Актуалізація методичного забезпечення судової товарознавчої експертизи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Актуалізація методичного забезпечення судової товарознавчої експертизи

Н.В. ЛИСЕНКО, М.Г. МАРТОСЕНКО, І.В. ШУРДУК

Полтавський науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС України

Мета. Актуалізація методичного супроводу судових товарознавчих експертиз, зокрема створення уніфікованої методики проведення судової товарознавчої експертизи швейних виробів, що перебували в експлуатації, із викладенням чіткого алгоритму огляду даної групи виробів та розробленням довідникової таблиці щодо визначення ступеню і відсотку фізичного зносу швейних виробів, що перебували в експлуатації.

Методика. Під час актуалізації методичного забезпечення проведення судових товарознавчих експертиз швейних виробів, що перебували в експлуатації, у комплексі застосовувалися методи, зокрема дедуктивний - під час теоретичного узагальнення проблеми актуалізації методичного забезпечення для проведення судових товарознавчих експертиз швейних виробів, що перебували в експлуатації; монографічний - для детальної конкретизації наукових засад оновлення методичного забезпечення судової товарознавчої експертизи швейних виробів, що перебували в експлуатації; індуктивний та дедуктивний - для аргументування сформульованих у ході досліджень висновків, положень та перспектив подальших досліджень.

Результати. Розглянуто питання необхідності оновлення методичного забезпечення судових товарознавчих експертиз, зокрема швейних виробів, що перебували в експлуатації. Сформовано алгоритм огляду швейних виробів, відповідно до якого рекомендовано проводити огляд у три етапи - огляд носіїв товарного маркування та аналіз маркувальних написів та/або позначень із їх фотофіксацією; вимірювання лінійних розмірів виробу з їх фотофіксацією; дослідження зовнішнього вигляду виробу на предмет наявності або відсутності дефектів із їх фотофіксацією. Обґрунтовано доцільність застосування розробленої довідникової таблиці щодо визначення ступеню і відсотку фізичного зносу швейних виробів.

Наукова новизна. У роботі вперше узагальнено та запропоновано використання під час проведення судових товарознавчих експертиз алгоритму огляду швейних виробів, що перебували в експлуатації та довідникової таблиці щодо визначення ступеню і відсотку фізичного зносу даної групи товарів.

Практична значимість. Запропонований та апробований алгоритм огляду швейних виробів, що перебували в експлуатації та довідникова таблиця щодо визначення ступеню і відсотку фізичного зносу даної групи товарів можуть бути використані під час проведення судових товарознавчих експертиз судовими експертами державних спеціалізованих установ.

Ключові слова: судова товарознавча експертиза, швейні вироби, методика, алгоритм, споживче маркування, лінійні розміри, зовнішній огляд, дефекти (недолік), знос, ступінь зносу, вартість.

N.LYSENKO, M. MARTOSENKO, I. SHURDUK

Poltava Scientific Research Forensic Center of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine

ACTUALIZATION OF THE METHODICAL SUPPORT FOR COMMODITY FORENSIC EXPERTISE

Goal. Updating the methodological support of forensic commodity examinations, in particular the creation of a unified methodology for forensic examination of garments in use, outlining a clear algorithm for reviewing this group of products and developing a reference table to determine the degree and percentage of physical wear of worn garments.

Method. During the actualization of methodological support for forensic examinations of garments that were in operation, the complex used methods, including deductive - during the theoretical generalization of the problem of updating methodological support for forensic examinations of garments that were in operation; monographic - for a detailed specification of the scientific basis for updating the methodological support offorensic examination of garments that were in operation; inductive and deductive - to argue the conclusions, positions and prospects offurther research formulated in the course of research.

Results. The issue of the need to update the methodological support of forensic examinations, in particular garments that were in operation, is considered. The algorithm of inspection of garments is formed, according to which it is recommended to carry out inspection in three stages - inspection of carriers of commodity marking and analysis of marking inscriptions and / or designations with their subsequent photofixation; measuring the linear dimensions of the product with their photofixation; examination of the appearance of the product for the presence or absence of defects with their photofixation. The expediency of using the developed reference table to determine the degree and percentage ofphysical wear of garments is substantiated.

Scientific novelty. For the first time, the paper summarizes and proposes the use of the algorithm of inspection of garments that were in operation and a reference table for determining the degree and percentage of physical wear of this group of goods during forensic examinations.

Practical significance. The proposed and tested algorithm for inspection of garments that were in operation and a reference table to determine the degree and percentage of physical wear of this group of goods can be used during forensic examinations by forensic experts of state specialized institutions.

Key words: forensic commodity examination, garments, methods, algorithm, consumer labeling, linear dimensions, external inspection, defects (defect), wear, degree of wear, cost.

Постановка проблеми у загальному вигляді і її зв'язок з важливими науковими та практичними завданнями

У якості джерел отримання доказової інформації, що мають значення для кримінального провадження щодо викраденого майна, нерідко виступають споживчі товари, у тому числі швейні вироби. У ході судових товарознавчих експертиз таких об'єктів встановлюються різні їх параметри, істотні ознаки, властивості та стан конкретного виробу у певний проміжок часу, що мають вплив на визначення їх ринкової вартості і суми матеріального збитку, заподіяного майну у результаті вчиненого злочину. Практика проведення експертних проваджень свідчить, що для формування повного, об'єктивного та науково обґрунтованого висновку, який відображав би дійсний стан об'єкта дослідження та містив аргументовану відповідь на поставлене запитання, недостатньо лише спеціальних знань судового експерта. Реалізація поставленого перед експертом завдання можлива шляхом раціонального поєднання спеціальних знань із методами дослідження, методичними підходами до організації та технології проведення експертизи в цілому. Тобто, вірний підбір та уміле застосування специфічних засобів, методів і прийомів зумовлюють одержання достовірного результату.

Беззаперечним є той факт, що коли судовий експерт проводить дослідження у визначеній послідовності, керуючись теоретично аргументованими, апробованими на практиці та затвердженими законодавчо методиками та/або методичними рекомендаціями, то ефективність його діяльності у рази збільшується. У зв'язку з цим, особливого значення набуває стан науково-методичне забезпечення судово-експертної діяльності.

Аналіз останніх досліджень, у яких започатковано вирішення проблеми

Еволюція узагальнених наукових знань в області конкретних видів експертиз, сформованих судово-експертними науково-дослідними установами, охоплює шлях від розрізнених наукових публікацій по окремим методам до розгорнутих методик судового експертного дослідження. Теоретичними та практичними проблемами методик судового експертного дослідження та/або конкретним методикам судових експертиз приділялася увага у працях таких науковців, як Т. В. Аверянової, В. П. Бахіна, P.C. Бєлкіна, А. І. Вінберга, В. Г. Гончаренка, А. В. Іщенка, В. П. Колмакова, B. C. Мітричева, В. Ф. Орлової, М. Я. Сегая, Е. Б. Сімакова-Єфремян, О.Р. Шляхова та інших авторів. Проте багато питань таких, як актуальність методик, їх структура, відповідність чинному законодавству України та оцінка ефективності й на сьогодні залишаються невирішеними та потребують подальшого дослідження.

На даний час у реєстрі методик проведення судових експертиз Міністерства юстиції України за експертною спеціальністю 12.1 «Визначення вартості машин, обладнання, сировини та споживчих товарів» зареєстровано 21 методику, серед яких 5 безпосередньо стосуються швейних виробів, при цьому розробниками трьох із них є Торгово-промислова палата, що не дозволяє їх застосування експертами не даної установи [1]. Крім того, у даних методиках відсутній єдиний підхід для вирішеннях типових завдань, які ставляться перед судовим експертом -товарознавцем. Методиками, якими користуються судові експерти державних спеціалізованих установ та які занесені до реєстру методик проведення судових експертиз, не передбачений алгоритм проведення судових товарознавчих експертиз швейних виробів, що були у використанні, зокрема не відображений порядок проведення такого дослідження. Складність у проведенні судових товарознавчих експертиз швейних виробів полягає у наступному: скасуванні чинності міждержавних стандартів в Україні та відсутність актуальних технічних регламентів, національних та/або галузевих стандартів; неузгодженість основних термінів у чинних нормативно-правових актах та нормативних документах; відсутність у чинних методичних рекомендаціях класифікації та опису дефектів (недоліків) швейних виробів, які можуть виникати як у процесі виробництва, товаропросування так і під час експлуатації; необґрунтованість застосування відсотка втрати якості швейного виробу [2].

Цілі статті - актуалізація методичного забезпечення для проведення судових товарознавчих експертиз, зокрема розроблення пропозицій щодо удосконалення методики проведення судової товарознавчої експертизи швейних виробів, що перебували в експлуатації.

Об'єкт дослідження. Об'єктами дослідження є швейні вироби, що перебували в експлуатації, та які потребують дослідження в рамках проведення судових товарознавчих експертиз.

Методи дослідження

судова товарознавча експертиза швейний

Під час актуалізації методичного забезпечення проведення судових товарознавчих експертиз швейних виробів, що перебували в експлуатації, в комплексі застосовувалися методи, зокрема дедуктивний - для теоретичного узагальнення проблеми; монографічний - для детальної конкретизації наукових засад оновлення методичного забезпечення судової товарознавчої експертизи; індуктивний та дедуктивний - для аргументування сформульованих у ході досліджень висновків, положень та перспектив подальших досліджень.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів

Одним із першочергових завдань, що стоїть перед судовим експертом при проведенні судової товарознавчої експертизи є ідентифікація швейного виробу. Для правильної і однозначної ідентифікації наданого на дослідження швейного виробу необхідно враховувати низку ознак, а саме: матеріал виготовлення; конструкційні особливості; наявність додаткових декоративних елементів; наявність суспільно визнаної торгівельної марки (бренду) виробника тощо. Як відомо, асортимент швейних товарів відрізняється складністю номенклатури, великою різноманітністю за призначенням і споживними властивостями. На сьогодні, єдиної загальноприйнятої класифікації швейних виробів немає, тому експерти використовують різні класифікації: навчальну, стандартну, торговельну, класифікації за національними класифікаторами (Державний класифікатор продукції та послуг, Українську класифікацію товарів зовнішньоекономічної діяльності, Єдиний закупівельний словник) та інші.

Виходячи із вище сказаного, актуальним є формування єдиного підходу щодо проведення експертних досліджень даної групи товарів: дотримання процедури огляду швейних виробів, визначення їх лінійних розмірів, трактування та визначення дефектів тощо. Відомо, що в товарознавчій практиці існує певна послідовність огляду швейних виробів [3, 4], тому на основі існуючих рекомендації щодо огляду швейних виробів, судовими експертами відділу товарознавчих та гемологічних досліджень Полтавського НДЕКЦ був запропонований алгоритм огляду виробів даної групи, що має на меті спростити та уніфікувати роботу товарознавця-експерта у вирішенні даного завдання [5]. Проведення огляду швейних виробів, наданих на дослідження, рекомендується проводити в три етапи: І - огляд носіїв товарного маркування та аналіз маркувальних написів, позначень (наявність або відсутність інформації на товарному ярлику, контрольній стрічці, бирці тощо) з подальшою їх фотофіксацією; ІІ - вимірювання лінійних розмірів виробу їх фотофіксацією; ІІІ - дослідження зовнішнього вигляду виробу на предмет наявності або відсутності дефектів із їх фотофіксацією. Алгоритм огляду швейних виробів під час проведення судових товарознавчих експертиз схематично представлено на рисунку 1. При цьому слід зазначити, що представлена схема є узагальненою і може варіюватись залежно від виду та товарного стану швейного виробу.

Рис. 1. Алгоритм огляду швейних виробів під час проведення судових товарознавчих експертиз

Огляд носіїв товарного маркування та аналіз маркувальних написів, позначень є одним із першочергових етапів проведення огляду швейних виробів, оскільки саме маркування виконує інформаційну та ідентифікаційну функції. На даному етапі експерт фіксує наявність товарних ярликів, контрольних стрічок, бирок тощо та інформацію на них. Слід зазначити, що саме від достатності та достовірності товарної інформації залежить подальше дослідження експерта, оскільки наявні маркувальні написи можуть прискорити процес ідентифікації швейних виробів та пошук аналогів у випадку визначення їх ринкової вартості. Наступним етапом рекомендується проведення вимірювання лінійних розмірів швейних виробів з їх фіксацією. Дослідження лінійних розмірів деталей виробів проводять вимірювальними методами із застосуванням повірених засобів [6].

У подальшому, судовий експерт здійснює дослідження зовнішнього вигляду виробу, який включає встановлення фактичного стану та наявності або відсутності дефектів. Зовнішній огляд швейних виробів, наданих на дослідження, рекомендується проводити у вказаній нижче послідовності, яка гарантує ретельний огляд усіх деталей і прискорює процес огляду [4, 7]. Швейні вироби різного асортименту доцільно огляди спочатку в цілому з лицьового боку, а потім здійснювати огляд його окремих деталей та ділянок у певній послідовності. Оглядають вироби зліва направо, зверху вниз, а в комплектних виробах огляд починають із піджака або жакета. Верхні вироби з бортами і легке плаття з розрізом донизу доцільно оглядати спочатку на манекені (за його наявності), потім на столі. Легке плаття без розрізу донизу, білизну, сорочки, штани, спідниці оглядають на столі.

У судових експертів товарознавців виникають труднощі з визначенням ринкової вартості швейних виробів з урахуванням їх товарного стану, а саме наявність дефектів (недоліків), пошкоджень, експлуатаційних ознак що визначають величину зносу. При цьому дефекти швейних виробів, як правило, носять виробничий характер, а пошкодження або ознаки зносу виникають внаслідок експлуатації виробів. Швейні вироби, що знаходилися в експлуатації, знижують свою якість на певний розмір зносу. Знос - це результат зношування, що характеризується погіршенням чи втратою якості (властивостей) як усього виробу, так і окремих його деталей, частин в процесі експлуатації, а також під впливом середовища [8]. Під час проведення судової товарознавчої експертизи швейних виробів, що були у використанні, досить часто виникає потреба у визначенні відсотка фізичного зносу об'єкта експертизи. Фізичний знос швейного текстильного виробу проявляється у вигляді видимого руйнування матеріалів, із яких виготовлено виріб та погіршенні властивостей усього виробу (зміна розмірів, забарвлення, викривлення об'ємно-просторової форми). Фізичний знос настає в результаті комплексного впливу механічних, фізико -хімічних, комбінованих факторів, ступінь впливу яких залежить від призначення швейного виробу і умов її експлуатації. Фізичний знос може бути загальним і місцевим. Загальний знос характеризується зміною показників споживних властивостей всього виробу, внаслідок чого він стає непридатним до експлуатації. Місцевий знос характеризується руйнуванням або погіршенням властивостей окремих частин виробу при збереженні його міцності в цілому. В процесі експлуатації виріб частіше всього підлягає місцевому зносу, наприклад зношуються ділянки, які найбільше зазнають навантажень або перебувають у деформованому стані через конструктивні особливості.

Актуальним є розширення питання щодо викладення та трактування дефектів швейних виробів, що були у використанні. Так, у запропонованих для роботи, судовим експертам державних спеціалізованих установ, методиках, перелік дефектів є досить обмеженим. При цьому не враховується місце розміщення дефекту, характер та причина його виникнення, можливість усунення. У наукових підручниках та посібниках, зокрема [9, 10], зазначено, що дефекти швейних виробів поділяються на: явні та приховані; критичні, значні та малозначні; виробничі та набуті; усувні та неусувні. Дефекти швейних виробів поділяються також на групи залежно від технологічного етапу, на якому вони виникли: дефекти конструкції і технології пошиття внутрішніх деталей і підкладки (перекіс матеріалу переду або спинки, невідповідність довжини бортів, несиметричність розташування кишень; перекіс підкладки тощо); дефекти підготовки, обробки й оздоблення виробів (різновідтінковість деталей, обпалення, слабкий натяг ниток, відсутність стібків оздоблювальної строчки тощо); дефекти тканин і матеріалів (засміченість пряжі; мушкуватість, шишкуватість, потовщені нитки, близни тощо); дефекти механічного характеру (потертість, протири, руйнування тканини, плями тощо) [9, 10].

Слід зазначити, що в діючих нормативних документах та методичних розробках, якими користуються судові експерти державних спеціалізованих установ під час визначення втрати якості швейних виробів, що пере бували в експлуатації, не враховується місце розташування виявлених дефектів (закрита чи відкрита частина швейного виробу), що безумовно має вплив на достовірність визначення втрати якості. Дефекти, які розташовані на закритих ділянках, слід ураховувати, якщо вони впливають на експлуатаційні властивості виробу. Виникають питання і при визначенні втрати якості виробів, які є комплектом (наприклад, костюм який складається із жакета та спідниці має дефекти тільки на одній його складовій). У такому випадку рекомендується відсоток зниження якості спочатку встановлювати на виробі з дефектами, а потім перераховувати на весь комплект.

За результатами проведеної аналітичної та практичної роботи авторами була запропонована довідникова таблиця по визначенню ступеню і відсотку фізичного зносу швейних виробів, що перебували в експлуатації (табл. 1) [11].

Таблиця 1. Визначення ступеню і відсотку фізичного зносу швейних виробів, що перебували в експлуатації