Український retail: аналіз розвитку та сучасні виклики

Джерело: сформовано автором з використанням даних [10]

За підсумками 2021 року найбільш прибутковою галуззю стало сільське господарство (40,3%), оптова та роздрібна торгівля (17,9%), ІТ (15,6%) та промисловість (11%).

Сумарно за 2021 рік торговельні мережі заробляли понад 430 млрд грн.

Роздрібна торгівля (Retail trade) в перекладі з англійської означає малий бізнес, із французької (retailer) - розрізати, дробити, розділяти, відділяти частину від цілого. Роздрібна торгівля - це вид економічної діяльності в сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів кінцевому споживачу та надання йому торговельних послуг [6, с. 3]. Отже, ця галузь забезпечує рух товарів із сфери обігу у сферу споживання.

Узагальнюючи теоретичні основи [5, 7, 8, 9, 11], для роздрібної торгівлі характерні такі ознаки: вона є самостійною, ініціативною, здійснюваною на власний ризик діяльністю юридичних осіб та громадян з метою отримання прибутку; головний її зміст - продаж товарів, при цьому можуть виконуватися супутні роботи (фасування, пакування тощо) та надаватися різні послуги; товари реалізуються безпосередньо кінцевим споживачам для особистого некомерційного використання; товари реалізуються за готівку або іншими платіжними засобами; у цій сфері можуть продавати лише товари певного асортименту (продовольчі та непродовольчі, горілчані та тютюнові вироби, лікарські засоби та вироби медичного призначення, транспортні засоби та номерні агрегати, ювелірні вироби, окремі види зброї, боєприпасів і спеціальних засобів тощо); необхідною умовою є наявність торгового місця; договори купівлі-продажу мають публічний характер.

Американський дослідник, гуру роздрібного маркетингу Д. Гілберт визначає роздрібну торгівлю як «будь-який бізнес, який зосереджує свої маркетингові зусилля на задоволенні потреб кінцевого споживача через правильну організацію продажу товарів та послуг». Від чіткої організації роздрібної торгівлі, удосконалення торговельного обслуговування населення, швидкого доведення товарів від виробника до споживачів, підвищення культури обслуговування, залежить задоволення попиту покупців, створюються сприятливі умови для життя людей кожної країни [7, с. 88].

Роздрібна торгівля дозволяє отримати вигоду як покупцю, так і продавцю товарів. Підприємець враховує побажання споживачів, і в залежності від цього формує свою асортиментну політику. Це безпосередньо впливає і на виробників продукції, оскільки роздрібний торговець певним чином служить сполучною ланкою між ними і кінцевим споживачем тої продукції, яку вони виробляють. Покупці через мережу роздрібної торгівлі задовольняють свої потреби, а роздрібні торговці в разі успішної діяльності - досягають комерційного успіху. На роздрібну торгівлю покладено важливе і соціальне значення - найбільш повне задоволення потреб населення у товарах народного споживання. Вона покликана сприяти підвищенню культури споживання, формуванню розумних потреб шляхом виховання естетичних смаків населення, впровадження у споживання нових товарів, створення для покупців необхідних зручностей для придбання товарів з мінімальними затратами часу.

До основних факторів, що ілюструють зростання значення сектора роздрібної торгівлі, належать [5, 7]: значний та постійно зростаючий внесок у ВВП; зростання видимого економічного значення галузі; завоювання статусу одного з найбільших роботодавців; виконання ролі «воротарів» на ринку роздрібної торгівлі; диверсифікація видів діяльності та послуг; зростання числа організацій роздрібної торгівлі в міжнародному масштабі; досягнення такого обсягу операцій, який дозволяє здійснювати контроль над усім ланцюжком постачання; розмивання кордонів роздрібної торгівлі та «втягування» в її сферу різних видів бізнесу. Від керівників, власників роздрібних торговельних підприємств потрібна велика заповзятливість та ініціатива в комерційній роботі з організації продажу товарів населенню; уміння добре обслуговувати покупців, протистояти конкурентам і забезпечувати нормальний прибуток з метою подальшого розвитку і підвищення ефективності діяльності.

Протягом 2018-2021 років вітчизняна роздрібна торгівля переживала значний підйом (Табл. 2).

Таблиця 2. Динаміка роздрібного товарообороту підприємств України

Джерело: сформовано автором з використанням даних [10]

Так, середній темп приросту обсягу роздрібного товарообороту підприємств склав 21%. Тоді як нові виклики повномасштабної війни спричинили зменшення роздрібного товарообороту у 2022 р. порівняно з 2021 р. на 10,2% , до того ж оборот роздрібної торгівлі скоротився на 46 млрд грн, тобто на 3, 2%.

Серед основних чинників, які впливають на зміну роздрібного товарообороту, слід виділити: розвиток матеріально-технічної бази роздрібної торгівлі; стан і проблеми товарозабезпечення; інституціональні перетворення в українській торгівлі; зростання концентрації торговельних підприємств та конкуренції між ними; купівельна спроможність, споживчі можливості та вподобання українського населення.

В Україні серед причин стрімкого зростання роздрібного товарообороту в 2018-2021 рр. стали покращення купівельної спроможність та споживчих можливості населення, спричинене стрімким розвитком Інтернет - торгівлі та яке можна визначити як темп росту заробітної плати громадян (Рис. 1).

В цілому за період 2018-2021 рр. частка непродовольчих товарів у структурі роздрібного товарообороту залишається вищою, ніж продовольчих товарів.

Рис. 1. Динаміка роздрібного товарообороту та купівельної спроможності населення України

Джерело: сформовано автором з використанням даних [8, 10]

Проте у 2021 р. порівняно з 2020 р. частка продовольчих товарів знизилася на 1,1 в.п. і склала у 2021 р. 43%, тоді як частка непродовольчих товарів - 57%. український ритейл споживач роздрібний

Аналізуючи структуру роздрібного товарооборот за формами за 2019- 2021рр. (Табл. 3), слід відзначити, що частка роздрібного товарообороту за допомогою платіжних карток зросла майже на 10 %, через мережу Інтернет - на 1,5%, а за договорами банківського кредиту дещо знизилась.

Таблиця 3. Обсяги та структура роздрібного товарооборот України за формами розрахунків

Отже, сучасний ринок роздрібної торгівлі представлений широкою різноманітністю форм взаємодії між продавцем і покупцем.

Одні компанії працюють на вузьку цільову аудиторію, інші - на масові продажі.

Роздрібна торгівля, яка орієнтована насамперед на велику аудиторію, це і буде ритейл, головна особливість якого полягає в пропозиції придбати товари широкого асортименту, які зібрані в одній локації.

Сьогодні до ритейлу відносяться торгові мережі, гіпермаркети, супермаркети. Нині український ритейл - це одна з найбільш «антикризових» галузей у країні, оскільки представлена одноформатними магазинами, які об'єднані загальним стилем і концепцією, мають одного власника, єдину систему логістики, закупівлі та управління в цілому.

Основними його напрямами є продуктовий, непродуктовий (або non food), вуличний (або стріт-ритейл), мережевий та Інтернет. У кожному з напрямків існують певні особливості, але всіх їх об'єднує одне - отримання прибутку за рахунок обороту і масових продажів роздрібного товару.

В цілому, за останні п'ять років до основних тенденції у роздрібному торгівельному секторі України стали: технології інтелектуального планування ланцюжка поставок (наприклад, визначення попиту, оптимізація запасів, багаторівневе планування та управління реагуванням); інвестиції в платформи електронної комерції нового покоління для підвищення якості обслуговування клієнтів; посилення уваги до оптимізації багатоканального маркетингу з метою підвищення якості обслуговування покупців [1].

На початку 2022 р. український ритейл, не оговтавшись від кризи через пандемію, вже стикнувся з новими викликами повномасштабної війни. Торговельні мережі стійко долають труднощі, проте паритет на ринку змінюється.

Асоціація ритейлерів України (РАУ) та Українська рада торгових центрів (УРТЦ) підрахували, що загальна сума збитків, котрі завдані торговельним мережам «російським» вторгненням, сягнула біля 51 млрд грн, а скорочення товарообігу за перші місяці війни становило 75% від довоєнного рівня.

За червень 2022 р., майже через три місяці від початку війни, 10 найбільших гравців галузі закрили близько 300 своїх супермаркетів, але зберегли роботу понад 3 тисяч торгових точок.

Окрім прямих втрат активів галузі унаслідок бойових дій, потрібно враховувати зменшення споживання, оскільки велика частина потенційних покупців виїхала за кордон, а ті, хто залишилися, - звісно ж почали економити.

Здебільшого покупці економлять через інфляцію та девальвацію національної валюти. Мінекономіки України звернулося до обласних військових адміністрацій з пропозиціями, які мають укріпити позиції роздрібної торгівлі як критично важливої інфраструктури [3,4 12].

Попри всі труднощі за 2022 рік, з моменту початку повномасштабної війни, в Україні було зареєстровано понад 20 тисяч нових ФОП. Найбільше нових бізнесів відкрилося у сфері роздрібної торгівлі (Рис. 2).

Рис. 2. ТОП- сфери за кількістю відкритих нових ФОП в Україні за 2022 рік під час війни

Джерело: узагальнено та сформовано автором з використанням даних [3]

Як повідомляє Opendatabot, лише за першу добу, після відновлення можливості відкривати ФОП у застосунку ДіЯ, було створено понад тисячу нових бізнесів. У квітні ця кількість сягнула 12,6 тисяч, тобто зросла удесятеро.

З того часу кількість ФОПів почала постійно зростати, сягнувши піку у вересні 2022 р. (20,1 тис. осіб). Протягом осені та початку зими відбувся невеликий спад, пов'язаний з блекаутами та масованими обстрілами росією енергетичної інфраструктури.

На початку 2023 року кількість нових малих та середніх підприємців почала знову рости. Аналітики зазначають, що з початку вторгнення, найбільше нових ФОПів зареєстрували кияни -- 29 тисяч, 16,8 тисяч підприємців з'явилось у Львівській області та третє місце у топі посідає Дніпропетровщина, де зареєстрували майже 16 тисяч нових бізнесів [3].

Економічна нестабільність, війна та інші чинники змусили українського споживача швидко переглянути свої пріоритети та вподобання. Згідно з дослідженням Київстар, протягом лютого-травня 2022 року сильно зменьшився попит на сервіси доставки, таксі, онлайн-покупки. У той же час кардинально зросла потреба у готелях, оскільки в цей час тривала активна евакуація українців з небезпечних регіонів.

З часом попит на аптеки та продажі в Інтернеті зросли. У період з вересня 2022-го до січня 2023-го спостерігався стрибок попиту на одяг для активного відпочинку, товари для туризму та кемпінгу, а ближче до зими набули актуальності автомобільні акумулятори. Згідно з аналітикою, 54% споживачів, коли здійснюють покупку, зважають на виробника, ще 55% придбавають товари знайомих брендів через позитивний набутий досвід та 74% українців купують в супермаркетах та магазинах, де знаходять товари відомих торгових марок [2, 12].

Проте українські компанії продeмонстрували гнучкість, адаптувалися до нової реальності та почали вивчати нові методи та стратегії ведення бізнесу по- новому.

Наприклад, online-ритейлер Rozetka впровадив послугу доставки товарів у Польщу, коли значна частиш його клієнтів переїхала до сусідніх країн.

Враховуючи європейські тренди, зміну можливостей і вподобань українських споживачів, основними тенденціями українського ритейлу нині стали: впровадження підходу орієнтованого на цифрові технології з метою поліпшення роздрібної торгівлі в Інтернеті; адаптація зусиль на локальній торгівлі для обслуговування зростаючої кількості клієнтів, які працюють з дому; зосередження уваги ритейлерів на переході на Net Zero Retail шляхом скорочення викидів вуглецю в операціях, продуктах і ланцюжках постачання.