Регулювання діяльності fintech-компаній в умовах глобалізації ринків фінансових послуг

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний економічний університет

імені Вадима Гетьмана

Регулювання діяльності fintech-компаній в умовах глобалізації ринків фінансових послуг

Майорова Тетяна Володимирівна д. е. н, професор,

Прилуцька Олександра Вікторівна молодший спеціаліст по роботі з бізнес-клієнтами

Анотація

У статті досліджуються особливості регулювання БїпТесЬ-компашй в умовах глобалізації ринків фінансових послуг. Проаналізовано активний, пасивний та стримувальний підходи до регулювання БїпТесЬ-компаній, які використовуються у зарубіжних країнах. Визначено зміст та наслідки впровадження Директиви ЄС Р5П2 для європейських країн і для України. Акцентовано увагу на необхідності використання у регулюванні діяльності БїпТесЬ-компаній інноваційних технологій RegTech. Доведено, що використання RegTech може призвести до створення нових процесів, нових каналів поширення продуктів, нових продуктів або нових ділових організацій, які допоможуть банкам виконувати вимоги регулятора та керувати ризиками більш ефективно. Запропоновано напрями розвитку регулювання БіпТесЬ-компаній в Україні.

Ключові слова: фінансовий ринок, регулювання фінансових послуг, банки, БіпТесЬ-компанії, цифрові банківські технології, стартапи, ІТ-технології.

РЕГУЛИРОВАНИЕ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ FINTECH-КОМПАНИЙ В УСЛОВИЯХ ГЛОБАЛИЗАЦИИ РЫНКОВ ФИНАНСОВЫХ УСЛУГ

ПРИЛУЦКАЯ Александра Викторовна младший специалист по работе с бизнес-клиентами, АТ «ПроКредит Банк», Украин

МАЙОРОВА Тетяна Володимирівна д. е. н, професор, Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана

Аннотация. В статье исследуются особенности регулирования БтТесЬ-компаний в условиях глобализации рынков финансовых услуг. Проанализировано активный, пассивный и сдерживающий подходы к регулированию БтТесЬ-компаний, которые используются в зарубежных странах. Определено содержание и последствия внедрения Директивы ЕС Р5П2 для европейских стран и для Украины. Акцентировано внимание на необходимости использования в регулировании деятельности БтТесЬ-компаний инновационных технологий RegTech. Доказано, что использование RegTech может привести к созданию новых процессов, новых каналов распространения продуктов, новых продуктов или новых деловых организаций, которые помогут банкам выполнять требования регулятора и управлять рисками более эффективно. Предложены направления развития регулирования БтТесЬ-компаний в Украине.

Ключевые слова: финансовый рынок, регулирования финансовых услуг, банки, БтТесЬ-компании, цифровые банковские технологии, стартапы, ИТ-технологии.

FINTECH REGULATION WITHIN THE CONDITIONS OF GLOBALIZATION ON THE FINANCIAL SERVICES MARKETS

MAYOROVA Tetyana

Doctor of Sciences (Economics), Full Professor, Kyiv National Economic University named after Vadym Hetman

PRYLUTSKA Oleksandra

Junior Business Client Advisor

ProCredit Bank, Ukraine

Abstract. In the article, key features of FinTech regulationwithin the conditions of globalization on the financial services markets were investigated. Types of FinTech regulation used in the foreign countries (active, passive and restrictive)were analyzed. The content and consequences of the implementation of the PSD2 (Revised Payment Service Directive) for European countries and Ukraine were determined. The emphasis was put on the necessity of using RegTech innovative technologiesin the FinTech regulation system. It wasproved, that using of RegTech could lead to the creation of new processes, new distribution channels, new products or new business organizations that would help banks to comply with the regulatory requirements and manage risks much more effectively. Also the ways of development of the FinTech regulation system in Ukraine were offered.

Keywords: financial market, regulation of financial services, banks, FinTech regulation, digital banking technologies, startups, IT-technologies.

Вступ

Сучасний глобалізаційний фінансовий світ розвивається завдяки новітнім цифровим технологіям. На ринку фінансових послуг з'являються нові - РіпТесЬ-компанії, які є альтернативою для класичних фінансово-банківських установ. Ключовими передумовами, які прискорили піднесення таких компаній стали: стрімкий розвиток мобільного інтернету та смартфонів, втрата довіри населення до фінансово-банківських установ через незадоволеність їх послугами. Крім того, фінансисти почали активно освоювали нові інформаційні технології, і, навпаки, фахівці ІТ-сфери поширили свій контент на сферу фінансів, насамперед, розрахунки, мікрокредити та інвестиції.

РіпТесЬ-компанії є найпривабливішими для інвесторів. Лише з 2010 року по 2015 рік обсягпрямих інвестицій у світі в цю галузь зріс у 10 разів - з 2 до 20 млрд. дол. США. А за прогнозами міжнародних експертів, до кінця 2020 р. обсяг інвестиційних вкладень в такі компанії перевищить 150 млрд дол. США[1].

Стрімко розвиваються РіпТесЬ-компанії і в Україні. На початок 2018 року їх кількість становить понад 80, близько 60% яких створено за останні два роки[2]. За таких умов виникає об'єктивна необхідність у дослідженні особливостей регулювання діяльності РіпТесЬ-компаній. Важливим є вивчення досвіду зарубіжних країн, насамперед країн ЄС у регулюванні їх діяльності задля адаптації його в Україні.

Огляд літератури

Перспективи розвитку FinTecb-компаній та можливий їх вплив на зміну глобальної економіки, сценарії розвитку взаємовідносин із іншими фінансово-банківськими інституціям и все частіше обговорюються на світових форумах (World Рсо- nomic Forum)[3], досліджуються у звітах провідних аудиторських фірм (Prst&Young, KPMG, PwC)[4; 5, 1] та згадуються в інтерв'ю директорів банків-гігантів (MorganStanley, Goldman Sacbs та ін.)

Зокрема, згідно висновків засідання Ради майбутніх глобальних перетворень у фінансовій та монетарній системах (ТЬе Global Future Council on Financial and Monetary Systems), було опублікована доповідь, де було виокремлено три ключові аспекти ризиків та викликів, пов'язаних із двома протилежними силами децентралізації та інтеграції, до яких міжнародна фінансова структура буде змушена адаптуватися: 1) проблеми регулювання; 2) трансформація фінансової системи шляхом оцифрування; 3) поточні макроекономічні ризики. [3]

Особливості діяльності Fin ТесЬ-компаній досліджуються вітчизняними науковцями, серед яких, А. Жмуркевич, Р. Вакулін [6], І. Корнєєва [7], А. Мазаракі [8] та ін. та зарубіжними науковцями М. Карні (Mark Carney) [9], Ф. Галхау (Galbau F.) [10], Р. Хатт (Hutt R.) [11], T. Хінрікус (Hinrikus T.) [12] та ін.

Незважаючи на велику кількість наукових та аналітичних робіт, присвячених діяльності FinTech-компаній, потребує подальшого дослідження питання регулювання їх діяльності. Важливою є оцінка впливу Директиви GCPSD2, що регламентує діяльність FinTech-компаній, як для європейських країн, так і для України.

Мета та завдання статті

Метою статті є дослідження зарубіжного досвіду з регулювання діяльності РіпТесЬ-компаній.Відповідно до мети були поставлені та вирішені наступні завдання: розкрити механізм та основні підходи до регулювання РіпТесЬ-компаній, визначити зміст на наслідки впровадження Директиви ЄСР302 для європейських країн і для України, запропонувати напрями розвитку регулювання РіпТесЬ-компаній в Україні.

Виклад основного матеріалу дослідження

РіпТесЬ-компанії- це найбільш динамічний інституційний сегмент на перетині ринку фінансових послуг та ІТ-техно- логій, який використовує інноваційні технології та нові напрями діяльності, формуючи конкуренцію класичним банківським послугам та розмиваючи межі, що встановилися серед гравців фінансового сектора.Зазвичай такі компанії використовують новації у царині фінансів, зокрема, мобільних платежів, онлайн-кредитування, цифрових миттєвих грошових переказів та ін.

Термін «РіпТесЬ» виник від поєднання слів «фінанси» та «технології» і на початку свого існування застосовувався по відношенню до всіх технологій, що використовувалися у фінансових установах для надання фінансових послуг. З кінця першого десятиліття XXI століття значення стало значно ширшим, ураховуючи будь-які технологічні інновації у фінансовому секторі, включаючи інновації у галузі фінансової грамотності та освіти, роздрібного банківського бізнесу, інвестицій та криптовалют [13].

РіпТесЬ-компанії з'являються на ринку переважно у вигляді невеликого цифрового стартапу (англ. 8іаиир).Вони в основному пропонують банківські послуги - платежі і розрахунки, збір коштів, управління заощадженнями, оперативне мікрокредитування тощо, але їх бізнес є досить вразливим і крихким.їх швидкий розвиток нерідко призводить до зміни векторів діяльності, що змушує регуляторів передбачити і розглядати найбільш зручні стратегії для захисту споживачів та вирішення проблем фінансової стабільності.

РіпТесЬ-стартапи часто не в змозі витримати звичні для традиційних фінансових компаній регламенти та норми, тому виникає необхідність в особливих умовах регулювання їх діяльності.

Наприклад, уряди країн, у яких спостерігається стрімкий ріст РіпТесЬ-компаній запровадили різні підходи до регулювання галузі. Механізми регулювання регламентують, де локалізувати бізнес, темп зростання ринку, на- скількиРіпТесЬ-стартапи можуть розвиватися в цих країнах тощо. Такі категорії регулювання поділяють на три підходи: активний, пасивний та стримувальний[14].

Активний підхід передбачає те, що регулятори тісно співпрацюють із стартапами для того, щоб зрозуміти сутність нових розробок РіпТесЬ-компаній та допомогти їм уникнути перешкод, що виникають на їхньому шляху. Цей підхід ефективно використовує регулятор фінансових послуг у Великобританії-Ріпапсіаі

Conduct Authority (ТСА).Ця інституція дозволяє компаніям, що підпадають під регулювання, надавати власні пропозиції на ранніх стадіях розробки нових правил. Компаніям легше дотримуватися вимог регулятора, оскільки вони знають їх заздалегідь. FCA також прислухається до громадської думки щодо своїх рішень, на кожному етапі впровадження нових правил дає публічну відповідь та пояснює свої рішення. Модель FCA є досить легкою для наслідування іншими країнами.

Прикладом ініціативи FCA є Project Innovate, який був започаткований для того, щоб допомогти FinTech-компаніям виконувати вимоги регулятора і бути в курсі британських та європейських стандартів, які обмежують або стимулюють інновації на ринку фінансових послуг. Це також дозволяє агентству не відставати від останніх технологій та досягнень FinTech-компаній.

FCA працює зі стартапами для того, щоб допомогти їм вийти на ринок відповідно до стандартів регулювання і пізніше не змінювати свою бізнес-модель. Project Innovate також проголосив план полегшення для заснованих у Великобританії FinTech-компаній із використанням венчурних інвестицій для розширення бізнесу за кордоном. Інвестори високо цінують добре врегульовані бізнес-середовища, а компанії із високим ринковим потенціалом вважають FCA дієвим інструментом, який допомагає Великобританії залишатися і надалі «Силіконовою долиною FinTech».

Однак існують і деякі недоліки цього підходу. Існує певна стурбованість тим, що FCA буде перевантаженим. Для того, щоб не відставати від швидких досягнень FinTech-компаній, FCA повинен мати хороші ресурси, підтримку державних департаментів та третіх сторін. Нарешті, FCA відмовляється від роботи із компаніям-учасницям. Інноваційний центр приймає заявки лише тих компаній, чиї бізнес-моделі є новими та не підпадають під існуючі правила. Оскільки Інноваційний центр допомагає визначити процес регулювання, компанії, що засновуються після цього повинні дотримуватися тих самих правил, і через даний факт у FCA не повинно бути жодних проблем із преференційним режимом.

Наступним є пасивний підхіду регулюванні FinTech-компаній. Особливість якого полягає у тому, що національні регулятори не відіграють активної ролі у сприянні розвитку FinTech галузі, але вони також і не протидіють їм. Цей підхід застосує німецький регулятор BaFin. Він створив внутрішню робочу групу, діяльність якої зосереджена на FinTech-технологіях, але лише після того, як банки та інші традиційні фінансові установи почали співпрацювати із FinTech-компаніями. Цей факт свідчить про те, що Німеччина рухається до активного підходу, хоча ще рано говорити про активне регуляторне середовище, яке існує у Великобританії.

Деякі уряди країн застосовують також стримувальний підхід, оскільки не бажають ризикувати. За таким підходом регулювання заангажоване багатьма бюрократичними процедурами або існує страх «захоплення» регулятора найбільшими гравцями галузі фінансових послуг. Наприклад, США мають різні регулюючі органи у кожному штаті, це означає, що дотримання усіх регулятивних вимог є складним та дорогим. Крім того, незважаючи на стрімке зростання ринку FinTech послуг в Каліфорнії та Нью-Йорку, регулятивні правила все ще дуже обмежують FinTech-компанії у розвитку. Однак США починають визнавати, що сфера FinTeche надто важливою, а правила надто застаріли.

Система регулювання FinTech-компанії у глобальному фінансовому середовищу починає змінюватися із прийняттям у 2015 р.ЄС другої Директиви про платіжні сервіси - Payment Services Directive2 (PSD2) і введеними у дію правилами її застосування у січні 2018 р. [15].

PSD2 регулює європейський ринок онлайн-платежів і онлайн-банкінгу - види діяльності, які не були враховані в першому варіанті документу. Також Директива встановлює єдині правила для платежів та переказів в Європейський союз і Європейську економічну зону та всередині них. Цим вона забезпечує чесну конкуренцію між фінансовими організаціями та зрозумілі правила для споживачів послуг.

PSD2 вказує банкам, що вони повинні відкрити доступ до своїх систем, тобто почали впроваджувати Open Banking. Для цього банки повинні надати платформи АРЩнтерфейс, який надає доступ до даних банку та дозволяє компаніям взаємодіяти з банківською системою, він складається з набору готових функцій, які надаються додатком або сервісом) і відкрити доступ для компаній і розробників - третіх осіб, які розроблять програму, яка допоможе взаємодіяти з системою без взаємодії з банками. PSD2 просуває цю технологію. Її мета - надання клієнту кращого вибору послуг, що збільшує конкуренцію. fintech інноваційний поширення

Завдяки Директиві Європейська Комісія має намір збільшити рівень інновацій, посилити захист прав споживачів та підвищити безпеку інтернет-платежів та доступу до рахунків у межах ЄС та Єврозони. Основні наслідки Директиви PSD2 визначені нами у рис. 1.

*Джерело: сформовано за даними [16]

Директива надає доступ двом новим типам гравців до фінансового ринку: PISP (Payment Initiation Service Provider) та AISP (Account Information Service Provider). AISP (Постачальник інформаційних служб облікових записів) - це FinTech-компанії, які мають доступ до інформації про рахунки клієнтів банку. Такі фірми можуть аналізувати витратну поведінку користувача чи об'єднувати дані облікового запису користувача з кількох банків у один звіт. PISP (постачальник послуг здійснення платежу) - цепостачальники послуг, які ініціюють оплату від імені користувача. Р2Р- перекази та сплата рахунків - це послуги PISP, які, швидше за все будуть надаватися, коли PSD2 буде реалізовано [16].

Загалом, PSD2 дозволяє клієнтам банку, як споживачам, так і підприємствам, використовувати сторонні компанії для управління своїми фінансами. Крім того, PSD2 принципово змінить ланцюг вартості платежів, вигідні бізнес-моделі, а також очікування клієнтів.

Для банків PSD2 є суттєвим економічним викликом. Очікується, що витрати на IT зростуть через нові вимоги щодо безпеки даних та відкриттю АРІ. Крім того, передбачається, що до 9% доходів від роздрібних послуг банків будуть втрачені через послуги PISP до 2020 року. І, оскільки небанків- ські установи беруть на себе взаємодію з клієнтами, це може ускладнити позицію банків на ринку кредитування.

Отже, впровадження PSD2 вимагає від банків прийняття ряду стратегічних рішень, що залежать від розвитку подій після PSD2. Згідно із дослідженням ІТкомпанії ЕУЯУпередбачається чотири можливих сценаріїв, засновані на двох змінних: перша - яким буде внутрішній або європейський фінансовий ринок і друга - чи будуть споживачі фінансових послуг надавати перевагу традиційним банкам чи довіряти FinTech-компаніям.

Ми вважаємо, що така ситуація може бути наслідком того, що європейський ринок не має ефективних механізмів підтримки транскордонного банківського обслуговування, обгрунтування його переваг та гармонізованого регулювання. Що стосується останнього, то диференційована внутрішня законодавча база є основною перешкодою, як для постачальників, так і споживачів фінансових послуг, для виходу на зовнішній ринок. Витрати, пов'язані з необхідністю дотримання вимог регулятора, можуть бути досить значними у порівнянні із потенційними доходами ринку, що робить інвестиції банку в нову країну непривабливими та недоцільними.

Позиція Європейської Комісії щодо уніфікації європейського ринку фінансових послуг є досить сильною, і тому вона працює над декількома ініціативами, спрямованими на узгодження внутрішніх правил. Наприклад, PSD2 дозволяє постачальникам фінансових послуг працювати в усьому ЄС, якщо вони мають ліцензію на здійснення фінансових послуг від своєї держави. Таким чином, навіть якщо банки все ще потребують банківських ліцензій у кожній країні, в якій вони працюють, то для FinTech-компаній достатньо мати лише одну.

В цілому PSD2 стала удосконаленою версією першої Директиви PSD, і у випадку необхідності, зокрема, в частині імплементації буде прийнятоюРЗОЗ.

Таким чином, імплементація PSD2 має на меті збільшення обсягу інвестицій у фінансові послуги на єдиному європейському ринку. Варто також зазначити, що ринок буде відкритим не лише для європейських банків, а і для інших міжнародних банків, небанківських установ, FinTech-компаній, що зацікавлені в отриманні переваг від застосування директиви. Звичайно, перехід на єдиний європейський ринок не відбудеться за одну ніч, проте європейська фінансова система буде значно відрізнятись від тієї, яку ми маємо сьогодні.

Майбутнє процесу регулювання FinTech-галузі ми вбачаємо також через поширення інноваційних технологій RegTech (regulation and technology), яке передбачає регулювання, як FinTech-компаній окремо, так і фінансового сектору загалом [17].

Технології RegTech включають в себе IT-технології (програмне забезпечення, хмарні обчислення, АРІ, автоматизація та АІ), технології передачі даних (великі дані - bigdata, використання штучного інтелекту, оцінку ризику, моніторинг в режимі реального часу), ідентифікаційні технології (біометрія, розпізнавання голосу та ін.) або нові технології, такі як DFT, який поєднує криптографічні та ІТ-рішення.Інше потенційне використання RegTech включає можливості звітування про рівень ризику.

Використання RegTech може призвести до створення нових процесів, нових каналів поширення продуктів, нових продуктів або нових ділових організацій, які допоможуть банкам виконувати вимоги регулятора та керувати ризиками більш ефективно. Деякі фірми RegTech пропонують рішення щодо автоматизованого забезпечення виконання вимог регулятора та процесу управління ризиками банкам через процес аутсорсингу або інсорсингу (передача виконання функцій іншому підрозділу тієї ж організації). Приклади включають службу автоматизованого моніторингу змін в регулятивній системі Великобританії-FundApps та Fintellix в Індії, яка пропонує послугу управління даними для дотримання правил бухгалтерського обліку.

Використання RegTech може створити можливість для цифрової трансформації функції контролю у банках (ризик, дотримання вимог регулятора, законодавство, фінанси, IT). Компанії RegTech можуть вирішувати широкий спектр вимог, пов'язаних з поданням нормативних звітів, фінансовою злочинністю, операційним ризиком (включаючи кібер-безпеку та виявлення випадків шахрайських дій в банківській системі), регулюванням захисту прав споживачів та захисту даних. Прикладами даних компаній є рішення Abacus BearingPoint для забезпечення відповідності вимогам Європейської наглядової звітності, а також рішення Trulioo and Qumran «знай свого клієнта» у Канаді та Швейцарії для приведення у відповідність вимогам щодо боротьби з відмиванням коштів, отриманих злочинним шляхом та фінансуванням тероризму (AMF). У Італії вимоги щодо дотримання стандартів AMF при відкриття нового онлайн-рахунку, можна виконати шляхом здійснення переказу з будь-якого банківського рахунку, який клієнт має в іншому банку. Вся інша необхідна інформація та документи можуть бути поширені між клієнтом та банком за допомогою електронної пошти, веб-камери, чату та інших онлайн інструментів.

Натомість ринок FinTech-послуг в Україні у порівнянні з глобальними тенденціями розвивається досить повільно. Основними проблемами розвиткуринку FinTech-послуг в Україні є: велика мережа банків, недостатнє використання ІТтехнологій, повільна адаптація до змін та низька ступінь віри в безпеку онлайн середовища.

Ми вважаємо, що для розвитку РіпТесЬгалузі в Україні необхідно в першу чергу привести сферу державного регулювання та законодавство у сфері фінансових технологій у відповідність до тенденцій на глобальному ринку (директива PSD2, впровадження відкритих АРІ тощо).

Крім того, необхідно узаконити визначення такого інструменту як «криптовалюта» (НБУ досі не визнає її платіжним засобом), чітко прописати права та обов'язки у правовідносинах «блокчейн» та «ІСО», а також надати належну правову оцінку діяльності з «майнінгу». Необхідно встановити прості і зрозумілі правила гри, які дозволять як вітчизняним, так і іноземним стартапам успішно розвивати галузь FinTech-компаній.

На наше переконання, у майбутньому фінансові операції будуть здійснюватися воєдино через банки, FinTech- та BigTech-компанії, що будуть інтегровані в одну систему. Наприклад, у клієнтів буде одночасно мобільний гаманець Facebook, депозит в банку та вони зможуть здійснювати перекази через PayPal. Тобто банки перестануть бути основними гравцями на ринку фінансових послуг.

Враховуючи фактори, які сприяли зростанню ринку FinTech-послуг (значні інвестиції у сектор; зміна в демографічній ситуації в світі - поява нового покоління клієнтів із новими потребами «міллєніалів» та зміна умов регулювання FinTech-компаній Директивою FCPSD2, відкриття бази даних АРІ та ін.), найбільш вірогідним буде сценарій так званої «FinTech-інтеграції», тобто залучення FinTech- компаній до існуючої банківської бізнес-моделі.

Основними моделями «FinTech-інтеграції» та прогнозними сценаріями взаємодії банків та FinTech-компаній стануть: поглинання, аутсорсинг та фінансове співробітництво.

Основними ж порадами стосовно забезпечення співіснування РіпТесЬ-компаній та банків в Україні у майбутньому, на нашу думку, є: фокус на потребах та досвіді користувачів, співпраця із РіпТесЬ-галуззю та гнучкість до змін на ринку фінансових послуг.

Гнучкість є ключовим елементом успіху банків на новому ринку фінансових послуг. Необхідно слідувати за тенденціями на ринку РтТесЬ-послуг, враховувати як успішні історії впровадження інноваційних технологій в банківську діяльність, так і помилки РіпТесЬ-компаній. Необхідним є також впровадження технології роборадників(гоЬоабуНогу) для надання споживачам послуг управління власним капіталом.

Висновки та перспективи подальших досліджень

Проведені дослідження дають змогу зробити висновок про те, що перспективи розвитку РіпТесЬ-компаній та можливий їх вплив на зміну глобальної економіки, сценарії розвитку взаємовідносин із іншими фінансово-банківськими інституціями напряму залежать від регулювання їх діяльності. На практиці існують різні підходи до регулювання діяльності РіпТесЬ-компаній. Регулювання може визначати, де локалізувати бізнес, темп зростання ринку, наскільки стартапи можуть розвиватися в цих країнах. У країнах, де жваво розвивається сфера РІпТесЬ країни використовують активний, пасивний та стримувальний підходи до її регулювання. Європейський ринок РіпТесЬ-компаній регулює Директива ЄС Р302, яка встановлює єдині правила для платежів та переказів в Європейський союз і Європейську економічну зону та всередині них. Цим вона забезпечує чесну конкуренцію між фінансовими організаціями та зрозумілі правила для споживачів послуг. Майбутнє процесу регулювання РІпТесЬ-галузі ми вбачаємо через поширення інноваційних технологій RegTecЬ.

Для розвитку РІпТесЬ галузі в Україні необхідно в першу чергу привести сферу державного регулювання та законодавство у сфері фінансових технологій у відповідність до тенденцій на глобальному ринку на кшталт директиви Р302, впровадження відкритих АРІ, технологій RegTecЬ тощо.Необхідно узаконити визначення таких інструментів як «криптовалюта», «блокчейн», «ІСО», та «майнінг» та ін. Подальші дослідження можуть бути спрямовані на прогнозні сценарії співіснування банків та РіпТесЬ-компаній.

Список літератури

1. The Global Financial and Monetary System in 2030

2. Жмуркевич А. Є.Особливості застосування блокчейн- технології у цифровій економіці/ А. Є. Жмуркевич, Р. С. Вакулін //Міжнародний науковий журнал «Інтернаука».

3. Корнєєва І.В.Інвестиційні виклики цифрової економіки / І.В. Корнєєва // Экономика и Финансы. 2017. № 11. С. 88-99.

4. Мазаракі A. Fintech у системі суспільних трансформацій/ А. Мазаракі, С. Волосович // Вісник Київського національного торговельно-економічного університету. - 2018. -№2,- С. 5-18.

5. Carney, Mark. (2016). Pnabling the Fintech Transformation: Revolution, Restoration, or Reformation?

6. Galhau F.V. (2016) Constructing the possible trinity of innovation stability and regu-lation for digital finance // Financial Stability Review. Baque de France. April 2016. №20. P.7-13.

7. Hutt R. (2016) What does the rise of fintech mean for banking? WorldPconomicForum

8. Hinrikus T. (2016)What will the bank of the future look like? World Pconomic Forum

9. Payment services (PSD 2) - Directive (PU) 2015/2366

10. PY Innovating with RegTech: Turning regulatory compliance into a competitive advantage //PY- 2017.

References

1. The Pulse of Fintech Q32017. Global analysis of investment in fintech.(n.d.). kpmg.com.

2. Zhmurkevych, A.& Vakulin, R. (2018) Osoblyvosti zastosuvannia blokchein-tekhnolohii u tsyfrovii ekonomitsi [Features of the application of BlockChein technology in the digital economy], Mizhnarodnyi naukovyi zhurnal «Internauka» - International scientific magazine «Internet Science», 6(2), p,14-17.

3. Kornieieva 1.(2017). Investytsiini vyklyky tsyfrovoi ekonomiky [Investment challenges of the digital economy], Ekonomika i Finansyi - Economics and Finance,ll, p. 88-99. [in Ukrainian],

4. Mazaraki, A. & Volosovych, S. (2018)Fintech u systemi suspilnykh transformatsii [Fintech in the system of social transformations], Visnyk Kyivskoho natsionalnoho torhovelno- ekonomichnoho universytetu - Bulletin of the Kiev National Trade and Economic University, 2. -P. 5-18. [in Ukrainian],

5. Carney, Mark. (2016). Enabling the Fintech Transformation: Revolution, Restoration, or Reformation? (n.d.). bankofengland.

6. Galhau F.V. (2016). Constructing the possible trinity of innovation stability and regu-lation for digital finance. Financial Stability Review. Baque de France, 20. P.7-13.

7. Hutt R. (2016) What does the rise of fintech mean for banking? WorldEconomicForum. (n.d.).

8. Hinrikus T. (2016)What will the bank of the future look like? World Economic Forum (n.d.).

9. Types of fintech regulation: active, passive and restrictive, (n.d.).

10. Payment services (PSD 2) - Directive (EU) 2015/2366. (n.d.).

11. PSD2 - Thedirective that will change banking, as we know it. (n.d.).

12. EY Innovating with RegTech: Turning regulatory compliance into a competitive advantage, (n.d.).

Размещено на Allbest.ru