка росту валового регіонального продукту в розрахунку на одну особу , що вказує на подальше погіршення економічної ситуації в області.



Розділ 3. Рекомендації щодо підвищення ефективності маркетингової цінової політики в Україні

В сучасних умовах господарювання зростання ролі цінової політики багато в чому зумовлене двома чинниками. По-перше, підприємство залежно від кон'юнктури ринку та характеру впливу маркетингового середовища має можливість формувати такий рівень цін на продукцію, при якому зможе одержувати запланований обсяг прибутку та вирішувати інші стратегічні та тактичні завдання. По-друге, як один із ефективних засобів завоювання споживача в конкурентній боротьбі, правильна або помилкова цінова політика справляє відповідно позитивний і негативний вплив на весь процес реалізації продукції на ринку.

Основні напрями вдосконалення цінової політики включають:

· аналіз цінової еластичності на різних ринках;

· вдосконалення структури собівартості продукції;

· зниження рівня постійних витрат;

· використання сучасних методів розрахунку і обгрунтування цін.

Підприємство, залежно від кон'юнктури ринку та характеру впливу маркетингового середовища, має можливість формувати такий рівень цін на продукцію, при якому зможе одержувати запланований обсяг прибутку та вирішувати інші стратегічні та тактичні завдання. Також вдосконалення цінової політики підприємства - один із ефективних засобів завоювання споживача в конкурентній боротьбі, правильна або помилкова цінова політика справляє відповідно позитивний і негативний вплив на весь процес реалізації продукції на ринку. Відтак, розробка самостійної цінової стратегії - постійно відтворений процес. Стратегія ціноутворення повинна постійно перевірятися на основі фактично досягнутих результатів і коригуватися. А головне, вона повинна відповідати тій маркетингової і загальної стратегії, якої дотримується торгове підприємство.

Дослідження системи організації процесу розподілу завжди знаходилося в центрі уваги економічної думки. Насамперед це зумовлено тим, що дане питання є одним з найбільш складних, оскільки вимагає урахування значної кількості факторів, які впливають на розподіл продукції і відрізняється високим ступенем конфіденційності на практиці.

Також актуальність даної теми пов'язана з тим, що український ринок має ряд особливостей:

· низька платоспроможність більшості населення України;

· не маркетингова, а здебільшого збутова орієнтація вітчизняних виробників; високий рівень конкуренції;

· невелика кількість малих та середніх промислових підприємств;

· утворення так званих торговельних зон підприємств, в межах яких розподіляється найбільша частина їхньої продукції;

· значні витрати на транспортування готових виробів, високий ступінь насиченості ринку товарами широкого вжитку та ін.

Тому в умовах змін в економіці для досягнення ефективної діяльності підприємства недостатньо лише виробляти продукт, роботу чи послугу. Для продажу товару необхідно організувати його просування до споживача, яке обумовлює такий напрям діяльності підприємства, як політика розподілу виготовленої продукції.

У вітчизняних та зарубіжних наукових виданнях проблемам розподілу приділяється значна увага.

Питання, пов'язані з маркетинговою політикою знаходять відображення в працях таких вчених:

І. Білоусової, С. Михалевич, В. Моссаковського, Т. Сльозко та ін. Проте поза увагою залишаються питання щодо виявлення закономірностей і основних тенденцій, що впливають на процес розподілу, формування каналів збуту.

На сьогодні проблемними питаннями процесу організації ефективної системи розподілу виготовленої продукції в Україні є:

1. Відсутність участі регіональних органів управління у формуванні систем розподілу, яка б могла здійснюватись у формі інтеграційних процесів в даній сфері як на регіональному, так і на міжрегіональному ринках.

2. Проблема виявлення закономірностей і основних тенденцій, що впливають формування маркетингової концепції вітчизняних підприємств. Вирішення даної проблеми сприятиме створенню теоретичної концепції переходу до розподілу продукції в ринкових умовах.

3. Проблема визначення оптимальної кількості реалізованих одним торговельним посередником товарів.

4. Канали збуту переважно аналізуються з погляду використання окремими організаціями з метою структурування й регулювання діяльності їхніх учасників. Не приділяється достатня увага питанням збереження, розвитку каналів збуту вже існуючим в умовах конкуренції, практичні дослідження розподільчих мереж обмежені з погляду їхнього масштабу й методології.

5. Незважаючи на сучасну розробку математичного апарату, поки що не можуть бути враховані довгострокові наслідки, що виникають у господарській діяльності підприємств у випадку прийняття того чи іншого варіанту організації процесу розподілу чи при визначенні стратегії ринку. Крім того, виникають складності при кількісній оцінці каналу розподілу.

Беручи до уваги вищенаведену проблематику, ми вважаємо, що варто, спираючись на основні закономірності просування продукції, запропонувати модель маркетингу, яка вимагає встановлення тривалих партнерських відносин між органами розподілу виробника, збутовими посередниками й партнерами по збуту.

Вона дозволила б дозволила встановити стабільну систему партнерських відносин, поліпшити використання ресурсного потенціалу всіх учасників процесу розподілу.

Для того, щоб розширити інтеграційні процеси у системах розподілу, необхідна організація регіонального дистриб'юторського центру, що дозволить скоротити витрати на транспортування товарів, потребу в складських приміщеннях.

На нашу думку, організація економічного руху товарів є найважливішою функцією каналів розподілу, яка в нашій країні реалізована недостатньо ефективно; при цьому використання наявних резервів в даній галузі дозволило б знизити ціну на продукцію.

Вважаємо, що при формуванні каналів розподілу підприємства слід прагнути до забезпечення мінімальних витрат на просування продукції. Оптимальний розподіл торговельних посередників у межах цільових сегментів дозволить зменшити сукупні витрати завдяки реалізації більшого числа виробів. Розробка теоретико-методологічних основ і методичних підходів, що створюють умови для удосконалення системи організації процесу розподілу, має включати створення концепції системного удосконалення організаційно-економічного забезпечення процесу розподілу; визначення комплексу методичних рішень, необхідних для втілення цієї концепції в практику; розвиток методичних підходів до формування організаційної структури управління розподілом.

Вирішення вищенаведених проблем дозволить не тільки одержати необхідні кількісні дані для формування каналів розподілу продукції широкого вжитку, але й прогнозувати причинно-наслідкові зв'язки й залежності, що характеризують даний процес сьогодні і у перспективі.



Висновки

В першому розділі я розглядала цілі та етапи розробки маркетингової цінової політики. Загалом можна виділити, що аркетингова цінова політика - це комплекс заходів фірми, до яких належить формування ціни, знижок, умов оплати за товар, реалізація якого покликана забезпечити задоволення потреб споживачів і отримання фірмою прибутку, а також вирішення стратегічних завдань фірми.

Значення і роль маркетингової цінової політики в діяльності фірми суттєво залежать від типу ринку.

Цінова політика зазвичай переслідує кілька цілей. До них належать: намагання підприємства досягти певних показників діяльності (обсяг продажу, частка ринку, прибутку), проникнення на певний ринок і закріплення на ньому, посилення інших маркетингових функцій, наприклад, низька ціна в період просування товару або уникнення втручання держави в політику підприємства.

Іноді буває, що цілі ціноутворення якоюсь мірою протилежні, тоді одну з конфліктних цілей коригують. Таким чином, цілі задають загальну спрямованість політики ціноутворення.

Розробка політики ціноутворення є доволі складним процесом і визначається не тільки попитом та пропозицією на ринку, а й іншими чинниками. До них належать, у першу чергу, економічний потенціал підприємства, наявність матеріальних ресурсів, капіталу, рівень кваліфікації робітників, організація виробничого процесу, ступінь конкуренції, можливості підприємства швидко реагувати на зміни кон'юнктури ринку та ін. Розробка політики ціноутворення на підприємстві здійснюється в 3 етапи.

В другому розділі я розглядала макроекономічну характеристику Тернопільської області та аналіз її показників. Якщо говорити загалом про економічну ситуацію в області протягом 2015-2017 років , то практично у всіх сферах динаміка є позитивною для області , позитивне сальдо імпорт/експорт, валовий регіональний продукт росте, єдина проблемна ситуація з від'ємним обсягом інвестицій, який з кожним роком спадає , але я вважаю , що можна підвищити обсяги інвестицій, а саме було б доцільним перед місцевими органами державної влади провести активну роботу щодо покращення інвестиційного клімату в регіоні, а також налагодження співробітництва з міжнародними фінансовими організаціями, інвестиційними фондами, вітчизняними та іноземними інвесторами.

В третьому розділі я розглядала рекомендації щодо підвищення ефективності маркетингової цінової політики в Україні і виділила основні напрями вдосконалення цінової політики, які включають в себе:

· аналіз цінової еластичності на різних ринках;

· вдосконалення структури собівартості продукції;

· зниження рівня постійних витрат;

· використання сучасних методів розрахунку і обгрунтування цін.



Список використаної літератури

1. Феоктистова Е.М., Красюк І.Н. Маркетинг: теорія і практика: Атака, 2010

2. Статистичний щорічник «Україна в цифрах» 2015 р.

3. Статистичний щорічник «Україна в цифрах» 2016 р.

4. Статистичний щорічник «Україна в цифрах» 2017 р.

5. Котлер Ф., Армстронг Г., Сондерс Д., Вонг В. Основи маркетинга: Пер з англ.. 2-європ. Ізд. - М.: СПб: К.: Видавничий дім “Вільямс”,2003 р.

6. Голубков, Є. П. Маркетинг для професіоналів: практичний курс: підручник і практикум для бакалаврату та магістратури / Є. П. Голубков. - М.: Издательство Юрайт, 2017. - С. 358-390. - (Серія: Бакалавр і магістр. Академічний курс).

7. Мещерякова, Я. В. Маркетинг: учеб.-метод, посібник / Я. В. Мещерякова, С. Б. Жабина, О. В. Ангел. - 3-е изд., Перераб. і доп. - Волгоград: Сфера, 2016 р.

8. Маркетинг: підручник / [В.Руделіус, О.М. Азарян, Н.О. Бабенко та ін.]. ред. - упор. О.І. Сидоренко, Л.С. Макарова. - [4-те вид.]. - К.: навч.- метод. центр "Консорціум із удосконалення менеджмент-освіти в Україні", 2009 р.

Размещено на Allbest.ru

...