Роль засобів масової інформації та комунікації у розвитку підприємницької діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru/

РОЛЬ ЗАСОБІВ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ ТА КОМУНІКАЦІЇ У РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Биба В.А.

кандидат економічних наук доцент кафедри менеджменту, Білоцерківський національний аграрний університет

Анотація

підприємство поведінка споживач інформація

У статті проаналізовано сутність розвитку підприємства. Визначено засади ЗМІ та їх вплив на поведінку споживача, а також їх роль у розвитку підприємства. Зазначено, що для компанії дуже важливим напрямком буде вибір розповсюдження інформації про себе або про продукцію (послуги), тому інформаційний компонент не стоїть на місці, а швидко розвивається, тому необхідно дуже чітко вказати, куди надсилати інформацію про продукцію та компанії. Компанія змушена продавати свою продукцію, супроводжуючись оригінальними, інформативними та привабливими зверненнями, які б переконали цю продукцію задовольнити потреби та бажання споживачів. Досягти бажаної відповіді на повідомлення можливо лише у разі детального вивчення цільової групи, спрямованої на виявлення реакції одержувачів. Створення змісту рекламного звернення вимагає певної мотивації одержувача. Відповідь одержувача рекламного звернення, бажана з точки зору месенджера, можлива лише в тому випадку, якщо мотив, використаний у зверненні, збігається з потребами одержувача, викликає певний інтерес. Комунікація є центральним у засобах конкуренції. Раціональне використання комунікацій є основою для формування стійкого іміджу компанії. Розроблені рекомендації, щодо удосконалення комунікації підприємства зі споживачами у контексті розвитку підприємницької діяльності.

Ключові слова: підприємство, споживачі, ринок, комунікація, інформація, ЗМІ, види, учасники, конкуренція.

Annotation

Ensuring a high level of adaptation of the company to market challenges is one of the board's strategic tasks today. The theoretical basis of the company's competitiveness management is the conceptual assumptions of modern economics and management theory, in particular - key assumptions of market theory, competition and competitive advantage, the concept of strategic management, modern management paradigm and fundamental principles and tools developed in modern management approach, challenges and effective management of the enterprise, which in the long run will be able to improve market position. The article analyzes the essence of enterprise development. The principles of mass media and their influence on consumer behaviour and their role in the development of the enterprise are determined. It is noted that the choice of dissemination of information about oneself or products (services) will be an essential direction for the company, so the information component does not stand still but develops rapidly. Hence, it is necessary to indicate very clearly where to send information about products and companies. The company is forced to sell its products, accompanied by original, informative, and attractive appeals that would convince them to meet consumers' needs and desires. Achieving the desired response to the message is possible only in a detailed study of the target group aimed at identifying the reaction of recipients. Recommendations have been developed to improve the company's communication with consumers in the context of business development. Therefore, when developing advertising, managers should consider the message's communicative goals (the expected economic impact of the developed advertising, the advertiser's wishes regarding production time, advertising campaign budget, etc.). Creating the content of the advertising appeal requires a certain motivation of the recipient. The response of the recipient of the advertising appeal, desired from the point of view of the messenger, is possible only if the motive used in the appeal coincides with the needs of the recipient, arouses a certain interest. The company is forced to sell its products, accompanied by original, informative, and attractive appeals that would convince them to meet consumers' needs and desires.

Keywords: enterprise, consumers, market, communication, information, mass media, types, participants, competition.

Вступ

Вплив, як і арсенал спілкування зі споживачем, зазнає змін та трансформацій. Нові інструменти, такі як «проникнення інформації», які ми розуміємо як спосіб аналізу інформації в базах даних для виявлення аномалій та тенденцій, а також Інтернет -технології відкриваються для Учасники ринку мають значні динамічні можливості, які можуть бути реалізовані не тільки при продажу товарів. Тому питання, пов'язані зі створенням комплексу маркетингових комунікацій для підприємств, набувають все більшого значення.

Метою статті є на основі науково-методичних засадах існуючої наукової літератури дослідити роль засобів масової інформації та комунікації у розвитку підприємницької діяльності.

Результати дослідження

Забезпечення високого рівня адаптації компанії до викликів ринку є одним із стратегічних завдань, що стоять сьогодні перед правлінням. Теоретичною основою управління конкурентоспроможністю компанії є концептуальні припущення сучасної економіки та теорія управління, зокрема - ключові припущення теорії ринку, конкуренції та конкурентних переваг, концепція стратегічного управління, сучасна парадигма управління та основні принципи та інструменти, розроблені в сучасних підходах до управління, що відповідають на нові виклики та ефективне управління підприємством, що в довгостроковій перспективі зможе покращити позиції на ринку.

Першою підставою для визначення терміну «розвиток підприємства» є розуміння «розвитку» як філософської категорії. У філософському розумінні «розвитку» [1] він вказує на ряд його аспектів, серед яких: перехід від одного якісного стану до іншого; якісна зміна структури об'єкта; поява якісно нового об'єкта та інші. Структура об'єкта - це унікальний набір функціонально пов'язаних елементів, зв'язків та залежностей. Вчені та експерти, підкреслюючи власне розуміння цього терміну, відзначають одну чи декілька його особливостей, що фігурують у визначенні розвитку як філософської категорії. Це підтверджується численними працями дослідників, зокрема [2] та іншими.

Інтерес науковців та спеціалістів до категорії «розвиток» виникає внаслідок зміни концепції функціонування компанії, що забезпечує розуміння розвитку як основного атрибуту діяльності. Розвиток сприймається вченими як процес, що забезпечує стабільне функціонування підприємства та його виживання в ринкових умовах [2]. Раніше розвиток розглядався як процес, який відбувався лише тоді, коли компанія була стабільною, тобто як наслідок стабільної роботи. Таким чином, якщо раніше розвиток сприймався як похідна підприємства («стабільна діяльність для розвитку»), то згодом вона стає її фундаментом, основою («розвиток для діяльності»), а сьогодні вона є метою діяльності.

Враховуючи визначення поняття «розвиток підприємства», варто згадати сутність «підприємства» як окремої категорії. Відповідно до нормативних актів України, підприємство - це суб'єкт господарювання, створений для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного ведення виробничої, науково -дослідної, торговельної та іншої господарської діяльності в порядку, визначеному Господарським кодексом України та іншими нормативними актами [3].

Отже, говорячи про розвиток підприємства, ми повинні врахувати, що в даному випадку мова йде про розвиток суб'єкта господарювання, який систематично здійснює господарську діяльність у порядку, визначеному Господарським кодексом України та іншими нормативно -правовими актами. Тому, на нашу думку, у вузькому сенсі розвиток підприємства - це процес змін, що веде до переходу суб'єкта господарювання з одного якісного стану в інший. Очевидно, що якість підприємства характеризується набором властивих йому можливостей, що визначають здатність вести бізнес.

Засоби масової інформації - це публічне розповсюдження різних даних та інформації за допомогою різних технічних засобів (телебачення, радіо, Інтернет, газети, журнали). Слід зазначити, що шпалери, бібліотеки, форуми, інтернет -блоги, конференції тощо - не належать до засобів масової інформації.

Окрім засобу передачі даних, ЗМІ також є засобом маніпулювання, пропаганди та агітації у політичній, соціальній, економічній та інших сферах життя. На цьому етапі необхідно вирішити питання соціальної відповідальності медіа «... через приховані наслідки дій, які, у свою чергу, зробили необхідним здійснення певних ініціатив поза межами їх діяльності» [4]. Більш того, «соціальна відповідальність не менш важлива, ніж розвинена економічна інфраструктура, політична стабільність або реалізація інноваційних проектів розвитку» [5]. Ця область досліджень є сучасною та актуальною, тому потребує детального розгляду та буде розроблена у майбутніх дослідженнях.

Аналізуючи діяльність засобів масової інформації сьогодні, ми спостерігаємо такі функції:

ЗМІ впливають на маси через повідомлення, інформацію, навчання, переконання, навіювання та інші психологічні методи. В результаті культивування та тиражування інформації про духовні цінності стандартизуються та стереотипуються суспільні вимоги, поведінкові та ідеологічні норми суспільного життя[6].

За допомогою засобів масової інформації інформація може бути такою:

- спотворення за допомогою неповної односторонньої презентації (тобто фрагментований спосіб розповсюдження інформації - частка інформації розбивається на менші частини та коли інформація подається єдиним необробленим потоком, що не дозволяє створити комплексний картина подій);

- редагувати, додавати власні припущення та коментарі (часто значна частина спотворень інформації спричинена особистими політичними поглядами, суб'єктивним баченням);

- інтерпретувати у вигідному для когось світлі;

- просто приховати, здавалося б, незначну деталь, зосереджуючись при цьому на певних аспектах події, замовчуючи інші, що створює додаткову можливість маніпулювати людським розумом;

- створити «інформаційний шум», тобто коли зниження сприйняття фактів досягається шляхом надсилання такої кількості новин, що неможливо їх організувати; - відволікати увагу від дійсно важливих подій, надаючи чітку, але неважливу інформацію;

- миттєво надсилати навіть неперевірену інформацію, тому що кожне перше повідомлення про подію має набагато сильніший вплив на одержувачів, ніж наступні;

- поширювати деякий погляд на інформацію як єдино можливий і правильний варіант.

У сучасному світі такі методи маніпулювання засобами масової інформації використовуються для того, щоб певна група слухачів мала прибуткову інформацію (підприємства) (рис. 1):

Рис. 1. Види маніпулятивної інформації

Джерело: узагальнено автором

1) «Спіраль мовчання». Вперше це явище досліджував Е. Ноель-Нейман. Його суть полягає в наступному: людина, швидше за все, залишить свої погляди невисловленими, якщо вони не будуть підтримані більшістю. Таким чином, «спіраль мовчання» асоціюється з феноменом індивідуальної ізоляції. Тобто клієнт не буде розказувати про товари, які він купляє, якщо ці товари виробляє підприємство, яке не має гарної репутації у світі. [7].

2) Техніка «сендвіч». Назва «сендвіч» позначає сендвіч -матеріали різної природи. Цей маніпулятивний ефект є контрастом між позитивними та негативними образами. «Отруєний сендвіч» - позитивний факт або подія на підприємстві, що сприяє суб'єкту впливу, включений до спеціально відібраного раніше та пізнішого негативного матеріалу, таким чином усуваючи позитивний вплив цього факту чи події. «Цукровий бутерброд» - навпаки, негативний факт зараховується до позитивного [7].

3) Міфи. Масова комунікація сприяє поширенню соціальних міфів - ілюзорних ідей, які містять певні цінності та норми, які переважно сприймаються вірою, без раціонального, критичного розуміння. Засоби масової інформації можуть брати активну участь у їх створенні та трансляції. На думку американського професора Г. Шиллера, основними соціальними міфами, за допомогою яких формується індивідуально-масова свідомість у сучасних суспільствах, є: - міфи про різні компанії (наприклад про компанію apple); [8].

4) Створення інформаційної реальності. Без доступу до всіх подій, що відбуваються у світі, людині потрібна інформація про процеси, що відбуваються, що впливають на її інтереси та сприяють орієнтації в потоці інформації. Але засоби масової інформації можуть відображати не чисті факти, а їх інтерпретацію. Тому замість відображення реальності вони створюють псевдореальність, у якій необхідна інформація відзначається та фіксується за допомогою шаблонів. Для цього ЗМІ поширюють, що компанії нібито використовують у виробництві продукції, якісь новітні технології [8].

5) Стереотипізація. Сам механізм дії ЗМІ на людей та суспільство випливає із специфіки, завдяки якій ЗМІ створюють стереотипи. Перша з цих особливостей полягає в тому, що інформація, що передається через засоби масової інформації, завдяки своїм величезним масштабам, завжди структурована. Це означає, що так чи інакше ця інформація вже пройшла відбір, класифікацію, категоризацію фактів та явищ суспільного життя. Саме на цьому рівні стереотипується інформація. В результаті ця особа отримує інтерпретацію інформації, незалежно від підкресленої об'єктивної природи її. Це дуже гарно буде видно, як використовують у своїх рекламних зверненнях табачні та алкогольні компанії, що їх продукцію використовують тільки сильні та щасливі люди.

6) Емоційний резонанс. Спосіб створити певний настрій у широкого загалу під час донесення до них пропагандистської інформації. Вона дозволяє зняти психологічний захист, який людина вибудовує на психічному рівні, свідомо намагаючись захистити себе від пропаганди чи реклами «промивання мізків». І якщо вплив пропаганди на людину відбувається на емоційному рівні, поза її свідомим контролем, ніякі раціональні контраргументи в цьому випадку не спрацьовують. Наприклад компанія apple, постійно використовує свою рекламу у серіалах, де успішні люди користуються їх продукцією.

Слід зазначити для компанії, що дуже важливим напрямком буде вибір розповсюдження інформації про себе або про продукцію (послуги), тому інформаційний компонент не стоїть на місці, а швидко розвивається, тому необхідно дуже чітко вказати, куди надсилати інформацію про продукцію та компанії (таб. 1).

Таблиця 1 - Основні канали розповсюдження інформації

Джерело: узагальнено автором

Для комунікації зі споживачами, підприємства через ЗМІ використовують рекламне звернення.

Ефективність комунікаційних в підприємницькій діяльності включає такі функціональні елементи, як:

1. Інформація - компанія повинна інформувати цільову групу про наявність та призначення певних товарів та послуг;

2. Переконання - має велике значення у формуванні лояльності до компанії, компанії, бренду, а також у покупках;

3. Створення іміджу - імідж компанії, на деяких ринках, створений маркетинговою комунікацією є єдиною і основною відмінністю між брендами та врахуванням індивідуальних особливостей брендів з боку споживачів;

4. Посилення - основна частина звернення, спрямована не тільки на залучення нових клієнтів, а й на переконання постійних клієнтів у тому, що, купуючи товар цього виробника, вони зробили правильний вибір;

5. Особистий досвід та думки покупців щодо товару - основний інгредієнт, який має вирішальне значення для аналізу думок

Рекламне звернення можна визначити як елемент рекламної комунікації, що є безпосереднім носієм інформаційного та емоційного впливу, який здійснює комунікатор на отримувача.

Це повідомлення має конкретну форму (текстову, візуальну, символічну тощо) і передається одержувачу через певний канал зв'язку. Найважливішою особливістю процесу розвитку привабливості реклами є її креативність. І цінність цієї функції настільки велика, що сам процес називався креативним (англ. Creative - творчий).

Створення рекламного звернення - складний і багатогранний процес, який крім творчої складової включає елементи наукових досліджень та логічного аналізу, а також складні міжособистісні стосунки (клієнт і рекламодавець, творець і менеджер, працівники різних відділів рекламного агентства тощо).

Розробка рекламного звернення - це не просто творчий процес. Творчі працівники рекламних агентств повинні не лише створити невеликий твір рекламного мистецтва, але й скласти бізнес- пропозицію для цільових одержувачів придбати товари, від яких одержувачу було б важко відмовитись.

Тому, розробляючи рекламу, слід враховувати комунікативні цілі меседжа (очікуваний економічний вплив розробленої реклами, побажання рекламодавця щодо виробничого часу, бюджету рекламної кампанії тощо). Створення змісту рекламного звернення вимагає певної мотивації одержувача. Відповідь одержувача рекламного звернення, бажаного з точки зору месенджера, можлива лише в тому випадку, якщо мотив, використаний у зверненні, збігається з потребами одержувача, викликає певний інтерес.

Компанія змушена продавати свою продукцію, супроводжуючись оригінальними, інформативними та привабливими зверненнями, які б переконали цю продукцію задовольнити потреби та бажання споживачів. Досягти бажаної відповіді на повідомлення можливо лише у разі детального вивчення цільової групи, спрямованої на виявлення реакції одержувачів. Існує три типи реакції аудиторії:

1. Реакція на пізнання виникає, коли покупець бере участь у процесі прийняття рішень, але не бачить чіткої різниці між можливими варіантами (при купівлі технічно складного товару). У цьому випадку доцільно спочатку надати покупцеві основну інформацію про товар, потім викликати до нього інтерес, створити потребу, а потім використовувати різні стимули для здійснення покупки.

2. Реакція на незадоволення виникає після покупки товару за чужою рекомендацією. Використання цього товару змінює ставлення до нього, і покупець починає шукати повідомлення, що підтверджують його вибір. Такий тип реакції спостерігається, коли різниця між товарами майже невиразна і покупець впевнений у правильності свого вибору. Для маркетолога основне завдання - змусити покупця купити, а потім використовувати засоби масової інформації, щоб зменшити невдоволення клієнтів.

3. Реакція, безперечно, проявляється у міру того, як споживач переходить від когнітивної стадії до терміну корисного використання продукту та змінюється його ставлення до товару. Така реакція характерна при покупці товару, моделі якого мають мінімальні відмінності, і покупець сумнівається у правильності свого вибору. У цьому випадку завдання маркетолога - розширити інформацію про товар і зберегти до нього прихильне ставлення після покупки.

Тому, лише вивчивши специфічні характеристики аудиторії, стан готовності, можна досягти бажаної відповіді на повідомлення.

Процес зміни готовності споживачів проходить у своєму розвитку такі етапи: пізнавальний, емоційний та поведінковий. Представники цільової групи, як правило, проходять усі рівні цих етапів, і основне завдання маркетолога з точки зору просування товару - визначити рівень, на якому більшість одержувачів, та розробити систему просування товару, яка пройде їх на новий рівень.

Отже, для сучасних підприємств необхідно запропонувати наступну комунікацію через ЗМІ зі споживачами.

На Youtube-каналі підприємства необхідно розробити програми для збільшення комунікації зі споживачами, це дасть змогу постійно прислуховуватись до них та задовольняти їхні потреби. На даний канал можна залучати світових зірок, які будуть давати інтерв'ю, або приймати участь наприклад у розробках нового товару, це дозволить привертати уваги споживачів на ринку та збільшити конкурентоспроможність підприємства.

В соціальних мережах витрати розподіляються на підтримку груп та пабліків у соціальних мережах facebook та Instagram. В пошуковій мережі кошти витрачаються на публікації статей на веб-сайтах.

На сьогоднішній день перше місце серед розповсюдження інформації займають соціальні мережі, воно на даний момент залишається найефективніше засобом комунікації зі споживачами, на другому місці йде Youtube, де на даний момент дуже поширюється розповсюдження реклами, аудиторія Youtube постійно збільшується, тому дуже доцільно збільшувати комунікації. Соціальні мережі також дуже розповсюдженні серед суспільства, через них підприємство посилює комунікацію зі своїми споживачами.

Кінцеві споживачі й організації (підприємства споживачі). Основне завдання фірми - задоволення потреб споживачів, що у ринкових умовах є найбільш сильною зацікавленою групою. Якщо їхні очікування не виправдовуються, вони можуть переключитися на використання інших торгових марок, що в підсумку позначиться на прибутках фірми-виробника. Керівники не повинні забувати про необхідність дотримання інтересів різних зацікавлених груп і прагнути досягнення довгострокової конкурентоспроможності фірми. При цьому однією з найважливіших галузей діяльності фірми є обслуговування споживачів, тобто задоволення їх на ринку конкуруючих продавців.

Висновки

Слід зазначити, що комунікація відіграє дуже важливу роль у сучасному суспільстві. Вона займає центральне місце серед засобів конкуренції. Раціональне використання комунікацій є основою формування стабільного іміджу компанії. Це дає ефект здобуття певної ринкової сили, зміцнює позиції компанії щодо продуктів -замінників, полегшує доступ до фінансових, інформаційних та ресурсів працівників.

Загалом, під системою комунікацій через ЗМІ спілкування слід розуміти всі інструменти комплексного цілеспрямованого впливу на зовнішнє та внутрішнє середовище компанії з метою досягнення стратегічних цілей компанії та вирішення операційних проблем.

Список використаних джерел

1. Философская энциклопедия. «Наука логики» - Сигети; гл. ред. Ф. В. Константинов. Москва: «Советская энциклопедия», 1967. Т. 4. 592 с.

2. Запасна Л. С. Економічна сутність розвитку підприємства. Культура народов Причерноморья. 2006. № 96. С. 33-37

3. Господарський Кодекс України. Редакція від 14.08.2021. URL:https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/436-15 (дата звернення: 31.05.2021).

4. Нусінов В. Я., Ярова А. Б. «Корпоративна соціальна відповідальність: становлення та розвиток в Україні». Науковий вісник Херсонського державного університету. Сер.: Економічні науки. 2014. № 5 (2). С. 208- 210.

5. Нусінов В.Я., Ярова А.Б. Соціальна відповідальність бізнесу: передумови становлення та розвиток в Україні. Соціальна відповідальність влади, бізнесу, громадян : монографія : у 2-х т. / за ред. Г.Г. Півняка; М-во освіти і науки України; Нац. гірн. унт. Д.: НГУ, 2014. Т. 1. С. 306-309.

6. Смирнова М. Створення стереотипів засобами масової інформації в добу інформаційного суспільства. Теле- тарадіожурналістика. 2016. Вип. 15. С. 63-67.

7. Бойчик І.М., Вашків О.П. Українське підприємництво: історичний екскурс і сьогодення. «Сектори економіки в процесі реалізації державної регіональної політики»: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (Тернопіль- Збараж, 26-27 жовтня 2017 р.) С. 173-176.

8. Вашків О. П. Застосування інноваційних технологій у вивченні конкурентоспроможності підприємства. Вісник Східноукраїнського національного університету ім. В. Даля. Науковий журнал. Луганськ, 2012. № 1 (172). Ч. 1. С. 102109.

Размещено на Allbest.ru