Аналіз факторів формування якості текстильної продукції

Размещено на http://www.allbest.ru

Луцький національний технічний університет

Аналіз факторів формування якості текстильної продукції

В.Д. Крижанівська, ст. гр. ТТП-41

У статті розглянуто основні фактори формування, забезпечення та покращення якості текстильної продукції, наведена їх узагальнена та удосконалена класифікація. Також розглянуто роль екологізації сировинних ресурсів, асортименту і властивостей текстильних матеріалів різного цільового призначення та технологій їх виробництва.

Постановка проблеми. Проблема формування якості текстильних матеріалів та виробів, як і інших груп товарів, складна та багатогранна. Для її успішного вирішення потрібні скоординовані зусилля фахівців різного профілю - екологів, хіміків, технологів, біологів, матеріалознавців, товарознавців, дизайнерів, економістів, гігієністів та інших. Особливої уваги в сучасних умовах вимагає створення сучасного асортименту високоякісних груп текстильних матеріалів та виробів і суттєвого підвищення на цій основі їх конкурентоспроможності на вітчизняному і зарубіжному ринках [1-3].

Вітчизняна та зарубіжна практика свідчить, що рівень якості текстильних матеріалів та виробів одягового та технічного призначення визначається наступними чинниками [1, 2]:

якістю текстильної сировини (волокон, ниток, барвників, апретів, текстильно-допоміжних речовин тощо) і екологічністю технологій її виробництва; якість текстильний екологізація сировинний

екологічністю асортименту і властивостей текстильних матеріалів та виробів різних способів виробництва (тканого, нетканого, трикотажного, швейного, килимового) і цільового призначення;

забезпеченістю сфери текстильного виробництва і торгівлі необхідною нормативною документацією, в якій регламентуються вимоги до якості, а також норми, критерії, методи і методики її оцінювання.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Основні фактори формування якості продукції у своїх працях досліджували такі вчені як, Шаповал М.І., Прохоров Ю.К., Сергеєв І.В., Веретеннікова І.І., Шевельова Г.І. Проблеми розвитку та вплив на якість продукції таких факторів, як стандартизація та сертифікація систем якості і продукції висвітлювали в своїх працях Салухіна Н.Г., Язвінська О.М., Голінка І., Віткін Л. та інші. Аналіз факторів формування якості текстильних матеріалів здійснювали зарубіжні та вітчизняні вчені, такі як R. Blackburn, R. Christie, П. Глубіш, Б.Д. Семак, О.В. Пахолюк та ін. Проте, дані питання ще мало досліджені та недостатньо висвітлені у товарознавчих фахових виданнях і стали підґрунтям для наших досліджень.

Метою даної роботи було вивчити роль сировинних ресурсів, асортименту і властивостей текстильних матеріалів різного цільового призначення та технологій їх виробництва у формуванні вітчизняного ринку текстилю, акцентуючи при цьому основну увагу на товарознавчі аспекти формування якості текстильної продукції.

Результати досліджень. Усі фактори формування якості продукції умовно можна розділити на внутрішні та зовнішні. Умовно через те, що всі, без винятку, фактори, які впливають на якість продукції тісно взаємопов'язані між собою.

До внутрішніх факторів, які впливають на якість продукції, відносять ті фактори, які безпосередньо залежать від діяльності самого підприємства. Такі фактори в свою чергу поділяються на [5]:

а) технічні:

якість предметів праці - сировина, матеріали, придбані комплектуючі вироби, напівфабрикати, документація та інше;

якість засобів праці - технологічне оснащення, обладнання, випробовувальне обладнання, засоби виміру та контролю, засоби автоматизації праці, інше;

якість технологічних процесів - процесів виробництва, оброблення;

б) організаційні:

організація праці - забезпечення виробничої дисципліни, раціональний поділ та кооперація праці, раціональна організація робочих місць та їх обслуговування, раціональний режим праці та відпочинку;

організація виробництва - спеціалізація, виробнича структура,

оперативновиробниче планування;

організація управління - раціональна структура управління, документообіг, раціональна технологія взаємодії підрозділів, автоматизація управління підприємством;

в) економічні: фінансування заходів по забезпеченню та покращенню якості продукції; матеріальна відповідальність робітників за виготовлення неякісної продукції; величина заробітної плати; форми оплати праці; матеріальне стимулювання персоналу за виготовлення продукції високої якості; облік, аналіз та оптимізація витрат на покр ащення та забезпечення якості продукції, інше;

г) соціальнопсихологічні або як їх ще називають суб'єктивні: професійна структура кадрів; підвищення кваліфікації працівників; атестація кадрів; моральна мотивація персоналу; взаємовідносини в колективі; соціально побутове обслуговування робітників та інше.

Як свідчить аналіз літературних даних [1-2] та результати наших досліджень [3-4], домінуючу роль у формуванні рівня екологічної безпечності текстильних матеріалів та виробів різних способів виробництва, волокнистого складу і призначення відіграє екологізація їх сировинних ресурсів - волокон, барвників та апретів, латексів і інших препаратів. Вирішити це завдання, як свідчить світова та вітчизняна практика, можна за рахунок:

наступної екологізації волокнистого складу текстильних матеріалів та виробів одягового та технічного призначення шляхом виключення чи обмеження вмісту у деяких видах матеріалів та виробів шкідливих для людини синтетичних волокон (дитяча білизна та літній дитячий одяг, білизняні і платтяносорочкові матеріали та вироби, які у процесі експлуатації контактують зі шкірою людини, матеріали та вироби санітарно-гігієнічного призначення та ін.);

виключення із асортименту тих високотоксичних та канцерогенних марок синтетичних барвників, які ще використовуються для фарбування текстильних полотен для натільної та постільної білизни і сорочково- платтяного призначення (особливо для дитячого асортименту);

виключення з асортименту тих видів обробних препаратів, що

використовуються для малозминальної, малозсідальної,

водовідштовхувальної, брудовідштовхувальної, вогнетривкої, біостійкої і інших видів спеціальної і заключної обробки текстильних матеріалів та виробів одягового, технічного і спеціального призначення, які є шкідливими для людини і довкілля та до того ж не забезпечують на цих матеріалах та виробах високостійких та стабільних ефектів.

Крім волокнистого складу, рівень екологічної безпечності, гігієнічності, зносостійкості, формостійкості та художньо-естетичного оформлення текстильних матеріалів та виробів одягового та технічного призначення у значній мірі залежить від обґрунтованого вибору барвників для їх фарбування та різноманітних видів препаратів для їх заключного та спеціального оброблення [2]. При цьому екологізація асортименту барвників та апретів текстильного призначення може бути досягнута шляхом:

виключення із асортименту синтетичних барвників для фарбування екотекстилю тих їх високотоксичних марок, виробництво і застосування яких є шкідливим для людини і довкілля;

часткової заміни високотоксичних марок синтетичних барвників рослинними при фарбуванні текстильних одягових і інтер'єрних матеріалів та виробів тривалого користування;

обґрунтованого відбору для фарбування екотекстилю тих марок синтетичних та рослинних барвників, застосування яких гарантує раціональне використання потенційного ресурсу волокнистої основи;

заміни для малозсідального і малозминального оброблення целюлозовмісних сорочковоплаттяних і костюмних одягових текстильних матеріалів формальдегідних препаратів безформальдегідними;

більш широкого використання силіконових обробних препаратів

для водовідштовхувальної, формостійкої, зносостійкої,

брудовідштовхувальної, антистатичної, антимікробної та інших видів оброблення текстильних одягових і інтер'єрних матеріалів;

виключення з асортименту препаратів для спеціальних і заключних способів оброблень екотекстилю тих їх видів, які містять у своєму складі здатні до міграції шкідливі для людини та довкілля сполуки.

Як свідчить аналіз літературних даних [2,4], у формуванні рівня якості текстильних матеріалів та виробів одягового та технічного призначення, окрім їх сировини, суттєву роль відіграють і технології їх виробництва. Сучасні технології виробництва текстильних матеріалів різного цільового призначення, перш за все, повинні бути націлені на збереження сировинних і енергетичних ресурсів, скорочення технологічних процесів, різкого зниження викидів шкідливих для людини і довкілля речовин в стічні води та навколишнє середовище.

Так, наприклад, в практиці сучасного обробного текстильного виробництва все ширшого застосування знаходять:

ресурсо- та енергоощадні технології вибілювання та фарбування текстильних матеріалів;

заміна формальдегідних обробних препаратів безформальдегідними при малоусадковій та малозминальній обробці;

впровадження пінних і ферментативних технологій в обробне виробництво;

поєднання технологічних процесів фарбувальнооброблювального виробництва;

інтенсифікація фарбувально-оброблювальних процесів за рахунок застосування високих температур, тиску, плазми, лазерних променів та ін.;

розроблення низькомодульних способів фарбування текстильних матеріалів;

подальшої хімізації, автоматизації та комп'ютеризації технологічних процесів.

Висновки

В результаті наших досліджень можна зробити такі висновки. Розкрита роль екологізації текстильної сировини і технологій її виробництва, екологізації основних технологій текстильного виробництва (особливо обробного) та асортименту текстильних матеріалів і виробів різного цільового призначення у формуванні рівня їх якості та екологічної безпечності.

Підвищити рівень якості текстильних матеріалів можна шляхом відповідного підбору безпечної сировини (волокон, барвників та ін.), волокнистого складу та способів оброблення самих матеріалів, а також забезпечення актуальною товарною інформацією щодо них, зокрема із інтернет-джерел.

Література

Галик І. С. Екологічна безпека та біостійкість текстильних матеріалів: монографія / І. С. Галик, О. Б. Концевич, Б. Д. Семак. -- Л. : Львів. комерційна акад., 2006. -- 232 с.

Семак Б. Б. Наукові засади формування ринку рослинної технічної сировини та його окремих сегментів в Україні: монографія / Б. Б. Семак. -- Л. : Львів. комерційна академ., 2007. -- 511 с.

Пахолюк О.В., Пушкар Г.О., Галик І.С., Семак Б.Д. Товарознавчі та маркетингові аспекти формування вітчизняного ринку нанотекстилю і одягу. Вісник Хмельницького національного університету. 2019. № 6. С. 53-57.

Семак Б.Б. Наукові засади формування ринку рослинної технічної сировини та його окремих сегментів в Україні : [монографія] / Б.Б.Семак. - Львів : Вид-во Львівської комерційної академії, 2007. - 512 с.

Левкулич В.В. Зовнішні та внутрішні фактори впливу на забезпечення та покращення якості продукції // Науковий вісник Мукачівського державного університету. № 12. 2012.

Размещено на Allbest.ru