Організація роботи комерційного підприємства роздрібної торгівлі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Комерційне підприємництво - це вид підприємницької діяльності, безпосередньо пов'язаний з купівлею-продажем товарів для задоволення потреб споживачів з метою отримання прибутку. Змістом комерційного підприємництва є товарно-грошові і а торговельно-обмінні операції. Комерція у вузькому розумінні слова - це торгівля, а комерсант - це працівник торгівлі. Торговельно-обмінні операції здійснюються у вигляді угоди з купівлі-продажу або перепродажу товарів і послуг.

Комерційне підприємництво виконує важливу роль в економіці, оскільки саме у сфері комерційного підприємництва відбувається безпосередній контакт споживачів з товаром, забезпечується баланс на ринку споживчих товарів, формуються оптимальні пропорції між виробництвом цих товарів і суміжними сферами, визначається попит на товари, стимулюється виробниче підприємництво, формуються доходи бюджетів.

Основним змістом комерційного підприємництва є технологічні та комерційні операції.

Технологічні операції пов'язані з фізичним рухом товарів та є продовженням процесу виробництва у сфері обміну (транспортування, зберігання, пакування, фасування) від виробника до споживача.

Комерційні операції пов'язані з процесом купівлі й продажу товарів. До комерційних операцій також відносять організацію ринкових досліджень, оцінку конкурентів, встановлення партнерських зв'язків тощо.

Основними суб'єктами комерційного підприємництва є торговельні підприємства: магазини, кіоски, торговельні центри, які можуть мати товарну спеціалізацію, ґрунтуватися на різних формах торгівлі тощо, речові та продовольчі ринки, біржі, виставки-продажі, аукціони, торговельні доми, ярмарки, торговельні бази, інші заклади торгівлі, у тому числі комерційні.

Завершальною фазою товарного обігу, під час якої здійснюється передання товару кінцевому споживачеві для задоволення його потреб в обмін на гроші, є роздрібна торгівля.

Роздрібна торгівля - це одна із форм господарсько-торговельної діяльності, яку здійснюють суб'єкти господарювання, і водночас, форма організації товарного ринку. Вона є невід'ємною складовою внутрішньої торгівлі.

Під роздрібною торгівлею розуміють підприємницьку діяльність з продажу товарів та послуг на підставі усного або письмового договору купівлі-продажу безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їхнього особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків. Підґрунтя роздрібної торгівлі становить торговельна діяльність.

Торговельна діяльність - це ініціативна, самостійна діяльність юридичних осіб і громадян щодо здійснення купівлі та продажу товарів народного споживання з метою отримання прибутку.

Торговельне посередництво є дуже широким поняттям. Воно охоплює значне коло послуг. Види і характер торгово-посередницьких операцій обумовлюються функціями, що їх виконують посередники. Сьогодні посередницькі операції значно розширилися, що пов'язано зі зростанням ролі торгово-посередницької ланки в міжнародної торгівлі.

Здійснюється купівля і продаж товарів через торговельно-посередницьку ланку на підставі укладання договору з торговельним посередником, що передбачає виконання останнім визначених зобов'язань у зв'язку з реалізацією товару продавця.

Посередники - це особи, що з'єднують сторони, які бажають укласти угоду. Самостійна торгівля на зовнішніх ринках часто буває не під силу самим виробникам, тому вони й використовують посередників. В ролі останніх можуть виступати спеціалізовані посередницькі фірми або такі форми продажу, як торги, аукціони, біржі.

1. Теоретична частина. КОМЕРЦІЙНЕ ПІДПРИЄМНИЦТВО У СФЕРІ РОЗДРІБНОЇ ТОРГІВЛІ

1.1 Сучасні формати роздрібного бізнесу

Магазинобудування - наука про найефективніші способи створення, побудови, функціонування магазинів та оптимізацію торгово-технологічних процесів.

Роздрібно-торговельне підприємство - підприємство сфери торгівлі, яке реалізує споживчі товари в роздріб і надає послуги, призначені виключно кінцевим споживачам.

Магазин - пункт роздрібного продажу товарів, що має окремий будинок або приміщення з торговельним залом для покупців.

Формат торгівлі - це сукупність параметрів, за якими визначається належність торговельного підприємства (як мережевого або незалежного) до одного з розповсюджених у світовій практиці видів.

Параметри магазину, які визначають належність до певного формату торгівлі:

- Площа торговельного залу

- Кількість асортиментних найменувань

- Кількість розрахунково - касових вузлів

- Наявність продукції власного виробництва

- Форма обслуговування (самообслуговування, через прилавок)

- Середньоспискова чисельність персоналу

- Середня кількість покупок за день

- Вид ціни (роздрібна, дрібнооптова, оптова)

- Сервіс, що надається

- Години роботи

- Оборот за певний період (день, місяць, рік)

- Оборот з одиниці площі

- Площа складських, допоміжних, адміністративних приміщень

До традиційних форматів відносять магазини з продажу продовольчих або непродовольчих товарів, гастрономи, універсами, універмаги.

Нові західні формати: супермаркети, гіпермаркети, дискаунтери.

Від вибору формату значною мірою залежатимуть планування торговельного залу, набір обладнання, кількість персоналу, асортимент, принципи розстановки товару, вибір рекламоносіїв.

Роздрібні торговельні підприємства класифікуються за такими ознаками:

- вид асортименту (універсальний, спеціалізований, вузькоспеціалізований).

- формати (універмаг, гіпермаркет, міні-маркет, торговий центр, універсам, магазин-склад).

- рівень цін (диска унтер, дисконтний магазин, комісійний, «секон хенд», бутік).

Універсальний магазин - магазин, що реалізує універсальний асортимент продовольчих та/або непродовольчих товарів.

Під спеціалізацією у торгівлі розуміють обмеження асортименту товарів однієї або кількома товарними групами. Спеціалізація магазинів це форма розподілу праці між магазинами з продажу окремих груп т варів з метою найбільш повного задоволення попиту населення.

Спеціалізовані магазини - магазини, що реалізують одну групу товарів ("Одяг", "Взуття", "Меблі", "Культтовари", "М'ясо") або частину товарної групи ("Дитячий одяг", "Спортивні товари", "Ковбаси", "Сири", "Вовняні тканини").

Якщо спеціалізований магазин окрім основної групи товарів у не значній кількості торгує супутніми товарами, то такий магазин також вважається спеціалізованим.

Вузькоспеціалізованими можна назвати магазини "Зоомагазин", "Книги", "Насіння".

Комплексна спеціалізація передбачає магазини комплексного асортименту ("Товари для жінок", "Товари для чоловіків", "Товари для дітей", "Товари для дому", "Спорт і туризм"). Ці магазини реалізують повний асортиментний комплекс товарів, а не декілька їхніх груп.

Магазини з комбінованим асортиментом товарів - магазини, що реалізують кілька споріднених груп товарів, пов'язаних єдністю попиту ("Галантерея - парфюмерія", "М'ясо - риба") або задовольняють будь-які потреби покупців ("Господарські товари", "Товари для садівника", "Дієта").

Магазини зі змішаним асортиментом товарів - магазини, що ревізують окремі види продовольчих та непродовольчих товарів.

Універмаг - магазин загальноміського значення торговельною площею понад 1500 м², з широким асортиментом (понад 5000 асортиментних позицій) непродовольчих товарів.

Універмаг має важливі переваги порівняно з іншими магазинами: Надає покупцям максимальний асортимент непродовольчих товарів, покупець має можливість купити товари в одному місці, надаються додаткові послуги.

Типовий сучасний універмаг має такі характеристики:

- будівля правильної форми;

- торговельна площа близько 8000 м² та вище;

- площа одного поверху не менше як 1200 м²;

- розподіл товарних груп по поверхам на основі тематичного принципу;

- єдність експозиції кожного поверху з відкритою викладкою товарів і декількома касами, що розміщуються у різних місцях залу;

- наявність великої сервісної служби для покупців.

Гіпермаркет - магазин самообслуговування загальноміського значення, торговельною площею понад 3000 м² з широким асортиментом (понад 15 тис. асортиментних позицій) продовольчих і непродовольчих товарів.

Гіпермаркет має такі ознаки:

- це дуже велике підприємство роздрібної торгівлі, в якому представлено широкий і швидко поновлюваний асортимент як продовольчих, так і непродовольчих товарів;

- торговельна площа становить не менше 2,5 тис.м²;

- проводиться політика цінових знижок і невеликих націнок;

- продаж по системі самообслуговування з оплатою всіх підібраних товарів зразу в каси при виході з магазину;

- наявність просторої стоянки для автомобілів.

Головний принцип - продавати якомога дешевше, щоб продати якомога більше.

Супермаркет (універсам) - магазин самообслуговування житлової зони торговельною площею понад 400 м², з широким асортиментом (понад 5000 асортиментних позицій) продовольчих і непродовольчих товарів.

Для супермаркетів притаманні широка викладка розфасованих, зручно розміщених товарів; швидке обслуговування покупців; висока культура торгівлі; ефективне використання площ; єдиний розрахунковий вузол; наявність асортименту свіжих продуктів (овочі, фрукти); достатньо вузьке представлення непродовольчої групи. Сучасні супермаркети працюють з виробниками, дистриб'юторами, здійснюють закупівлю товарів за кордоном.

Супермаркет може мати такі різновиди: класичний; економічний (доступний); супермаркет делікатесів.

Класичний супермаркет може розміщуватись як у зоні житлових будинків, так і за межами міста. Його покупці готові витратити час на дорогу і значно більше грошей в обмін на широкий вибір товарів і зручне обслуговування. Супермаркет відповідає моделі як запланованої, так і спонтанної покупки. Його асортимент складається з 5-15 тис. позицій; площа - 800-3000 м².

Економічний (доступний) супермаркет є скромнішою за масштабами моделлю (400-800 м²) порівняно з класичним супермаркетом. Тут представлено 1500-3000 товарних позицій. На відміну від класичного супермаркету, економічний розміщується зазвичай у житлових районах.

Супермаркет делікатесів розрахований на асортимент у 12-20 тис. позицій та орієнтований на елітного покупця. Характеризується високим рівнем обслуговування і відповідно високими цінами. Такий формат доцільно розміщувати в центрі міста, у складі торгового центру загальноміського значення. Магазин "Товари повсякденного попиту" - підприємство роздрібної торгівлі, що реалізує продовольчі і непродовольчі товари високого попиту, переважно за методом самообслуговування, торговельною площею від 100 м².

Міні-маркет - магазин самообслуговування торговельною площею до 200 м², з обмеженим асортиментом (500 асортиментних позицій) продовольчих товарів. Основними продовольчими товарами є хліб, кондитерські товари, гастрономія, винно-горілчані вироби, пиво, безалкогольні напої. Такий магазин базується на максимально ефективному використанні торговельних площ, розрахований у першу чергу ми мешканців навколишніх будинків.

Магазин "Промтовари" - підприємство роздрібної торгівлі, що реалізує непродовольчі товари вузького асортименту, основними з яких є швейні та трикотажні вироби, взуття, галантерея, парфумерія, торговельною площею від 18 м². Застосовується індивідуальне обслуговування через прилавок.

Магазин-склад - це підприємство роздрібної торгівлі, що реалізуй продовольчі та (або) непродовольчі товари універсального асортименту методом самообслуговування переважно з транспортної тари населенню, а також підприємствам для подальшого перепродажу, використання у дрібному виробництві або надання послуг населенню.

Торгівля здійснюється за зниженими цінами. Обсяг послуг - обмежений.

Мета - забезпечити продаж більших обсягів товарів за низькими цінами. Прикладом є меблеві склади-магазини.

Магазин-демонстраційний зал, що торгує за каталогами. Використовує торгівлю за каталогами з поєднанням торгівлі за зниженими цінами для збуту широкого асортименту ходових марочних товарів, які продаються зазвичай з високою націнкою. Серед них ювелірні вироби, механічний інструмент та ін. Магазин-демзал, що торгує за каталогами, досягає рентабельності за рахунок: пропозиції марочних виробів у товарних категоріях, не пов'язаних з модою; наймання торговельних площ у районах з низькою орендною платою; скорочення чисельності торговельного персоналу; мінімізації випадків крадіжок товарів, розміщених на прилавках і вітринах; проведення торговельних операцій переважно за готівковий рахунок.

Торговий дім - велика оптово-роздрібна фірма, яка здійснює операції купівлі-продажу за свій рахунок, займається експортом та імпортом товарів.

Торговий центр - група торговельних об'єктів, зосереджена в одному місці, що за своїми типами, розмірами функціонально відповідають потребам торговельної зони, яка обслуговується.

Дисконтний магазин - здійснює продаж товарів зі знижкою власникам спеціальних дисконтних карток, які можуть бути поіменні та на пред'явника. Фінансова схема роботи з дисконтними картками встановлюється продавцем: справляється певна авансова сума, може сплачуватись вартість виготовлення картки або картка видається безкоштовно за умови купівлі товару на велику суму.

Комісійний магазин - магазин, що здійснює роздрібний продаж товарів, прийнятих від юридичних або фізичних осіб на комісійних засадах. Власник товару, що здав його у магазин, отримує заздалегідь обумовлений відсоток від його вартості після реалізації. Вартість товару встановлюється з згоди продавця.

Магазин "Секонд хенд" - реалізує зовсім дешеві непродовольчі товари, що були раніше у вжитку. Речі однопрофільного призначення можуть групуватись і продаватися за принципом "Усе за єдиною ціною". Основний контингент споживачів - люди з низькими доходами.

Бутик - це спеціалізований магазин, який реалізує модні товари відомих марок (одяг, косметику) або товари рідкого попиту (вишукані марки вин) за високими цінами.

Слід зауважити, що в бутиках якісні товари з відомими марками вимагають підвищеного рівня сервісу і престижу торговельної точки. Покупки здійснюють переважно покупці з високими доходами. Бутики, які займаються цим бізнесом і бажають представити вишуканий асортимент, намагаються укласти ексклюзивні договори з власниками популярних західних марок для їх постачання у магазин.

Стоковий магазин - це магазин, у якому розпродуються товари попередніх сезонів з уцінкою. Це дорогі товари відомих марок, які з причини завершення сезону і непродажу їх за високими цінами у бутиках надходять у стоковий магазин і реалізуються за нижчими цінами.

До традиційних форматів відносять магазини з продажу продовольчих або непродовольчих товарів, гастрономи, універсами, універмаги та ін. До нових (західних) форматів належать: супермаркети, гіпермаркети, дискаунтери.

Вибір формату торгівлі - це вибір оптимального рівня рентабельності. Це виражається в одиницях або частках відсотка, цільові прибутки отримуються за рахунок великого товарообороту, налагодженого організаційно-технологічного, управлінського, маркетингового, кадрового механізму.

Маркетинг роздрібної торгівлі має такі специфічні моменти:

- Покупцями є кінцеві споживачі.

- Виробники більше уваги приділяють самому товару, необхідності його модифікації, покращання якості, технічних параметрів.

- Якщо виробник зацікавлений у виробництві і збуті тільки свого продукту, то роздрібне підприємство зацікавлене у формуванні широкого спектру товарних позицій відповідно до спеціалізації та споживчого попиту.

- Підприємство роздрібної торгівлі має можливість впливати на ринок шляхом залучення покупців за допомогою зміни асортименту, цінової політики, оперативної поставки, більш уважним і доброзичливим ставленням до покупців.

1.2 Розвиток роздрібної торгівлі в Україні

Роздрібний бізнес суттєво відрізняється від оптового, починаючи від асортиментно-торговельної політики, сегменту ринку та закінчуючи представленням товару. Так, схема представлення товару, викладки в пі повій ланці мають на меті зручність роботи з великими обсягами. Тому в оптовому магазині стоять місткі й міцні складські стелажі висотою (і метрів і вище; влаштовуються широкі проходи, у яких може проїхати автонавантажувач; підлога заливається асфальтом або бетоном; застосовуються вантажні візки на піддони товару. Зовсім інша ситуація в роздрібному магазині. Тут усе робиться для покупця, для того, щоб якомога вигідніше представити йому товар. Індивідуальний дизайн, зручна викладка, спеціально розроблені схеми освітлення, добрий сервіс допомагають проводити час у магазині не тільки з користю, а й із задоволенням. Тут, наприклад, більше продукції високого ступеня готовності. Особливо престижно і приємно купувати товари у супермаркетах.

Роздрібна торгівля - сфера підприємницької діяльності з продажу товарів або послуг на підставі усного або письмового договору купівлі-продажу безпосередньо кінцевим споживачам для їхнього власного некомерційного використання. Роздрібна торгівля є важливою сферою формування споживчого ринку, дзеркалом відображення економічного розвитку країни, координуючою ланкою в системі міжгалузевих і регіональних зв'язків, дійовим засобом задоволення потреб населення у товарах і послугах. Це є завершальна стадія руху товарної продукції, яка забезпечує умови для збуту, поповнює державний та місцеві бюджети, сприяє зміцненню фінансової системи, дає імпульс для нарощування обсягів виробництва і розробки нових товарів. За рахунок грошової виручки від реалізації можна швидше окупити свої вкладені ресурси й отримати прибуток. Тому не випадково українські підприємці проявляють підвищений інтерес до розвитку роздрібної торгівлі як інвестиційно-привабливого виду підприємництва. Великі, середні та малі фірми, а також індивідуальні підприємці мають можливість працювати на товарному ринку. Умови конкуренції підштовхують їх знаходити свої ринкові ніші, на яких легше функціонувати та досягати цільового рівня рентабельності. За умови обмеженості стартового капіталу початківцям доступніше відкрити кіоск або павільйон і розпочати бізнес.

Роздрібна торгівля завершує ланку розподілу продукції, при цьому передбачається наявність спеціальних місць продажу, доступних для покупців. Продаж продукції може супроводжуватися наданням сервісних послуг. У роздрібній торгівлі встановлюються безпосередні контакти з кінцевими споживачами.

Роздрібний торговець повинен пропонувати покупцям таку продукцію, яка найкращі задовольнить їхні потреби та відповідає їхнім смакам. Таким чином, закупівля товарів та формування товарного асортименту є важливим завданням для роздрібного торговця, який повинен правильно визначити потребу в товарах під час закупівлі.

Роздрібний товарооборот - це виручка від продажу безпосередньо населенню споживчих товарів для особистого споживання як за готівку, гак і за розрахункові чеки установ банків, через організований споживчий ринок, тобто спеціально організовану торговельну мережу (магазини, аптеки, кіоски, автозаправні станції, їдальні, кафе, ресторани) всіма діючими підприємствами незалежно від відомчої підпорядкованості, форм власності та господарювання, а також виручка, одержана через касу неторговельних підприємств, організацій, установ від продажу безпосередньо населенню товарів власного виготовлення, закуплених на стороні або одержаних на бартер.

До складу роздрібного товарообороту включається також відпуск товарів по безготівковому розрахунку з роздрібної мережі і мережі громадського харчування окремим категоріям установ (лікарням, будинкам відпочинку, закладам загальної освіти, дошкільного виховання, суднам морського і річкового флоту, військовим частинам та ін.). Роздрібний товарооборот поділяється на товарооборот роздрібної торгівлі і товарооборот громадського харчування. Діяльність роздрібного торговельного підприємства пов'язана з реалізацією продукції кінцевому споживачу, що є завершальним етапом її просування із сфери виробництва. Предметом роздрібної торгівлі є не тільки продаж товарів, а й торговельне обслуговування і надання додаткових послуг покупцям. Для покупців торговельне обслуговування визначається іміджем підприємства, зручністю і мінімальними витратами часу на здійснення покупки. Процес роздрібної торгівлі складається з цілеспрямованого продажу товарів, обслуговування покупців, торговельних і після продажних послуг.

Можна з достатньо великою ймовірністю прогнозувати перспективи розвитку українського роздрібного бізнесу.У продовольчому секторі будуть розвиватися супермаркети - як класичного, так і економічного типу. Супермаркети можуть бути введено за рахунок нового будівництва з використанням сучасних проектів з сервісною інфраструктурою (автостоянками), а також на базі реконструкції існуючих магазинів без чіткої концепції, застарілого традиційного формату, що вже не відповідає потребам споживачів.

Як свідчить досвід країн з розвинутою економікою, економічний супермаркет - це мережева організація роздрібного бізнесу. Тому без відповідної технології та системи розподілу розвивати подібний проект проблематично. Нарешті, це найбільш прийнятний магазин самообслуговування для "спального" району. Мешканці наших міст не настільки платоспроможні, щоб постійно відвідувати класичний супермаркет, де широкий вибір поєднується з відносно високими цінами. Однак вони хочуть робити якісні покупки, причому в комфортних умовах. Саме тому є реальні перспективи розвитку економічних супермаркетів з розрахунку один магазин на 4-5 тис. чоловік.

Обов'язковою умовою ефективного функціонування супермаркетів є широкий асортимент, основу якого становлять продовольчі і непродовольчі товари масового попиту, що швидко обертаються. Однак рівень організації роботи деяких супермаркетів поки що не дотягує до західних аналогів. Відставання пояснюється такими обставинами:

- порівняно з транснаціональними мережами українські супермаркети з розрахунку на відповідний обсяг продажу використовують більшу кількість персоналу. Це пояснюється необхідністю утримувати штат продавців у відділах, що торгують через прилавок. У західних мережах присутність персоналу в залі мінімізовано, кошти вкладаються в обладнання, що замінює продавців і упаковщиків;

- витрати на запобігання крадіжок вищі, ніж в аналогічному західноєвропейському магазині;

- продуктивність праці вища в супермаркетах відомих іноземних торговельних мереж, ніж у місцевих торговельних точках;

- у супермаркетах мають місце втрати, пов'язані із затарюванням та неефективним використанням торговельних площ. Щоб уникнути цього, в кожному магазині мережі необхідно порівнювати прогноз і показник фактичного продажу по кожній групі товарів і кожному відділу. Другим напрямком контролю за ефективністю - відстеження прибутковості за групами товарів і за окремими видами. Якщо товар не відповідає критеріям прибутковості, він повинен бути вилучений з асортименту. У найприбутковіших мережах товарний запас обертається за 5-7 днів. Хоча теоретично і практично супермаркет може бути самостійним форматом торгівлі, ритейлери вважають, що його ефективний розвиток досягається тільки у рамках мережевого бізнесу.

На загальний стан роздрібної торгівлі в Україні впливають, зокрема, такі фактори:

- відсутність дійової державної підтримки (оподаткування, надання приміщень, пільги по комунальних платежах). Разом з тим, питання якості і сертифікації продукції, що реалізується в роздріб, перебувають під ретельним контролем;

- невисокий рівень розвитку мереж місцевих та іноземних операторів (ретейлерів) роздрібного бізнесу.

Ринок практично вільний якщо йдеться про нові формати магазинів. Тому прямих зіткнень торговельних інтересів у найближчий період не передбачається. Обороти кожного окремого магазину залежатимуть виключно від того, наскільки підприємство привабливе для покупців.

Основна об'єктивна відмінність українського ринку роздрібної торгівлі від західного: якщо останній насичений або близький до цього, та на вітчизняному ринку ніша сучасних торгових форматів практично вільна. Тому кількість операторів і торговельних підприємств зростає швидкими темпами. Крім того, створені у нас роздрібні компанії не мають чіткого формату. У переважній більшості магазинів, відкритих недавно, можна виявити відхилення від класичних правил світового ритейлеру, невідповідність тому формату, що декларується. Адже саме формати найбільш органічно відображають ті ефективні бізнес-моделі, які вже пройшли випробування часом і жорстким конкурентним середовищем.

Вибір формату торгівлі - це вибір оптимального рівня рентабельності. У західних ритейлерів рентабельність бізнесу та будь-якої дії компанії на ринку прораховано дуже точно. Це виражається в одиницях або частках відсотку, цільові прибутки отримуються за рахунок великого товарообороту, налагодженого організаційно-технологічного, управлінського, маркетингового, кадрового механізму. В міру насичення ринку операторами конкуренти змушують звертати увагу на ефективність торгового формату підприємства. А неминуючий прихід на український ринок західних ритейлерів з їхні великим досвідом у роздрібній торгівлі та інвестуванні підприємств надасть можливість вітчизняним підприємцям працювати ефективніше і цивілізовано на засадах співробітництва.

Здійснення успішної комерційної діяльності на зовнішньому ринку так само як і на внутрішньому вимагає в першу чергу задоволення потреб покупця. Щоб досягти цієї мети та отримати бажаний прибуток підприємству необхідно по можливості максимально точно спрогнозувати величину попиту в часовій перспективі на товар чи послугу, яку воно пропонує для продажу.

В основі процесу вибору цільових ринків лежить вивчення такого базового показника як ринковий попит. Ринковий попит - це загальний обсяг продажів на визначеному ринку (приватному чи сукупному) визначеної марки товару чи сукупності марок товару за визначений період часу.

На величину попиту впливають як неконтрольовані фактори зовнішнього середовища, так і маркетингові фактори, що представляють собою сукупність маркетингових зусиль, прикладених на ринку конкуруючими фірмами.

У залежності від рівня маркетингових зусиль розрізняють первинний попит, ринковий потенціал і поточний ринковий попит.

Первинний чи нестимульований попит - сумарний попит на всі марки даного продукту, реалізовані без використання маркетингу.

Це попит, що "жевріє" на ринку навіть при відсутності маркетингової діяльності. З погляду впливу маркетингової діяльності на величину попиту виділяють два крайніх типи ринку: ринок, що розширюється, і ринок, що не розширюється; перший - реагує на застосування інструментів маркетингу, другий - не реагує.

1.3 Комерційні стратегії роздрібного торговельного підприємства

Комерційна стратегія роздрібного торговця - це загальна послідовність дій і операцій, спрямована на досягнення оптимального прибутку від торговельно-сервісної діяльності й узгоджена з наявними в даного суб'єкта матеріальними, фінансовими і людськими ресурсами.

Для забезпечення стійкого становища на споживчому ринку дана стратегія має передбачати такі елементи.

Вибір сегмента ринку, спеціалізації і параметрів суб'єкта передбачає всебічне обґрунтування доцільності й ефективності роботи в конкретному сегменті роздрібного ринку, а також чітке встановлення його асортиментної спеціалізації та типорозміру (обсягів діяльності).

Розрахунок потреби в стартовому капіталі має на меті визначення обсягів інвестицій, необхідних для початку роздрібної торговельної діяльності з урахуванням спеціалізації й параметрів суб'єкта як суми власних та залучених коштів.

Формування роздрібного торговельного асортименту проводиться в повній відповідності з вибраною спеціалізацією, підібраним торговельно-технологічним обладнанням, фізико-хімічними властивостями товарів, правилами товарного сусідства, правилами і нормами зберігання і продажу окремих товарів.

Визначення постачальників і потреби в обсягах закупівель здійснюється з метою; вивчення комерційних пропозицій товаровиробників і оптових продавців; вибору з їх числа найоптимальніших; розрахунку потреби в оптових закупівлях товарів для підтримання на стабільному рівні вибраного торговельного асортименту.

Формування номенклатури послуг для покупців передбачає розроблення переліку до реалізаційних, супутніх реалізації і після реалізаційних послуг, покликаних прискорювати процес реалізації і підвищувати рівень сервісу в даному торговельному підприємстві.



Рис.1. Комерційна стратегія роздрібного торговця

Проектування методів роздрібного продажу - це комплексний процес добору та розміщення основного й допоміжного торговельного обладнання, його прив'язки до технологічних зон (приміщень) роздрібного торговця, а також застосування конкретних методів роздрібного продажу.

Аналіз і прогнозування кон'юнктури і ризику проводиться для встановлення комерційної привабливості й ефективності роздрібної реалізації в даному сегменті товарного ринку; оцінки ступеня ризикованості цього виду діяльності в умовах конкурентної взаємодії.

Формування власної цінової політики суб'єкта стосується вибору механізму ціноутворення і формування торговельних надбавок роздрібними торговцями.

Установлення оптимальних форм розрахунків з постачальниками проводиться роздрібним торговцем для планування оперативної роботи і, крім цього, є додатковим резервом економії його обігових коштів.

Установлення форм матеріального стимулювання персоналу спрямовано на підвищення матеріальної зацікавленості працівників підприємства в кінцевих результатах роботи.

Розрахунок можливої суми доходів є важливим для оцінки результатів роботи роздрібного торговця за конкретний проміжок часу і співвіднесення з первісними капіталовкладеннями.

Прогноз суми постійних і змінних витрат необхідний для оцінки фінансової стабільності роздрібного торговця, розрахунку точок рентабельності та беззбитковості даного підприємства.

Прогноз можливої суми прибутку здійснюється власником для визначення доцільності організації й відкриття даного торговельного підприємства з огляду на його перспективну рентабельність.

Установлення напрямів розподілу прибутку на потреби розвитку й споживання являє собою, по-суті, план дальшого розвитку і розгортання обсягів комерційної діяльності роздрібного торговця на перспективу.Наявність комерційної стратегії дозволяє переходити до наступного етапу створення роздрібного торговельного суб'єкта - реєстрації.

Позиції роздрібних мереж, які розвиваються у рамках стратегії диференціації, зміцнюються за рахунок здешевлення асортименту, пропозиції покупцям якісних товарів та новинок. В умовах конкурентного середовища підприємці-комерсанти у сфері роздрібної торгівлі починають створювати особливий індивідуальний імідж, призначений для досягнення ринкових цілей. Найбільш успішними стратегіями у цьому плані можна назвати такі:

Стратегію вартості товару. Роздрібний торговець пропонує товари за цінами, нижчими, ніж у конкурентів. Він скорочує свої витрати, відмовляючи споживачам у додаткових послугах з доставки товарів, продажу у кредит та пропозиції безкоштовних призів від фірми у рамках маркетингово-стимулюючих заходів.

Стратегію споживчої зручності. Роздрібний торговець намагається максимально надати переваги споживачам, особливо тим, у кого мало часу. Застосовуючи підхід зручності, магазини з тривалим режимом роботи розміщуються у безпосередній близькості від місця проживання.

Стратегію створення сегментного портфеля. Роздрібний торговець має кілька різних магазинів, кожний з яких обслуговує певний сегмент ринку.

Стратегію обслуговування. Власник магазину у першу чергу зосереджує увагу на формуванні особистих контактів із споживачами, надає кваліфіковану допомогу під час покупки та здійснює післяпродажне обслуговування.

Стратегію створення особливої атмосфери - збуджує фантазію та привертає увагу покупців незвичайним оформленням та інтер'єром, рекламними і музичними ефектами.

Державне регулювання розвитку роздрібної торгівлі повинно здійснюватись на підставі таких принципів:

1) організаційно-господарська незалежність - самостійність і свобода вибору суб'єктами комерційного підприємництва організаційно-правових форм та видів комерційної діяльності, спеціалізації та асортиментного профілю торговельних підприємств, методів обслуговування покупців;

2) цивілізованість - високий рівень торговельного обслуговування;

3) самоокупність - повернення суб'єктами господарювання витрат у процесі торговельної діяльності та запобігання банкрутству;

4) конкурентоспроможність суб'єктів господарювання - ефективне функціонування в умовах конкурентного середовища і конкурентної боротьби за умов дотримання антимонопольного законодавства;

5) контрольованість - попередження та профілактика порушень.

Державну підтримку торгiвельної діяльності слід здійснювати шляхом:

a) надання позик на придбання, створення нових або розширення підприємств;

b) фінансування участі у капіталі великих підприємств;

c) довгострокових інвестиційних проектів для створенням нових робочих місць;

d) технічного оснащення iснуючих об'єктів торгівлі;

e) надання гарантій перед банками, фінансовими компаніями;

f) підвищення кваліфікації кадрів, консультаційна допомога.

Розділ 2. Організація комерційної діяльності на ідприємствах роздрібної торгівлі

2.1 Характеристика торгово-економічної діяльності підприємства

Аналіз основних показників торгово-економічної діяльності підприємства за два роки робимо на основі наступних таблиць

Таблиця 2.1 Основні техніко-економічні показники комерційної діяльності підприємства

№ п/п	Показники	Одиниця виміру	2018 р.	2019 р.	Темп зростання, %	Відхилення, +,-
1.	Обсяг товарообігу	тис. грн	8160	8210	100,6	50
2.	Загальна площа магазину	м2	3361	3361	100,0	0
3.	Торговельна площа	м2	1768	1768	100,0	0
4.	Чисельність працівників, всього	чол.	380	381	100,3	1
4.1	в т. ч. відділу збуту	чол.	11	12	109,1	1
4.2	Відділу маркетингу	чол.	14	14	100,0	0
5.	Товарні запаси на складі	тис. грн	1600	1580	98,8	-20
6.	Прибуток від реалізації	тис. грн	158	159	100,6	1
7.	Вартість основних фондів	тис. грн	16120	16400	101,7	280
8.	Вартість оборотних коштів	тис. грн	11100	12240	110,3	1140
9.	Витрати обігу	тис. грн	640	680	106,3	40
10.	Фонд заробітної плати комерційних працівників	тис. грн	445	452	101,6	7
11.	Капітальні вкладення	тис. грн	480	419	87,3	-61

Щоб проаналізувати основні техніко-економічні показники комерційної діяльності підприємства потрібно спочатку знайти темп зростання, що розраховується як процентне співвідношення показника останнього року до відповідного попереднього року за формулою:

Тз = Пф : Пб * 100 %,

де

Тз - темп зростання, %

Пф - фактичний показник (останній рік)

Пб - базовий показник (попередній рік)

Потім ми знаходимо відхилення (+,-), що розраховується як різниця між фактичним та базовим показником за формулою:

В = Пф - Пб

Шукаємо темп зростання і відхилення обсягу товарообігу:

Тз=8210/8160 *100% = 100,6

В=8210 - 8160= 50

За результатами розрахунків ми можемо побачити, що темп зростяння збільшився на 0,6% , що є позитивним для підприємства.

Перед нами постає чудова картина тому, що всі показники позитивні окрім товарних запасів на складі та капітальних вкладень.

Таблиця 2.2Структура товарного асортименту підприємства

№ п/п	Назва видів продукції	2018 рік	2019 рік	2019р. до 2018р.
		Тис. грн	Питома вага, %	Тис. грн	Питома вага, %	Тис. грн, +,-	Темп зростання, %
1.	Кисло-молочна продукція	281,52	3,45	370,271	4,51	88,751	131,53
2.	Хлібобулочні вироби	662,592	8,12	577,163	7,03	-85,429	87,12
3.	Алкогольні напої	548,352	6,72	761,067	9,27	212,715	138,79
4.	Крупи	1079,568	13,23	1244,636	15,16	165,068	115,29
5.	Консерви	638,112	7,82	249,584	3,04	-388,528	30,11
6.	Овочі - фрукти	1315,392	16,12	1257,772	15,32	-57,62	95,62
7.	Солодощі	1922,496	23,56	2054,963	25,03	132,467	106,89
8.	Чай	216,24	2,65	153,527	1,87	-62,713	70,99
9.	Кава	1250,112	15,32	1398,163	17,03	148,051	111,84
10.	Безалкогольні напої	245,116	3,01	142,854	1,74	-102,762	58,16
	Разом:	8160	100	8210	100	50	946,34

Для того щоб проаналізувати дані структури товарного асортименту підприємства ми звернемо увагу на питаму вагу. Отже, аналізуючи питому вагу ми можемо сказати що:

1) У порівнянні 2019 року з 2018 питома вага зросла за рік на таку продукцію:

- Кисло-молочна продукція (1,06%)

- Алкогольні напої (2,55%)

- Крупи (1,93%)

- Солодощі (1,47%)

- Кава (1,71%)

2) І навпаки у порівнянні 2019 року з 2018 питома вага зменшилась на таку продукцію:

- Хлібобулочні вироби (-1,09%)

- Консерви (-4,78%)

- Овочі - фрукти (-0,8%)

- Чай (-0,78%)

- Безалкогольні напої (-1,27%)

Таблиця 2.3Поставка окремих видів товарів основними постачальниками підприємства

№ п/п	Назва постачальника	Назва товару	Одиниця виміру	2018 р.	2019 р.	Темп зростання, %
1.	ООО «Данон»	Йогурт «Активія»	Тис. грн	56,304	74,054	131,53
2.	Львівський хлібзавод	Батон «Сихівський»	Тис. грн	55,216	48,097	87,12
3.	Одеський коньячний завод	Коньяк «Азнаури»	Тис. грн	78,336	108,724	138,79
4.	ПП «Захід-хліб-збут-2002»	Борошно вищого ґатунку	Тис. грн	269,892	311,159	115,29
5.	ТМ «Добра марка»	Консерви рибні «Шпроти»	Тис. грн	70,902	27,732	39,11
6.	Гуртівня «Шувар»	Авокадо	Тис. грн	438,464	419,257	95,62
7.	Львівська кондитерська фабрика	Цукерки «Світоч»	Тис. грн	128,166	136,998	106,89
8.	ТОВ «ОРІМІ Україна»	Чай «Tess»	Тис. грн	36,04	25,588	70,99
9.	ТзОВ «Кава зі Львова»	Кава зі Львова	Тис. грн	156,264	174,770	111,84
10.	ТОВ «Ізумруд ЛТД»	Мінеральна вода «Buvette»	Тис. грн	24,561	14,285	58,16

Аналізуючи поставки окремих видів товарів основними постачальниками підприємства можна сказати, що позитивними є зріст таких товарів:

- Йогурт «Активія» (131,53%)

- Коньяк «Азнаури» (138,79%)

- Борошно вищого ґатунку (115,29%)

- Цукерки «Світоч» (106,89%)

- Кава зі Львова (111,84%)

Та навпаки негативним є спад таких товарів як:

- Батон «Сихівський» (87,12%)

- Консерви рибні «Шпроти» (39,11%)

- Авокадо (95,62%)

- Чай «Tess» (70,99%)

- Мінеральна вода «Buvette» (58,16%)

2.2 Розрахунок ефективності комерційної діяльності підприємства

Показники ефективності комерційної діяльності підприємства за два роки аналізуємо на основі наступної таблиці:

Таблиця 2.4 Показники ефективності діяльності комерційної служби підприємства

№ п/п	Показники	Одиниця виміру	2018 р.	2019 р.	Темп зростання, %	Відхилення+,-
1.	Фондовіддача	грн.	0,51	0,50	98,0	-0,01
2.	Фондомісткість	грн.	1,98	1,99	101,0	0,01
3.	Фондоозброєність	грн.	42,42	43,04	101,5	0,62
4.	Продуктивність праці, всього	тис. грн.	21,47	21,55	100,4	0,08
4.1	В т. ч. працівників відділу збуту	тис. грн.	741,82	684,17	92,2	-57,65
4.2	Відділу маркетингу	тис. грн.	582,86	586,43	100,6	3,57
5.	Товарообіг на 1 грн. фонду зарплати	грн.	18,34	18,16	99,0	-0,18
6.	Товарообіг на 1 кв.м торговельної площі	грн.	4,62	4,64	100,4	0,02
7.	Товарообіг на 1 грн. вартості основних фондів	грн.	0,51	0,50	98,0	-0,01
8.	Товарообіг на 1 грн. оборотних коштів	грн.	0,74	0,67	90,5	-0,07
9.	Товарооборотність	днів	70,59	69,28	98,1	-1,31
10.	Прибуток на 1 грн. витрат обігу	грн.	0,25	0,23	92,0	-0,02
11.	Прибуток на 1 кв.м торгової площі	грн.	0,089	0,090	101,1	0,001
12.	Прибуток на одного працівника	грн.	0,416	0,417	100,2	0,001
13.	Строк окупності капітальних вкладень	років	3,04	2,63	86,5	-0,41
14.	Рентабельність товарообороту	%	1,936	1,937	100,1	0,001
15.	Узагальнюючий показник функціональної діяльності		0,29	0,28	96,6	-0,01

Для розрахунку показників ефективності діяльності комерційної служби підприємства використовуємо такі формули:

1. Фондовіддача (Фв) розраховується за формулою:

Фв=Т/Оф, де

Т - обсяг товарообороту

ОФ - середньорічна вартість основних виробничих фондів

2. Фондомісткість (Фм) розраховується за формулою:

Фм=Оф/Т

3. Фондоозброєність (Фо) розраховується за формулою:

Фо=ОФ/Ч

Ч - середньоспискова чисельність працівників за рік

4. Продуктивність праці(В) - це виробіток в розрахунку на одного працівника за рік, який розраховується за формулою:

В т. ч.

4.1. працівників відділу збуту

4.2. Відділу маркетингу

В=Т/Ч

5. Товарообіг на 1 грн. фонду зарплати (Тфз) розраховуємо за формулою:

Тфз=Т/Фз, де

Фз - фонд заробітної плати працівників за рік

6. Товарообіг на 1 кв.м. торговельної площі (TS) розраховуємо за формулою:

TS=T/S, де

S - торговельна площа магазину

7. Товарообіг на 1 грн. вартості основних фондів (Тоф) розраховуємо за формулою:

Тоф=Т/Оф

8. Товарообіг на 1 грн. оборотних коштів (Тос) розраховуємо за формулою:

Тос=Т/ОС, де

ОС - середньорічна вартість оборотних коштів підприємства

9. Товарооборотність (час товарного обертання) в днях товарообороту (То) розраховують за наступними формулами:

То=ТЗ*360/Т, де

ТЗ - середні товарні запаси (розраховується по середній арифметичній товарних запасів на початок і кінець періоду або середній хронологічній)

Т - обсяг товарообороту

10. Прибуток на 1 грн. витрат обігу (Пво) розраховується за формулою:

Пво=П/ВО, де

П - прибуток підприємства за рік

Во - витрати обігу підприємства за рік

11. Прибуток на 1 кв.м. торгової площі (Пs) розраховуємо за формулою:

Пs=П/ S

12. Прибуток на одного працівника (Пч) розраховуємо за формулою:

Пч=П/Ч

13. Строк окупності капітальних вкладень (Тк) розраховуємо за формулою:

Тк=К/П

К - капітальні вкладення

14. Рентабельність товарообороту (Рm) розраховують як відношення прибутку від реалізації товарів до обсягу товарообороту у відсотках за формулою:

Рm=Пр*100%/Т

15. Узагальнюючий показник функціональної діяльності (Еф) визначається за формулою:

 ,

де

Тф - річний обсяг роздрібного товарообороту;

Ос - середньорічна вартість основних фондів;

Об - середньорічна вартість оборотних коштів;

Фз - фонд заробітної плати торговельних працівників за рік.

На основі таблиці за формулами шукаємо розрахунки показників і одержані результати аналізуємо за 2019р.:

1. Розраховуємо фондовіддачу:

Фв=8210/16400=0,50

За результатами розрахунків ми можемо побачити, що фондовіддача у 2019 р. зменшилась 2,0% , що є негативним для підприємства.

2. Розраховуємо фондомістківсь:

Фм=16400/8210=1,99

За результатами розрахунків ми можемо побачити, що фондомісткість за 2019 р. збільшилась на 1,00% або на 0,01 грн., що є негативним для підприємства.

3. Розраховуємо фондоозброєність:

Фо=16400/381=43,04

За результатами розрахунків ми можемо побачити, що фондоозброєність у 2019 р. зросла на 1,5% або збільшилась на 0,62 грн., що є позитивним для підприємства.

4. Розраховуємо продуктивність праці всього:

В=8210/381=21,55

За результатами розрахунків ми можемо побачити, що продуктивність праці у 2019 р. зросла на 0,4% що є позитивним для підприємства.

4.1. Розраховуємо продуктивність праці працівників відділу збуту:

В=8210/12=684,17

За результатами розрахунків ми можемо побачити, що продуктивність праці працівників відділу збуту за 2019 р. зменшилась на 7,8%, що негативно впливає на підприємство.

4.2. Розраховуємо продуктивність праці відділу маркетингу:

В=8210/14=586,43

За результатами розрахунків ми можемо побачити, що продуктивність праці працівників відділу маркетингу за 2019 р. зросла на 0,6% , що позитивно впливає на підприємство.

5. Розраховуємо товарообіг на 1 грн. фонду зарплати:

Тфз=8210/452=18,16

За результатами розрахунків ми можемо побачити, що товарообіг на 1 грн. фонду зарплати за 2019 р. зменшився на 1,0% або -0,18 грн., що негативно впливає на підприємство.

6. Розраховуємо товарообіг на 1 кв.м. торговельної площі:

Ts=8210/1768=4,64

За результатами розрахунків ми можемо побачити, що товарообіг на 1 кв.м. торговельної площі за 2019 р. збільшився на 0,4% або на 0,02 грн., що є позитивним для підприємства.

7. Розраховуємо товарообіг на 1 грн. вартості основних фондів:

Тоф=8210/16400=0,50

За результатами розрахунків ми можемо побачити, що товарообіг на 1 грн. вартості основних фондів за 2019 р. зменшився на 2,0% або на -0,01 грн., що негативно впливає на підприємство.

8. Розраховуємо товарообіг на 1 грн. оборотних коштів:

Тос=8210/12240=0,67

За результатами розрахунків ми можемо побачити, що товарообіг на 1 грн. оборотних коштів за 2019 р. зменшився на 9,5% або на -0,07 грн., що негативно впливає на підприємство.

9. Розраховуємо товарооборотність:

То=1580*360/8210=69,28

За результатами розрахунків ми можемо побачити, що товарооборотність за 2019 р. зменшилась на 1,9% або на -1,31 грн., що є позитивним для підприємства.

10. Розраховуємо прибуток на 1 грн. витрат обігу:

Пво=159/680=0,23

За результатами розрахунків ми можемо побачити, що прибуток на 1 грн. витрат обігу за 2019 р. зменшився 8,0% або -0,02 грн., що негативно впливає на підприємство.

11. Розраховуємо прибуток на 1 кв.м. торгової площі:

Пs=159/1768=0,090

За результатами розрахунків ми можемо побачити, що прибуток на 1 кв.м. торгової площі за 2019 р. збільшився на 1,1% або 0,001 грн., що є позитивним для підприємства.

12. Розраховуємо прибуток на одного працівника:

Пч=159/381=0,417

За результатами розрахунків ми можемо побачити, що прибуток на одного працівника за 2019 р. збільшився на 0,2% або зріс на 0,001 грн. є позитивним для підприємства.

13. Розраховуємо строк окупності капітальних вкладень:

Тк=419/159=2,64

За результатами розрахунків ми можемо побачити, що строк окупності капітальних вкладень за 2019 р. зменшився на 13,5% або на -0,41., що є позитивним для підприємства.

14. Розраховуємо рентабельність товарообороту:

Рm=159*100%/8210=1,937

За результатами розрахунків ми можемо побачити, що рентабельність товарообороту за 2019 р. зросла на 0,1% або на 0,001., що є позитивним для підприємства.

15. Розраховуємо узагальнюючий показник функціональної діяльності:

Еф=

Аналізуючи результати розрахунків, можна сказати, що узагальнюючий показник функціональної діяльності за 2019 р. зменшився на 3,4%., що негативно впливає на підприємство.

Висновок

Основними елементами комерційної діяльності роздрібних підприємств є: вивчення споживчого попиту і кон'юнктури ринку, пошук і вибір прийнятних постачальників, встановлення господарських зв'язків, закупівля товарів, розроблення асортиментної політики, організація роздрібних виставок-продаж, участь у ярмарках, здійснення контролю за виконанням договірних відносин, стимулювання продажу товарів, організація товаропостачання, оперативне маневрування товарними ресурсами.

Отже, на вибір формату торгівлі впливають певні фактори: цілі компанії, переваги та недоліки різних форматів, практичний досвід ритейлерів світового і національного рівнів, операційних витрати, наявне приміщення або ділянка, яка виділяється для будівництва нового, обсяг інвестицій.

Завдання роздрібної торгівлі - це вивчення потреби у товарах з орієнтацією на споживчу спроможність; визначення асортиментної політики; формування і регулювання процесів поставки, зберігання, підготовки до продажу і реалізації товарів поєднано з цілями діяльності підприємства; забезпечення заданого товарообороту матеріальними і трудовими ресурсами.

Аналізуючи поточну ситуацію у сфері роздрібної торгівлі України можна відзначати, що перспективними найближчим часом будуть економічні супермаркети (асортимент - близько 2-3 тис. найменувань) і класичні супермаркети (5-15 тис. позицій). Це пояснюється в першу чергу гнучкістю моделі даного формату, який може ефективно працювати як на масового покупця, так і на певні категорії населення. У супермаркетах доцільно застосовувати лінійне планування торговельного залу, тобто розміщувати торговельне обладнання по паралельних лініях, перпендикулярним касовому вузлу. Таке планування дозволяє формувати і спрямовувати потоки покупців, забезпечує добрий огляд торговельного залу. Одна з особливостей економічного супермаркету - значна пропускна спроможність: магазин площею 500-600 м², обслуговує 2,5-3 тис. покупців на день. Тому проходи між стелажами повинні бути не менше 2,5-3 м.

Основними елементами комерційної діяльності роздрібних торговельних підприємств є: вивчення споживчого попиту і кон'юнктури ринку, пошук і вибір прийнятних постачальників, встановлення господарських зв'язків, закупівля товарів, розробка асортиментної політики, і організація роздрібних виставок-продаж, участь у ярмарках, здійснення контролю за виконанням договірних відносин, стимулювання продажу товарів, організація товаропостачання, оперативне маневрування товарними ресурсами. Крім того, комерційна робота роздрібних торговельних підприємств включає рекламу товарів і послуг, пошук місцевих товарних ресурсів, розширення асортименту, надання додаткових (сервісних) послуг споживачам, інших послуг комерційного характеру суб'єктам ринку (наприклад, надання деяких торговельних площ в оренду). Для комерсанта важливо не тільки закупити потрібні товари, а й забезпечити їх продаж.

Важливим елементом комерційної діяльності підприємств роздрібної торгівлі є формування оптимального асортименту товарів. Від обсягу та асортиментної структури товарообороту залежать розмір і структура товарних запасів, прибуток і рентабельність торговел...