Особливості маркетингу фестивального та замкового туризму Західного регіону України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Львівський національний університет імені Івана Франка

Національна академія сухопутних військ ім. г. П. Сагайдачного

ОСОБЛИВОСТІ МАРКЕТИНГУ ФЕСТИВАЛЬНОГО ТА ЗАМКОВОГО ТУРИЗМУ ЗАХІДНОГО РЕГІОНУ УКРАЇНИ

Білоус С.В., Грицишин А.Т., Філь М.І.,

Красько А.Б., Мункачій І.Й., Петрук Н.М.

Вступ

Постпандемічний стан розвитку туристичної галузі в Україні, ще довго буде виходити на докризовий період. Це поступовий процес відродження та розвитку галузі, активізація соціальних та політичних процесів в регіонах та на місцевих рівнях дають підстави сподіватися, що труднощі будуть подолані. Однією з особливостей новітнього культурно-туристичного простору України є стрімкий розвиток подієвого та замкового туризму. Подієвий та замковий туризм в останні роки захоплює все більшу частку ринку. Загалом це віддзеркалює світові тренди в туризмі, де культурні, пізнавальні та розважальні аспекти стають базою для зростання попиту та туристичних потоків у країнах Європи. Вектором зовнішньо-політичного напрямку розвитку України в тому числі і західної її частини, оголошено європейську інтеграцію, це має стати додатковим поштовхом до розвитку для даних видів туризму нашої країни, запозичуючи організаційні методи та форми країн Центральної Європи.

Виклад основного матріалу

Подієвим та замковим туризмом цікавляться туристи, для розширення свого культурного світогляду, ознайомлення з традиціями місцевого населення з пам'ятками, етнокультурним надбанням регіону, спілкуванням з носіями фольклору та фахівцями з народних ремесл, активного відпочинку, розваг та наслідування сучасних тенденцій та трендів, часто самі фестивалі відбуваються неподалік замків, тим самим поєднуючи ці два види.

Вага подієвих дійств у структурі вітчизняної туристичної сфери, в тому числі і замкового туризму залишається недооціненною українськими науковцями. Як свідчить здійснений нами аналіз сучасних наукових надбань, зосереджених на даній тематиці, дотепер відсутнє комплексне дослідження, в якому б були досліджені сучасні події як аспект розвитку туризму, а також де достатня увага приділена саме маркетинговим аспектам даних видів туризму.

Отже, нагальність та важливість дослідження акцентується необхідністю вивчення особливостей маркетингу подієвого та замкового туризму як суспільно-економічного та організаційно-географіного явища, дослідження значення і наслідків таких турів та інших заходів на динаміку туристичних потоків та попит зокрема. З урахуванням актуальності досліджуваної проблеми та недостатньої дослідженості маркетингових аспектів, а також об'єктивної потреби у вивченні сучасного фестивального процесу та замкового туризму в Західній Україні визначено актуальність нашого дослідження.

Метою дослідження є вивчення засадничих принципів, особливостей та маркетингових аспектів подієвого та замкового туризму Західного регіону України.

Поняття «подієвого туризму» чи «подієвого туру» все частіше може з'являтися у переліках різноманітних туристичних пакетів та завоювати все ширшу аудиторію. Однак у розробках відомих вітчизняних Українських науковців вкрай мало тлумачення цих термінів. У досліджених нами працях В.Ф. Кифяка [1] та монографії А.Ю. Алєксандрової «Міжнародний туризм» вчені не застосовують поняття «подієвого туризму». Поняття фестивально-видовищного та спортивно-видовищного туризму як складової культурно-розважального туризму пропонує у своїх роботах О.О. Бейдик [2, с. 36].

Походження слова «фестиваль», як стверджують джерела, має французьке коріння, від слова «фестивалю», що означає «святковий». З визначення взятого з енциклопедичного словника, можна констатувати, що фестиваль - це певне масове святкування, музичний виступ, показ досягнення естради, кіноматографічного та циркового мистецтва [3, с.54].

Термін «замковий туризм» науковці трактують як цілеспрямовані екскурсійні походи історико-культурними спорудами типу замків, палаців, фортець, храмів та міських укріплень з пізнавальною метою.

Замковий сприяє розвитку туризму в цілому, а його завдання полягає в тому, щоб підвищити культурний рівень людей під час подорожі, задовольнити їх культурні потреби.

Найбільша кількість замків, фортець та оборонних монастирів зберіглася до нашого часу на заході України (за підрахунками різних експертів приблизно 90% всіх замків і палаців держави) - на Львівщині, Івано-Франківщині, Тернопільщині, Волині, Закарпатті та Хмельниччині.

Фестивальний туризм наближається до спеціалізованих підвидів туризму, які закликають задовольняти спеціальні запити людей під час поїздок та відвідування об'єкта зацікавлення. Об'єктами культурної спадщини, на підставі яких розвиваються подієві види туризму є:

будівлі (роботи) - твори архітектури та техніки, роботи монументального скульптурного та монументального живопису, будівлі чи приміщення в них, що зберегли достовірні свідчення про значні історичні факти, автобіографіні свідчення та факти діяльності видатних людей;

- ансабельні коплекси та споруди - топографічно визначені сукупності окремих або об'єднаних об'єктів культурної спадщини;

- пам'ятки - місцевості чи ландшафти, природні та антропогенні твори, що принесли до сьогодення цінності з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, художнього, наукового чи художнього кута зору [4, с. 55].

Тобто замки є дуже важливою дестинацією розвитку подієвого туризму, в тому числі і фестивального. З одного боку, багаторічна практика організації різнопрофільних подій в Україні показує, що більшість подієвих туристів приваблюють події, що відбуваються у Івано-Франківську, Львові та інших містах Західної України враховуючи зручність подорожей, комфорт проживання та харчування.

Економічний розвиток країни, величина національного доходу та матеріальний добробут населення має пряму залежність. Тому країни розвиненої економіки, зазвичай, виступають лідерами у світі за чисельністю участі громадськості у подієвих туристичних заходах. Не тільки доходи населення мають залежність від стану розвитку економіки держави, а й від ступеня розвитку матеріальної та технічної бази та стану дестинацій, в тому числі і замкових комплексів, як важливої дестинації фестивального туризму.

Серед соціальних факторів бурхливого розвитку фестивального та замкового туризму в містах та селах Західної України у XXI ст. перш за все, слід виокремити збільшення часу на відпочинок населення (тенденції зменшення робочого часу, збільшення кількості днів відпочинку), що в перспективі формує тенденцію до збільшення кількості туристів.

Підвищення зацікавлення міського населення до формату фестивальних розваг під відкритим небом (бажано за межами міста) та відвідування замкових комплексів фактично пов'язане із робочим ритмом та відпочинком. В умовах пост індустріального життя суспільства різко зростає психологічна втома людей, що вимагає заходів для відновлення працездатності. Досягнення цієї мети досягається даними видами туризму [5, с.2].

До соціальних факторів розвитку фестивального та замкового туризму належать також підвищення рівня освіти, культури та естетичних потреб населення, підвищення рівня національної самосвідомості громадян. Люди з високим рівнем культури та освіти здатні більш раціонально розподіляти вільний час, використовувати його для відпочинку та розваг за допомогою туризму, мають більше бажання пізнавати довкілля, знайомити з історією.

Одним із визначальних факторів розвитку фестивального та замкового туризму є урбанізація. Між ступенем урбанізації регіону та інтенсивністю та масштабами фестивальних та замкових туристичних подій у ньому існує прямо пропорційна залежність. Цю подієву діяльність міських жителів соціологи пояснюють насамперед нагальним бажанням втекти з повсякденного міського середовища, потребою емоційно насиченого відпочинку зі зміною обстановки, відчути особливий магнетизм замків. Івано-Франківська, Закарпатська області входять разом із Львівською в трійку лідерів за кількістю населення та урбанізованістю серед західних областей України.

Для рекламації різноманітних подій та загалом туризму протягом останніх років в кожній з областей України розробляються різноманітні маркетингові заходи. Зокрема, міською радою Івано-Франківська було розроблено Маркетингову стратегію міста Івано-Франківська, а з цього року був покладений початок реалізації двох глобальних маркетингових проектів за підтримки Управління міжнародного співробітництва, євроінтеграції, туризму та інвестицій під назвою «Невдома: мандруй незвіданим Прикарпаттям» та «Tour De Ukraine: Івано-Франківщина». Проекти спрямовані на популяризування туристичного потенціалу області і підвищення туристичних відвідувань.

Мета проектів полягає у розкритті через відеографію туристичного потенціалу Івано-Франківської області, визначення туристичної ідентифікації Івано-Франківщини, найбільш популярних видів туризму та локальних дестинацій для відпусток чи мандрів подієвими турами.

Закарпаття теж не поступається, область визнано найпривабливішою дестинацією для туризму, згідно результатів опитування, проведеного компанією TNS. Для підвищення маркетингових заходів області було розроблено та реалізовано Програму розвитку туризму і курортів у Закарпатській області на 2016-2020 рр, Департамент економічного розвитку і торгівлі протягом року розробляв та презентував туристичний логотип Закарпаття. маркетинговий подієвий замковий туризм

Найважливішим джерелом інформації для гостей, а отже і для розвитку фестивального та замкового туризму областей Західного регіону України є «календар майбутніх подій». Необхідну інформацію про фестивалі, виставки, конференції, симпозіуми туристи мають знати заздалегідь.

У країнах зі сталими традиціями подієвого та замкового туризму кожне місто і навіть багато сіл проводять свої тури з метою залучення туристів, припливу коштів і для власної промоції регіону. Для прикладу наведемо досвід Марокко, де проводиться The Mawazine Festival. Подію відвідало у 2019 р. 2,5 млн туристів з різних країн, тим самим створивши 3000 нових місць для працевлаштування. Завдяки цьому фестивалю Марокко посіло 66 місце у рейтингу конкурентоспроможності туризму і подорожей (проведеного The Travel and Tourism Competitiveness Report ), Україна нище - на 78 місці, а трійку лідерів очолили Іспанія, Франція, Німеччина.

Проведення різноманітних фестивалів у замках Європи - практика, яка довела свою як економічну ефективність та доцільність. Яскраві заходи повертають життя не лише у багатовікові мури, але й містечка, де розташовані замки. Під час таких івентів заробляють організатори заходів, готелі, ресторани, громадський транспорт та місцеве населення, готове долучитись до загальної атмосфери святкування. У Європі це давно зрозуміли і всіляко підтримують такі ініціативи на місцевому рівні, тому дуже цікавий закордонний досвід проведення таких фестивалів в замках:

- Фестиваль Heartland, що проходить у замку Егесков на острові Фюн у Данії, поєднує музичну програму, виставки та лекції. Дійство відбувається у замку Егесков, що з датської перекладається як «дубові ліси». Замок займає два з половиною квадратних кілометри. Будівлю оточує сад, розділений на «зали» за допомогою «стін» із дубів. Сам замок був побудований у XVI столітті на острові, щоб вода захищала хазяїв від можливих атак.

- Замок у мальовничому польському містечку Болькув - гарний приклад співпраці 5-ти тисячної громади міста та дирекції замку, що дозволяє понад 20 років поспіль проводити тут один з найвідоміших у Європі фестивалів готичної рок-музики «Castle Party». Фестиваль виріс до рівня одного із найпопулярніших фестивалів готичної музики у Європі.

У Польщі відбувається ще один фестиваль у Замку Ксьонж, який присвячений квітковій тематиці.

В Україні вже також було проведено ряд фестивалів у замках, зокрема:

1. У замку Сент Мікльош у Чинадієво був проведений Кулінарний фестиваль «Графський кіфлик».

2. Музичний фестиваль «Respublica Fest», який проходив біля стін Старої фортеці у Кам'янці-Подільському.

3. У селі Підзамочок Бучацького району на території замку ( побудованого1600 р. ) відбулося святкування 5 ювілейного фестивалю «Свято у Старому замку».

Становлення фестивального та замкового туризму в Україні значно пришвидшився б за умови державної підтримки у вигляді додаткових асигнувань на відновлення замкових комплексів, створення маркетингової компанії, удосконалення технічного забезпечення, впровадження новітніх енергозберігаючих технологій, які б могли бути застосовані в процесі організації різноманітних подій, оскільки вони відчутно впливають на візуальне враження та позитивно впливають на динаміку відвідин фестивалів, концертів, змагань, конференцій чи інших громадських заходів тощо.

На сьогодні інформаційно-маркетингове забезпечення Українських фестивальних та замкових турів в інтернетмережі є достатньо не поганим, проте потребує і подальшого вдосконалення, адже діючі інтернет-сторінки подій варто вдосконалювати, з урахуванням величезного потенціалу інтернет-технологій для розвитку туризму, зокрема, таких їх можливостей: доносити повну інформацію і пропозицію продукту до великої кількості людей в усьому світі за порівняно невелику ціну; надавати інформацію вищої якості, ніж відомості з традиційних друкованих видань; забезпечувати споживачам легший і простіший спосіб бронювання продукту; давати велику економію у виробництві і поширенні інформації.

Отже, маючи такий ресурсний потенціал, фестивальний та замковий туризм України за умови вдалої маркетингової підтримки, має значні передумови для того, щоб стати ключовим напрямом туристичної спеціалізації економіки країни, сприяти зміцненню економіки окремих регіонів, наповненню бюджету, забезпечувати зайнятість місцевого населення, сприяти зростанню добробуту, культури, гідності й національної самоідентичності українських громадян, збереженню історичного та культурного спадку, піднесенню духовного потенціалу суспільства.

Список використаних джерел

1. Кифяк В.Ф. Організація туристичної діяльності в Україні: навчальний посібник / В. Ф. Кифяк. Чернівці: Зелена Буковина, 2003. 312с.

2. Бейдик О. О. Стратегічні напрями розвитку національного туризму / О. О. Бейдик // Географія та туризм: наук. зб. / Відп. ред. Я.Б.Олійник. К.: Альтерпрес, 2009. Вип. 1. С. 35-41.

3. Кравцова С. Внесок міжнародних фестивалів у збагачення та розвиток українського мистецтва / С. Кравцова // Позакласний час: Часопис. 2009.

4. Вороніна Г. Б. Фестивальний туризм як новий напрям світового туризму / Г. Б. Вороніна // Географія та туризм: наук. зб. / відп. ред. Я.Б.Олійник. К.: Альтерпрес, 2010. Вип. 10. С. 31-42.

5. Мальська М. П. Туризм у міжнародному і національному вимірах. Історія і сучасність: монографія / М. П. Мальська, М. И. Рутинський, Н. М. Паньків. Львів: вид. Центр ЛНУ ім. І. Франка, 2008. 2б8 с.

Размещено на Allbest.ru