Розподільча логістика

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ЮРІЯ ФЕДЬКОВИЧА

Економічний факультет

Кафедра економіки підприємства та управління персоналом

Реферат

На тему: «Розподільча логістика»

Виконавець:

Сафтюк Максим Олександрович

Викладач:

Зрибнєва Ірина Павлівна

Чернівці- 2020

План

1. Суть, завдання та принципи розподільчої логістики

2. Класифікація систем розподілу в логістиці

3. Види і функції посередників у логістиці

4. Системи управління матеріальними потоками у сфері розподілу

Висновок

1. Суть, завдання та принципи розподільчої логістики

Розподільча логістика є тією частиною логістики, яка інтегрована в сферу розподілу, тобто здійснюється в післявиробничий період.

Розподільча логістика -- це управління транспортуванням, складуванням та іншими матеріальними і нематеріальними операціями, які здійснюються в процесі доведення готової продукції до споживача згідно з інтересами і вимогами останнього, а також передачі, зберігання й обробки відповідної інформації. Інакше її ще називають маркетинговою або збутовою логістикою. Доцільно все ж використовувати термін «розподільча логістика» як такий, що найбільш точно відображає наявність у логістичній системі керуючих впливів під час доведення готової продукції до кінцевих споживачів.

Матеріальний потік у сфері розподілу має форму готової продукції. Залежно від суб'єкту економічних відносин, який бере участь у доведенні ресурсів до споживача, потік готової продукції можна подати як товарний потік або як вантажний потік (на транспорті).

Сфера розподілу і сфера закупівель значною мірою накладаються одна на одну. Якщо розглядати умовні вихідні та кінцеві ланки матеріалопотоків, то для одних суб'єктів логістичні операції є частиною системи збуту, а для інших -- закупівель. Це, з одного боку, спрощує, а з іншого боку -- ускладнює процес управління матеріальними потоками. Так, багато логістичних робіт і операцій виконуються в обох сферах, тому значна частина прийомів і методів управління потоковими процесами прийнятна як у сфері постачання, так і в сфері розподілу товарної продукції. Однак об'єктивна протилежність інтересів продуцентів, споживачів, а також торгових, транспортних та інших посередників визначають особливості логістичного управління залежно від становища того чи іншого елемента логістичної системи щодо інших.

У сфері розподілу не створюються нові матеріальні цінності, а виконуються конкретні та комплексні форми діяльності, які виступають як послуги. Таким чином, сфера розподілу є виробником послуг -- дуже специфічного товару. Основний прояв його специфічності виражається в нематеріальності створюваної продукції. Як наслідок на товарному ринку з'являється не стільки матеріальний товар, скільки унікальна модель пропозиції -- товар-послуга.

Статус постачальника товару-послуги зобов'язує підприємство в першу чергу враховувати інтереси покупців, на чому грунтується формування розподільчої логістики. Склад завдань розподільчої логістики на мікро- та на макрорівні різний.

На рівні підприємства (мікрорівні) це:

- оптимізація формування портфеля замовлень;

- укладання договорів із замовниками на постачання продукції;

- забезпечення ритмічності та дотримання планомірності реалізації продукції;

- вивчення і задоволення потреб у логістичному сервісі;

- раціоналізація параметрів, структури і просування динамічних матеріальних потоків;

- оптимізація параметрів і умов зберігання запасів товарного характеру;

- формування і вдосконалення системи інформаційного забезпечення.

На макрорівні до завдань розподільчої логістики належать:

- вибір схеми розподілу матеріального потоку;

- визначення оптимальної кількості розподільчих центрів (складів) на території, яка обслуговується;

- визначення оптимального місця розташування розподільчого центру (складу) на території, яка обслуговується, та ін.

Розподільча логістика базується на низці принципів, серед яких виділяють такі:

- координація усіх процесів товаропросування, починаючи віл початкових операцій товаровиробника та закінчуючи логістичним сервісом;

- інтеграція усіх функцій управління процесами розподілу продукції та послуг;

- системність управління розподілом і взаємозалежність усіх елементів збутової діяльності;

- комплексність (вирішення множини проблем, пов'язаних із задоволенням платоспроможного попиту споживачів);

- оптимальність як щодо співвідношення частин системи розподілу, так і щодо режиму її функціонування;

- раціональність як організаційної структури, так і організації управління системою розподілу.

2. Класифікація систем розподілу в логістиці

Залежно від організаційних і функціональних можливостей каналів розподілу та частки охоплених сегментів ринку підприємства можуть застосовувати різні системи розподілу.

Структура розподілу (збуту) на певному підприємстві першочергово залежить від цільового спрямування продажу та застосовуваної стратегії збуту.

Тому основна орієнтація збутової структури може формуватися за такими типами (рис. 6.3):

а) функціональна структура характерна для малих і середніх фірм з обмеженим і досить схожим асортиментом, відносно невеликим колом клієнтури та обмеженими територіальними можливостями збуту;

б) товарно-орієнтована структура найчастіше застосовується для фірм, які виготовляють різноманітну номенклатуру технічно складних виробів. її недоліками є недостатня увага до територіального аспекту збуту, що може призвести до проблем при необхідності модифікації товару (послуги) до потреб різних груп покупців, а також дублювання окремих функцій збуту для кожного товарного напряму;

в) клієнтсько-орієнтована структура використовується при наявності специфічних потреб і запитів клієнтури стосовно товарів і послуг фірми. Вона дозволяє максимально задовольняти вимоги клієнтів щодо асортименту, особливостей до- і після продажного обслуговування, транспортного забезпечення; надійно організувати інформаційну базу з обліку вимог перспективного розвитку клієнтури для розробок, виробництва та сервісу; ефективно працювати з дебіторською заборгованістю;

г) територіально-орієнтована структура на сьогодні є найпоширенішою. Вона достатньо надійна для оцінки потенціалу ринку, дає можливість ефективно враховувати специфіку обслуговуваного регіону, раціонально підбирати торгових посередників (у тому числі місцевих);

д) змішана структура найбільш адаптована до завдань розподілу і до невизначеності зовнішнього середовища завдяки одночасному обліку ринкового, продуктового та клієнтурного аспектів і чіткому функціональному розподілу, що дозволяє підвищити ефективність роботи за допомогою отримання актуальної інформації. Вона повною мірою може використовуватися у великому, середньому та малому бізнесі на будь-якому регіональному ринку і при будь- якому асортименті, а також дає можливість легко диверсифікувати діяльність фірми.

3. Види і функції посередників у логістиці

Високий ступінь розвитку виробництва та товарного обміну робить очевидною присутність посередників у каналах розподілу. Більшість фірм пропонують свій товар на ринку через посередників, оскільки діяльність останніх (доведення товару до цільових ринків і забезпечення його доступності) ефективніша. Завдяки досвіду, контактам, спеціалізації посередники звичайно можуть запропонувати фірмі більше, ніж вона може досягнути самостійно в сфері розподілу. Внаслідок цього усуваються розриви в часі, місці, у праві власності, що відокремлює товари й послуги від тих, хто хотів би ними скористатися.

Посередницька діяльність передбачає виконання посередниками - спеціалізованими підприємствами, організаціями або окремими особами - спеціальних функцій з метою сприяння налагодженню і реалізації комерційних взаємовідносин виробників і споживачів на товарному ринку.

Торговельне посередництво включає в себе широке коло послуг з питань пошуку комерційного контрагента, підготовки та укладення угод, кредитування сторін, надання гарантій оплати товару покупцем, здійснення транспортно-експедиційних операцій, страхування товарів під час транспортування, збереження товарів на складах, виконання митних формальностей, проведення рекламних заходів та інших заходів щодо просування товарів на регіональні та зарубіжні ринки, здійснення технічного обслуговування та інформаційного забезпечення ринку і проведення інших операцій. розподільчий логістика збутовий матеріальний

У сфері логістики найчастіше діють такі типи посередників:

1. Агенти (прості посередники) сприяють укладанню угод між виробниками і споживачами, не беручи участі в цьому ані своїм ім'ям, ані капіталом. У країнах Заходу вони торгують обмеженою кількістю товарів і можуть представляти 8-10 товаровиробників. На відміну від більшості посередників агенти можуть продавати товари як іншим посередникам (дистриб'юторам чи роздрібним торговцям), так і кінцевим споживачам. В останньому випадку процес продажу може мати складний технічний зміст, який потребує багаторазових зустрічей з клієнтом, а отже - тривалого часу.

Агент переважно є юридичною особою і виступає від імені іншої особи (принципала), яка виплачує агентові винагороду або за визначеним тарифом, або (частіше) як відсоток від суми визначеної угоди.

Розрізняють такі типи агентів:

- агенти виробників - представляють інтереси двох або кількох виробників товарів;

- повноважні агенти зі збуту (збутові агенти) - отримують право на збут та несуть відповідальність за маркетинг усієї продукції виробників; виконують функції відділу збуту фірми, але не входять до її інфраструктури, а взаємодіють на договірних умовах;

- агенти із закупівель - частіше за все займаються підбором необхідного товарного асортименту (наприклад, для невеликих роздрібних торговців).

2. Брокери, як і агенти, сприяють укладанню угод, не беручи в них участі ні своїм ім'ям, ні капіталом. На відміну від агентів брокери підшукують клієнтів, пропонуючи різні джерела надходження товарів, і не мають тривалих відносин ні з виробниками, ні зі споживачами. Брокери працюють переважно за визначеними товарами або операціями.

До функцій брокерів належить пошук покупців для великих партій товарів і клієнтів, які купують товари за низькими цінами у період, коли пропозиції значно перевищують попит. В обороті засобів виробництва брокерів використовують для продажу сирої нафти, сільськогосподарського та промислового обладнання, комп'ютерної техніки та ін. Переважно робота брокерів оплачується у вигляді відсотка від загального обсягу реалізації.

3. Повірені - це посередники, яких вибирають продавці чи покупці для реалізації угод від їхнього імені та за їх дорученням. Вони є простими виконавцями волі своїх клієнтів, хоч до певної міри, згідно з наданими повноваженнями, вони можуть діяти й самостійно.

Повірені, як правило, виконують такі доручення: визначають кон'юнктуру ринку та інформують довірителя про умови торгівлі і вимоги до товару; сприяють довірителю у збуті товару або реалізують товари від його імені; підтримують або орендують склади для скорочення термінів поставки товарів споживачам; здійснюють передпродажний сервіс і технічне обслуговування.

4. Комісіонери - це посередники, які реалізовують продукцію виробників (комітентів) на комісійних засадах, тобто за кошти продавців, які є власниками товарів до моменту їх реалізації. До послуг комісіонерів найчастіше звертаються при продажу непродовольчих товарів, сільськогосподарської продукції.

Комісіонер отримує від комітента (сторони, яка дає доручення на здійснення комерційної операції) товар у тимчасове фізичне володіння. Ціна на товар визначається за домовленістю і згодою комітента. Після реалізації продукції з виручки вилучають комісійні та витрати, пов'язані зі збутом, а залишкову суму передають комітенту.

5. Консигнатори є різновидом комісіонерів. Вони, як правило, володіють потужним складським господарством і зацікавлені у здійсненні активної збутової діяльності. На умовах консигнації реалізують товари масового попиту, а консигнатор здійснює платежі консигнанту (власнику товару до моменту реалізації) в міру реалізації товарів.

Договір консигнації має перелік особливостей. Так, попередньо визначають суму товарів, які одночасно зберігаються на консигнаційному складі і поповнюються в міру реалізації; термін консигнації, протягом якого ця сума повинна бути реалізована; календарні періоди здійснення платежів тощо.

6. Дистриб'ютори - це збутові фірми, які здійснюють перепродаж товарів від мені фірм, представником якої вони є, але за свій кошт. Порівняно з іншими посередниками дистриб'ютори мають більшу комерційну самостійність і самі відповідають за ризики, пов'язані з псуванням чи втратою товарів, неплатоспроможністю покупців тощо. Вони, як правило, мають монопольне право на продаж товарів довірителя на визначеній території.

Для фірми, яку представляє дистриб'ютор, такі операції вигідні тим, що дають змогу вийти на нові ринки і забезпечують рекламу її фірми на цих ринках протягом кількох років, гарантують отримання платежів за товар відразу після його поставки.

7. Дилери - це фізичні чи юридичні особи, що працюють як незалежні посередники і здійснюють перепродаж товару від свого імені і за свій кошт (на відміну від дистриб'юторів). Прибуток дилера формується як різниця між ціною купівлі та ціною продажу продукції.

У роботі з підприємствами-товаровиробниками дилери надають їм інформацію про ринок товарів, здійснюють маркетингові дослідження, надають послуги з реклами та стимулювання збуту на місці продажу, вирішують питання гарантії, ремонту та забезпечення запасними частинами проданої продукції.

4. Системи управління матеріальними потоками у сфері розподілу

У практиці логістики застосовуються різні системи управління розподілом матеріальних ресурсів, характеристику яких проведемо далі.

Система JIT (Just in Time) є однією з найпоширеніших у світі логістичних концепцій. У відповідності до її основних положень організація просування матеріальних потоків організовується так, що усі матеріали, компоненти, напівфабрикати, готова продукція тощо надходять у в необхідній кількості, в потрібне місце та точно в визначений час для виробництва, збирання або реалізації готової продукції. При такій організації поставок великі страхові запаси, що "заморожують” грошові засоби фірми, виявляються непотрібними.

На практиці застосування системи ЛТ базується на таких положеннях:

- заявкам споживачів готової продукції повинні відповідати не її попередньо накопичені запаси, а виробничі потужності, які мають бути готові переробляти сировину і матеріали практично відразу після їх надходження;

- в умовах наявності мінімальних запасів потрібна постійна раціоналізація організації та управління виробництвом, оскільки значний обсяг запасів приховує помилки та недоліки цієї сфери (невикористані виробничі потужності, несинхронізовані операції, "вузькі місця" виробництва, ненадійна робота постачальників);

- необхідно досягати не прийнятного рівня браку та втрат, а їх повної відсутності завдяки комплексному управлінню якістю;

- оскільки замовники повністю залежать від постачальників, доцільно встановлювати довготермінові партнерські зв'язки з обмеженою кількістю надійних постачальників і перевізників;

- для оцінки ефективності збутового процесу варто враховувати термін реалізації заявки. Короткі терміни реалізації заявок полегшують управління підприємством і сприяють підвищенню його конкурентоспроможності завдяки оперативному та гнучкому реагуванню на зміни зовнішнього середовища;

- усі операції (виробничі та збутові) повинні виконуватися неперервно без збоїв, тобто не має бути поломок обладнання, браку, пропуску роботи, запізнень тощо;

- інформаційна підтримка повинна дозволяти оперативно обмінюватися інформацією та синхронізувати всі операції поставки матеріальних ресурсів.

Подальшим удосконаленням системи JIT є система SDP (System of Delivery Planning), яка виступає як система планування потреб у матеріалах для впорядкування організації перевезень і забезпечення планування їх кількості.

Основним положенням цієї системи є планування замкнутого ланцюга перевезень. Поставки здійснюються відповідно до визначеного графіка, причому разом з перевезенням матеріальних ресурсів здійснюється повернення зворотної тари.

На кожного з партнерів накладаються жорсткі зобов'язання. Щоденно система управління передає службам постачання і транспортування інформацію про потреби в матеріалах і порядок їх доставки на поточний день, а також прогноз на наступну декаду.

Маршрути перевезення, які розробляються транспортними службами, підлягають обов'язковому узгодженню з корпорацією, а внесення змін до маршруту потребує узгодження з усіма партнерами.

Застосування системи SDP дає змогу підвищити надійність поставок, знижувати обсяги запасів, отримувати економію завдяки скороченню витрат на транспортування і виконання навантажувально-розвантажувальних робіт.

В умовах невизначеності ринку ефективно працюють системи DRP (Distribution requirement planning), які базуються на попиті споживачів, який не контролюється фірмою. Вони планують і регулюють рівень запасів на складах фірми у власній товаропровідній мережі чи в оптових посередників.

Важливим інструментом управління в таких системах є графік, який координує весь процес поставок і поповнення запасів готової продукції в розподільчій мережі. Такий графік (розклад) формується для кожної виділеної одиниці зберігання (stockkeeping unit - SKU) і кожної ланки логістичної системи, пов'язаної з формуванням запасів у каналі розподілу. Сьогодні використовуються системи DRP-I та DRP-IЙ.

Найважливішою функцією системи DRP-I є контроль за станом запасів, який полягає в розрахунку точки замовлення, регулюванні рівнів запасів у власній збутові мережі чи на складах посередників. Для цього застосовують комплекс забезпечення системи MRP.

У системі DRP-II використовуються більш сучасні системи й алгоритми програмування, що розраховані на локальні комп'ютерні мережі та телекомунікаційні канали, які працюють в режимі on-line. Завдяки цьому в ній застосовуються більш ефективні моделі прогнозування попиту та потфеби в готовій продукції, забезпечується управління запасами для середньо- та довготермінових прогнозів попиту.

Існують певні обмеження й недоліки в застосуванні систем DRP:

- система DRP вимагає точного скоординованого прогнозу відправлень і поповнення запасів для кожного центру й каналу розподілу готової продукції в товаропровідній мережі;

- планування запасів у системах DRP вимагає високої надійності здійснення логістичних циклів між розподільними центрами й іншими ланками логістичної системи;

- інтегроване планування розподілу викликає часті зміни у виробничому розкладі, що приводить до нерівномірного завантаження виробничих потужностей, росту витрат на виробництво, зривам доставки готової продукції споживачам.

Як модифікація системи MRP розроблялася система "реагування на попит" (англ. Demand-driven techniques, DDT).

DDT застосовується з метою максимального скорочення часу реагування на зміну попиту шляхом швидкого поповнення запасів у тих точках ринку, де прогнозується ріст попиту. Переваги цієї системи:

- можливості одержання інформації про попит, процедури замовлень і графіків доставки продукції дозволяють краще керувати запасами;

- знання обсягів продажів і запасів у роздрібній мережі допомагає виробникам точніше планувати постачання;

- постачальники швидше реагують на зміну споживчого попиту;

- установлюються тривалі партнерські відносини, що зменшує ризики і підвищує ефективність логістичних операцій.

Поширення одержали такі варіанти концепції DDT:

1) Концепція визначення точки замовлення (перезамовлення) (Reorder point -- ROP). ROP використовує одну з найстарших методик контролю і управління запасами, засновану на крапці замовлення (перезамовлення) і статистичних параметрах витрачання продукції. Сфера використання даної концепції -- регулювання рівня страхових запасів з метою вирівнювання коливань попиту. Рівень запасу на момент замовлення повинний бути достатнім для того, щоб забезпечити безперебійну роботу в період між оформленням замовлення на постачання товарів і доставкою замовленої продукції на склад споживача.

2) Метод швидкого реагування (англ quick response, QR) являє собою тісну взаємодію між торговельним підприємством і його постачальниками з метою поліпшення просування товарів у розподільних мережах. Суть методу полягає в оперативній оцінці попиту завдяки мобільному обміну інформацією між виробником та продавцем. Базою методу QR є концепція електронного обміну даними (англ. Electronic Data Interchange, EDI) в поєднанні з штрих-кодовим маркуванням. Сканування індивідуального штрих-коду дає можливість виявити фактичне місце перебування товару, кількість продажу, повернень тощо. Застосування глобальної системи автоматичної нумерації GS1 Global (EAN International) дозволяє відслідковувати знаходження товару протягом всього ланцюга поставок незалежно від меж державного кордону. Застосування методу швидкого реагування дозволяє: гнучко взаємодіяти партнерам у логістичній мережі; скоротити час реакції логістичної системи на зміну попиту; концентрувати та поповнювати запаси в потрібних точках продажів; зменшувати запаси до необхідної величини; значно підвищити оборотність запасів.

3) Логістична концепція неперервного поповнення (англ. continuous replenishment, CR) є модифікацією концепції "швидкого реагування" і призначена для усунення необхідності в замовленнях на поповнення запасів готової продукції. Метою даної стратегії є встановлення ефективного логістичного плану, спрямованого на безперервне поповнення запасів готової продукції в роздрібних торговців. Постачальник (фірма-виробник), шляхом щоденної обробки інформації про обсяг продажів у роздрібних торговців і відправлень готової продукції від оптовиків, розраховує необхідну сумарну потребу в кількості й асортиментах товарів. Після цього, шляхом підписання зобов'язання по закупівлях, досягається угода між постачальником, оптовиками й роздрібними торговцями на поповнення їх запасів готової продукції. На основі обробки інформації про продажі й прогноз попиту постачальник безупинно (або з високою періодичністю) поповнює запаси в роздрібних торговців безпосередньо або через оптових посередників. У деяких випадках для скорочення часу поповнення застосовується наскрізний фрахт або пряма доставка готової продукції роздрібним торговцям, минаючи оптовиків. Згідно з концепцією "безперервного поповнення запасів", для ефективної роботи необхідне виконання двох основних умов: по-перше, повинна бути забезпечена достовірна інформація від роздрібних торговців і надійна доставка готової продукції; по-друге, розміри вантажних відправлень повинні максимально відповідати вантажомісткості транспортних засобів.

4) Логістична концепція автоматичного поповнення запасів (англ. automatic replenishment, AR) , являє собою поліпшений варіант методу швидкого реагування і концепції безперервного поповнення, що додає визначену подібність усім трьом концепціям. Дана концепція забезпечує постачальників (виробників готової продукції) необхідним набором правил для прийняття рішень по товарних характеристиках і категоріях.

Удосконаленою версією системи DDT є концепція ефективної реакції на запити споживачів ECR (англ. Effective consumer response) , відома в літературі по логістиці як "Ефективна відповідь споживачеві", часто розглядається фахівцями з логістики як синонім концепції JIT ("Точно в строк") у дистрибуції споживчих товарів і передбачає розширення зони JIT на весь ланцюг поставок.

Концепція ECR є розвитком методу QR, інтегрує в ланцюзі поставок усі ланки процесу дистрибуції (виробника, дистриб'ютора і роздрібного торгівця), орієнтована на оптимізацію каналів дистрибуції та скорочення витрат, не пов'язаних з процесом створення вартості, передбачає впровадження відповідних інформаційних технологій для обробки замовлень, що дозволяє стежити за переміщенням товарів у дистрибутивній мережі реінжиніринг бізнес-процесів та методів планування. В умовах ECR інформація про потребу в товарі йде назад через ланцюг поставок, у результаті чого матеріальний потік рухається вперед, тобто ECR "протягує" його через організації, що входять у логістичний ланцюг.

Широке застосування ECR отримала в роботі відомих крупних роздрібних мереж, виробників та постачальників, таких як Carrefour, Wal-Mart, Tesco, Procter&Gamble, Kraft Foods, Danone та ін. Характерною рисою дій у межах концепції ECR є їх відчутна вигода для всіх фактичних і потенційних партнерів компанії. Впровадження ECR дозволяє досягти зниження запасів в дистрибуційних центрах до 40%, підвищення ступеня використання транспортних потужностей на 20%, знизити терміни виконання замовлень до 50%. Наприклад, Kurt Salmon Associates зменшила час переміщення товарів від виробництва до роздрібних точок продажу з 104 днів до 61 дня, Jarn & Maskin (великий шведський дистриб'ютор концерну SKF) під час дев'яти початкових місяців функціонування підвищено рівень обслуговування клієнта з 91% до 99%, при одночасному скороченні на 65% часу реалізації замовлень.

Висновок

Розподільча логістика являє собою науку (діяльність) про планування, контроль і управління транспортуванням, складуванням і іншими матеріальними і нематеріальними операціями, що відбуваються в процесі доведення готової продукції до споживача відповідно до інтересів і вимог останнього, а також передачу, збереження й обробку відповідної інформації.

Визначення розподільчої логістики формулюється ще і в такий спосіб: розподільча логістика - це комплекс взаємозалежних функцій, реалізованих у процесі розподілу матеріального потоку між різноманітними оптовими покупцями, тобто в процесі оптового продажу товарів. Об'єкт вивчення в розподільчій логістиці - матеріальний потік на стадії руху від постачальника до споживача.

Предмет вивчення - раціоналізація процесу фізичного просування продукту до споживача.

Розподільча логістика охоплює весь комплекс задач по управлінню матеріальним потоком на ділянці “постачальник - споживач”, починаючи від моменту постановки задачі реалізації і закінчуючи моментом виходу поставленого продукту зі сфери уваги постачальника. При цьому основну питому вагу займають завдання управління матеріальними потоками, розв'язувані в процесі просування вже готової продукції до споживача.

Отже, ключовий момент логістики розподілу -- вибір та конструювання каналів розподілу. Канали розподілу -- це маршрути, за якими продукція переміщується від місць виробництва чи видобутку до місць споживання; сукупність фірм чи окремих осіб, які беруть на себе обов'язок чи допомагають передати комусь іншому право власності на конкретні товари чи послуги на їхньому шляху від виробника до споживача.

Размещено на Allbest.ru