Використання сучасних технологій маркетингу у сфері ринку освітніх послуг

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вінницький національний аграрний університет

ВИКОРИСТАННЯ СУЧАСНИХ ТЕХНОЛОГІЙ МАРКЕТИНГУ У СФЕРІ РИНКУ ОСВІТНІХ ПОСЛУГ

Бєлкін Ігор Володимирович кандидат

педагогічних наук, старший викладач

кафедри аграрного менеджменту та маркетингу

м. Вінниця

Анотація

Сучасний процес розвитку багатьох сфер суспільства вимагає від соціуму максимальної гнучкості. Не залишились осторонь і такі важливі віхи економіки суспільства як наука та ринок. Два поняття, які на перший погляд можуть майже нічого подібного між собою не мати, проте аналізуючи ринкові процеси у цілому, враховуючи їх кардинальний взаємозв'язок один з одним, можна зробити остаточні висновки про те, що сучасні технології маркетингу, тісно і глибоко прижилися в тому числі і в освіті, а сучасна освіта просто необхідна для того, щоб ринок був і розвивався [1. C. 138].

Отже, взаємозв'язок цих двох напрямків встановлено, так само як і їх взаємозалежність. У процесі наукового дослідження акцентується увага на пошуках альтернатив стратегій маркетингу для підняття такого важливого процесу, у тому числі і для ЗВО, як конкурентоспроможність.

В змісті статті також йде мова про типові проблеми розвитку та взаємодії цих двох процесів. Приділяється увага і тим реаліям сьогодення, в яких опинилась країна під час війни. Пропонуються та характеризуються тенденції, питома вага яких забезпечує не тільки безперебійність функціонування норм ринку і освіти, а і їх динамічний, перспективний рух.

Акцентується погляд і на тому, що кожен ЗВО сьогодні має знайти та встановити свій, особистий баланс не тільки як об'єкт на ринку в конкурентному просторі, а і як структурна одиниця, яка має власний набір внутрішніх стратегій, які мають гармонійно доповнювати одна одну і робити заклад освіти реально конкурентоспроможним.

В даному контексті потрібно звернути увагу і на те, що освіта за весь процес свого існування дійшла до того моменту, коли постала велика необхідність її структурної перебудови, реформ, модернізації та реконструкції. Формальні та неформальні стандарти вищої освіти в свій час вже давно потребували свого всестороннього оновлення. Все це зараз знаходится в активній стадії роботи і станом на сьогодні, сміливо можна констатувати чималий прогрес в цьому напрямку.

Ключові слова: маркетинг, ринок, освіта, економіка, стратегія.

Annotation

Belkin Ihor Volodymyrovych PhD in pedagogical, senior lecturer of the Department of Agricultural Management and Marketing of the Vinnytsia National Agrarian University, Vinnytsia

USE OF MODERN MARKETING TECHNOLOGIES IN THE FIELD OF EDUCATIONAL SERVICES MARKET

The modern process of development of many spheres of society requires maximum flexibility from society. Such important milestones of the society's economy as science and the market were not left out. Two concepts, which at first glance may have almost nothing in common, but analyzing market processes as a whole, taking into account their fundamental relationship with each other, we can draw final conclusions that modern marketing technologies have taken root closely and deeply in including in education, and modern education is simply necessary for the market to exist and develop.

So, the relationship between these two areas has been established, as well as their interdependence. In the process of scientific research, attention is focused on the search for alternatives to marketing strategies for raising such an important process, including for higher education institutions, as competitiveness.

The content of the article also deals with typical problems of the development and interaction of these two processes. Attention is also paid to those realities of the present in which the country found itself during the war. Trends are proposed and characterized, the specific weight of which ensures not only the uninterrupted functioning of market and education norms, but also their dynamic, prospective movement.

Emphasis is also placed on the fact that each HEI today must find and establish its own, personal balance not only as an object on the market in a competitive space, but also as a structural unit that has its own set of internal strategies that should harmoniously complement each other and to make the educational institution really competitive.

In this context, it is necessary to pay attention to the fact that education during the entire process of its existence has reached the point when there is a great need for its structural restructuring, reforms, modernization and reconstruction. Formal and informal standards of higher education have long been in need of comprehensive renewal. All this is now in an active stage of work, and as of today, it is safe to say that considerable progress has been made in this direction.

Keywords: marketing, market, education, economy, strategy.

Постановка проблеми

За умов сучасного темпу розвитку економіки як загального, все цілого процесу, у зміст якого входить цілий ряд державних підсистем, актуальність поступово почала зростати і в такому, на перший погляд незалежному процесу як наука. Пояснюється це одразу двома напрямками. Зміст першого зводиться до того, що будь який навчальний заклад є окремим стриктурним елементом, який повинен мати здатність конкурувати на ринку. Адже ні для кого не секрет, що навчальні заклади сьогодні мають різні форми власності, вони мають право самостійно обирати власну концепцію поведінки, а відтак - бути конкурентоспроможними. І друге - це необхідність нових фахівців у сфері економіки країни. Таку здатність для ринку і соціуму може надати здебільшого лише сфера освіти [2].

Продовжуючи розкривати зміст дослідження, варто також зауважити і реалії сьогодення нашої держави. Втручання ворога в нашу країну значною мірою вніс суттєві кориговки як в економічний процес держави так і в науковий, не говорячи вже про всі інші напрямки. Відтак, роблячи коротенький підсумок по вищесказаному хочеться зауважити. Процес освіти перейшов на черговий виток свого розвитку. Це є не що інше, як здатність продовжувати освітній процес за воєнних умов. І зміст питання тут зводиться не тільки до, виключно, внутрішнього процесу сфери освіти як такої. Сюди і з великою необхідність потрібно додати той спект маркетингових прийомів, стратегій і планування, які б забезпечили подальший безперебійний взаємозв'язок ринку і освіти.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Насправді проблематиці взаємозв'язку ринку і освіти протягом останнього часу приділяли увагу чимала кількість авторів та науковців іноземного та вітчизняного походження. Достатній інтерес складають роботи Ф. Котлера, М. Крістофера, X. Пек, М. Бейкера, К. Мозера, М. Мак-Дональда, М. Портера.

Що ж стосується вітчизняних науковців, які займались дослідженням маркетингових процесів у сфері освітніх послуг, заслуговують на увагу роботи С. Білоусова, Н. Верхогляд, С. Вільчинської, А. Дмитрів, В. Матюхіна, І. Маштакова, О. Родіонов, А. Павленко, Н. Савицька.

Аналізуючи роботи вищевказаних авторів, можна виділити таку, загальну рису, що притаманна ідеї кожного з них, а саме: структура сучасної вищої освіти сьогодні чітко нагадує принцип роботи підприємництва. Окрім вищезгаданої конкуренції, вища освіта сьогодні використовує такі маркетингові процеси як планування, стратігя, комплекс маркетингу, маркетингові інформаційні системи тощо.

Проте незважаючи на значну кількість уваги науковців у цьому напрямку та кількості написаних робіт, зауважимо, що тема продовжує залишатись актуальною для її подальшого вивчення, аналізу, розвитку та концентрації.

Мета статті - окреслити чіткі грані актуальності та взаємозалежності таких процесів як ринок, маркетинг та освіта.

Виклад основного матеріалу

Отже, переходячи безпосередньо до викладення основної суті тематики нашого дослідження зупинимося ще раз на тому, наскільки тісним взаємозв'язком пов'язані між собою освіта і ринок. Однією із головних рушійних сил країни і її економіки продовжує залишатися людський потенціал. Це практичні, кваліфіковані та конкурентоспроможні спеціалісти. І в розвиток цього потенціалу беззаперечно значну роль вносить освіта.

Сьогодні освітній процес - це невід'ємна ланка економічної діяльності. Її результати закладаються і враховуються у ключові одиниці економіки. Сьогодні вартість освіти на пряму пов'язана із вартістю товарів та послуг на ринку. Ринок послуг освіти в країні працює по загальноприйнятим нормам і тут доречним було б зауважити про таке ринкове поняття як «кон'юнктура ринку» тобто співвідношення попиту і пропозиції. Адже за умов сучасних ринкових відносин ці поняття, навіть у сфері науки не можуть іти в розріз один одному [3. C. 358-340].

Головними діючими особами на ринку, що формують попит на послуги освіти є безпосередньо самі здобувачі - з одного боку та ЗВО з іншого. І починаючи із цього моменту, розпочинається прямий ринковий контакт між попитом і пропозицією.

Характеризуючи динаміку вітчизняного ринку послуг освіти за умов сьогодення необхідно зауважити певну негативну тенденцію цього процесу. Спочатку демографічні показники, потім карантинні обмеження, а зараз і військовий конфлікт у нашій країні зробили свій негативний вплив. У результаті ми маємо значний відтік однієї із сторін процесу - це потенційних абітурієнтів, а з іншого боку - кваліфікованих фахівців, які надавали освітні послуги. Відтак, процес зазнав серйозної дискримінації у своєму змісті. Проте, проводячи глибокий аналіз дослідження тематики є необхідність підняти питання про перспективи цього напрямку. Відтак, на арену виходить дистанційна форма навчання, як важливий елемент підтримки ситуації, що склалась «на плаву».

Дистанційна освіта мовою ринку - це форма взаємодії між основними учасниками даного ринкового аспекту на відстані. На сьогодні є ряд комп'ютерних програм, зокрема Meet, Zoom тощо, які в свою чергу забезпечують безперебійність ринково-освітнього процесу. Говорячи про дистанційну освіту у цілому, зупинимось на таких, загальноприйнятих дискусійних моментах стосовно «зла» чи «користі» дистанційного навчання як такого. Сьогодні часто можна почути закоренілий стереотип про те, що дистанційна освіта не те що не може бути бодай хоч якимось елементом ринкового процесу. Вона не може забезпечити головної своєї мети - навчити майбутнього висококваліфікованого фахівця. Що ж, спробуймо проаналізувати і розібратися у цій «стереотипній» проблемі.

По перше дистанційна форма навчання - це не лише контекст здебільшого вимушених кроків у нашій країні. Це той вид освіти, який вже досить давно використовується за кордоном, а закордонних фахівців здебільшого зовсім не прийнято рахувати як низько кваліфікованими. Дистанційна форма навчання за кордоном в переважній своїй більшості використовується в силу своєї раціональності та практичності. Адже там суть такої тенденції зводиться до можливості отримати освіту без відриву від виробництва. Тобто освіта поєднується із виробництвом !

Чому ж тоді сьогодні ми стаємо свідками з одного боку негативного відношення і сприйняття дистанційної форми навчання, а з іншого боку бачимо це як засіб необхідності?

На наш погляд подібну дилему можна вирішити двома способами, а саме:

1. Приділивши більшу увагу людському фактору.

2. Розібратися у самому змісті використання дистанційної форми навчання.

Ні для кого не секрет, що освіта - це в першу чергу послуга. Будь яка послуга може надаватися в різні способи. Мало того, говорячи сьогодні про такі елементи маркетингу як товарна політика відомо, що один і той же фахівець може надати одну і ту ж послугу по різному. Причин тому предостатньо. Починаючи від загального самопочуття, настрою, обставин і т.д. Відтак - робимо поточний висновок. Якість наданої послуги залежить в першу чергу не від того, що послуга надається дистанційно. Ця якість в даному прикладі повність залежатиме від того, як її надають і від того як її сприймають. І за даних умов вже немає різниці чи це процес, що відбувається «онлйн» чи «офлайн».

І наступне. Зміст вище окресленої дилеми в нашому суспільстві пояснюється ще і тим, що мова йде про освіту в цілому у тому числі і початкову. Ми ж, у своєму дослідженні більше робимо акцент на середньоспеціальну та вищу освіту.

Зупинимось на умовних, виділених нами у процесі дослідження, специфічних якостях дистанційної освіти:

- Зручність, гнучкість та адаптивність - як взаємодоповнюючі одна одну ланки.

- Нова роль головних учасників процесі з обох сторін.

- Можливість індивідуальної форми спілкування.

- Мобільність обох сторін учасників процесу.

Здатність отримати чи обмінятися закордонним досвідом

Відтак - підводимо підсумки по вищесказаному. Змушена політика переходу на здебільшого дистанційну форму навчання в нашій країні не є настільки критичною в тому розумінні, у якому ми звикли її сприймати. Кваліфікуватимемо це як пережиток минулих часів на пострадянському суспільстві. І друге, що хочеться зауважити, на ринку в сучасних умовах важливіший скоріш все-таки не метод, а результат.

Переходячи плавно до наступної сторони теми нашого дослідження ще раз проконстатуємо у якості декількох слів попередню. Отже, в умовах сучасної проблеми демографічного та політичного характеру виникає необхідність зупинитись в деталях на основних методах та пропозиціях вирішення даної проблеми. Підкреслимо те, що для утримання власних позицій на ринку, заклади вищої освіти використовують маркетингові прийоми. Використання прийомів маркетингу в освіті стало корінним переворотом інтересів у цій сфері. Раніше заклади вищої освіти орієнтувались на власну концепцію, яка довгий час, в силу людського фактору не змінювалась. Конкурсні набори виконувались та перевиконувались з року в рік. Якість наданої освіти було питанням, якщо не спірного характеру то дискусійного - однозначно. Це тривало до того періоду, допоки ринок не став вимагати від фахівців дійсно професійних навиків, яким вони відповідають. З цього періоду процеси в науці починають докорінно змінюватись. Це стосується абсолютно всіх віх наукового формату.

Відтепер - не заклад освіти диктує свої умови на ринку, а споживач. Ситуація досить таки докорінних змін, якщо навести порівняльну характеристику тих часів і сьогодення. Проте потрібно зауважити, що тут немає місця односторонньому підходу. Що мається на увазі. Споживач не є єдиним, одностороннім «диктатором» своїх умов на ринку. Заклади вищої освіти мають створити відповідні умови, які б привернули увагу потенційних споживачів. Щоб потенційний споживач пішов навчатись не в заклад, в якому немає альтернатив (старий принцип), а в той, який забезпечить йому можливість зростати професійно та особистісно. На даному етапі можна сміливо констатувати пряме використання ЗВО комплексу маркетингу. Дослідження ринку освітніх послуг, конкурентів, вибір цільових сегментів споживачів та позиціонування навчального закладу, формування маркетингової стратегії на основі конкурентних переваг послуги є необхідними складовими маркетингового управління і відправними точками формування комплексу маркетингу ЗВО.

Отже, повертаємось до комплексу маркетингу ЗВО і характеризуємо цей процес у розрізі надання освітніх послуг:

Product (власне сама освітня послуга). Напевно можна абсолютно точно констатувати той факт, що в контексті даного дослідження - це найобширніший спектр дій, який не залишений творчості, смикалки, професіоналізму тощо. Питання дійсно об'ємне і потребує чималу кількість охарактеризованих сторін з проблеми даного питання. Ми зупинимось на ключових: ринок маркетинг освіта послуга

- Розширення кількості спеціальностей.

- Залучення висококваліфікованих працівників до навчального процесу.

- Культурно-розважальні сектори.

- Залучення стейкхолдерів.

- Проходження практики за кордоном.

- Додаткові послуги (їдальні, гуртожитки, соціальний пакет).

Звичайно, що це далеко не весь перелік, який може входити в даний фронт робіт. Варто зауважити, що можуть використовуватись і сукупність вощезазначених методів.

Prise (ціна). Звичайно ж, ні для кого не секрет, що ціна здебільшого є вирішальним аспектом щодо прийняття рішення придбання послуги споживачем чи ні. Взагалі процес ціноутворення є досить складним та трудомістким, адже всім нам відомий термін «рентабельність підприємства», який ще ніхто не відміняв. Тому сьогодні ми можемо спостерігати серйозну аргументацію з боку ЗВО стосовно оплати за навчання.

Promotion (просування). Форма просування є зазвичай типовою у сфері освітніх послуг. Сюди в першу чергу відносять профорієнтаційні заходи, участь у яких можуть брати безпосередньо і самі студенти. Це різного виду реклама. Відгуки.

Говорячи зараз про систему просування, а коротше кажучи про збут освітньої послуги, на нашу думку потрібно враховувати ще один, черговий стереотип, який встиг вкорінитись у свідомість індивідуумів нашого суспільства. Не секрет, що завжди задоволений студент буде тоді, коли отримуватиме позитивні бали. І навпаки. Ображена особистість зазвичай ніякої гарної політики відгуків про навчальний заклад не зробить. І там, явно очевидний факт, який ми називаємо «об'єктивність» вже відкладений далеко на задній план. Він просто не враховується. На перше місце виходять емоції, а не об'єктивність. Тому, даючи характеристику цій стороні просування послуги (нагадаймо. Вона чимала), потрібно правильно підійти до цього процесу у цілому.

Тут з'являється необхідність ще одного фактору, зміст якого зводиться до гонитви за результатом. Роль абітурієнта та студента виноситься на перший план. Спрацьовує, на наш погляд, в даній ситуації хибний приклад, який звучить «Клієнт завжди правий». Цей приклад може бути дієвим у всіх інших випадках, але на в такій сфері, як сфера освіти. Справа в тому, що здобувачі, це в левовій долі є особистості, які стоять на шляху розвитку свого внутрішнього стержня. Це особистості, які розвиваються, які мають ще не достатньо сформовану особистісну лінію.

Все це безумовно, в чергове, підкреслює всю складність і серйозність процесу, але попри все, механізм працює в позитивному напрямку.

Plase (місце). Поняття «місце надання послуги» вирішує далеко не останнє місце у прийнятті позитивного рішення, адже визначається рівень досяжності і комфорту в отриманні послуги [4].

Сьогоднішні тенденції розвитку комплексу маркетингу сягнули не лише формату «4Р». Є ї інші складові, які по праву доповнюють цей ринковий процес. Проте ми зупинились на класичній інтерпретації комплексу маркетингу і переходимо до інших сторін характеристики теми нашого дослідження.

Сьогодні на ринку ми можемо спостерігати тенденцію ритмічного збільшення попиту на освітні послуги. Причина тому зводиться до необхідності роботодавцем мати дипломованих працівників. Це призводить до того, що створені, нові освітні заклади в переважній своїй більшості надають ідентичні послуги та тим самим створюючи конкуренцію між даними установами в цій сфері. Очевидним стає той результат, що перед навчальними закладами постає проблема пошуку нових шляхів та форм підвищення конкурентоспроможності.

Уникнути або суттєво спростити цю ситуацію може процес преведення ринкового дослідження. В реаліях сьогодення жодна організація не може ефективно функціонувати без застосування маркетингових досліджень. Повною мірою це відноситься і до аналізу ринку освітніх послуг в Україні.

На нашу думку, створюючи процес аналітичного дослідження з метою отримання відповідних висновків варто сконцентруватися на наступному:

- збереження тих позицій, що вже є надбаними;

- акцентування уваги споживача на конкретних вигодах, які він може отримати у майбутньому;

- створення корпоративного образу;

- формування позитивної громадської думки;

- постійна робота над створенням репутації ЗВО;

- вміння утримати позиції ЗВО на ринку освітніх послуг в ситуації жорсткої конкуренції.

Вище, в нашому дослідженні ми згадували про те, що здійснюючи просування власних послуг не завжди доцільно використовувати субєктивне враження. Зараз, частково повертаючись до цієї тематики ми плавно переходимо до іншого. Позиція здобувачів вищої освіти в реаліях сьогодення кардинально відрізняється від позиції того, що було в епоху 80х, 90-х років. Переважна більшість студенства на сьогодні вже мають власні справи, погляди, життєві переконання. Тому головною ідеєю нашого акценту є те, що важливим аспектом постає саме вміння вести комунікацію. Вміння налагодити тісний взаємоз'вязок із реальними та потенційними сторонами процесу, що характеризується.

Черговим, немало суттєвим фактором слугують соціальні мережі в Інтернет, що є одним із сучасних інструментів відносно пошуку та підтримання ділових контактів. Він дозволяє забезпечити накопичення та автоматизацію управління соціальним капіталом, а саме, дієвим зв'язком між людьми [5]. Можливості онлайнових технологій варто використовувати і вищим навчальним закладам. Вище ми вже писали про те, що місце розташування, а саме, власне географія робить чималий вплив на комфорт отримання послуг. Крім того, тут варто ще додати, що вирішуючи питання філій, питання географії має займати далеко не останнє місце знаходження.

Але як бути в тому випадку, якщо просто не реально мати філії по всіх потенційно вигідних місцях? Так ось у цьому випадку і виникає логічна обґрунтованість нашої, вищеописаної думки - соціальні мережі.

Фактично ЗВО повинні бути там, де знаходяться їхні клієнти та споживачі. Відомо, що останні в свою чергу все більше є в різноманітних соціальних мережах, які стають новим потужним і вишуканим маркетингових каналом. Сьогодні освітній маркетинг має абсолютно реальні можливості стати індивідуальним, адже сайти соціальних мереж дають маркетологам нові можливості. За допомогою сайтів соціальних мереж можна вибудовувати лояльність до того чи іншого ЗВО. Люди беруть участь в онлайнових соціальних мережах для того, щоб спілкуватися зі своїми друзями. Часто темами для спілкування є навчання в університетах, перспективи вступу та ін. Маркетологи ЗВО можуть підтримувати розмову користувачів та створювати позитивну думку про нього, адже сайти соціальних мереж є ідеальним місцем для розмови про той чи інший заклад освіти, його позитивні сторони, перспективи розвитку. Цим самим створюється можливість для зацікавлення потенційних абітурієнтів. І якщо повернутися до теми нашого дослідження на початку статті, ми в чергове переконаємось стосовно доречності такого поняття, як дистанційна форма обміном інформації [6. C. 110].

Наступним елементом, який має теж чималу дієву силу - вірусний маркетинг і бенчмаркінг. Давно вже не секрет, що ситуація, коли людина здатна вагатись при прийнятті того чи іншого рішення часто потребує або звертається за тієї чи іншою порадою. Психологами давно установлено та охарактеризовано такий тип поведінки потенційних споживачів. На допомогу приходить вірусний маркетинг. За допомогою його техніки і підходів, він здатен впливати на свідомість і позицію споживача при прийнятті останнім відповідного рішення.

Якщо говорити про психологічні прийоми вірусного маркетингу то необхідно зауважити, що по своїй суті, його дієвість сміливо можна констатувати із його можливою не дієвістю. Чому ж так? Відповідь криється в тактиці використання правдивих, чи, інколи, не зовсім правдивих методів переконання. Справа в тому, що продемонструвавши потенційним споживачам вочевидь ту чи іншу послугу, останній зможе остаточно для себе вирішити всі так звані «за» і «проти».

Повертаючись до теми маркетингу освітніх послуг і продовжуючи розвивати тему вірусного маркетингу можна сміливо зробити припущення про те, що типовим проявом вірусного маркетингу для всіх ЗВО є «дні відкритих дверей». Процес, який по праву називають предметом широкої творчості і можливості вибору найрізноманітніших прийомів [7].

Сьогодні ми можемо бачити, як під час «дня відкритих дверей» сучасні заклади вищої освіти здатні демонструвати самі найпривабливіші сторони свого життя. Це і різного роду конкурси, таланти, інфраструктура та багато чого іншого [8].

Не дивлячись на те, що поняття «вірусний маркетинг» з'явилося достатньо давно, дієвість та вагомість його продовжує працювати в повній ефективності і по сьогодні. В наш час цей напрямок набуває все більшої популярності. Секрет полягає в тому, що вірусний маркетинг використовує звичку людей ділиться інформацією. Коли людина отримує смішне відео, красиву музику, незвичайну фотографію він в першу чергу поспішає поділитися цим з друзями. І таким чином отриманий файл дуже швидко поширюється в мережі [9. С. 197-198].

Є необхідність згадати і про таке ринкове поняття як «бенчмаркінг». Не вдаючись у зміст усіх подробиць коротко зауважимо. Бенчмаркінг - це вміння та здатність орієнтуватись на щось краще. Щось перспективніше. Проводячи паралель бенчмаркінгу їз тематикою нашого дослідження по праву можемо заявити: тут є тісний взаємозалежний зв'язок.

Кому, як не сучасним ЗВО орієнтуватись на прийоми бенчмаркінгу? Сьогодні в Україні налічується достатня кількість ЗВО які і по практиці і по рейтингам займають престижні місця в різних номінаціях. Тут є чимала необхідність згадати і про вищу освіту за кордоном. І хоч сьогодні можна почути чимало скептичних висновків про суттєву відмінність освіти вітчизняної від освіти закордонної, це не є причиною не орієнтуватися на краще. Важливо зазначити, що сьогодні українські ЗВО доволі вдало намагаються перейняти та поділитися спільним досвідом.

На умовне завершення нашої теми додаймо, що цікавим є факт постановки питання освітньої послуги в контексті ринку представниками економічної теорії. Приділяючи увагу економічній теорії, характеризуючи освітню послугу як, діяльність для задоволення освітніх потреб населення вони використовують трактування освітньої послуги як благо. Суспільне благо. В цьому випадку особливість освітньої послуги полягає в тому, що її споживання для індивідуума є певним благом, яке проявляється в нагромадженні знань, засвоєнні нової інформації, формуванні нових компетентностей. Сьогодні Конституція України, міжнародні документи декларують отримання освіти як основоположного права людини поряд з правом на працю, відпочинок тощо. Це дозволяє визначати освіту як суспільне благо, що має бути доступне кожній людині, яка прагне і здатна навчатися і через навчання забезпечувати власний розвиток.

Висновки

Підводячи загальні підсумки тематики нашого дослідження можемо зробити висновки, що перспективним напрямком розвитку сфери вищої освіти у контексті ринкової економіки є пошук та реалізація ефективної маркетингової стратегії, покликаної забезпечити конкурентоспроможність вузу. Тема освітніх послуг в сучасних умовах по праву сьогодні може бути проконстатована як неосяжна і творча позиція.

Першочерговим завданням, що забезпечує ефективну діяльність вузу на ринку освітніх послуг є формування та реалізація його економічно ефективної маркетингової стратегії. Застосування маркетингових прийомів на ринку освітніх послуг дасть можливість ЗВО успішно функціонувати та займати достойні конкурентні преваги на ринку. Разом з тим концепція маркетингового підходу по праву може стати перехідною концепцією, яка дозволить досягти вершини, де поєднуються інтереси ЗВО, споживачів і всього суспільства.

Література

1. Адель Світвуд. Маркетингова аналітика. Наш Формат. 2019. 152 С.

2. Балабанова Л.В. Маркетинг підприємства. Центр навчальної літератури (ЦУЛ). 2019.612 С.

3. Буднікевич І.М. Маркетинг у галузях і сферах діяльності. Центр навчальної літератури (ЦУЛ). 2019. 536 С.

4. Бурик А.Ф. Планування діяльності підприємства. Центр навчальної літератури (ЦУЛ). 2019. 260 с.

5. Іванова К., Овєчкіна О., Солоха Д. Планування маркетингу. Навчальний посібник. Центр навчальної літератури (ЦУЛ). 2019. 352 с.

6. Коваленко А.О. Стратегічне планування сталого розвитку України. ПрофКнига. 2018. 160 с.

7. Чухрай Н.І., Просович О. П. Стратегічне управління інноваційним розвитком підприємства. Львівська політехніка. 2015. 284 с.

8. Тягунова Н. Підприємництво і бізнес-культура. Кредитно-модульний курс. Центр навчальної літератури (ЦУЛ). К. 2019. 118 с.

9. Бєлкін І.В. Особливості вірусного маркетингу, бенчмаркінгу та соціально відповідального маркетингу як перспективних напрямків на ринку. Економіка та суспільство. 2022. Випуск 37. С. 195-202.

Referenses

1. Adel Svitvud. (2019) Marketynhova analityka [Marketing analytics]. Nash Format. 152 р. [in Ukrainian].

2. Balabanova L.V. Marketynh pidpryiemstva [Enterprise marketing]. Tsentr navchalnoi literatury (TsUL). 2019. 612 р. [in Ukrainian].

3. Budnikevych I.M. Marketynh u haluziakh i sferakh diialnosti [Marketing in industries and spheres of activity]. Tsentr navchalnoi literatury (TsUL). 2019. 536 p. [in Ukrainian].

4. Buryk A.F. (2019) Planuvannia diialnosti pidpryiemstva [Enterprise activity planning]. Tsentr navchalnoi literatury (TsUL). 260 р. [in Ukrainian].

5. Ivanova K., Oviechkina O., Solokha D. (2019) Planuvannia marketynhu. Navchalnyi posibnyk [Marketing planning. Tutorial]. Tsentr navchalnoi literatury (TsUL). 352 р. [in Ukrainian].

6. Kovalenko A.O. (2018) Stratehichne planuvannia staloho rozvytku Ukrainy [Strategic planning of sustainable development of Ukraine]. ProfKnyha. 160 р. [in Ukrainian].

7. Chukhrai N.I., Prosovych O. P. (2015) Stratehichne upravlinnia innovatsiinym rozvytkom pidpryiemstva [Strategic management of innovative development of the enterprise]. Lvivskapolitekhnika. 284 р. [in Ukrainian].

8. Tiahunova N. Pidpryiemnytstvo i biznes-kultura. Kredytno-modulnyi kurs. [Entrepreneurship and business culture]. Tsentr navchalnoi literatury. K. 2019. 118 р. [in Ukrainian].

9. Bielkin I.V. (2022). Osoblyvosti virusnoho marketynhu, benchmarkinhu ta sotsialno vidpovidalnoho marketynhu yak perspektyvnykh napriamkiv na rynku [Peculiarities of viral marketing, benchmarking and socially responsible marketing as promising trends in the market]. Ekonomika ta suspilstvo. Vypusk 37. Р. 195-202. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru