Торговельні мережі України: вплив пандемії SARS-CoV-2

аспірант кафедри фінансового аналізу та аудиту Державного торговельно-економічного університету вул. Кіото, 19, м. Київ, 02156, Україна

Вікторія Мисюк

к. е. н., старший викладач кафедри фінансового аналізу та аудиту Державного торговельно-економічного університету вул. Кіото, 19, м. Київ, 02156, Україна

Postgraduate Student

of the Department

of Financial Analysis and Auditing,

State University of Trade and Economics 19, Kyoto St., Kyiv, 02156, Ukraine

Senior Lecturer, Department of Financial Analysis and Auditing,

State University of Trade and Economics 19, Kyoto St., Kyiv, 02156, Ukraine

Introduction. Active transformation processes require effective measures to address the negative effects of the SARS-CoV-2 pandemic.

Problem. As trade is one of the important factors in assessing the standard of living of society, the reaction of retail chains to the crisis, identifying the main activities and prospects for further development, require additional research.

The aim of the article is to analyze the reaction of retail chains to the impact of quarantine measures and the directions of their further development in the crisis in Ukraine and the world.

Methods. The study used methods of comparison, grouping, generalization, statistical evaluation methods and systematization.

Results. Retail chains have been significantly affected by the effects of the pandemic, but their activities have remained at the proper level due to the sale of essential commodities. For further development, among other things, various types of online services and platforms that attract consumers are being actively implemented. As a result, all groups of retail chains in 2020 increased the number of outlets and sales, as well as identified prospects for development.

Conclusions. Trade networks, as one of the important indicators of the life of the population, continue to develop in times of crisis. Due to quarantine measures, retail chains were forced to adapt to new conditions and introduce new services and platforms to meet the needs of consumers and businesses, which allowed to increase sales. Analyzing the main indicators, it was found that retail chains will continue to develop, although the pace of development will be slower than in previous years.

Keywords: trade network, development, analysis, turnover, corona crisis.

Вступ

Трансформаційні процеси соціально-економічного характеру, які спостерігаються в усьому світі, визначають актуальність першочергового розроблення дієвих заходів для усунення негативних наслідків на макро- та мікрорівнях економіки країни, що спричинені поширенням кризових явищ як наслідку пандемії коронавірусної інфекції SARS-CoV-2 та заходів, пов'язаних з обмеженням її розповсюдження.

Проблема. Сфера торгівлі є одним із важливих чинників для оцінювання рівня життя суспільства, тому діяльність та стан торговельних підприємств під час кризових явищ потребують додаткових оперативних досліджень, особливо актуальним є аналіз діяльності торговельних мереж, які посідають провідні місця серед торговельних підприємств. Виявлення основних перспектив і напрямів діяльності торговельних мереж допоможе визначити заходи для усунення подальших негативних наслідків для забезпечення стабільності розвитку.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Тема впливу світової пандемії як на економіку загалом, так і на сферу торгівлі зокрема не втрачає актуальності серед предметів дослідження сучасних учених. Попередження потенційних негативних наслідків у майбутньому, які значною мірою впливають на ключові індикатори життя суспільства, стає основним вектором дослідження науковців, як-от: К.О. Назарова, Д.В. Долбнєва, М.В. Федик, В. Залізко, Д. Новак, П. Кухта, Р. Микула, О. Красота, А. Яровой, Р. Циган, Д. Солодков,

A. Кондратенко, Д. Бабміндра, І. Слободяник, І. Федулова, М. Джулай,

B. Стеценко, Ю. Березова [1-9] та ін.

Метою дослідження є аналіз діяльності торговельних мереж за обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням пандемії корона- вірусу SARS-CoV-2, та напрями їхнього подальшого розвитку в умовах кризових явищ в Україні та світі.

Методи. Під час дослідження використані такі методи наукових досліджень: порівняння, групування, узагальнення, статистичні методи оцінки та систематизація. Інформаційна база містить наукові публікації вітчизняних учених, статистичні дані Державної служби статистики України, а також відкриті джерела статистичної інформації.

Результати дослідження. На сфері торгівлі значною мірою відбиваються всі процеси, пов'язані з економіко-соціально-екологічними дисбалансами, у тому числі й коронакриза. За перше півріччя

2020 р. в умовах пандемії в Україні відбулося падіння обсягів продажу роздрібної торгівлі майже на 56 % [10], що є свідченням неготовності підприємств торгівлі реагувати на кризові ситуації, спричинені зовнішніми впливами, через відсутність розроблених планів заходів для уникнення негативних наслідків. Ситуація щодо обсягів продажів вирівнялася лише в кінці грудня 2020 р., проте в першому півріччі

2021 р. основні показники так само фіксують нестабільні результати діяльності. Перед торговельними мережами виникають нові завдання, пов'язані насамперед зі зміщенням центру уваги на пошук нових можливостей здійснення діяльності під час обмежувальних заходів, які дали б змогу адаптуватися до нових умов з найменшими витратами.

До початку пандемії коронавірусу 8ЛЯ 8-СоУ-2 українська економіка зростала постійними темпами і прогнози були досить позитивними. Через її початок відбулося різке скорочення економіки, проте товарообіг у 2020 р. зріс. За офіційними даними Держстату України, роздрібна торгівля втрималася на належному рівні, а в продуктових магазинах та супермаркетах зафіксовано здорове зростання обсягів продажів, що пояснюється нагромадженням запасів на початку впровадження карантинних обмежувальних заходів (рис. 1).

Рис. 1. Динаміка товарообігу в Україні у 2014-2020 рр., млрд грн Джерело: побудовано авторами на основі даних [10].

За даними аналітичного видання "Рейтинг (бізнес в офіційних цифрах)" [11], відбулися помітні коливання в обсягах продажів товарів у порівнянні з 2019 р. Так, за період карантину обсяги продажу одягу та взуття знизилися на 47 %, електроніки та побутової техніки - на 61 %, натомість харчових продуктів - зросли на 28 %; найбільше зазнали негативного впливу через введення обмежувальних заходів підприємства торгівлі, які спеціалізуються на товарах тривалого використання. Варто зауважити, що інтернет-торгівля за цими групами товарів за період карантину зросла на 25 %. Розподіл витрат за товарними групами, відповідно до даних Державної служби статистики України, на період карантинних заходів наведено на рис. 2.

Рис. 2. Структура витрат домогосподарств за товарними групами Джерело: систематизовано на основі даних [10].

Наочно бачимо, що найбільше витрат домогосподарств припадає на харчові продукти та безалкогольні напої, серед провідних напрямів залишаються комунальні платежі, одяг та взуття й охорона здоров'я, значно меншу частку склали витрати на алкоголь, тютюнові вироби, побутову техніку, транспорт, зв'язок. Найменше ж витрат здійснено в напрямі освіти, відпочинку і культури, ресторанного та готельного бізнесу, що є свідченням підвищення рівня свідомості населення щодо витрат та споживання.

Більшість продажів роздрібної торгівлі припадає на торговельні мережі, які з часом стають основним місцем витрат домогосподарств, тому питання діяльності торговельних мереж у період кризових явищ набувають актуальності. Визначення основних показників і векторів подальшої діяльності для стабілізації й усунення негативних наслідків, спричинених протиепідемічними обмежувальними заходами, стає пріоритетним для більшості керівників торговельних мереж.

Торговельні мережі значною мірою відреагували на зміни в потребах споживачів в умовах пандемії, зокрема запустили платформи електронної комерції та пряму доставку ("Лоток", "Фора"), інші впровадили послугу click and collect ("АТБ-маркет", "Сільпо", "Ашан", Fozzy (ТОВ "Експансія"), "Копійка", "Метро Cash & Carry", Novus, Varus, Eva, Watsons, Prostor, "Епіцентр К", Comfy, "Алло", "Фокстрот", Eldorado, Moyo [12]) та послугу go scanning (або self-scanning/self-checkout). Зростання популярності самостійного сканування й оплати (self-scanning, self-checkout) - світова тенденція, яка дуже точно відгукується на бажання сучасних покупців і відтак позитивно позначається на формуванні їхнього споживчого досвіду (customer experience). Багато ри- тейлерів України перебувають у пошуку оптимальних рішень для реалізації такої методики продажів [13]. Оператори ритейлу "Лоток" і "Фора" запровадили у 2020 р. швидкі послуги прямої доставки для споживачів, які уникали відвідування торговельних точок через побоювання заразитися COVID-19. Магазини "Лоток" здійснювали доставку в межах 1 км від своїх торгових точок, "Фора" пропонує доставку протягом двох годин від часу замовлення, а мережа "Коло" приймає замовлення за телефоном та гарантує доставку упродовж 30 хвилин. На підтримку споживачів, які намагаються уникати зайвих контактів у торгових точках, супермаркети інвестують в електронні платформи та розширення послуг доставки. Крім того, наприклад, "АТБ-маркет" щодня виділяє годину, коли тільки літні люди можуть робити покупки, щоб створити безпечніше середовище.

Однією з основних переваг переходу на онлайн-продажі є те, що оператори ритейлу продовжують працювати й отримувати дохід під час жорстких карантинних обмежень, коли магазини закриваються, при цьому після завершення таких періодів багато споживачів продовжують користуватися послугами інтернет-магазинів, щоб уникнути ризику зараження. Торговельні мережі по-різному відреагували на виклики пандемії та вибудовують стратегію подальшого розвитку, що відображено в табл. 1.

Таблиця 1

Особливості діяльності торговельних мереж України у період пандемії SARS-CoV-2 та напрями їхнього розвитку