Організація виставки як форма територіальної комунікації (на прикладі Південно-Російської обласної сільськогосподарської, промислової та ремісничої виставки 1910 р. у Катеринославі)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Організація виставки як форма територіальної комунікації (на прикладі Південно-Російської обласної сільськогосподарської, промислової та ремісничої виставки 1910 р. у Катеринославі)

виставка імідж місто реклама

Тронь Л. В., Іванова С. А.

Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара

Виставкову діяльність проаналізовано з точки зору просування іміджу міста, який базується на конкретних історичних фактах. Під час аналізу розглянуто інструментарій встановлення комунікації шляхом організації масової рекламної події.

Новизна дослідження полягає у з'ясуванні можливого впливу виставкової діяльності як форми територіальних комунікацій та визначенні найважливіших складових успіху територіального брендингу.

Досвід розвитку даного регіону за допомогою виставки показує ретельне планування масового заходу, детально відображує використані ресурси, демонструє чіткий розподіл ролей між керівними та виконавчими органами, високий рівень підготовки та організації виставки, знайомить нас з експонентами, експонатами, почесними гостями та з усіма досягненнями різноманітних сфер життєдіяльності. З боку комунікації можна спостерігати широкий спектр засобів комунікації, застосованих для організації та проведення виставки, а також принципи організації роботи преси та відстежити комплекс рекламних носіїв, спрямованих на досягнення цільових аудиторій. Результати дослідження показують, що на сучасному етапі розвитку виставкової діяльності, як і протягом останніх ста років, нікому не вдалося повторити успіх такої події, оскільки жодна виставка не змогла сягнути того масштабу, який продемонстровано 1910 р. Тому для сучасних фахівців даний захід є успішним вектором і прикладом комунікаційної діяльності.

Ключові слова: виставка; територіальна комунікація; імідж території; образ міста; обмін досвідом.

Tron L., Ivanova S. Organization of the Exhibition as a Form of Territorial Communication

The exhibition activity is analyzed in terms of promoting the city image, which is based on specific historical facts. When applying the comparative method, the tool for establishing communication through the organization of a massive advertising event is analyzed.

The novelty of the research is to find out the current state of exhibition activity as a form of territorial communications and to determine the most important components of the success of territorial branding.

The experience of the development of this region through the exhibition shows careful planning of the event, details of the resources used, demonstrates a clear division of roles between the executive and executive bodies, the high level of preparation and organization of the exhibition, introduces us to exhibitors, exhibits, distinguished guests and with all the achievements of various fields. From the side of communication, one can observe a wide range of communication tools used for organizing and holding an exhibition, as well as principles for organizing the press and track the range of advertising media aimed at reaching target audience.

The results of the research show that at the present stage of exhibition activity development, as well as during the last hundred years, no one succeeded in repeating the success of such an event, so for today's specialists this exhibition is a successful vector and an example of communication activity. South-Russian regional industrial, agricultural and handicraft exhibition in Ekaterinoslav in 1910 contributed to the improvement of all spheres of folk labor, raising the level of public education and culture; became an effective tool of territorial communication, which resulted in a rapid inflow of foreign investment and popularization of Ekaterinoslav as a reliable and quality producer. Thus, the organizers of the exhibition not only successfully constructed the image of the city, but also contributed to its economic and cultural growth.

Keywords: exhibition; territorial communication; territory image; image of the city; exchange of experience.

Вступ

Постановка проблеми. Дніпровський регіон традиційно вів розвинену комунікативну політику, яка дозволяла позитивно впливати на розвиток території. Яскравим прикладом ведення такої політики виступає Південно-Руська обласна сільсько-господарська, промислова і реміснича виставка 1910 р. у Катеринославі. Ця подія явно демонструє широкий спектр можливостей регіону, а також показує способи донесення необхідної інформації до жителів та гостей Катеринославскої губернії.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. На сьогодні питання ефективності форм комунікації як засобу створення територіального іміджу є особливо актуальним, оскільки останнім часом у суспільстві значно зросла цінність репутаційного капіталу. Серед вітчизняних науковців останнім часом роль виставок досліджували І. Довжук [1, с. 2-4], М. Шатров [2, с. 337-365], В. Мороз [3, с. 121-123], І. М. Грищенко, О. Гуменна, О. Корніюк, О. Рудавський, Т. Циганкова, та ін. За кордоном значення виставкової діяльності оцінювали А. Г. Чернявський, Е. Дихтль, Я. Г. Критсотакис, В. Г. Петелін, Х. Хершген та ін.

Мета статті - проаналізувати досвід проведення виставки як форми територіальної комунікації.

Об'єкт дослідження - форми комунікації Південно-Руської обласної сільсько-господарської, промислової та ремісничої виставки у Катеринославі 1910 р. та її наслідки як складової іміджу території, за матеріалами збірки «Південно-Руська обласна сільсько-господарська, промислова та реміснича виставка 1910 р. в Катеринославі» [4, с. 12].

Методи дослідження. Виставкову діяльність проаналізовано з точки зору просування образу міста, яке базується на конкретних історичних фактах. Визначено інструментарій встановлення комунікації шляхом проведення масового рекламно-інформаційного заходу.

Результати і обговорення

В часи інформаційної ери боротьба за гарну репутацію набирає обертів. Питання створення та підтримки привабливого іміджу поступово посилює значення не лише в Україні, а й поза її межами. Найважливішу роль в процесах економічного розвитку держав відіграє комунікативна спроможність регіональних установ створювати імідж території. І одним з найперших засобів формування репутації територій була виставкова діяльність.

Виставка - це короткочасний заздалегідь спланований захід, який періодично проводиться для демонстрації досягнень виробництва та налагодження ділових контактів. Виставка була своєрідною точкою збору та накопичення інформації, корисної як для її учасників, так і для відвідувачів.

Загалом, бліц-аналіз контексту проведення виставки показав, що у світовій практиці досвід проведення торгово-промислових виставок бере початок від XIX ст., коли 1851 р. відкрилась виставка у Лондоні. Захід досяг значного успіху, посприяв економічному розвитку Англії і став гарним прикладом просування території, який згодом наслідувала Франція. Одна за одною виставки проходили у Брюсселі, Нью-Йорку, Парижі, Лондоні та інших містах, лишаючи за собою неймовірні витвори: Кришталевий палац, Ейфелеву вежу, «Атоміум» та ін.

На території сучасної України яскравим прикладом виставкової діяльності була Південно-Руська обласна сільсько-господарська, промислова та реміснича виставка у Катеринославі 1910 р. [4, с. 3].

Аналіз ресурсної бази доводить, що територія Катеринослава має досить вигідне географічне положення: місто розташоване між вугільним та рудним районами. З 1890 р. у Катеринославі була так звана «Модернізаційна епоха» - період промислового піднесення, зумовлений впровадженням урядовцями реформ щодо прискорення капіталістичного розвитку сільського господарства та промисловості, масового залучення до виробництва закордонної техніки та новітніх технологій.

Економічна складова розвитку регіону спиралась на промисловий переворот у сфері чорної металургії, внаслідок якого значно прискорились темпи капіталістичної індустріалізації, почалась модернізація промисловості - розбудова машинної індустрії, стрімке зростання кількості заводів та фабрик. Такий перебіг подій стимулював розвиток залізниці (найближчим часом губернія стала першою в Росії за обсягами залізничних перевезень). У зв'язку із залученням населення до роботи у сфері промисловості - почались процеси урбанізації.

Залучення іноземних інвестицій сприяло впровадженню нових технологій виробництва, появі нових форм праці, стажуванню висококваліфікованого персоналу - як наслідок, посилились темпи економічного розвитку території Катеринославської губернії.

Стрімко зростав розвиток торгівлі, а сам Катеринослав став великим торгівельним центром з продажу заліза та виробів із нього, зернових культур та хлібо-булочних виробів, молочної та м'ясної продукції. Ярмаркова торгівля змінилась на лавочку і магазинну. Головні місця торгівлі - базари, налічували широкий спектр товарів сільськогосподарської та промислової продукції. Згодом виокремилась нова верства населення - промислова і торгівельна буржуазія, яка вважалась носієм технічного прогресу.

Період промислового розквіту зумовив необхідність організації виставки як засобу комунікації території, необхідного для відображення повної картини розвитку сільського господарства, промисловості та ремісництва. На меті виставка мала залучення іноземних інвестицій для подальшого розвитку території, успішна реалізація якої згодом зумовила значний стрибок на шляху до модернізації міста.

Аналіз комунікаційної політики показує, що найважливішу частину інформаційного забезпечення роботи виставки складала, безпосередньо, реклама. Підготовка до заходу тривала протягом трьох місяців: друкували марки (зразки яких можна і сьогодні спостерігати в приміщенні історичного музею ім. Д. Яворницького), розсилали запрошення іноземним гостям, готували буклети для роздачі під час самої виставки, випустили журнал «Вісник», в якому спочатку розміщували оголошення, а згодом описували події та заходи. Також друкувались великі плакати, ретельно складались списки всіх, хто бере участь у виставці. Використані форми рекламної продукції були вдало розроблені та розповсюджені [4, с. 121-138].

Секретар інформаційної комісії Бронтман пізніше звітував: «Практика минулих виставок довела всю важливість і значимість правильно поставленої та масово поширюваної реклами. В основу сучасних виставок має бути закладено простий комерційний розрахунок і девіз: реклама - двигун торгівлі» [4, с. 122].

Цікаво, що територія, обрана для проведення виставки, на початку ХХ ст. представляла собою болотисту місцевість. Практично за декілька місяців за допомогою технічних засобів на місці «болота» виріс сучасний парк ім. Лазаря Глоби з величною аркою в стилі «ампір», літнім театром та залізницею, призначеною для перевезення експонатів до початку виставки і провозу почесних гостей після відкриття. Загальна виставкова площа сягала 175 тис. м2 [4, с. 46].

Кожен відділ виставки мав свої павільйони, котрі вражали красою та різноманітністю форм. Аби продемонструвати місцевий колорит, на виставці було збудовано малоросійський хутір із вишневим садочком.

Серед експонатів можна було розгледіти телеграф, фігури та станки зі сталі від Брянського заводу, витвори зі скла від спільноти Донецьких скляних заводів... Америка тоді презентувала автомобіль Форд - як найвища якість за найнижчу ціну. Також експонували нові сорти озимої, кукурудзи, велетенські помідори, високоврожайну картоплю, морозостійкі яблука, декоративні квіти, рідкісні та схрещені рослини. Фермери хизувалися новими породами кіз, надзвичайно товстими м'ясними свинями, коровами, вівцями. Всередині деяких павільйонів навчали ливарній, гончарній та токарній справам (покрівельна черепиця та гончарний посуд з Новомосковська), дегустували продукцію пивних павільйонів, спостерігали сільськогосподарські машини, промислове обладнання (складна борона та оранка з Петриківки, підкова, рогач і кочерга з Новомосковська тощо).

Вишивки, скатерки та рушники демонстрували наполегливість рукоділь Богданівського сільськогосподарського товариства. З лимарських виробів експонувались селянські шори та німецька упряж... Таким чином, аграрії, промисловці та ремісники спілкувались, обмінювались досвідом, що безсумнівно мало позитивний плив на подальший розвиток регіону.

Окрім експонування, проводились цілі екскурсії до найближчих полів, де наглядно демонстрували нові технічні досягнення в дії, наприклад, застосування плугу та сівалки. Аграрії читали лекції щодо технологій вирощування посівних, фермери - про тваринництво, ремісники знайомили з особливостями свинцю і чугуна, флористи описували новостворені гібриди декоративних рослин та способи догляду за ними. Отримані знання накопичувались представниками різноманітних господарств та найближчим часом застосовувались у практичній діяльності, збільшуючи якість та об'єми виробництва.

Культурна складова виставки зображує організацію дозвілля: у перервах всі відвідувачі виставки могли слухати концерти, дивитися вистави, обідати в ресторанах, переглядати фільми, брати участь у конкурсах та лотереях. Зокрема, відомо, що до українського хутору часто приходив сліпий кобзар Пасюга та співав старинні думи. Саме під час Південно-Руської виставки було проведено перший в місті конкурс краси. Такі заходи знайомили населення з культурним та мистецьким надбанням губернії, сприяли розвитку естетичного смаку населення, давали змогу проявити себе та навіть розкрити мистецький потенціал гостей заходу.

Відвідання виставки стало важливим для більшості селян, які жадібно розбирали надруковані брошури, зокрема, «Недільний маєток Марії Олексіівни Телесницької» [5, с. 3] та з цікавістю оглядали представлені експонати. Таким чином, нові знання потрапляли до широких мас селян, які сприяли розвитку сільського господарства. Для промисловців, аграріїв та ремісників виставка стала місцем зосередження інформації та обміну досвідом. Для міста вона стала масовим, видовищним та повчальним заходом, який прославив Катеринославську губернію далеко за її межами, стимулював залучення іноземних технічних досягнень та інвестицій, сприяв поширенню місцевої продукції за кордоном та ознайомив жителів губернії з напрацюваннями іноземців. Отже, комунікативні зв'язки вдалося встановити не лише на місцевому, а й на світовому рівні, що сприяло духовному та інтелектуальному збагаченню експонентів та відвідувачів виставки. По завершенню заходу місто Катеринослав ще довго не сходило з вуст на світовій арені, а продукція, завезена на продаж із нашої губернії продавалась у першу чергу, оскільки асоціювалась з якістю та надійністю [4, с. 28]. Це стало величезним досягненням, яке прискорило приплив інвестицій та темпи розвитку міста.

Південно-Руська виставка - один з найкращий прикладів вітчизняної виставкової діяльності, який варто було б перейняти і спробувати, якщо не перевершити, то хоча б повторити минулий успіх. Та, на жаль, у місті на сьогодні навіть немає виставкового центру таких масштабів, не вистачає фінансування та відсутня практика залучення широкого кола спеціалістів для організації такого масового заходу...

По закінченню виставки найближчими роками було зібрано матеріали та видано книгу, яка у найбільш повному обсязі відображає події, пов'язані з організацією, проведенням та підведенням підсумків виставки. Також, більшість університетів міста, театрів та храмів своєю появою завдячують іноземним інвестиціям, які залучено до розбудови міста, внаслідок успішного проведення виставки 1910 р.

Отже, виставка сприяла встановленню міжнародних комунікативних зв'язків не лише на промисловому, а й на культурному рівні. Як наслідок - сформувався позитивний імідж міста, почались масові припливи туристів, які стрімко поповняли губернську казну, а будь-які надбання Катеринославщини стали зразковими для багатьох країн світу.

Висновки

Промислові виставки набували широкого розмаху як за кордоном, так і на території сучасної України. Одночасно з Південно-Російською виставкою у Катеринославі, 1910 р. проводилась фабрично-заводська, художньо- промислова та сільськогосподарська Всеросійська виставка в Одесі. Безперечно, ця подія зробила свій внесок у розвиток торгівлі та промисловості регіону. Однак, захід не мав такого комерційного успіху, а її організатори зазнали збитків. Рівень організації виставки 1910 р. у Одесі значно поступався зусиллям Катеринославського губернського земства. Так, електричний трамвай, яким мали перевозити відвідувачів, змогли запустити лише за місяць до завершення виставки; на першому етапі виставки безліч павільйонів стояли пустими; тим більше, на початку було заявлено, що захід буде орієнтовано на торгівлю ближнього сходу, з даного регіону ніхто не з'явився. На відміну від Одеської, успішності виставки у Катеринославі не завадили ні епідемія холери та чуми, ні дощове літо.

На сьогодні у місті проводиться безліч виставок (наприклад, «Машпром», «Енергопром», «Фасад», «Агропром» у експо-центрі «Метеор» та ін.), але жодна з них не досягла такого масштабу, як виставка у Катеринославі 1910 р. Сучасні виставки обмежуються наявністю одного окремого павільйону, у якому розміщуються експонати, зазвичай вони мають вузьку спеціалізацію та охоплюють незначну територію. Засоби комунікації, безперечно, зараз більш досконалі, технології стрімко зростають, але, на жаль, ми не маємо жодного сучасного прикладу виставкових заходів, які за рівнем організації могли б перевершити події 1910 р.

Виставка подарувала місту регіональне періодичне видання «Вісник». Саме під впливом цього заходу гірниче училище 1912 р. стало Гірничим університетом. Чисельність міського населення почала стрімко зростати. За ініціативою Д. Яворницького почали писати історію українських сіл та збирати історію народної творчості. Саме під час виставки 30 липня 1910 р. відбувся перший політ на аероплані. Наприкінці роботи виставки 1 жовтня 1910 р. в Катеринославі побачило світ перше видання українського часопису «Дніпрові хвилі». По завершенню виставки інфраструктуру міста доповнив сучасний парк ім. Лазаря Глоби з його амфітеатром та дитячою залізницею.

Південно-Руська обласна сільсько-господарська, промислова і реміснича виставка у Катеринославі 1910 р. сприяла вдосконаленню всіх областей народної праці, підйому народного благоустрою і культури; стала ефективним інструментом територіальної комунікації, внаслідок якої почався стрімкий приплив іноземних інвестицій та популяризація Катеринослава, як надійного і якісного виробника.

Таким чином, організатори даного заходу не лише успішно побудували імідж міста, а й сприяли його економічному та культурному зростанню. Отже, виставка може вважатися ефективною формою комунікації, але лише за умови грамотної організації та достатніх обсягів фінансування. Загалом, комунікація минулого століття була спрямована на колективні досягнення території, але з часом все більше уваги зосереджено на розвитку кожної людини як окремої особистості. Тому, постає питання впливу суспільних процесів на особливостіпобудови комунікації у такому суспільстві.

References

Dovzhuk, І. (2001), Industrial develop of Donbass and Dnieper region in the late 19th century, 2nd ed., Boristen, Dnipropetrovsk, 312 р.

Shatrov, M. (1969), Towards a decisive battle. City on three hills: a book about the old Ekaterinoslav, vol. 11, Dmpropetrovsk, Promm, 365 р.

Moroz, V. (2010), South-Russian regional agricultural, industrial and artisan exhibition in Ekaterinoslav. Local history essay from the history of the Dnieper: historic events and people, from ancient times to the early 20th century, Khmelnitski, 174 р.

South-Russian regional agricultural, industrial and artisan exhibition in Ekaterinoslav (1910), Yekaterinoslavskoe gubernskoe zemstvo, Yekaterinoslav, 664 р.

Voskresenskoye estate of Mariya Alekseevna Telesnitskaya (1910), Printing house of M. Dreyshpul and sons, Kharkiv, 19 р.

Размещено на Allbest.ru