Прогнози розвитку експортного контролю за товарами подвійного використання в підприємництві в післявоєнний період

Размещено на http://www.allbest.ru/

Прогнози розвитку експортного контролю за товарами подвійного використання в підприємництві в післявоєнний період

Желізко Ю.М.

аспірантка, економічний факультет, кафедра екологічного менеджменту та підприємництва, Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Анотація

Розвиток експортного контролю над товарами подвійного використання в бізнесі в післявоєнний період, ймовірно, продовжиться, оскільки уряди продовжують надавати пріоритет національній безпеці та зусиллям з нерозповсюдження. Це може включати посилення співпраці та гармонізацію правил експортного контролю, а також використання новітніх технологій, таких як штучний інтелект і блокчейн, для посилення можливостей моніторингу та правозастосування. Однак конкретна траєкторія та масштаби цих змін залежатимуть від низки політичних, економічних і технологічних чинників. Метою даної статті є дослідження напрямів розвитку експортного контролю за товарами подвійного використання і підприємництві в післявоєнний період та обґрунтування прогнозів, чинників і заходів підвищення ефективності такого контролю в Україні.

Ключові слова: експортний контроль, товари подвійного використання, післявоєнний період, законодавство ЄС, національна безпека.

Annotation

Export controls are government policies and regulations designed to restrict the export of certain goods, technologies, and services that may have military or strategic applications or may be used to support human rights abuses. Dual-purpose goods are goods such as: electronics and chemicals, modern materials and technologies that can have both civilian and military applications.

In the post-war period, after World War II, export control regulations became increasingly important in preventing the spread of weapons of mass destruction (WMD) and other advanced technologies that could be used for military purposes. International agreements such as the Wassenaar Arrangements, the Nuclear Suppliers Group and the Australia Group were created to promote cooperation between countries and harmonize export control regulations.

The development of export controls over dual-use items in business in the post-war period is likely to continue as governments continue to prioritize national security and non-proliferation efforts. This may include increased cooperation and harmonization of export control regulations, as well as the use of new technologies such as artificial intelligence and blockchain to enhance monitoring and enforcement capabilities. However, the specific trajectory and scope of these changes will depend on a number of political, economic, and technological factors. The purpose of this article is to study the directions of development of export control over dual-use goods and entrepreneurship in the post-war period and to substantiate the forecasts, factors and measures to improve the effectiveness of such control in Ukraine. експортний контроль товар

Вступ

Постановка завдання. Експортний контроль - це урядова політика та правила, спрямовані на обмеження експорту певних товарів, технологій і послуг, які можуть мати військове або стратегічне застосування або можуть бути використані для підтримки порушень прав людини. Товари подвійного призначення - це товари, такі як: електроніка та хімікати, сучасні матеріали та технології, які можуть мати як цивільне, так і військове застосування.

У післявоєнний період, після другої світової війни, правила експортного контролю набували все більшого значення у запобіганні розповсюдженню зброї масового знищення (ЗМЗ) та інших передових технологій, які можуть бути використані у військових цілях. Міжнародні угоди, такі як Вассенаарські домовленості, Група ядерних постачальників та Австралійська група, були створені для сприяння співробітництву між країнами та гармонізації правил експортного контролю.

Останніми роками зростає визнання необхідності модернізації та посилення правил експортного контролю у відповідь на нові загрози та технологічний розвиток. Наприклад, використання алгоритмів штучного інтелекту та машинного навчання може забезпечити більш ефективний та дієвий моніторинг експортної діяльності, тоді як технологія блокчейн може підвищити простежуваність та прозорість ланцюгів постачання товарів та послуг.

Однак розвиток експортного контролю за товарами подвійного використання в умовах глобалізації також залежить від низки політичних та економічних чинників. Наприклад, напруженість у відносинах між такими великими державами, як США і Китай, може ускладнити зусилля з гармонізації правил експортного контролю, а економічні інтереси бізнесу можуть вступати в протиріччя з міркуваннями національної безпеки. Траєкторія подальшого розвитку подій у цій сфері залежатиме від того, як ці та інші фактори будуть діяти в найближчі роки.

Для України розвиток експортного контролю за товарами подвійного використання є особливо важливим з огляду на її геополітичне становище та історію конфліктів. Україна розташована в регіоні геополітичної напруженості та має історію виробництва і продажу зброї, що викликає занепокоєння щодо розповсюдження технологій і досвіду, пов'язаних зі створенням зброї масового знищення.

В останні роки Україна зробила кроки для посилення свого режиму експортного контролю, включаючи прийняття нового закону про експортний контроль у 2018 році та впровадження реформ, спрямованих на підвищення ефективності та прозорості процедур ліцензування товарів і послуг. В умовах євро інтеграційних процесів Україна прагне узгодити свої правила експортного контролю з правилами Європейського Союзу, що може сприяти розвитку торгівлі та підвищенню конкурентоспроможності України на світовому ринку.

Однак зусиллям України щодо посилення режиму експортного контролю перешкоджає низка політичних та економічних чинників, зокрема корупція, політична нестабільність і слабка інституційна спроможність. Ці фактори можуть підірвати ефективність української системи експортного контролю та ускладнити запобігання несанкціонованій передачі чутливих технологій і товарів.

Загалом, розвиток експортного контролю над товарами подвійного використання в Україні, ймовірно, залишатиметься важливим питанням у найближчі роки, оскільки Україна прагне збалансувати інтереси національної безпеки з необхідністю сприяння економічному зростанню та розвитку. Траєкторія подальшого розвитку подій у цій сфері залежатиме від низки факторів, зокрема, від здатності України подолати корупцію та покращити інституційну спроможність, а також від геополітичного та економічного контексту, в якому вона працює.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженню питань підвищення ефективності та встановлення напрямів подальшого удосконалення експортного контролю за товарами подвійного використання присвячено праці багатьох науковців, серед яких: Jurgaitis R. [9], Hood A., Tauwhare R. [8], Giumelli F., Hoffmann F., Ksi^zczakovв, A. [7], Urbanski K.[13], Weber P., Schneider G. [14] та інші.

Формулювання цілей статті. Метою даної статті є дослідження напрямів розвитку експортного контролю за товарами подвійного використання і підприємництві в післявоєнний період та обґрунтування прогнозів, чинників і заходів підвищення ефективності такого контролю в Україні.

Результати

Україна укладає угоди про вільну торгівлю (УВТ) з метою сприяння двосторонній торгівлі. На сьогодні Україна уклала 18 угод про вільну торгівлю з 47 країнами. Угоди про створення зон вільної торгівлі з ЄС та Канадою набули чинності в 2017 році. У 2018 році Україна приєдналася до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження (Конвенція Пан-Євро-Мед). Угоди про ЗВТ з Великою Британією та Ізраїлем набули чинності 1 січня 2021 року [4].

Україна активно застосовує засоби торговельного захисту для захисту вітчизняних виробників, дозволені Світовою організацією торгівлі (СОТ) (переважно антидемпінгові та спеціальні заходи). Останнім часом спостерігається збільшення кількості захисних заходів. Крім того, Україна застосовує антидемпінгові та спеціальні захисні заходи до деяких товарів з Білорусі, яка не є членом СОТ.

Україна також активно використовує інші інструменти СОТ. Наприклад, останнім часом Україна робить більше заяв у комітетах СОТ та ініціює більше суперечок. У 2020 році Україна приєдналася до Багатосторонньої тимчасової апеляційної арбітражної угоди (MPIA) на основі статті 25 Домовленості про врегулювання суперечок (DSU) [5].

Однією з базових цілей українського уряду є сприяння експорту товарів вітчизняного виробництва. Наприкінці 2017 року Кабінет Міністрів України (КМУ) затвердив Експортну стратегію України на 2017-2021 роки [6]. Це план дій, який визначає ключові стратегії розвитку експорту в Україні, включаючи інституційну реформу та вдосконалення роботи органів, що займаються просуванням експорту. Наразі уряд працює над оновленням Експортної стратегії.

Існує також спеціальна процедура, що регулює експорт товарів військового призначення та подвійного використання. Експорт таких товарів регулюється насамперед Законом "Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання" № 549 від 20 лютого 2003 року [7].

Перелік товарів військового призначення, визначений у Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення, затвердженому Постановою КМУ № 1807 від 20 листопада 2003 року [8].

Перелік товарів подвійного використання визначений у Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів подвійного використання, затвердженому Постановою КМУ № 86 від 28 січня 2004 року [9].

Закон "Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання" № 549 від 20 лютого 2003 року [10] передбачає систему ліцензування та надання дозволів на експорт, транзит і брокерську діяльність з товарами подвійного використання, а також на надання пов'язаної з ними технічної допомоги та послуг.

Відповідно до закону № 549 Державна служба експортного контролю України відповідає за впровадження та забезпечення режиму експортного контролю в країні. Це Відомство відповідає за видачу ліцензій на експорт і транзит товарів подвійного використання, а також за проведення інспекцій і розслідувань з метою забезпечення дотримання правил експортного контролю.

Україна прийняла правила ЄС щодо експортного контролю товарів подвійного використання та створила національний контрольний список товарів подвійного використання, який відповідає загальному списку ЄС [4-6].

Однак ефективність режиму експортного контролю в Україні піддається сумніву через низку чинників, серед яких корупція, політична нестабільність та слабка інституційна спроможність. Ці фактори можуть підірвати здатність Державної служби експортного контролю ефективно здійснювати моніторинг та забезпечувати дотримання правил експортного контролю, а також підвищити ризик несанкціонованої передачі чутливих технологій та товарів.

Основною перспективою розвитку експортного контролю за товарами подвійного використання в підприємництві в післявоєнний період є гармонізація українського законодавства із нормативними вимогами ЄС в контексті набуття Україною статусу країни-кандидата. Розглянемо детальніше досвід ЄС.

Якщо для зброї ризик передачі товарів, внесених до Списку боєприпасів Вассенаарських домовленостей або Спільного військового списку ЄС, є досить низьким через їхнє цільове кінцеве використання, то для товарів подвійного використання ситуація є складнішою. Для операторів ЄС, включно з університетами, предмети подвійного використання перелічені в Регламенті 2021/82113 [11]. Список складається з численних позицій і включає 10 категорій. Деякі з цих категорій, такі як електроніка, комп'ютери, аерокосмічна промисловість, датчики і лазери, безпосередньо перегукуються з дослідницькою діяльністю, яка може проводитися в університетських дослідницьких лабораторіях. На відміну від промислових операторів, які в основному передають обладнання і матеріали, університети не є виробничими підприємствами, і їхня передача - це, по суті, технологія, часто в нематеріальній формі, або надання технічної допомоги. Це може полягати, наприклад, у передачі віртуальними засобами даних, програмного забезпечення, результатів досліджень кінцевим користувачам, розташованим у третій країні. Тому контроль за діяльністю, пов'язаною з товарами подвійного використання, стикається з двома основними труднощами [6-8].

Перша полягає в усвідомленні науковою спільнотою того, що деякі види їхньої діяльності можуть підпадати під сферу дії законодавства про контроль за торгівлею і вимагати дозволу від державних органів. У зв'язку з цим, принцип, що дозволяє державним органам перевіряти і потенційно утримуватися від співпраці між двома лабораторіями, може бути сприйнятий дослідниками як посягання на принцип академічної свободи. Таке сприйняття буде посилюватися тим фактом, що більшість науковців вважають, що їхні дослідницькі цілі не пов'язані зі зброєю масового знищення або будь-якою іншою забороненою діяльністю. Таке розуміння нерозривно пов'язане з неправильним сприйняттям концепції товарів подвійного використання. Наукова спільнота зазвичай розуміє, що причина контролю товарів подвійного використання полягає в їх безпосередньому внеску в заборонені види використання, передбачені дослідником або його колегами в третій країні, в той час як для влади необхідність контролювати передачу обумовлена лише ризиком потенційного внеску.

Ризик академічної співпраці або співробітництва з партнером у країні, що перебуває під санкціями, ухваленими Радою Безпеки ООН або Радою ЄС чи нелітературно визначеними їхніми державними органами, видається гіпотетичним, навіть якщо його не можна виключити. Для того, щоб бути забороненою, потрібно, щоб взаємодія між дослідниками двох країн передбачала передачу чогось із переліку або співпрацю з організацією чи особою, визначеною в санкційній резолюції або рішенні. Більшість санкцій, ухвалених ООН та ЄС, передбачають заморожування активів фізичних та юридичних осіб, що потрапили до переліку, обмеження на поїздки для осіб, що потрапили до переліку, або заборону на експорт звичайних озброєнь. Товари подвійного призначення та обладнання для кібер-спостереження - це категорії, які найчастіше пов'язані з академічною діяльністю і не часто підпадають під санкції. У списку санкцій, прийнятих ООН або ЄС, лише Білорусь, КНДР, М'янма, Іран, Росія, Сирія, Венесуела, Росія та Венесуела націлені на товари подвійного використання або обладнання для кібер-розвідки. Таким чином, ризики, пов'язані з академічною діяльністю, є не внеском у потенційне неправомірне використання предмета або технології, визначеної санкціями, а скоріше потенційною співпрацею з фізичною або юридичною особою, включеною до переліку. Складність імплементації цих санкцій полягає в тому, що науковці повинні усвідомлювати, що їхні колеги є мішенню обмежувальних заходів. Якщо для таких країн, як Північна Корея, Іран чи Сирія, наукова співпраця, безумовно, буде ретельно розглядатися дослідником через їхню історію розповсюдження, то ситуація може бути іншою з такими країнами, як Україна, Туреччина чи росія, де знання дослідника про потенційний ризик розповсюдження не так широко висвітлюється в ЗМІ [8-11].

Подібні труднощі можуть виникнути і при потенційній співпраці з особами, які перебувають під санкціями ООН або ЄС. Прийняти таку особу в дослідницькій лабораторії ЄС буде в принципі неможливо, оскільки її візова заявка не буде задоволена державною владою приймаючої країни, яка зазвичай перевіряє заявки на отримання візи за санкційними базами даних. Ситуація ускладнюється, якщо дослідницька співпраця з особою, включеною до переліку, здійснюється через віртуальні обміни або коли обміни відбуваються в третій країні. У цьому випадку дослідницька лабораторія ЄС буде покладатися на знання того, що така особа перебуває в списку [11-14].

Регулювання експортного контролю за товарами подвійного використання у сфері бізнесу в Україні є важливим питанням для національної безпеки та економічного розвитку країни. Ефективність режиму експортного контролю в Україні залежатиме від її здатності вирішувати проблеми, пов'язані з корупцією та слабкими інституціями, а також від її спроможності привести своє законодавство у відповідність до найкращих міжнародних практик та сприяти співпраці з іншими країнами. Ключові чинники впливу на ефективність експортного контролю товарів подвійного використання в Україні у повоєнний період наведені в таблиці 1.

В цілому, спираючись на дані, наведені в таблиці 1, можна зробити висновок про те, що ефективність експортного контролю товарів подвійного використання в Україні у повоєнний період залежатиме від низки політичних, економічних і технологічних чинників.

Таблиця 1

Фактори впливу на ефективність експортного контролю товарів подвійного використання в Україні