Цифрові технології та їхній вплив на управління логістичними процесами підприємств

Джерело: складено авторами

З огляду на розвиток цифрових технологій та значні потреби логістичних підприємств, щодо управління транспортом, складом, можливості виробництва та розподілу ресурсів, що потребує значних цифрових потужностей, найпопулярнішим рішенням сьогодення стало використання хмарних технологій. Щодо управління логістичними процесами підприємств, то вони можуть скоротити фінансові та трудові витрати на обслуговування та підтримання цієї інфраструктури та забезпечити ефективне функціонування більшості цифрових технологій. Фактично, будь-яка цифрова інновація логістичного підприємства зберігається на серверах постачальника таких послуг. Такий підхід дає змогу зменшити навантаження на програмне забезпечення та формувати взаємовідносини з постачальниками на основі орендного договору. Цей принцип став ефективний не тільки участі великого логістичного бізнесу в діяльності цифрових технологій, але й залучення малого та середнього, що працює у сфері логістики. Яскравим прикладом сучасних хмарних технологій в управлінні логістичними процесами підприємства є рішення Microsoft, що впроваджує Oralce - одну з найбільш конкретних систем. Вона має чимало переваг перед іншими хмарними технологіями, оскільки може тісно взаємодіяти не лише безпосередньо з внутрішньою документацією та бізнес-процесами, що вже інтегровані в цифрове середовище, а й пропонувати низку технологічних рішень, які можуть бути використані для посилення ефективності управління логістичними процесами [6, с. 18]. Саме тому інноваційний підхід до використання хмарних технологій в управлінні логістикою у 2024-2025 роках ґрунтуватиметься на основі можливості інтеграції додаткових послуг та розширення власної моделі бізнесу. На практиці в логістичному управлінні це використовується для побудови більш опрацьованої моделі бізнесу, а також покращення якості оперативного управління та формування локальних відділів на серверах для кожного структурного процесу підприємства.

Технологічний попит на штучний інтелект зріс настільки швидко, наскільки це було можливо з 2023 року, та це не стало винятком і в логістиці. Поява таких послуг, як ChatGPT, Midjourney та інші, призвела до інструментів, які були безпосередньо інтегровані в управління логістикою, таких як Ocado Andover. Використання штучного інтелекту базується на інтелектуальному управлінні та пошуку найкращих рішень. Наприклад, одна з найбільших компаній з відділом логістики Amazon використовує інтелектуальне управління складом для підвищення ефективності продажів, розподілу товарів та аналізу для подальшої доставки. Штучний інтелект дає змогу прискорити процес якісного розподілу, навантаження та відвантаження товарів, використовуючи можливість відстежувати їх у режимі реального часу [7, с. 18]. Згідно з прогнозом Google, до 2о3о року більшість логістичних компаній використовуватимуть інструменти штучного інтелекту для підвищення якості оптимізації власних бізнес-процесів, і важливим напрямом функціонування таких компаній стане підтримка подібних технологій і здатність працювати в умовах довгострокового функціонування. Практика технологічних гігантів може допомогти не лише на рівні підприємства, а й під час формування торговельних маршрутів між країнами, що впроваджуються в глобальне середовище, впливають на ефективність логістичних процесів і приносять користь ринку технологій. Сучасний підхід до управління логістичними процесами може мати безпосереднє значення для зміцнення економіки розвинених країн, де оволодіння маркетинговою діяльністю і товарними ринками є однією з ключових сфер економічної діяльності [1; 8, с. 11]. Штучний інтелект, крім прямої роботи зі складськими приміщеннями, безпосередньо важливий для його ефективного використання, тому його можна застосовувати як інструмент оптимізації бізнес-процесів компаній.

Розроблення сенсорних датчиків є не менш важливою цифровою технологією в управлінні логістичними процесами, оскільки для роботи з матеріальними пакуваннями, товарами та їх подальшим розповсюдженням треба використовувати низку транспортних обслуговуваних засобів, що будуть повністю автоматизовані та можуть використовувати у своїй діяльності сенсорні датчики. Тайвань, найбільший виробник у світі мікрочипів, протягом 2022-2023 років збільшив обсяг виробництва обладнання фактично вдвічі, воно широко використовується США, країнами Європи для забезпечення власних логістичних потреб. В управлінні логістичними процесами сенсорні датчики мають неабияке значення, оскільки дають змогу ефективно вести складську діяльність, формувати пакування на основі програмного аналізу та посилити їхню конкурентоспроможність у глобальному середовищі [9, c. 13]. Саме тому вироблення сенсорних датчиків із можливістю інтеграції в подальші програми залишається одним із найперспективніших інструментів роботи з управління логістичними процесами підприємства.

Не менш важливим є забезпечення автоматизованих систем, що використовуються для управління транспортно-складськими системами. Їхнє впровадження в логістичне управління здійснюється на основі розроблення готових або індивідуальних програмних рішень, які можуть оптимізувати бізнес-процеси. Саме тому поліпшення якості технологій у цьому випадку може стати ефективним методом поліпшення фінансового стану, його маркетингової діяльності та забезпечення високого рівня розвитку логістики підприємства. Загальний процес використання цифрових технологій та актуальних засобів автоматизації управління логістичними процесами зображено на рисунку 1.

Система управління логістичними процесами, зображена на рисунку 1, демонструє, що в сучасних умовах підвищення ролі цифрових технологій питання розвитку інформаційних та автоматизованих каналів підприємства є важливим завданням. Розроблення інтегрованої інформаційної системи може здійснюватися на локальній основі для поліпшення загального управління та координації логістичного процесу, а також підвищення якості операційної діяльності та поліпшення безпосередньої взаємодії з транспортуванням, вибором маршруту, пакуванням і транспортуванням продукції. Малі та середні підприємства, як правило, не тільки формують власний логістичний бізнес на базі готових рішень, які може запропонувати ринок технологій, а й посилюють рівень оптимізації для забезпечення якісного розподілу фінансових, трудових та інших ресурсів підприємства [10, с. 8]. Політика управління транспортуванням і складом є одним із найважливіших процесів в управлінні логістичною діяльністю, оскільки вона безпосередньо впливає на суть і можливість підвищення ефективності використання та спрямування логістичних процесів. Крім того, в нинішніх умовах доступність цих систем являє собою конкурентну перевагу, і впровадження цих технологій буде найвідповіднішим рішенням, з огляду на таку диверсифікацію роботи на різних товарних ринках у корпоративній стратегії логістичних підприємств.

Рис. 1 Використання цифрових технологій та засобів автоматизації в управлінні логістичними процесами

Джерело: складено авторами

Система управління транспортом - TMS - надає можливість гнучкого налаштування об'єктів транспортного обслуговування, забезпечує ефективний розподіл продукції на інтелектуальних складах. Крім того, управління такими транспортними засобами матиме довгостроковий ефект в умовах мінливості сучасного цифрового середовища, автоматизації більшості технологій та використання спеціальних хмарних сервісів. Найважливішим у використанні системи управління транспортом є можливість інтеграції логістичних компаній у загальне хмарне середовище, оскільки це може розширити логістичну діяльність та посилити присутність компанії в глобальному середовищі. Як правило, для цієї системи одразу ж використовуються WMS, тобто інтелектуальне управління складом. Потреба в упорядкуванні складу нерозривно пов'язана з підвищенням ефективності використання транспортних засобів та обміну даними, а також наявністю можливостей сканування, аналізу, прогнозування та моделювання оптимальних рішень для управління логістичними процесами підприємства.

Для забезпечення високого рівня управління логістичними процесами в бізнес-середовищі логістичного підприємства прийнято використовувати ERP-систему та систему управління виробництвом - MES, кожна з них спрямована на обмін ресурсами та пошук найбільш раціональних засобів їх подальшого використання. Важливість інтеграції цих двох систем полягає в тому, що на основі аналізу інформації з планування виробництва та розподілу логістичних ресурсів можливо спрогнозувати подальше логістичне управління ними. Саме тому цифрові технології в конкретних випадках мають бути взаємодоповнюючими та пов'язаними на основі конкретних управлінських рішень, які полегшують процес управління та використання відповідно до зазначених умов.

Протягом останніх трьох років інформаційний аналіз у логістиці все більше використовується для планування внутрішньої виробничої та управлінської діяльності. На основі таких технологій впроваджується цифровізація, збір інформації про наявність вантажів, а також обслуговування підприємств транспорту [11, с. 19]. Саме на основі таких матеріалів можливо створити найефективніше управління складським господарством і в глобальній логістичній мережі знайти раціональні рішення для подальшого розвитку діяльності підприємства. Для сучасного забезпечення інформаційного аналізу на основі цифрових технологій використовується низка автоматизованих систем, наприклад Gonrad та Videotrans. Ці системи функціонують на основі сучасних засобів автоматизованого управління, моделюють найкращі процеси логістичного управління та широко використовуються логістичними підприємства для покращення власної діяльності та посилення власних позицій.

Висновки з проведеного дослідження

Отже, можна зробити висновок, що розвиток цифрових технологій зумовив численні трансформації у світі, і бізнес-процеси, управління логістикою не є винятком. Інтеграція цифрових технологій у логістику стала пріоритетом для великих компаній і стратегічною політикою, в яку розвинені країни інвестують значні кошти для зміцнення своїх позицій на міжнародній арені. З огляду на інтеграцію відповідної цифрової інфраструктури, розвиток товарних ринків, якій ґрунтується на використанні цифрових технологій, є більш реалістичним. Основним каталізатором розвитку цифрових технологій в управлінні логістичними процесами стало поширення Індустрії 4.0 та концепції інтелектуальної логістики, що базується на інтелектуальному управлінні цифровими системами. Провідні світові транснаціональні корпорації та інформаційні гіганти також створюють апаратні та програмні засоби для поліпшення можливостей транспортування, управління складами, управління процесами пакування, моделювання транспортних і логістичних маршрутів - деякі важливі розроблення, які можуть бути використані як інструменти для завоювання міцних позицій на ринку товарів. Найбільш поширеними сучасними цифровими технологіями в управлінні логістичними процесами стали великі дані, хмарні обчислення, використання сенсорних датчиків, впровадження CRM, WMS та ERP-систем. Використання кожної технології зазвичай ґрунтується на можливості співпраці та інтеграції з сервером логістичного підприємства, що надалі є потужним засобом управління логістичним процесом. В умовах поширення глобальної конкуренції в економічному просторі та її домінування на товарних ринках більшість розвинених країн світу інвестували значну частину своїх фінансових ресурсів у розвиток таких технологій та посилення ролі штучного інтелекту. Малі підприємства у сфері логістики дедалі частіше схильні використовувати цифрові рішення для забезпечення ефективності своєї економічної діяльності та масштабування.

Список використаних джерел

1. Маргасова В., Самойлович О. Роль цифрових технологій в організації ефективного функціонування маркетингової та логістичної систем промислового підприємства. Проблеми і перспективи економіки та управління. 2023. № 2 (34). С. 26-37. DOI: https://doi.org/1O.2514O/241O-9576-2023-2(34)-26-37

2. Воронко Р. М., Редченко К. І., Бурдик О. Ю. Роль внутрішнього контролю в системі управління торговельним підприємством. Підприємництво і торгівля. 2023. № 35. С. 11-20. DOI: https://doi.org/10.32782/25221256-2023-35-02 (дата звернення: 12.10.2023).

3. Попело О. В., Ткаченко Т П. Стратегія ефективного функціонування логістичної системи підприємства в контексті забезпечення економічної безпеки. Economic Synergy. 2023. № 2. С. 23-35. DOI: https://doi.org/ 10.53920/es-2023-2-2 (дата звернення: 12.10.2023).

4. Олифіренко Ю., Повна С., Біланенко, О. Цифровий маркетинг і логістика в адаптивному управлінні інноваційним розвитком підприємства. Науковий вісник Полісся. 2022. № 2 (25). С. 240-250. DOI: https://doi.org/10.25140/2410-9576-2022-2(25)-240-250 (дата звернення: 12.10.2023).

5. Іванов С. В., Ляшенко В. І., Шамілева Л. Л., Трушкіна Н. В. Тенденції розвитку транспортно-логістичної системи Придніпровського економічного району. Вісник економічної науки України. 2019. № 2 (37). С. 143-150. DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2019.2(37).143-150 (дата звернення: 12.10.2023).

6. Трушкіна Н. В., Джвігол Х., Сергєєва О., Шкригун, Ю. Розвиток концепції Логістика 4.0 в умовах цифрової економіки. Економічний вісник Донбасу. 2021. № 4 (62). P. 85-96. DOI: https://doi.org/10.12958/ 1817-3772-2020-4(62)-85-96 (дата звернення: 12.10.2023).

7. Аналітика Big Data підвищує масштабованість логістичних послуг. BigDataLab. URL: https://www.bigdatalab.com.ua/news-116/ (дата звернення: 12.10.2023).

8. Management of Domestic Marketing of Service Enterprises / S. Radev Koev et al. IBIMA Business Review. 2019. P. 1-13. DOI: https://doi.org/10.5171/2019.681709 (date of access: 12.10.2023).

9. Zaloznova Y., Trushkina N. Scientific and methodological support of improvement of the management system of logistic activities of the enterprise. Economic innovations. 2018. Vol. 20, no. 3(68). P. 57-67. DOI: https://doi.org/10.31520/ei.2018.20.3(68).57-67 (date of access: 12.10.2023).

10. Innovative accounting methodology of ensuring the interaction of economic and cybersecurity of enterprises / Z.-M. Zadorozhnyi et al. Marketing and Management of Innovations. 2021. Vol. 5, no. 4. P. 36-46. DOI: https://doi.org/10.21272/mmi.2021.4-03 (date of access: 12.10.2023).

11. Manzhula V., Semanyuk V., Rozhelyuk V. Evaluation Method of Economic Benefit Taking Into Account Additional Data in Decision-Making Process. 2019 9th International Conference on Advanced Computer Information Technologies (ACIT), Ceske Budejovice, Czech Republic, 5-7 June 2019. 2019. DOI: https://doi.org/10.1109/ acitt.2019.8779982 (date of access: 12.10.2023).

References

1. Marhasova, V., & Samoilovych, O. (2023). Rol tsyfrovykh tekhnolohii v orhanizatsii efektyvnoho funktsionuvannia marketynhovoi ta lohistychnoi system promyslovoho pidpryiemstva [The role of digital technologies in organizing the effective functioning of the marketing and logistics system of an industrial enterprise]. Problemy i perspektyvy ekonomiky ta upravlinniaProblems and prospects of economics and management, vol. (2(34)), pp. 26-37. DOI: https://doi.org/10.25140/2410-9576-2023-2(34)-26-37

2. Voronko, R. M., Redchenko, K. I., & Burdyk, O. Yu. (2023). Rol vnutrishnoho kontroliu v systemi upravlinnia torhovelnym pidpryiemstvom [The role of internal control in the management system of a trading enterprise]. Pidpryiemnytstvo i torhivlia - Entrepreneurship and trade, vol. 35, pp. 11-20. DOI: https://doi.org/10.32782/2522-1256-2 023-35-02

3. Popelo, O. V., & Tkachenko, T P. (2023). Stratehiia efektyvnoho funktsionuvannia lohistychnoi systemy pidpryiemstva v konteksti zabezpechennia ekonomichnoi bezpeky [Strategy of effective functioning of the enterprise logistics system in the context of economic security]. Economic Synergy, vol. 2, pp. 23-35. DOI: https://doi.org/ 10.53920/es-2023-2-2

4. Olifyrenko, Y., Povna, S., & Bilanenko, O. (2022). [Digital marketing and logistics in the adaptive management of the enterprise's innovative development]. Scientific bulletin of Polissia, vol. 2(25), pp. 240-250. DOI: https://doi.org/10.25140/2410-9576-2022-2(25)-240-250

5. Ivanov, S., Lyashenko, V., Shamileva, L., & Trushkina, N. (2019). Tendentsii rozvytku transportno-lohistychnoi systemy Prydniprovskoho ekonomichnoho raionu [Development trends of the transport and logistics system of the Prydniprovsky economic region]. Visnyk ekonomichnoi nauky UkrainyHerald of the Economic Sciences of Ukraine, vol. 2(37), pp. 143-150. DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2019.2(37).143-150

6. Trushkina, N., Dzwigol, H., Serhieieva, O., & Shkrygun, Y. (2020). Rozvytok kontseptsii Lohistyka 4.0 v umovakh tsyfrovoi ekonomiky [Development of the Logistics 4.0 Concept in the Digital Economy]. Ekonomichnyi visnyk DonbasuEconomic Herald of the Donbas, vol. 4(62), pp. 85-96. DOI: https://doi.org/10.12958/1817-3772-20204(62)-85-96

7. BigDataLab. (n.d.). Analityka Big Data pidvyshchuie masshtabovanist lohistychnykh posluh [Big Data analytics increases the scalability of logistics services]. Com.ua. October 12, 2023, Retrieved from: https://www.bigdatalab.com.ua/news-116/

8. Radev Koev, S., Tryfonova, O., Inzhyievska, L., Trushkina, N., & Radieva, M. (2019). Management of Domestic Marketing of Service Enterprises. IBIMA Business Review, pp. 1-13. DOI: https://doi.org/10.5171/2019.681709

9. Zaloznova, Y., & Trushkina, N. (2018). Scientific and methodological support of improvement of the management system of logistic activities of the enterprise. Economic innovations, vol. 20(3(68)), pp. 57-67. DOI: https://doi.org/10.31520/ei.2018.20.3(68).57-67

10. Zadorozhnyi, Z.-M., Muravskyi, V., Shevchuk, O., & Bryk, M. (2021). Innovative accounting methodology of ensuring the interaction of economic and cybersecurity of enterprises. Marketing and Management of Innovations, vol. 5(4), pp. 36-46. DOI: https://doi.org/10.21272/mmi.2021.4-03

11. Manzhula, V., Semanyuk, V., & Rozhelyuk, V. (2019). Evaluation Method of Economic Benefit Taking Into Account Additional Data in Decision-Making Process. In 2019 9th International Conference on Advanced Computer Information Technologies (ACIT). IEEE. DOI: https://doi.org/10.1109/acitt.2019.8779982

Размещено на Allbest.ru