Взаємозв'язок комунікації підприємства з процесом формування маркетингової стратегії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара

ВЗАЄМОЗВ'ЯЗОК КОМУНІКАЦІЙ ПІДПРИЄМСТВА З ПРОЦЕСОМ ФОРМУВАННЯ МАРКЕТИНГОВОЇ СТРАТЕГІЇ

Смирнова Тетяна Анатоліївна старший викладач

кафедри маркетингу та міжнародного менеджменту

Голей Юлія Миколаївна асистент кафедри

маркетингу та міжнародного менеджменту

Анотація

комунікація підприємство цифровий корпоративний

У статті позначено важливість цифрової трансформації комунікацій підприємств у сфері маркетингу через активну цифровізацію сучасної економіки. Описано сутність комунікації та системи цифрової комунікації підприємства, виділено її започатковані компоненти. Виділено унікальні характеристики компонентів системи корпоративних комунікацій. Виділено основні ознаки якості системи комунікації підприємства, а також важливість збалансованого розвитку всіх складових її компонентів. Описано співвідношення зовнішньої та внутрішньої інформації у різних компонентах системи комунікацій підприємства. Акцентовано увагу на важливості маркетингових комунікацій у сучасній економіці у зв'язку з посиленням уваги впровадження маркетингової концепції в діяльність підприємств. Маркетингові комунікації вкрай важливі для залучення, утримання уваги клієнтів, формування максимального зручного для них процесу комунікацій, і, зрештою, отримання доходу та прибутку, обхід своїх конкурентів.

На сучасному підприємстві діє маркетинговий комплекс, який є внутрішньо фірмовим утворенням, що породжує складну систему управління ним. Весь маркетинговий ланцюг підприємства має єдину виробничо-комерційну основу, а сам процес управління маркетингом за основними його функціями досить трудомісткий. Тому зроблено акцент на застосуванні саме стратегічного підходу до маркетингової комунікаційної політики фірми є нагальною потребою суб'єктів ринкової діяльності. Маркетингова комунікаційна діяльність, як і маркетингова та ринкова діяльність підприємства, вимагає формування стратегії, яка спрямовуватиме діяльність підприємства у потрібному напрямі. Стратегічний підхід до маркетингової комунікації виходить з необхідності повного врахування загальнофірмової маркетингової стратегії і принципових властивостей будь-якої маркетингової комунікації як системи, так само як і особливостей її розвитку з урахуванням умов і цілей розвитку конкретної фірми.

Виділено загальна мета комунікаційної стратегії, стратегічні рішення щодо засобів комунікації, описано процес управління маркетинговою діяльністю.

Ключові слова: комунікації, комунікативні системи, інформаційне забезпечення, управління маркетингом, маркетингові комунікації, маркетингова комунікаційна стратегія

Annotation

Smyrnova Tetiana Anatolyivna Senior Lekturer of the Department of Marketing and International Management, Oles Gonchar Dnipro National University

Goley Yuliya Mykolaivna Assistant of the Department of Marketing and International Management, Oles Gonchar Dnipro National University

RELATIONSHIP OF ENTERPRISE COMMUNICATIONS WITH THE MARKETING STRATEGY FORMATION PROCESS

The article highlights the importance of the digital transformation of enterprise communications in the field of marketing due to the active digitalization of the modern economy. The essence of communication and the digital communication system of the enterprise is described, its initial components are highlighted. The unique characteristics of the components of the corporate communications system are highlighted. The main features of the quality of the company's communication system are highlighted, as well as the importance of the balanced development of all its components. The ratio of external and internal information in various components of the company's communications system is described. Attention is focused on the importance of marketing communications in the modern economy in connection with the increased attention to the implementation of the marketing concept in the activities of enterprises. Marketing communications are extremely important for attracting, keeping the attention of customers, forming the most convenient communication process for them, and, ultimately, obtaining income and profit, bypassing their competitors.

At a modern enterprise, there is a marketing complex, which is an internal company formation, which gives rise to a complex system of its management. The entire marketing chain of the enterprise has a single production and commercial basis, and the very process of marketing management is quite time-consuming according to its main functions. Therefore, the emphasis is placed on the application of a strategic approach to the marketing communication policy of the firm, which is an urgent need of the subjects of market activity. Marketing communication activity, as well as marketing and market activity of the enterprise, requires the formation of a strategy that will direct the activity of the enterprise in the right direction. A strategic approach to marketing communication is based on the need to fully take into account the company-wide marketing strategy and the fundamental properties of any marketing communication as a system, as well as the specifics of its development, taking into account the conditions and goals of the development of a specific company.

The general goal of the communication strategy, strategic decisions regarding means of communication are highlighted, and the process of managing marketing activities is described.

Keywords: communications, communications systems, information security, marketing management, marketing communications, marketing communications strategy

Постановка проблеми

Динамічність зовнішнього середовища, прискорення бізнес-процесів у цифровому просторі в сучасному світі вимагає від керівників підприємств миттєвого реагування на виклики ринку та вирішення внутрішніх виробничих проблем. Ефективність підготовки та прийняття управлінських рішень в даному випадку залежить від налагодженості системи комунікацій на підприємстві, безперервності реалізації всіх етапів комунікаційного процесу та донесення інформації з мінімальним рівнем її викривлення за умов використання елементів цифрового середовища. Нестабільний економічний стан, в якому сьогодні знаходиться більшість підприємств, особливо гостро поставив проблему вдосконалення управління комунікаціями підприємства, оскільки ефективні комунікації на практиці у стандартному вигляді є необхідною умовою досягнення цілей, що стоять перед менеджментом та власниками підприємств. Часто внаслідок недосконалої системи комунікацій суттєво знижується ефективність маркетингової діяльності підприємства.

Наразі це питання є дуже актуальним, оскільки впливає на перспективи виходу підприємств з кризи. В той же час, комунікації являють собою одне з дискусійних питань в сфері менеджменту та маркетингу, стосовно якого ясності в розумінні поки не досягнуто. Використання комунікацій як інструмента впливу на внутрішнє та зовнішнє середовища підприємства є одним із засобів удосконалення механізмів управління підприємством, які забезпечують його ефективне функціонування у маркетинговому цифровому середовищі.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

У сучасній науковій літературі існує досить багато робіт присвячених дослідженню сутності та особливостям комунікацій. Так, питаннями виділення поняття, сутності та особливостям реалізації комунікацій присвятили свої роботи такі автори як: Барабась Д.О., Бергельсон М.Б., Кобцев Р.Ю., Лєйхіфф Дж., Литовченко І.Л., Ботушан М.І., Лук'янець Т.І., Матвійчук-Соскіна Н., Примак Т.О., Романов А.А., Співак В.А., Спіріна М.В., Тищенко А.Н., Іванов Ю.Б., Кизим Н.А., ін. Зазначені автори розглядають комунікацію із різних аспектів: філософського, соціального, ін. Також є низка авторів, які розглядають комунікацію з погляду застосування у корпоративному управлінні, тобто, у діяльності підприємства, це такі автори як: Голик В.С., Петровська С.В., Челенкова А.П. та С. Гончарова, ін. Наголошує на важливості ролі комунікацій в менеджменті підприємства автори Божкова В.В. та Суярова О.О. Розгляд поняття «комунікації», автори Литовченко І.Л., Ботушан М.І. обмежують пошуки лише маркетинговою сферою її застосування. Тобто, можна сказати, що цілісного та системного дослідження щодо розвитку маркетингових комунікацій компаній з врахуванням цифрового середовищі вкрай недостатньо, що визначає актуальність теми статті.

Мета статті полягає в узагальненні поняття комунікаційні інструменти підприємства та інформації як основ комунікаційного менеджменту і практичних рекомендаціях з розробки та удосконалення комунікаційної маркетингової стратегії.

Виклад основного матеріалу

Існує тенденція серед глобальних організацій в усвідомленні критичної важливості та пріоритетності реалізації цифрової маркетингової стратегії у системі комунікації, але, при цьому, поки що багато компаній не можуть запровадити цифрові зміни у своїй організації. Так, 84% глобальних компаній стоять на порозі впровадження цифрової трансформації, але лише 3% підприємств завершили цифрові бізнес-перетворення [1]. Наприклад, недолік досвіду у галузі радикальної трансформації виробництва суттєво перешкоджає успішному застосуванню цифрових технологій.

Цифрова трансформація спричиняє реалізацію цифрових продуктів, перетворення організаційної структури, впровадження нових підходів ведення бізнесу та багато інших структурних внутрішніх змін у компанії, підвищенню маркетингового результату. Запуск цифрової трансформації потребує великих тимчасових та матеріальних ресурсів, тому організаціям необхідно сфокусуватися тільки на тих компонентах, які найефективніше сприяють впровадженню ефективних комунікаційних технологій. Основним призначенням системи комунікацій підприємства є забезпечення необхідного і достатнього інформаційного обміну між структурними елементами організації. При цьому повинна забезпечуватись достатня швидкість обміну інформацією, мінімальні втрати та спотворення повідомлень і необхідний рівень захисту конфіденційних даних.

Як і кожна система, комунікації повинні бути забезпечені вхідними ресурсами, технологіями та взаємодіями між внутрішніми елементами. Хоча ці елементи є варіативними і компонуються дуже по-різному, доцільно виділити основні з них (таблиця 1).

Таблиця 1

Елементи системи комунікацій підприємства та їх характеристики

Кожен з елементів системи комунікацій володіє своїми унікальними характеристиками, які можна оцінити за допомогою спеціальних та інтегральних показників.

Соціальна складова системи комунікацій важлива хоча б тому, що повної автоматизації обміну інформацією досягти поки що в принципі неможливо. Допоки персонал працюватиме з інформацією, його характеристики впливатимуть на ефективність комунікацій. Так, матиме значення професійна кваліфікація персоналу та рівень його володіння інформаційними технологіями, психологічні особливості працівників, їхні риси характеру та якість соціальних взаємодій у групах. Кожен з зазначених елементів соціальної складової системи комунікацій можна оцінити за допомогою низки показників [3, с. 67].

Технічна складова системи комунікацій є її інструментальною частиною, яка забезпечує автоматизацію обміну інформацією. Основними елементами є апаратне забезпечення, програмне забезпечення та канали зв'язку. Кожен з цих елементів має певні техніко-економічні характеристики, які надалі визначають ефективність цієї складової системи комунікацій.

Інформаційна складова визначається наявністю та можливістю доступу до необхідної інформації всередині підприємства та з зовнішнього середовища. Основними характеристиками інформаційної складової є розвиненість баз даних, система управління базами даних, ступінь їх використання, зручність доступу та пошуку даних тощо [3, с. 67].

Що стосується управлінської складової, то основним її призначенням є впорядкування бізнес-процесів та технологічних операцій, які супроводжують діяльність підприємства. Якщо завдання окремих працівників неструктуровані, немає чіткої ієрархії та послідовності виконання, неадекватні методи управління, то таку систему менеджменту автоматизувати недоцільно. Тому що хаос, присутній в управлінні просто перетвориться в автоматизований хаос, а встановлена інформаційна система працюватиме сама на себе [3, с. 68].

Якісна система комунікацій повинна спиратися на збалансовані групи елементів, які утворюють соціальну, технічну, інформаційну та управлінську складові. Однак, на практиці часто одна з названих складових не відповідає встановленим критеріям. Якщо слабка технічна база, то управління комунікаціями сповільнюється. Таке трапляється на підприємствах, які недавно працюють на ринку і втримують конкурентоспроможність за рахунок ентузіазму колективу та порівняно невеликих потреб у вхідній інформації [4, с. 90]. Якщо відстає інформаційне забезпечення, то управління комунікаціями не може забезпечити їх належної якості. Цей недолік можна компенсувати жорсткішим управлінням за умови, що технологічні процеси відпрацьовані і найближчим часом не потребуватимуть істотних змін. Крім того, персонал та технічна інфраструктура повинні давати певний запас міцності комунікаційній системі. Часто спостерігається ситуація, коли недостатньою є якість соціальних взаємодій чи кваліфікація персоналу. Тоді навіть у разі надлишковості інформаційного та технічного забезпечення управління комунікаціями є утрудненим. Особливо це відчувається, коли необхідно здійснювати організаційні зміни.

Для того, щоб вчасно усувати дисбаланси в системі комунікацій підприємства, повинна бути створена система діагностування та комплекс заходів з вдосконалення процесів обміну інформацією. Базою для діагностування та управління комунікаціями слугуватиме система показників та нормативів, розроблення і вдосконалення яких здійснюється на всіх рівнях управління для кожного з названих елементів чи їх груп. Управлінська, технічна та інформаційна складові системи комунікацій утворюють інформаційну систему підприємства. Якщо звернутися до класичних визначень інформаційної системи, то побачимо, що більшість з них подібні.

З семантичного погляду інформаційна система - це сукупність різноманітних взаємопов'язаних або взаємозалежних усебічних відомостей про стан об'єкта управління та процеси, що відбуваються на ньому і які виражені в показниках і інших інформаційних сукупностях та зібраних, оброблених за допомогою технічних (інформаційних і обчислювальних) засобів за визначеною методикою та заданих алгоритмах, і які відповідають вимогам керівної системи при її впливі на керовану [5, с. 32-33; 6, с. 55].

З технічного погляду інформаційна система - це набір взаємозалежних компонентів, що збирають, обробляють, зберігають і розподіляють інформацію, щоб підтримувати прийняття управлінських рішень і управління організацією загалом. Державний стандарт України визначає інформаційну систему, як систему, яка організовує нагромадження і маніпулювання інформацією щодо проблемної сфери. З позиції ділового бачення інформаційна система - це сукупність інформації, апаратно-програмних і технологічних засобів, телекомунікаційних, баз та банків даних, методів процедур оброблення даних, персоналу управління, які організовують збирання, передавання, оброблення і нагромаджування інформації для підготовки і прийняття ефективних управлінських рішень.

Як бачимо різні визначення інформаційної системи акцентують увагу на різних її аспектах. При цьому охоплюють технічну, інформаційну та управлінську складові, і нічого не говориться про соціально-психологічні аспекти інформаційного обміну [7, c. 122]. Отже, поняття системи комунікацій є ширшим від поняття інформаційної системи, оскільки включає соціальну складову, яка суттєво впливає на ефективність обміну інформацією як всередині підприємства, так і з зовнішнім середовищем. Враховуючи вищенаведене, пропонуємо таке визначення системи комунікацій підприємства.

Система комунікацій - це сукупність взаємопов'язаних елементів, які забезпечують обмін інформацією всередині підприємства та з зовнішнім середовищем і утворюють технічну, інформаційну, соціальну та управлінську підсистеми.

Необхідно визнати, що для потреб інформаційного обміну внутрішнього і зовнішнього характеру необхідні різні характеристики елементів системи комунікацій підприємства. Крім того, зовнішні інформаційні потоки, хоча і є двонаправленими, але їх інтенсивність неоднакова. Так, якщо технічна підсистема отримує з зовнішнього середовища інформацію про існуюче програмне забезпечення, новинки в галузі інформаційних технологій та апаратного забезпечення, то назовні майже ніяка інформація про стан технічного забезпечення системи комунікацій підприємства не потрапляє. Винятком є лише зворотний зв'язок з сервісними організаціями, дилерами та розробниками прикладного програмного забезпечення, тощо.

Щось подібне відбувається у соціальній підсистемі. З зовнішнього середовища персонал отримує інформацію про ринок праці, трудове законодавство, прогресивні системи стимулювання, можливості підвищення кваліфікації. Зворотний потік є набагато вужчий. Більше того, часто дуже не бажано, щоб персонал підприємства видавав назовні будь-яку інформацію, що стосується його внутрішніх бізнес-процесів чи технологій управління.

Зовсім інакше співвідношення вхідної і вихідної інформації в управлінській та інформаційній підсистемах. На вхід інформаційної підсистеми надходять дані про ринки, споживачів, постачальників, законодавчі акти, розпорядження державних органів влади тощо. Назовні поширюється інформація щодо обсягів і термінів поставок, якості і техніко-економічні характеристики товарів, ціни тощо. Щось подібне відбувається і з управлінською підсистемою, яка видає назовні інформацію про політику і стратегію підприємства, загалом, формує рекламні повідомлення, повідомляє про себе державним органам влади і суспільству [8, с. 143].

Багато вітчизняних економістів приділяють велику увагу проблемі впровадження маркетингової концепції управління на підприємствах. Підприємства постійно та цілеспрямовано впливають на ринок за допомогою розробленого, з урахуванням його потреб, комплексу маркетингу, основними елементами якого є товар, ціна, системи збуту і маркетингових комунікацій. У зв'язку з постійною необхідністю контактувати із зовнішнім для підприємства цифровим середовищем розвивається складна система управління маркетинговою діяльністю. Поглиблення і зміцнення ринкових зв'язків роблять управління маркетингом специфічним видом управлінської діяльності, який організаційно закріплюється за певною групою працівників. Управління маркетингом - це діяльність, спрямована на забезпечення узгодженої та ефективної роботи спеціалістів, які проводять аналіз і дослідження ринку, а також здійснюють збутову і комерційну діяльність рис.1.

На сучасному підприємстві діє маркетинговий комплекс, який є внутрішньо фірмовим утворенням, що породжує складну систему управління ним. В результаті на підприємствах функціонує єдиний ланцюг маркетингових процесів, або послідовно пов'язаних, або паралельно діючих через відповідні центри. Безліч самостійних маркетингових процесів потребує особливого управління. В цілому весь маркетинговий ланцюг підприємства має єдину виробничо-комерційну основу, яка обумовлює взаємозв'язок ланок цього ланцюга.

Для вирішення завдань створення товару і його руху до споживача маркетинговий комплекс на підприємстві повинен виконувати три групи функцій: дослідні, стратегічні і виконавські.

Рис. 1 Процес управління маркетинговою діяльністю

Ці види функцій хоча і відрізняються один від одного за змістом, але за характером однорідні, так як мають маркетингову спрямованість. Але процес управління маркетингом за основними його функціями досить трудомісткий. Крім того, він ускладнюється тим, що персонал маркетингової служби підприємства приймає рішення, як правило, в умовах крайньої нестійкості ринкової кон'юнктури. В зв'язку з цим виникає нехватка інформації як в кількості, так в і якості, що стає постійно діючим фактором в управлінні маркетингом. Тому працівникам маркетингових служб підприємств доводиться часто покладатися на досвід і інтуїцію та часто переробляти значні обсяги інформації.

Застосування саме стратегічного підходу до маркетингової комунікаційної політики фірми є нагальною потребою суб'єктів ринкової діяльності. Середовище, в якому вони здійснюють свою господарську діяльність, характеризується нестабільністю і непередбачуваністю. Маркетингова комунікаційна діяльність, як і маркетингова та ринкова діяльність підприємства, вимагає формування стратегії, яка спрямовуватиме діяльність підприємства у потрібному напрямі.

Для успішного збуту товару необхідно, щоб кінцеві споживачі (покупці) були добре поінформовані про споживчі властивості пропонованого товару, місця продажу, ціни, знижки та умови оплати. А оскільки рішення про покупку приймаються мільйонами людей, то стають необхідними широкомасштабні, нерідко загальнонаціональні рекламні кампанії, що вимагають значних коштів.

Стратегічний підхід до маркетингової комунікації виходить з необхідності повного врахування загальнофірмової маркетингової стратегії і принципових властивостей будь-якої маркетингової комунікації як системи, так само як і особливостей її розвитку з урахуванням умов і цілей розвитку конкретної фірми (рисунок 2).

Отже, стратегія маркетингової комунікації фірми виходить з необхідності побудови надійної, позбавленої від внутрішніх протиріч, чітко функціонуючої системи комунікації.

Загальна мета комунікаційної стратегії - стимулювання попиту, тобто збільшення або збереження попиту на колишньому рівні у разі його падіння.

Рис. 2 Стратегічні рішення щодо засобів комунікації

Одна з основних комунікаційних тенденцій останніх десятиліть полягає у більш активному використанні інтегрованих маркетингових комунікацій. Поняття інтегрованих маркетингових комунікацій об'єднує в собі всі інструменти маркетингових комунікацій - від реклами до упаковки, призначені для формування звернень, що направляються цільовій аудиторії та служать для просування продукції фірми до споживача.

Об'єднання різних інструментів інтегрованої маркетингової комунікації зумовлює створення ефекту синергії, коли одночасне застосування маркетингових інструментів дає змогу отримати більший економічний ефект, ніж за окремого їх використання. Ефект синергії виникає внаслідок об'єднання переваг, які має кожний інструмент маркетингової комунікації.

Головні труднощі формування комунікаційної політики полягають у тому, що комунікації стосуються не тільки економічної науки, а й психології, соціології, лінгвістики, філософії тощо. Тому в цілому описати і формалізувати маркетингові комунікації з використанням інструментального апарату, який застосовується в економічній теорії, неможливо.

Щоб розробити ефективну систему інтегрованої маркетингової комунікації, необхідно враховувати декілька факторів. Їх комбінація отримала назву моделі «6М»:

- Ринок - кому повинна бути адресована комунікація?

- Місія - яка ціль комунікації?

- Повідомлення - які характерні особливості товару необхідно донести?

- Медіа - які носії будуть використані для передачі повідомлення?

- Гроші - скільки буде витрачено на комунікативну програму?

- Вимірювання результату - як буде вимірюватись сила дії кампанії?

Ефективний підхід до розробки перших трьох елементів моделі «6М» передбачає аналіз поведінки споживача, виходячи з того, на якому етапі процесу здійснення покупки він знаходиться. Бажаний кінцевий результат маркетингової діяльності компанії, включаючи комунікацію - обмін товарів та послуг компанії на гроші. До цього обміну призводить певна послідовність кроків, що здійснюється споживачем та має назву моделі ієрархії ефектів.

Задача комунікації на етапі пізнання - вкласти ті або інші факти у свідомість потенційного споживача. При цьому слід спочатку досягти обізнаності споживача з існування продукту, а потім сформувати знання шляхом передачі необхідної інформації. Після цього починається етап емоцій. На цьому етапі задача комунікації - просування від симпатії до продукту компанії, до надання йому переваги перед продуктами конкурентів. Після цього компанії необхідно досягти того, щоб у споживача сформувалась тверда впевненість у тому, що він здійснить покупку. Останній етап - поведінковий. Він завершується дією, або покупкою.

П'ятий елемент моделі - гроші. Розмір комунікаційного бюджету часто стає предметом дискусій всередині компаній. Існує немало методів визначення суми бюджету, проте, в даному випадку необхідно виходити із цілей та задач компанії. На додачу до всього необхідно провести відповідні підрахунки, щоб довести, що заплановані витрати на комунікацію окупляться.

Шостий елемент моделі «6М» - вимірювання результату. Планування комплексу маркетингових комунікацій вимагає розробку механізму оцінки його результатів. Цей фактор впливає на прийняття рішення про майбутній рівень витрат, розподіл бюджету та вибір комунікаційних повідомлень. На практиці зафіксувати вплив комунікаційної програми та оцінити її ефективність дуже непросто. Тому для оцінки ефективності комунікацій та вибору оптимальних інструментів важливо приймати до уваги характер дії рекламного повідомлення на когнітивному та емоційному етапах комунікації.

Висновки

У сучасних умовах спостерігається посилення ролі комунікацій у боротьбі за покупця, що зумовлено особливостями маркетингового середовища сучасного світового та вітчизняного ринку. Поперше, спостерігається зростання фінансової спроможності багатьох підприємств та їх прагнення освоювати більш широке коло ринкових сегментів. Це примушує їх проводити агресивну комунікаційну політику та збільшувати власні витрати на комплекс просування. По-друге, постійно зростають розміри іноземних інвестицій у національну економіку, зумовлюючи підключення до конкуренції зарубіжних компаній з великим досвідом ведення бізнесу та значними бюджетами на рекламу, стимулювання та інші інструменти просування. По-третє, посилюється вплив науковотехнічного прогресу на сферу маркетингових комунікацій, що призводить до появи нових носіїв та засобів передачі комунікаційних повідомлень підприємства, таких як Інтернет, мобільний зв'язок тощо. Все це призводить до суттєвого збільшення комунікаційного навантаження на споживача, що в свою чергу викликає необхідність висування нових вимог до розробки комунікаційної стратегії компанії.

Отже, кожне підприємство зацікавлене в ефективному управлінні своєю комунікаційною політикою. При цьому, ефективна маркетингова комунікаційна стратегія - невід'ємна складова успіху підприємства. У стратегічному розвитку мають бути враховані особливості та специфіка цифрового середовища, яке сьогодні є фундаментальним каналом комунікації.

Література

1. SAP, 2017. SAP Study Reveals Four Key Traits of a Digital Transformation Leader https://news.sap.com/2017/07/sap-study-reveals-four-key-traits-digital-transformation-leader/

2. Тєлєтов О. Оцінка якості комунікацій промислових підприємств на прикладі хімічної галузі / О. Тєлєтов, Н. Івашова // Маркетинг в Україні. №4 2018, с. 17-21.

3. Парамонова Т.М. Складові елементи системи маркетингових комунікацій/ Т.М. Парамонова, В.Ш. Бікулов / / Маркетинг. №2 2016, с. 66-74.

4. Петровська С.В. Маркетингова конкурентна стратегія: сутність і підходи до класифікації / С.В. Петровська // Проблеми транспорту. № 2. 2015, с.89-92.

5. Божкова В.В. Класифікація інструментарію розробки стратегічних планів маркетингових комунікацій промислових підприємств / В.В. Божкова // Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки. Т. 3. №5. 2015, с. 31-34.

6. Кравченко І.Ю. Методика визначення інтенсивності конкуренції на ринку/ Ю.І. Кравченко // Маркетинг в Україні. №4 (6). 2018, с. 55-56.

7. Нифаева О. Оценка эффективности комплекса продвижения / О. Нифаева// Маркетинг. №4 (101). 2018, с. 119-126.

8. Лук'янець Т.І. Маркетингова політика комунікацій: навч. посіб. / Т.І. Лук'янець. К.: КНЕУ, 2019. 380 с.

References

1. SAP (2017) Doslidzhennia SAP rozkryvaie chotyry kliuchovi rysy lidera tsyfrovoi transformatsii [SAP Study Reveals Four Key Traits of a Digital Transformation Leader] Retrieved from https://news.sap.com/2017/07/sap-study-reveals-four-key-traits-digital-transformation-leader/ [In English].

2. Tielietov O., Ivashova N. (2018) Otsinka yakosti komunikatsii promyslovykh pidpryiemstv na prykladi khimichnoi haluzi [Evaluation of the quality of communications of industrial enterprises on the example of the chemical industry] Kyiv: Marketynh v Ukraini. [in Ukrainian]

3. Paramonova T.M., Bikulov V.Sh. (2016) Skladovi elementy systemy marketynhovykh komunikatsii [Constituent elements of the marketing communications system] Kyiv: Marketynh [in Ukrainian]

4. Petrovska S.V. (2015) Marketynhova konkurentna stratehiia: sutnist i pidkhody do klasyfikatsii [Marketing competitive strategy: essence and approaches to classification] Kyiv: Problemy transportu [in Ukrainian]

5. Bozhkova V.V. (2015) Klasyfikatsiia instrumentariiu rozrobky stratehichnykh planiv marketynhovykh komunikatsii promyslovykh pidpryiemstv [Classification of tools for developing strategic plans of marketing communications of industrial enterprises] Khmelnytsk: Visnyk Khmelnytskoho natsionalnoho universytetu. Ekonomichni nauky [in Ukrainian]

6. Kravchenko I.Iu. (2018) Metodyka vyznachennia intensyvnosti konkurentsii na rynku [Methodology for determining the intensity of competition on the market] Kyiv: Marketynh v Ukraini [in Ukrainian]

7. Nyfaeva O. (2018) Otsenka эffektyvnosty kompleksa prodvyzhenyia [Evaluation of the effectiveness of the promotion complex] Kyiv: Marketynh [in Ukrainian]

8. Lukianets T.I. (2019) Marketynhova polityka komunikatsii [Marketing policy of communications] Kyiv:KNEU [in Ukrainian]

Размещено на Allbest.ru