Транскордонна торгівля як об’єкт оподаткування

Размещено на http://allbest.ru

1Державного податкового університету

2Київського національного економічного університету

імені Вадима Гетьмана

1Стріяшко Галина --к. ю. н., доцент, доцент кафедри публічного права

2Замрига Артур -- к.е.н., д.ю.н., доцент,

професор кафедри публічного та міжнародного права

Анотація

Стаття присвячена аналізу особливостей правового регулювання транскордонної торгівлі, яка процвітає у всьому світі. Розширення міжнародної транскордонної електронної комерції дозволяє компаніям по всьому світу охопити більше клієнтів і вийти на нові онлайн-ринки. Для багатьох малих підприємств впровадження електронної комерції може бути повільним процесом. Однак ті, хто прийме її, можуть виявити, що електронна комерція може відкрити двері для нових можливостей.

Поступово власники малого бізнесу відкривають магазини електронної комерції та урізноманітнюють свої пропозиції, таким чином охоплюючи більше клієнтів і краще задовольняючи тих, хто віддає перевагу онлайн-послугам. Однак, податкова система має бути справедливою та стимулювати подальший розвиток економіки країни, що особливо актуально за умов становлення інформаційного суспільства. Оскільки ринок електронної комерції (е-комерції) характеризується динамічним зростанням, постає питання оподаткування операцій, що відбуваються за допомогою електронної взаємодії. Постійно зростає кількість об'єктів що здійснюють транскордонну торгівлю, які можна монетизувати та, відповідно, визначити їх комерційну вартість. Таку діяльність для мети оподаткування, на думку авторів, можна визначити як законодавчо врегульовану цілеспрямовану активність, що здійснюється з метою отримання прибутку з використанням об'єктів, створюваних комп'ютерними програмами в результаті алгоритмів, цифрових записів, віртуальних активів, технологічних платформ (соціальних мереж, промислового інтернету, месенджера, онлайн-торговельних майданчиків, інформаційних ресурсів) тощо.

Ключові слова: електронна комерція; оподаткування; податок на додану вартість; транскордонна торгівля; нерезидент; правове регулювання.

Abstract

Cross-Border Trade as an Object of Taxation

Galina Striiashko --Ph.D, Associate Professor, State Tax University Irpin

The article is devoted to the analysis of the peculiarities of legal regulation of cross-border trade, which is flourishing all over the world. Today's consumers are better able to compare goods and services online and make informed purchasing decisions.

The expansion of international cross-border e-commerce allows companies around the world to reach more customers and enter new online markets. For many small businesses, adopting e-commerce can be a slow process. However, those who embrace it may find that e-commerce can open doors to new opportunities. Gradually, small business owners are opening e-commerce stores and diversifying their offerings, thus reaching more customers and better satisfying those who prefer online services. However, the tax system must be fair and stimulate the further development of the country's economy, which is especially relevant under the conditions of the formation of the information society. Since the market of electronic commerce (e-commerce) is characterized by dynamic growth, the issue of taxation of transactions that take place through electronic interaction arises.

Modern conditions of globalization and the development of the latest technologies have changed the ways of conducting business activities and presented legislators with the need to adapt to the wide presence of crossborder trade as a new type of social relations and to make changes to legislation in the field of taxation. Most of the world's countries have faced the need to compete for jurisdiction over the taxation of subjects of this type of activity. The number of objects carrying out cross-border trade that can be monetized and, accordingly, determine their commercial value, is constantly growing. Such activity for the purpose of taxation, according to the authors, can be defined as a legally regulated purposeful activity carried out with the aim of obtaining profit using objects created by computer programs as a result of algorithms, digital records, virtual assets, technological platforms (social networks, industrial Internet, messenger, online trading platforms, information resources), etc.

Keywords: electronic commerce; taxation; VAT; cross-border trade; not a resident; legal regulation.

Вступ

Постановка проблеми. Національна економічна стратегія на період до 2030 року [1] затверджує курс України на акселерацію цифрової економіки та передбачає цифровізацію усіх сфер життя, стимулювання зростання електронної комерції та бізнесу до цифрових форматів співпраці. Транскордонна торгівля позитивно впливає на розвиток як країн у цілому, так і їх окремих територіальних утворень, і тому вона є потужним фактором поступу України на шляху до європейської інтеграції. Світовий досвід переконує, що практична реалізація заходів такого співробітництва значно підсилює потенціал його сторін і учасників, зменшує регіональні диспропорції, сприяє ефективному розв'язанню комплексних проблем, притаманних сусіднім країнам. Ідея транскордонної торгівлі повною мірою відповідає європейській та національній регіональним політикам, які спрямовані на підтримку соціально-економічного розвитку, зміцнення інфраструктури, становлення конкурентоспроможності регіонів, підвищення рівня людського капіталу та якості життя населення та ін.

За прогнозами, обсяг міжнародної електронної комерції зростатиме на 25% за рік - майже вдвічі швидше в порівнянні з електронною комерцією на внутрішніх ринках. У 2020 році кожен 5-й долар, зароблений в електронній комерції, надходив з транскордонних трансакцій. При цьому прибутки зможуть отримувати не лише великі гравці: роздрібні продавці й виробники всіх форм і розмірів можуть скористатися перевагами, які надає міжнародна електронна комерція [2]. Але скільки отримає від цих 5 доларів держава? Відповідь очевидна, нічого! А, яким чином податковий орган проконтролює діяльність е- комерції?

Питання оподаткування учасників ринку електронної комерції є одним з центральних у структурі державного регулювання цього ринку. Особливістю цього ринку є те, що операції, пов'язані з укладанням угод, часто відбуваються у віртуальному просторі. Що стосується процесу оплати товарів, то відстежити грошові потоки у віртуальному просторі практично неможливо. Розглянувши дані процеси з точки зору податкових органів, зазначимо, що Інтернет - новий спосіб взаємодії між продавцем і покупцем, що не скасовує податкових зобов'язань. У зв'язку із цим, виникає потреба узгодження національного законодавства з чинними нормами та правилами оподаткування, які діють в провідних країнах світу.

Для менш розвинутих країн, країн з емерджентною економікою та країн, що планують увійти до ЄС (як-от Україна) залишаються невирішеними не лише притаманні найбільш розвинутим країнам проблеми з обкладанням ПДВ та податками на продажі операцій в електронній комерції, але й ті, що перешкоджають розвитку електронної комерції в них та/або приєднанню до ЄС.

Аналіз останніх досліджень та публікацій : Проблема правового регулювання діяльності транскордонної торгівлі, є досить широкою, тому для її дослідження необхідно опиратись на праці представників різних галузей правової та економічної науки. Базується стаття на працях українських венних юристів які частково досліджували поставлену нами проблематику, зокрема Д.О. Гетманцев, О.А. Музика-Стефанчук, О.М. Лобач, М.П, Кучерявенко, В.Л. Форсюк та ін.

Метою статті є аналіз механізму фіскального регулювання транскордонної торгівлі.

Виклад основного матеріалу дослідження

Завдяки вигідному геополітичному положенню Україна має великі можливості розвитку транскордонної торгівлі та співробітництва, оскільки вона межує із п'ятьма країнами, а її області є прикордонними, що є вагомим чинником європейської інтеграції та створення Європи без внутрішніх кордонів, що цілком відповідає політичним пріоритетам нашої держави.

Як влучно зазначає С. Аліна, в сфері інформаційних технологій створюється все більше цифрових продуктів, що стають об'єктами правовідносин та які можливо «монетизувати» [3]. Відповідно постає питання належного їх оподаткування. Оксфордський словник бізнесу та управління визначає оподаткування як збори з фізичних осіб або юридичних осіб центральним або місцевим урядом для фінансування витрат цього уряду, а також як засіб реалізації його фіскальної політики [4]. Британська енциклопедія визначає оподаткування як запровадження урядами примусових зборів з фізичних або юридичних осіб [5].

Юридична енциклопедія під редакцією Ю.С. Шемчушенка визначає поняття оподаткування, як законодавчо врегулюваний процес становлення та утримання податків у країні, визначення їхніх розмірів і ставок, відповідних об'єктів та кола юридичних і фізичних осіб, що підлягають оподаткуванню, а також порядок сплати податків [6]. В Україні обов'язок сплати податків і зборів встановлено в ст. 67 Конституції України. Платниками податків, згідно Податкового кодексу України, є «фізичні та юридичні особи та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з Податковим кодексом України (ПКУ) або податковими законами і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з ПКУ» [7]. Відповідно, для мети оподаткування необхідно визначити транскордонну торгівлю як об'єкт оподаткування. Е-комерція, на думку Ю.Ю. Васильєва, - це ведення бізнесу в онлайн-режимі, яке на сьогодні присутнє в чотирьох сферах:

ь прямі продажі товарів і послуг;

ь банківська справа та платіжні системи;

ь безпечне розміщення інформації; корпоративні закупівлі [8].

Слабкими сторонами електронної торгівлі як інструменту оподаткування в Україні варто визнати:

1) безпечність. Оскільки нормативно- правове забезпечення розвитку електронної торгівлі в державі все ще розвивається, безпека стає значної проблемою як для продавця (особливо щодо цілісності процесу сплати товару), так і для споживача (велика кількість підробних сайтів, випадки шахрайства та ін.);

2) відсутність безпосереднього фізичного зв'язку між споживачем та продавцем скорочує можливість одержання знижок;

3) значні строки доставки товарів. Більшість підприємств електронної торгівлі України не мають власної логістичної інфраструктури і співпрацюють з підприємствами доставки, які не завжди враховують строки продавця. Вони надають свої послуги відповідного до власного графіку, і строк доставки у різник випадках складає від кількох днів до кількох тижнів;

4) обмеженість реклами, оскільки в глобальній мережі не доступні інструменти масової пропаганди;

5) неможливість вплинути на кінцевий вибір клієнта, що пов'язано із відсутністю безпосереднього фізичного контакту.

Основна проблема, яку породив для національних податкових систем новий цифровий світ, полягає в тому, що компанії, котрі працюють у сфері цифрових технологій, транскордонної торгівлі можуть забезпечити свою присутність в економіці іншої країни без податкової присутності. Так, згідно зі ст. 5 і 7 Модельної податкової конвенції ОЕСР (Організація економічного співробітництва та розвитку), компанія обкладається податком на прибуток у країні, в якій вона є нерезидентом, тільки якщо має постійне представництво в цій країні. Відповідно, компанія-нерезидент, яка працює у сфері цифрової економіки, легко може не бути платником податку в країні, в якій вона має клієнтів. Базуючись на документах, та враховуючи досвід правового регулювання в цій сфері інших країн, ми вважаємо, що в основу прийнятного для України податкового законодавства, повинні бути покладені такі основні принципи:

- спрощення реєстрації постачальників- нерезидентів платниками ПДВ, яка може здійснюватися дистанційно та в електронному вигляді;

- спрощене подання/декларування податкових зобов'язань з ПДВ дистанційно та в електронній формі;

- звільнення від обов'язку реєстрації податкових накладних;

- ПДВ можна сплачувати в іноземній валюті на міжнародний рахунок Міністерства фінансів (можливо, через спеціальний рахунок, відкритий компанією в Україні);

- можливість використання нарахованих податкових зобов'язань з ПДВ для заліку сплачених податків/податкового кредиту, на вартість послуг і товарів, придбаних у резидентів (місцем надання послуг таким іноземним компаніям для цілей оподаткування вважаться територія України);

- спростити облік податкових зобов'язань з ПДВ в електронному вигляді та дати можливість дистанційно перевіряти такий облік.

Таким чином, забезпечимо мінімально необхідну податкову (неюридичну) присутність нерезидента в Україні для цілей оподаткування. На нашу думку, великі транснаціональні компанії добровільно приймуть правила запропоновані Україною оскільки вони, стурбовані репутаційними ризиками, пов'язаними з ухилянням від сплати податків, та несприятливими правовими наслідками для української держави.

Транскордонна діяльність фізичних осіб і компаній може призвести до збільшення кількості випадків подвійного оподаткування та численних випадків високих адміністративних витрат, дискримінації або затримок у відшкодуванні податків. Національні податкові системи та велика кількість національного податкового законодавства всередині них створюють труднощі переважно у вигляді дискримінації, подвійного оподаткування або подвійного неоподаткування. Ці типи ускладнень є основою визнаної необхідності для координації податкових систем. Транскордонне оподаткування передбачає взаємодію (і зіткнення) між податковими системами суверенних держав. Оскільки існує кілька однаково правдоподібних теорій щодо джерел доходу і визначення місця проживання, правила присвоєння доходу особам які здійснюють електрону комерцію, можуть або збігатися, або не перекриватися, що призводить або до надмірного оподаткування ПДВ, або до надмірного оподаткування при оподаткуванні доходу.

Припустимо, наприклад, що підприємство приймає правило постачальника на основі походження продажу, а інше приймає правило постачальника на основі призначення продажу. У цьому випадку дохід оподатковуватиметься подвійним податком: спочатку в місці виробництва, а потім знову в де знаходяться клієнт. Припустимо, що має місце протилежне: приймає правило джерела призначення, а приймає правило джерела. Якщо постачальник має правило резидентства за місцем реєстрації, тоді керується та контролюється за правилом резидентства, в свою чергу ризикує отримати повне оподаткування його всесвітнього доходу в двох юрисдикціях. Поняття резидентства визначає, якою мірою дохід платника податків підлягає оподаткуванню в податковій юрисдикції. Особа-резидент (фізична або корпоративна) підлягає оцінці на основі загального доходу. Це означає, що платник податку зобов'язаний сплачувати податок на дохід або прибуток, «нарахований, отриманий, ввезений або отриманий у країні». Він також визначає обсяг відрахувань, які можуть бути дозволені для обчислення оподатковуваного доходу фізичної особи [12]. У той же час, більшість доходів, отриманих українськими підприємствами за кордоном, не повинні обкладатися податком на прибуток у країні, де ці доходи отримані. Зокрема, не повинна обкладатися доходи у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів, робіт, послуг переданих / виконаних / наданих резиденту цієї країни. Такі доходи згідно загальноприйнятій практиці не розглядаються як доходи з джерелом походження з країни їх отримання. До оподатковуваних доходів, отриманих іноземними компаніями в країні їх отримання, як правило, відносять тільки такі доходи як:

• відсотки;

• роялті;

• дивіденди;

• лізингова / орендна плата та інші «пасивні» види доходів.

Але і ці доходи можуть бути звільнені від оподаткування, якщо з країною їх походження Україна уклала договір про уникнення подвійного оподаткування, що передбачає таке звільнення.

Податкове законодавство деяких країн розглядає філію як резидента для цілей оподаткування в тій самій країні, що й материнська компанія, і тому звільняє дохід філій від податку [13]. У податковому законодавстві наприклад мало розвинутих в сфері транскордонної торгівлі такого положення немає. Філія іноземної компанії розглядається як юридична особа відповідно до законодавства країни перебування. Будь-який дохід або прибуток, отриманий ним з країни де реалізується продукт, оподатковується тут. Єдині дві умови, за яких філія не може мати такого ставлення: якщо філія використовується виключно для зберігання або демонстрації товарів чи товарів; та якщо відділення використовується виключно для збору інформації. Визнаючи, що виробничі рішення транснаціональних корпорацій є ендогенними для податкової політики, з якою вони стикаються, ми досліджуємо оптимальну політику оподаткування для вітчизняних компаній та оптимальну торговельну політику. Варіанти досягнення кращої гармонізації оподаткування в Україні. Система розподілу за формулою, яка існує в країнах ЄС, може допомогти нашій країні стримати ухилення від сплати податків корпораціями, які переводять доходи від дочірніх компаній. Водночас зрозуміло, що покладатися виключно на добру волю будь-якого платника податків -- наївно, тим паче, що кількість компаній електронної комерції не обмежується звичними інтернет-монстрами. Тому рекомендується запровадити додатковий механізм оподаткування, який спрацьовує при низькій податковій обізнаності нерезидентів. Якщо ж компанії не реагуватимуть на вимогу сплатити податок, то мінфін звертатиметься до органів країн, де зареєстровані ці компанії. Суперечки вирішуватимуться згідно із міжнародними договорами. Особливого порядку для обліку доходів, отриманих українським підприємством за кордоном, і витрат, понесених ним там же, українське законодавство не встановлює.

Такі доходи і витрати враховуються за загальними правилами, встановленими ст.ст. 135 - 143 ПК. Тобто, доход від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар, а доходи від надання послуг та виконання робіт визнаються на дату складання акта або іншого документа, що підтверджує виконання робіт або надання послуг. електронний комерція транскордонний оподаткування

Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг визнаються витратами того періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг. Інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені, з урахуванням деяких особливостей.

Загалом міжнародні організації (ОЕСР, ЄС) підтвердили, що операції електронної комерції підлягають оподаткуванню ПДВ за принципом призначення, і всі, продавці повинні бути зареєстровані для цілей ПДВ у країнах, де є їхні клієнти розташовані. Проте все ще існують проблеми міжнародного співробітництва та координації, пов'язані із застосуванням податків з продажу та ПДВ.

Висновок

Передбачаючи скарги податківців, що ПДВ надійно ляже не на іноземні компанії, а на наших споживачів, зауважимо: це дійсно так. Ось чому податок на споживання є непрямим податком. Те, що споживач платитиме податок в, жодному разі не може бути контраргументом для його запровадження, тим паче, що згідно з чинними нормами ПДВ вже має стягуватися в Україні.

Сплата ПДВ з усіх товарів/послуг, що перебувають в обігу митної території України, є справедливою та правильною, що повністю відповідає суті податку та меті оподаткування.

Викладені вище зміни мають стати тільки першим кроком на шляху до побудови ефективної моделі оподаткування цифрової економіки, яка, у підсумку, має охопити оподаткування прибутку іноземних компаній із джерелом походження з території України, а також оподаткування всіх видів економічної діяльності, що генерують новий "цифровий" дохід (наприклад, спільне споживання, схеми споживчих бонусів, приріст крипто валютного капіталу, тощо).

Технології надзвичайно швидко крокують уперед, дистанційна торгівля стає буденною та значно переважає над традиційною, тому належне оподаткування суб'єктів електронної комерції є нагальною вимогою часу, щоби забезпечити справедливе та рівноправне оподаткування різного масштабу і, як наслідок, забезпечити дотримання права людини на податки.

Оскільки правила оподаткування, що спираються суто на фізичну присутність у певному штаті, надають суттєві переваги технологічним гігантам, які здійснюють продажі в різних штатах без фізичної присутності. Новий підхід є справедливим для великого бізнесу і водночас захищає малий бізнес.

Але сучасний вигляд ринку цифрових товарів (точніше ринок B2C, розумними словами) в Україні майже відсутній у зв'язку з матеріальним становищем та життєвими принципами більшості населення. Якщо це згадати, з'являється ідея спочатку розвинути цей ринок, "підсадити" користувачів "контенту" на платні послуги, а потім вже "стригти" з них податки. Жодні норми міжнародного права не забороняють транскордонне оподаткування, тому саме країни на міжнародній арені повинні вирішувати проблеми оподаткування, створені ним. Інакше залишимось серед країн 3го світу, де цифровий контент поширюється нелегально.

Список використаних джерел

1. Про затвердження Національної економічної стратегії на період до 2030 року: Постанова Кабінету Міністрів України від 03 березня 2021 р. № 179. URL: www.kmu.gov.ua/npas/prozatverdzhennyanacionalnoyiekoa179.

2. Гетманцев Д. Як примусити платити податки не тільки вітчизняну цифрову економіку. URL: https://dt.ua/business/podatok-na-google-265954_.html.

3. Аліна А. С. Спадкування ІТ об'єктів за сучасним цивільним законодавством: дис. дра філософії (081 Право). Одеса, 2020. 204 с. URL: http://dspace.onua.edu.ua/handle/11300/12560.

4. OECD. Statement by the OECD/G20 Inclusive Framework on BEPS on the Two Pillar Approach to Address the Tax Challenges Arising from the Digitalisation of the Economy January 2020, OECD/G20 Inclusive Framework on BEPS, OECD, Paris. URL: www.oecd.org/tax/beps/state-mentby the oecd g20inclusiveframeworkonbeps january2020.pdf.

5. Neumark Fritz, McLure, Charles E., Cox Maria S.. “Taxation”. Encyclopedia Britannica, Invalid Date. URL: https://www.britannica.com/topic/taxation.

6. Юридична енциклопедія: В 6 т. / Редкол.: Ю70 Ю. С. Шемшученко (голова редкол.) та ін. К.: Укр. енцикл., 1998. ISBN 9667492001. URL: https://leksika.com.ua/legal/.

7. Податковий кодекс України № 2755VI від 02.12.2010. URL: https://za-kon.rada.gov.ua/l aws/show/2755 17#Text.

8. Васильєв Ю.Ю. Електронна комерція як інструмент просування товарів на ринку побутової техніки. Міжнародний науковий журнал «Інтернаука». 2017. № 1 (2). С. 29-34.

9. Ляшенко В. І., Вишневський О. С. Цифрова модернізація економіки України як можливість проривного розвитку: монографія; НАН України, Ін-т економіки пром-сті. Київ, 2018. 252 с. URL: http://iie.org.ua/monografiyi/tsifrova-modernizatsiya-ekonomiki-ukrayiniyak-mozhlivist-prorivnogo-rozvitku-v-i-lyashenko-o-s-vishnevskiy-2018-r/.

10. Рекомендації з реалізації Плану дій з BEPS (мінімальні стандарти). Міністерство фінансів України. URL: https://ips.ligazakon.net/document/view/mf17026?an=1.

11. Гаркушенко, О. М. Перспективи застосування в Україні зворотного механізму нарахування зобов'язань з податку на додану вартість. Фінанси України. 2015. № 5. С. 81-91.

12. Кощук Т. В. Шляхи вдосконалення оподаткування цифрових компаній. Фінанси України. 2019. № 10. С. 73-88. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Fu_2019_10_7.

13. Rasmus Corlin Christensen & Martin Hearson. The new politics of global tax governance: taking stock a decade after the financial crisis. Review of International Political Economy. 2019. № 26 (5). P. 10681088. URL: https://www.tandfonline.com/doi/full/ 10.1080/09692290.2019.1625802?src=recsys.

14. Levinsohn J., Slemrod J. Taxes, Tariffs, and the Global Corporation. Journal of Public Economics. Volume 51 No. 1 (May 1993): 97-116. p. 99.

References

1. Pro zatverdzhennia Natsionalnoi ekonomichnoi stratehii na period do 2030 roku: Postanova Kab- inetu Ministriv Ukrainy vid 03 bereznia 2021 r. № 179. URL: www.kmu.gov.ua/npas/prozatverdzhennyanacion- alnoyiekoa179.

2. Hetmantsev D. Yak prymusyty platyty podatky ne tilky vitchyznianu tsyfrovu ekonomiku. URL: https://dt.ua/business/podatok-na-google-265954_.html.

3. Alina A. S. Spadkuvannia IT ob'iektiv za suchasnym tsyvilnym zakonodavstvom: dys. dra filosofii (081 Pravo). Odesa, 2020. 204 s. URL: http://dspace.onua.edu.ua/handle/11300/12560.

4. OECD. Statement by the OECD/G20 Inclusive Framework on BEPS on the Two Pillar Approach to Address the Tax Challenges Arising from the Digitalisation of the Economy January 2020, OECD/G20 Inclusive Framework on BEPS, OECD, Paris. URL: www.oecd.org/tax/beps/statementby the oecd g20inclusiveframe- workonbeps january2020.pdf.

5. Neumark Fritz, McLure, Charles E., Cox Maria S.. “Taxation”. Encyclopedia Britannica, Invalid Date. URL: https://www.britannica.com/topic/taxation.

6. Yurydychna entsyklopediia: V 6 t. / Redkol.: Yu70 Yu. S. Shemshuchenko (holova redkol.) ta in. K.: Ukr. entsykl., 1998. ISBN 9667492001. URL: https://leksika.com.ua/legal/.

7. Podatkovyi kodeks Ukrainy № 2755-VI vid 02.12.2010. URL: https://za-kon.rada.gov.ua/l aws/show/2755- 17#Text.

8. Vasyliev Yu.Yu. Elektronna komertsiia yak instrument prosuvannia tovariv na rynku pobutovoi tekhniky. Mizhnarodnyi naukovyi zhurnal “Internauka”. 2017. № 1 (2). S. 29-34.

9. Liashenko V. I., Vyshnevskyi O. S. Tsyfrova modernizatsiia ekonomiky Ukrainy yak mozhlyvist proryvnoho rozvytku: monohrafiia; NAN Ukrainy, In-t ekonomiky prom-sti. Kyiv, 2018. 252 s. URL: http://iie.org.ua/monografiyi/tsifrova-modernizatsiya-ekonomiki-ukrayiniyak-mozhlivist-prorivnogo-rozvitku- v-i-lyashenko-o-s-vishnevskiy-2018-r/.

10. Rekomendatsii z realizatsii Planu dii z BEPS (minimalni standarty). Ministerstvo finansiv Ukrainy. URL: https://ips.ligazakon.net/document/view/mf17026?an=1.

11. Harkushenko, O. M. Perspektyvy zastosuvannia v Ukraini zvorotnoho mekhanizmu narakhuvan- nia zobov'iazan z podatku na dodanu vartist. Finansy Ukrainy. 2015. № 5. S. 81-91.

12. Koshchuk T. V. Shliakhy vdoskonalennia opodatkuvannia tsyfrovykh kompanii. Finansy Ukrainy. 2019. № 10. S. 73-88. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Fu_2019_10_7.

13. Rasmus Corlin Christensen & Martin Hearson. The new politics of global tax governance: taking stock a decade after the financial crisis. Review of International Political Economy. 2019. № 26 (5). P. 10681088. URL: https://www.tandfonline.com/doi/full/ 10.1080/09692290.2019.1625802?src=recsys.

14. Levinsohn J., Slemrod J. Taxes, Tariffs, and the Global Corporation. Journal of Public Economics. Volume 51 No. 1 (May 1993): 97-116. p. 99.

Размещено на Allbest.ru