Диверсифікація рекреаційних послуг в умовах цифровізації ринку туризму та гостинності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Диверсифікація рекреаційних послуг в умовах цифровізації ринку туризму та гостинності

Безкоровайна Л.В.

Анотація

Проаналізовано шляхи цифровізації національного ринку туризму й гостинності адекватно світовим умовам. Акцентовано, що для сталого розвитку туризму в Україні потрібно продуктивно використовувати туристичні, природні, цілющі, рекреаційні ресурси, розвивати туристично-рекреаційний простір, розроблювати, пропонувати споживачеві конкурентоспроможний національний туристичний продукт; здійснювати комплексні заходи щодо формування позитивної репутації країни як туристично й рекреаційно спроможної.

Ключові слова: туризм, гостинність, цифровізація, туристичний ринок, рекреаційні послуги, диверсифікація послуг

Abstract

туризм рекреаційний конкурентоспроможний ринок

Diversification of recreational services in the conditions of digitalization of the tourism market and hospitality

Bezkorovaina Larysa

The article analyzes the specifics of digitalization of the national market of tourism and hospitality. It is emphasized that for the development of tourism in Ukraine it is necessary to productively use tourist, natural, healing, recreational resources, to develop tourist and recreational space. It is emphasized that it is necessary to develop, offer to the consumer a competitive national tourist product; to take comprehensive measures to form a positive reputation as the tourist and recreational country. Prospects for further research are seen by the author in considering other issues of digitalization of tourism and hospitality, in particular, in the field of global computer systems for tourist services.

Key words: tourism, hospitality, digitalization, tourist market, recreational services, diversification of services

Основна частина

Актуальність обраної проблеми зумовлена тим, що на сьогодні питання цифровізації має випереджальний характер для всіх галузей економіки, зокрема й для ланки туризму та гостинності. Незважаючи на ресурсну забезпеченість і необмежені туристичні можливості, Україна зараз не конкурує з розвинутими країнами. Для раціонального і результативного споживання туристичних, природних, цілющих, рекреаційних ресурсів потрібно розвинути туристично-рекреаційний простір через забезпечення функціонування зон розвитку туризму та курортів і підготувати, впровадити та запропонувати покупцеві конкурентоспроможний національний туристичний матеріал. Одним із шляхів вирішення цих питань є стратегічна урядова політика, головним дорученням якої є визначення туризму одним із першорядних курсів держави, введення економіко-правових механізмів успішного туристичного підприємництва, інвестиційного механізму розвитку інфраструктури, інформаційно-маркетингових заходів із формування туристичної іміджу країни [3].

Поміж стратегічних цілей розвитку галузі туризму та курортів України на період до 2026 р., є такі, як: виготовлення конкурентоспроможного національного туристичного продукту на основі системної маркетингової практики, цілеспрямованої на чітке позиціонування різноманітних туристичних продуктів, що адаптовані до побажань й очікувань покупців; забезпечення продуктивного й комплексного (економічного, суспільного, екологічного, інноваційного) споживання існуючого туристичного та курортно - рекреаційного запасу через вирішення питання рекреаційного природокористування й охорони оточуючої природної сфери та покращання територіальної будови галузі туризму та курортів; системне підвищення якості інфраструктури курортів через удосконалення матеріально-технічної основи з використанням кластерних моделей, державно-приватного партнерства, суспільного замовлення; удосконалення інформаційної інфраструктури через осередки туристичного інформування та пропаганди туристичних продуктів в ході ярмаркової, фестивальної та виставкової роботи; забезпечення відповідності ціни та якості туристичних продуктів через оптимізацію організаційно-економічної будови функціонування суб'єктів невеликого та середнього підприємництва у галузі туризму і розроблювання національних стандартів надання туристичних послуг адекватно міжнародним; будова системи якісної підготовки, підвищення кваліфікації спеціалістів в галузі туризму і курортів [3].

Розріст цифрового господарства України розвертається через виготовлення ринкових стимулів, мотивувань, потреби та формуванні вимог стосовно вживання цифрових технологій, матеріалів та сервісів поміж українських секторів індустрії, галузей життєдіяльності, підприємництва для їх ефективності, конкурентоздатності, збільшення діапазонів виготовлення високотехнологічної продукції та благополуччя народонаселення. Зазначена ідея вбачає реалізацію заходів щодо запроваджування належних стимулів для цифровізації економіки, усвідомлення існуючих викликів та інструментів розросту цифрової інфраструктури, набуття людьми цифрових компетенцій, а також характеризує переломні царини та проєкти цифровізації, стимулювання внутрішнього ринку виготовлення та використовування цифрових технологій. Курс до цифрового господарства проходить через внутрішній ринок використовування інформаційно-комунікаційних та цифрових технологій [2].

Слід підкреслити, що в контексті формування цілісного всесвітнього інформаційного терену та заглиблення шляхів інформаційної та економічної інтеграції країн визначним складником зовнішньої поведінки і національної безпеки України є популяризування, виготовлення похвальної репутації та просування зацікавлень країни на інтернаціональному поприщі. У сьогоднішніх глобалізаційних та геополітичних угодах повстає закономірність формулювання дійового механізму повідомлення всесвітньої спільності про назрілі явища, що проходять в Україні. Нині у всесвітньому інформаційному терені практично неприсутня нейтральне та актуальне інформування про Україну. У наслідку іноземці, українська діаспора одержують дані про факти, що розігруються в Україні, у частковому діапазоні або з перекривленим сенсом. Результатом цього є створення репутації нашої країни, що адекватно позначається на політичній, туристичній, інвестиційній та інших галузях [1].

Поміж напрямів, що мають убезпечити поліпшення інформаційної позиції, варто акцентувати на таких, як: підкріплення інституційної спроможності для реалізації міжнародних стратегічних контактувань; будови і проведення органами виконавчої влади інформаційних заходів, спрямованих на підняття поінформованості всесвітньої співдружності про країну та формування ствердного сприймання іміджу країни у різноманітних галузях; забезпечення стабільності об'єктивного, комплексного інформування у всесвітньому інформаційному терені; забезпечення діяльності механізму системного відстеження і протидії інформаційним кампаніям та дезінформації, спрямованим супроти України; розвитку іномовлення та забезпечення інформаційного супроводження; забезпечення взаємовигідного співробітництва з українською діаспорою відносно популяризування країни та українців, просування їх зацікавлень на міжнародному поприщі; убезпечення продуктивного споживання здібностей українських культурно-інформаційних осередків за рубежем, зміцнення їх матеріально-технічної основи з ціллю їх залучення, зокрема, до створення зарубіжними мовами і поширювання інформаційно-іміджевих продуктів, присвячених країні; створення привабного іміджу підприємницької практики разом з промоцією існуючих пропозицій; побудова комплексних угод для формування туристичного реноме [1].

Для убезпечення продуктивного популяризування нашої країни у всесвіті слід дотримуватися таких важливих умов, як: реалізація комплексних заходів щодо формування репутації країни; синергія намагань органів влади, підприємництва та громади для просування інтересів держави; підняття сходинки присутності країни на міжнародних заходах та інформаційних платформах, в академічному, культурному оточенні; інформаційно-комунікаційне сприяння, висвітлення результатів реформ та трансформацій, що відбуваються в країні; урядове фінансове, нормативно-правове й організаційне сприяння у галузі іномовлення, підтримка його популяризування та поширення [1]. Перспективи подальших досліджень вбачаються у розгляді інших питань цифровізації галузі туризму та гостинності, зокрема, у площині глобальних комп'ютерних систем обслуговування туристичних потреб.

Список використаних джерел

1. Про схвалення Концепції популяризації України у світі та просування інтересів України у світовому інформаційному просторі від 11 жовтня 2016 р. №739-р Київ [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/249407991.

2. Про схвалення Концепції розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018-2020 роки та затвердження плану заходів щодо її реалізації: розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 №67-р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/card/67-2018-%D1% 80.

3. Про схвалення Стратегії розвитку туризму та курортів до 2026: розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.03.2017 р. №168-р. Урядовий портал. 2017. №168 - 2017-р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/249826501.

References

1. Pro skhvalennja Koncepciji populjaryzaciji Ukrajiny u sviti ta prosuvannja interesiv Ukrajiny u svitovomu informacijnomu prostori 2016. (On approval of the Concept of popularization of Ukraine in the world and promotion of Ukraine's interests in the world information space) Kyjiv. [online] Aviable at: https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/249407991

2. Pro skhvalennia Kontseptsii rozvytku tsyfrovoi ekonomiky ta suspilstva Ukrainy na 2018-2020 roky ta zatverdzhennia planu zakhodiv shchodo yii realizatsii: rozporiadzhennia Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 17.01.2018 №67-r. [online] Aviable at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/card/67-2018-%D1% 80

3. Pro skhvalennja Strateghiji rozvytku turyzmu ta kurortiv do 2026. 2017. On approval of the Strategy for the development of tourism and resorts until 2026. Kyjiv. [online] Aviable at: https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/249826501

Размещено на Allbest.ru