Вплив регіональних особливостей на організацію та управління роздрібною торгівлею

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вплив регіональних особливостей на організацію та управління роздрібною торгівлею

В.О. Соболев

Анотація

Дослідження впливу регіональних особливостей на організацію і управління роздрібною торгівлею дозволили виділити специфіку у Донецькому регіоні в двох напрямках: залежність від зовнішніх і внутрішньорегіональних факторів.

Постановка проблеми та її зв'язок із найважливішими науковими та практичними завданнями. Роздрібна торговельна мережа в Донецькому регіоні має у своєму розпорядженні великі можливості подальшого підвищення ефективності роботи, поліпшення якості обслуговування. Всебічне вивчення, аналіз і використання всіх резервів подальшого підвищення якості обслуговування приведе до збільшення обсягів продажів, збільшення рентабельності, в чому зацікавлені і власники, і держава. Суспільна корисність підвищення ефективності торгівлі не обмежується прямим економічним ефектом. Велике і всезростаюче значення цієї сфери економіки полягає у створенні умов для повної зайнятості працездатного населення, забезпеченні дозвілля споживачів, задоволенні потреб населення, зростання продуктивності праці, у підвищенні ефективності самого виробництва. При розв'язанні проблем з розвитку роздрібної торгівлі регіону як одного зі шляхів вдосконалення її організації та управління необхідно враховувати специфіку регіону, тобто його регіональні особливості. На розвиток торговельної мережі впливають і чинники, що визначають регіональні особливості території, такі, як обсяг роздрібного товарообігу і його структура з урахуванням національних особливостей, природно-кліматичні умови і географічні умови розселення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Останнім часом проблеми впливу різноманітних факторів на розвиток роздрібної торгівлі висвітлювалися у працях В. Акопова, Н. Голошубової, І. Королькова, В. Лагутіна, О. Михайлової, І. Степнова, Ф. Хміль та інших. Порушені в нашому дослідженні регіональні особливості в Донецькому регіоні вивчаються Н. Криковцевою, Л. Саркісяном. Однак переважно йшлося про окремі аспекти теми, такі, як проблеми розвитку та формування торговельної мережі під впливом факторів тощо.

Мета статті - виділити регіональні особливості, як зовнішні, так і внутрішньорегіональні, що впливають на організацію та управління роздрібною торгівлею. регіональний торгівля роздрібний

Викладення основного матеріалу досліджень. Роздрібна торговельна мережа не має можливості впливати на зовнішнє середовище і для ефективної діяльності повинна пристосовуватися до неї, невпинно стежити за її змінами, прогнозувати і вчасно реагувати. Регіональні особливості організації і управління роздрібною торгівлею можна поділити на дві великі групи: зовнішні (побічні) особливості та внутрішньорегіональні (прямі) особливості.

Зовнішні особливості

Екологія: надто несприятлива екологічна обстановка; проживання більшості населення в умовах екологічної катастрофи; погіршення стану навколишнього середовища внаслідок діяльності великих промислових комплексів.

Географічне положення: великі масштаби території; різноманітний і специфічний ландшафт; умови як для розвитку промислового комплексу, так і для розвитку сільського господарства.

Наявність або відсутність природних ресурсів: наявність корисних копалин для розвитку важкої промисловості; розвиток на їх основі великої кількості міст і регіонів індустріального напрямку.

Політичні фактори: ризик загальної кризи; наявність великої маси осіб, зайнятих тяжкою фізичною працею, які беруть участь в політичному житті; інтерес до Донбасу з боку зарубіжних країн.

Внутрішньорегіональні особливості поділяються на особливості найближчого оточення і на загальні особливості. До особливостей найближчого оточення відносяться: постачальники; споживачі; інвестори; посередники. Загальне оточення формують зовнішні чинники. Внутрішньорегіональні особливості, що впливають на стан і розвиток роздрібної торгівлі в Донбасі, - це економіка регіону, соціально-культурна сфера, демографія.

I. Економіко-географічне положення регіону: блок формується з 4 основних елементів - господарський профіль, структура управління, транспортна мережа, баланс збуту і пропозиції.

Господарський профіль: географічне положення і комплекс корисних копалин зумовлюють яскраво виражену індустріальну специфіку міст Донецького економічного регіону. Насамперед, для них характерний розвиток металургійної і вугледобувної промисловості. Індустріальний профіль Донбасу зумовлений як об'єктивними, так і частково штучними причинами. У державному масштабі Донбас є найбільшим постачальником продукції промислового комплексу, а в міжнародному масштабі Донбас - великий постачальник сировини: вугілля, металу. Для промислових міст є характерним зв'язок їх профілю із структурою управління економікою.

Негативно впливає сьогодні на розвиток роздрібної торгівлі спад сільськогосподарського виробництва, що не дозволяє забезпечити стабільне постачання продовольства населенню. У зв'язку з цим хотілося б відзначити, що сьогодні з усіх позицій найкращими є інтегровані структури з виробництва, переробки, збереження і реалізації сільськогосподарської продукції через фірмову торгівлю. Тут досягаються сприятливі умови для узгодження економічних інтересів різних господарських суб'єктів, підсилюється зацікавленість і відповідальність партнерів за кінцеві результати роботи.

Структура управління усього економічного простору регіону і, зокрема, структура управління торгівлею залишалися до 90-х років дуже складними. Торгівля як об'єкт управління була дуже неоднорідна і складалася з ряду організаційно і соціально відособлених підсистем.

Формування конкурентного середовища в роздрібній торгівлі Донецького регіону і розвиток її матеріально-технічної бази сьогодні проходить стихійно через відсутність належного регулювання цих процесів регіональними органами державної виконавчої влади. На жаль, самі суб'єкти господарювання відкривають торговельні підприємства, як правило, без проведення маркетингових досліджень і за відсутності належної інформаційної бази для прийняття обґрунтованих рішень.

Для Донбасу характерна відсутність вертикального підкорення. Найбільшу питому вагу займають підприємства недержавного сектору, які самостійно виконують функції управління і організації комерційної діяльності. Однією з форм зміни і корінного перетворення системи управління торгівлею є утворення замість розрізнених підприємств різної міри підлеглості великої кількості асоціацій, акціонерних товариств, корпорацій, інших форм бізнесу, діяльність яких ґрунтується на індивідуальній або колективній формах власності. Створення таких структур є необхідним кроком на шляху побудови ринкових відносин і проведення дійсно комерційної діяльності. Будівництво нових структурних елементів ринкової інфраструктури є необхідним, оскільки вони перетворюються в носіїв відродження товарно-грошових відносин.

Ефективний механізм управління повинен будуватися різними формами бізнесу самостійно на основі ініціативи керівної ланки з урахуванням особливостей розвитку кожного елемента ринкової інфраструктури.

Баланс попиту і пропозиції будь-якого регіону тісно пов'язаний із платоспроможним попитом населення. У цей час індустріальні регіони відчувають гострий дисбаланс між характером праці, мірою винагороди за неї і мірою задоволення платоспроможного попиту [3, с. 24]. Звідси випливає дисбаланс між попитом і пропозицією. Цей дисбаланс пов'язаний з помилковою ціновою політикою (рис. 1).

В Україні спостерігається парадоксальна ситуація, коли зростання цін випереджає зростання заробітної плати, зменшується обсяг реалізацій і замість зниження цін для стимулювання збуту знижується обсяг продукції, що виробляється. Це призводить до зменшення питомої ваги вітчизняних товарів на внутрішньому ринку і дає можливість завоювання його іноземною продукцією.

На стан і розвиток роздрібної торговельної мережі в Донецькому регіоні, у тому числі сьогодні, впливає прийняття нереального за обсягами доходів і незбалансованого за видатковою частиною державного бюджету. Адже наслідком цього стає неповне фінансування підприємств, організацій бюджетної сфери, соціальної допомоги і житлових субсидій.

Транспортна мережа: всі регіони індустріального профілю є великими транспортними вузлами, які відрізняються значним обсягом перевезень, потужністю і інтенсивністю вантажопотоків залізничного і автомобільного транспорту. Ефективна система транспортування сприяє зниженню так званого ажіотажного попиту, є способом профілактики соціального напруження.

II. Соціально-культурна сфера складається зі співвідношення рівня життя і характеру праці та соціального напруження.

Співвідношення рівня життя і характеру праці. Цей чинник нерозривно пов'язаний з кваліфікаційною структурою населення. У структурі зайнятості Донбасу переважають особи, зайняті тяжкою фізичною працею. На їх частку припадає близько 40% працездатного населення. Велику питому вагу в загальній структурі мають кваліфіковані працівники і службовці, особливо вугільної і металургійної промисловості (38%). Такий склад населення веде до підвищення частоти попиту на висококалорійні продукти в продовольчій торгівлі, а в непродовольчій торгівлі - до попиту на досить цінні товари (аудіо-, відеотехніку), тобто, з одного боку, спостерігаються підвищення і інтенсифікація попиту, а з іншого - дисбаланс між характером праці і винагородою за неї. Тобто рівень життя і характер праці для великої частини населення Донбасу нееквівалентні. Цей дисбаланс є ґрунтом для соціального напруження.

Соціальне напруження є причиною міграції населення, яку також можна віднести до особливостей регіонального розвитку.

III. Демографія: платоспроможність населення, національна структура та стан міської забудови. Донецький регіон має високий рівень індустріалізації і велику чисельність міського населення, що обумовлює підвищену місткість ринку і сприятливі можливості для розвитку роздрібної торговельної мережі в містах і робочих селищах, де проживає переважна частина населення.

Платоспроможність населення: несприятливим фактором, що впливає на розвиток роздрібної торговельної мережі в регіоні, є зниження реальних доходів населення, повернення несвоєчасної виплати заробітної плати, низький рівень заробітної плати і пенсій, затримка соціальних виплат. При цьому існуюче в Україні необґрунтоване штучне заниження вартості робочої сили, як і низький рівень соціальних витрат, перетворилися на дуже тривожний фактор, що стримує продуктивність праці, прискорення економічних процесів, впровадження інновацій в Україні в цілому і в Донецькій області зокрема. Грошові доходи майже 50% населення, у тому числі 19% працюючих, нижче межі малозабезпеченості. У цих умовах важко використовувати зарплату як інструмент стимулювання продуктивності праці, а соціальні виплати - як фактор соціального спокою і гідного рівня життя людей, що потребують захисту з боку держави.

Національна структура: особливості демографії Донбасу перебувають в багатонаціональному складі населення, який створює дуже своєрідне соціально-економічне середовище. З одного боку, відбувається взаємопроникнення різких культур і створення єдиної багатонаціональної культурної тканини, а з іншого боку, кожна нація зберігає свій менталітет. Це створює можливість для підприємства, зайнятого комерційною діяльністю, працювати на так званих понаднаціональних сегментах. Дана особливість насамперед важлива при виборі місії підприємства, встановленні його стратегічних цілей і виборі цільової аудиторії.

Стан міської забудови у Донецькому регіоні досліджено по трьох групах міст [5, с. 127]. Перша група міст - це міста, в територіальному відношенні які не являють собою єдиного житлового масиву, а складаються з розрізнених робочих селищ, які будувалися навколо заводів, шахт і згодом сполучилися в одне місто. Території їх перетинаються шахтними масивами, кар'єрами, промисловими об'єктами і т.д. Таке територіальне розташування міста істотно впливає на побудову роздрібної торговельної мережі. Широке планування, мала щільність їх забудови приводять до збільшення радіусів обслуговування торговельних підприємств. Крім того, невеликі торговельні підприємства в селищах не можуть забезпечити повноцінне обслуговування населення через обмежений асортимент товарів. А збільшення їх місткості і розширення асортименту нерентабельне внаслідок відносно малої кількості населення в мікрорайонах і селищах. Рівномірний розподіл великих і особливо спеціалізованих торговельних підприємств на всій території міста не може створити умов для задоволення комплексного попиту покупців і навіть утрудняє орієнтацію в торговельній мережі, оскільки різного профілю магазини "розкидані" по різних селищах.

Друга група міст Донецького регіону за компактністю планування - міста, що утворилися внаслідок розвитку сільських населених пунктів.

Різкий контраст складають нові міста (третя група) з компактним плануванням, частіше за все з прямокутною сіткою вулиць, чітко вираженим центром, великою питомою вагою багатоповерхової забудови, що дозволяє більш економічно організовувати торговельну мережу за рахунок укрупнення і більш раціонального розміщення підприємств.

Проміжне положення між зовнішніми і внутрішньорегіональними особливостями займають темпи розвитку регіону. Динаміка розвитку може характеризуватися або зростанням, або падінням, або стабілізацією.

Висновки

Розв'язання цих задач створить умови для формування оптимальної структури роздрібної торговельної мережі і сучасної системи торговельного обслуговування населення. Таким чином, можна зробити висновок про необхідність вивчення регіональних особливостей, які суттєво впливають на маркетингову діяльність підприємств роздрібної торгівлі, виконання його комерційних функцій, особливо за умов розгляду підприємства як відкритої системи, яка приймає сигнали оточуючого середовища, переробляє їх і виробляє відповідні маркетингові рішення.

Перспективами подальших досліджень у даному напрямі є використання проаналізованих факторів при плануванні розвитку роздрібної торговельної мережі, при регулюванні діяльності торговельних мереж та при новому будівництві.

Література

Голошубова Н. Визначальні фактори розвитку роздрібної торгової мережі // Вісник Київського національного торговельно-економічного університету. - 2001. - №4. - С. 19-26.

Михайлова Е. Внешняя и внутренняя среда розничной торговли в двадцать первом веке // Маркетинг. - 2005. - № 1. - С. 89-96.

Криковцева Н.О., Оносов М.М. Вивчення маркетингового середовища підприємства: Метод. вказівки, 2004. - 29 с.

Парамонова Т. Позиционирование розничных сетей // Современная торговля. - 2005. - № 1. - С. 9-14.

Саркисян Л.Г., Казакова Е.Б. Региональные особенности развития розничной торговой сети // Сучасні проблеми сталого соціального розвитку регіону: пріоритети та шляхи вирішення. Вип. 1. - Донецьк: Донецький інститут ринку та соціальної політики, 2001. - С. 126-131.

Размещено на Allbest.ru