Логістична система: до питання термінології

Размещено на http://www.allbest.ru

Інститут економіки промисловості НАН України

Логістична система: до питання термінології

Наталія Трушкіна

кандидат економічних наук, старший дослідник, член -кореспондент Академії економічних наук України, дійсний член Центру українсько-європейського наукового співробітництва, старший науковий співробітник відділу проблем регуляторної політики та розвитку підприємництва,



Анотація

Поповнено науковий дискурс щодо терміна «логістична система». Виконано порівняльний і критичний аналіз змісту поняття «логістична система» з наявних напрацювань зарубіжних і вітчизняних наукових шкіл та запропоновано авторське тлумачення цієї економічної категорії.

Ключові слова: логістична система, понятійно-категоріальний апарат, термінологічний аспект, теоретичний аналіз, концептуальні підходи, систематизація, комплексний підхід, трансформація, глобалізація, цифрова економіка.



Nataliia Trushkina

Ph.D. (Economics), Senior Researcher, Corresponding Member of the Academy of Economic Sciences of Ukraine, Full Member of a Scientific Organisation “The Center for Ukrainian and European Scientific Cooperation ”, Senior Research Fellow of the Department of Regulatory Policy and Entrepreneurship Development, Institute of Industrial Economics of NAS of Ukraine, Kyiv, Ukraine

LOGISTICS SYSTEM: TERMINOLOGY ASPECT

Abstract

The scientific discourse on the term "logistics system" has been supplemented. A comparative and critical analysis of the content of the concept of "logistics system" from the existing developments of foreign and domestic scientific schools and the author's interpretation of this economic category.

Keywords: logistics system, conceptual and categorical apparatus,

terminological aspect, theoretical analysis, conceptual approaches, systematization, integrated approach, transformation, globalization, digital economy.



Постановка проблеми

Глобалізація економічного розвитку, перехід до мережевих форм партнерства, цифрова трансформація бізнес-середовища детермінує необхідність розроблення принципово нових логістичних систем і моделей їх управління, спрямованих на координацію діяльності усіх ланок і потоків між ними.

Дослідження логістичних систем у сучасних умовах набуває особливої актуальності та значущості, оскільки на даний час їх стан характеризується динамічністю, складним механізмом формування й розвитку, появою нових викликів часу та екзогенних і ендогенних чинників, що мають істотний вплив.

Недосконалість концептуальних підходів до формування моделей логістичних систем визначають доцільність уточнення й доопрацювання теоретичних основ з обраної тематики. Відсутність комплексного підходу до трансформації логістичних систем різних рівнів не дозволяє повною мірою використовувати наявні у них можливості для організації ефективної взаємодії усіх ланок системи.

З огляду на це, питання узагальнення та систематизації теоретичних підходів до поняття «логістична система» на сьогодні залишається актуальним і потребує подальшого уточнення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженню різноманітних проблем формування й функціонування логістичних систем різного рівня присвячено значну кількість наукових праць зарубіжних (I. Alarm, A. Amaral,

Balabanis, L. Barreto, L. Berry, D. Bowersox, M. Christopher, D. Closs,

Dzwigol, P. Fader, H. Gebauer, T. Hennig-Thurau, K. Keller, D. Kempny, P. Kotler, C. Kowalkovski, М. Kramarz, A. Rwilinski, D. Lambert, J.-J. Lambin, M. Mьller, K. Murphy, A. Payne, T. Pereira, Ch. Perry, V. Souitaris, J. Stock, D. Wood, Дж. Коулман, Д. Пепперс, Ф. Райхельд, М. Роджерс, Дж. Шоул) і вітчизняних учених (Д. Бугайко, О. Вишневський, М. Григорак, О. Гуцалюк, Т. Колодізєва, Є. Крикавський, Ю. Леонова, В. Лисюк, З. Люльчак, В. Ляшенко,К. Мельникова, М. Окландер, І. Петецький, О. Похильченко, К. Таньков, Ю. Харазішвілі, Н. Хтей, О. Цвірко, Н. Чорнописька, Н. Чухрай та інші).

У науковій літературі можна знайти безліч понять терміна «логістична система». Їх аналіз дозволяє зробити висновок, що на сьогоднішній день не існує єдиної наукової позиції стосовно формулювання цієї дефініції. Це обумовлено, по-перше, тим, що дослідники є представниками різних наукових шкіл зі своїми підходами й особливостями. А, по-друге, неоднозначністю та багатоаспектністю поняття «логістична система».

У зв'язку з цим, незважаючи на широке коло наукових досліджень з обраної теми, дискусійність окремих питань потребують проведення подальших наукових розробок. І у першу чергу варто приділити увагу уточненню понятійно-категоріального апарату із застосуванням комплексного підходу до змістовної суті, а також з урахуванням викликів часу і трансформаційних перетворень у глобальній, національній і регіональній економіці.

Метою даного дослідження є узагальнення й систематизація існуючих теоретичних підходів до визначення суті й змісту терміна «логістична система» і авторське трактування даної економічної категорії з позицій зміни парадигми логістичного менеджменту, мережевої економіки, маркетингу партнерських взаємовідносин, концепції сталого розвитку і цифрових трансформацій.

Теоретико-методологічною основою дослідження є положення інституціональної теорії, теорій систем, мереж і зацікавлених груп (стейкхолдерів), цифрової економіки, концепцій логістичного і маркетингового менеджменту, управління взаємовідносинами зі споживачами.

Для досягнення поставленої мети використано методи аналізу і синтезу, системного підходу, порівняння і класифікації, структурно-логічного узагальнення.

Виклад основного матеріалу

Аналіз зарубіжної та вітчизняної літератури з питань логістики показав, що немає єдиного визначення поняття логістичної системи. Це обумовлено різноманіттям напрямів і методологічних концепцій у наукових дослідженнях. Так, ряд дослідників зазначають, що логістична система як економічна категорія вживається відносно суб'єкту управління, що впливає на об'єкт - матеріальний потік.

Загальноприйнятним визначенням логістичної системи є таке: логістична система - це адаптивна система зі зворотним зв'язком, що виконує ті чи інші логістичні функції. Це узагальнене формулювання дозволяє розглядати логістичну систему у вигляді взаємопов'язаних підсистем, що виконують певні логістичні функції. З позицій системного підходу до організації бізнесу науковці трактують логістичну систему з точки зору

взаємодії різних підсистем (ланок), яким необхідне управління.

Науковцем В. Шинкаренко запропоновано уточнення визначення поняття логістичної системи, відмінність якого від існуючого полягає в об'єднанні в єдину систему підсистем: руху матеріального потоку та управління ним.

Як стверджує Н. Валькова, обумовлення в існуючих визначеннях логістичного процесу (потоку), як об'єкта застосування логістичних функцій, надає логістичній системі ідентифікаційну ознаку та виокремлює її як підсистему іншої, більш складної системи - системи управління підприємством або складової економічної системи регіону, країни, світу.

У сучасній літературі з логістичного менеджменту термін «логістична система» часто ототожнюється із поняттям «логістичний ланцюг». Однак з позиції багатьох українських і зарубіжних фахівців, які займаються вивченням багатоаспектних проблем логістики, поняття логістичної системи має конструктивне значення, що дозволяє більш чітко визначити мету її функціонування, види, структуру, напрями трансформації у цифровій економіці.

Розглянемо існуючі формулювання поняття «логістична система», які запропоновано різними науковими школами:

процес, що з'єднує підприємство з його клієнтами й споживачами (D.J. Bower sox);

сукупність інтегрованих логістичних процесів, взаємопов'язаних між собою, що перебувають у певному зв'язку із зовнішнім середовищем (A. Korzeniowski);

сукупність логістичних елементів, зв'язок між якими конкретизується через процеси трансформації (P. Blaik);

спеціально організовані й інтегровані потоки матеріалів і продуктів, а також відповідні їм потоки інформації, що дозволяють оптимізувати процес управління ланцюгами поставок (у тому числі завдяки автоматичній ідентифікації товарів, комп'ютерному моделюванню, контролінгу, електронному обміну даними, а також комплексному економічному обліку) (S. Abt);

інфраструктура, необхідна для функціонування ланцюга поставок, а також, що дає можливість, ефективно їм управляти (S. Strykowski);

сукупність певних, відповідних теорії, рішень, які необхідні для оптимальної реалізації завдань у рамках конкретних логістичних ланцюжків у масштабах логістики національної й міжнаціональної від моменту входу в систему до виходу з неї (S. Owczarowski);

адаптивна система із зворотнім зв'язком, яка виконує ті, чи інші логістичні функції (операції), складається із підсистем і має розвинуті внутрішньо системні зв'язки та зв'язки із зовнішнім середовищем (А. Гаджинський, М. Денисенко, П. Левковець, Л. Михайлова);

адаптивна система з оберненим зв'язком, що виконує ті або інші логістичні функції та логістичні операції, що складається, як правило, з декількох під систем та має розвинуті зв'язки з зовнішнім середовищем (Л. Міротін, А. Альбеков);

відносно стійка сукупність ланок (структурних/функціональних підрозділів підприємства, а також постачальників, споживачів, логістичних посередників), що взаємопов'язані та об'єднані єдиним управлінням логістичним процесом задля реалізації корпоративної стратегії організації бізнесу (В. Сергєєв);

система, що організовує вільний розподіл і обмін продукції таким чином, щоб забезпечувати оптимальне співвідношення попиту та пропозиції та оптимізує діяльність складових підсистем (одні підрозділи визначають необхідний обсяг продукції для безперервної роботи підприємства - постачання, інші - займаються розподілом продукції - збут, треті - здійснюють просування продукції від постачальників до споживачів, четверті - збирають інформацію про постачальників, ринок, споживачів тощо) (Ю. Неруш);

відносно стійка сукупність функціональних підрозділів підприємства, а також постачальників, споживачів та логістичних посередників, що поєднані за основними або супутніми потоками та об'єднані єдиним управлінням для реалізації стратегічного логістичного плану (В. Дибська);

будь-яка цілісна суспільна велика система, яка шукає і знаходить найбільш ефективну форму системної організації свого функціонування та розвитку (М. Афанасьєв);

важлива частина ринкового механізму розширеного відтворення, формована з метою реалізації та узгодження економічних інтересів безпосередніх учасників підприємницьких процесів шляхом найбільш ефективного використання суспільних ресурсів, існуючих на певному історичному етапі в умовах господарювання (А. Парфьонов);

повне і надійне забезпечення споживачів засобами виробництва в умовах ринку (Б. Плоткін);

система управління рухом матеріалопотоків від поставок сировини до постачань готової продукції, а також фінансових та інформаційних потоків, які сприяють руху матеріалів (С. Уваров);

система, елементами якої є матеріальні, фізичні й інформаційні потоки, над якими виконуються логістичні операції, що пов'язують ці елементи, виходячи із загальних цілей і критеріїв ефективності (А. Чудаков);

динамічна, відкрита, стохастична, адаптивна складна або велика система зі зворотним зв'язком, що виконує ті або інші логістичні функції (Т. Алесинська);

сукупність елементів, функціональний зв'язок яких дозволяє най більш ефективно забезпечити товарами (продукцією та послугами) споживачів у виробничій та невиробничій сферах (Т. Скоробогатова);

сукупність елементів, які знаходяться в певних функціональних зв'язках та відносинах один з одним, утворюючи певну цілісність та єдність (С. Нагловський);

спеціально організована інтеграція логістичних елементів (ланок) у межах певної економічної системи для оптимізації процесів трансформації матеріального потоку (Є. Крикавський, Н. Чорнописька);

організаційно-управлінський механізм координації, який дає змогу досягти ефекту завдяки чіткій злагодженості в діях спеціалістів різноманітних служб, які беруть участь в управлінні матеріальним потоком (І. Карп, М. Окландер);

організаційно-управлінський механізм, пов'язаний з досягненням

потрібного рівня інтеграції логістичних функцій за рахунок організаційних перетворень в структурі управління та впровадження спеціально розроблених управлінських процедур (операційних систем), основою яких є планування постачання, підтримки виробництва і фізичного розподілу як єдиного матеріального потоку (М. Окландер);

складна організаційно-завершена (структурована) економічна система, яка складається із взаємозв'язаних в єдиному процесі управління матеріальними та супроводжувальними потоками елементів - ланок, сукупність яких, межі та завдання функціонування поєднані внутрішніми цілями організації бізнесу та зовнішніми цілями (І. Смірнов);

організаційно-господарський механізм управління матеріальними та інформаційними потоками (А. Кальченко);

цільова інтеграція логістичних елементів у межах певної економічної системи з метою оптимізації процесів трансформації матеріального потоку (В. Кислий);

сукупність взаємозалежних елементів, таких як люди, структура, технологія, які орієнтовані на досягнення різних цілей в умовах мінливого зовнішнього середовища (І. Бажин);

системно утворюючі елементи, що тісно взаємопов'язані і взаємозалежні між собою, які мають впорядковані зв'язки й утворюють певну структуру із заздалегідь заданими особливостями (О. Корнієцький);

окремі елементи ланок, між якими встановлені певні функціональні зв'язки (Т. Дудар);

сукупність логістичних підсистем, що пов'язані між собою

внутрішньовиробничими зв'язками і функціонують задля досягнення єдиної логістичної мети підприємства (Л. Забуранна, О. Глущенко);

сукупність логістичних підсистем, що пов'язані між собою внутрішньо виробничими зв'язками, впорядкованими відповідно до правил та процедур підприємства або їх об'єднання в межах визначеної території, та функціонують задля досягнення єдиної логістичної мети підприємства або їх об'єднання (Л. Забуранна, А. Кулік);

сукупність взаємозалежних елементів у межах певної економічної системи, дія яких спрямована на оптимізацію руху матеріальних, інформаційних та фінансових потоків та оптимізацію витрат, пов'язаних із рухом цих потоків (А. Бакута);

упорядкована структура, у складі якої здійснюється планування і реалізація руху та розвитку сукупного ресурсного потенціалу, організованого у вигляді логістичного потоку, починаючи з отримання ресурсів із зовнішнього середовища, і закінчуючи реалізацією готової продукції споживачам (М. Дрогомирецька, А. Зоря);

спеціально організована інтеграція логістичних систем у межах певної економічної системи для оптимізації процесів трансформації матеріального потоку (Р. Івуть);

упорядкована високоінтегрована система, за допомогою якої можливо здійснювати планування, управління та реалізацію логістичних функцій і завдань (Н. Питуляк);

складна багаторівнева система, що містить матеріально -технічну, організаційно-економічну, соціально-психологічну та нормативно-правову підсистеми, об'єднані в єдиному безперервному процесі управління промисловим підприємством, враховує вплив одного елемента на інші, має прямі та зворотні зв'язки із зовнішнім середовищем та ґрунтується на таких принципах як гнучкість, адаптивність, сумісність та взаємозв'язок усіх її ланок (Н. Метеленко, К. Тарабан);

складна організаційно завершена економічна система зі зворотним зв'язком, що складається із взаємопов'язаних елементів, які мають внутрішні та зовнішні зв'язки, здатність змінювати свою структуру та визначати варіанти поведінки відповідно до нових цілей під впливом зовнішнього середовища (М. Городко);

складна, організаційно завершена (структурована) економічна система, що складається з елементів (ланок), взаємопов'язаних у єдиному процесі управління ресурсними потоками (Н. Гринюк, Д. Спірідонов).

Дослідники Л. Забуранна і А. Кулік наголошують, що вчені розглядають логістичну систему за трьома типовими визначеннями:

як комплекс процесів і явищ, а також зв'язків між ними, що існує об'єктивно, незалежно від суб'єкта управління. Тут логістична система виступає як об'єкт дослідження і об'єкт управління;

як інститут, спосіб дослідження. У цьому трактуванні логістична система ототожнюється з поняттям моделі;

як компроміс між двома першими групами. Логістична система є штучно створюваним комплексом елементів (наприклад, команд, технічних засобів, наукових теорій), призначеним для вирішення складної економічної задачі. Логістична система є реальним об'єктом і одночасно абстрактним відображенням зв'язків дійсності.

Аналіз визначень поняття «логістична система» свідчить, що серед учених відсутня однаковість у змісту даного терміна. Наведені трактування залежно від змісту та ставлення до управління можна умовно систематизувати за такими групами:

визначення, які однозначно асоціюють логістичну систему тільки з матеріальним потоком; логістична система економічна

формулювання, у яких логістична система сприймається як сукупність елементів (підсистем). Водночас зміст елементів не визначається, а лише вказується їх функціональний зв'язок і спрямованість на забезпечення формування і рух матеріального потоку необхідної кількості номенклатури, у потрібний час і потрібне місце з мінімальними витратами ресурсів;

визначення, у яких відсутня у явному вигляді згадка про управління, а йдеться про елементи, що пов'язані з матеріальним потоком;

визначення, що асоціюють логістичну систему частково з управлінням, а саме як: систему управління рухом матеріальним потоком; організаційно - економічний (господарський) механізм управління матеріальними та інформаційними потоками.

Отже, на підставі узагальнення теоретичних підходів до економічної суті категорії «логістична система», зазначимо, що ця дефініція здебільшого визначається як:

адаптивна система із зворотним зв'язком;

спеціально організована інтеграція логістичних елементів;

впорядкована сукупність елементів;

сукупність та цілісність функціонально пов'язаних елементів (підсистем);

складна організаційно завершена (структурована) економічна система;

система управління рухом матеріальних потоків;

доцільно організований і пов'язаний у межах певної економічної системи фізичний потік товарів;

організаційно-господарський механізм управління матеріальними та інформаційними потоками;

організаційно-економічний механізм;

сукупність логістичних підсистем.

Однак у сучасних умовах господарювання логістичну систему доцільно розглядати з позицій зміни парадигми логістичного менеджменту [1-6]; трансформаційних перетворень з урахуванням швидкого розповсюдження глобальної, мережевої, цифрової [7-15], зеленої та циркулярної економіки у контексті сталого розвитку [16-21]. Таким чином, цю економічну категорію пропонується трактувати як сукупність взаємопов'язаних і взаємозалежних елементів (ланки, об'єкти логістичної інфраструктури, інформаційні системи, цифрові технології); ресурсів (виробничих, трудових, інформаційних, фінансових); різних груп стейкхолдерів (учасників логістичних потоків і послуг), які об'єднані єдиними цілями та мають загальні економічні інтереси; інститутів, що покликані забезпечити організаційно-економічний механізм для безперебійного руху логістичних потоків в умовах мінливого інституційного середовища у просторово-часовому вимірі, скорочення витрат на організацію логістичної діяльності та досягнення збалансованого сталого розвитку.



Висновки

Незважаючи на тривалий час розвитку логістики в Україні, проникнення її у всі сфери життєдіяльності, значний доробок академічної, наукової й освітньої спільноти сьогодні немає єдиного наукового підходу до формулювання терміна «логістична система».

У результаті дослідження виявлено, що існуючі визначення логістичної системи відрізняються, а у деяких випадках - навіть значно. Однак загальний принцип визначення як сукупності об'єктів для переважної частини формулювань зберігається. Різниця у трактуванні поняття «логістична система» пояснюється тим, що їх автори, визначаючи суть і зміст даної дефініції, вирішували завдання різного рівня, а тому по -різному деталізували їх класифікацію і структуру, визначали тип елементів системи.

У зв'язку з цим проблема уточнення термінології має суттєве значення для теоретично-методичних та прикладних досліджень. Теоретичні аспекти формування логістичних систем вимагають розроблення й реалізації конкретних методологічних рішень. Для цього необхідно обґрунтувати комплексний підхід до трансформаційних перетворень логістичних систем у цифровій економіці.

Перспективи подальших досліджень полягають у розгляді класифікації й структури логістичних систем; визначенні терміна «трансформація логістичної



Література

Zaloznova Yu., Trushkina N. Logistics management system of the enterprise. Modern Management: Logistics and Education: monograph / The Academy of Management and Administration in Opole. Opole: Publishing House WSZiA, 2018. P. 170-176.

Tryfonova O.V., Trushkina N.V. Customer focus as a modern paradigm of logistics activity of the enterprise. Current directions of scientific research: collection of scientific articles. Verlag SWG Imex GmbH, Nuremberg, Germany, 2018. P. 175-178.

Koev S. R., Tryfonova O., Inzhyievska L., Trushkina N., Radieva M. Management of Domestic Marketing of Service Enterprises. IBIMA Business Review. 2019. Vol. 2019. P. 1-13. https://doi.org/10.5171/2019.681709.

Trushkina N. Organizational-economic mechanism of management logistic activity of enterprise: essence and structure. Strategies for sustainable socio-economic development and mechanisms their implementation in the global dimension: collective monograph / VUZF University of Finance, Business and Entrepreneurship. Sofia: VUZF Publishing House «St. Grigorii Bogoslov», 2019. Vol. 3. P. 117-125.

Трушкіна Н., Шкригун Ю. Концептуальні підходи до визначення суті й змісту терміна «клієнтський досвід». Vкda a perspektivy. 2021. № 4(4). С. 125-138. https://doi.org/10.52058/2695-1592-2021-4(4)-125-138.

Трушкіна Н., Шкригун Ю. Логістичне обслуговування як важливий елемент

клієнтського досвіду. Vкda a perspektivy. 2022. № 2(9). С. 100-111.

https://doi.org/10.52058/2695-1592-2022-2(9)-100-111.

Zaloznova Yu., Trushkina N. Information technologies as a tool for management of the logistic activity of enterprise. Innovation technologies in Economy and Society: monograph / Scientific edit.: T. Nestorenko, M. Wierzbik-Stronska, R. Jendrus; Katowice School of Technology. Katowice: Wydawnictwo Wyzszej Szkoly Technicznej Katowice, 2018. P. 165-178.

Sandiuk H., Lushpiienko Yu., Trushkina N., Tkachenko I., Kurganskaya E. Special Procedures for Electronic Public Procurement. Journal of Legal, Ethical and Regulatory Issues. 2019. Vol. 22. Special Issue 2. Business laws and legal rights: research and practice. P. 1-6. URL: https://www.abacademies.org/articles/special-procedures-for-electronic-public-procurement-1544- 0044-22-SI-2-351.pdf.

Kashchena N., Solokha D., Trushkina N., Potemkin L., Mirkurbanova R. Use of multiagent simulation modeling for predicting the sales of wholesale trade companies. Journal of Management Information and Decision Sciences. 2019. Vol. 22(4). P. 483-488.

Trushkina N. Transformation of customer relationship management in the digital economy. Digital economy and digital society: monograph / Edited by T. Nestorenko, M. Wierzbik- Stronska; Katowice School of Technology. Katowice: Wydawnictwo Wyzszej Szkoly Technicznej w Katowicach, 2019. P. 311-316.

Tryfonova O., Trushkina N. Application of information technologies in logistic activities of enterprises. Conceptual aspects management of competitiveness the economic entities: collective monograph / Edited by M. Bezpartochnyi, I. Britchenko. In 2 Vol. / Higher School of Social and Economic. Przeworsk: WSSG, 2019. Vol. 1. P. 161-172.

Zaloznova Yu., Trushkina N. Management of logistic activities as a mechanism for providing sustainable development of enterprises in the digital economy. Virtual Economics. 2019. Vol. 2. No 1. P. 63-80. https://doi.org/10.34021/ ve.2019.02.01(4).

Hryhorak M., Trushkina N., Popkowski T., Molchanova K. Digital transformations of logistics customer service business models. Intellectualization of Logistics and Supply Chain Management. 2020. Vol. 1. P. 57-75. https://doi.org/10.46783/smart-scm/2020-1-6.

Трушкіна Н.В. Клієнтоорієнтований підхід до логістичного сервісу в умовах інформаційної економіки. Бізнес Інформ. 2020. № 6. С. 196-204. https://doi.org/10.32983/2222- 4459-2020-6-196-204.

Трушкіна Н.В., Шкригун Ю.О. Управління логістичною діяльністю підприємства в цифровій економіці: теоретичні засади. Наукові інновації та передові технології. 2021. № 2(2). С. 152-166. https://doi.org/10.52058/2786-5274 -2021-2(2)-152-166.

Hryhorak M.Yu., Trushkina N.V. Development of the logistics system of the economic region “Polissya” in the context of the green economy: ecological problems and perspectives” Intellectualization of logistics and Supply Chain Management. 2020. Vol.4. P. 27-40. https://doi.org/10.46783/smart-scm/2020-4-3.

Dzwigol H., Kwilinski A., Trushkina N. Green Logistics as a Sustainable Development Concept of Logistics Systems in a Circular Economy. Proceedings of the 37th International Business Information Management Association (IBIMA), 1-2 April 2021. Cordoba, Spain: IBIMA Publishing, 2021. P. 10862-10874.

Dzwigol H., Trushkina N., Kwilinski A. The Organizational and Economic Mechanism of Implementing the Concept of Green Logistics. Virtual Economics. 2021. Vol. 4. No. 2. P. 74108. https://doi.org/10.34021/ ve.2021.04.02(3).

Dzwigol H., Kwilinski A., Trushkina N. Green Logistics as a Modern Paradigm of Balanced Sustainable Development of the National Transport and Logistics System in Ukraine. Green and Blue Economy on the Threshold of Digital Change: Textbook / Edited by I. Tatomyr, L. Kvasnii. Praha: OKTAN PRINT s.r.o., 2021. P. 188-205.

Ляшенко В.І., Цвірко О.О., Трушкіна Н.В. Зелена трансформація транспортно-

логістичної системи Причорноморського регіону в контексті Європейського Зеленого Курсу. Причорноморські економічні студії. 2021. Вип. 68. С. 64-76.

https://doi.org/10.32843/bses.68-10.

Trushkina N., Prokopyshyn O. Circular economy as a new way of managing in the conditions of digital transformations. Green, Blue & Digital Economy Journal. 2021. Vol. 2. No. 3. P. 64-71. https://doi.org/10.30525/2661-5169/2021-3-10.



References

Zaloznova, Yu., & Trushkina, N. (2018). Logistics management system of the enterprise. Modern Management: Logistics and Education (pp. 170-176). Opole: Publishing House WSZiA.

Tryfonova, O.V., & Trushkina, N.V. (2018). Customer focus as a modern paradigm of logistics activity of the enterprise. Current directions of scientific research (pp. 175-178). Verlag SWG Imex GmbH, Nuremberg, Germany.

Koev, S. R., Tryfonova, O., Inzhyievska, L., Trushkina, N., & Radieva, M. (2019). Management of Domestic Marketing of Service Enterprises. IBIMA Business Review, 2019, 1-13. https://doi.org/10.5171/2019.681709.

Trushkina, N. (2019). Organizational-economic mechanism of management logistic activity of enterprise: essence and structure. Strategies for sustainable socio-economic development and mechanisms their implementation in the global dimension (Vols. 3), (pp. 117-125). Sofia: VUZF Publishing House St. Grigorii Bogoslov.

Trushkina, N., & Shkrygun, Yu. (2021). Kontseptualni pidkhody do vyznachennya suti y zmistu termina “kliyentskyy dosvid” [Conceptual approaches to defining the essence and content of the term "client experience"]. Veda a perspektivy, 4(4), 125-138. https://doi.org/10.52058/2695- 1592-2021-4(4)-125-138 [in Ukrainian].

Trushkina, N., & Shkrygun, Yu. (2022). Lohistychne obsluhovuvannya yak vazhlyvyy element kliyents'koho dosvidu [Logistics service as an important element of customer experience]. Veda a perspektivy, 2(9), 100-111. https://doi.org/10.52058/2695-1592-2022-2(9)-100-111 [in Ukrainian].

Zaloznova, Yu., & Trushkina, N. (2018). Information technologies as a tool for management of the logistic activity of enterprise. Innovation technologies in Economy and Society. T. Nestorenko, M. Wierzbik-Stronska, R. Jendrus (Eds.) (pp. 165-178). Katowice: Wydawnictwo Wyzszej Szkoly Technicznej Katowice.

Sandiuk, H., Lushpiienko, Yu., Trushkina, N., Tkachenko, I., & Kurganskaya, E. (2019). Special Procedures for Electronic Public Procurement. Journal of Legal, Ethical and Regulatory Issues, 22. Retrieved from https://www.abacademies.org/articles/special-procedures-for-electronic- public-procurement-1544-0044-22-SI-2-351.pdf.

Kashchena, N., Solokha, D., Trushkina, N., Potemkin, L., & Mirkurbanova, R. (2019). Use of multi-agent simulation modeling for predicting the sales of wholesale trade companies. Journal of Management Information and Decision Sciences, 22(4), 483-488.

Trushkina, N. (2019). Transformation of customer relationship management in the digital economy. Digital economy and digital society. T. Nestorenko, M. Wierzbik-Stronska (Eds.) (pp. 311-316). Katowice: Wydawnictwo Wyzszej Szkoly Technicznej w Katowicach.

Tryfonova, O., & Trushkina, N. (2019). Application of information technologies in logistic activities of enterprises. Conceptual aspects management of competitiveness the economic entities. M. Bezpartochnyi, I. Britchenko (Eds.) (pp. 161-172). Przeworsk: WSSG.

Zaloznova, Yu., & Trushkina, N. (2019). Management of logistic activities as a mechanism for providing sustainable development of enterprises in the digital economy. Virtual Economics, 2(1), 63-80. https://doi.org/10.34021/ ve.2019.02.01(4).

Hryhorak, M., Trushkina, N., Popkowski, T., & Molchanova, K. (2020). Digital transformations of logistics customer service business models. Intellectualization of Logistics and Supply Chain Management, 1, 57-75. https://doi.org/10.46783/smart-scm/2020-1-6.

Trushkina, N. V. (2020). Kliientooriientovanyi pidkhid do lohistychnoho servisu v umovakh informatsiinoi ekonomiky [Customer-oriented approach to logistics service in the information economy]. Biznes Inform - Business Inform, 6, 196-204. https://doi.org/10.32983/2222- 4459-2020-6-196-204 [in Ukrainian].

Trushkina, N. V., & Shkrygun, Yu. O. (2021). Upravlinnya lohistychnoyu diyal'nistyu pidpryyemstva v tsyfroviy ekonomitsi: teoretychni zasady [Management of logistics activities of the enterprise in the digital economy: theoretical principles]. Naukovi innovatsiyi ta peredovi tekhnolohiyi - Scientific innovations and advanced technologies, 2(2), 152-166. https://doi.org/10. 52058/2786-5274 [in Ukrainian].

Hryhorak, M. Yu., & Trushkina, N. V. (2020). Development of the logistics system of the economic region “Polissya” in the context of the green economy: ecological problems and perspectives. Intellectualization of logistics and Supply Chain Management, 4, 27-40. https://doi.org/10.46783/smart-scm/2020-4-3.

Dzwigol, H., Kwilinski, A., & Trushkina, N. (2021). Green Logistics as a Sustainable Development Concept of Logistics Systems in a Circular Economy. Proceedings of the 37th International Business Information Management Association (IBIMA), 1-2 April 2021 (pp. 1086210874). Cordoba, Spain: IBIMA Publishing.

Dzwigol, H., Trushkina, N., & Kwilinski, A. (2021). The Organizational and Economic Mechanism of Implementing the Concept of Green Logistics. Virtual Economics, 4(2), 74-108. https://doi.org/10.34021/ ve.2021.04.02(3).

Dzwigol, H., Kwilinski, A., & Trushkina, N. (2021). Green Logistics as a Modern Paradigm of Balanced Sustainable Development of the National Transport and Logistics System in Ukraine. In I. Tatomyr, L. Kvasnii (Eds.), Green and Blue Economy on the Threshold of Digital Change (pp. 188-205). Praha: OKTAN

Liashenko, V. I., Tsvirko, O. O., & Trushkina, N. V. (2021). Zelena transformatsiia

transportno-lohistychnoi systemy Prychornomorskoho rehionu v konteksti Yevropeiskoho Zelenoho Kursu [Green transformation of the transport and logistics system of the Black Sea region in the context of the European Green Course]. Black Sea Economic Studies, 68, 64-76.

https://doi.org/10.32843/bses.68-10 [in Ukrainian].

Trushkina, N., & Prokopyshyn, O. (2021). Circular economy as a new way of managing in the conditions of digital transformations. Green, Blue & Digital Economy Journal, 2(3), 64-71. https://doi.org/10.30525/2661-5169/2021-3-10

Размещено на Allbest.ru

...