Реклама у нових медіа: витоки, види та особливості

Термін «нові медіа» з'явився відносно нещодавно - трохи більше 20 років тому. Дослідники вважають, що відправною точкою появи нового виду мас- медіа є день великого оклахомського теракту - 19 травня 1995 р. До жахливих подій 11 вересня 2001 р. саме цей напад вважався найкривавішим та наймасштабнішим на території Сполучених Штатів Америки. Тоді група терористів підірвала автомобіль неподалік від адміністративної будівлі у центрі міста. У результаті спланованого терористичного акту загинули 168 людей, ще близько 700 отримали поранення різної ступені тяжкості. Ця подія надзвичайно вразила і налякала суспільство, саме тому жителі Оклахома-сіті стали масово викладати будь-які відомі їм факти до Інтернету. Незабаром до цього масового руху приєдналися і місцеві кореспонденти. Також саме тоді у Мережі вперше з'явилась так звана «група новин». Саме там публікувалася інформація щодо імен загиблих та постраждалих, крім того на цьому майданчику безліч американців та громадян інших країн пропонували свою допомогу усім, хто потребував. Таким чином, масова паніка і співчуття поклали початок новій потужній ері журналістики.

Ще однією знаковою подією є судовий процес 1997 р. над нянею з Великобританії, яка своєю професійною недбалістю загубила життя малолітньої дитини. Ця справа викликала резонанс і багато американців цікавилися ходом розслідування. Тоді вперше суддя Масачусецького суду винесла свій вирок через Інтернет, щоб його побачило якомога більше людей.

Слідом за цими подіями велика кількість не тільки американських, а й європейських видань почали поступово публікувати свої матеріали, крім стандартних майданчиків - у газетах та на телебаченні, ще й у мережі Інтернет.

Теоретичну основу сучасного поняття «нові медіа» заклали вчені М. Кастельс, М. Маклюен та Е. Тоффлер [1]. Вони вважали, що головну роль у більшості сучасних соціальних процесів відіграє саме інформація. На початку XXI ст. трактування цього терміну трохи змінилося. Тепер дослідники одноголосно називали «новими медіа» ті аналоги традиційних засобів масової інформації, які мали свої сторінки у мережі Інтернет [2].

Багато фундаментальних праць з цієї теми створили російські науковці Н. Вакурова [3] та Л. Землянова [4]. Вони ставлять поняття «нових медіа» в один ряд з «мережевими медіа», «онлайн медіа» та іншими, ототожнюючи їх значення. Але, як зазначає О. Киреєв, за останні 10-20 років «Інтернет успішно еволюціонував із середовища технологічних можливостей у середу можливостей іншого, більш широкого порядку» [5, с. 126].

Сучасна інтернет-мережа перейшла від початкового рівня до технології Web 2.0. Саме це надало можливість мільйонам користувачів із усього світу створювати різноманітний контент власними руками та на владний розсуд. Вважається, що основою цієї технології є безпосередньо людина, а також її особисті амбіції, бажання та цілі. Саме це підштовхнуло звичайного середньостатистичного користувача перейти від ролі «споживача» до ролі «творця» [6].

Однією з найважливіших переваг мережі Інтернет є так звана гіпертекстовість та інтерактивність, що дозволяє користувачам отримувати якомога більше інформації з тієї чи іншої теми буквально у декілька кліків [5, с. 133].

Сучасні науковці схильні до наступного трактування поняття «нові медіа» - це уся нескінченна множина інтернет-контенту: від інтернет-ЗМІ до соціальних мереж, цифрових фото та відео матеріалів та іншого. Зокрема такої думки дотримуються О. Стінс і Д. Ван Фухт [7].

Однією з перших соціальних мереж (у сучасному розумінні) вважається сайт «Qassmates.cоm». Він був запущений ще на початку 1995 р. Користувачі могли заповнювати невеликі анкети про себе, які містили виключно текстовий матеріал (без фото та відео). Тоді кількість функцій, що пропонувалися споживачеві, була дуже обмеженою. З роками функціонал ресурсу зростав і за його прикладом були створені популярні зараз соціальні медіа, такі як «^асеЬоок» (2004 р.), «Twіtter» (2006 р.), «ВКонтакте» (2007 р.), «Одноклассники» (2007 р.), «^ои^иаге» (2009 р.), «Іnstagram» (2010 р.), <^пар^аЪ> (2011 р.), «Рег^сор» (2015 р.) та ін.

Реклама у нових медіа стала з'являтися майже одночасно з появою будь- якого якісного і суспільно значущого контенту. Вважається, що першою з'явилася реклама у поштових розсилках (приблизно 1971 р., США). До масового розповсюдження Інтернету така реклама вважалася експериментальною та не дуже дієвою, оскільки кількість людей, що могли побачити повідомлення, була дуже обмеженою. У середині 1990-х рр. ситуація зрушила «з мертвої точки». Тоді американська компанія стільникового зв'язку АТ&Т розмістила перший банер на популярному в Америці сайті. Тоді ніхто з користувачів Інтернету навіть уявити не міг, навіщо на сайті, де вони постійно читають новини, з'явився незрозумілий блок із зухвалим написом: «Ти натиснеш». Натискаючи на посилання, юзери потрапляли на сайт компанії і бачили її рекламу. Згідно зі статистикою, на банер клікнули 44 % відвідувачів ресурсу. Це принесло компанії прибуток майже у 1 000 000 доларів США [8].

За декілька років був створений такий вид реклами у нових медіа як контекстна реклама (методи для збільшення впізнаваності сайту). Нажаль, аналітики зазначають, що з кожним роком реакція на рекламні звернення у мережі Інтернет стрімко падає. Це пов'язано з так званим явищем «масового звикання». Саме тому рекламісти невтомно працюють над створенням все нових і нових рекламних трюків, що будуть «чіпляти» споживачів.

Сьогодні існує безліч видів реклами у нових медіа, найпоширенішими з них по праву можна назвати наступні:

-SMM (англ. - Social Media Marketing) або маркетинг у соціальних мережах - це набір технологій для просування того чи іншого бренду у соціальних мережах;

-SEO (англ. - Search Engine Optimization) або пошукова оптимізація - це величезна кількість різноманітних методів, що використовуються для створення «обличчя» ресурсу у мережі Інтернет. Все це необхідно для залучення нової аудиторії та утримання вже існуючої [10];

-контекстна реклама (англ. - content-targeted advertising) - це ряд інструментів, що використовуються для збільшення впізнаваності бренду у різноманітних пошукових мережах;

-банер (англ. - banner) - це аналог традиційного оголошення у газеті чи повідомлення на білборді. Це певне зображення, що містить фото, текст або відео, у якому «вшито» пряме посилання на сайт рекламодавця. Такий вид реклами часто розміщують на різноманітних інтернет-ресурсах;

-DM (англ. - direct mail) або поштова розсилка - це найбанальніший вид реклами у мережі Інтернет. Він полягає у систематичному надсиланні листів потенційним представникам цільової аудиторії компанії. Важливим елементом такої рекламної комунікації є те, що споживач має сам заздалегідь погодитися отримувати повідомлення;

-спам (калька з англ. - spam) - це дещо спільне з поштовою розсилкою, однак зазвичай листи від імені компанії розсилаються без згоди отримувачів.

Кожен окремий вид реклами у нових медіа має низку особливостей, можна виділити декілька універсальних рис рекламного звернення нового покоління:

1. Низька вартість. Порівняно із розміщенням реклами у традиційних ЗМІ, таких як, наприклад, телебачення вартість розміщення реклами у мережі Інтернет набагато нижче.

2. Економія часу. Створення такої реклами, а також період між заключенням договору на трансляцію реклами на тому чи іншому ресурсі та початок самої трансляції, мінімальний. Якщо замовник чітко знає свої вимоги, то його бажання будуть втілені в реальність за лічені години.

3. Високий рівень проникнення. Через те, що аудиторія користувачів Інтернету безупинно зростає, то і кількість споживачів рекламного меседжу також. Статистика показує, що сьогодні кількість українців, що дивляться телебачення, нижче, ніж кількість українців, що користуються Інтернетом.

4. Миттєвий і цілодобовий зв'язок. Комунікація із потенційною цільовою аудиторією за допомогою Інтернету може бути здійснена у будь-яку хвилину. Завдяки сучасним технологіям період листування може займати усього декілька секунд.

5. Рекламне звернення «поза часом». Такі повідомлення доступні максимальну кількість часу. Порівнюючи із рекламою у друкованих ЗМІ, що є найбільш актуальною тільки у період продажу видання, реклама у Інтернеті залишається у мережі надовго.

б.Інтерактивність. Це одна із ключових особливостей рекламної комунікації у нових медіа. Саме ця функція дає можливість рекламодавцю комунікувати з покупцями та максимально швидко реагувати на їх запити та пропозиції;

7.Таргетинг (від англ. target - ціль). Плануючи рекламну кампанію у нових медіа, замовник має можливість чітко обирати того, хто побачить його звернення. Існує безліч критеріїв таргетингу, серед них стать, вік, місце проживання, соціальний статус та інше.

Висновки

Отже, аналізуючи дане питання можна прийти до висновку, що реклама у нових медіа - це принципово новий вид комунікації між торговельною маркою та споживачем. Через це Інтернет стає підходящою сферою для комерційної, а отже й рекламної діяльності. Вартість розміщення реклами там коштує набагато дешевше, ніж на телебаченні або у газетах, а рівень ефективності - незрівнянно вище. Крім того, така реклама максимально орієнтована на кінцевого споживача. Саме завдяки низці цих унікальних особливостей реклама у мережі Інтернет і є такою надзвичайно популярною.

Через те, що певна реклама у мережі Інтернет викликає звикання або роздратування (чи відторгнення), спеціалісти з маркетингу мають безупинно працювати над створенням нових стратегій просування товарів. Саме тому сучасні вчені мають величезне поле для актуальних досліджень.

Размещено на Allbest.ru