Стратегічне значення зернової угоди для економічної безпеки України

Размещено на http://allbest.ru

ВНЗ «Національна академія управління»

Стратегічне значення зернової угоди для економічної безпеки України

Курилюк Ю. Б. доктор юридичних наук, професор,

Заслужений юрист України,

професор кафедри теорії та історії держави і права

м. Київ, Україна

Анотація

Протягом багатьох років український аграрний сектор був важливим джерелом постачання сировини для виготовлення харчової продукції до країн Азії, Африки та Європи.

Збройна агресія Російської Федерації спричинила початок продовольчої кризи в Азії та Африці, тому необхідно було забезпечити у військових умовах безпечний експорт української аграрної продукції для недопущення голоду в світі. У Стамбулі 22 липня 2022 р. підписано Чорноморську зернову угоду, яка стала початком безпечного експорту агропродукції та зупинення продовольчої кризи.

Мета статті - дослідити значення Зернової угоди для економіки України в умовах війни. У межах дослідження було застосовано такі методи дослідження: аналіз та синтез, аргументація та прогнозування. Результатами дослідження є обґрунтування необхідності продовження Зернової угоди. Для ефективної реалізації Чорноморської зернової угоди необхідно усувати перешкоди, що стоять на її шляху, з метою відновлення економіки України та недопущення голоду в світі.

Висновками дослідження є необхідність у подальшому цілеспрямовано добиватися продовження дії Чорноморської зернової угоди, безпечне транспортування аграрної продукції, розгляд долучення Миколаївського морського торговельного порту до роботи в рамках Чорноморської зернової ініціативи, збільшення пропускної спроможності українських портів на річці Дунай: Ізмаїл, Рені, Усть-Дунайськ та Орлівка як альтернативних і більш безпечних логістичних маршрутів.

Ключові слова: економічна безпека, аграрна продукція, альтернативні логістичні шляхи, мультимодальні перевезення, проблеми голоду та недоїдання, Спільний координаційний центр.

Annotation

For many years, the Ukrainian agricultural sector has been an important source of supply of raw materials for the manufacture of food products to the countries of Asia, Africa and Europe. The armed aggression of the russian federation caused the beginning of a food crisis in Asia and Africa, therefore it was necessary to ensure the safe export of Ukrainian agricultural products in military conditions in order to prevent starvation in the world. On July 22, 2022, the Black Sea Grain Agreement was signed in Istanbul, which marked the beginning of the safe export of agricultural products and the end of the food crisis.

Вступ

Організація Об'єднаних Націй твердо наполягає на дотриманні територіальної цілісності, незалежності та суверенітету України в межах її міжнародно визнаних кордонів і територіальних вод.

Це підтверджують положення:

· резолюцій Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй, зокрема: 68/262 [8], 71/205 [9], 72/190 [10], 73/263 [11], 74/168 [12], 75/192 [13], 76/179 [14],

· а також резолюцій 11-ї Надзвичайної спеціальної сесії Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй [15]: 11/1 від 02.03.2022 «Агресія проти України», 11/2 від 24.03.2022 «Гуманітарні наслідки агресії проти України» та 11/4 від 12.10.2022 «Територіальна цілісність України: захист принципів Статуту Організації Об'єднаних Націй» [16].

Зазначимо, що збройна агресія Росії проти України є грубим порушенням Статуту Організації Об'єднаних Націй, а її вторгнення на територію суверенної України є відкритою війною проти України.

Нове геоекономічне положення України в контексті світогосподарських зв'язків, зазіхання на її територіальну цілісність, силовий тиск із застосуванням воєнної сили, принципові зміни в частині надходження ресурсів, необхідних для соціально-економічного розвитку країни загалом, і територій та секторів зокрема, поставили перед українською державою проблему стійкого розвитку, чого неможливо досягти без належного забезпечення економічної безпеки [22].

Критично важливим фактором стало забезпечення глобальної продовольчої безпеки в Європі та світі через реалізацію Чорноморської зернової ініціативи і здійснення ритмічного й безпечного експорту агропродукції до Азії, Африки та Європи.

Мета статті - дослідити значення Зернової угоди для економіки України в умовах війни шляхом розгляду:

1) впливу та значення Зернової угоди як для української економіки, так і для країн Африки, Азії та Європи;

2) проблем реалізації Чорноморської зернової ініціативи; а також

3) визначення альтернативних логістичних маршрутів.

Результати

У Стамбулі 22 липня 2022 року Україна, Туреччина та Організація Об'єднаних Націй підписали документ під назвою «Ініціатива щодо безпечного транспортування зерна та продуктів харчування з українських портів». Аналогічну угоду було укладено між Росією, ООН та Туреччиною. Такі угоди відомі у світі як Чорноморська зернова ініціатива, або Зернова угода (для цілей цього дослідження ці значення будуть застосовані як синонімічні).

З моменту набрання чинності Зернової угоди по березень 2023 року забезпечено експорт понад 25 млн тонн українського зерна гуманітарним морським коридором до країн Азії, Африки та Європи [17]. За наявними даними, за період з 1 серпня 2022 року по 31 травня 2023 року з 10 портів, розташованих в Одеській області, з України вийшло майже 6 тис. морських суден, з яких близько 5 тис. - з портів Дунайського регіону, а з морських портів Одеса, Чорноморськ і Південний вийшло 969 морських суден із зерном (табл. 1). Крім того, Україна забезпечила доставляння зерна через автомобільні пункти пропуску, за допомогою яких з України тільки до Румунії та Молдови виїхало 8,5 тис. вантажних транспортних засобів із більш ніж 340 тис. тонн українського зерна.

Таблиця 1

Вихід морських суден із зерном з українських морських (річкових) портів

Джерело: авторський аналіз

Зернова угода дала можливість забезпечити постачання з України аграрної продукції до країн Азії, Африки та Європи і в такий спосіб дещо розв'язати проблеми продовольчої кризи 2022 року та збільшення світових цін на зернові на 23,3% порівняно з першим півріччям 2021 року [3].

Більш того, її реалізація дала змогу не допустити глобалізації цієї продовольчої кризи, а за справедливим твердженням експертів Національного інституту стратегічних досліджень «відновлення експорту не лише допомогло у вирішенні світової продовольчої кризи, а й забезпечило валютні надходження до українського бюджету» [20].

Варто зазначити, що з морських портів України починається ключовий шлях експорту аграрної продукції за кордон.

Таблиця 2

Порівняння можливості перевезення аграрної продукції різними видами транспорту

Джерело: узагальнено автором [1; 6; 18; 19]

У таблиці 2 представлено порівняння можливості перевезення зерна в обсязі 400 тис. тонн різними видами транспорту: морським, річковим та наземним. Додатково варто відзначити, що вартість логістики різна: найдешевша морська, відповідно дорожча річкова і найдорожча - наземна.

Важливою для реалізації Чорноморської зернової угоди є діяльність Спільного координаційного центру (далі - Координаційний центр), що знаходиться в Стамбулі і відіграє роль переговорного майданчика для досягнення домовленостей між сторонами щодо кількості суден та інших технічних характеристик. Тільки Координаційний центр може відмовити в реєстрації судна або дозволі на проходження гуманітарного коридору. Координаційний центр забезпечує перевірки суден, що беруть участь у Чорноморській зерновій ініціативі, запобігає утворенню черг із цих суден. Для швидкого проходження необхідна злагоджена робота інспекції та персоналу судна.

Необхідно відзначити позитивний вплив Туреччини на досягнення домовленостей та імплементацію Чорноморської зернової ініціативи, а також послідовну підтримку в її реалізації.

Для ефективної роботи Зернової угоди потрібно на постійній основі здійснювати безпечне проходження суден. За інформацією засобів масової інформації, зі сторони представників Росії часто відбувається затримання суден, що прямують у рамках Чорноморської зернової ініціативи [2; 4]. Сьогодні важливим є недопущення умисного штучного затримання Росією суден, які прямують у рамках «зернових коридорів».

Зростання загрози голоду у світі потребує подальшого розвитку Зернової угоди, що сприятиме підвищенню рівнів макроекономічної стабільності української економіки [21], а тому Зернова ініціатива має набути постійного характеру для недопущення глобального голоду в кризових умовах воєнного часу та усунення штучних перепон з боку Росії, що висуваються під час реалізації угоди, зокрема таких:

1) наближення російської військової техніки до «зернових коридорів»;

2) штучне створення черг для перевірки суден;

3) різноманітні заборони з боку представників Росії щодо роботи Координаційного центру;

4) відмова російської сторони у збільшенні кількості інспекційних груп Координаційного центру.

Саме тому для зменшення тиску та безпідставних російських перепон слід шукати нові логістичні рішення та можливості щодо розширення рамок Зернової угоди для експорту та імпорту продукції. Зокрема, варто розглянути можливість включення до цього процесу безпечних портів Миколаївської області. Наприклад, можна долучити до роботи в рамках Чорноморської зернової ініціативи та безпечного транспортування зерна і продуктів харчування Миколаївський морський торговельний порт.

У зв'язку із закриттям морських логістичних каналів також формується нова географія портової логістики з векторами на Румунію, Польщу, Литву, Латвію та Естонію.

З огляду на це Україна вже розглядає українську частину річки Дунай (що чітко видно з таблиці 1) як один із пріоритетних і перспективних маршрутів внутрішнього водного транспорту, котрий може ефективно використовуватися в логістичних маршрутах, зокрема і в мультимодальних перевезеннях. продовольчий зерновий безпека логістичний

У ситуації, що виникла, необхідно збільшувати пропускну спроможність портів Дунайського регіону, проводити постійну роботу для підвищення ефективності цих морських ланцюжків. Згідно з цим дедалі більша увага приділяється українським морським портам Ізмаїлу, Рені та Усть- Дунайську, а також річковому порту Орлівка, що спеціалізуються на логістиці річкою Дунай.

Водночас зазначимо, що вказані порти потребують збільшення пропускної спроможності, зокрема шляхами:

- завершення реконструкції міжнародного пункту пропуску через державний кордон для автомобільного сполучення Рені (дасть змогу збільшити пропускну спроможність на 20-30%);

- будівництва нових та/або реконструкції діючих перевантажувальних комплексів;

- будівництва нових причалів;

- будівництва накопичувальних майданчиків для вантажного автомобільного транспорту біля морських портів;

- будівництва нових та/або реконструкції критих складів;

- збільшення пропускної спроможності поромного сполучення порту Орлівка шляхом організації другого порому (сьогодні працює лише один пором, через це пропускні операції здійснюються тільки в одному напрямку (на в'їзд або на виїзд), а запуск другого - розвантажить черги та збільшить пропускні операції вдвічі).

Також для подальшого додаткового збільшення пропускної спроможності Дунайських портів на 30-40% необхідні, зокрема:

1) забезпечення глибоководного суднового ходу «Дунай - Чорне море»;

2) реконструкція діючих і будівництво нових залізничних колій до цих портів;

3) реконструкція складських майданчиків;

4) поглиблення дна в акваторіях портів Дунайського регіону.

Перевага портів Ізмаїл, Рені, Усть-Дунайськ та Орлівка полягає в можливості використання річки Дунай як перспективного та умовно безпечного водного логістичного маршруту для експорту української продукції до країн Європи.

Водночас, окрім збільшення спроможностей Дунайських портів і долучення Миколаївського регіону, варто розглянути питання щодо створення додаткових дорожних коридорів для організованого пропуску вантажних транспортних засобів із зерном через наявні в Одеській області пункти пропуску через державний кордон для автомобільного сполучення, які менш задіяні до цього (наприклад, Паланка, Старокозаче, Серпневе, Малоярославець, Виноградівка).

Окрім інтенсивності перевезення, необхідність розширення пропускних спроможностей також зумовлена й тим, що в рамках Дунайського морського кластера здійснюється не тільки експорт зернових культур, але також і імпорт пального.

Зокрема, з серпня 2022 року до кінця травня 2023 року цими шляхами переміщено понад 920 тис. тонн паливно-мастильних матеріалів, з яких 77% становило дизельне пальне.

Тристороння Чорноморська зернова ініціатива є міжнародно-правовим інструментом, що вкрай необхідний для більшості країн у різних регіонах світу. Водночас, за справедливим твердженням О. Д. Крупчана та В. І. Короля, варто враховувати, що ця угода є настільки ж ненадійною в прогностичній площині в частині як дотримання усіма сторонами досягнутих домовленостей, так і автоматичної пролонгації і збереження раніше узгоджених умов [5]. Саме тому необхідно продовжувати дію Зернової угоди та вдосконалення механізмів її практичної реалізації для безпечного транспортування українського зерна і продуктів харчування задля забезпечення їжею населення країн Азії, Африки та Європи, а також економічної безпеки України.

Висновки

Ініціатива щодо безпечного транспортування зерна та продуктів харчування з українських портів є важливим стратегічним фактором впливу на економічну безпеку України, невід'ємним складником якої є продовольча безпека. Сутність цього фактора полягає в забезпеченні ритмічного, безперервного і безпечного переміщення українських зернових до країн Азії, Африки та Європи.

Така діяльність потребує запровадження альтернативних логістичних маршрутів і збільшення пропускної спроможності передусім українських морських і річкових портів на річці Дунай - Ізмаїл, Рені, Усть-Дунайськ, Орлівка. Варто продовжити роботу над усуненням будь-яких перешкод ефективній реалізації Зернової угоди задля безпечного транспортування аграрної продукції. Стабільна робота Координаційного центру щодо розв'язання нагальних проблем, які перешкоджають роботі в межах Чорноморської зернової угоди, дасть змогу ефективно збільшувати експорт української аграрної продукції.

У подальшому необхідно просувати ідею щодо продовження дії Чорноморської зернової ініціативи, реалізація якої станом на сьогодні дає змогу забезпечити Азію, Африку та Європу аграрною продукцією з метою зниження ризику та уникнення проявів голоду в світі, а також забезпечення економічної безпеки України.

Список використаних джерел

1. Булеца Н. В., Герзанич В. М., Савко І. І., Савко Я. І. Сучасний стан та шляхи підвищення ефективності логістки зернових перевезень. Науковий вісник Ужгородського університету: Серія «Економіка». 2023. Вип. 1(61). С. 15-18.

2. Дзеркало тижня URL: https://zn.ua/ukr/ECONOMICS/rosija-blokuje-eksport-ukrajinskoho- zema-inspektsiju-prokhodit-maksimum-dva-sudni-v-den.html

3. Загарій В. К., Ковальчук Т.Г. Сучасна система регулювання міжнародної торгівлі в країнах світу та Україні. Наукові перспективи. 2023. № 2(32). URL: https://doi.org/10.52058/2708-7530-2023-2(32)-247-258

4. Зернова ініціатива: Росія відновила реєстрацію вхідного флоту з порушенням сталого алгоритму реєстрації та інспектування суден. Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України. URL: https://mtu.gov.ua/news/34382.html

5. Крупчан О., Король В. Правові інструменти розблокування експорту продукції АПК України для забезпечення глобальної та регіональної продовольчої безпеки. Приватне право і підприємництво. 2023. Вип. 22. С. 5-15. URL: https://doi.org/10.32849/2409- 9201.2023.22.1

6. Kuzmenko K. Strategic Decisions Regarding Revitalization of the Integration Processes of the Transport Complex of Ukraine in the Conditions of War. The V International Scientific and Practical Conference «Priority directions of science development», February 06 - 08, Hamburg, Germany. pp. 139-140.

7. Науменко Н. Перешкоди на шляху українського зернового експорту: економічні наслідки першого року війни. Rebuild Ukraine: справа всього цивілізованого світу: зб. тез доп. ІІ Міжнар. наук.-практ. конф. (Луцьк, 15 березня 2023 р.). Луцьк: Вежа-Друк, 2023. С. 16- 21.

8. Резолюції 68 сесії Генеральної https://www.un.org/ru/ga/68/docs/68res3.shtml Асамблеї ООН. URL

9. Резолюції 71 сесії Генеральної https://www.un.org/ru/ga/71/docs/71res3.shtml Асамблеї ООН. URL

10. Резолюції 72 сесії Генеральної https://www.un.org/ru/ga/72/docs/72res.shtml Асамблеї ООН. URL

11. Резолюції 73 сесії Генеральної https://www.un.org/ru/ga/73/docs/73res.shtml Асамблеї ООН. URL

12. Резолюції 74 сесії Генеральної https://www.un.org/ru/ga/74/docs/74res.shtml Асамблеї ООН. URL

13. Резолюції 75 сесії Генеральної https://www.un.org/ru/ga/75/docs/75res.shtml Асамблеї ООН. URL

14. Резолюції 76 сесії Генеральної Асамблеї ООН. URL https://www.un.org/ru/ga/76/docs/76res.shtml

15. Резолюції 11-ї Надзвичайної спеціальної сесії Генеральної Асамблеї ООН. URL: https://www.un.org/ru/ga/sessions/emergency .shtml

16. Спільна заява учасників Міжнародної Кримської платформи / Міністерство закордонних справ України. URL: https://mfa.gov.ua/news/spilna-zayava-uchasnikiv- mizhnarrodnoyi-krimskoyi-platformi

17. Статистика Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України. URL: https://mtu.gov.ua/timeline/Zernova-iniciativa.html

18. Логістика та перевезення зерна. URL: https://gr-agro.com/transportuvannya-zerna/avtomobilna-logistika/

19. Перевезення врожаю зернових та зернобобових у 2021/2022 маркетинговому році. URL: https: //brdo. com .ua/ analytics/perevezennya-vrozhayu-zernovyh-ta-zernobobovyh-u-

2021-2022-marketyngovomu-rotsi-za-lypen-gruden-2021-roku/

20. Стратегічне партнерство з Турецькою Республікою: зовнішньоекономічні аспекти: аналіт. доп. / за заг. ред. М. Паламарчука, Р. Юлдашева. К.: НІСД, 2022. 59 с. https://doi.org/10.53679/NISS-analytrep.2022.16

21. Цимбал Л. І., Черницька Т. В. Україна у системі глобальної продовольчої безпеки: ринок зернових. Науковий вісник Одеського національного економічного університету. 2022. № 11-12(300-301). С. 123-130. https://doi.org/10.32680/2409-9260-2022-11-12-300- 301-123-130

22. Штулер І. Ю. Воєнно-економічна безпека України в сучасному геополітичному просторі. Геополітика України: історія і сучасність. 2016. Вип. 2(17). С. 206-221.

Размещено на Allbest.ru