Розвиток продовольчого ринку: виклики та перспективи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Розвиток продовольчого ринку: виклики та перспективи

Квасній Любов Григорівна кандидат економічних наук, доцент, Кондра Ольга Романівна кандидат економічних наук, доцент, Прикарпатський інститут імені Михайла Грушевського ПрАТ «ВНЗ «МАУП»

Аннотація

Продовольчий ринок є динамічним середовищем, що постійно змінюється через вплив різних факторів, таких як зміни в споживчих уподобаннях, кліматичні умови, технологічні інновації, політичні регулювання, глобалізація та інші чинники. Ця постійна зміна вимагає від учасників ринку, таких як виробники, дистриб'ютори, роздрібні торговці та споживачі, постійного адаптування до нових умов і стратегій для успішної конкуренції. Усе це відкриває нові можливості для інновацій та розвитку нових продуктів і послуг. В статті зазначається, що зміни на продовольчому ринку не лише стимулюють розвиток новаторських методів виробництва, але й призводять до підвищення стандартів якості та прозорості у виробництві продуктів. Крім того, акцентовано увагу на тому, що ці зміни сприяють розвитку суспільно відповідальних практик у сфері продовольчої промисловості. Авторами обґрунтовано вплив інновацій на підвищення продуктивності, якості та безпеки продуктів на продовольчому ринку, а також зменшення впливу на довкілля та витрат виробництва. Виокремлено загальні тенденції, які характерні для розвитку експорту та імпорту аграрної продукції протягом 2000-2023 років.

У статті обґрунтовано основні виклики та перспективи, що стоять перед розвитком продовольчого ринку. Доведено, що сучасні тенденції на продовольчому ринку приводять до стимулювання інновацій, підвищення стандартів якості та прозорості у виробництві, а також сприяють розвитку суспільно відповідальних практик, що в кінцевому підсумку призводить до покращення якості продуктів та задоволення потреб споживачів. Розвиток концепції сталого виробництва та споживання стає все більш актуальним. Розглянуто тенденції розвитку міжнародного ринку функціональних продуктів. Використання відновлюваних джерел енергії, зменшення викидів CO2, а також підтримка місцевих сільськогосподарських систем сприяють сталому розвитку.

Акцентовано увагу на ролі цифрових технологій та інтернет речей. Авторами наголошено, що впровадження цифрових технологій та систем "Інтернету речей" у сільському господарстві може значно підвищити ефективність виробництва, розподілу та споживання продуктів харчування.

Ключові слова: продовольчий ринок, інноваційні технології, стандарти якості сільськогосподарської продукції, стале виробництво, сталий розвиток.

Abstract

Development of the food market: challenges and prospects

Kvasnii Lyubov Hryhorivna сandidate of Economic Sciences, Associate Professor, Condra Olha Romanivna candidate of economic sciences, associate professor, Prykarpattia Institute named after Mykhailo Hrushevsky of Interregional Academy of Personnel Management

The food market is a dynamic environment that is constantly changing due to the influence of various factors, such as changes in consumer preferences, climatic conditions, technological innovations, political regulations, globalization and other factors. This constant change requires market participants such as manufacturers, distributors, retailers and consumers to constantly adapt to new conditions and strategies to compete successfully. All this opens up new opportunities for innovation and development of new products and services. The article notes that changes in the food market not only stimulate the development of innovative production methods, but also lead to higher standards of quality and transparency in the production of products. In addition, attention is focused on the fact that these changes contribute to the development of socially responsible practices in the field of the food industry. The authors substantiated the impact of innovations on increasing the productivity, quality and safety of products on the food market, as well as reducing the impact on the environment and production costs. The general trends that are characteristic of the development of export and import of agricultural products during 2000-2023 are highlighted.

The article substantiates the main challenges and prospects facing the development of the food market. It has been proven that modern trends in the food market lead to stimulating innovation, increasing quality standards and transparency in production, and also contribute to the development of socially responsible practices, which ultimately leads to improved product quality and satisfaction of consumer needs. The development of the concept of sustainable production and consumption is becoming more and more relevant. The trends in the development of the international market of functional products are considered. Using renewable energy sources, reducing CO2 emissions, and supporting local agricultural systems contribute to sustainable development.

Attention is focused on the role of digital technologies and the Internet of Things. The authors emphasize that the implementation of digital technologies and "Internet of Things" systems in agriculture can significantly increase the efficiency of food production, distribution and consumption.

Keywords: food market, innovative technologies, quality standards of agricultural products, sustainable production, sustainable development.

інновація продовольчий ринок експорт

Постановка проблеми

Продовольчий ринок є динамічним середовищем, яке постійно змінюється під впливом різноманітних факторів, таких як зміни в споживчих смаках, технологічний прогрес, кліматичні умови та глобальні тенденції. Ці зміни стимулюють розвиток інноваційних методів виробництва, підвищення стандартів якості та прозорості у виробництві, а також сприяють розвитку суспільно відповідальних практик. Впливовість продовольчого ринку на економіку та суспільство неможливо однозначно оцінити. Світове населення постійно зростає, із цим зростає й попит на їжу. Однак, зростає також свідомість людей щодо якості, етичності та сталого виробництва їжі. Це ставить перед продовольчим ринком нові виклики та вимагає пошуку інноваційних рішень.

Аналіз останніх досліджень та публікацій

Питання дослідження продовольчого ринку перебуває в центрі уваги наукових досліджень не лише українських, а й багатьох зарубіжних вчених. Науковці Пахуча Е., Сєвідова І., Волосова Т., Черненко О. досліджували тенденції розвитку міжнародного ринку функціональних продуктів. Бородіна О., Крупін В. у своїх дослідженнях значну увагу приділяли можливості використання аграрного потенціалу України при сучасному аграрному устрою. Науковці Bentivoglio D., Rotordam M., Giacomo S., Chiaraluce G., Finco A. Досліджували питання розуміння вибору споживання інноваційних продуктів на продовольчому ринку. Пандемія в останні роки спричинила нові виклики продовольчому ринку як на місцевому, так і на світовому рівнях. Тому питання розвитку продовольчого ринку, виклики та перспективи на майбутнє потребують подальшого дослідження та обґрунтування.

Мета написання статті - дослідити стан продовольчого ринку, виклики та перспективи майбутнього розвитку.

Виклад основного матеріалу

Сучасне суспільство стикається з безпрецедентним зростанням світового населення, що безперервно стимулює попит на продукти харчування. Науковці наголошують, що «за прогнозами світової Продовольчої і сільськогосподарської організації (Food and Agriculture Organization of the United Nations - FAO), до 2050 р. при збереженні нинішньої динаміки і темпів зростання населення планети збільшиться до 9,7 млрд осіб. Внаслідок цього глобальний попит на різні види аграрної продукції і продовольчих товарів стабільно зростатиме»[1]. Проте, на фоні цього відбувається помітна трансформація у свідомості споживачів щодо якості, етичності та сталого виробництва їжі. Відзначається зростаюче бажання знати, звідки походить продукт, як він був вирощений чи вироблений, і які наслідки це має для здоров'я людини, тварин та навколишнього середовища.

Споживачі стають більш вимогливими до якості продуктів, віддаючи перевагу органічним, натуральним і місцевим варіантам. Вони відмовляються від штучних добавок, пестицидів і ГМО на користь безпечних та екологічно чистих альтернатив. Популярність фермерських ринків та агроекологічних спільнот свідчить про цей рух у споживацьких звичках.

Крім того, сучасні споживачі все більше звертають увагу на етичні аспекти виробництва їжі, такі як умови утримання тварин, стандарти праці та відповідальне використання природних ресурсів. Дефіцит екологічно стійких практик та сумнівні умови праці у сільському господарстві стають об'єктом глибокої уваги.

Споживачі стають все більше усвідомленими щодо впливу своїх покупок на навколишнє середовище. Вони шукають продукти з найменшим вуглецевим слідом, безпечні для здоров'я та з високими стандартами виробництва.

Споживачі вимагають більшої прозорості та відповідальності від виробників. Це включає уникнення дитячої праці, забезпечення справедливої оплати праці та дотримання високих стандартів безпеки праці.

Споживачі активно займаються впровадженням принципів відходів "нульового відходу" в своєму повсякденному житті. Вони уникують одноразових товарів, вибираючи альтернативи з мінімальним пакуванням та використанням власних контейнерів.

Платформи для обміну або переробки вживаних товарів, такі як одяг, електроніка або меблі, стають все популярнішими. Це допомагає зменшити відходи та продовжувати життєвий цикл товарів.

Споживачі віддають перевагу продуктам та послугам, які сприяють їхньому фізичному та психічному здоров'ю. Це може включати органічні продукти, спорт, медитацію та інші форми саморозвитку.

Люди віддають перевагу якості над кількістю, відмовляючись від надмірних речей та споживання взагалі.

Споживачі більше цінують продукти, вирощені або виготовлені в їхній місцевості та відповідні сезонні вимоги. Це сприяє зменшенню вуглецевого сліду та підтримці місцевої економіки.

Доцільно виокремити загальні тенденції, які характерні для розвитку експорту та імпорту аграрної продукції протягом 2000-2023 років:

- Зростання світової торгівлі: Загалом, у цьому періоді спостерігалося збільшення обсягів міжнародної торгівлі, що сприяло і зростанню експорту й імпорту аграрної продукції.

- Зміни в структурі та композиції торгівлі: Можливе, що в цей період змінювалася структура експорту та імпорту аграрних товарів залежно від розвитку аграрного сектору в різних країнах, змін споживчих вподобань, а також політики торгівлі.

- Вплив світових подій та кризових ситуацій: Економічні кризи, природні катастрофи, війни або політичні конфлікти можуть суттєво вплинути на динаміку експорту й імпорту аграрної продукції, змінюючи обсяги та напрямки торгівлі.

- Технологічний прогрес: Розвиток технологій у сільському господарстві може позитивно вплинути на ефективність виробництва та конкурентоспроможність продукції, що в свою чергу може збільшити обсяги експорту.

- Торговельні угоди та обмеження: Підписання торговельних угод або введення торговельних обмежень (тарифів, квот тощо) можуть вплинути на обсяги та напрямки торгівлі аграрною продукцією.

Аналіз наукових джерел дає змогу виокремити наступні тенденції розвитку продовольчого ринку:

- зростання попиту на екологічно чисті товари та послуги;

- зростання вимог до етичного виробництва;

- популяризація концепції "zero waste";

- розвиток ринку вторинної переробки та обміну товарів;

- збільшення уваги до здорового способу життя та благополуччя;

- популяризація мінімалізму та споживчого мінімалізму;

- розвиток ринку "локального" та сезонного споживання.

Ці тенденції ставлять перед виробниками продуктів харчування виклик адаптуватися до нових реалій ринку, сприяючи розвитку інноваційних методів виробництва, підвищенню стандартів якості та прозорості у виробництві, а також сприяючи розвитку суспільно відповідальних практик. В цілому, ці тенденції відображають розвиток споживацької свідомості, що спрямований на покращення якості життя та збереження навколишнього середовища для майбутніх поколінь.

Продовольчий ринок є динамічним середовищем, яке постійно змінюється під впливом різноманітних факторів, таких як зміни в споживчих смаках, технологічний прогрес, кліматичні умови та глобальні тенденції. Науковці зауважують, що населення отримує максимальну вигоду від функціональних продуктів через проблеми зі здоров'ям, пов'язані з віком [2]. Збільшення наявного доходу та попиту на якісні та корисні продукти харчування призводить до зростання споживання функціональних продуктів, що в свою чергу стимулює ринок. Отже, значення функціонального або здорового харчування зростає.

Функціональне харчування сприяє нормальному росту, розвитку та збереженню здоров'я людини. Воно об'єднує основні напрями - дієту і здоров'я. Зв'язок між харчуванням і захворюваннями широко визнаний як основа профілактики.[3] У розвинених країнах все більшою популярністю користується фортифікація продуктів - додавання до звичайних продуктів такої кількості вітамінів та мікронутрієнтів, яка б не лише покращувала якість харчування, але й уникнула ризиків передозування. Продукти, які крім прямої корисної дії також мають функцію нівелювання та зменшення дефіциту мікроелементів, називаються функціональними продуктами харчування[4].

Функціональні продукти - це продукти, які приносять користь для здоров'я, що виходить за межі харчової цінності людини.

Ці зміни стимулюють розвиток інноваційних методів виробництва, підвищення стандартів якості та прозорості у виробництві, а також сприяють розвитку суспільно відповідальних практик.

Зміни на продовольчому ринку, такі як зростання попиту на органічні продукти, зниження доступності певних ресурсів (наприклад, води або землі), або підвищення екологічних стандартів, стимулюють компанії до впровадження нових інноваційних методів виробництва [5]. Це можуть бути використання нових технологій вирощування, таких як гідропоніка або вертикальне землеробство, розробка нових видів обробки продуктів, що дозволяють зберігати їх довше, або впровадження автоматизованих систем управління виробництвом.

На продовольчому ринку постійно відбуваються інновації, спрямовані на поліпшення процесів виробництва, збереження продуктів, підвищення якості і безпеки харчових товарів [5]. Інноваційні методи виробництва на продовольчому ринку включають:

- Технології вирощування харчових культур: Використання гідропоніки, аеропоніки, вертикального вирощування та інших передових методів дозволяє збільшити врожайність, зменшити використання води та пестицидів, а також оптимізувати простір.

- Біотехнології виробництва: Застосування генетично модифікованих організмів (ГМО) для поліпшення врожаїв, стійкості до шкідників та хвороб, а також для підвищення харчової цінності продуктів.

- Інноваційні методи обробки та консервації: Використання плазми, високих тиску, ультразвуку та інших передових технологій для збереження свіжості та безпеки продуктів без використання консервантів чи теплової обробки.

- Інтелектуальні системи управління виробництвом: Використання сенсорів, Internet of Things (IoT) та аналітики даних для оптимізації виробничих процесів, управління якістю та витратами, а також для прогнозування попиту.

- 3D друкування харчових продуктів: Розвиток технології 3D друкування дозволяє створювати продукти з різних інгредієнтів, а також створювати унікальні форми та текстури.

- Еко-ініціативи та утилізація відходів: Розробка методів переробки та утилізації відходів для зменшення негативного впливу виробництва на довкілля та зниження втрат продуктів.

- Використання штучного інтелекту та машинного навчання: Аналіз даних для прогнозування попиту, оптимізації постачання, виявлення шахрайства та підвищення ефективності виробництва та логістики.

Ці інновації сприяють підвищенню продуктивності, якості та безпеки продуктів на продовольчому ринку, а також зменшенню впливу на довкілля та витрат виробництва.

Зростання споживчого попиту на продукти високої якості примушує виробників посилювати свої стандарти якості. Це може включати впровадження систем контролю якості на кожному етапі виробництва, вдосконалення умов зберігання та транспортування продуктів, а також посилення вимог до безпеки харчових продуктів.

Таблиця 1. Вплив споживчого попиту на поведінку виробників