До питання розробки стратегії брендингу університету
Реалізація бренд-платформи освітнього закладу, формування його іміджу та зміцненням рейтингу. Досягнення та підтримання взаємовигідних відносин університету зі своєю цільовою аудиторією. Аналіз участі піар-відділів у розробці довгострокового плану дій.
| Рубрика | Маркетинг, реклама и торговля |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 23.09.2020 |
| Размер файла | 28,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://allbest.ru
Київський національний університет культури і мистецтв
До питання розробки стратегії брендингу університету
Коржова Тетяна Василівна, здобувач
кафедри зв'язків з громадськістю і журналістики
Анотація
Мета дослідження. Проаналізувати питання розробки стратегії брендингу університету у контексті постнекласичної парадигми розуміння public relations.
Методологія дослідження ґрунтується на системному, структурному та ситуаційному підходах, на методах порівняльного, логічного та структурно-функціонального аналізу, включаючи прийоми аналізу маркетингового середовища.
Наукова новизна. Розкрито необхідність переходу від некласичного підходу до зв'язків із громадськістю, коли останні розглядаються крізь призму діалогової інтеракції суб'єктів та в якості інституційного способу управління, що формує системну довіру в суспільстві, до постнекласичного, де вони представлені як нелінійна ризомно-системна взаємодія, у процесі якої встановлюються множинні структурні зв'язки між елементами соціальної системи, що опираються на ціннісні принципи й спільно вироблені норми та правила.
Обґрунтовано вплив постнекласичної парадигми розуміння public relations в частині участі піар-відділів й центрів університету у розробці та реалізації довгострокового плану дій, спрямованого на підкреслення унікальності та винятковості освітнього закладу як основи його ідентичності на базі нелінійних взаємодій та аксіологічного фундаменту, що дозволять створити ефективну бренд-платформу освітнього закладу на сучасному етапі.
Висновки. З'ясовано, що зв'язки з громадськістю повинні опікуватися координацією та коригуванням консолідованих дій з метою досягнення та підтримання взаємовигідних відносин університету зі своєю цільовою аудиторією, підтриманням іміджу та зміцненням рейтингу освітнього закладу на засадах системної інтеракції, що продукує актуальні зворотні зв'язки та уніфікує бренд-комунікації, сприяючи формуванню сприяючи формуванню комплексної та ефективної стратегії брендингу університету в XXI столітті.
Ключові слова: зв'язки з громадськістю, стратегіяуніверситетського брендингу, постнекласичний підхід, маркетингове планування.
Аннотация
К вопросу разработки стратегии брендинга университета. Коржова Татьяна Васильевна, соискатель кафедры связей с общественностью и журналистики Киевского национального университета культуры и искусств
Цель исследования. Проанализировать вопрос разработки стратегии брендинга университета в контексте постнеклассической парадигмы понимания public relations.
Методология исследования основана на системном, структурном и ситуационном подходах, на методах сравнительного, логического и структурно-функционального анализа, включая приемы анализа маркетинговой среды. університет рейтинг імідж освітній
Научная новизна. Раскрыта необходимость перехода от неклассического подхода к связям с общественностью, когда последние рассматриваются сквозь призму диалоговой интеракции субъектов и в качестве институционального способа управления, что формирует системное доверие в обществе, к постнеклассическому, где они представлены как нелинейное ризомно-системное взаимодействие, в процессе которого устанавливаются множественные структурные связи между элементами социальной системы, опирающиеся на ценностные принципы и совместно выработанные нормы и правила.
Обосновано влияние постнеклассической парадигмы понимания public relations в части участия пиар-отделов и центров университета в разработке и реализации долгосрочного плана действий, направленного на подчеркивание уникальности и исключительности образовательного учреждения как основы его идентичности на базе нелинейных взаимодействий и аксиологического фундамента, которые позволят создать эффективную бренд-платформу образовательного учреждения на современном этапе.
Выводы. Выяснено, что связи с общественностью должны заниматься координацией и корректировкой консолидированных действий с целью достижения и поддержания взаимовыгодных отношений университета со своей целевой аудиторией, поддержанием имиджа и укреплением рейтинга образовательного учреждения на основе системной интеракции, которая производит актуальные обратные связи и унифицирует бренд-коммуникации, способствуя формированию комплексной и эффективной стратегии брендинга университета в XXI веке.
Ключевые слова: связи с общественностью, стратегия университетского брендинга, постнеклассический подход, маркетинговое планирование.
Abstract
To the question of creating the strategy of the university branding. Korzhova Tatiana, Applicant of the Department Public Relations and Journalism Kyiv National University of Culture and Arts
Purpose of the article. To analyze the question of creating the strategy of branding of the university in the context ofpost not classical paradigm of understanding public relations.
Methodology of the research is based on the systemic, structural, and situation approaches on the methods of comparative, logical, and structural- functional analysis, including techniques for analyzing the marketing sphere.
Scientific novelty. The needfor a transition from a non-classical approach to public relations is disclosed, when the latter are viewed through the prism of dialogue interaction of subjects and as an institutional way of management, which forms a systemic trust in society, to post non-classical, where they are presented as a non-linear rhizome-system interaction, during which multiple structural relationships between elements of the social system, based on value principles and jointly developed norms and rules.
It has been proved the influence of post not classical paradigm of understanding public relations in the part of PR-departments 'participation and university centers in creation and realization long-term plan directed on the underlining the unique and exclusivity of the educational center as the basis of its identity based on non-linear interactions and axiological foundation, which will allow to create an effective brand platform of an educational institution at the present stage.
Conclusions. It is found out that public relations should be connected with coordination and adjustment of consolidated actions to achieve and maintain mutually beneficial relationships between the university and its target audience, keeping the image and strengthening the rating of an educational institution based on systemic interaction that produces relevant feedbacks and unifies brand communications, contributing to the formation of a comprehensive and effective university branding strategy in the XXI century.
Key words: public relations, university branding strategy, post not classical approach, marketing planning.
Вступ
Актуальність дослідження. У ХХІ ст. все чіткіше окреслюються контури нової освітньої реальності, в якій на глобальному та національному рівнях посилюється конкуренція за ресурси, студентів та викладачів, що підштовхує університети до актуалізації, а деякі до реактуалізації, стратегічних ініціатив із брендингу.
Як і корпорації, вони формулюють бачення та місію відносно диференціації бренду та маркетингових кампаній, що, у свою чергу, сприяє трансформації університетів із науково-освітніх інституцій у повноцінних гравців ринку. Розвиток світової економіки на шалених швидкостях й соціо-культурні перетворення на сучасному етапі, змушують адміністрацію та менеджмент закладів вищої освіти робити швидкі кроки з вироблення стратегії та тактики брендингової політики, беручи до уваги розуміння бренду як ключового маркеру ідентичності та унікальності освітнього закладу, а також усвідомлення, що ефективний брендинг створює імідж університету, до якого хочеться вступити та навчатися.
Брендинг університету - стратегічний інструмент для забезпечення його конкурентної переваги, який сьогодні передбачає рекламування історії закладу, акцентування уваги на якості освітніх послуг й студентському способі життя, а також на постійно зростаючому потенціалі, що відповідає вимогам часу та забезпечує вплив на конкурентне середовище [11]. Безумовно, що це підвищує значення університету саме як ресурсу з позиції держави, котра у процесі формування освітньої політики має звертати увагу на роль університетського брендингу як інструменту стратегічного розвитку та позиціонування конкретного освітнього закладу на цільових ринках, що сприятиме покращенню якості надання освітніх послуг.
Враховуючи, що університетський брендинг - це фахова діяльність, яка спрямована на підкреслення унікальності та винятковості освітнього закладу як основи ідентичності, засіб, який передає його основну цінність, то зрозуміло, що така діяльність неможлива без чітко продуманої стратегії або загального плану, як зробити університет популярним і рей- тинговим. Під брендингом університету тут мається на увазі візія, формулювання якої за часту опиняється під питанням, якщо не враховувати кореляцію інтересів стейкхолдерів й місії закладу, не брати до уваги альянс різних цінностей та позицій у межах самого університетського середовища, які не завжди є відчутними, проте ілюструють інтереси різних груп й людей [10, 364].
У цьому ключі, особлива увага прикута до формування інформаційно-комунікативного простору закладу вищої освіти, що актуалізує роль соціальних комунікацій, зокрема зв'язків з громадськістю (public relations), у контексті університетського брендингу. З метою забезпечення стабільної та зростаючої прихильності населення та держави, як потенційних замовників освітніх послуг, до університету сьогодні, необхідно подолати вузький, прагматичний підхід до public relations, відмовитися від жорсткого регулювання та перейти до мережевої взаємодії, до суб'єктно-суб'єктних комунікацій, коли розкривається ціннісний потенціал співпраці та діалогу, що формує когерентне освітнє середовище та виступає важливим інструментом у виробленні ефективної та чіткої стратегічної візії (strategic vision) брендингу університету.
Аналіз останніх досліджень. Актуальні питання створення іміджу університету, оцінки його конкурентоспроможності на ринку освітніх послуг, а також розробка стратегії брендингу закладу вищої освіти сьогодні все частіше стають предметом наукових досліджень й дискусій. Не зважаючи на те, що на сучасному етапі вченими розглядаються питання ключових і структурних параметрів бренду у сфері вищої освіти (В. Ванюшкіна), університетського брен-ду в контексті підвищення ефективності надання освітніх послуг (Г. Дудкіна), іміджеутворюючих факторів сприяння брендингу освітніх послуг (О. Янукович), репутації закладу вищої освіти у конкурентному середовищі (А. Прохоров, Н. Жмирьова), брендингу як технології просування освітнього закладу на ринку освітніх послуг (О. Бочарова) та ін., недослідженими залишаються проблема залучення зв'язків із громадськістю до розробки стратегії університетського брендингу, враховуючи інсти- туційні та парадигмальні аспекти PR-галузі. Беручи до уваги окреслену проблему, у даному дослідженні ми звернулися до праць В. Ванюшкіної [1], Г. Герасимової [2], Н. Жми- рьової [4], Н. Меркіної [6], Б. Мерриліс, Д. Міллер і К. Герінґтон [10], І. Семенова [7], Л. Чжана та С. Чжао [11], до звіту Hanover Research під назвою «Брендинг вищої освіти та зв'язки із громадськістю» за 2014 р. [9] тощо.
Мета статті - аналіз питання розробки стратегії брендингу університету у контексті постнекласичної парадигми розуміння public relations. Зазначена мета досягається за допомогою вирішення наступних завдань: по-перше, з'ясування особливостей трансформації зв'язків із громадськістю у межах парадигмальних змін з відповідним виходом на постнекласичну стадію; по-друге, характеристика основних напрямків й параметрів університетського брендингу в сучасних умовах; по-третє, аналіз механізму вироблення стратегічної візії брендингу закладу вищої освіти на базі постнекласичного підходу до осмислення public relations.
Виклад основного матеріалу
Замість того, щоб повністю зосередитися на масштабних й затратних маркетингових зусиллях, багато американських та європейських університетів з успішним брендингом покладаються на зв'язки з громадськістю як на основний інструмент розвитку й підтримання власного іміджу. Завдяки ефективним зв'язкам з громадськістю та пресою вони здатні доносити до великої аудиторії цілий ряд ідей, як простих, так і складних. Крім того, діяльність у сфері public relations, як правило, набагато доступніша, аніж маркетингові кампанії [8].
Наприклад, у більшості британських університетах, особливо в тих, що мають впізнавані бренди, працюють штатні групи зі зв'язків з громадськістю, які можуть функціонувати як незалежні департаменти або як підгрупи в межах більшого маркетингового відділу (звіт Hanover Research під назвою «Брендинг вищої освіти та зв'язки із громадськістю» за 2014 р., в якому автори розглядають ключові фактори розвитку бренду та аналізують поточні функції брендингу та public relations у закладах вищої освіти Великобританії) [9].
Використовуючи методологічний підхід Г. Герасимової [2], відзначимо, що наукове осмислення наявних соціальних практик й новостворених інституцій у межах співіснування традиційної та інноваційної управлінської парадигми, визначає конфігурацію інформаційно-комунікаційних процесів у суспільстві та пов'язане з осмисленням місця та ролі зв'язків із громадськістю у структурі освітнього процесу, доведенням важливого тезису про соціальну комунікацію як когнітивну основу public relations, що дозволяє комплексно підійти до аналізу даного феномену. Зв'язки з громадськістю як організована, планова та регулярна соціальна практика є важливою складовою багатьох на сьогоднішній момент профільних суб'єктів на мікро-, мезо- й макрорівнях, що сприяє трансформації їхньої діяльності на інституційному рівні, системно транслюючи інформацію та долучаючись корегування взаємодій, формування цінностей та нематеріальних активів (суспільне визнання, престиж, імідж, репутація).
У сучасному інформаційному суспільстві з його децентралізацією систем управління, переосмисленням механізму функціонування ієрархічних порядків й актуалізацією суб'єктності як форми самовираження в умовах збільшення темпів емансипації людей від влади як такої [5, 73], на перший план виходять комунікації, де ключовим є соціальне партнерство, врахування думок обох сторін й формування паритетних інтеракцій, що спрямовані на конструювання взаємовигідних відносин, під час яких суб'єкти розцінюються як рівноправні споживачі та творці інформації, сенсів, знань і символів, що циркулюють каналами зворотного зв'язку.
Це пояснює логічний та закономірний перехід від некласичного підходу до public relations, коли останні розглядаються крізь призму діалогової інтеракції суб'єктів та в якості інституційного способу управління, що формує системну довіру в суспільстві, до постнекласичного підходу, в межах якого зв'язки з громадськістю представлені як «нелінійна ризомно-системна взаємодія у процесі якої встановлюються множинні структурні зв'язки між елементами соціальної системи, що опираються на ціннісні принципи й спільно вироблені норми та правила» [2, 19].
Застосовуючи такий підхід до освітнього процесу у вищій школі, а точніше до університетського брендингу, ми отримуємо трактування public relations як ефективного інструменту взаємодії на всіх рівнях освітньої комунікації.
Також постнекласичний підхід актуалізує ак- сіологічний вимір зв'язків з громадськістю, коли замість вертикально регульованого та жорстко-детермінованого примусу без урахування ціннісних переваг учасників комунікації застосовується «м'яка» адаптаційна самоорганізаційна діалогічна інтеракція, яка дозволяє узгоджувати та постійно змінювати позиції учасників, досягати якісного нового бачення ситуації та транспарентності, взаєморозуміння й консенсусу. Приміром, коли йдеться про макрорівень, яким є врахування стейкхолдерів та їхніх інтересів у межах університетського брендингу, то тут важливий зворотній зв'язок, тренди й останні тенденції в суспільстві, що повинні бути враховані менеджментом освітнього закладу під час розбудови стратегії зі створення іміджу останнього, і на що мають в першу чергу звертати увагу зв'язки з громадськістю. Чи ті ж самі інтерак- ції тільки в межах освітнього середовища університету, де важливо так побудувати комунікації, з урахуванням суб'єктності та діалогічності контактів, щоб адміністрація, методичний персонал й професорсько-викладацький склад злагоджено і неконфронтаційно працювали на власний бренд, розуміючи вигоду від цього для кожного.
Продуктивність діяльності університету суттєво пов'язана з ефективністю заходів, що вживаються для просування бренду закладу. Мається на увазі ефективність надання основної освітньої послуги, а також додаткових послуг в університетських стінах або ж в рамках співпраці з ключовими партнерами. Але деякі університети зіштовхуються з відсутністю потреби у просуванні закладу, з огляду на їхню багаторічну історію або ж відсутністю конкурентів, нестачею технологій просування та брендингу в певний період часу, малим бюджетом, закладеним на просування бренду, або взагалі його відсутністю, чи, в решті решт, небажанням керівництва приділяти належну увагу брендингу свого закладу [6].
Незважаючи на те, що деякі з цих причин є об'єктивними, це не значить, що вони не можуть бути вирішенні. Більше того, вони повинні бути вирішені, адже йдеться про ХХІ ст., де відкритість й неперервність освіти є основними трендами та самі собою передбачають впізнаваність бренду, увагу та цікавість аудиторії до певного університету. Через що, маркетингову стратегію логічно буде пов'язати зі збільшенням кількості контактів цільової аудиторії з брендом університету та результативністю цих контактів, яка, не в останню чергу, залежить від ефективних зв'язків з громадськістю. В даному випадку згадана результативність вимірюватиметься темпами зростання (чи зниження) реалізації освітніх послуг. Отже, від грамотно вибудованої PR-політики у цій ситуації буде залежати стійкість взаємодії з партнерами, лояльність споживачів освітніх послуг, підвищення ділової активності та позитивний імідж закладу.
У процесі визначення змістовного наповнення та «сили» бренду, потрібно враховувати матеріальну (продукт, ім'я, елементи фірмового стилю, опис переваг) та нематеріальну (репутація, якість диференціації, додаткова вартість, психологічна винагорода) складові [4, 49].
Перша є більш менш стабільною та рідко піддається коригуванню, а ось друга, навпаки, дуже мінлива й значною мірою залежить від брендингу, що дає підстави говорити про доволі істотний вплив нематеріальних складових останнього на загальний показник сили бренду університету.
Наприклад, звернемо увагу на такий нематеріальний актив, як репутація освітньої послуги, яка є складовим елементом репутації університету. Під нею варто розуміти думку споживачів про заклад, сформовану на основі особистого контакту з ним або іншої достовірної інформації. У цій ситуації, підвищення репутації освітньої послуги автоматично посилить репутацію закладу, а відповідно, і його бренду. І в зворотному напрямку: сильна репутація університету буде позитивно впливати зокрема на репутацію освітньої послуги.
Розробка стратегії університетського брендингу має виходити з розуміння багаторівневості бренду, що реалізує кластерний підхід й створення інноваційної освітньої системи.
Під таким багаторівневим форматом, як наголошують сучасні дослідники, потрібно розуміти зв'язок «університет - місто/ область - країна», від якого залежить розробка стратегії брендингу закладу з урахуванням мети та пріоритетів його розвитку в освітній, науково-дослідницькій та соціокультурній діяльності. Також не потрібно забувати про ще один зв'язок, від якого залежить успішність певного університету в майбутньому - рівень розвитку стратегічного маркетингу, бренд-менеджменту та зв'язків з громадськістю.
Розглядаючи зв'язок стратегії брендингу з маркетингом, важливо робити акцент на створенні цінності в результаті об'єднання зусиль всіх зацікавлених учасників ринку й комплексності продуктової пропозиції, що виражена у наданні замовникам всіх рівнів об'єднавчої цінності як способу вирішення їх проблем [7, 146].
Звертаючи увагу на важливість розробки науково-обґрунтованої програми структурної трансформації бренду університету, що має бути підкріплена відповідними інвестиціями й ретельним вибором пріоритетів розвитку закладу, В. Ванюшкіна визначає маркетингову стратегію як «сукупність стратегічних дій маркетинг-менеджменту, спрямованих на спільне створення споживчої цінності і задоволення цільових аудиторій, що дозволяє отримати додаткову конкурентну перевагу за рахунок найкращого надання даної споживчої цінності» [1, 79].
Застосування стратегічних маркетингових зусиль у політиці брендингу університету, передбачає узгодження стратегій генерального розвитку закладу та брендингу. Якщо це завдання вирішено, тоді можна звернути увагу на чіткість внутрішніх уявлень й узгодженість соціально-етичних параметрів бренду з іншими його атрибутами, на необхідність формування сильного бренду з чіткою ідентичністю, збільшення вартості нематеріальних активів університету, на уніфікацію бренд- комунікацій та формування цілісного бренду закладу, а також синергетичний ефект маркетингових комунікацій та позитивний вплив бренду університету на цільову аудиторію та стратегічних партнерів.
Формування бренд-орієнтованого іміджу університету уможливлюється за рахунок інтеграції стратегії брендингу з генеральною стратегією закладу, а ще завдяки «ідентичності параметрів бренду», які відіграють важливу роль у межах стратегічного маркетингового планування. Зазначена ідентичність передбачає сукупність ключових ознак бренду, що підкреслюють його ідентифікацію та відсилають до корпоративної свідомості й системи цінностей, що метафорично відображена у символіці бренду, формують його неповторність й створюють атмосферу впізнаваності цільовими аудиторіями. І не останню роль у цьому відіграє маркетинг впливу, який ґрунтується на формуванні споживчих асоціацій та настанов, у процесі взаємодії суб'єктів господарювання через комунікації [3, 35]. У ситуації з університетським брендингом комунікаційний процес декодування параметрів, що формують ідентичність бренду, реалізується завдяки інтеракціям та діалогічній комунікації всіх учасників створення бренду.
Оскільки ідентичність бренду університету є сполучною ланкою у процесі маркетингових міжсуб'єктних комунікацій та відіграє ключову роль у розробці стратегії, а зв'язки з громадськістю покликані створювати та підтримувати цю ідентичність, сьогодні важливо звернутися саме до постнекласичної парадигми розуміння public relations з її нелінійними взаємодіями та опертям на ціннісні принципи, що дозволить створити ефективну бренд-платформу у нових умовах, серед елементів якої є ідея позиціонування університету, характер й очікування від бренду, ціннісне поле цільової аудиторії, комунікаційні фільтри та ін.
Імідж університету неможливо сьогодні підтримувати і корегувати без допомоги public relations як проактивної комунікації та способу «м'якого» управління репутацією освітнього закладу на базі інформаційно-комунікативних «правил гри», завдяки яким досягається реальний, а не декларативний зворотній зв'язок, підживлений негативними технологіями (маніпуляція, пропаганда, дифамація).
Розроблення стратегії університетського брендингу на основні постнекласичної парадигми побудови зв'язків з громадськістю на інституційному рівні, передбачає координацію та корегування на базі спільних ціннісних пріоритетів консолідованих дій з метою досягнення та підтримання взаємовигідних відносин університету зі своєю цільовою аудиторією. Йдеться не лише про матеріальні активи, але й про символічні ресурси, до яких відноситься соціальна відповідальність, корисні зв'язки, взаємовигідні умови, популярність й престиж, ділова репутація та позитивний імідж.
Важливим з позиції постнекласич- ного контексту залишається системна інтерак- ція, що продукує актуальні зворотні зв'язки, завдяки чому можливі постійна динаміку під час обміну інформацією, відкритий та прямий діалог із цільовою аудиторію та стейкхолдерами, а також швидкий ребрендинг, враховуючи стратегічне комунікативне планування з урахуванням ціннісних принципів, розробки комплексних маркетингових заходів на базі форсайт-сценаріїв, а також використання автентичних технологій інтеракціоністського типу, що забезпечують високий ступінь кому- нікативності між усіма суб'єктами освітнього процесу на всіх рівнях.
Висновки
Таким чином, питання розробки стратегії університетського брендингу у контексті постнекласичного підходу до дослідження public relations зводиться до вирішення наступних підпитань: по-перше, обґрунтування необхідності переходу від некласичного підходу до зв'язків із громадськістю, коли останні розглядаються крізь призму діалогової інтеракції суб'єктів та в якості інституційного способу управління, що формує системну довіру в суспільстві, до постнекласичного підходу, де вони представлені як нелінійна ризомно-системна взаємодія у процесі якої встановлюються множинні структурні зв'язки між елементами соціальної системи, що опираються на ціннісні принципи й спільно вироблені норми та правила; по-друге, визначення стратегії брендингу університету як довгострокового плану дій, спрямованого на підкреслення унікальності та винятковості освітнього закладу як основи його ідентичності, засіб, який передає його основну цінність, матеріальний та нематеріальний актив, що становлять зміст й «силу» бренду; по-третє, інтеграції стратегії брендингу з генеральною стратегією закладу, формування «ідентичності параметрів бренду», які відіграють важливу роль у межах стратегічного маркетингового планування; по-четверте, акцентування уваги в межах постнекласичної парадигми представлення зв'язків із громадськістю на координації та корегуванні консолідованих дій з метою досягнення та підтримання взаємовигідних відносин університету зі своєю цільовою аудиторією, а також на системній інтеракції, що продукує актуальні зворотні зв'язки та уніфікує бренд-комунікації, сприяючи формуванню цілісного та конкурентоспроможного бренду закладу вищої освіти на сучасному етапі.
Список використаних джерел
1. Ванюшкина В. В. Многоуровневый подход к созданию бренд-стратегии вуза. Известия Санкт-Петербургского государственного экономического университета. 2017. № 5(107). С. 78-82.
2. Герасимова Г. И. Институционализация связей с общественностью в системе социального управления: социологическая концепция: автореф. дисс. ... док. соц. наук: 22.00.08. Томень, 2016. 48 с.
3. Домнин В. Н. Маркетинг брендов: учебное пособие. Санкт-Петербург : Изд-во СПбГЭУ, 2014. 175 с.
4. Жмырёва Н. А. Бренд университета в контексте повышения эффективности предоставления образовательных услуг. Вестник Тамбовского университета. Серия Общественные науки. 2017. Т.3. Вып. 4 (12). С. 47-51.
5. Инглхарт Р., Вельцель К. Модернизация, культурные изменения и демократия: Последовательность человеческого развития. Москва : Новое издательство, 2011. 464 с.
6. Меркина Н. А. Характеристика бренда университета в условиях информационного общества. Альманах теоретических и прикладных исследований рекламы. 2017. № 1 (13). С. 17-22.
7. Семёнов И. В. Эволюция стратегической ориентации организации в условиях рыночной экономики. Вестник университета. Сер.: Экономика и экономические науки. 2014. №24. С. 144-147.
8. Chapleo C. Is branding maligned and misunderstood? Times Higher Education. 2013. URL: http://www.timeshighereducation.co.uk/worldDuniversityDrankings/2013/reputationDranking/analysis/ chrisDchapleo
9. Higher Education Branding and Public Relations. Hanover Research | June 2014. 20 p. URL: https:// www.hanoverresearch.com/media/Higher-Education-Branding-and-Public-Relations.pdf
10. Merrilees B., Miller D., Herington C. Antecedents of residents' city brand attitudes. Journal of Business Research. 2009. Vol. 62(3). pp. 362-367.
11. Zhang L., Zhao S. X. City branding and the Olympic effect: A case study of Beijing. Cities. 2009. Vol. 26(5). pp. 245-254.
References
1. Vanyushkina, V.V. (2017). A multi-level approach to the development of a university's brand strategy. Izvestiya Sankt-Peterburgskogo gosudarstvennogo ekonomicheskogo universiteta, 5 (107), 78-82 [in Russian].
2. Gerasimova, G. (2016). Institutionalization of public relations in the system of social management. Extended abstract of Doctor's thesis. Tomen [in Russian].
3. Domnin, V.N. (2014). Brand Marketing: a training manual. St. Petersburg [in Russian].
4. Zhmyryova, N.A. (2017). The brand of the university in the context of improving the efficiency of the provision of educational services. Vestnik Tambovskogo universiteta. Seriya Obshchestvennyye nauki, 3, 4 (12), 47-51 [in Russian].
5. Inglehart, R., Welzel, K. (2011). Modernization, Cultural Change, and Democracy: The Consistency of Human Development. Moscow: New Novoye izdatel'stvo [in Russian].
6. Merkina, N.A. (2017). Characteristics of a university brand in the information society. Al'manakh teoreticheskikh i prikladnykh issledovaniy reklamy, 1 (13), 17-22. [in Russian].
7. Semenov, I.V. (2014). The evolution of the strategic orientation of the organization in a market economy. Vestnik universiteta. Ser.: Ekonomika i ekonomicheskiye nauki, 24, 144-147. [in Russian].
8. Chapleo, C. (2013). Is branding maligned and misunderstood? Times Higher Education. URL: http://www.timeshighereducation.co.uk/worldDuniversityDrankings/2013/reputationDranking/analysis/ chrisDchapleo [in English].
9. Higher Education Branding and Public Relations. Hanover Research | June 2014. 20 p. URL: https:// www.hanoverresearch.com/media/Higher-Education-Branding-and-Public-Relations.pdf [in English].
10. Merrilees B., Miller D., Herington C. (2009). Antecedents of residents' city brand attitudes. Journal of Business Research, 62(3), 362-367 [in English].
11. Zhang, L., Zhao, S. X. (2009). City branding and the Olympic effect: A case study of Beijing. Cities, 26(5), 245-254 [in English].
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Загальна характеристика поняття "імідж". Тлумачення іміджу в сучасній культурологічній науці. Імідж гуманітарного університету. Соціальні та "особистісні" характеристики гуманітарного університету. Основні властивості іміджу ВНЗ, механізм формування.
дипломная работа [61,1 K], добавлен 03.11.2010Поняття і зміст бренду, його формування. Сутність брендингу території, характерні риси бренду міста. Спорт як приваблива сфера побудови іміджу території. Формування спортивного бренду м. Суми на основі ФЦ "Барса", аналіз спортивного потенціалу міста.
дипломная работа [3,9 M], добавлен 20.05.2014Філософія побудови брендингу. Аналіз факторів, що визначають успіх системи Branded House. Комунікативні та управлінські рішення з приводу розвитку бренду в часі. Крос-культурний аналіз та можливості його використання в брендингу. Опис вдалого бренду.
контрольная работа [250,8 K], добавлен 14.05.2019Характерні риси іміджу бізнесової структури. Проблема підтримки іміджу у кризових ситуаціях. Етапи і напрямки формування іміджу організації. Розвиток ринку іміджмейкерів в Україні. Різниця між піаром і рекламою. Механізм формування іміджу фірми "РЕНОМЕ".
дипломная работа [134,7 K], добавлен 03.11.2010Характеристика формування товарної стратегії фірми. Особливості розробки бізнес-плану з урахуванням стратегії концентрованого зростання підприємства на прикладі Управління по реалізації лікарських засобів і товарів медичного призначення ТОВ "АВС-аптека".
курсовая работа [658,6 K], добавлен 09.01.2012Основні поняття іміджу: властивості, функції, типи. Особливості формування іміджу сучасного навчального закладу. Паблік рілейшнз як чинник підвищення конкурентоздатності вищого навчального закладу. Система та критерії маркетингового аналізу сайтів ВНЗ.
курсовая работа [43,4 K], добавлен 19.04.2015Формування іміджу підприємства, корпоративна культура як метод його удосконалення на прикладі організації фітнес-клубу "Халк". Концепція проекту підтримання позитивного іміджу клубу; спортивно-розважальна гра "ХалкСтарт"; оцінка ефективності програми.
дипломная работа [3,0 M], добавлен 06.05.2014Сильний імідж організації і її товарів. Випадки відпускання питання іміджу на самоплив. Формування образу, своєрідного "обличчя" організації. Засоби формування іміджу. Характер поведінки на ринку. Використання торгового знака та стимулювання збуту.
контрольная работа [25,0 K], добавлен 23.01.2011Ідентифікація і дослідження факторів, що впливають на ефективність маркетингової стратегії у брендингу: аналіз, наукове обґрунтування і розробка системи оцінки маркетингової діяльності та підвищення конкурентоспроможності національних торгових марок.
статья [1,4 M], добавлен 26.11.2010Визначення поняття "імідж" у психолого-педагогічних джерелах. Предмет та основні завдання іміджелогії. Особливості та ключові етапи процесу формування іміджу загальноосвітнього навчального закладу. Структура та фактори, від яких залежить позитивний імідж.
лекция [171,3 K], добавлен 29.10.2013Поняття бізнес-плану і сфера його застосування. Бізнес-план як елемент іміджу підприємства, його цілі і завдання, принципи складання, структура і зміст. Коротка характеристика основних розділів, рекомендації щодо складання опису діяльності підприємства.
реферат [31,4 K], добавлен 20.11.2010Характеристика первинної профспілкової організації Харківського національного економічного університету. Завдання і принципи діяльності. Розроблення календарного плану проведення культурно-масової, спортивно-оздоровчої та організаційно-масової роботи.
отчет по практике [1,5 M], добавлен 18.06.2011Напрями застосування медіа-планування. Формування стратегії, тактики рекламоносія. Медіа-план, його види та складові, засоби здійснення. Компоненти процесу розробки плану тактичних заходів. Етапи складання медіа-плану рекламної кампанії підприємства.
курсовая работа [177,8 K], добавлен 27.04.2016Теоретичні засади формування механізму розробки стратегії маркетингу в банку. Стратегічний маркетинговий план банку, його зміст і структура. Основні етапи, розробки маркетингової стратегії банку. Загальна характеристика діяльності АКБ «МТ-БАНК».
курсовая работа [80,4 K], добавлен 12.10.2008Основи маркетингового стратегічного планування. Процес розробки маркетингової стратегії в ДАХК "Артем". Етапи процесу формування стратегії. Рекомендації щодо розробки маркетингової стратегії. Дослідження діяльності відділу стратегічного маркетингу.
дипломная работа [349,7 K], добавлен 22.08.2008Аналіз діяльності ресторану, виявлення його сильних і слабких сторін, впливу зовнішніх та внутрішніх факторів. Етапи розробки його маркетингового плану з метою більш ефективного використання власних можливостей і збільшення величини фінансових показників.
курсовая работа [140,1 K], добавлен 24.06.2010Аналіз спортивного ринку м. Суми. Інфраструктура футбольного центру "Барса". Спортивні досягнення його вихованців. Проведення маркетингового дослідження щодо виявлення рівня розвитку дитячо-юнацького футболу, популярності клубу та формування його бренду.
курсовая работа [5,3 M], добавлен 25.05.2014Поняття бізнес-план та його визначення. Причини та цілі бізнес-планування. Технологія розробки бізнес-плану. Особливості розробки бізнес-плану створення нового підприємства. Стимулювання розробки стратегічних перспектив. Втілення плану у реальність.
курсовая работа [246,2 K], добавлен 04.03.2013Вивчення взаємозалежності між формою та змістом рекламної кампанії і цільовою аудиторією. Визначення форм донесення інформації, специфіки побудови сегментованих кампаній. Аналіз зразків гендерного, вікового та соціально-професійного звуження аудиторії.
магистерская работа [131,7 K], добавлен 19.05.2011Сутність та роль стратегічного планування маркетингу. Маркетингові стратегії: визначення, цілі і класифікація. Роль маркетингу в стратегічному плануванні. Маркетингова стратегія при розробці інвестиційних проектів. Маркетинговий аналіз та його значення.
реферат [27,1 K], добавлен 13.09.2010
