Екологічна обізнаність стейкхолдерів як ключова детермінанта Esg-ефектів у ланцюзі "зелений бренд - соціальна відповідальність бізнесу"
Вивчення рівня обізнаності громадськості про зелений бренд, соціальну відповідальність бізнесу в досягненні цілей сталого розвитку. Аналіз ролі освіти у стимулюванні споживчої поведінки, участі у програмах зелених інновацій і сприянні сталому споживанню.
| Рубрика | Маркетинг, реклама и торговля |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 27.12.2023 |
| Размер файла | 1,7 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Сумський державний університет
Екологічна обізнаність стейкхолдерів як ключова детермінанта Esg-ефектів у ланцюзі «зелений бренд - соціальна відповідальність бізнесу»
Тетяна Пімоненко, докторка економічних наук, доцентка кафедри маркетингу
Олексій Люльов, доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри маркетингу
Інна Макаренко, докторка економічних наук, професорка, професорка кафедри обліку і оподаткування
Яна Ус, здобувачка кафедри маркетингу
Вікторія Хааг, студентка кафедри маркетингу
Суми
Анотація
Вступ. У сучасному світі, де проблеми екології і сталого розвитку потребують все більшої уваги, роль екологічної обізнаності стає критично важливою. ESG- ефекти (екологічні, соціальні та управлінські) впливають на діяльність підприємств, інвестиційні рішення, сприяють сталому розвитку та соціальній відповідальності, формуванню зеленого бренду країни. Варто зазначити, що роль стейкхолдерів із високим рівнем екологічної обізнаності у цьому процесі вирішальна, адже вони можуть впливати на ухвалення рішень, що спрямовані на досягнення екологічної і соціальної відповідальності бізнесу.
Мета дослідження - визначення рівня обізнаності громадськості про ESG-ефекти, зелений бренд, соціальну відповідальність бізнесу в контексті досягнення цілей сталого розвитку.
Методи дослідження. З метою визначення рівня екологічної обізнаності було проведено опитування. Участь брали респонденти будь-яких сфер та вікових категорій. Анкетування створено за допомогою інструменту Google Form і проводилося в онлайн-режимі.
Результати. Згідно з отриманими результатами опитування, рівень освіти має значний вплив на обізнаність про цілі сталого розвитку. Респонденти віком від 30 до 59 років, які вже працюють, виявляють більший інтерес до сталого розвитку, що свідчить про важливість практичного досвіду та участі в бізнес-середовищі. Крім того, зростання рівня освіти сприяє зменшенню байдужості до проблем сталого розвитку, а навчання у закладах вищої освіти відіграє важливу роль у формуванні компетенцій та знань про сталий розвиток, сприяючи підвищенню рівня обізнаності про ESG-ефекти, зелений бренд і соціальну відповідальність бізнесу.
Перспективи. Незважаючи на значний обсяг наукових досліджень, які стосуються ESG-ефектів, зеленого бренду, соціальної відповідальності бізнесу та досягнення цілей сталого розвитку, важливим є практичне обґрунтування впливу екологічної обізнаності на формування зеленого бренду країни. Крім того, важливим завданням є визначення ролі освіти у стимулюванні свідомої споживчої поведінки, участі у програмах зелених інновацій та сприянні сталому споживанню. Майбутні дослідження можуть зосередитись на аналізі ефективності соціальних програм та ініціатив бізнесу з метою досягнення цілей сталого розвитку.
Ключові слова: сталий розвиток, освіта, ESG, бренд, зелений маркетинг.
Abstract
Oleksii LYULYOV, D. Sc. (Economics), Professor, Head of the Department of Marketing, Sumy State University Sumy
Tetyana PIMONENKO, D. Sc. (Economics), Associate Professor of Marketing, Sumy State University, Sumy
Oleksii LYULYOV, D. Sc. (Economics), Professor, Head of the Department of Marketing, Sumy State University Sumy
Inna MAKARENKO, D. Sc. (Economics), Professor, Professor of the Department of Accounting and Taxation, Sumy State University, Sumy
Yana US, PhD student, Department of Marketing, Sumy State University, Sumy,
Vikoriia HAAG, Student 4th course, Department of Marketing, Sumy State University, Sumy,
ECOLOGICAL AWARENESS OF STAKEHOLDERS AS A KEY DETERMINANT OF ESG EFFECTS IN THE CHAIN “GREEN BRAND - CORPORATE SOCIAL RESPONSIBILITY”
Introduction. In the modern world, where environmental issues and sustainable development are gaining increasing attention, the role of environmental awareness becomes critically important. ESG effects (environmental, social, and governance) influence business activities, investment decisions, contribute to sustainable development and social responsibility, and shape a country's green brand. It is worth noting that stakeholders with a high level of environmental awareness play a crucial role in this process as they can influence decisions aimed at achieving environmental and social responsibility in business.
The paper aims is to determine the level of public awareness of ESG effects, the green brand, and corporate social responsibility in the context of achieving sustainable development goals.
Research methods. To determine the level of environmental awareness, a survey was conducted involving participants from various sectors and age groups. The survey was created using the Google Forms tool and conducted online.
Results. According to the survey results, the level of education has a significant impact on awareness of sustainable development goals. Respondents aged 30 to 59, who are already employed, showed a greater interest in sustainable development, indicating the importance of practical experience and participation in the business environment. Furthermore, increasing the level of education contributes to reducing indifference towards sustainable development issues, and education in higher educational institutions plays a crucial role in shaping competencies and knowledge about sustainable development, thereby increasing awareness of ESG effects, the green brand, and corporate social responsibility.
Perspectives. Despite the significant volume of scientific research related to ESG effects, the green brand, corporate social responsibility, and the achievement of sustainable development goals, it is important to provide practical justification for the impact of environmental awareness on the formation of a country's green brand. Additionally, determining the role of education in stimulating conscious consumer behavior, participation in green innovation programs, and promoting sustainable consumption is a vital task. Future research can focus on analyzing the effectiveness of social programs and business initiatives in achieving sustainable development goals.
Keywords: sustainable development, education, ESG, brand, green marketing.
Вступ
Постановка проблеми. У сучасному світі, де проблеми екології та сталого розвитку потребують все більшої уваги, роль екологічної обізнаності стає критично важливою [1-3]. ESG-ефекти (екологічні, соціальні й управлінські) впливають на діяльність підприємств [4-6], інвестиційні рішення, сприяють сталому розвитку і соціальній відповідальності [7-9], формуванню зеленого бренду країни [10,11]. Роль стейкхолдерів з високим рівнем екологічної обізнаності у цьому процесі вирішальна [7], оскільки вони можуть впливати на ухвалення рішень, спрямованих на досягнення екологічної та соціальної відповідальності бізнесу. Так, необхідним є визначення механізмів, за допомогою яких стейкхолдери з екологічною обізнаністю можуть впливати на формування зеленого бренду та стимулювати соціальну відповідальність бізнесу, що має великий потенціал для підвищення економічної, соціальної й екологічної ефективності. Результати дослідження можуть допомогти підприємствам, інвесторам і організаціям розуміти важливість екологічної обізнаності та розвивати стратегії, спрямовані на досягнення сталого розвитку і соціальної відповідальності. Крім того, таке дослідження може допомогти виявити основні виклики та перешкоди, з якими стикаються організації і суспільство у практичному впровадженні ESG-принципів та визначити шляхи покращення екологічної обізнаності серед громадськості.
Аналіз останніх досліджень та публікацій. Результати бібліометричного аналізу свідчать, що щороку зацікавленість науковців до питань сталого розвитку, екологічної свідомості, зеленого бренду та відповідального бізнесу у контексті забезпечення ESG ефектів зростає (рис. 1).
Рис. 1. Динаміка публікаційної активності щодо дослідження взаємозв'язку ESG-ефектів, зеленого бренду, соціальної відповідальності бізнесу та цілей сталого розвитку Джерело: розроблено авторами.
Згідно з результатами досліджень, найбільшу кількість документів у наукових виданнях, що індексуються базою даних Scopus, опублікували такі науковці, як: А. Бхутта, В. Леал Фільхо, С. Бібрі, С. Йайа та ін. (рис. 2).
Рис . 2. Десятка науковців, у яких найбільше публікацій про взаємозв'язок ESG- ефекті в, зелений бренд, соціальну відповідальність бізнесу та цілі сталого розвитку. Джерело: розроблено авторами.
Найбільш продуктивними у дослідженнях взаємозв'язку ESG-ефектів, зеленого бренду, соціальної відповідальності бізнесу та цілей сталого розвитку були науковці із США, Китаю, Великобританії, Індії, Німеччини та Австралії. Десятку передових країн за кількістю публікацій, де досліджено питання взаємозв'язку ESG-ефектів, зеленого бренду, соціальної відповідальності бізнесу та цілей сталого розвитку, подано на рис. 3.
Рис. 3. Десятка країн за кількістю публікацій, що досліджували питання взаємозв'язку ESG-ефектів, зеленого бренду, соціальної відповідальності бізнесу та цілей сталого розвитку Джерело: розроблено авторами.
Наукові дослідження доводять, що «країни, які активно імплементують політику з підвищення ESG-ефективності, можуть досягати позитивних фінансових результатів, зменшув ати екологічний слід, поліпшувати взаємини зі стейкхолдерами, збільшувати свою конкурентоспроможність та інвестиційну привабливість» [9-13].
Зелений бренд стає все більш важливим елементом конкурентоспроможності країн. Дослідження показують, що «стейкхолдери (інвестори, громадськість, міжнародні інституції тощо) стають все більш свідомими та звертають увагу на рівень зеленого бренду країни, на який безпосередньо впливає бізнес-середовище. Підприємства, які успішно впроваджують зелені практики, можуть здобути перевагу на ринку, збільшити лояльність споживачів та підвищити свою репутацію, а отже, позитивно впливати на формування зеленого бренду країни. Соціальна відповідальність бізнесу включає у себе різні аспекти, такі як дотримання прав праці, рівноправ'я, внесок у соціальний розвиток та боротьбу з нерівностями» [12-16]. Згідно з дослідженнями, «підприємства, які проявляють соціальну відповідальність, можуть мати переваги в привабливості для талановитих працівників, покращенні стосунків зі спільнотами і збільшенні довіри споживачів» [11; 12; 14].
Екологічна обізнаність громадськості та споживачів має важливе значення для формування зеленого бренду країни. Дослідження показують, що екологічно свідомі споживачі виявляють більшу схильність до покупки продуктів і послуг від підприємств, які демонструють зелені практики та екологічну відповідальність. Це стимулює компанії вдосконалювати свої екологічні практики, впроваджувати екологічні ініціативи і зменшувати негативний екологічний вплив, що формує передумови для зміцнення зеленого бренду країни.
Мета дослідження - визначення рівня обізнаності громадськості про ESG-ефекти, зелений бренд, соціальну відповідальність бізнесу в контексті досягнення цілей сталого розвитку.
Виклад основного матеріалу
З метою визначення рівня екологічної обізнаності проведено опитування. Участь брали респонденти будь-яких сфер та вікових категорій. Анкетування створено за допомогою інструменту Google Form та проводилося в онлайн-режимі. Серед опитаних респондентів 58,2% знають про цілі сталого розвитку, серед них 60,71% - жінки та 45,45% - чоловіки. Вікова структура опитуваних:
- 2,99% становлять респонденти віком до 16 років: школярі, майбутні вступники до бакалавру;
- 22,4% - від 17 до 21 року, 46,67% яких становлять студенти 1 рівня вищої освіти (бакалавр);
- 25,4% - вік 22-30;
- 28,4% - вік 31-45;
- 16,4% - віком від 46 до 59 років;
- 4,48% - респонденти поважного віку (більше 60 років) (рис. 4).
Рис. 4. Структура респондентів за віком (а) та рівнем освіти (б) Джерело: розроблено авторами.
За рівнем освіти - 29,85% респондентів, які не навчалися у закладі вищої освіти, 70,15% - мають вищу освіту (рис. 4).
Результатии дослідження свідчать, що незалежно від рівня освіти ступінь екологічної обізнаності серед респодентів низький (табл. 1).
Таблиця 1 Взаємозалежність між рівнями освіти та еколонгічною обізнаністю респондентів
|
Рівень освіти |
Чи знаєте Ви, що таке цілі сталого розвитку |
Всього |
||
|
ні |
так |
|||
|
незакінчена середня освіта |
3 |
0 |
3 |
|
|
повна загальна середня освіта |
5 |
4 |
9 |
|
|
фахова передвища освіта (коледж) |
2 |
6 |
8 |
|
|
перший (бакалаврський) рівень вищої освіти |
13 |
8 |
21 |
|
|
другий (магістерський) рівень вищої освіти |
14 |
9 |
23 |
|
|
третій (науковий) рівень вищої освіти |
2 |
1 |
3 |
|
|
Всього |
39 |
28 |
67 |
Джерело: розроблено авторами
Так, 50% респондентів до університетського рівня освіти знають про цілі сталого розвиту, серед яких 30% отримали інформацію на заняттях у школі. Питома вага респондентів, які навчалися чи навчаються у закладах вищої освіти та обізнані з проблематикою сталолого розвитку, становить 61,7%. Згідно з результатами оптитування (рис. 5), 17% респондентів дізналися про проблематику сталого розвитку на заняттях в університеті. Респонденти віком від 30-59 років зацікавилися сталим розвитком вже працюючи - 19,1%. громадськість зелений бренд
Рис . 5. Джерела, з яких респондетнти дізнались про цілі сталого розвитку Джерело: розроблено авторами.
Зазначимо, що рівень освіти впливає на ставлення респодентів до цілей сталого розвитку. Згідно з результатами кореляційного аналізу, чим вищий рівень освіти, тим більш свідоме ставлення до проблематики сталого розвитку (табл. 2).
Таблиця 2 Результати кореляційного аналізу впливу рівня освіти на ставлення до проблематики сталого розвитку
|
Змінні |
Рівень освіти |
Ставлення до проблематики сталого розвитку (рівень байдужості) |
|
|
Рівень освіти |
1,0000 |
||
|
Ставлення до проблематики сталого розвитку (рівень байдужості) |
-0,1403 |
1,0000 |
Джерело: розроблено авторами.
З огляду на те, що коефіцієнт кореляції -0.1403, зростання рівня освіти буде зменшувати рівень байдужості до проблематики сталого розвитку. Навчання у закладах вищої освіти забезпечує формування компетенцій і знань щодо передумов впровадження цілей сталого розвитку, їх основних принципів та інструментів. Це сприяє підвищенню рівня обізнаності про взаємозв'язок ESG-ефектів, зеленого бренду, соціальної відповідальності бізнесу і цілей сталого розвитку
Рівень освіти є одним із факторів екологічної свідомості, але, за статистикою, станом на 2018 р. в Україні тільки 35,3% осіб працюють за спеціальністю. Тому потрібно враховувати сферу діяльності та її вплив на екологічну усвідомленість особи.
Таблиця 3 Взаємозалежність рівня екологічної обізнаності респондентів та сфери їхньої діяльності (спеціалізації)
|
Сфера діяльності (спеціалізація) |
Чи знаєте Ви, що таке цілі сталого розвитку? |
Загалом |
||
|
так |
ні |
|||
|
Маркетинг |
10 |
3 |
13 |
|
|
IT |
5 |
2 |
7 |
|
|
Освіта |
4 |
3 |
7 |
|
|
Медицина, фармацевтика |
3 |
2 |
5 |
|
|
Менеджмент, адміністрація, HR |
5 |
1 |
6 |
|
|
Роздрібна торгівля, обслуговування |
2 |
2 |
4 |
|
|
Юриспруденція |
2 |
1 |
3 |
|
|
Краса, фітнес, спорт |
1 |
6 |
7 |
|
|
Фінанси, бухгалтерський облік, аудит |
1 |
3 |
4 |
|
|
Робочі спеціальності, виробництво |
2 |
1 |
3 |
|
|
Державна служба |
1 |
0 |
1 |
|
|
Не працюю / не навчаюсь |
3 |
4 |
7 |
|
|
Загалом |
39 |
28 |
67 |
Джерело: розроблено авторами.
Виникає питання, чи розуміли респонденти масштабність цілей і їх завдань. Серед опитаних 52,38% мають базові знання з проблематики сталого розвитку. Лише 13,6% серед них впевнені у можливості виконання цілей сталого розвитку до 2030 р. У рамках дослідження визначено найвищий рівень пріоритетності відповідно до окремих цілей сталого розвитку залежно від віку респондентів (табл. 4).
Таблиця 4 Пріоритетність цілей сталого розвитку залежно від віку респондентів
|
Цілі сталого розвитку |
Вік |
||||||
|
молодше 16 |
17-21 |
22-30 |
31-45 |
46-59 |
старше 60 |
||
|
Бідність та голод |
4 |
3,69231 |
3,75 |
3,64286 |
3,83333 |
5 |
|
|
Рівність |
5 |
3,53846 |
3,5 |
4,21429 |
3,83333 |
3,5 |
|
|
Здоров'я і благополуччя |
3,5 |
3,92308 |
4 |
4,21429 |
4,3333 |
5 |
|
|
Зміна клімату |
4,5 |
3,92308 |
3,72727 |
3,92857 |
4,3333 |
4 |
|
|
Промисловість, розвиток міст та громад |
4 |
3,38462 |
3,33333 |
4,07143 |
3,66667 |
2 |
|
|
Економічне зростання |
3 |
3,53846 |
3,25 |
3,64286 |
3,83333 |
3 |
Джерело: розроблено авторами.
Так, для осіб поважного віку (60 і старше) важливими є питання бідності, здоров'я та якості життя. Здоров'я та якість життя пріоритетні для всіх вікових груп, окрім підлітків молодше 16 років. Крім того, згідно з результатами дослідження, найбільш поширеною активністю, що сприяє досягненню цілей сталого розвитку, є сортування сміття й економія природних ресурсів, зокрема енергетичних і водних ресурсів. Однак серед 31,3% громадян, які не сортують сміття, 79,5% знають правила сортування та місця виносу, що свідчить про низький рівень екологічної свідомості опитаних (рис. 6). Сортування сміття - це важливий етап досягнення екологічної відповідальності та збереження навколишнього природного середовища. Відповідно рівень відповідального споживання респондентів все ще низький.
Рис. 6. Сортування сміття респондентами (червоний - ні, синій - так) Джерело: розроблено авторами.
Щодо економії електроенергії і води - 23,9% почали заощаджувати тільки під час війни та 70,1% респондентів заощаджували ще до війни.
Рис. 7. Структура відповідей респондентів щодо заощадження водних та енергетичних ресурсів Джерело: розроблено авторами.
Зазначимо, що 61,2% опитаних знають про відновлювальні джерела енергії, а 19,4% респондентів їх використовують.
Рис. 8. Рівень обізнаності респондентів щодо відновлювальних джерел енергії Джерело: р озроблено авторами.
Така сама питома вага тих, які не знають про відновлювальні джерела енергії (рис. 8). Це актуалізує необхідність проведення просвітницьких та екологічних промоційних кам паній щодо переваг використання відновлювальних джерел енергії.
Висновки і перспективи подальших досліджень у цьому напрямку
Згідно з результатами до сліджень, респонденти віком від 30 до 59 років, які вже працюють, виявили більш ий інтерес до сталого розвитку (19,1%). Це свідчить про те, що практичний досвід та участь у бізнес-середовищі можуть стимулювати більшу усвідомленість доцільності ціле й сталого розвитку, що підтверджує необхідність включення цієї тематики в навчальні програми на різних рівнях освіти. Крім того, визначено, що зростання рівня освіти сприяє зменшенню рівня байдужості та сприйняттю проблем сталого розвитку. Навчання у закладах вищої освіти відіграє важливу роль у формуванні компетенцій і знань про цілі сталого розвитку, їх принципи й інструменти. Це сприяє підвищенню рівня обізнаності про взаємозв'язок ESG-ефектів, зеленого бренду, соціальної відповідальності бізнесу та цілей сталого розвитку.
Незважаючи на значний обсяг досліджень, пов'язаних з ESG-ефектами, зеленим брендом, соціальною відповідальністю бізнесу і досягненням цілей сталого розвитку, доцільно провести емпіричне обґрунтування впливу екологічної обізнаності на зелений бренд країни. Крім того, необхідно визначити роль освіти в формуванні свідомої споживчої поведінки, участь у програмах зелених інновацій та сприяння сталому споживанню. Подальші дослідження можуть фокусуватись на аналізі ефективності соціальних програм та ініціатив бізнесу в контексті досягнення цілей сталого розвитку.
Література
1. Gorska-Warsewicz, H., D^bski, M., Fabus, M., & Kovac, M. (2021). Green brand equity - Empirical experience from a systematic literature review. Sustainability, 13 (20), 11130.
2. Insch, A. (2011). Conceptualization and anatomy of green destination brands. International journal of culture, tourism and hospitality research, 5 (3), 282-290.
3. Pimonenko, T., Us, Ya., Myroshnychenko, Yu., Dubyna, O., Vasylyna, T. (2021). Green Financing for Carbon-Free Growth: Role of Banks Marketing Strategy. Financial Markets, Institutions and Risks, 5 (3), 71-78. DOI: https://doi. org/10.21272/fmir.5(3).71-78.2021
4. Mitra, A. W., & Anas, E. P. (2021). Impact of ESG/corporate social responsibility on company performance before and during Covid 19 crisis: study of listed companies in Indonesia. International Journal of Business and Technology Management, 3 (2), 143-155.
5. Nguyen-Viet, B. (2022). Understanding the influence of eco-label, and green advertising on green purchase intention: The mediating role of green brand equity. Journal of Food Products Marketing, 28 (2), 87-103.
6. Us, Ya., Pimonenko, T., Lyulyov, O., Ziabina, Ye. (2022). Country's green brand: the main gaps in the scientific treatises. Vadyba - Journal of Management, 1 (38), 9-15. DOI: https://doi.org/10.38104/vadyba.2022.1.01
7. Akhundova, N., Pimonenko, T., Us, Y (2020). Sustainable growth and country green brand: visualisation and analysis of mapping knowledge. Economic and Social Development: Book of Proceedings, pp. 234-243.
8. Chygryn, O., Kuzior, A., Olefirenko, O., & Uzik, J (2022). Green Brand as a New Pattern of Energy-Efficient Consumption Marketing and Management of Innovations, 3, 78-87. DOI: https://doi.org/10.21272/mmi.2022.3-07
9. Gerard, B. (2019). ESG and socially responsible investment: A critical review. Beta, 33 (1), 61-83.
10. Kang, S., & Hur, W. M. (2012). Investigating the antecedents of green brand equity: a sustainable development perspective. Corporate Social Responsibility and Environmental Management, 19 (5), 306-316.
11. Lee, Y.-K. (2020), “The Relationship between Green Country Image, Green Trust, and Purchase Intention of Korean Products: Focusing on Vietnamese Gen Z Consumers”, Sustainability, 12, 5098. https://doi.org/10.3390/su12125098
References
1. Gorska-Warsewicz, H., D^bski, M., Fabus, M., & Kovac, M. (2021). Green brand equity - Empirical experience from a systematic literature review. Sustainability, 13 (20), 11130. [in English].
2. Insch, A. (2011). Conceptualization and anatomy of green destination brands. International journal of culture, tourism and hospitality research, 5 (3), 282-290. [in English].
3. Pimonenko, T., Us, Ya., Myroshnychenko, Yu., Dubyna, O., Vasylyna, T. (2021). Green Financing for Carbon-Free Growth: Role of Banks Marketing Strategy. Financial Markets, Institutions and Risks, 5 (3), 71-78. DOI: https://doi. org/10.21272/fmir.5(3).71-78.2021 [in English].
4. Mitra, A. W., & Anas, E. P. (2021). Impact of ESG/corporate social responsibility on company performance before and during Covid 19 crisis: study of listed companies in Indonesia. International Journal of Business and Technology Management, 3 (2), 143-155. [in English].
5. Nguyen-Viet, B. (2022). Understanding the influence of eco-label, and green advertising on green purchase intention: The mediating role of green brand equity. Journal of Food Products Marketing, 28 (2), 87-103. [in English].
6. Us, Ya., Pimonenko, T., Lyulyov, O., Ziabina, Ye. (2022). Country's green brand: the main gaps in the scientific treatises. Vadyba - Journal of Management, 1 (38), 9-15. DOI: https://doi.org/10.38104/vadyba.2022.1.01 [in English].
7. Akhundova, N., Pimonenko, T., Us, Y (2020). Sustainable growth and country green brand: visualisation and analysis of mapping knowledge. Economic and Social Development: Book of Proceedings, pp. 234-243. [in English].
8. Chygryn, O., Kuzior, A., Olefirenko, O., & Uzik, J (2022). Green Brand as a New Pattern of Energy-Efficient Consumption Marketing and Management of Innovations, 3, 78-87. DOI: https://doi.org/10.21272/mmi.2022.3-07 [in English].
9. Gerard, B. (2019). ESG and socially responsible investments critical review. Beta, 33 (1), 61-83. [in English].
10. Kang, S., & Hur, W. M. (2012). Investigating the antecedents of green brand equity: a sustainable development perspective. Corporate Social Responsibility and Environmental Management, 19 (5), 306-316. [in English].
11. Lee, Y.-K. (2020), “The Relationship between Green Country Image, Green Trust, and Purchase Intention of Korean Products: Focusing on Vietnamese Gen Z Consumers”, Sustainability, 12, 5098. https://doi.org/10.3390/su12125098 [in English].
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Дослідження споживчої поведінки при створенні і просуванні бренду на ринок. Характеристика особливостей споживчої поведінки при виборі бренду. Формування відносин бренду зі споживачем. Оцінка маркетингової товарної та цінової політики компанії "Nike".
курсовая работа [768,4 K], добавлен 06.09.2014Вивчення поняття "бренд" та "брендинг". Перелік переваг, які надає територіальний бренд міста для його мешканців. Аналіз досягнень сумських спортсменів та спортивні об'єкти, які є на території міста. Створення основних атрибутів спортивного бренду.
дипломная работа [3,0 M], добавлен 16.05.2014Поняття бренд-менеджменту інноваційних торговельних підприємств на основі маркетингу. Формування системи бренд-менеджменту, управління в умовах інноваційної конкуренції. Турбоефект, бренд-маркетинг на прикладі бренду "Nео" компанії "Вімм-Білль-Данн".
курсовая работа [928,6 K], добавлен 18.02.2012Характеристика понять бренду, товарної марки, брендінгу і бренд-менеджменту. Багатотоварний зонтичний бренд. Всесвітньо відомі приклади товарно-індивідуального бренду. Бренд драйвера та ендорс. Український успішний бренд та навпаки, перепозиціювання.
контрольная работа [41,0 K], добавлен 21.02.2011Характеристика аптечних послуг. Аптека як особлива спеціалізована організація системи охорони здоров'я. Сфери аптечного бізнесу: виготовлення, аналіз і продаж лікарських засобів. Заходи, які необхідно розробити в сфері оптимізації аптечного бізнесу.
реферат [32,2 K], добавлен 28.08.2010Туризм - феномен розвитку суспільства XXI століття. Поняття інфраструктури бізнесу. Елемент інфраструктури як спеціалізований вид діяльності. Інфраструктура туристичного бізнесу. Асортимент, ціна і продаж товару. Аналіз діяльності магазину "Тур Стиль".
курсовая работа [83,6 K], добавлен 16.11.2010Теоретические аспекты бренд-маркетинга. История и практика использования брендинга в России. Бренд как основа маркетинга. Социально-экономическая характеристика компании "Вимм-Билль-Данн" как объекта исследования. Стратегия продвижения брендов.
дипломная работа [474,9 K], добавлен 29.11.2006Бренд – имя, знак, дизайн, предназначенный для идентификации товаров и услуг; создание, качественные и количественные характеристики. Ребрендинг, его составные части. Модели рекламного рынка и бренд-менеджмента, отличия подходов; управление брендом.
шпаргалка [82,3 K], добавлен 18.12.2010- Бренд-бук как один из PR-инструментов продвижения образа компании в условиях современной конкуренции
Основные приемы PR для продвижения компаний в условиях современного рынка. Бренд-бук как один из элементов данного процесса. Анализ деятельности стоматологической клиники, формирование эффективных рекомендаций по разработке бренд-бука предприятия.
курсовая работа [89,2 K], добавлен 28.02.2015 Ресторанне господарство України та тенденція розвитку в сучасних економічних умовах. Значення професіональності персоналу для успішності бізнесу. Критерії діяльності підприємства для вдалого його становлення на ринку послуг громадського харчування.
эссе [6,7 K], добавлен 11.12.2014Сфера надання послуг гостинності як один з найперспективніших секторів туристичного бізнесу. Маркетинг готельного бізнесу, його сутність. Тенденція концентрації готельного бізнесу, її наслідки. Впровадження нових технологій у ділову стратегію готелів.
реферат [44,2 K], добавлен 03.05.2009Підприємництво як елемент бізнесу і тип господарювання, стратегія і тактика бізнесу. Малі форми господарювання, критерії малого бізнесу, франчайзинг, венчурний бізнес. Стратегії посередницького підприємства. Комерційне підприємництво в оптовій торгівлі.
курсовая работа [98,6 K], добавлен 14.11.2009Бренд (марка) — термин в маркетинге, символическое воплощение комплекса информации, связанного с определённым продуктом или услугой. Определение слова "бренд" различными авторами. Состав ключевых разделов паспорта стандартов. Создание брендбука.
реферат [2,2 M], добавлен 30.11.2010Процесс удачного позиционирования товаров. Маркировка, торговая марка, бренд и упаковка. Управление брендами и имиджем. Рыночные предпосылки необходимости брендинга в сельском хозяйстве. Создание брендов и управление ими на рынке мясных изделий.
контрольная работа [44,9 K], добавлен 13.01.2011Бренд: основные понятия, определения и преимущества. Традиции построения и управления брендом. Что такое бренд с точки зрения производителя. Пример сильного бренда на примере компании АВВ. Результат процесса управления брендом и критерии его оценки.
дипломная работа [196,2 K], добавлен 22.07.2011Признак бренда - предпочтение, оказываемое ему потребителем. Создание корпоративного бренда, выбор названия торговой марки. Торговая наценка за качество и престиж бренда. Оценка эффективности бренда компании. Бренд как символ качества и ценности товаров.
реферат [22,1 K], добавлен 13.03.2011Поняття та історичні тенденції розвитку споживчої кооперації. Аналіз зарубіжного та вітчизняного досвіду функціонування підприємств споживчої кооперації. Проблеми функціонування та актуальні аспекти реформування системи споживчої кооперації в Україні.
курсовая работа [315,8 K], добавлен 06.12.2015Бренд как средство коммуникации. Имидж бренда. Позиционирование товаров индустрии моды. Имя бренда как символ его имиджа. Алгоритм построения имиджа бренда. Бренд как совокупность идей, представлений, образов, ассоциаций. Анализ эффективности бренда.
реферат [23,3 K], добавлен 06.11.2008Вивчення традицій і формування культури споживання, сучасного підходу до візуальної ідентифікації бренду в сучасних конкурентних умовах. Аналіз розробки логотипів і слоганів для просування та впізнання товару. Огляд особливостей продуктів компанії Apple.
курсовая работа [4,5 M], добавлен 18.06.2011Сущность и содержание понятия "бренд". Развитие концепций брендинга и технологии бренд-менеджмента. Создание и позиционирование бренда, управление его защитой. Специфика управления брендом в индустрии спортивной моды. Мировые бренды на рынке России.
курсовая работа [70,4 K], добавлен 30.01.2010
