Аналіз та перспективи розвитку українського ринку одягу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Луцький національний технічний університет

Аналіз та перспективи розвитку українського ринку одягу

О.А. Карпук, ст. гр. ТЕМСм-21

Науковий керівник - к.т.н., доцент О.В. Пахолюк

В даній статті, досліджено стан та проблеми розвитку ринку одягу та швейної промисловості України, визначено перспективні напрями розвитку швейних підприємств на основі зіставлення факторів впливу зовнішнього і внутрішнього середовищ. Зазначено перспективи розвитку українського ринку одягу.

Вступ

Постановка проблеми. В сучасних умовах стан функціонування та розвитку підприємств виробників України досить складний. Це зумовлено рядом проблем, характерних для легкої промисловості загалом. Основними серед них є такі: висока частка імпортованих товарів, несприятливі умови для залучення інвестицій; недостатність фінансування науково-дослідних робіт, відсутність в значної частини підприємств ефективного управління тощо. Вирішення зазначених проблем потребує комплексного розв'язання з боку держави та й самих підприємств. Тому актуальним є питання аналітичної оцінки сучасного стану ринку одягу України з метою визначення перспектив розвитку даних підприємств.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Проблеми розвитку ринку одягу в Україні вивчали такі автори, як І. М. Грищенко, Т. Л. Замороко, В.А. Ізовіт, О. В. Царенко та інші [1-6]. Питаннями дослідження ролі та місця легкої промисловості у національній економіці займалися Ю. В. Гончаров, І. О. Максименко, І. О. Тарасенко, О. М. Паливода та багато інших авторів [1 - 6]. Однак в умовах сьогодення проблеми вітчизняних підприємств - виробників одягу все ще залишаються невирішеними. Тому виникає необхідність подальшого дослідження даних питань з метою розроблення заходів подальшого зростання та розвитку даної галузі.

Результати досліджень

На сьогодні, продукцію легкої промисловості, таку як одяг, вважають не тільки товаром першої необхідності для українського населення але й засобом ідентифікації у суспільстві.

Відповідно до класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД) легка промисловість України об'єднує 25 видів економічної діяльності.

Ці види групують в три основні розділи [3]:

- виробництво одягу;

- виробництво шкіри;

- текстильне виробництво.

За дослідженнями науковців, в останні роки значно змінився ринок українського одягу, що зумовлено стрімким збільшенням асортименту одягу, впливом моди та трендів, зміною смаків та вподобань споживачів.

Розподіл ринку одягу в 2020 році (рис.1) за прогнозами суттєво не змінився до сьогодні. Частка чоловічого одягу складає - 34%, жіночого - 53%, а дитячого - 13% в загальній структурі ринку українського одягу [1].

Українські підприємства мають всі можливості, щоб виробляти широкий асортимент одягу. Швейні товари здатні задовольнити попит не лише внутрішнього вітчизняного ринку, а і іноземного.

В Україні близько 6 тисяч підприємств виробляють одяг та хутряні вироби, півтори тисячі - виготовляють шкіряні товари [5].

Швейні вироби, які виготовляються на вітчизняних підприємствах швидко продаються іноземним країнам.

Рис.1. Розподіл ринку одягу в 2020 р.

85% таких виробів, як сукні, костюми і плащі, куртки відправляють за кордон. Британські компанії New Look, Mark Spencer, Next, Laura Ashle і Top Shop, Zara (Іспанія), нідерландська Mexx, німецька Triumph, американська BCBG є найбільшими поціновувачами українських кравців [1].

Співпраця з іноземними замовниками дала можливість український підприємствам з пошиття одягу долучитися до світових технологій і провести модернізацію устаткування.

Українські товари мають досить великий попитом у країнах не лише ЄЄ, але й усього світу. За 2019 рік Україна експортувала товари легкої швейної промисловості в 92 країни на суму 665,8 млн доларів. А до ЄС - на 594,2 млн доларів, експорт до цих країн зріс на 9,9%. На другому місці - Росія (39,8 млн доларів). На третьому - Білорусь (близько 7,9 млн доларів) [1]. Незважаючи на всі обмеження, підвищення мит, недосконалого устаткування швейні вироби конкурентоспроможні на світовому ринку. У відсотковому співвідношенні експорт одягу показано на рис.2.

Українські швейні товари також є затребуваними на ринках Казахстану, Молдови, США, Грузії, Канади, тощо.

Першим, в списку лідерів вітчизняного ринку з виробництва одягу, є торгово-виробничий концерн «Текстиль-Контакт» (м. Київ), основним видом діяльності якого, є швейне виробництво з пошиття верхнього одягу для різних груп населення, виробництва ниток, розробка нових видів тканин для виробництва спецодягу [1]. ринок одяг швейний

Рис. 2. Експорт товарів легкої промисловості

Вагомий внесок в розвиток легкої промисловості зробили АТ «Україна» (м. Житомир), який реалізує свої вироби на ринки Німеччини, Чехії, Хорватії, Угорщини, Польщі; ЗАТ «ВОЗКО» (м. Вознесенськ) - спеціалізується на виробництві натуральної шкіри [5].

Проте в розвитку української швейної промисловості є багато переломних моментів, які, на жаль, негативно позначаються на функціонуванні галузі.

Підприємства України не можуть повноцінно працювати по-перше, через брак інвестицій, а по-друге, через недостатню кількість відповідного високотехнологічного обладнання,

В Українській асоціації підприємств швейної промисловості до проблем відносять: нестабільність в податковому законодавстві, невдосконалений механізм контролю за безпекою продукції, насичення ринку імпортними товарами, завезеними товарами із зниженням митної вартості та контрабандою, «секонд-хендом» [4].

Крім того, спостерігається низька продуктивність праці, дефіцит кадрів з необхідною кваліфікацією, обмежений вибір сировини.

В перспективі розвитку українського ринку одягу передбачається:

- розширення асортименту одягу для різних верств населення;

- підвищення конкурентоспроможності товарів швейної промисловості;

- створення спільних підприємств з іноземними країнами;

- розвиток власної сировинної бази легкої промисловості;

- удосконалення митно-тарифного регулювання системи захисту українського товаровиробника;

- покращення умов праці працівникам легкої промисловості (заробітна плата, відвідування курсів по підвищенню кваліфікації за рахунок підприємств, можливість кар'єрного зросту, тощо).

- постійна підтримка швейної промисловості зі сторони держави;

- забезпечення реагування підприємств на запити споживачів;

- здійснення заходів, спрямованих на скорочення витрат і таким чином, зменшення собівартості одягу.

Висновки

В Україні нагальною проблемою в галузі легкої промисловості залишається відсутність вітчизняної сировини. Основними стримуючими факторами залишаються низька купівельна спроможність населення, висока собівартість товарів і недостатня інвестиційна діяльність. Проте, протягом останніх років спостерігається позитивна тенденція до збільшення обсягів реалізованої промислової продукції. Також, фонд оплати праці має тенденцію до збільшення що є стимулюючим фактором для штатних працівників.

Тому, вітчизняний ринок повинен постійно удосконалюватися, створювати власні конкурентоспроможні бренди одягу, використовуючи сучасні технології виробництва, систематично підвищувати кваліфікацію кравців, дизайнерів одягу, використовувати лише якісні матеріали, створювати іноземні торгівельні мережі.

Перелік джерел посилання

1. Статистика - інструмент соціально-економічних досліджень: збірник наукових студентських праць. Випуск 5. Частина І. - Одеса, ОНЕУ. - 2019. - 245 с.

2. Плотніченко І.Б. Сучасний стан та перспективи розвитку швейної промисловості України / І.Б. Плотніченко // Lviv Polytechnic National University Institutional Repository http://ena.lp.edu.ua.

3. Україна дорожня карта розвитку галузей виробництва одягу та взуття https://ukrlegprom.org/files/ukrlegprom-roadmap.pdf.

4. Пахолюк О.В. Транзитний потенціал Волині при здійсненні митно-логістичних операцій / Дзюбинський А.В., Пахолюк О.В., Кравчук П.Я. // Економічні науки. Серія «Регіональна економіка». В. 17 (67). 2020. С. 73 -82.

5. Пахолюк О.В. Стратегічні напрямки розвитку нанонауки, нанотехнологій та ринку нанопродукції в Україні за останнє десятиріччя / Вісник Хмельницького національного університету. Хмельницький, 2020. № 5 С. 73-82.

6. Пахолюк О.В. Товарознавчі та маркетингові аспекти формування вітчизняного ринку нанотекстилю і одягу / О.В. Пахолюк, Г.О. Пушкар, І.С. Галик, Б.Д. Семак // Вісник Хмельницького національного університету. Хмельницький, 2019. № 6. С. 53-58.

Размещено на Allbest.ru