Кооперативний маркетинг як базис сучасного розвитку сільськогосподарських підприємств

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кооперативний маркетинг як базис сучасного розвитку сільськогосподарських підприємств

Буднік О.М.

кандидат економічних наук, доцент, докторант

доцент кафедри маркетингу

Житомирського національного

агроекологічного університету

Анотація

кооперативний маркетинг сільськогосподарський

Під час проведення дослідження проаналізовано діяльність сільськогосподарських підприємств, вивчено сучасний стан їх розвитку, окреслено основні тенденції, обґрунтовано перспективи. Окрему увагу приділено визначенню рівня господарювання сільськогосподарських підприємств в розрізі видів діяльності. Сфокусовано увагу на питанні їх технологічного оснащення, визначено тенденцію до скорочення основних видів техніки в підприємствах. Вивчено проблеми, що стримують їх подальший розвиток. Наголошено на важливості кооперативного маркетингу як ефективної концепції вдосконалення бізнес-моделі діяльності аграрних підприємств. Окреслено перспективність його впровадження, що полягає в доцільності використання запропонованого. Вищенаведене сприятиме стабілізації виробничих показників, нарощуванню обсягів господарської діяльності, зростанню конкурентоздатності та активізації підприємницького потенціалу в аграрному секторі економіки.

Вступ та постановка проблеми. Аграрний сектор економіки нині характеризується високим рівнем інтегрованості у світовий економічний простір, що значно посилює вимоги до умов діяльності сільськогосподарських підприємств, їх потенціалу та конкурентоспроможності. У зв'язку з цим виникає потреба вдосконалення їх виробничої діяльності та приведення її у відповідність до нових підвищених стандартів якості. Водночас часто аграрні підприємства обмежені фінансовими матеріальними та технічними ресурсами й не мають змоги вчасно адаптуватися до змін, отже, вийти на новий рівень конкурентоспроможності. Така ситуація не сприяє можливості впровадження інноваційних підходів у виробництві та задоволенню перманентних споживчих запитів, отже, вимагає пошуку нових конфігурацій у системі господарювання. Йдеться про кооперативний маркетинг, використання якого дасть змогу підприємницьким структурам напрацювати власні орієнтири та визначити нові перспективні вектори їх розвитку.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Науковому пошуку особливостей функціонування сільськогосподарських підприємств на основі кооперативних засад присвячено роботи Л. Балабанової, Ю. Губені, В. Збарського, В. Зіновчука, О. Макушок, М. Маліка, В. Месель-Веселяка, О. Могильного, Л. Молдован, О. Пантелеймоненка, П. Саблука, А. Соловйова, Ю. Ушкаренко, В. Юрчишина та інших учених. Відомими дослідниками опрацьовано механізм сільськогосподарської кооперації, передумови її використання та впровадження для різних організаційно- правових форм господарювання. Водночас проблема застосування інструментарію кооперативного маркетингу в діяльності аграрних підприємств вимагає глибшого аналізу, що обумовлює актуальність теми проведеного дослідження.

Метою статті є вивчення сучасного стану функціонування сільськогосподарських підприємств та обґрунтування доцільності застосування ідеї кооперативного маркетингу як базису їх розвитку.

Результати дослідження. Під час дослідження проаналізовано діяльність сільськогосподарських підприємств України, визначено розміри їх землеволодінь (рис. 1).

З наведених даних видно, що впродовж останніх років спостерігається суттєве розширення землекористувань сільськогосподарських підприємств. Так, частка підприємств, що мають до 20,0 га землі, становить 21,2%. Найбільша питома вага підприємств має в розпорядженні від 20,0 до 50,0 га землі, а саме 24,7%. Частка підприємств, що мають від 100,0 до 500,0 га, становить 16,2%, а від 50,0 до 100,0 га, - 10,8%. Надвеликі підприємства, що мають в розпорядженні більше 500,0 га, складають 16,5%.

Для детальнішого аналізу звернемо увагу на виробництво продукції сільського господарства за категоріями господарств (табл. 1).

Таблиця 1. Виробництво підприємствами продукції сільського господарства (у постійних цінах 2010 р.; млн. грн.)

Джерело: згруповано, розраховано на основі даних джерела [6, с. 46, 55]

Дані, представлені в табл. 1, свідчать про те, що у загальній структурі виробництва господарствами всіх категорій виготовлено продукції на 249,2 млрд. грн. у 2017 р., що на 98,1 млрд. грн. більше показника 2000 р. У 2017 р. обсяги виробництва сільськогосподарських підприємств зросли до 140,5 млрд. грн. порівняно з 57,9 млрд. грн. у 2000 р., тобто на 82,6 млрд. грн., фактично їх частка становила 56,4% загального виробництва, що на 18,0% більше, ніж у 2000 р. (38,4%).

Рис. 1. Розподіл сільськогосподарських підприємств залежно від розміру угідь

Джерело: побудовано на основі даних джерела [6, с. 175]

Рис. 2. Співвідношення часток виробництва сільськогосподарськими підприємствами продукції рослинництва та тваринництва, %

Джерело: побудовано на основі даних джерела [6, с. 55]

Співвідношення виробництва сільськогосподарськими підприємствами продукції рослинництва та тваринництва наведено на рис. 2. Аналіз рівня господарювання сільськогосподарських підприємств в розрізі видів діяльності показав, що частка рослинництва, вироблена сільськогосподарськими підприємствами, у 2017 р. склала 60,5%, що на 11,2% більше, ніж у 2000 р. (49,3%), а показник виробництва тваринницької продукції у 2000 р. становив 20,9%, тобто збільшився до 45,8% у 2017 р., а саме на 24,9%.

Детальніший аналіз діяльності сільськогосподарських підприємств потребує вивчення структури виробництва в розрізі товарних груп (табл. 2).

Опрацьовані дані свідчать про те, що у структурі виробництва рослинницької продукції найбільша питома вага у 2017 р. припадала на соняшник, а саме 86,6%, проте частка його виробництва у 2000 р. складала 87,5%, тобто виробництво зменшилось на 0,9%. Суттєва частка виробництва у 2017 р. належала фабричному цукровому буряку та зерновим і зернобобовим культурам, а саме 95,6% та 77,4% відповідно. При цьому виробництво фабричного цукрового буряку зросло з 87,8% у 2000 р. на 7,8%, а частка виробництва зернових і зернобобових культур скоротилась на 4,2%.

Якщо проаналізувати тенденцію виробництва овочевих та плодових і ягідних культур, то можна зауважити, що у 2000 р. на овочеві культури припадали 16,9%, на плодово-ягідні - 18,2%. Наведені показники дещо зменшились у 2017 р., а саме до 14,5% за овочевими культурами, тобто на 2,4%, та до 16,3% за плодово-ягідними, тобто на 1,9%. Незначною є також частка виробництва сільськогосподарськими підприємствами картоплі, а саме 1,4% у 2000 р. та 1,9% у 2017 р., хоча вона має певне зростання, а саме на 0,5%. Виробництво картоплі переважно зосереджене в особистих селянських господарствах населення.

Для глибшого аналізу діяльності сільськогосподарських підприємств слід визначити показники виробництва ними продукції тваринництва, що варто розпочати з вивчення кількості сільськогосподарських тварин (табл. 3).

Наведені в табл. 3 показники вказують на зміну кількості поголів'я у сільськогосподарських підприємствах протягом періоду дослідження. Так, значно скоротилась кількість великої рогатої худоби у 2017 р., а саме на 3870,7 тис. гол. (з 5037,3 тис. гол. у 2000 р. до 1166,6 тис. гол.); зокрема корів - на 1384,4 тис. гол. (з 1851,0 тис. гол. до 466,6 тис. гол.). Зменшилося поголів'я вівець та кіз з 413,3 тис. гол. до 187,0 тис. гол, або на 226,3 тис. гол.; коней - з 249,8 тис. гол. до 17,0 тис. гол., тобто на 232,8 тис. гол., та бджолосімей - з 334,0 тис. сімей до 43,6 тис. сімей, або на 290,4 тис. сімей. Попри скорочення, можна виділити зростання окремих показників. Зокрема, кількість свиней збільшилася з 2 414,4 тис. гол. до 3 303,6 тис. гол., тобто на 889,2 тис. гол.; кролів - на 120,7 тис. гол. (з 29,2 тис. гол. до 149,9 тис. гол.); птиці - на 87 159,4 млн. гол. (з 25 352,9 млн. гол. до 112 512,3 млн. гол.).

Таблиця 2. Структура виробництва продукції рослинництва, %

Джерело: [6, с. 98]

Таблиця 3. Кількість сільськогосподарських тварин в аграрних підприємствах, тис. гол.

Джерело: згруповано на основі даних джерела [6, с. 138, 142]

Таблиця 4. Виробництво продукції тваринництва у сільськогосподарських підприємствах

Джерело: згруповано, узагальнено на основі даних джерела [6, с. 156, 160]

Обсяги виробництва підприємствами продукції тваринництва представлено в табл. 4.

Показники, наведені в табл. 4, вказують на такі тренди розвитку тваринництва: протягом періоду дослідження частка виробництва м'яса зросла до 64,0% у 2017 р., тобто на 37,7% порівняно з 2000 р. (26,3%); яєць виготовлено 53,9% проти 33,8% у 2000 р., тобто на 20,1% більше; виробництво молока скоротилось на 2,1%, становлячи 26,9% у 2017 р., зменшилось також виробництво вовни, а саме до 13,0% у 2017 р., тобто на 25,6% порівняно з 2000 р.; меду вироблено лише 1,3%, тобто на 5,5% менше, ніж у 2000 р.

Виробничо-господарська діяльність та якість пропонованої продукції прямо залежать від наявності основних видів техніки у сільськогосподарських підприємствах, дані про яку представлено в табл. 5.

Наведені дані вказують на негативну тенденцією до зменшення кількості основних видів техніки у сільськогосподарських підприємствах. Зокрема, кількість тракторів у 2017 р. скоротилась на 22,0 тис. од. порівняно з 2010 р. (з 151,3 тис. од. до 129,3 тис. од.); вантажних та вантажно- пасажирських автомобілів - на 23,1 тис. од.; причепів та напівпричепів - на 21,5 тис. од.; плугів - на 0,7 тис. од.; культиваторів - на 0,7 тис. од.; боронів - на 56,7 тис. од.; комбайнів зернозбиральних - на 6 тис. од.; кормозбиральних - на 3,2 тис. од.; кукурудзозбиральних та льонозбиральних - на 1 тис. од. та 0,4 тис. од. відповідно.

Зменшилась також кількість доїльних установок на 1,4 тис. од.; сінокосарок - на 0,3 тис. од. Отже, можна зауважити, що технічний стан сільськогосподарських підприємств перебуває на низькому рівні та продовжує скорочуватися. Певне зростання є характерним лише для машин та механізмів для приготування кормів (0,9 тис. од.), а також валкових жаток (0,2 тис. од.).

Отже, з наведених та проаналізованих в ході дослідження даних видно, що сучасні сільськогосподарські підприємства розвиваються надто повільно, отже, потребують запровадження нового ефективного концептуального підходу до стабілізації їх виробничих показників, нарощування обсягів господарської діяльності, зростання конкурентоздатності, активізації підприємницького потенціалу тощо. Таким підходом, на наш погляд, є кооперативний маркетинг, що має на меті об'єднання підприємств та організацію їх співпраці на засадах взаємної довіри.

Слід наголосити на тому, що розвиток кооперативного маркетингу в сучасних умовах господарювання поширений неповною мірою, що можна пояснити низкою причин, основні з яких наведені в рис. 3.

Рис. 3. Методологічне значення основних факторів, що стримують розвиток кооперативного маркетингу, та шляхи їх подолання

Джерело: власні дослідження

Таблиця 5. Наявність основних видів техніки у сільськогосподарських підприємствах, од.

* відхилення показників 2017 р. порівняно з 2010 р.

Джерело: [7, с. 136]

Вжиття запропонованих заходів дасть змогу сільськогосподарським товаровиробникам залучити необхідне фінансування та спрямувати його на технологічну реконструкцію, заміну та модернізацію обладнання, комплектуючих, що сприятиме не лише збільшенню їх виробничих потужностей та технічному оновленню, але й запровадженню інноваційних розробок та механізмів в господарській процес. Крім того, особливістю застосування концепції кооперативного маркетингу є використання різноманітного маркетингового інструментарію, що сприятиме адаптивності аграрних підприємств до умов ринкової кон'юнктури, а це позначиться на підвищенні якості виробленої продукції та збільшенні попиту на неї не лише на вітчизняному, але й на світовому ринках. До того ж такий крок активізуватиме залучення іноземних інвестицій в аграрну сферу, що нині має особливу актуальність.

Таким чином, в результаті проведеного дослідження встановлено тенденцію до збільшення кількості сільськогосподарських підприємств, розширення їх землеволодінь та обсягів виробництва продукції. Водночас визначено, що потенціал сільськогосподарських підприємств залишається недостатньо використаним через обмеженість матеріальних, фінансових та технічних ресурсів. Ефективним інструментом сприяння реалізації підприємницької ініціативи аграрних формувань є поширення кооперативного маркетингу, запровадження якого стимулюватиме їх до вдосконалення виробничої діяльності, інноваційного оновлення, отже, підвищення якості продукції. Як наслідок, сільськогосподарські підприємства отримають суттєві конкурентні переваги та зможуть вийти на новий рівень господарювання. Отже, подальші наукові обґрунтування базуватимуться на пошуку та розробленні стратегії імплементації запропонованого в практику господарювання вітчизняних сільськогосподарських підприємств.

Список використаних джерел

1. В Україні офіційно стартував міжнародний проект розвитку сільських територій. URL: http://minagro.gov.ua/uk/node/23312 (дата звернення: 20.05.2019).

2. Зіновчук В. Сільськогосподарські кооперативи у правовому полі України: двадцять років по тому. Кооперативні читання: 2017р.: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. Житомир, 2017. С. 7-16.

3. Молдаван Л., Крисанов Д., Удова Л. Роль кооперативів у подоланні сільської бідності. Економіка АПК. 2010. № 11. С. 121-129.

4. Зіновчук В., Молдаван Л., Моссаковський В. та ін. Основи сільськогосподарської обслуговуючої кооперації : навчальний посібник. Київ : Вища освіта, 2001. 464 с.

5. Саковська О. Створення та функціонування маркетингових кооперативів в аграрній сфері України. Збірник наукових праць Таврійського державного агротехнологічного університету. 2014. № 4 (28). С. 151-155.

6. Сільське господарство України: статистичний збірник. Київ : Державна служба статистики України, 2018. 245 с.

7. Україна у цифрах у 2017 р.: статистичний збірник. Київ: Державна служба статистики України, 2018. 240 с.

8. Ярема Л. Сільськогосподарські кооперативи: проблеми і перспективи. Вісник Мукачівського державного університету. 2018. Вип. 19. С. 277-281.

Размещено на Allbest.ru